Екологія та поведінка плазунів
2. ВИДИ, ЗАНЕСЕНІ ДО МІЖНАРОДНОЇ ЧЕРВОНОЇ КНИГИ
2.1 Розділ четвероногі – tetrapoda клас плазуни – reptilia
ПІДКЛАС АНАПСИДИ - ANAPSIDA
Ряд Черепахи – Testudines use Chelonia
Підряд Схованошиї черепахи – Cryptodira
Родина Кайманові черепахи – Сhelydridae
Грифова черепаха - Macroclemys temmincki
Родина Мулові черепахи - Kinosternidae
Головата мулова черепаха - Claudius angustatus
Крістогрудна черепаха - Staurotypus triporcatus
Родина Великоголові черепахи - Platysternidae
Великоголова черепаха - Platysternon megacephalum
Родина Прісноводні черепахи - Emydidae
Європейська болотна черепаха - Emys orbicularis
Бугорчата черепаха - Malaclemys terrapin
Гірська черепаха - Geoemyda spengleri
Лісна черепаха - Clemmys insculpta
Малайська черепаха - Malayemys subtrijuga
П’ятниста черепаха - Clemmys guttata
Трьохкильова китайська черепаха - Chinemys reevesi
Храмова черепаха - Hieremys annandalei
Шарнірна амбоїнська черепаха - Cuora amboinensis
Трисмугова шарнірна черепаха - Cuora trifasciata
Родина Сухопутні черепахи - Testudinidae
Зубчата кинікса - Kinixys erosa
Балканська черепаха - Testudo hermanni
Середземноморська черепаха - Testudo graeca
Середньоазіатська черепаха - Testudo horsfieldi
Еластична черепаха - Malacochersus tornieri
Підряд Морські черепахи – Chelonioidea
Родина Морські черепахи – Cheloniidea
Біса, або карета - Eretmochelys imbricata
Рідлея, або оливкова черепаха - Lepidochelys olivacea
Підряд М’якошкірясті черепахи – Trionychoidea
Родина Двокігтеві - Саrettochelyidae
Двокіготна черепаха - Carettochelys insculpta
Родина Трикігтеві - Trionychidae
Велика м’якотіла черепаха - Pelochelys bibroni
Родина Шкірясті черепахи - Dermochelyidae
Шкіряста черепаха - Dermochelys coriacea
Грифова Черепаха (Macroclemys temmincki)
Поширення: південний схід США, басейн Міссісіпі, північ штату Ілінойс
Місця перебування: річки, ставки, канали
Длина: довжина панциря буває до півметра
Вага: 60 кг
Розмноження: яйцекладіння
Кількість яєць: 20-40 шт
Живлення: водні тварини, риби
Головата мулова черепаха (Claudius angustatus)
Поширення: Південно-Східній Мексиці
Місця перебування: річки, озера, болота
Длина: панцирь довжиною 10 см
Розмноження: яйцекладіння
Живлення: риба, водні безхребетні
Крістогруда черепаха (Staurotypus triporcatus)
Поширення: річки Східної Мексіки та Гватемали
Длина: 30-40 см
Розмноження: яйцекладіння
Кількість яєць: 5-10 шт
Термін інкубації: 2-3 місяця
Великологолова черепаха (Platysternon megacephalum)
Поширення: Східний Китай, Індокитайському півострові і на острові Хайнань
Місця перебування: у прозорих і швидких кам'янистих струмках і річках серед невинного гірського лісу
Длина: 18 см
Розмноження: яйцекладіння
Кількість яєць: 2 шт
Живлення: мілка риба, молюски, черв'яки та інші безхребетні
Європейська болотна черепаха (Emys orbicularis)
Поширення: Північно-Західна Африка, Західна Європа, Південні берега Балтики, Південь Європейської частини колишнього СРСР, Пріаральє, на Кавказі і в Закавказзі, в Туреччині і Північному Ірані, Літва, Північна Білорусь, Смоленщине, по верхів'ях Дону, середній Волзі і лівобережжі річки Урал до півострова Мангишлак, долини Сумбара, Атрека, нізовьях крупних річок Середземномор'я, Черноморья і Прікаспія
Місця перебування: широко розселяється по іригаційних спорудах арикам, каналам, водосховищам, болота, ставки, озера, тихі річкові затони з мулистим дном і пологим берегом, де є відкриті місця, зручні для прийому сонячних ванн
Длина: 25 см
Розмноження: яйцекладіння
Кількість яєць: 5-10 шт
Термін інкубації: 2-3 місяці
Живлення: водні та наземні тварини, комахи земноводні, молюски, черв’які, інколи рослини
Бугорчата черепаха (Malaclemys terrapin)
Поширення: побережжя Атлантики від Массачусетсу до Східної Мексики
Місця перебування: солона вода, болота і мілководі затоки
Длина: 20 см
Розмноження: яйцекладіння
Кількість яєць: 5-12 шт
Живлення: ракоподібні, молюски, комахи, зрідка зелена рослинність
Гірська черепаха (Geoemyda spengleri)
Поширення: від островів Суматра, Індокитайський півострів, Південний Китай до островів Рюкю
Розмноження: яйцекладіння
Живлення: тваринна їжа
Лісна черепаха (Clemmys insculpta)
Поширення: США та Канада
Місця перебування: лісові угіддя
Длина: 25 см
Розмноження: яйцекладіння
Малайська черепаха (Malayemys subtrijuga)
Поширення: Індокитайський півострів, Малакке та острів Ява
Місця перебування: озера та болота
Длина: 20 см
Розмноження: яйцекладіння
Живлення: молюски
П’ятниста черепаха(Clemmys guttata)
Поширення: Схід США
Місця перебування: водоймища
Длина: 12 см
Розмноження: яйцекладіння
Кількість яєць: 1-4 шт
Живлення: дрібними хребетними
Трьохкильова китайська черепаха (Chinemys reevesi)
Поширення: Східний Китай, Японія
Місця перебування: прісні і солоноватиє водоймища
Длина: 17 см
Розмноження: яйцекладіння
Кількість яєць: 4-6 шт
Живлення: рослинна та тваринна їжа
Храмова черепаха (Hieremys annandalei)
Поширення: Індокитайський півострів
Місця перебування: болота, невеличкі річки
Длина: майже півметра
Розмноження: яйцекладіння
Живлення: рослинна їжа
Шарнірна амбоїнська черепаха (Cuora amboinensis)
Поширення: Індокитайський півострів, Великі і Малі Зондськіє острови і Філіппіни
Місця перебування: ставки, болота, залиті водою рисові поля
Длина: 20 см
Розмноження: яйцекладіння
Кількість яєць: 2-5 шт
Живлення: рослинна і тваринна їжа
Трьохсмугова шарнірна черепаха (Cuora trifasciata)
Поширення: Північній Бірмі, Південному Китаї і на острові Хайнань
Місця перебування: у ставках буддійських монастирів
Длина: 14-16 см
Розмноження: яйцекладіння
Зубчата кунікса (Kinixys erosa)
Поширення: Західна Африка
Місця перебування: вологі тропічні ліси
Длина: 30 см
Розмноження: яйцекладіння
Балканська черепаха (Testudo hermanni)
Поширення: Східна Іспанія, Південна Франція, Італія, страни Балканського півострова, Сицилія, Корсика, Сардинія, Балеарські острови
Місця перебування: сухі степи, кущі, рідколісся, передгір'я
Длина: 25 см
Розмноження: яйцекладіння
Середземноморська черепаха (Testudo graeca)
Поширення: Північній Африці від Марокко ка Єгипту, Південної Іспанії, східної частини Балканського півострова, в Малій Азії, на Кавказі, в країнах Східного Середземномор'я і Ірані, Чорноморському побережжі Кавказу, у Вірменії, Азербайджані і Дагестані
Місця перебування: сухі степи, напівпустелі, схили гір, покриті чагарником, сухі розріджені ліси, відвідує сади і поля у пошуках ласих плодів, звичайна на низовинах, але також проникає і в гори
Длина: 30 см
Розмноження: яйцекладіння
Кількість яєць: 2-8 шт
Термін інкубації: 2-3 місяці
Живлення: соковита зеленнь, іноді різноманітить свій раціон черв'яками, равликами і дрібними комахами
Середньоазіатська черепаза (Testudo horsfieldi)
Поширення: південних районах Казахстану, по всій рівнинній Середній Азії, у Північно-східному Ірані, Афганістані, в північно-західних районах Індії і Пакистану
Місця перебування: в глинистих і піщаних пустелях з чагарниками полину, тамаріська або саксаулу, в передгір'ях до висот 1200 м над рівнем морить, в долинах річок, на сільськогосподарських землях
Длина: 20-28 см
Вага: 1,5-2 кг
Розмноження: яйцекладіння
Кількість яєць: 2-5 шт
Живлення: ефемери, сходи чагарників і сільськогосподарських культур — динь, кавунів, пшениці, бавовни і т. п., комахи, сухі кістки
Еластична черепаха (Malacochersus tornieri)
Поширення: в Кенії і Танзанії
Місця перебування: сухі скалисті гори, кущі
Длина: 20 см
Розмноження: яйцекладіння
Біса (Eretmochelys imbricata)
Поширення: у Атлантиці вона зустрічається від північних штатів США ка Південної Бразилії, в дуже окремих випадках запливає до берегів Великобританії. Звичайна в Індійському океані від острова Мадагаскар і далі на схід, а також в Тихому океані, де в східній частині мешкає від Каліфорнійської затоки ка Перу, а на заході проникає до Японії.
Місця перебування: дрібні прибережні води, затоки і гирла річок з мулистим або піщаним дном
Длина: 60-80, рідко 90 см
Розмноження: яйцекладіння
Кількість яєць: 150-200
Живлення: молюсків, асцидій, членистоногих, але їсть також і водорості
Рідлея (Lepidochelys olivacea)
Поширення: у Атлантиці вона зустрічається головним чином в Мексиканській затоці; звідси окремі особини заносяться на північ Гольфстрімом і потрапляють у води північного сходу США, Канади і зрідка — до берегів Європи. У Тихому океані рідлея мешкає від Японії і Каліфорнії ка Чилі і Австралії.
Місця перебування: прибережні води
Длина: 80 см
Розмноження: яйцекладіння
Кількість яєць: 90-140
Живлення: краби, молюски, рослинна їжа
Двокіготна черепаха (Carettochelys insculpta)
Поширення: Нова Гвінея
Місця перебування: річки
Длина: 50 см
Розмноження: яйцекладіння
Велика м’якотіла черепаха (Pelochelys bibroni)
Поширення: Східна Індія, Бірмі і Південний Китай до Малайського архіпелагу, на Філіппінських островах і Новій Гвінеї
Длина: 60 см
Розмноження: яйцекладіння
Шкіряста черепаха (Dermochelys coriacea)
Поширення: у Атлантиці тягнеться від Нової Шотландії ка Аргентини і в Тихому океані — від Японії ка південної Австралії, від Британської Колумбії ка Чилі
Місця перебування:
Длина: 2 м
Вага: 600 кг
Розмноження: яйцекладіння
Кількість яєць: 30-130 шт
Термін інкубації: 2 місяці
Живлення: медузи, ракоподібні, риби, водорості
2.2 Підклас лепідозаври – lepidosauria
Ряд Дзьобоголові – Rhynchocephalia
Родина Клинозубі – Sphenodontidae
Гатерія, або туотара – Sphenodom punctatus
Гатерія (Sphenodon punctatus)
Поширення: Нова Зеландія
Місця перебування: острівці, норки інших тварин
Длина: 75 см
Розмноження: яйцекладіння
Кількість яєць: 8-15
Термін інкубації: 12-15 місяців
Ряд Лускаті – Squamata
Підряд Ящірки – Sauria
Родина Чіпкопалі, або гекони – Gekkonidae
Європейський листопалий гекон - Phyllodactylus europaeus
Родина Ігуани – Iguanidae
Морська Ігуана - Amblyrhynchus cristatus
Ігуана-носорог - Cyclura cornuta
Конолоф - Conolophus subcristatus
Родина Сцинкові - Scincidae
Сцинк Телфера - Leiolopisma telfairi
Родина Поясохвости - Cordylidae
Поясохвіст гигантський - Cordylus giganteus
Поясохвіст малий - Cordylus cataphractus
Родина Варани - Varanidae
Велетенський варан - Varanus komodoensis
Родина Отрутозуби - Helodermatidae
Підозрілий отрутозуб, або жилат’є - Heloderma suspectum
Жахливий отрутозуб - Heloderma horridum
Підряд Змії – Ophidia
Родина Удавові – Boidae
Підродина Пітони - Pythoninae
Тигровий пітон - Python molorus
Тиморський пітон - Python timorensis
Підродина Удави - Boinae
Удав мадагаскарський - Acrantophis madagascariensis
Удав мадагаскарський древесний - Sanzinia madagascariensis
Родина Вужоподібні змії – Colubridae
Підродина Справжні вужі – Colubrinae
Леопардовий полоз - Elaphe leopardina
Родина Аспідові змії - Elapidae
Середньоазіатська кобра - Naja oxiana
Родина Морські змії - Hydrophidae
Плоскохвіст озерний - Laticauda crockeri
Родина Гадюкові - Viperidae
Кавказька гадюка - Vipera kaznakowi
Степова гадюка - Virepa ursini
Родина Ямкоголові змії - Crotalidae
Острівний ботропс - Bothrops insularis
Цепкохвостий ботропс - Bothrops insularis
Європейський листопалий гекон (Phyllodactylus europaeus)
Поширення: Північно-Західна Італія, острови Середземного моря
Місця перебування:
Длина: 7 см
Розмноження: яйцекладіння
Морська ігуана (Amblyrhynchus cristatus)
Поширення: живуть тільки на Галапагосськом архіпелазі біля берегів Південної Америки
Місця перебування: населяють покриту скелями вузьку прибережну смугу, не проникаючи в глиб островів
Длина: 140 см
Розмноження: яйцекладіння
Кількість яєць: 1-3 шт
Живлення: водорості, дрібні тварини
Ігуана-носорог (Cyclura cornuta)
Поширення: острів Сан-Домінго
Конолоф (Conolophus subcristatus)
Поширення: острови Галапагосського архіпелаза
Місця перебування: на вологих піднесених їх частинах, низовинних районах поблизу берегів
Длина: 100-110 см
Живлення: кактуси
Сцинк Телфера (Leiolopisma telfairi)
Поширення: невеликий острів Круглом поблиз острова Маврикій
Поясохвіст гигантський (Cordylus giganteus)
Поширення: Південно-Східна Африка
Місця перебування: кам’янисті рівнини, нори гризунів
Длина: 40 см
Розмноження: живородіння
Кількість: 2
Живлення: різноманітні тварини, плазуни, гризуни
Поясохвіст малий (Cordylus cataphractus)
Велетенський варан (Varanus komodoensis)
Поширення: острів Комодо в Східній Індонезії, острови Рінджа и Падар, Західна частина великого острова Флорес
Місця перебування: сухі русла, берега, дупла дерев’їв
Длина: 3 м
Вага: 150 кг
Розмноження: яйцекладіння
Кількість яєць: 26 шт
Термін інкубації: 8-8,5 місяців
Живлення: крупні копитні, домашня птиця, собаки
Підозрілий отрутозуб (Heloderma suspectum)
Поширення: Південний захід США в штатах Аризона і Невада, Північно-Західна Мексика до берегів Калифорнійської протоки
Длина: 50 см
Жахливий отрутозуб (Heloderma horridum)
Поширення: поширений на побережжі Каліфорнійської затоки в Західній і Південно-західній Мексиці
Длина: 90 см
Вага: 4,5 кг
Тигровий пітон (Python molorus)
Поширення: у Індії і на Цейлоні, в Південному Китаї, на Індокитайському півострові і на островах Калімантан, Ява, Сулавеси і Сумбава. Місця перебування: розріджені ліси і кам'янисті нізкогорья, поросшие чагарником
Длина: 8 м
Розмноження: яйцекладіння
Кількість яєць: 8-107 шт
Термін інкубації: 4 тижні
Живлення: різні дрібні копитні, гризуни, мавпи лангури і макаки, всілякі птахи
Тиморський пітон (Python timorensis)
Поширення: острови Тімор та Флорес
Длина: 3 м
Мадагаскарський удав (Acrantophis madagascariensis)
Поширення: ліса Мадагаскара
Місця перебування: поблизу води
Длина: 3 м
Розмноження: живородіння
Кількість: 3-4
Живлення: птиці
Удав мадагаскарський древесний (Sanzinia madagascariensis)
Місця перебування: на деревах, поблизу води
Живлення: птахи, дрібні звіри
Леопардовий полоз (Elaphe leopardina)
Поширення: у середземноморських країнах (Південна Італія, острови Середземного і Егейського морів, Балканський півострів, Туреччина), в Криму і можливо на Кавказі. Місця перебування: у кам'янистих, зазвичай порослих чагарником або рідкісними деревами передгір'ях, але не уникає і степових ділянок
Длина: 1 м
Розмноження: яйцекладіння
Кількість яєць: 2-4 шт
Живлення: дрібними гризунами, землерийками, рідше пташенятами
Середньоазіатська кобра (Naja oxiana)
Місця перебування: у розсипах і серед завалів каменів. У гористих місцевостях, в долинах річок і ущелинах. Охоче поселяється і поблизу людини — в розвалинах, на кладовищах, уздовж ариків на зрошуваних землях і навіть в селищах. Може мешкати в глибині безводої пустелі, за багато кілометрів від найближчих річок
Розмноження: яйцекладіння
Кількість яєць: 8-12 шт
Термін інкубації: 5-7 місяців
Живлення: земноводні (зелені жаби, озерні жаби), а також рептилії (удави, ефи, ящірки), птахи (дрібні гороб'ячі, дрімлюги і ін.), пташині яйця і дрібні гризуни
Плоскохвіст озерний (Laticauda crockeri)
Поширення: озеро Тунгано на острові Реннелл
Місця перебування: солене озеро
Кавкаська гадюка (Vipera kaznakowi)
Поширення: Західному Кавказі і в Закавказзі, а також в Північно-Східній Туреччині. На півночі вона поширена аж до південних районів Краснодарського краю, а на південному сході заходить до Вірменії
Місця перебування: у долинах річок, в гірських лісах, на субальпійських і альпійських лугах
Длина: 60 см
Живлення: мишоподібні гризуни
Степова гадюка (Virepa ursini)
Поширення: від степів Західної Європи (Франції, Італії, Австрії, Югославії, Албанії, Румунії, Угорщині, Болгарії) ка Східного Казахстану і Північно - Західного Китаю. Мешкає в Криму, в степових районах Кавказу, Середньої Азії, Туреччини, Ірану
Місця перебування: населяє різні типи степів, морське побережжя, чагарники, кам'янисті схили гір, лугові заплави, надрічкові ліси, яри, злаково-солянковиє напівпустелі і слабо закріплені піски. Сільськогосподарських угідь уникає і зберігається при відкритті в чагарниках, балках, по узбіччях дорогий і т. д
Длина: 45-48 см
Розмноження: живородіння
Кількість: 3-16
Термін інкубації: 90-130 діб
Живлення: ловлять полівок, слепушонку, степову форель, хом'яків, мишей, а також відшукують комах. Проте гризуни і комахи (головним чином саранові) стають основною здобиччю степових гадюк до кінця весни
Острівний ботропс (Bothrops insularis)
Поширення: мешкає на острівці Кеимада-грандові
Місця перебування: густі зарослі кущів
Живлення: дрібними гризунами, птахами
Цепкохвостий ботропс (Bothrops insularis)
Поширення: від Південної Мексики до Венесуели і Еквадору
Місця перебування: вологі тропічні ліси
Длина: 50-60 см
2.3 Підклас архозаври – archosauria
Ряд Крокодили – Crocodylya
Родина Алігатори - Alligatoridae
Чорний кайман - Melanosuchus niger
Родина Справжні крокодили – Crocodylidae
Африканський вузькорилий крокодил - Crocodylus cataphractus
Гострорилий крокодил - Crocodylus acutus
Болотний крокодил - Crocodylus palustris
Оринокский крокодил - Crocodylus intermedius
Родина Гавіали - Gavialidae
Гангський гавіал - Gavialis gangeticus
Чорний кайман (Melanosuchus niger)
Поширення: у басейні Амазонки (Бразилія, Східне Перу і Східний Еквадор)
Длина: 4,5 м
Розмноження: яйцекладіння
Живлення: риби, водяні птахи, крупні ссавці
Африканський вузькорилий крокодил (Crocodylus cataphractus)
Длина: 2,5 м
Розмноження: яйцекладіння
Гострорилий крокодил (Crocodylus acutus)
Поширення: південно-східний частині Північної Америки, Центральній Америці, північно-західній частині Південної Америки і на островах Куба, Ямайка, Гаїті
Розмноження: яйцекладіння
Болотний крокодил (Crocodylus palustris)
Поширення: по всій Західній Індії — від меж з Іраном в Західному Пакистані на північ до Непалу, на схід до Ассама, на Цейлоні і, можливо, в Бірмі
Місця перебування: лагуни з солоною водою
Длина: 3,5-4 м
Розмноження: яйцекладіння
Живлення: риби, жаби, черепахи, ссавці
Оринокский крокодил (Crocodylus intermedius)
Поширення: у севрной частині Південної Америки в Колумбії і Векнесуеле
Розмноження: яйцекладіння
Гангський гавіал (Gavialis gangeticus)
Поширення: на півострові Індостан і в Бірмі в річкових системах Інду, Гангу, Маханаді, Брахмапутри, Колодана
Длина: 6,6 м
Розмноження: яйцекладіння
Кількість яєць: 40 шт
Живлення: риби, птахи, дрібні ссавці
ВИДИ, ЗАНЕСЕНІ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИЧервона книга України складається з 2-х томів: “Тваринний світ” та “Рослинний світ”. Том "Тваринний світ" складається з наступних розділів: гідроїдні поліпи, черви круглі, черви кільчасті, ракоподібні, павукоподібні, комахи, молюски, круглороті, риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці. Загалом в цьому томі розміщено статті про 382 види тварин: гідроїдні поліпи - 2 види, черви круглі - 2, черви кільчасті - 7, ракоподібні - 26, павукоподібні - 2, багатоніжки - 3, комахи - 173, молюски - 12, круглороті - 2, риби - 32, земноводні - 5, плазуни - 8, птахи - 67, ссавці - 41.
РОЗДІЛ ЧЕТВЕРОНОГІ – TETRAPODA
КЛАС ПЛАЗУНИ – REPTILIA
Ряд Лускаті – Squamata
Підряд Ящірки – Sauria
Родина Чіпкопалі, або гекони – Gekkonidae
Кримський гекон - Mediodactylus kotshyi danilewskii
Родина Веретільницеві – Anguidae
Жовтопуз – Ophisaurus apodus
Родина Вужоподібні змії – Colubridae
Підродина Справжні вужі – Colubrinae
Жовточеревий полоз – Coluber jugularis
Ескулапова змія - Elaphe longissima
Чотирисмуговий полоз - Elaphe quatuoriineata
Леопардовий полоз - Elaphe leopardina
Звичайна мідянка – Coronella austriaca
Родина Гадюкові – Viperidae
Степова східна гадюка – Vipera ursuni renardi
Кримський гекон (Mediodactylus kotshyi danilewskii)
Таксономічна характеристика: єдиний підвид виду середземноморський гекон у фауні України.
Статус: III категорія.
Поширення: Пд. Кримського п-ва - вiд Севастополя до Алушти.
Місця перебування: Старі кам`яні будівлі та руїни (античні й пізніші), відслонення скельних порід, купи каміння. Іноді трапляється під корою ялівцю, що росте поблизу руїн.
Чисельність: Налічується бл. 500 особин.
За спостереженнями, в 1975 - 86 рр. чисельність була стабільною. Максимальна щільність - 1 особина на 10 м2.
Причини зміни чисельності: Руйнування біотопів під час реставраційних і ремонтних робіт.
Особливості біології: Активний з квітня по жовтень. Веде присмерковий спосіб життя.
Здатний пересуватися вертикальними поверхнями і навіть по стелі. Живиться павуками й комахами. Статевозрілим стає на 3-му році життя. Шлюбний період у квітні - травні. Самка відкладає 2 яйця один раз у травні - липні. Молодь з`являється в кін. липня - на поч. серпня, живе самостійно.
Розмноження у неволі: Не проводилося.
Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980) та Європейського Червоного списку (1991). Охороняється на тер. Херсонеського історико-археологічного заповідника.
Доцільно в місцях, де проводяться реставраційні та ремонтні роботи, розвішувати штучні схованки (на зразок шпаківень) зі щілиноподібним отвором (випробувані в Херсонеському заповіднику).
Жовтопуз (Ophisaurus apodus)
Таксономічна характеристика: Один з 2 (9?) видів роду; у фауні України представлений номінативним підвидом.
Статус: I категорія.
Поширення: Кримськi гори i Керченський п-в. Ареал виду простягається вiд Балканського п-ва до Серед. Азiї включно.
Місця перебування: Кам`янисті схили гір з чагарником на висоті до 500 м над рівнем моря, нагромадження каміння.
Чисельність: Зустрічаються поодинокі особини. На зх. схилі г. Аюдаг та у пн. частині Керченського п-ва можна натрапити на 1 - 2 особини за екскурсію.
Причини зміни чисельності: Порушення біотопів внаслідок антропогенного впливу на ландшафти, безпосереднє знищення людиною (жовтопуза помилково вважають за змію), загибель під колесами автомашин (особливо навесні, коли він виповзає на дорогу погрітися).
Особливості біології: Одна з найбільших ящірок у країні (довжина до 1 м). Активний з кін. березня до поч. листопада. Денна тварина. Схованки - у купах каміння, норах гризунів, порожнинах під корінням дерев. Живиться комахами, молюсками, мишоподібними гризунами та дрібними ящірками. Статевозрілим стає на 4-му році життя. Шлюбний період у квітні - травні. В червні - липні відкладає б- 10 яєць. Молодь з`являється наприкінці липня. Не отруйний.
Розмноження у неволі: Не проводилося.
Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у природних заповідниках: Ялтинському гірсько-лісовому, Мис Мартьян, Карадазькому та Кримському. Для збереження керченської популяції слід надати заповідний статус мисові Казантіп.
Жовточеревий полоз (Coluber jugularis)
Таксономічна характеристика: Один з 30 видів роду Coluber; єциний від роду у фауні України, представлений підвидом С. j. caspius. На думку деяких дослідників (Schatti, 1988), С. J. caspius є підвидом роду Hierophis, інші автори (Basoglu, Baran, 1978) вважають окремим видом С. caspius.
Статус: II категорія.
Поширення: Степова зона та Кримськi гори. Ареал охоплює також сумiжнi степовi територiї Молдови й Росiї, пн. частину Туреччини.
Місця перебування: Кам`янисті схили гір з чагарником, яри з виходами скельних порід, рідше відкриті степові ділянки з трав`янистою рослинністю.
Чисельність: Зустрічаються поодинокі особини. У заповідниках Криму під час маршрутного дослідження трапляється 1 особина на 2 км.
Причини зміни чисельності: Освоєння людиною місць перебування виду, безпосереднє його знищення.
Особливості біології: Найбільша за розмірами змія Європи (довжина понад 2 м). Активний з кін. березня по жовтень. Денна тварина. Добре лазить по кущах. Ховається у норах гризунів, кам`яних осипищах, низько розміщених дуплах. Полоз жовточеревій живиться переважно гризунами, а також ящірками, птахами. Шлюбний період у квітні - травні. У червні - на поч. липня відкладає 6 - 14 яєць. Молодь спостерігалась у вересні. Належить до найагресивніших змій фауни України. Не отруйний.
Розмноження у неволі: Не проводилося.
Заходи охорони: Охороняється у природних заповідниках: Українському степовому. Чорноморському біосферному, Ялтинському гірсько-лісовому. Мис Мартьян, Карадазькому, Кримському.
Ескулапова змія (Elaphe longissima)
Таксономічна характеристика: Один з 50 видів роду; один з 4 видів роду у фауні України.
Статус: III категорія.
Поширення: Закарпатська, Тернопiльська i Миколаївська областi. Ранiше спостерiгався в Чернiвецькiй, Вiнницькiй, Одеськiй та Кiровоградськiй областях. Ареал охоплює також Пд. i Центр. Європу, Малу Азiю, Пн. Iран i Зх. Закавказзя.
Місця перебування: Кам`янисті схили з розрідженим листяним лісом у передгір`ях, порослі чагарником виходи скельних порід у річкових долинах, іноді руїни старих будівель.
Чисельність: Зустрічаються поодинокі особини. Найбільша чисельність (2 - 3 змії на 1 км) спостерігалася на Закарпатті під час маршрутних досліджень.
Причини зміни чисельності: Порушення ландшафту під впливом господарської діяльності, безпосереднє знищення виду людиною.
Особливості біології: Активний теплої пори року, переважно вдень. Здебільшого перебуває на деревах, рідше - на землі. Добре лазить по стовбурах і гілках, а також вертикальних поверхнях. Сховища - у норах гризунів, порожнинах під пнями і камінням, дуплах. Живиться гризунами, зрідка птахами. Статевозрілим стає на 3-му році життя. Шлюбний період у травні. Відкладає 4 - 10 яєць (червень-липень). Молодь з`являється у серпні. Не отруйний.
Розмноження у неволі: Є вдалі спроби розведення у західноєвропейських країнах.
Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980) та Червоної книги МСОП. Слід надати охоронний статус ділянці скелястого каньйону Пд. Бугу біля с. Мигії Миколаївської обл. та виходам скель уздовж каналу Ужгород - Невицьке (можливо, на правах філіалу Карпатського біосферного заповідника).
Чотирисмуговий полоз (Elaphe quatuoriineata)
Таксономічна характеристика: Один з понад 50 видів роду; один з 4 видів роду у фауні України, представлений підвидом Е. q. sauromates.
Статус: II категорія.
Поширення: Пiвдень степової зони. Ареал простягається вiд Сх. Середземномор`я до Зх. Казахстану.
Місця перебування: Полиновий степ, кам`янисті схили, яри, зарослі чагарником, узлісся острівних лісів.
Чисельність: Зустрічаються поодинокі особини. На заповідних ділянках (Чорноморський біосферний заповідник) найбільша щільність спостерігається на ділянках, де розвішані шпаківні (до 4 особин на 100 шпаківень).
Причини зміни чисельності: Антропогенна зміна ландшафту, безпосереднє знищення виду людьми.
Особливості біології: Активний з середини квітня по жовтень. Денна тварина. Веде напівдеревний (добре лазить по стовбурах і гілках), рідше - наземний спосіб життя. Сховища - у норах гризунів, тріщинах у землі, кам`яних розсипищах. Живиться яйцями, пташенятами та гризунами (розміром не більше ховраха). Статевозрілим стає на 3-му році життя. Шлюбний період у квітні - травні. Відкладає 10 - 12 яєць на поч. червня. Молодь з`являється у серпні - вересні. Не отруйний.
Розмноження у неволі: Є вдалі спроби розведення, у т. ч. в Україні.
Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється в Чорноморському біосферному заповіднику. Доцільно створити заказник на мисі Казантіп (Крим).
Леопардовий полоз (Elaphe leopardina)
Таксономічна характеристика: Монотипний вид. Один з 50 видів роду; один з 4 видів роду у фауні України.
Статус: I категорія. Середземноморський релікт.
Поширення: Пд. Кримського п-ва (вiд Севастополя до масиву Карадаг). Ареал охоплює також пiвдень Апеннiнського п-ва, Балканський п-в. Малу Азiю.
Місця перебування: Кам`янисті схили, зарослі грабом східним та дубом пухнастим, переважно на висоті до 300 м над рівнем моря (зареєстрована знахідка на висоті 600 м), сухі яри із заростями шипшини, глоду, березкових.
Чисельність: Дуже рідкісний. Зустрічаються (і то не щороку) лише на заповідних ділянках. До кінця 40-х рр. 20 ст. полоз леопардовий був ще звичайним, з кін. 50-х рр. знахідки відмічалися щороку, а з 70-х рр.- раз на кілька років.
Причини зміни чисельності: Зникнення типових біотопів у результаті будівництва, розорювання земель під сади та виноградники; безпосереднє знищення людиною; відлов для утримання у неволі любителями, низька плодючість, мала рухливість, депресія мишоподібних гризунів.
Особливості біології: Активний теплої пори року. Веде нічний спосіб життя. Сховища - у порожнинах під камінням, норах. Живиться гризунами, дрібними птахами, ящірками. Статевозрілим стає на 2-му році життя. Шлюбний період у травні. Відкладає 2 - 4 яйця (в липні - червні).
Розмноження у неволі: Практикується на аматорському рівні, зокрема, в Німеччині.
Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980) та Червоної книги МСОП. Охороняється у природних заповідниках: Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому, Мис Мартьян. Доцільно створити розплідник для заселення на заповідних територіях Криму.
Звичайна мідянка (Coronella austriaca)
Таксономічна характеристика: Один з 2 видів роду; єдиний вид роду у фауні України.
Статус: II категорія.
Поширення: По всiй тер. України. Ареал охоплює Європу, Малу Азiю, Кавказ i Пн. Iран.
Місця перебування: Сонячні галявини та узлісся листяних лісів (у Карпатах до 1380 м над рівнем моря), сухі схили ярів та балок з добре розвиненим трав`яним покривом, чагарником, виходи скельних порід у долинах річок, піщані дюни з ділянками лісу. Уникає сирих місць.
Чисельність: Незначна. Зустрічається спорадично. Найбільша кількість - 4 особини на 150 м - спостерігалася 1978 р. (під час маршрутного дослідження) біля виходів скельних порід у Закарпатті.
Причини зміни чисельності: Зменшення кормової бази внаслідок хімізації природного середовища та антропогенної зміни ландшафтів; безпосереднє знищення виду (мідянку помилково вважають отруйною).
Особливості біології: Активна з квітня по вересень. Денна тварина. Сховища - в щілинах і тріщинах у скелях, порожнинах під камінням, норах ящірок та гризунів. Живиться переважно ящірками, деколи пташенятами та мишоподібними гризунами. Рухається досить повільно. Статевозрілою стає на 3-му році життя. Яйцеживородна. Шлюбний період у травні. В серпні - вересні народжує 4 - 19 малят. Не отруйна.
Розмноження у неволі: Можливе.
Заходи охорони: Охороняється на багатьох заповідних територіях. Слід створити умови для збільшення чисельності основної поживи мідянки - ящірок на територіях, вилучених з господарської діяльності.
Степова східна гадюка (Vipera ursuni renardi)
Таксономічна характеристика: Єдиний підвид виду у фауні України.
Статус: II категорія.
Поширення: Степова зона, спорадично - пiвдень лiсостепової зони. Ареал охоплює степовi райони Євразiї вiд Балканського п-ва на схiд до Монголiї, на пiвдень - до Малої Азiї та Закавказзя.
Місця перебування: Цілинний полиновий степ, закріплені піски, кам`янисті схили пагорбів, лісові галявини та полезахисні лісосмуги.
Чисельність: Незначна. Стабільні популяції - в біосферних заповідниках. В Чорноморському біосферному заповіднику на степових ділянках - 1 - 4 особини на 1 км маршрутного дослідження, на о. Орлів - до 8 особин на 1 га. З 60-х рр. 20 ст. почала зникати в Криму і Правобережній Україні.
Причини зміни чисельності: Антропогенна зміна ландшафту, безпосереднє знищення виду людиною.
Особливості біології: Активна з кін. лютого по жовтень. Веде денний спосіб життя навесні й восени, нічний - улітку. Сховища - у норах гризунів. Живиться навесні гризунами, влітку і восени - сарановими, поїдає також ящірок, жаб, пташенят, яйця. Статевозрілою стає на 3-му році життя. Яйцеживородна. Шлюбний період у квітні. У липні - серпні народжує 5 - 6 малят, іноді до 27. Отруйна.
Розмноження у неволі: Можливе (розроблена методика розведення).
Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у заповідниках степової зони.
4. ЗАКОНИ, За ЯКИМИ ЗБЕРІГАЮТЬСЯ ВИДИ, ЗАНЕСЕНІ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ
Конституція України проголошує:
Стаття 66. Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Закон України “Про Червону книгу України”:
Стаття 5. Об’єкти Червоної книги України як природні ресурси загальнодержавного значення.
Стаття 8. Державне управління, регулювання та контроль у сфері охорони, використання та відтворення відкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України.
Стаття