Xreferat.com » Рефераты по биологии » Конституція та екстер’єр собаки

Конституція та екстер’єр собаки

кінцівок вважається правильним, якщо вони стоять відвісно й паралельно одна до одної, забезпечуючи прямолінійні рухи ніг в одній площині (рис). Вузький постав кінцівок буває при вузьких та плоских грудях, широкий - при бочкоподібній грудній клітині та надто широкому положенні лопаток. Широкий постав ніг часто супроводжується клишоногістю всередину (п`ясть та лапи направлені всередину), вузький - клишоногістю назовні (п`ясть та лапи вивернуті назовні).

Статі задніх кінцівок. Задні кінцівки роблять потужні рухові поштовхи, сила котрих залежить від довжини стегна, гомілки, від раціонального поєднання кутів усіх суглобів та від ступеня розвиненості мускулатури заду.

Стегно утворюється потужної згинальною та розгинальною мускулатурою тазостегнового й колінного суглобів. Довжина стегна залежить від довжини стегнової кістки, котра повинна бути пропорційна довжині крупа.

Коліно у своїй основі має колінну чашку з прикріпленими до неї сухожилками та зв`язками. Воно повинно бути округлене, малопомітне та знаходитися на одному рівні з ліктем. Кут, що утворюється стегновою та великою гомілковою кісткою, складає 125-135 градусів.

Гомілка повинна бути довгою, мускулистою, направленою до горизонту під кутом 45 градусів.

Скакальний суглоб приймає на себе сильні навантаження та забезпечує передачу рухових поштовхів при відштовхуванні від землі. Він повинен бути сухим, з добре вираженим п`яточним бугром та чітко позначеним суглобним кутом, який дорівнює 125-135 градусів.

Плюсна забезпечує собаці стійку опору під час руху та стрибків. Вона повинна бути міцною, довгою, широкою та майже відвісно поставленою.

Лапа задньої кінцівки - овальна, зі щільно стиснутими склепінчастими пальцями. На задніх лапах собаки є по 4 пальці. П`ятий палець зустрічається не завжди і називається прибулим. У деяких собак бувають по два та три прибулих пальці. Звичайно ці пальці відрізають невдовзі після народження цуценяти.

Постав задніх кінцівок вважається правильним, якщо при огляді собаки ззаду ноги стоять прямо й паралельно одна до одної. Такий постав забезпечує прямолінійні пружні рухи собаки (рис). Вузький постав зустрічається в собак зі слабкою мускулатурою заду й вузьким крупом. При зближеному поставі скакальні суглоби та плюсни сходяться разом, майже торкаючись один одного. Широкий постав частіше зустрічається у широкотілих, масивних порід собак, не пристосованих до швидких рухів. Бочкоподібний постав буває в собак із розгорнутими в сторони скакальними суглобами та зведеними всередину плюснами. У таких собак, як правило, спостерігається клишоногість усередину.

При огляді собаки збоку можна спостерігати відхилення в поставі стегна, гомілки та плюсни (рис). Прямий постав задніх кінцівок буває при відвісному положенні стегна та гомілки, унаслідок чого кути колінного та скакального суглобів випрямлені. Шаблистість задніх ніг зустрічається при надто косому положенні стегон та гомілок і при похило поставлених плюснах. Шаблистий постав пов`язаний зі слабкістю скакальних суглобів, що утворюють гострі кути.

Волосяний покрив. Забарвлення. Волосяний покрив складається із шерсті й підшерстка. Шерсть складається з двох видів волос: остьового, що щільно закриває підшерсток по всьому тілу, і покривного, більш довгого та грубого, розміщеного в ділянці шиї, спини, стегон. При тривалому утриманні собак у теплих (квартирних) умовах протягом багатьох поколінь покривний волос тоншає, нещільно прилягає остьовий волос і не зберігає тепло. У короткошерсних собак покривний волос проходить слабко вираженою вузькою смугою по гребеню шиї та вздовж спини чи відсутній зовсім.

Підшерсток - найкоротший і тонкий хвилястий волос, що зберігає внутрішнє тепло, запобігає переохолодженню організму собаки. Два рази на рік у собак буває сезонна зміна волос, що називається линянням. У собак, що живуть у квартирі, линяння відбувається менш інтенсивно, сезонність виражена не різко. На голові в собаки є дотикове волосся, що виділяється своєю довжиною та товщиною. Вони розміщені пучками над очима, на верхній губі та на підборідді.

Колір волосся називається забарвленням. Він буває найрізноманітнішим і позначається відповідно до стандарту породи. Шерсть може бути одноколірною, двоколірною та багатоколірною.

До одноколірних забарвлень собак відносяться: чорний, білий, рудий, коричневий.

Чорне забарвлення у собак зустрічається в чистому вигляді, а також із коричневими, бурими, сірими підпалинами та з білими плямами на голові, ногах, грудях та хвості.

При білому забарвленні волосяний покрив позбавлений пігментів, а мочка носа, краї губ та повік пігментовані в чорний або коричневий колір.

Руде забарвлення має велику кількість відтінків і часто неоднорідний у різних частинах тіла (яскраво-рудий, світло-рудий, золотисто-рудий, палевий).

Коричневе забарвлення буває різних відтінків, від світло-коричневого до темно-коричневого (бурого).

Чепракове (двоколірне) забарвлення складається з новного - світлого кольору й темного чепрака, що покриває собаку зверху. Чепрак може бути чорним, бурим, сірим, різко окресленим від світлого тону або таким, що поступово переходить в нього.

Зонарно-сіре забарвлення має зональну пігментацію волоса, тобто забарвлену та незабарвлену зони. Волос зонарно-сірого собаки має світлу основу, що переходить у чорне закінчення. Зонарно-руді собаки мають волос зі світлою основою та рудим кольором на кінці.

Буре забарвлення властиве зонарно-сірим собакам із коричневим та чорним відтінком волос.

Тигристе забарвлення характерне темними або чорними поперечними смугами на рудому, бурому, палевому та сірому фоні. Більшість собак із тигристим забарвленням на морді мають темну маску.

Плямисте забарвлення має основний фон білий і по ньому розміщені темні плями різної величини.

Строкате забарвлення має основний фон темний, по котрому розкидані білі плями різної величини.

Мармурове забарвлення зустрічається в собак зі світлим фоном, по котрому розкидані невеликі безформені, “змазані” темні плями.

Прикмети та відмітини. Прикмети - різні ознаки, що відрізняють одного собаку від іншого. До особливих прикмет відносяться відмітини - природжені плями та смуги різної величини та форми, що зустрічаються на голові, грудях та кінцівках собаки. Вони можуть бути білого, світлого й темного кольору. До прикмет відносяться також порване вухо, відсутність зуба, рвана губа чи повіка тощо. Прикметами не вважаються тимчасові ознаки: вистрижена шерсть, сліди поранень, потертостей та облисінь. Для відрізнення одномасних та дуже схожих між собою собак їх помічають різними способами, наприклад, татуюванням. У деяких країнах номерне татуювання обов`язкове.

Визначення віку. Вік собаки визначається по зубах та інших зовнішніх ознаках. При огляді зубів звертають увагу на зміну молочних зубів та ступінь стертості різців та кликів. Молочні зуби (різці) в цуценят починають прорізуватися на 18-25-й день після народження. До місячного віку цуценя має уже всі передні молочні зуби. Зміна молочних різців на постійні на обох щелепах відбувається між 4 та 5 місяцями. Клики міняються у віці 5-6 місяців. До 7 місяців у собаки виростають усі постійні зуби. До одного року зуби досягають нормального рівня. Різці гострі і їх ріжуча поверхня має форму “трилисника". У 2 роки стерті зачепи нижньої щелепи і починають стиратися середні. У 3 роки стерті середні різці нижньої щелепи і починають стиратися зачепи верхньої щелепи. У 4 роки стерті зачепи й починають стиратися середні різці верхньої щелепи. До 5 років стерті окрайки нижньої щелепи й починають стиратися клики. У 6 років стерті окрайки верхньої щелепи, клики тупі. У 7 років зачепи нижньої щелепи приймають зворотньо-овальну форму. До 8 років середні різці щелепи приймають зворотньо-овальну форму. У 9 років зачепи верхньої щелепи приймають зворотньо-овальну форму. З 10-12 років починають випадати зуби: спочатку зачепи нижньої щелепи, потім верхньої.


Таблиця 1

Визначення віку собаки по зубам (до шестирічного віку)

Зміни в зубах Зацепи Середні Окрайки

нижні верхні нижні верхні нижні верхні
Час прорізання молочних зубів

3 - 4

тижні

3

тижні

3 - 4

тижні

3

тижні

3 - 4

тижні

3

тижні

Час стирання трилисника молочних зубів

2 - 2,5

місяці

3 - 3,5

місяці

4 - 4,5

місяці

Час прорізання постійних зубів

4 - 5

місяців

4 - 5

місяців

4 - 5

місяців

В один рік - все зуби цілі, яскраво-білого кольору
Час стирання трилисника постійних зубів

1,5 - 2

року

3 - 3,5

року

2 - 2,5

року

4 - 4,5

року

5

років

6

років








Конституція та екстер’єр собаки

Рис. Визначення віку собаки по зубам:

1 - зуби молодого собаки;

2 - зуби собаки двох років;

3 - зуби собаки трьох років;

4 - зуби собаки чотирьох років;

5 - зуби собаки п’яти років


До інших ознак визначення віку відносяться: поява сивини в ділянці губ та підборіддя - до 6-7 років, у 8-9 років западають очі, мутніють хрусталики, розширюються зіниці, спина робиться м`якою, живіт опускається.

Вимірювання собак

Вимірювання собак слід проводити на спеціально підготовленому майданчику з твердим та рівним покриттям. Можна користуватися переносним дерев`яним щитом, що не згинається, розміром не менше 2х5 м. Розміри майданчика повинні забезпечувати зручний підхід до собаки з любого боку та вільне застосування вимірювальних приладів. Для вимірювання собак застосовують вимірювальну стрічку, універсальну вимірювальну палку, металічний циркуль. Щоб вимірювальні інструменти й інші приладдя не викликали в собак занепокоєння та інших небажаних реакцій, тварин необхідно з ними попередньо знайомити.

Конституція та екстер’єр собаки

Рис.13. Проміри собаки: а: 1 - 2 - висота в холці; З - довжина тулуба; 2-5 довжина передньої ноги; б: 6 - 7 - ширина грудей; 8-обхват пасті; 9 - 10 - глибина грудей.


Вимірювання собак краще проводити втрьох. Володар собаки тримає його, друга людина вимірює, третя записує проміри. Володар собаки повинен брати активну участь у процесі вимірювання і за необхідності заспокоювати тварину. Володаря знайомлять із порядком роботи та пояснюють, як правильно ставити та утримувати собаку у спокійному стані, як відволікати і вчасно заслоняти його голову, щоб собака не злякався вимірювальної палки й не покусав того, хто вимірює. На особливо злобних собак слід надягати намордник.

Спочатку краще виконувати ті вимірювання, при котрих застосовується стрічка й циркуль, а коли собака звикне й почне спокійно ставитися до виконуваних маніпуляцій, переходять до вимірювання палкою. Вимірювальні інструменти слід прикладати точно до певного місця, щільно до тіла, але не вдавлюючи в нього. У довгошерсних собак із багатим підшерстком для більш точного промірювання слід розсувати шерсть у місці прикладання інструмента.

При оцінці собак за стандартом роблять три основних проміри.

Висота в холці (ріст) визначається палкою (вимірювальною) від вищої точки в холці по вертикалі вниз до землі.

Коса довжина тулуба визначається вимірювальною палкою від переднього виступу плечової кістки до середини сідалишного бугра.

Обхват п`ястя вимірюється стрічкою у верхній третині п`ястя, безпосередньо під зап`ястним суглобом, вище основи п`ятого пальця.

У випадках, коли необхідно більш точно визначити й порівняти деякі показники розвитку та будови собаки, роблять додаткові промірювання:

Довжина передньої ноги вимірюється стрічкою від ліктя по вертикалі вниз до землі.

Обхват грудей вимірюється стрічкою по окружності за лопатками біля ліктів.

Ширина грудей спереду визначається вимірювальною палкою в крайніх точках лопаточно-плечевих з`єднань.

Глибина грудей визначається вимірювальною палкою за лопатками від нижньої частини грудей до верхньої точки холки.

Висота у крижах визначається вимірювальною палкою від вищої точки крупа (між маклоками) по вертикалі вниз до землі.

Довжина голови вимірюється стрічкою чи циркулем від потиличного бугра до кінця носа по прямій.

Довжина лоба вимірюється стрічкою чи ціркулем від потиличного бугра до міжокової западини.

Довжин морди вимірюється стрічкою чи циркулем від міжокової западини до кінця носа.

Ширина голови у вилицях вимірюється циркулем у найширшій її частині по середині лоба та вилицевих дуг перед вухами.

Для порівняння пропорцій тіла собак та співставляння екстер`єрних особливостей будови користуються індексами. Індекс - це відношення одного проміра до іншого, виражене в процентах. Для різних порід собак розроблені й визначені стандартами свої індекси:

Індекс формату (розтягнутості) - відношення довжини собаки до висоти в холці.

Індекс костистості (відносний розвиток кістяка) - відношення обхвата п`ястя до висоти собаки в холці.

Індекс високоногості - відношення довжини ноги до висоти собаки в холці.

Індекс масивності (відносний розвиток тулуба) - відношення обхвата грудей до висоти собаки в холці.

Індекс довгоголовості (відносна довжина голови) - відношення довжини голови до висоти собаки в холці.

Індекс широколобості - відношення ширини голови собаки до довжини голови.

Грудний індекс (відносний розвиток грудей) - відношення ширини до глибини грудей.

У племінному собаківництві можуть розроблятися та застосовуватися інші індекси. У практиці службового собаківництва частіше всього користуються першими двома індексами. Індекси служать додатковими співставляючими даними про будову тварини і не можуть замінити її індивідуального огляду та всебічної екстер`єрної оцінки.

Кондицією називається рівень вгодованості, що залежить від годування, умов утримання, використання та здоров`я собаки. На кондицію впливає також і вік собаки.

Розрізняють такі види кондиції.

Заводська кондиція характеризується доброю вгодованістю, міцною мускулатурою з невеликим шаром жиру, що ніби згладжує форми собаки.

Шерстний покрив у такого собаки повинен бути лискучим, добре розвиненим. Заводську кондицію можуть мати тільки здорові собаки за умов доброго й повноцінного годування, правильного утримання та регулярного тренування. Заводська кондиція найбільш сприятлива для для племінного використання собаки, тому всі племінні собаки повинні знаходитися в заводській кондиції.

Робоча кондиція близька до заводської. Але внаслідок посиленої роботи в собаки при добре розвиненій мускулатурі буває слабко розвинений жировий прошарок, і тому тварина не здається такою гладкою. При тривалому перебуванні під час роботи на відкритому повітрі й особливо при утриманні в холодному приміщенні шерстний покрив у собак більш розвинений, з багатим підшерстком.

Недостатня кондиція характерна слабко розвиненому жировому прошарку або її відсутністю, маклоками, остистими відростками спинних хребців і навіть ребрами, які видаються, що особливо помітно в короткошерстних собак і легко прощупуються в довгошерстних. Шерсть часто тускла.

Виснажена кондиція спостерігається, коли до вказаних вище ознак додається часткова атрофія, витонченість мускулатури, слабкість суглобів, тускла скуйовджена шерсть, хистка хода, млявість тощо.

Жирна кондиція характеризується значним відкладенням жирового прошарку в підшкірній клітковині, що робить собаку округлою. Мускулатура нерельєфна, спина дуже широка, живіт не підтягнутий як треба. Собака при роботі швидко втомлюється, стає млявим.

Як виснажена, так і жирна кондиція характеризують чи хворобливий стан собаки, чи недостатнє годування.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: