Формування ботанічного саду навколо школи
Ботанічний сад приймає замовлення по озелененню приміщень і територій, оформленню виставок і композицій, можна замовити чудовий букет до свята, зробити щеплення цитрусових рослин, отримати кваліфіковану консультацію щодо вирощування рідкісних і цінних рослин. На території ботанічного саду є куточок живої природи, в якому мешкають: павліни, фазани, перепілки, хвилясті папуги, "улюбленець відвідувачів та дітей" білогуба мавпа Чіп, рибки: тетраганоптеріс золотистий, вуалехвости, мечоносці червоні, гуппі дзеркальні, золоті рибки, китайські декоративні карпи, колумбійські жабки (альбіноси). То ж знайдіть можливість завітати до Запорізького міського дитячого ботанічного саду і Ви відкриєте для себе цю перлину садово-паркового мистецтва, вражаючий шедевр поєднання людського генія і Природи.
Розділ ІІІ. Науково-методичні засади створення ботанічного саду
Основні напрямки еколого-географічної науково-педагогічної діяльності ботанічного саду випливають із проблеми розробки методології, які включають науково-методичні основи гармонізації взаємодії природи і суспільства й оптимізації степового природокористування:
- формування і підтримка оптимального співвідношення різних типів господарських угідь, при якому забезпечується необхідне різноманіття і стійкість ландшафту;
- досягнення відповідності обводненості територій її ландшафтно-кліматичному фоні;
- визначення і впровадження екологічних нормативів регулювання і використання місцевого і транзитного стоків поверхневих і підземних вод;
- раціоналізація природокористування на основі цілеспрямованого формування системи особливо охоронюваних природні території і мережі ландшафтно-екологічного моніторингу;
- збереження і відновлення генофонду живої природи на рівні видів, співтовариств і популяцій (проекти "Червоних книг") і створення ботанічного саду;
- екологізація різних галузей промисловості і сільського господарства за рахунок рекультивації земель, локалізації вогнищ негативної взаємодії на геосистеми, нормування антропогенного навантаження на ландшафти,
- збереження природно-естетичних, культурно-історичних, інформаційних, рекреаційних властивостей ландшафтів.
Головними питаннями, розв'язуваними в процесі педагогічної діяльності ботанічного саду є:
- формування інноваційних учбово-наукових структур;
- використання потенціалу природоохоронних установ, структур і мережі для поглиблення й універсалізації освітнього процесу;
- розробка сучасних освітніх програм, підготовка та друк, підручників, наукових методик, навчальних посібників, засобів навчання;
- індивідуалізація навчання і виявлення творчих здібностей молоді;
- перенос акценту у виборі програм індивідуального навчання на суб'єктивні інтереси що навчається й об'єктивні потреби суспільства;
- спільне проведення конференцій, семінарів, наукових олімпіад, конкурсів з метою залучення найбільш здатної молоді в навчально-науковий процес.
Висновки
Ботанічний сад являється свого роду осередком як природного так культурно-естетичного значення. Створення ботанічного саду на території школи сприятиме не тільки науковому, але й естетичному розвитку учнів, прививатиме бережливе ставлення до всього живого та розвиватиме навики трудової діяльності та самостійності.
Основними напрямками діяльності ботанічного саду в школі можемо рекомендувати наступні: розвиток квітникарства, розведення кактусів, декоративне садівництво, фітодизайн, дослідження за ростом та розвитком рослин, методи боротьби зі шкідниками та хворобами рослин.
Основними засадами щодо створення ботанічного саду є:
систематизація та поглиблення наукових теоретичних та практичних знань;
залучення учнів до суспільної праці;
розробка напрямків наукової творчої діяльності учнів та вчителів;
створення осередку культурного відпочинку;
збереження та інтродукція різноманітних видів флори;
дослідження видових особливостей флори.
Список літератури
Балабушка В.К., Маринич І.С. Хвойні дерева та кущі. К.: Дім, сад, город, 2005. - 62 с.
Береговий 11.М, Прахов М.М. Ботанічна географія. К.: Вища школа, 1969.
Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерена и кущі. Голонасінні: Довідник / М.А. Кохно, В.1. Гордієнко. Г.С. Захаренко та ін. - К.: Вища школа, 2001. - 207 с.
Деревья и кустарники, культивируемые н Украинской СССР. Голосеменные. Справочное пособие / Кузнецов СИ., Чуприна II.Я., Подгорный К) К. и др. - Киев: Наук. думка, 1985.- 200 с.
Екофлора України. Том 1. Дідух Я.П., Плюша П.Г., Протопопова В.В. та ін. К.: Фітосоніонептр, 2000. - 284 с.
Карпенко Ю.О., Лукаш О.В. Охорона рідкісних видів на Чернігівщині та їх зведення в культуру // Рідкісні та корисні рослини флори Чернігівщини в природі та культурі. Київ, 1997. — С. 19-29.
Колесников А.П. Декоративная дендрология. - М.: Госуд. изд-во литер, по строит., архитек. и строит, матер., 1960. - 676 с.
Кондратюк СМ. Дикоростучі хвойні України. - К., 1960. - 120 с.
Кохно М.А. Каталог дендрофлори України. - К.: Фітосоціоцентр, 2001.
Кохно М.А., Дорошенко O.K., Чуприна II.Я. Інтродуковані дерева та кущі парків Лівобережної частин Полісся та Лісостепу України // Інтродукція та акліматизація рослин на Україні. К., 1975. - вип. 7. – с. 27-41.
Лыпа АЛ. Интродукция и акклиматизация древесных растений на Украине. - К.: Вища школа. 1976. - 96 с.
Мельник В.І. Острівні ялинники Українського Полісся (еколого-ценотичні особливості та наукові основи охорони). - К.: Наук. думка, 1993. С.27-28, 79-80.
Мулярчук СО. Рослинність Чернігівщини. - К.: Вища школа, 1970. — 209 с.
Фомін О. Флора України. К., 1926. - 80 с.
Шеляг-Сосонко К.Р., Стойко СМ., Вакарепко Л.М. Ліси України: сучасний стан, збереження, використання. К., 1996. — 32 с.
Додаток

Вхід до дитячого ботанічного саду м. Запоріжжя

Альпійська гідка в ботанічному саду

Піони

Зарослі сукулентів

Квіти опунції

Різноманіття кактусів

Американська сосна

Цвітіння кактусів