Xreferat.com » Рефераты по физике » Електропостачання металообробного цеху ВАТ "Завод ім. Фрунзе"

Електропостачання металообробного цеху ВАТ "Завод ім. Фрунзе"

кваліфікаційної групою не нижче III. При цьому необхідно дотримуватися наступних правил безпеки:

Працювати в одязі, що прилягає до тіла, остерігаючись захоплення обертовими частинами. Рукава застебнуті у кисті.

2. Не слід торкатися одночасно струмоведучих і заземлених частин машини. Інструмент застосовувати з ізолюючими ручками.

3. Шліфування контактних кілець на обертовому двигуні проводити за допомогою колодок з ізоляційного матеріалу.

Допускається робота в ланцюзі пускового реостата обертового двигуна за умови, що ланцюг його замкнутий накоротко. При цьому необхідні запобіжні заходи, як при роботі під напругою в установках до 1000 В.

Після зупинки електродвигуна для робіт без розбирання його, на ключі керування або приводі відмикача вивішується плакат «Не включати - працюють люди». Якщо під час роботи ремонтний персонал буде мати зіткнення з обертовими частинами, то додатково слід відключити роз'єднувач, на приводі якого вивішується плакат «Не включати – працюють люди. Якщо даний двигун приєднаний до осередку КРУ, то візок з вимикачем повинен бути викачен у випробувальне становище.

При операціях з ручного включення і відключення електродвигунів напругою вище 1000 В необхідно застосовувати діелектричні рукавички і калоші або килимки.

Про відключення електродвигуна в ремонт в оперативному журналі робиться запис із зазначенням, за чиїм вимогу він зупинений. Зняття плакатів «Не включати - працюють люди» і включення електродвигуна можуть бути зроблені тільки після запису в журналі про закінчення робіт із зазначенням відповідальної особи, що повідомив про це.

Відключений двигун насоса або вентилятора може мимовільно прийти в рух під дією напору води або повітря. Тому необхідно вжити заходів, що перешкоджають обертанню електродвигуна, а також вивісити плакат «Не відкривати - працюють люди».

При від'єднанні від затискачів електродвигуна, кінці живильного кабелю необхідно заземлити і замкнути накоротко переносним заземленням, що необхідно на випадок помилкового включення кабелю. При цьому робота може виконуватися без наряду по розпорядженню.

При зовнішньому огляді особам з кваліфікаційною групою не нижче IV дозволяється відкривати ящики пускових пристроїв електродвигунів, дотримуючись необхідних застережних заходів.

Роботи в пускових пристроях допускаються тільки при повному знятті напруги.


3.5 Аналіз факторів пожежної небезпеки в електроустановках. Протипожежні заходи


3.5.1 Пожежна небезпека в електроустановках.


3.5.1.1 Електричні машини, обладнання, електродвигуни, світильники та ін. Повинні мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.


3.5.1.2 На електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апарати та обладнання встановленні у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах, повинні бути нанесені знаки, що вказують на їх ступінь захисту. З'єднувальні та відгалужу вальні коробки електропроводки повинні бути постійно закриті кришками.


3.5.1.3 Переносні світильники повинні бути обладнані захисними скляними ковпаками й сітками. Для цих світильників та іншої переносної електроапаратури застосовують гнучкі кабелі та проводи (шнури) з мідними жилами.


3.5.1.4 Електронагрівальні та побутові прилади повинні вмикатись в електромережу за допомогою штепсельних з'єднань та електророзеток заводського виготовлення.


3.5.1.5 Застосування електричних опалювальних приладів у приміщеннях категорії А та Б не дозволяється.

Для опалення невеликих приміщень, у тому числі пересувних побутових можуть застосовуватись маслені радіатори та нагрівальні електропанелі із закритими нагрівальними елементами.


3.5.1.6 Електрощити повинні бути оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами.


3.5.1.7 Електродвигуни, світильники, провід та розподільні пристрої треба регулярно очищувати від пилу згідно затвердженого графіку (1 раз на тиждень).


3.5.1.8 Не дозволяється:

- експлуатація кабелів з пошкодженою ізоляцією;

- залишати під напругою кабелі та провід з неізольованими струмопровідними жилами;

- застосовувати саморобні подовжувачі;

- застосовування для опалення приміщень саморобного електронагрівального обладнання;

- користуватись пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами;

- використовувати світильники з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпака) в пожежонебезпечних зонах;

- складування горючих матеріалів на відстані до 1 м від електроустаткування;

- використовувати вимикачі, штепсельні розетки для підвішування одягу й інших предметів; заклеювати ділянки електропроводки папером та ін.

- використовувати побутові електронагрівальні прилади (чайники, кип'ятильники і т.і.) без негорючих підставок.


3.5.1.9 В усіх, незалежно від призначення приміщеннях, які після закінчення робіт замикаються і не контролюються черговим персоналом, в усіх електроустановках та електроприладах, а також у мережі живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогою технології працюють цілодобово).


3.5.1.10 В разі виникнення пожежі в приміщеннях млина є аварійні кнопки, які повністю відключають від мережі електрообладнання млина.


3.5.2 Основними причинами пожеж в електроустановках є:

- необережне поводження з вогнем;

- незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації;

- порушення режимів технологічних процесів;

- несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації;

- невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки;

- іскріння в електроустановках;

- перевантаження та несправність обмоток електроустановок.


3.5.3 В металообробного цеху передбаченні такі противопожежні заходи: протипожежна сигналізація, пожежний водопровід, гідранти, протипожежні шити і вогнегасники. Пожежні гідранти повинні бути укомплектовані необхідним інвентарем, періодично (один раз на тиждень) перевірятися і в разі необхідності ремонтуватися.


4 Економічна частина


4.1 Організація системи ППР і обсяг робіт по ремонту електроустаткування


4.1.1 Основним документом, за яким організується робота планово-попереджувального ремонту всього енергетичного устаткування, є річний графік ППР енергетичного господарства підприємства. На його підставі визначається необхідність в ремонтно-експлуатаційному персоналі, в матеріалах, в запасних частинах, тощо. Він складається з урахуванням кожної одиниці устаткування, ділянок мережі і служить основою для складання річного кошторису на ремонт і експлуатацію енергетичного устаткування і мереж, кошторису цехових витрат.

Система планово-попереджувального ремонту являє собою форму організації ремонту і комплексом організаційно-технічних заходів, які забезпечують виконання профілактичних ремонтів і регламентує технічне обслуговування основних засобів виробництва.

Система ППР електроустаткування включає наступні види робіт:

огляд;

технічне обслуговування;

перевірки—для особливо відповідального енергетичного устаткування;

поточний ремонт;

капітальний ремонт.


Таблиця 4.1. Обсяг робіт з ремонту енергетичного устаткування.

Устаткування Трудоємкість ремонтних робіт в людино-годинах

Капітальний ремонт

Поточ-

ний ремонт

Огляди Всього об’єм ремонтних робіт Технічне обслуговування Всього об’єм робіт
1 Електричні машини 2920 7010 7130 17060 –

2 Електрозварю-

вальне та електротермічне устаткування


150


310


–


460


610


1070

3 Конденсаторні установки 120 270 315 705 – 705
4 Електричні мережі 210 300 – 410 805 1215
5 Вентеляційне устаткування 140 220 – 360 835 1195
6 Силові трансформатори

130


340


–


470


920


1390

7 Електрична апаратура низької напруги 280 450 – 730 830 1560
Всього об’єм робіт 3950 8900 7445 20195 4000 24195

Співвідношення трудових витрат по видах робіт рівних видів електроустаткування прийняти:

Слюсарні - 70 %;

Верстатні - 20 %;

Інші - 10%.

Таким чином, якщо річна трудоємкість ремонтних робіт складає 20195 л/год, то

Слюсарні роботи – 14136,5 л/год

Верстатні роботи – 4136 л/год

Інші – 2019,5 л/год


4.2 Визначення кількості робочих для ремонтних робіт


4.2.1 У відповідності з задачами енерго-ремонтної служби робочий персонал поділяється на такі категорії: експлуатаційний, ремонтний, допоміжний. Кількість робочих, чол., знаходиться по формулі:


Кроб=Електропостачання металообробного цеху ВАТ "Завод ім. Фрунзе", (4.1)


Де: Тp – трудомісткість виконання робіт по видах в людино-годинах;

Fe - ефективний фонд робочого часу одного працівника в рік, год.;

Kв – коефіцієнт виконання норм.


Крем=Електропостачання металообробного цеху ВАТ "Завод ім. Фрунзе" (4.2)


Крем=Електропостачання металообробного цеху ВАТ "Завод ім. Фрунзе" 10 роб

В тому числі:


Кел.сл=Електропостачання металообробного цеху ВАТ "Завод ім. Фрунзе" (4.3)


Крем = Електропостачання металообробного цеху ВАТ "Завод ім. Фрунзе" = 10 роб


Квер=Електропостачання металообробного цеху ВАТ "Завод ім. Фрунзе" (4.4)

Квер=Електропостачання металообробного цеху ВАТ "Завод ім. Фрунзе" 2 роб


Кін=Електропостачання металообробного цеху ВАТ "Завод ім. Фрунзе" (4.5)


Кін=Електропостачання металообробного цеху ВАТ "Завод ім. Фрунзе" 1 роб

Кількість експлуатаційних працівників


Кекс=Електропостачання металообробного цеху ВАТ "Завод ім. Фрунзе" (4.6)


Кекс=Електропостачання металообробного цеху ВАТ "Завод ім. Фрунзе" 2 роб

Кількість допоміжних робітників


Кдоп=Електропостачання металообробного цеху ВАТ "Завод ім. Фрунзе" (4.7)


Кдоа=Електропостачання металообробного цеху ВАТ "Завод ім. Фрунзе" 1 роб

Загальна кількість робітників

Кзаг= 10+2+1=13 роб


4.3 Розрахунок тарифного і річного фонду заробітної платні робітників


4.3.1 Загальна чисельність робітників показання за професіями, які розподіляються на розряди.


Таблиця 4.2 Розрахунок тарифного фонду заробітної платні.

Професія робітників Чисель- ність Розряд Годинна тарифна ставка, грн. Ефективний фонд робітничого часу Тариф-ний фонд зарплати, грн.




На одного працюючого На всіх працю- ючих
Електро-слюсарів всього 7




в тому числі 3 5 8,41 1860 5580 46927,8

4 4 7,42 1860 7440 55204,8
Верстатники всього 2




в тому числі 1 5 8,41 1860 1860 15642,6

1 4 7,42 1860 1860 13801,2
Інші всього 1




в тому числі 1 4 7,42 1860 1860 13801,2
Експлуатацій-ний персона всього

2


-





в тому числі 1 6 9,89 1860 1860 18395,4

1 5 8,41 1860 1860 15642,6
Допоміжні працівники всього

1






В тому числі 1 4 7,42 1860 1860 13801,2
Всього 13



193216,8

Таблиця 4.3 Розрахунок річного фонду заробітної платні робітників

Професії працівників Тарифний фонд зарплатні ФПЗП, грн. Доплати до тарифної зарплатні Фонд основної зарплатні ФОЗП, грн. Додаткова зарплатня Річний фонд зарплатні грн.


% грн.
% грн.
Основні і допоміжні робітники

193216,8


28


54100,7


247317,5


22


54409,85


301727,35

Таблиця 4.4 Основні показники плану праці

Найменування показників Одиниця виміру Показники

Об’єм виконуваних робіт

Чисельність робітників – всього

Виробіток на одного робітника

Фонд заробітної платні

Середньорічна зарплатня одного робітника

Середньомісячна зарплатня одного робітника

люд-год.

люд.

люд-год.

грн.

грн.

грн.

24195

13

1553,46

301727,35

23209,8

1934,15


4.4 Загальні принципи визначення економічної ефективності


4.4.1 Всі заходи, які розробляються в дипломному проекті, підлягають комплексному аналізу.

Метою комплексного аналізу є обгрунтування використання запропонованих варіантів в конкретних умовах виробництва з урахуванням технічних і організаційних можливостей підприємства на базі розрахунку показників економічної ефективності.

Обгрунтування доцільності заходів здійснюється в два етапи:

1) Треба вибрати найкращий варіант нової техніки;

2) Оцінити ефективність нового варіанту в порівнянні з існуючим.

Критерієм вибору найкращого варіанту є мінімум приведених витрат і нормативного прибутку. Розмір нормативного прибутку визначається як добуток нормативного коефіцієнту економічної ефективності на капітальні вкладення.

Формула приведених витрат має вигляд:


3 = С + Ен * К,грн. (4-8)


де: С - річні поточні витрати, грн;

Ен - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності капіталовкладень (Ен = 0,15);

К - капітальні вкладення, грн.

Доцільність впровадження нового варіанту встановлюється на основі розрахунку загального показника порівняльної економічної ефективності нової техніки - річного економічного ефекту, який буде отримано внаслідок зміни існуючого варіанту на новий. Річний економічний ефект, грн, розраховується за формулою:


Ер = З1 – З2 (4-9)


де З1 та З2 - приведені витрати по існуючому та новому варіантах, грн. При проведенні розрахунків економічної ефективності потрібно дотримуватись наступних принципів:

- облік усіх витрат по варіантах;

- дотримування єдності в розрахунку змінних витрат;

- забезпечення порівняльності змінних варіантів.


4.5 Техніко – економічне обґрунтування доцільності використання компенсуючого пристрою


Компенсація має бути, якщо Сре>Зк.у.

Находять Зк.у, грн., таким чином:


Зк.у=Спку + Са + 0,15*К (4-10)


де Спку - вартість втрат в компенсуючому пристрої, грн;

Са - амортизаційні відрахування, грн;

К - капітальні витрати на компенсуючу установку (повна вартість), грн.

Визначення вартості втрат в компенсуючому пристрої, грн:


Спку = Рк * Т * Со * Qку (4-11)

де Рк - втрати активної потужності на компенсацію, беруться в залежності від потужності компенсуючого пристрою;

Т - річна кількість годин роботи, (год.)

Со - тариф за електроенергію, грн./кВт год (Со=0,528 грн.)

Qку - номінальна потужність вибраної компенсуючої установки в дипломному проекті, кВАр.

Амортизаційні відрахування, грн., визначають за формулою:


Са = Електропостачання металообробного цеху ВАТ "Завод ім. Фрунзе" * К (4-12)


де К - капітальні витрати на компенсуючу установку, грн;

б - процент амортизаційного відрахування (б = 15%).

Річну економію, грн, за рахунок зниження втрат активної потужності при зменшенні споживання підприємством реактивної потужності розраховують:


Сре = Кзв * Qку * Т * Со (4-13)


де Кзв - коефіцієнт змінення втрат - це відношення втрат активної потужності по відношенню до переданої реактивної потужності; залежить від схеми електропостачання, віддаленості підприємства від енергосистеми.

Величина існує в межах 0,02 - 0,2 кВт/кВАР

При Сре > Зку - компенсація необхідна.

Спку = 0,0045 * 4500 * 0,528 * 280 = 2993,76 грн.

Са = Електропостачання металообробного цеху ВАТ "Завод ім. Фрунзе" * 31300 = 4695 грн.

Зку = 2993,76 + 4695 + 0,15 * 31300 = 12383,76 грн.

Ср.е = 0,1 * 280 * 4500 * 0,528 = 66528 грн.

Виновок: Так як Сре > Зку, то компенсація доцільна.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: