Пружні хвилі
Сферичні хвилі утворюються в однорідному і ізотропному середовищі від точкових джерел коливань. Якщо повторити хід міркувань для плоскої хвилі, можна показати, що рівняння сферичної синусоїдальної хвилі – хвилі, хвильові поверхні якої мають вигляд концентричних сфер, записується так
(7)
де r – відстань від точкового джерела сферичних хвиль до виділеної точки пружного середовища.
У випадку
сферичної хвилі
навіть у середовищі,
яке не
поглинає енергії,
амплітуда
коливань не
залишається
постійною, а
зменшується
з відстанню
за законом
Рівняння
(7) має місце лише
для великих
r,
які значно
перевищуючі
розміри джерела
коливань (джерело
коливань тут
можна вважати
точковим).
З рівняння (3) можна одержати, що

тобто фазова швидкість синусоїдальних хвиль залежить від їхньої частоти. Це явище називають дисперсією хвиль, а середовище, у якому спостерігається дисперсія хвиль, називається дисперсним середовищем.
7. Одномірне хвильове рівняння. Швидкість поширення хвиль
Рівняння довільної хвилі є розв'язком рівняння, яке називається хвильовим.
Для виведення цього рівняння скористаємось рівняння плоскої хвилі, яка поширюється в напрямку осі х. Розглянемо ділянку пружного середовища, яке характеризується модулем пружності Е (рис. 2). З рисунка видно, що виділений елемент має переріз S і довжину Δх. Під дією зовнішньої сили F виділена ділянка пружного середовища деформується на величину ΔU.

Рис. 2
Оскільки середовище є пружним, то для виділеної ділянки можна застосувати закон Гука
(8)
де Е
─ модуль Юнга;
─ відносна
деформація;
F
─ зовнішня
сила; S
─ площа виділеної
ділянки пружного
середовища
в напрямі осі
х.
В граничному
випадку при
,
рівняння (8)
запишеться
так
(9)
Якщо збуджувати поздовжню хвилю в деякому пружному середовищі, яким є наприклад стержень перерізом S з модулем Юнга Е, то на виділену ділянку будуть діяти дві сили (рис.3). Запишемо для цієї ділянки другий закон Ньютона
(10)
Сили в рівнянні (10) є пружними силами, а тому відповідно до рівняння (9) запишуться так

(11)
Якщо підставити ці сили (11) в другий закон Ньютона (10), то після деяких перетворень одержимо
(12)
де m ─ маса виділеної ділянки пружного середовища.
Масу виділеної ділянки пружного середовища можна виразити через об’єм і густину речовини стержня так
m = ρSΔx. (13)

Рис.3
З урахуванням значення маси (13) і нескладних перетворень рівняння (12) запишеться так
(14)
Розглянувши
граничний
випадок при
якому
,
з рівняння (14)
одержуємо
рівняння, яке
називається
хвильовим
рівнянням
(15)
Рівняння (15) є лінійним диференціальним рівнянням другого порядку в частинних змінних. Розв’язком такого рівняння є уже відоме рівняння плоскої хвилі
(16)
Знайдемо другі частинні похідні за часом t і координатою х від рівняння (16)
(17)
Після підстановки похідних (17) в рівняння (15) та необхідних скорочень одержимо
(18)
Але оскільки
,
то хвильове
рівняння (15) буде
мати інший
вигляд
(19)
Таким чином швидкість поширення механічних хвиль у пружному середовищі залежить від пружних властивостей цього середовища і його густини
(20)
Оскільки модуль Юнга характеризує стиснення або розтягування пружного середовища, то одержана швидкість (20) є фазовою швидкістю лише поздовжніх хвиль.
Фазова швидкість поперечних хвиль, які можуть існувати лише в твердому пружному середовищі, визначають заміною модуля Юнга в (20) на модуль зсуву G
(21)
Розрахунки показують, що в твердому середовищі модуль Юнга E майже на порядок перевищує модуль зсуву G, тому фазова швидкість поздовжньої хвилі тут більша за швидкість поперечної хвилі, тобто
(22)
Важливо відмітити, що для механічних хвиль, які мають велику довжину λ рівняння (15) і (19) будуть нелінійними.
Якщо механічна хвиля поширюється в однорідному ізотропному середовищі, то хвильове рівнянням буде мати вигляд:
(23)
Для механічних хвиль властивий принцип суперпозиції. Це означає, що при накладанні механічних хвиль відсутнє їх спотворення.
8. Енергія пружних хвиль. Потік і густина потоку енергії хвиль
Нехай в деякому пружному середовищі в напрямі осі х поширюється плоска поздовжня хвиля
.
(24)
Виділимо
в цьому середовищі
елементарний
об’єм ΔV,
настільки
малий, щоб швидкість
хвилі
і швидкість
деформації
у всіх його
точках були
однакові.
Повну механічну енергію, локалізовану у виділеному об’ємі розраховують за формулою
![]()
де
-
кінетична
енергія виділеного
об’єму;
-
потенціальна
енергія пружної
деформації
цього об’єму.
Кінетичну енергію, яку має виділений об’єм пружного середовища знаходимо за формулою
,
(25)
де ρ - густина середовища виділеного об’єму.
Першу похідну за часом від (24) підставимо в (25), одержимо
(26)
де
─
хвильове число.
У відповідності з рис. 4 потенціальну енергію пружної деформації виділеного об’єму знаходимо так:

Рис. 4
(27)
де k
– коефіцієнт
пружності
середовища,
який відповідно
до закону Гука
(8) дорівнює
;
─
величина деформації
виділеного
об’єму пружного
середовища.
З урахуванням цих позначень (27) матиме вигляд
.
(28)
Помножимо й поділимо (28) на Δх2, одержимо
(29)
В граничному випадку при Δх=0 одержуємо
(30)
Підставимо
у формулу (30)
значення модуля
Юнга
,
і швидкість
деформації
,
одержимо
(31)
Повну енергію, локалізовану у виділеному об’ємі пружного середо-вища, одержимо при додаванні кінетичної енергії (26) і потенціальної енергії (31)
(32)
Якщо
врахувати, що
середнє значення
квадрата синуса
за час в один
період дорівнює
,
то одержимо
середнє значення
повної енергії
буде дорівнювати
(33)
де ΔV=SΔx ─ елементарних об’єм пружного середовища.
Середнє значення густини енергії легко одержати, якщо (33) поділити її на величину виділеного об’єму пружного середовища
.
(34)
Нехай через площадку S (рис.4), яка є перпендикулярною до напрямку поширення хвилі, за час Δt переноситься енергія ΔW. Тоді вектор густини енергії буде дорівнювати
,
(35)
де
─ вектор густини
потоку енергії;
─
середня густина
перенесеної
хвилями енергії;
─
вектор швидкості,
модуль якої
дорівнює фазовій
швидкості хвиль
з напрямком
поширення хвиль
і відповідно
переносу енергії.
Вектор
потоку енергії
вперше одержав
і розглянув
видатний російський
фізик Умов. На
честь цього
фізика він був
названий вектором
Умова.