Розрахунок термічного коефіцієнта корисної дії регенеративного циклу паротурбінної установки
(20)
що теж менше, ніж у циклі Ренкіна.
Термічний ККД регенеративного циклу виражається рівнянням
|
|
Робота
пари
в розглянутому
регенеративному
циклі може бути
визначена
наступним
чином. Частина
пари,
яка надходить
у перший відбір
при нижчому
тиску від
до
здійснює
роботу
|
|
Інша
частина пари,
розширюючись
між початковим
тиском
і тиском відбору
,
здійснює роботу
|
|
Залишина
основна частина
проходить через
всю турбіну,
розширяється
і понижує тиск
від початкового
до кінцевого
робота цієї
частини пари
рівна:
|
|
Сумарна
робота трьох
потоків є робота
пари,
тому
|
|
Після перетворень рівняння (9-27) приводиться до вигляду
|
|
З
порівняння
рівнянь (6) і (28)
видно, що за
одних і тих же
початкових
і кінцевих
параметрах
робота
пара
в циклі Ренкіна
більше, ніж у
регенеративного
циклу, т.
е.
![]()
Використовуючи рівняння (28) і (21), отримуємо інший вираз для визначення термічного к. к. д. регенеративного циклу:
|
|
Таким
чином, при здійсненні
регенеративного
циклу витрата
теплоти в
парогенераторі
і
робота
пари
будуть менше,
ніж у циклі
Ренкіна. Однак
теплота
зменшується
більш інтенсивно,
ніж робота,
і
тому термічний
к. к.
д. регенеративного
циклу завжди
більше, ніж у
циклі Ренкіна.
Економічність
регенеративного
циклу підвищується
зі збільшенням
початкових
параметрів
пари
,
і
числа відборів;
термічний ККД
циклу може бути
на
вище,
ніж у циклі
Ренкіна.
Питома витрата пари може бути визначений з виразу
|
|
оскільки
то
питома витрата
пари буде більше,
ніж у циклі
Ренкіна.
На завершення слід зазначити, що застосування регенеративного підігріву води не тільки підвищує термічний ККД, але. і має великий вплив на конструктивне виконання основних агрегатів паротурбінної установки.
2. Розрахункова частина
2.1 Завдання
У паротурбінній
установці
здійснюється
регенеративний
підігрів живильної
води в двох
змішувальних
підігрівниках
(рисунок). При
вході в турбіну
тиск пари
,
температура
.
Тиск пари в
першому відборі
,
у другому
,
в конденсаторі
.
Визначити
збільшення
термічного
ККД циклу порівняно
з циклом Ренкіна.

2.2 Розрахунок конкретної установки згідно варіанту
За допомогою
діаграми
(див.
рис.) і таблиць
знаходим ентальпію
пари і конденсата
для характерних
точок цикла.
При вході в
турбіну
перший
відбір: для
пари
для конденсата
другий відбір:
для пари
для конденсата
конденсатор:
для пари
для конденсата
![]()
Частки пари, надходять у відбори
|
|
|
|
Термічний к.к.д. регенеративного цикла
|
|
Для цикла Ренкіна
|
|
збільшення ККД складє:
|
|
Висновок
Регенеративний підігрів живильної води сьогодні застосовують на всіх ПТУ електростанцій. Потоки пари, що відводяться з турбіни у змішувальні підігрівники (ЗП), виконують роботу без втрат у К. При цьому для заданої електричної потужності ПТУ витрата пари через К зменшується, а ККД ПТУ зростає. У реальних ПТУ через РП проходить не весь потік пари, а лише його частина, див. рис. При такій схемі витрата пари через турбіну від відбору до відбору зменшується.
Ефективність регенеративного підігріву пари залежить від відношення роботи всіх потоків пари, що відведені з турбіни, до роботи потоку, що проходить через конденсатор.
Конденсаційні
паротурбіни
установки мають
розвинену
систему регенеративного
підігріву
живильної води,
що сприяє підвищенню
потужності
турбіни й
економічності
ПТУ загалом
(економія палива
сягає
і більше порівняно
з турбінами
без регенерації).
Економічність
ПТУ можна також
підвищити
збільшенням
початкових
параметрів
пари (
і
).
Однак з підвищенням
початкового
тиску
точка 2 в
– діаграмі
зміщається
в її ліву область,
тобто вологість
пари зростає
(при цьому ступінь
сухості падає
)
вище припустимих
норм вологості.
Література
1. Арнольд Л.В. Техническая термодинамика и теплопередача / Л.В. Арнольд, Г.А. Михайловский, В.М.
Селиверстов. – М.: Высш. шк., 1979. – 446 с.
2. Буляндра О.Ф. Технічна термодинаміка / О.Ф. Буляндра. – К.: Техніка, 2006. – 320 с.
3. Костерев Ф. М. Теоретические основы теплотехники / Ф. М. Костерев, В. И. Кушнырев. – М.: Энергия, 1968. – 360 с.
4. Кузовлев В.А. Техническая термодинамика и основы теплопередачи / В.А. Кузовлев. – М.: Высш. шк., 1975. – 303 с.
5. Андрющенко А. И. Основы термодинамических циклов теплоэнергетических установок / А. И. Андрющенко. – М.: Высш. шк., 1968. – 288 с.
6. Рабинович О. М. Сборник задач по технической термодинамике / О. М. Рабинович. – М.: Машиностроение, 1969. – 376 с.
7. Сборник задач по технической термодинамике / Под ред. М.П. Вукаловича. – М.-Л.: Энергия, 1964. – 200 с.
8. Теплофизические измерения и приборы / Под ред. Е.С. Платунова. – Л.: Машиностроение, 1986. – 256 с.
9. Лабораторный практикум по термодинамике и теплопередаче / Под. ред. В. И. Крутова и Е.В. Шишова. М.: Высш. шк., 1988. – 216 с.
Размещено на
(21)
(25)
(27)
(28)



