Xreferat.com » Рефераты по физике » Розрахунок енергозберігаючих заходів

Розрахунок енергозберігаючих заходів

* 20,13 * 6,45 м.

Добудована частина має розміри 5,7 * 17,0 * 8,2 м.

Будівля котельні зроблена з цегли.

В існуючій частині передбачені нові побутові приміщення. Добудована частина запроектована за змішаною схемою: каркасною і з несучим уздовж ними і поперечними стінами. Просторова жорсткість будівлі забезпечується спільною роботою стін і плит перекриття. Зв’язок стін і плит перекриття здійснюється шляхом приварки закладних деталей плит покриття до закладних деталей монолітного поясу.

Зовніш ні та внутрішні стіни вироблені із силікатної цегли (ГОСТ 379-79), перегородки зі звичайної глиняної цегли (ГОСТ 530-80), балки, колони та сходи – металічні.

Покрівля котельні – рулонна, з трьох шарів руберойду, утеплювач керамзитобетон 600кг/м3.


4.1.3 Електротехнічна частина

Електротехнічна частина виконана згідно з:

СНіП 3.05.06-85 – електротехнічні пристрої;

ГОСТ 32-9-81 – норми штучного освітлення об’єктів залізничного транспорту.

ПУЭ-85 – правил устрою електроустановок.

Електропостачання об’єкта розроблено на підставі технічних умов, виданих службою електропостачання Південної залізниці №54/506 від 20.05.98 р.

Встановлена потужність – Ру = 122 кВт.

Розрахунковий струм – I = 140,7 А.

Категорія електропостачання – II.

Джерело електропостачання – ТП-36.

Електропостачання котельні здійснюється від РУ-0,4 кВ трансформаторної підстанції ТП-36. Низьковольтний кабель запроектовано з розрахунком проектних навантажень і падіння напруги в електроприймачах.

Основними електроприймачами є електроприводи технологічного та санітарно-технічного обладнання.

Для живлення електроприймачів проектом передбачені силові розподільні шафи серії ПР 8504 з автоматичними вимикачами на фідерах, що відходять.

Живильні та розподільні мережі виконано кабелями марки АВВГ – 0,66.

Для управління електроприводами запроектовані ящики управління серії Я 5000. Захист електродвигунів механізмів від перевантажень забезпечується тепловими реле магнітних пускачів ящиків управління, від короткого замикання – автоматичними вимикачами.

Управління приводами здійснюється кнопками управління з ящиків Я 5000, а також в автоматичному режимі.

В якості джерела освітлення використані світильники з лампами накалювання. Напруга мережі робочого та аварійного освітлення 220 В, ремонтного освітлення – 36 В, освітлення вимірювальних приладів – 12 В.

В проекті в якості групового щитка прийняті щитки серії ПР, для аварійного освітлення – автоматичний вимикач АП50Б-ТМ. Тип і кількість світильників прийнято з урахуванням призначення приміщень та норм освітлення. Проводка в котельній залі виконана кабелем марки АВВГ – 0,66, в інших приміщення проводом АППВ скрито під штукатуркою і в порожнинах перекриттів.

Приміщення котельні по категорії пожежі небезпечності відносяться до другої категорії. Блискавка захист димової труби вистою 31,8 м забезпечує захист котельні від прямих попадань блискавки. Блискавка відвід димової труби з’єднаний з заземлюючим контуром електроустановок котельні. Опір пристрою, що заземляє котельню R =100 м.

Для захисту будівлі від вторинних появлень блискавки передбачені наступні міри:

Металічні корпуси всього обладнання встановлені в захищеній будівлі котельні приєднані до контуру заземлення.

Усередині котельні між трубопроводами та іншими протяжними конструкціями в місцях їх зближення на відстань менше 10 см, через 30 см зроблені перемички.


4.2 Опис парового котла МЕ - 4,0 – 1,4 ГМ


Паровий котел МЕ – 4,0 – 1,4 ГМ, призначений для виробу насиченої пари, яка використовується для технологічних потреб промислових підприємств, на теплопостачання систем опалення, вентиляції та гарячого водопостачання.

Котел паровий МЕ – 4,0 – 1,4ГМ – двобарабанний, вертикально водотрубний з нормальною циркуляцією.

Основною частиною котла є трубна система, яка складається з двох основних частин: конвективної і радіаційної. Конвективна частина являє собою верхній і нижній барабани, які розташовані один над другим і з’єднані між собою пучком труб. Радіаційна частина трубної системи сполучена "С"-подібними трубами, які знаходяться на осі барабанів збоку конвективного пучка. Ці труби та перший ряд конвективного пучка організують топкову камеру. Труби, екрануючі задню стінку топки, вварені в верхній і нижній колектори і організують задній екран топкової камери. Труби топкової камери і колектору заднього екрану вводяться в верхній і нижній барабани та з’єднуються з ними на зварці. Фронт топки виконаний у вигляді повітроохолоджувальної панелі, в центральній частині якої встановлена фурма газомазутної горілки.

Для вирівнювання теплового навантаження промінеприймаючої поверхні кути топкової камери скошені, з фронту три труби, з задньої частини топки десять труб, крок зносу кожної труби відносно подовжній осі топки 64 мм. Виконання зносу топки в задній частині дозволяє пристосувати задній екран з 8 труб, що дає можливість покращити циркуляційну характеристику контуру. Ширина топкової камери 1700 мм по вісьям труб.

Крок бокових екранів, стелі та споду 55 мм.

Діаметр труб топки і конвективного пучка 51*3 мм. Кінці "С" – подібних труб в місцях вводу в барабан розведені. Крок труб бокового екрану в місцях скосу 84 мм, а заднього екрану 82 мм.

Газощільність топкової камери досягається за допомогою вварки проставок завтовшки 5 мм на зносах топки і приварки прутків діаметром 10 мм між трубами з кроком 5 мм.

Під топки, верхній і нижній барабани зі сторони топки покриті шаром шамотної цегли. Мембрани в місцях розводки труб покриті шаром вогнетривкого бетону. Повітроохолоджувальна панель топки покрита шарами шамотної смоли та діатомітової цегли. В верхній частині доронтової панелі встановлений вибуховий клапан. Проникнення в топкову камеру здійснюється через лаз, встановлений в нижній частині панелі. В конвективний пучок продукти згорання палива потрапляють через зазори між трубами першого ряду пучок в задній частині топки. Конвективний пучок виконаний коридорно розташованими вертикальними трубами діаметром 51*3 мм, ввареними в верхній і нижній барабани. Крок труб пучка по барабану 90мм, поперечний крок 95 мм.

Для підтримування необхідного рівня швидкості газів в пучку один ряд труб виконаний з ввареними проставками. Таким чином конвективний пучок двоходовий по проходженню газів. В усіх типорозмірах котлів цієї серії діаметр верхнього барабану 1000 мм, нижнього 800 мм. Товщина стінок обох барабанів 26мм. Для доступу в середину барабанів в передньому та задньому днищі кожного з них влаштовані лозові отвори. На зовнішній поверхні верхнього барабана приварені патрубки для встановлення запобіжних клапанів, головного парового вентиля, вентилів для відбору проб пари, відбору на власні потреби, введення живильної води. Всередині верхнього барабана розташований сепараційний пристрій та перфорована труба подавання живильної води. В якості сепараційного приладу використані відбійні щитки, які направляють козирки (прилад первинної сепарації), сталеві дірчасті листи і жалюзійні сепаратори зі сталевими дірчастими листами (вторинний сепараційний пристрій). Така конструкція сепараційних приладів забезпечує найбільш питомі навантаження барабана і найменше погіршення циркуляційних характеристик контурів котла при змінені котлової води.

Для нагляду за рівнем води в верхньому барабані встановлені два водомірні скла.

На передньому днищі верхнього барабана встановлені колона рівномірна і посудина роздільна для з’єднання з датчиками системи управління. В нижньому барабані розташовані перфорована труба для продувки, прилад для прогріву барабана при розтопленні і патрубок для спуску води.

В котлах передбачена неперервна продувка із нижнього колектору заднього екрану. Для огляду топки в лівому боковому екрані і задньому екрані виконані оглядові отвори.

Поставка котла у вигляді єдиного транспортного блоку дозволяє замкнути всі циркуляційні контури (за виключенням заднього екрану) безпосередньо на верхній і нижній барабани. Відсутність роблячих додатковий опір нижніх (роздаючих) та верхніх (збираючих) колекторів в контурах найбільш напружених в тепловому відношенні бокових екранів, значно збільшує надійність котлів. Опускною ланкою всіх контурів є слабо підігріті (останні по ходу газів) труби конвективного пучка. Трубна система котлів повністю газоплотна. Гіби труб а також спеціальні мембрани дозволяють зробити самокомпесацію температурних розширень котла. Температурні розширення котла в горизонтальній площині опори трубної системи на раму виконані з пазами. На фронтовій, задній і боковій частинах виконані з’єднювальні люки, дозволяючи здійснити ручну чистку конвективного пучка, спеціальними переносними обдувочними приладами при тиску пари не вище 0,7-1,0 МПа. На трубна теплоізоляція виконана з тепло ізолюючих плит завтовшки 80 мм і закріплена до трубної системи за допомогою само нарізних гвинтів. Такий спосіб кріплення ізоляції і обшивки дозволяє здійснити доступ до труб для огляду і ремонту. Опорна рама сприймає навантаження від елементів котла, працюючих під тиском котлової води, а також каркасу, на трубної ізоляції і обшивки. Навантаження від елементів котла, працюючих під тиском, і котлової води передається на опорну раму через нижній барабан. На котлах встановлені газомазутні пальники типу ГМ.

Основними вузлами пальників ГМ є: форсунковий вузол газова частина і повітронаправляючий пристрій. В форсунковий вузол пальника входе паромеханічна форсунка і пристрій з захлопками для встановлення змінної форсунки без зупинки котла. Основна форсунка встановлюється по осі пальника. Змінна форсунка вимикається на короткий час, необхідний для чистки або заміни основної форсунки.

Паромеханічна форсунка складається з корпуса з паровими та паливними штуцерами, ствола і розпилюючої голівки – основного робочого вузла форсунки. Мазут підводиться по внутрішній трубі ствола, по втулці і через розподільну шайбу потрапляє в канали паливного завихрювала. Пара на завихрення і розпил проходе по зовнішній трубі стволу, по щілинам між накидною гайкою і втулкою і потрапляє в канали парового завихрювача. Повітро направляючий пристрій пальника типу ГМ складається з повітряного коробу, осевого завихрювала повітря і конусного стабілізатора. Лопатки осьового завихрювача – профільні, встановлені під кутом 45о до осі пальника. Пальники є вихровими, тобто практично вся кількість повітря проходе через завихрювач.

Фурма пальників виконана з кутом розкриття 50о. Повітря від дуттьового вентилятора, встановленого за котлом, через повітровід, потрапляє знизу в повітроохолоджуючу фронтову панель. Для повного охолодження панелі в ній встановлено розсікач, який ділить потік повітря на два потоки.

Потоки повітря, розвернуті в панелі на 180о, потрапляє на лопатки всього завихрювала пальника.

При розтопленні котла на мазуті можливий перелив палива на розсікач повітря. Щоб запобігти попаданню мазуту на розсікач в нижній його точці виконаний дренажний патрубок. Він виведений на зовнішню частину панелі і закінчується заглушкою. Після розтоплення котла на мазуті належить зняти заглушку та здренувати залишки мазуту з розсікача. На повітроохолоджуючій панелі котлів крім фурми пальника встановлені взривний клапан і нижче фурми пальника – люк для доступу в топку. Майданчики котлів МЕ розташовані на місцях, необхідні для обслуговування арматури і гарнітури котла.

Основні майданчики котлів:

Фронтовий майданчик для обслуговування водопоказних приладів, запорної арматури на сигналізаторах рівня.

Верхній майданчик для обслуговування запобіжних клапанів і запорної арматури на барабані котла.

На фронтовий майданчик ведуть сходи з полу котельні, а на верхній майданчик сходи з фронтового майданчика.

Газощільність трубної системи котла дозволяє експлуатувати його під наддувом.

Котли обладнані стаціонарними обдувочними приладами. Апарат парової обдувки призначений для профілактичної зовнішньої очистки конвективної поверхні нагріву від рихлих відкладень золи.

Обдувочним агентом слугує пара тиском 1,3 МПа, відбираєма з верхнього барабану котла. Подача обдувочного агента з поверхні нагріву котла здійснюється за допомогою багато соплової труби.

Причини аварійної зупинки котла

рівень води високий;

рівень води низький;

розрідження в топці низьке;

тиск повітря перед пальником низький;

тиск пари в барабані високий;

димосос не працює;

вентилятор не працює;

немає полум’я запальника;

комплект контролю полум’я несправне;

температура газів, що відходять висока;

робочий тиск газу низький;

нещільність головного відсікача газу;

нещільність робочого відсікача газу;

тиск газу перед пальником низький;

тиск газу перед пальником високий;

датчик тиску газу перед пальником несправний;

головний відсікач газу не відкритий;

електрозасувка газу не закрита;

клапан рециркуляції мазуту не закритий;

клапан-відсікач мазуту не відкритий.

Таблиця 4.1 Технічні показники котла

№

п/п

Назва показника Означення показника Одиниці виміру Кількість
1. Продуктивність в розрахунковому режимі D т/год 4
2. Робочий збитковий тиск пари Р МПа 1,3
3. Стан

насич.
4. Температура живильної води t 0С 100
5. Загальна поверхня нагріву, в т.ч. радіаційн., конвективн. S м2 82
6. Водний об’єм котла
м3 3,75
7. Паровий об’єм котла
м3 1,04
8. Запас води в водопоказниковому склі по пред. рівн. за часом T хв 4,5
9. Діаметри барабанів d нор мм 800
10. Товщина стінки барабанів, верхнього та нижнього δст мм 13
11. Діаметр і товщина труб екранів і конвективного пучка D*δ мм 51*3
12. Маса транспортабельного блоку котла
кг 9350
13. Маса котла з допоміжним обладнанням
кг 16650
14. Тип газомазутного пальника

ГМ-2,5
15. Температура дуттьового повітря перед пальником, не нижче
0С 10
16. Розрахункова витрата палива при розділеному змалюванні – мазут
кг/год 266
17.

Розрахунковий - газ

Коефіцієнт корисної дії - газ

- мазут


м3/год

%

%

289

93

91

18.

Температура відхідних газів за котлом - газ

- мазут


0С

0С

250

315

19.

Температура відхідних газів за економайзером

газ

мазут



0С

0С


141

190

20. Тип економайзера

Е4б-124
21.

Аеродинамічний опір газового тракта

котла

економайзера і газоходів



Па

Па


1400

250

22. Номінальний тиск газу перед пальником
Па 25000±6000
23. Номінальний тиск мазуту перед пальником
МПа 1,8±0,4
24. Номінальний тиск пари на розпил
МПа 0,1-0,2
25. Номінальне розрідження в топці при роботі на рівноважній тязі
Па 10±10

4.3 Розрахунок споживання палива для цехів електровозного депо


Так як в даному дипломному проекті планується зробити перехід декількох виробничо-ремонтних цехів з центрального опалення на інфрачервоне опалення, необхідно зробити розрахунок витрат теплоти і палива згідно наказу від 25.04.2003 №117-Ц "Інструкції з нормування витрат тепла і палива для стаціонарних установок залізничного транспорту".

Норму витрат теплоти і палива для опалення і вентиляції розраховують індивідуально для кожної будівлі окремо. При цьому їх необхідно розподілити на такі групи:

- з центральним опаленням при централізованому теплопостачанні;

- з центральним опаленням при індивідуальній котельні;

Крім того, при нормуванні будівлі розподіляють:

-виробничі (у тому числі з регулярним вводом і виводом рухомого складу);

-невиробничі (житлові, суспільно-комунальні й адміністративні). Для будівель з центральним опаленням при централізованому теплопостачанні від центральної котельні або від ТЕЦ нормують витрату теплоти, яка вимірюється на вводах в опалювальні системи із зовнішньої теплової мережі. У цьому випадку для встановлення норми витрати палива, що спалюється в котельні для опалення і вентиляції будівель, до витрати теплоти на вводах додаються втрати теплоти в мережі і таким шляхом визначають величину відпущеної і виробленої теплоти і нормальної пари, а потім нормативну витрату палива для даної котельні.

Для будівель з центральним опаленням і індивідуальною опалювальною котельною, а також будівель із пічним опаленням норму витрати підраховують у кілограмах палива в умовному обчисленні (кг.у.п.).

Норму витрати теплоти на опалення будівель невиробничого і виробничого призначення, при експлуатації яких не передбачається регулярне введення і виведення із приміщень рухомого складу, визначають як витрату теплоти на ліквідацію теплових втрат через зовнішні огородження з урахуванням інфільтрації.

Для виробничої будівлі, при експлуатації якої регулярно здійснюється введення і виведення рухомого складу витрата теплоти на опалення складається з витрат теплоти на ліквідацію теплових втрат через зовнішні огородження (стіни) і витрат теплоти на зігрівання рухомого складу і відновлення в приміщенні температурного режиму, який порушується при відкриванні воріт для впускання і випускання рухомого складу.

Норму витрати теплоти і палива для опалення і вентиляції кожної окремої будівлі визначають за характеристиками її опалювально-вентиляційного паспорту. Дані в опалювально-вентиляційному паспорті виробничої будівлі, пов'язані з режимом обслуговування та експлуатацією рухомого складу, повинні бути завірені керівником підприємства.

Будівлі з центральним опаленням при централізованому теплопостачанні.

Норму витрат теплоти, ГДж, або Гкал, на ліквідацію теплових втрат у будівлі (на вводі в опалювальну систему) визначають за формулою:


Qвід=Vбуд * τ * (tВП-tСПСЕР)* qвід * kекс * kдоб * 10-6(4.1)


де Vбуд - розрахунковий зовнішній об'єм будівлі, обумовлений її паспортом,м3;

τ - тривалість періоду, для якого розраховується норма, год;

tВП - розрахункова внутрішня температура, °С;

tСПСЕР - середня зовнішня температура за період, для якого розраховується норма, °С;

qвід - теоретична питома опалювальна характеристика будівлі, кДж/год*м3*°С, або ккал/год*м3*°С;

kекс - експлуатаційний коефіцієнт;

kдо6 - коефіцієнт, що враховує змінність дії опалення.

Значення tВП приймають за [2]. Якщо будівля включає до себе кілька приміщень з неоднаковими внутрішніми температурами, значення tВП приймають усереднене або об'єм будівлі розбивають на декілька об'ємів, які включають до себе приміщення з визначеними значеннями tВП.

Розмір Qвід підраховують для кожної частини самостійно, а потім підсумовують.

При розрахунку норми на майбутній період (місяць, квартал, опалювальний сезон) розмір tСПСЕР приймається за [2]. При розрахунку норми за визначений період величину tСПСЕР приймають по довідкам місцевої метеорологічної служби.

Теоретична питома опалювальна характеристика будівлі qвід являє собою величину годинної теплової втрати через зовнішні огородження, піднесена до 1м3 розрахункового об'єму будівлі і до 1°С різниці внутрішньої і зовнішньої температур. Величина qвід приймається теоретично. До неї не включаються втрати теплоти від інфільтрації. Теоретична питома опалювальна характеристика будівлі qвід визначається за [2] у залежності від:

- типу будівлі (виробниче чи невиробниче);

- середньої зовнішньої температури tСПСЕР;

- висоти або етажності і наявності верхнього освітлення;

- матеріалу і товщини зовнішніх стін;

-питомого зовнішнього периметра Р будівлі (тобто довжини периметру в метрах, віднесеного до площі забудови в квадратних метрах);

- засклонованості будівлі w (тобто відношення сумарної площі усіх віконних і дверних прорізів до повної площі зовнішніх стін).

Для виробничих будівель вище 10 м і всіх невиробничих будинків ступінь засклонованості визначають на підставі безпосередніх вимірів і заносять у паспорт будівлі.

Експлуатаційний коефіцієнт kекс враховує вплив:

- інфільтрації в залежності від середньої швидкості вітру;

- системи опалення (парове, водяне, повітряне, змішане).

Величина kекс залежить від типу будівлі, швидкості вітру і системи опалення. У [2] наведені значення kекс для виробничих і невиробничих будівель з центральним опаленням.

Коефіцієнт kдо6 , що враховує змінність дії опалення визначається з [2].

Норма витрати теплоти на ліквідацію теплових втрат через огородження, визначена по формулі (4.1) для будівлі, не захищеної від дії найбільш сильних і тривалих вітрів, збільшується на 10%. Для нової збудованої будівлі на перший сезон експлуатації норма витрати теплоти (палива) збільшується додатково на 10%.

При наявності проекту опалення будівлі (типового чи індивідуального) величина qвід може бути прийнята на підставі даних, приведених проектною організацією. Це повинно бути обумовлено і затверджено цією організацією для розрахунку норм витрати теплоти (чи палива) на опалення.

Будівлі з центральним опаленням при індивідуальній опалювальній котельні. Норма витрати палива, т.у.п, для опалення будівель з центральним опаленням при індивідуальній котельній розраховується за наступними формулами. Для твердого палива


Ввід=0,23*Vбуд * τ * (tВП-tСПСЕР)* qвід * kекс * kдоб * 10-6(4.2)


Для мазуту і газу


Ввід=0,20*Vбуд * τ * (tВП-tСПСЕР)* qвід * kекс * kдоб * 10-6(4.3)


де Ввід - норма відпуску палива, т.у.п.

Будівлі з опаленням на твердому паливі.

Норму витрати палива, т.у.п., для будівель з пічним опаленням за визначаємий період розраховують за формулою


Ввід=5,5*Vбуд * τдоб * (tВП-tСПСЕР)* qвід * kекс * 10-6 (4.4)


де Vбуд - зовнішній об'єм будівлі, м3 ;

τдоб - тривалість періоду, для якого розраховується норма витрати палива, діб.

Додаткові витрати теплоти на опалення для виробничих будівель пов’язаних з регулярним введенням і виведенням рухомого складу.

Витрата теплоти, ГДж, або Гкал. на зігрівання рухомого складу визначають відповідно до планової кількості постановок у приміщення цеху(депо) кожного локомотива (вагона) за період нормування і його повної теплоємності, яка залежить від тривалості перебування в приміщенні


Qp.c.=∑(n*m*qp.c.)*(tВП-tСПСЕР) * 10-6(4.5)


де n - число постановок секцій локомотивів (одиниць вагонів) у депо (цех), яке враховує тип і тривалість перебування їх в депо;

qp.c - кількість теплоти, яка необхідна для зігрівання секції локомотива чи вагона за час перебування в приміщенні і віднесена до однієї секції (вагона) та до одного градуса різниці внутрішньої і зовнішньої температур;

m - число секцій в обліковій одиниці рухомого складу.

Значення qp.c, виражене в ккал/секц*°С (кДж/секц*°С), або ккал/ваг.*°С (кДж/ваг.*°С) приймають за [2], в залежності від роду і типу локомотива (вагона) і тривалості його перебування в приміщенні.

Для локомотивів (вагонів) серій і типів, не зазначених у цих додатках значення qp.c приймають виходячи з паспортних даних конкретної одиниці з перерахуванням пропорційно їх ваги.

Витрата теплоти, Гкал (ГДж), на відновлення температурного режиму в приміщенні, що порушується відкриванням воріт для введення і виведення рухомого складу, розраховують на одну постановку локомотива (вагона) в депо, а потім множать на кількість постановок за період.

Витрати теплоти, Гкал (ГДж), на відновлення температурного режиму, віднесені до однієї постановки локомотива або вагона (вхід і вихід), тобто для дворазового відкривання воріт визначаються за формулою


Qвід.≈600*∑n*(tВП-tСПСЕР) * 10-6(4.6)


де ∑n - число постановок у приміщення секцій локомотивів або вагонів різних видів і типів.

Кількість теплоти, що витрачається на теплові завіси, встановлені на вхідних і вихідних воротах, чисельно дорівнює кількості теплоти, яке витрачається на відновлення температурного режиму.

Розрахунок норм витрати теплоти на вентиляцію будівель.

Норму витрати теплоти, Гкал (ГДж), для визначеного періоду на вентиляцію будівлі з центральним опаленням при централізованому теплопостачанні підраховують за формулою:


Qвент=Vбуд * τдоб * τвент * (tВП-tСПСЕР)* qвент * 10-6(4.7)


де qвент - питома вентиляційна характеристика будівлі, ккал/год*м *°С (кДж/год*м3*0С). Значення qвент приймають за [2].

τвент - щодобова кількість годин дії вентиляції, яка враховує добовий режим її експлуатації. Величина τвент не може бути більше офіційно встановленої кількості годин роботи. Для житлових будівель τвент =24 год/доб.

Для будівлі з центральним опаленням при індивідуальній котельні, а також для будівлі з пічним опаленням норму витрати палива в умовному обчисленні, т.у.п., на вентиляцію на період визначають за наступними формулами:

Для твердого палива

Ввент=5,5*Vбуд * τдоб * (tВП-tСПСЕР)* qвент * (τвент/24) * 10-6(4.8)


Для мазуту і газу


Ввент=4,8*Vбуд * τдоб * (tВП-tСПСЕР)* qвент * (τвент/24) * 10-6(4.9)


Таким чином згідно формул які наведені вище ми розраховуємо необхідну кількість тепла на опалення ремонтно-виробничих цехів депо.


4.3.1 Цех періодичного ремонту

Дані для розрахунку:

Кількість поверхів-1;

Матеріал – Цегла; Товщ. стін – 2цегли;

Внутрішня температура будівлі – 16 оС;

Площа будівлі по зовнішньому обміру – 1618 м2;

Об’єм будівлі по зовнішньому обміру – 13800м3;

Середня висота – 8,5м;

Зовнішній периметр будівлі – 189м; Відносний периметр будівлі – 0,12

Число годин роботі вентустановки – 6,4год;

Число заходів локомотивів за опалювальний період і час їхнього перебування в будівлі:

Електровози ЧС2 – 6 заходів по 48 час;

ЧС7 – 3 -//-//-//- 96час;

118 -//-//- 24час;

118 -//-//- 12час;

Кліматичні данні по Харківському вузлу:

τ=189діб; tСПСЕР=-5,2оС; tН=-23оС;υсрветра=3,0 м/сек.; qвід=0,447; kекс=1,34;kсут=0,7[2].

Згідно формули (4.1) розраховуємо кількість тепла на опалення:

Qвід=Vбуд * τ * (tВП-tСПСЕР)* qвід * kекс * kдоб * 10-6=

=13800*189*(16-(-5,2))*0,447*1,34*0,7*10-6=23,2 Гкал


Таблиця 4.2 Кількість заходів електровозів в зимовий період на ремонт в цех

ТР-2 ЧС2 – 6од – m – 1 qп.с.=12350ккал/секц*град

ЧС7 – 3од – m – 2 qп.с.=22230 -//-//-
ТР-1 ЧС2 – 57од – m – 1 qп.с.=12350 -//-//-

ЧС7 – 61од – m – 2 qп.с.=22230 -//-//-
ТО-3 ЧС2 – 59од – m – 1 qп.с.=10520 -//-//-

ЧС7 – 59од – m – 2 qп.с.=18936 -//-//-

Розраховуємо згідно формули (4.5)


Qp.c.=∑(n*m*qp.c.)*(tВП-tСПСЕР) * 10-6 = (6*1*12350 + 3*2*22230 + 57*1*12350 + 61*2*22230+59*1*10520+59*2*18936) =(16-(-5,2))*10-6=137,35 Гкал


Розраховуємо згідно формули (4.6)


Qвос.=600*∑n*(tВП-tСПСЕР) * 10-6=600*490*21,2*10-6=6,23 Гкал


Розраховуємо згідно формули (4.7)


Qвент=Vбуд * τдоб * τвент * (tВП-tСПСЕР)* qвент * 10-6=

13800*0,1(21,2)*189*6,4*10-6=35,4 Гкал


Загальна кількість тепла:


Qзаг= Qвід+ Qр.с.+ Qвос+ Qвент=

23,2+137,35+6,23+35,4=202,18 Гкал

4.3.2 Підйомний цех

Дані для розрахунку:

Кількість поверх.-1; Матеріал – Цегла; Товщ. стін – 2цегли;

Внутрішня температура будівлі – 18 оС;

Площа будівлі по зовнішньому обміру – 1508 м2;

Об’єм будівлі по зовнішньому обміру – 17643м3;

Середня висота – 11,7м;

Зовнішній периметр будівлі – 164м; Відносний периметр будівлі – 0,10

Площа віконних прорізів – 240м2; Ступінь засклонованості w=0.15

Число годин роботи вентустановки – 12,8год;

Кліматичні данні по Харківському вузлу:

τ=189діб; tСПСЕР=-5,2оС (табл.Д.23); tН=-23оС; υсрветра=3,0 м/сек.; qвід=0,269; kекс=1,37; kсут=0,85 [2];

Згідно формули (4.1) розраховуємо кількість тепла на опалення:


Qвід=Vбуд * τ * (tВП-tСПСЕР)* qвід * kекс * kдоб * 10-6=

=17643*189*(18-(-5.2))*0.269*1.37*0.85*10-6=24,2 Гкал


Таблиця 4.3 Кількість заходів електровозів в зимовий період на ремонт в цех:

ТР-3 ЧС2 – 6од – m – 1 qп.с.=12350ккал/секц*град

ЧС7 – 7од – m – 2 qп.с.=22230 -//-//-

Розраховуємо згідно формули (4.5)


Qp.c.=∑(n*m*qp.c.)*(tВП-tСПСЕР) * 10-6=

6*1*12350+7*2*22230(18-(-5,2))*10-6=8,9 Гкал


Розраховуємо згідно формули (4.6)


Qвід.=600*∑n*(tВП-tСПСЕР) * 10-6=

600*26*(18-(-5,2))*10-6=0,36 Гкал


Розраховуємо згідно формули (4.7)


Qвент=Vбуд * τдоб * τвент * (tВП-tСПСЕР)* qвент * 10-6=

17643*0,1*(18-(-5,2))*189*12,8*10-6=99 Гкал


Загальна кількість тепла:


Qзаг= Qвід+ Qр.с.+ Qвос+ Qвент=

24,2+8,9+0,36+99=132,46 Гкал


4.3.3 Електромашинний відділ

Дані для розрахунку:

Кількість поверх.-1; Матеріал – Цегла; Товщ. стін – 2цегли;

Внутрішня температура будівлі – 18 оС;

Площа будівлі по зовнішньому обміру – 1706,25 м2;

Об’єм будівлі по зовнішньому обміру – 17062,5м3;

Середня висота – 10м;

Зовнішній периметр будівлі – 165,5м; Відносний периметр будівлі – 0,097

Площа віконних прорізів – 240м2;Ступінь засклонованості w=0.1

Число годин роботи вентустановки – 6,4год;

Кліматичні данні по Харківському вузлу:

τ=189діб;tСПСЕР=-5,2оС;tН=-23оС;υсрветра=3,0м/сек.;qвід=0,391;kекс=1,34;

kсут=0,8;

Згідно формули (4.1) розраховуємо кількість тепла на опалення


Qвід=Vбуд * τ * (tВП-tСПСЕР)* qвід * kекс * kдоб * 10-6=

=17062,5*189*(18-(-5,2))*0,39*1,34*0,8*10-6=31,3 Гкал


Кількість заходів електровозів ЧС2, ЧС7 в зимовий період на ремонт в цех:

n=70 електровозів m=1 qп.с=7560ккал/секц*град.

Розраховуємо згідно формули (4.5)


Qp.c.=∑(n*m*qp.c.)*(tВП-tСПСЕР) * 10-6=

70*1*7560*(18-(-5.2))*10-6=12.3 Гкал


Розраховуємо згідно формули (4.6)


Qвід.=600*∑n*(tВП-tСПСЕР) * 10-6=

600*70*(18-(-5,2))*10-6=1.0 Гкал


Розраховуємо згідно формули (4.7)


Qвент=Vбуд * τдоб * τвент * (tВП-tСПСЕР)* qвент * 10-6=

17062.5*0,15*(18-(-5,2))*189*6.4*10-6=71.8 Гкал


Загальна кількість тепла:


Qзаг= Qвід+ Qр.с.+ Qвос+ Qвент=

=31.3+12.3+1.0+71.8=116.4 Гкал


4.3.4 Колісний цех

Дані для розрахунку:

Кількість поверх. – 1; Матеріал – Цегла; Товщ. стін – 2цегли;

Внутрішня температура будівлі – 16 оС;

Число годин роботи за добу – 8год;

Число відкривання воріт – 70;

Площа будівлі по зовнішньому обміру – 1074 м2;

Об’єм будівлі по зовнішньому обміру – 11277м3;

Середня висота – 10,5м;

Зовнішній периметр будівлі – 147,7м; Відносний периметр будівлі – 0,14

Площа віконних прорізів – 170м2 ;Ступінь засклонованості w=0.15

Число годин роботи вентустановки – 6,4год;

Кліматичні данні по Харківському вузлу:

τ=189діб; tСПСЕР=-5,2оС; tН=-23оС; υсрветра=3,0 м/сек.; qвід=0,342; kекс=1,37; kсут=0,7;

Згідно формули (4.1) розраховуємо кількість тепла на опалення


Qвід=Vбуд * τ * (tВП-tСПСЕР)* qвід * kекс * kдоб * 10-6=

=11274*189*(16-(-5,2))*0,342*1,37*0,7*10-6=14,8 Гкал


Розраховуємо згідно формули (4.6)


Qвід.=600*∑n*(tВП-tСПСЕР) * 10-6=

600*80*(16-(-5,2))*10-6=1.0 Гкал


Розраховуємо згідно формули (4.7)


Qвент=Vбуд * τдоб * τвент * (tВП-tСПСЕР)* qвент * 10-6=

11277*0,25*(16-(-5,2))*189*6,4*10-6=72,3 Гкал


Загальна кількість тепла:


Qзаг= Qвід+ Qр.с.+ Qвос+ Qвент=

=14,8+1.0+72,3=88,1 Гкал


4.3.5 Цех ПТО локомотивів

Дані для розрахунку:

Кількість поверх. – 1; Матеріал – Цегла, стінові панелі; Товщ. стін – 2цегли;

Внутрішня температура будівлі – 5 оС;

Число годин роботи за добу – 8год;

Число відкривання воріт – 70;

Площа будівлі по зовнішньому обміру – 1152 м2;

Об’єм будівлі по зовнішньому обміру – 13248м3;

Середня висота – 11,5м;

Зовнішній периметр будівлі – 144м; Відносний периметр будівлі – 0,125

Площа віконних прорізів – 320м2; Ступінь засклонованості w=0.2

Число годин роботи вентустановки – 19,2год;

Згідно формули (4.1) розраховуємо кількість тепла на опалення


Qвід=Vбуд * τ * (tВП-tСПСЕР)* qвід * kекс * kдоб * 10-6=

=13248*189*(5-(-5,2))*0,256*1,37*1*10-6=8,9 Гкал


Таблиця 4.4 Кількість заходів електровозів в зимовий період на ремонт в цех

ЧС2 – 1770од – m – 1 qп.с.=2000ккал/секц*град
ЧС7 – 1950од – m – 2 qп.с.=8658 -//-//-

Розраховуємо згідно формули (4.5)


Qp.c.=∑(n*m*qp.c.)*(tВП-tСПСЕР) * 10-6=

(1770*1*2000+1950*1*8658)*(5-(-5,2))*10-6=208,3 Гкал


Розраховуємо згідно формули (4.6)


Qвід.=600*∑n*(tВП-tСПСЕР) * 10-6=

600*3296*(5-(-5,2))*10-6=20,2 Гкал


Розраховуємо згідно формули (4.7)


Qвент=Vбуд * τдоб * τвент * (tВП-tСПСЕР)* qвент * 10-6=

13248*0,25*(5-(-5,2))*189*19,2*10-6=122,6 Гкал


Загальна кількість тепла:


Qзаг= Qвід+ Qр.с.+ Qвос+ Qвент=

8,9+208,3+20,2+122,6=360 Гкал


Розрахувавши всі наведені вище ремонтно-виробничі цеха ми можемо знайти загальну суму необхідного тепла для зігрівання всіх цих цехів.


Qзаг.цехів= Qзаг.період. рем.+ Qзаг.підйом.цех+ Qзаг єлектр.цех+ Qзагколісний цех+ Qзаг.ПТО=

=302,18+232,46+116.4+88,1+360=1099,14Гкал


4.4 Розрахунок споживання палива для будівлі відпочинку локомотивних бригад


Розрахунок потреби палива зроблений відповідно до "Інструкції з нормування витрати тепла й палива для стаціонарних установок залізничного транспорту", затвердженої наказом Укрзалізниці № 117-Ц від 25.04.03р.

Будівля - будинок відпочинку локомотивних бригад.

Опалювальний період - 189 діб., гаряче водопостачання - 176 діб у літній період.

tн=-230С, tнср=-5,20С, Vсрветра=3,0м;

Працює один котел НИИСТУ-5 ККД=67%.

Питома норма витрати 213,0 кг.у.п. Паливо - вугілля.

Характеристика будівлі:

Число поверхів-2, матеріал стін-цегла, товщина стін-2 цегли, система опалення-водяна.

tв=180С; τраб=24години; tводы=900С; Fзд=805м2; Нзд=8,2м; Vзд=6601м3; П=80,5; Р=0,1.

Розрахунок витрати теплової енергії на обігрів будинку згідно формули (4.1)


Qвід=Vбуд * τ * (tВП-tСПСЕР)* qвід * kекс * kдоб * 10-6=

=6601*189(18-(-5,2)*0,469*1,25*1*10-6=16,96Гкал


де qвід=0,469 ккал/год м3.

kэкс=1,25; kсут=1

Розрахунок витрати тепла на вентиляцію згідно формули (4.7)


Qвент=Vбуд * τдоб * τвент * (tВП-tСПСЕР)* qвент * 10-6=

=6601*189*24(18-(-5,2)*0,25* 10-6=173,66Гкал


де qвент=0,25 ккал/час м3 град.

Розрахунок витрати теплоти, Гкал/період (ГДж/період), за нормований період на гаряче водопостачання душових, умивальників і кранів для миття посуду визначають за формулою:


Qг.в.=n* qгод*τ=

=(4*16200*189+4*13500*176)* 10-6=21,75Гкал(4.10)


де qгод — питома норма витрати тепла на 1 годину роботи душової у ккал/година.

qгодзимова =16200 ккал/година.

qгодлітня =13500 ккал/година.

n - кількість душових сіток.

τ - тривалість роботи споживачів за період.

Знаходимо загальну витрату тепла:


Qзаг=Qвід+Qвент+Qг.в.=16,96+173,66+21,75=212,37Гкал


4.5 Доцільність переводу парового котла в водогрійний режим


У зв’язку з пошуком внутрішніх резервів економії паливно-енергетичних ресурсів і підвищення ефективності роботи установок котельних є доцільним реконструювати опалювальні котельні, обладнанні паровими котлами.

Одним із шляхів реконструкції діючих котельних є перевід парових котлів на водогрійний режим роботи. В цьому випадку котлоагрегат видає замість пари гарячу воду потрібних параметрів і може бути включений в теплову мережу як напряму, так і через систему водяних теплообмінних апаратів для підігріву мережної води.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: