Xreferat.com » Рефераты по физике » Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу

машинобудівного заводу" width="143" height="26" align="BOTTOM" border="0" />, (1.9)


де Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу - кількість робочих СД, що працюють одночасно, шт.;

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу - коефіцієнт завантаження СД активною потужністю, в.о;

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу- номінальна активна потужність СД, кВт.

Коефіцієнт завантаження СД активною потужністю приймається Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу= 0,8.


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу (1.10)


При такому значенні мінімальної реактивної потужності УД зберігає властивості СД і стабільно працює. У даному випадку ця потужність і є розрахунковою потужністю СД яку можна визначити так:


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу (1.11)


Загальне розрахункове активне навантаження компресорної станції з АД визначається з урахуванням розрахункового силового навантаження Рр.с та розрахункового навантаження загального електричного освітлення Рр.о


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, (1.12)

Загальне розрахункове реактивне навантаження компресорної станції з АД визначається так:

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу. (1.13)


Загальне розрахункове повне навантаження компресорної станції з СД


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу. (1.14)


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, кВт;

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, кВАр;

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу,кВт

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, кВАр

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводукВА


Визначення розрахункового навантаження підприємства

Загальне розрахункове активне навантаження і-го цеху визначено за формулою


Рр.ц = Рр.с + Рр.о (1.15)


Загальне розрахункове реактивне навантаження і-го цеху


Q р.ц =Q р.с +Q р.о (1.16)


Таким чином, загальне розрахункове повне навантаження І-го цеху


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу (1.17)


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, кВт;

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, кВАр

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, кВА

Результати розрахунків для цехів наведені в таблиці 1.3.

Загальне розрахункове активне та реактивне навантаження кількох груп або цехів усього підприємства визначено з урахуванням коефіцієнта одночасності збігання максимумів навантаження К0 цих груп або цехів


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводуРозробка живлячої мережі машинобудівного заводу, кВт, (1.18)


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, кВАр, (1.19)


де m - кількість розрахункових груп (цехів підприємства), шт.

Коефіцієнт одночасності збігання максимумів навантаження К0 = 0,85.

Розрахункову повну потужність можна визначено так:


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, кВА (1.20 )


Таблиця 1.3 – Визначення розрахункового навантаження підприємства

№ цеху

Назва цеху

Pр.ц,

кВт

Qр.ц,

квар


Sр.ц,

кВА

1 Механічний цех №1 870,14 1099,32 1402
2 Механічний цех №2 651 461,9 798,2
3 Механічно –складальний цех 1063,8 732,4 1286,4
4 Інструментальний цех 1313,8 835,1 1557,3
5 Цех дрібних серій 1138 620,56 1296,2
6 Ремонтно – механічний цех 1301 811,92 1533,6
7 Компресорнастанція Наван. 432,48 489,85 653,44


Двиг. 2000 1320 -


Усього 2432,48 1809,85 3031,91
Усього 6337,69 4552,2 7803,05
Усього з урахуванням Ко=0,85 5387,04 3869,37 6632,6

1.2 Визначення центра електричних навантажень та місця розташування головної понижувальної підстанції


Площа кола в прийнятому масштабі t дорівнює повному розрахунковому навантаженню цеху


Sр.п. = π·rц2·m, кВА, (1.21)


Sр.п - розрахункове повне навантаження і-го цеху, кВА;

rц - радіус кола і-го цеху, см або мм;

m - масштаб, кВА/см2 або кВА/мм2.

Приймаємо Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу

З цього виразу визначається радіус кола


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу,см (мм) (1.22)


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу см.

Розрахунки для цехів підприємства наведені в таблиці 2.1.


Таблиця 1.4 - Координати та радіуси кіл картограм окремих цехів

№ цеху

Назва цеху

Координати

rці

см



Хц.і, см Yц.і, см
1 Механічний цех №1 25,2 25,0 2,11
2 Механічний цех №2 20,2 25,0 1,6
3 Механічно –складальний цех 14,8 25,0 2,02
4 Інструментальний цех 9,9 25,0 2,22
5 Цех дрібних серій 4,4 25,0 2,03
6 Ремонтно – Механічний цех 24,0 9,2 2,21
7 Компресорна станція 17,1 15,2 3,44

Координати ЦЕН визначені в умовній системі координат, яка нанесена на план підприємства довільним чином з умовними одиницями виміру.

Координати ЦЕН підприємства обчислені за формулами


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводуод, (1.23)


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводуод (1.24)


де Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу - координати ЦЕН і-го цеху;

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу - кількість цехів підприємства.


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводуРозробка живлячої мережі машинобудівного заводуРисунок 2.1 – Генплан промислового підприємства з нанесенням картограми навантажень і визначенням центра електричних навантажень

1.3 Вибір кількості та потужності трансформаторів головної понижуючої підстанції


Вибрати номінальну потужність трансформаторів ГПП залежно від вихідних даних можна за графіком навантаження (у курсовій роботі він не задається) чи за розрахунковим повним навантаженням у нормальному режимі роботи з урахуванням режиму електропередавальної організації за реактивною потужністю , яке визначається як


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу (1.25)


де Рp.5 - розрахункова активна потужність підприємства на V рівні електропостачання (дані з таблиці 1.3);

(Qe.5- економічна реактивна потужність на V рівні електропостачання, що споживається підприємством з мережі енергосистеми.

При проектуванні, величину економічної реактивної потужності доцільно визначати за формулою


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу. (1.26)


Економічна величина реактивної потужності за формулою (3.2) становить

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, квар

Розрахункове повне навантаження в нормальному режимі роботи з урахуванням режиму електропередавальної організації за реактивною потужністю Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу визначаємо за формулою (3.1)

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу кВА.

За першою умовою мінімальна номінальна потужність трансформаторів ГПП дорівнює

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу кВА.

Таким чином, для ГПП попередньо вибрано трансформатори типу ТМН-4000/110.

За другою умовою :


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу (1.27)


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу кВА,


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу кВА

Отже, вибрані трансформатори за умовами перевантажень відповідають вимогам.

Остаточно вибрано два трансформатори типу ТМН-4000/110, технічні дані яких наведені в таблиці 3.1.


Таблиця 3.1 - Технічні дані трансформаторів головної понижувальної підстанції

Тип

Номінальна потужність

кВА

Поєднання напруг, кВ Втрати

НапругаКЗ


Струм

ХХ




ВН НН ХХ КЗ

ТМН-4000/110 4000 115 6,6 7,7 28,2 10,5 1,2

1.4 Вибір кількості та потужності трансформаторів цехових трансформаторних підстанцій


При трьох і менше трансформаторах їх стандартну номінальну потужність вибирають за формулою


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу (1.28)


де Sном.т.р - повна номінальна розрахункова потужність трансформатора;

Рр.з - розрахункове активне навантаження на ІІІ рівні електропостачання (розрахункове активне навантаження цеху Рр.ц таблиці 1.3);

N - кількість трансформаторів ПС;

βТ - коефіцієнт завантаження трансформатора цехової ПС.


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, кВА


Розрахунки для вибору номінальної потужності трансформаторів цехових ПС наведені в таблиці 4.1.


Таблиця 4.1 - Вибір кількості та номінальної потужності трансформаторів цехових підстанцій

№ цеху

Назва цеху

Рр.ц,

кВт

N,

шт.

Βт,

в.о

Sном.т.р.,

кВА

Трансформатор
1 Механічний цех №1 870,14 2 0,9 483,4 ТМЗ-630/10
2 Механічний цех №2 651 2 0,9 361,6 ТМЗ-400/10
3 Механічно –складальний цех 1063,8 2 0,7 759,8 ТМЗ-1000/10
4 Інструментальний цех 1313,8 1 0,7 938,4 ТМЗ-1000/10
5 Цех дрібних серій 1138 2 0,7 812,8 ТМЗ-1000/10
6 Ремонтно – механічний цех 1301 1 0,7 929,2 ТМЗ-1000/10
7 Компресорна станція 2795 2 0,65 2150 ТМЗ-2500/10

1.5 Вибір потужності компенсуючих пристроїв у системі електропостачання


Визначення реактивної потужності компенсуючих пристроїв споживачів електроенергії


Qкп = Qр.5 – Qе.5 (1.29)


де Qe.5 розрахункова реактивна потужність підприємства на V рівні електропостачання (береться з таблиці 1.3 з урахуванням коефіцієнта одночасності збігання максимумів навантаження), квар.

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу,квар

Загальна встановлена потужність компенсуючого пристрою підприємства:


Qз = Qн.к + Qaд + Qв.к (1.30)


де Qн.к - реактивна потужність конденсаторних установок (КУ) споживача з напругою конденсаторів до 1кВ, квар.

QAД – реактивна потужність одержувана від AД, квар;

Qв.к- реактивна потужність КУ споживача з напругою конденсаторів понад 1кВ, квар.

Визначення потужності конденсаторних установок з номінальною напругою конденсаторів до 1 кВ. Потужність цих КУ визначається при розрахунках систем внутрішньозаводського та внутрішньо цехового електропостачання. Максимальна реактивна потужність, яку доцільно передавати через трансформатор 10/0,4 кВ у мережу напругою до 1 кВ для забезпечення бажаного коефіцієнта його завантаженняРозробка живлячої мережі машинобудівного заводу, становить


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, квар, (1.31)


де N - кількість трансформаторів ТП, шт.;

Sном. - повна номінальна потужність трансформатора цехової ПС, кВА;

Рр.3 - розрахункова активна потужність навантаження на III рівні електропостачання (розрахункова активна потужність цеху Рр.ц з таблиці 1.3), кВт. Якщо під коренем величина зі знаком "мінус", то приймають QТ = 0.

Потужність КУ із конденсаторами номінальною напругою до 1 кВ (у курсовій роботі номінальною напругою 0,4 кВ) визначено як


Qн.к = Qр.т – Qт (1.32)


де Qр.т. - розрахункова реактивна потужність на III рівні електропостачання, яка дорівнює розрахунковій реактивній потужності цеху Qр.ц з таблиці 1.3, квар.

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, квар;

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, квар

Розрахунки для вибору номінальної потужності конденсаторів номінальною напругою 0,4 кВ для цехових ПС наведені в таблиці 5.1.


Таблиця 5.1 - Визначення потужності комплектних конденсаторних установок

№

цеху

Qт,

квар

Qн.к,

квар

Тип і номінал Потужність, квар Кількість ККУ
1 508,8 229,16 УКРП 0.4-120-20УЗ 120 2
2 769,5 -189,1 - - -
3 1195 -340,8 - - -
4 913,2 -478,7 - - -
5 1124,7 -517,44 - - -
6 931,3 -489,1 - - -
7 2861,2 -337,7 - - -

Визначення потужності конденсаторних установок з номінальною напругою конденсаторів 6,3 кВ. Потужність цих КУ визначено при розрахунках систем зовнішнього та внутрішньозаводського електропостачання за формулою


Qв.к = Σ Qк.н - Σ Qн.к.ст, (1.33)


де Σ Qн.к.ст - сумарна потужність встановлених низьковольтних ККУ.

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, квар

Для застосування приймається найближча стандартна величина потужності ККУ Qн.к.ст що вибрана зі спеціальної технічної літератури. Кількість ККУ повинна бути парною. Обираємо УКЛ 10,5-1350 УЗ


1.6 Розробка схеми електропостачання підприємства


Відповідно до нових норм технологічного проектування ПС змінного струму з вищою напругою 6-750 кВ [9] у схемах роз подільних пристроїв 35 кВ і більше на ГПП віддільники та короткозамикачі замість вимикачів не застосовуються, бо їх використання вимагає утворення штучного КЗ для забезпечення умов вимкнення вимикача на початку лінії, що призводить до таких обставин: збільшується зона аварії, бо при пошкодженні на живильному відгалуженні до трансформатора чи на самому трансформаторі короткочасно відключаються всі інші трансформатори, приєднані до даної магістралі, що недопустимо для виробництв з безперервним технологічним процесом; підвищується потужність однофазних КЗ (особливо в разі наявності СД, які створюють підживлення КЗ); значно ускладнюються схеми РЗ та автоматики.

У разі відсутності транзиту потужності застосовують перемички з двома роз'єднувачами (схеми 35-2 та 110-2 [9]), що дозволяє використовувати одну лінії та два трансформатори або дві лінії та один трансформатор в умовах ремонту відповідно лінії та трансформатора, тому на високій стороні (110кВ) приймаємо схему перемички з двома роз’єднувачами.

Внутрішньозаводський розподіл електричної енергії при напрузі 6 або 10 кВ може бути виконаний за радіальною, магістральною або змішаною схемами. Кожна з цих схем відрізняється за ступенем надійності та техніко-економічними показниками залежно від конкретних вимог проектованого об'єкта [2-5, 10].

У сучасній практиці проектування та експлуатації промислових підприємств здійснюється ступеневий принцип побудови схем. Під ступенем електропостачання розуміють вузли схеми електропостачання, між якими електроенергія, одержувана від ДЖ, передається визначеній кількості споживачів.

Схеми бувають одноступеневі та багатоступеневі. У багатоступеневих схемах застосовуються РП однієї напруги, від яких живляться окремі потужні ЕП або група ЕП. Це дозволяє зменшити кількість вимикачів у розподільному пристрої 10 кВ ГПП від великої кількості відгалужувальних ліній малої потужності. При виборі схем слід прагнути до зниження кількості ступенів (більше двох ступенів, як правило, не рекомендується), бо це спрощує комутацію, захист та автоматику, знижує втрати електроенергії.

Двоступеневі радіальні схеми застосовують на великих і середніх підприємствах з цехами (групами цехів), які розташовані на великій території. Живлення розташованих поруч одно-та двотрансформаторних ПС без шин ВН та ЕП з напругою понад 1 кВ здійснюється від проміжних РП (РШ - РПЗ), що живляться від ГПП радіальними лініями першого ступеня. При цьому всі комутаційні та захисні апарати розміщуються на РП. На цехових ТП передбачається глухе приєднання трансформаторів до радіальних ліній другого ступеня. Це дуже спрощує конструкцію та зменшує габарити ТП, що має велике значення при застосуванні внутрішньо цехових ТП.

Питання про спорудження РП розглядають при кількості радіальних ліній, що перевищує вісім. Сумарна потужність секцій РП повинна забезпечувати повне використання пропускної здатності головних вимикачів і ліній, які живлять ці секції.

При використанні радіальних схем здійснюється глибоке секціонування всієї СЕП - від основних ДЖ (ГПП) і до шин напругою до 1кВ, а іноді навіть цеховими СРШ. За допомогою секційних апаратів може здійснюватися АВР для живлення в після аварійному режимі роботи СЕП. Приймаємо одноступеневу схему на напрузі 6кВ.


1.7 Розрахунок трифазного короткого замикання на шинах низької напруги головної понижувальної підстанції


Розрахунок струмів КЗ є необхідним для вибору та перевірки струмопровідних частин і ЕА номінальною напругою понад 1 кВ на термічну й електродинамічну стійкість, вибору вимикачів розподільного пристрою 10 кВ за комутаційною здатністю, а також для розрахунків вставок та перевірки чутливості РЗ.

Режим СЕП, при якому струм КЗ в елементі, що вибирається або перевіряється, буде найбільшим, досягається за умов, коли в мережі між джерелами і точкою КЗ ввімкнена найменша кількість послідовних елементів і найбільша кількість - паралельних.

У схемі електропостачання заводу в нормальному режимі передбачена роздільна робота трансформаторів ГПП на збірні шини 10 кВ (секційний вимикач вимкнений). У разі наявності РП його секційний вимикач також вимкнений.

У розрахунковій схемі максимального режиму один із трансформаторів вимкнений, а секційний вимикач ввімкнений. Цей режим можливий у таких випадках: один із трансформаторів знаходиться в планово-попереджувальному ремонті або після аварійному режимі.

Приймаємо : Хс=0.04 при Sб=100МВА; U1=110 кВ; U2=10 кВ; U3=0,4 кВ;

Визначаємо опір трансформатора ТМН-4000/110


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу (1.34)


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу

Визначаємо опір трансформатора ТМЗ-1000/6

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу

Рис. 7.1 – Розрахункова схема

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу

Рис. 7.2 – Схема заміщення


Визначаємо опір кабельної лінії 10кВ довжиною 0,100км:

Хл=0,08Ч0,1=0,08

Трьохфазне коротке замикання на шинах 110кВ (точка К1)

Визначаємо базисний струм:


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу


Визначаємо струм короткого замикання у початковий момент часу:


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу


Визначаємо ударний струм


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу


Трьохфазне коротке замикання на шинах 6кВ (точка К2) цех №1

Визначаємо базисний струм:


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу


Визначаємо струм короткого замикання у початковий момент часу:


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу


де Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу


Визначаємо ударний струм


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу


Трьохфазне коротке замикання на шинах 0,4кВ (точка К3) цех №1

Визначаємо базисний струм:


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу


Визначаємо струм короткого замикання у початковий момент часу:


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу


де Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу


Визначаємо ударний струм


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу


Розрахунки зводимо в таблицю 7.1


Номер цеху Назва цеху Іпо іу
- - кА кА
1 Механічний цех №1 23,16 59,98
2 Механічний цех №2 25,0 64,75
3 Механічно-складальний цех 19,56 50,66
4 Інструментальний цех 27,77 71,92
5 Цех дрібних серій 23,16 59,98
6 Ремонтно-механічний цех 26,04 67,44
7 Компресорна станція 28,5 73,81

1.8 Вибір перерізу провідників в електричній мережі напругою 6 кВ


Економічно вигідний переріз провідників визначають за формулою


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу (1.35)


де Інорм - струм нормального режиму, А;

Jек - нормоване значення економічно вигідної щільності струму, А/мм2, яку вибрано з таблиці 1.3.36 ПУЭ.

Розрахунковий економічно вигідний переріз Sек який визначено за формулою (8.1), округлюється до найближчого більшого або меншого стандартного перерізу Sст , мм2.

Номінальний первинний струм трансформатора визначено як:

Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу,А, (1.36)


де Sном.Т.1 - номінальна потужність трансформатора, кВА;

U ном Т1 - номінальна первинна напруга трансформатора, кВ.

При виборі перерізу кабелю, що живить високовольтний ЕД, визначено номінальний струм ЕД за формулою


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, A, (1.37)


де Рном.Д - номінальна активна потужність ЕД, кВт;

Uном - номінальна напруга електричної мережі, кВ;

соsφном - номінальний коефіцієнт потужності ЕД, в.о;

ŋном - номінальний ККД ЕД, в.о.

При виборі перерізу кабелю, що живить високовольтні КУ


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу,А, (1.38)


де - Qном. КУ - номінальна реактивна потужність КУ, квар.

Перевірка перерізу провідників за максимальним режимом

Режим максимального навантаження провідників може призвести не тільки до їх перегрівання з порушенням ізоляції, але й до розплавлення жил. Тому переріз провідника, вибраний за економічною щільністю струму, перевіряють на нагрівання за величиною струму його максимального навантаження.

Для цього допустимий для даного провідника струм з урахуванням відхилення параметрів навколишнього середовища від стандартних умов Iдоп та коефіцієнтів допустимого перевантаження Кпер (наведені в таблицях 1.3.1 та 1.3.2 ПУЭ) порівнюють зі струмом його форсованого режиму (Іф з урахуванням коефіцієнта резервування Крез)


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, А. (1.39)


У курсовій роботі прийнято коефіцієнт допустимого перевантаження Кпер = 1, бо у вихідних даних не заданий коефіцієнт попереднього навантаження.

При визначенні допустимого тривалого струму для кабелів необхідно враховувати відхилення параметрів навколишнього середовища від стандартних умов (якщо вони мають довготривалий характер) за допомогою поправкових коефіцієнтів Кпр та Ксер


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, А, (1.40)


де Кпр - поправковий коефіцієнт на кількість кабелів, що лежать поруч у землі (таблиця 1.3.26 ПУЭ);

Ксер - поправковий коефіцієнт на температуру навколишнього середовища, якщо вона відрізняється від стандартної (таблиця 1.3.3 ПУЭ);

Iдоп - допустимий тривалий струм провідника стандартного перерізу для стандартних умов (для однієї окремої лінії; стандартних температур для землі та води +15 °С і +25 °С для повітря) залежно від матеріалу жил, їхньої ізоляції та способу прокладання, А (таблиці ПУЭ).

Поправковий коефіцієнт на температуру навколишнього середовища можна також обчислити за формулою


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, (1.41)

де Тж.н і Тсер.н - відповідно нормована тривало допустима температура жили та нормована температура середовища;

Тсер. - фактична температура середовища.

Для кабелів з паперовою просоченою масло каніфольною та не стікаючою масами ізоляцією (ААБ, АСБ, ААШв та ін.) нормована тривало допустима температура жили Тж.н = +65 °С (при напрузі 6 кВ) .

У курсовій роботі кабелі прокладені в землі (траншеях).

Прокладку в траншеях (від одного до шести кабелів) застосовують на не асфальтованих територіях у випадку малої ймовірності пошкодження кабелів землерийними механізмами, зсувом ґрунту, корозією.

Перевагами траншейної прокладки вважають малу вартість ліній, хороші умови охолодження кабелю, малу ймовірність поширення аварії одного кабелю на сусідні паралельні кабелі.

Для кабелів, прокладених у землі, нормована температура середовища Тсер.н = +15 °С, а на повітрі - Тсер.н = +25 °С.

Для двотрансформаторних ПС приймається Крез = 1,4, а для одно трансформаторних ПС з резервуванням кабелями при напрузі 0,4 кВ Крез = 1,3, без резервування - коефіцієнт систематичного перевантаження (якщо є дані) або Крез = 1,0.

Для ЕД та КУ приймається Крез = 1,0 (Iф= Iнорм ).

Якщо умова за формулою (8.7) не виконується, то необхідно прийняти нове значення найближчого більшого стандартного перерізу кабелю, щоб вона виконувалась.

Перевірка перерізу провідників на термічну стійкість. При напрузі понад 1 кВ перевірці на термічну стійкість при КЗ підлягають усі провідники, крім тих, що захищаються високовольтними запобіжниками.

Критерієм термічної стійкості провідників є кінцева температура їх нагрівання при проходженні по них струму КЗ, яка не повинна перевищувати короткотривалої допустимої нормованої температури.

Для спрощення розрахунків термічна здатність може бути оцінена найменшим перерізом провідника (мм2), термостійким до струмів КЗ


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, мм2, (1.42)


де Вк - тепловий імпульс струму КЗ, А2с;

Ік = Іп.о - початкове значення періодичної складової струму трифазного КЗ, А;

t - дійсний час вимикання КЗ, с;

С - температурний коефіцієнт, який враховує обмеження допустимої температури провідника (наводиться в довідкових таблицях), Ас1/2 /мм2.

Величина дійсного часу вимикання КЗ визначається так:


Розробка живлячої мережі машинобудівного заводу, с, (1.43)


де t зах - час дії основного РЗ, с;

t вимик.в - час вимикання вимикача (можна прийняти tвимик.в = 0,05

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: