Електрика і електростатика
( 27 )
У системі СІ ємність вимірюють у фарадах. Якщо розглянути різні типи конденсаторів, то найпростіший із них - плоский конденсатор, він складається із двох пластинок певної площі, які розміщені на відстані d одна від одної.
Ємність плоского конденсатора рівна:
( 27 )
S – площа пластинок плоского конденсатора, а d - це відстань між пластинками. Ємність циліндричного конденсатора рівна:
( 28 ),
де r1 та r2 - це радіуси зовнішнього та внутрішнього циліндрів, а І – це довжина конденсатора. Ємність сферичного конденсатора рівна:
( 29 ), де r1 та r2
- це
радіуси зовнішньої та внутрішньої сфер конденсатора.
б) енергія зарядженого конденсатора.
Енергія зарядженого конденсатора визначається за формулою:
( 30 ),
де U – це напруга на пластинах конденсатора.
в) послідовне, паралельне та змішане з”єднання конденсаторів.
Якщо три або більше конденсаторів з”єднати послідовно, то їх ємність можна обчислити за допомогою формули: C1 C2 C3
( 31 )
якщо три конденсатори з”єднати в коло паралельно то еквівалентна ємність С електричного кола буде рівна: С= С1+С2+С3+….+Сn ( 32 ). якщо електричні конденсатори з”єднати змішано, то для обчислення еквівалентної ємності ми використаємо формули ( 31 ) та ( 32 ). Розглянемо як впливає електричне поле на діелектрики.
Як було сказано раніше, атом є електронейтральним.
Позитивний
заряд атома
розташований
у його центрі,
у ядрі, навколо
якого рухаються
від”ємнозаряджені
електрони. Якщо
атом помістити
у електричне
поле із напруженістю
,
то ми спостерігатимемо
зміщення симетрії
розташування
позитивних
та негативних
зарядів. У
електричному
полі на електрон
діє сила:
,
яка зміщує
орбіту по якій
рухається
електрон. Тому
нейтральний
атом перетворюється
у електричний
диполь. Деякі
молекули не
мають симетричного
розміщення
електричного
заряду, тому
у їх молекулах
існує постійний
дипольний момент. Але без накладання електричного поля ці диполі розміщені хаотично. При накладанні електричного поля диполі будуть орієнтуватися по полю,
а) розташування диполів без
б) розташування
диполів у накладання
електричного
електричному
полі поля із
напруженістю
.
Магнетизм.
Крім електричного поля в природі існує також магнітне поле. Більшість із нас мали справу із плоским магнітом, спостерігали як магніт притягує залізні предмети крізь папір, тощо. У роботі із магнітом ми мали справу із магнітним полем, одним із видів матерії у Всесвіті. Кожен магніт має два полюси: південний та північний. Магніти взаємодіють між собою, причому протилежні полюси притягуються, а однакові полюси відштовхуються один від одного.
Земля має магнітне поле і коли північний полюс компаса обертається, то він показує на південь, бо різнойменні полюси притягуються. Тому полюс, який звичайно називають північним магнітним полюсом є насправді південним полюсом.
Магнітне поле визначається індукцією магнітного поля. На частинку у магнітному полі діє сила, що рівна: F=qVBsin α . Тоді індукція магнітного поля буде рівна:
( 33 )
Індукція магнітного поля – відношення сили, що діє на частинку у магнітному полі, до величини електричного заряду частинки та її швидкості руху. У системі СІ індукцію магнітного поля вимірюють у теслах ( Тл. ).
Якщо провідник із струмом помістити у магнітне поле із індукцією поля рівною В, то на провідник буде діяти сила Ампера:
F=ІBlsin α ( 34 ).
Але постає питання як створити магнітне поле ? Перший спосіб – це використати постійні магніти, цей спосіб відомий людству ще із сивої давнини. Але він досить недосконалий, бо з його допомогою не можна отримати потужні магнітні поля із великим значенням індукції магнітного поля В. Лише 1820 році було виявлено зв”язок між електричним та магнітним полем і здійснив це відкриття Ганс Крістіан Ерстед.
Якщо поблизу провідника розмістити декілька магнітних стрілок та пропустити через провідник струм силою І, то ми будемо спостерігати відхилення магнітної стрілки, що свідчить про те, що навколо провідника із струмом утворилося магнітне поле. Значення індукції магнітного поля створеного невеликим елементом провідника Δl, що проводить струм силою І можна обчислити за допомогою формули:
( 35 )
Якщо є декілька провідників із струмом і накладається декілька магнітних полів, то результуюча індукція магнітного поля рівна векторній сумі індукцій окремих магнітних полів:
( 36 )
Величина індукції магнітного поля у центрі провідного витка дроту із радіусом r, що проводить струм І рівна:
( 37 )
Якщо взяти котушку із провідників, відому під назвою соленоїд, а не один виток дроту, то тоді індукція магнітного поля у центрі соленоїда буде рівна:
( 38 )
Якщо пропускати електричний струм через два провідники, то навколо них утворяться магнітні поля, які будуть взаємодіяти між собою ( якщо струми проходять у одному напрямі – будуть відштовхуватись, якщо у протилежних – будуть притягуватись ). Силу такої взаємодії визначають за допомогою формули закону Ампера:
( 39 )
Із формули закону Ампера виводять означення ампера – це така сила струму, що протікає по двох нескінченно довгих, паралельних провідниках, які розміщені на відстані 1м. у вакуумі, яка створює силу взаємодії між провідниками рівну 2· 10-7 Н/м. Із використанням поняття магнітного поля були побудовані численні пристрої, наприклад, електричні мотори та генератори, аудіо-, відеоапаратура.
Вивчивши основні поняття магнетизму нез”ясованим залишається лише природа самого явища. Всі магнітні явища мають електричну природу. Орбітальний електрон ( рис. 27 ) рухаючись у атомі створює коловий струм, якому відповідає магнітний дипольний
момент атома: m0=I·S, де площа
рівна S=πr2 , а коловий струм рівний:
( 40 ), де f – це
частота,
чи кількість
обертань електрона
за одиницю
часу. Тому
орбітальний
магнітний
момент атома
рівний:
( 41 )
Електрони
обертаються
навколо ядра
і створюють
магнітні моменти,
тобто атом
нагадує звичайний
плоский магніт.
На додачу до
орбітального
магнітного
моменту атома
електрон, який
є зарядженою
сферою, обертається
навколо власної
осі і створює
обертальний
магнітний
момент атома
,
який ще називають
спіном. У атомі
електрони, як
правило, розміщуються
на електронних
оболонках
атома. Якщо
електрони
повністю заповнюють
електронну
оболонку атома,
то атом не володіє
магнітним
моментом. Залізо,
нікель та кобальт
мають на зовнішній
оболонці атома
неспарені
електрони, які
створюють
спіновий магнітний
момент атома.
Тому із цих
речовин можна
виготовляти
постійні магніти.
Магнітні властивості
обумовлені
елементарними
атомними струмами,
що циркулюють
у атомі, тому
не можна відділити
північний полюс
магніта від
південного.
Хоча деякі
вчені і намагаються
виявити магнітні
монополі, тобто
частинки із
одним, ізольованим
магнітним
полюсом.
Електромагнітна індукція.
Закон електромагнітної індукції Фарадея.
Якщо струм у провіднику створює магнітне поле, то логічний було б припустити, що можливий і зворотний процес, тобто із допомогою магнітного поля створити електричний струм. Шлях отримання електричного струму за допомогою магнітного поля відкрили два вчених, ще у ХІХ столітті. Це були Майкл Фарадей та Джозеф Генрі. Перш ніж розглянути це відкриття ми встановимо поняття потоку магнітного поля.
Потік магнітного поля Ф – це кількість ліній магнітного поля, що проходять перпендикулярно до поверхні. На рисунку 28 показано напрям вектора магнітної індукції, що проходить через певну поверхню. Магнітний потік рівний: Ф=В· S·соsα . Вимірюють магнітний потік у теслах (Тл.). Майкл Фарадей відкрив явище електромагнітної індукції, згідно якого змінне у часі магнітне поле, що проходить через провідник, індукує в ньому електрорушійну силу:
( 42 )
Якщо для дослідів використати котушку із намотаним дротом, то електрорушійна сила буде рівна:
( 43 ) , де N – це
кількість
витків дроту
у котушці.
Знак “ – “ у формулах ( 42 ) – ( 43 ) дуже важливий. Пояснити його можна за допомогою закону Ленца, у якому сказано, що індукований у колі струм має такий напрям, що його власне магнітне поле протидіє впливу зовнішнього магнітного поля, що створило даний струм. Оскільки змінне магнітне поле індукує ЕРС, то явище електромагнітної індукції можна використати для створення генератора змінного струму. Для цього рамку із дроту поміщають у магнітне поле та обертають її із частотою f. Під час обертання рамки потік магнітного поля Ф через площу рамки постійно змінюється і у рамці буде індукуватись змінна ЕРС, що рівна:
( 44 ),
де ω
- це кутова швидкість
обертання рамки
із дротом. Вираз
( 44 ) можна переписати
у вигляді:
( 45 ), якщо припустити,
що добуток ωSB
рівний максимальному
( амплітудному
) значення ЕРС.
Якщо виводи
рамки приєднати
до резистора
із опором R, то
струм у колі
за законом Ома
буде рівний:
( 46 ), де амплітудне
значення струму:
(47). За таких умов
змінний струм
можна обчислити
за допомогою
формули:
( 48 ).
У практичних
цілях, для одержання
більших значеннь
електрорушійної
сили на рамку
намотують
велику кількість
витків дроту
( N витків ) і тоді
результуюча
ЕРС зросте у
N разів:
( 49 ).
Якщо є два
коаксіальні
соленоїди і
по обмотці
одного із них
протікає змінний
струм, то у обмотці
другого соленоїда
буде індукуватись
змінна ЕРС, це
явище одержало
назву взаємної
індукції. ЕРС
у другій обмотці
можна визначити
за формулою:
( 50 ), де М – це певна
стала, що залежить
лише від геометрії
соленоїда, чи
іншої котушки:
( 51 ). Змінне магнітне
поле індукує
ЕРС не лише у
інших обмотках,
але й і у своїй
власній обмотці,
цей процес
одержав назву
самоіндукції.
Енергія
магнітного
поля рівна:
( 52 ), де L - це індуктивність
котушки із
струмом.
Кола змінного струму.
а) ефективні значення сили струму та напруги у колах змінного струму.
Історично першим вчені почали вивчати постійний струм, це пояснюється відкриттям електричної батареї та складністю одержання змінного струму. Але у наш час змінний струм використовується набагато частіше ніж постійний струм. Це пояснюється простотою передачі змінного струму на великі відстані, легкістю зміни значення напруги чи сили струму. Маючи знання про електромагнітну індукцію, ми знаємо, що обертання рамки у магнітному полі приводить до появи у рамі змінної ЕРС, значення якої рівне:
( 53 ),
де ω
- це кутова швидкість
обертання рамки
із дротом. Вираз
( 53 ) можна переписати
у вигляді:
(54), де амплітудне
значення ЕРС
рівне: Е0=ωSB
( 55 ).
Змінний струм
у рамці:
(56), де амплітудне
значення струму:
( 57 ). За таких умов
змінний струм
можна обчислити
за допомогою
формули:
(58). На відміну
від постійного
струму, у якому
заряди рухаються
в одному напрямку,
в змінному
струмі вони
рухаються
спочатку в
одному напрямі,
а далі у протилежному
йому.
Струм рівний нулю у момент часу t=0 і змінюватиметься в одному напрямі доти, поки його значення не стане рівним максимальному, далі він спадає до нуля. Коли струм набуде нульового значення, він почне змінюватися у протилежному напрямі до значення - i0, а далі знов рухатиметься до нульового значення. Далі цей процес коливань значення сили струму повториться. Коливання значення сили струму ми можемо описати виразом:
πft
( 59 ),
де f – це частота коливань змінного струму, а t – е час від моменту початку коливання.
Оскільки у колах змінного струму значення сили струму та напруги змінюються із частотою: ω=2 πft, то їх не можна використовувати у обчисленнях. Тому були введені поняття ефективного струму та напруги.
Ефективне значення струму ( іноді діюче значення ) – це таке стале значення сили струму, яке створює такий же результат, як і змінний струм. Ефективне значення струму пов”язане із амплітудним його значенням виразом:
( 60 ).
Ефективне значення сили струму складає 70,7% його амплітудного значення.
Ефективне значення напруги ( іноді діюче значення ) – це таке її стале значення, яке створює такий ефект ( тепловий, світловий ), як і змінна напруга. Ефективне значення напруги пов”язане із амплітудним її значенням виразом:
( 61 ).
Змінна напруга
описується
формулою:
πft
( 62 ).
Аналізуючи кола змінного струму можна побачити, що вони побудовані лише із трьох компонентів ( точніше їх спрощують до трьох компонентів), це опір R, індуктивність L та ємність C. Ці компоненти можуть бути з”єднані як послідовно так і паралельно.
б) послідовне та паралельне з”днання R-, L-, C- компонентів.
Оскільки у котушці під час проходження змінного струму буде створюватися власне магнітне поле, що приведе до появи змінної ЕРС та змінного струму, то котушка буде впливати на проходження струму у колі.
Фазовий кут
φ вказує
на скільки
напруга випереджає
чи відстає від
струму у колі:
( 63 ). Коли кут φ
додатній, то
коло називають
індуктивним,
а якщо від”ємний,
то коло носить
назву ємнісного.
Індуктивний
опір рівний:
,
а ємнісний
опір:
, тоді повний
опір кола буде
рівний:
,
повний опір
також називають
імпедансом.
Його можна
визначити, як
видно із рисунка
30, за допомогою
теореми Піфагора
та векторних
діаграм опорів.
Коли виконується умова XL= XC, то у колі змінного струму спостерігають явище резонансу струмів, бо повний опір кола у цей момент стане рівний його активному опору R. Частоту резонансу можна обчислити за формулою:
( 64 ), яка носить
назву формули
Томсона.
За умови XL=
XC опір електричного
кола буде
мінімальний,
а струм у колі
буде за законом
Ома:
рівний його
мінімальному
значенню. Залежність
сили струму
від частоти
зображена на
рисунку 31. Резонанс
використовують
у багатьох
фізичних приладах,
він використовується
під час настроювання
радіоприймачів
на хвилю певної
частоти.
в) будова та принцип дії трансформатора.
Трансформатор працює на принципі взаємної індукції, він перетворює електричну енергію, що виражена одним значенням напруги та сили струму у первинній обмотці у інші значення напруги та сили струму у вторинній обмотці.
ЕРС створює у первинній обмотці змінний струм і, як наслідок, змінне магнітне поле, то ЕРС у вторинній обмотці індукована за допомогою цього змінного магнітного поля рівна:
( 65 )
ЕРС у первинній
обмотці, яку
індукує Е2
рівна:
( 66 ).
Зміна магнітного
поля у часі у
виразах ( 65 ) – ( 66
) рівна, тому
ми можемо записати:
( 67 ), тоді:
( 68 )
Тому ЕРС
індукована
у вторинній
обмотці трансформатора
буде визначатися
виразом :
( 69 ).
Якщо N2 – число
витків у вторинній
обмотці більше
чим N1 – число
витків у первинній
обмотці, то
відношення
буде більшим
чим 1, тоді індукована
ЕРС Е2 буде
більша чим Е1
і ми матимемо
підвищувальний
трансформатор.
Якщо відношення
буде меншим
чим 1, тоді індукована
ЕРС Е2 буде
менша чим Е1
і ми матимемо
понижуючий
трансформатор.
Висновок.
Під час виконання роботи виконано реферативний переклад підручника фізики Петера Нолана "Основи фізики для коледжів ", було створено словник фізичних термінів, деякі із них вже давно стали міжнародними.
Викладання фізики за даним підручником є досить насиченим, хоча він і не містить деяких досить важливих питань курсу фізики. Підручник насичений кольоровими ілюстраціями, діаграмами, графіками, для створення яких використано близько 100 кольорів, що робить користування книгою цікавим та пізнавальним.
Робота із даною книгою була цікавою мені не тільки у сенсі вивчення англійської мови, а і для вивчення фізики.
Література.
Краткий англо- русский и русско- английский словарь. Под ред. А. В. Литвиновой, " Советская энциклопедия ", М.; 1966.
Українсько- англійський словник. Під ред. Ю. О. Жлуктечка, " Радянська школа ", К.; 1987.
Peter J. Nolan " Fundamental of college physics ", " Wm. C. Brown Publisher'', Dubuque, 1995.
Додаток 1.
Прізвища вчених та власні назви.
Ampere Anryie – Ампер Анрі, французький фізик та математик, встановив закон взаємодії двох провідників із електричним струмом (закон Ампера).
d”Arsonval Jacque Arsene (1851 – 1940) – д”Арсонваль Жак Арсен, французький фізик, винахідник гальванометра, вольтметра та амперметра у їх сучасному виді.
Biot – Біо, французький фізик та математик, що досліджував явища магнетизму (закон Біо-Савара-Лапласа).
Chadwick John – Чедвік Джон, англійський фізик, досліджував будову атомного ядра, відкрив одну із фундаментальних частинок – нейтрон, лауреат Нобелівської премії.
Coulomb Charles Anryie de (1736 - 1806) – Кулон Шарль Анрі, французький фізик, що відкрив закон взаємодії двох точкових електричних зарядів, відомий як “закон Кулона”.
Dalton John (1766 - 1844) – Дальтон Джон, англійський фізик та хімік, створив атомно – молекулярне вчення про будову речовини.
Gell-Mann Murrey – Гелл-Манн Мюррей, автор теорії кварків, частинок із дробовим електричним зарядом з яких складаються інші елементарні частинки.
Faraday Maickle (1791 – 1867) – Фарадей Майкл, англійський фізик та хімік, що вніс великий вклад у розвиток науки XIX ст., створив узагальнене вчення про електромагнітні явища у рамках якого всі магнітні та електричні явища розглядаються із єдиної точки зору, відкрив явище електромагнітної індукції, явище поляризації діелектриків, явища діа- та пара магнетизму, обертання площини поляризації світла у магнітному полі, відкрив закони електролізу, ввів у використання поняття магнітного та електричного полів.
Kirchhoff Gustav Robert (1824 – 1887) – Кірхгоф Густав Роберт, німецький фізик, сформулював правила для розрахунку сили струму та напруги у розгалужених електричних колах.
Lorentz – Лоренц, австрійський фізик та математик, відомий своїми роботами з магнетизму та теорії відносності.
Ohm Geog Simon (1787 – 1854) – Ом Георг Сімон, німецький фізик, встановив кількісну залежність між силою струму та напругою у електричному колі, відому у наш час як закон Ома, у 1827 р. обґрунтував цей закон теоретично.
Oersted Hans Christian (1777 – 1851) – Ерстед Ганс Крістіан, датський фізик, відомий відкриттям дії електричного струму на магнітну стрілку.
Rutherford Ernest (1871 – 1937) – Резерфорд Ернест, англійський фізик, нагороджений Нобелівською премією за дослідження в області будови атома, створив планетарну модель будови атома.
Savart – Савар, французький фізик та математик, що досліджував явища магнетизму ( закон Біо-Савара-Лапласа ).
Thales of Miletus (са. 624 – 547 в.с.) – Фалес Мілетський, давньогрецький філософ та вчений, відкрив явище електризації тіл під час тертя.
Thomson J. J. – Том
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.Нужна помощь в написании работы?Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.