Ядерні реакції
РЕФЕРАТ
на тему: «Ядерні реакції»
План
1. Природа ядерних реакцій. Поріг і механізм ядерних реакцій.
2. Реакції ділення. Ланцюгова реакція. Використання ядерної енергії.
3. Термоядерні реакції. Енергія зірок. Керований термоядерний синтез.
1. Природа ядерних реакцій. Поріг і механізм ядерних реакцій
Ядерні реакції
– це штучне
перетворення
ядер одних
хімічних елементів
в ядра інших
хімічних елементів
під дією на
ядра – мішені
частинок-снарядів.
Вперше ядерну
реакцію здійснив
у 1919 році Резерфорд,
діючи -частинками
з енергією біля
7.5 МеВ на ядра
азоту
:
(1.1)
Ядерні реакції відбуваються з виконанням законів збереження сумарного масового числа ( верхні індекси ) і сумарного електричного заряду ( нижні індекси ). При здійсненні ядерних реакцій виконуються також закон збереження енергії, імпульсу, моменту імпульсу тощо.
Ядерні реакції можуть бути ендотермічними ( з поглинанням енергії ) і екзотермічними ( з виділенням енергії ).
Найменша енергія частинки-снаряду при якій можлива ендотермічна ядерна реакція, називається енергетичним порогом ядерної реакції.
Екзотермічні
реакції не
мають енергетичного
порога і можуть
відбуватись
при будь-яких
значеннях
енергії частинок-снарядів.
Однак імовірність
ядерних перетворень
зростає з ростом
енергії частинок
-снарядів. В
ядерній реакції,
яку спостерігав
Резерфорд у
1919 році, вперше
виявлено вільні
протони, які
до цього часу
ще не реєструвались.
Ця ядерна реакція
відбувається
протягом дуже
малого часу
необхідного
для пролітання
нуклоном з
швидкістю,
близькою до
швидкості
світла, через
ядро. Такі реакції
називають
прямими ядерними
реакціями.
В 1930 році здійснена пряма ядерна реакція взаємодії - частинки з ядром берилію і утворенням вільних нейтронів. Нейтронне випромінювання мало досить велику проникну здатність через відсутність електричного заряду.
(1.2)
З відкриттям нейтронів (Чедвік, 1932р.) розпочалась ера різноманітних ядерних реакцій.
В основі
переважної
більшості
ядерних реакцій
є зіткнення
частинок-снарядів
( до яких відносяться
нейтрони, -частинки,
протони, дейтрони
) з ядрами-мішенями.
Частинка-снаряд
повинна мати
достатню енергію
для подолання
значного
потенціального
бар’єра кулонівських
сил відштовхування
ядра-мішені.
Проникнувши
в ядро-мішень
частинка-снаряд
застрягає в
ньому, передаючи
при цьому свою
енергію значному
числу нуклонів
в радіусі дії
ядерних сил.
Якщо ядро-мішень,
одержавши таку
енергію, стає
збудженим
протягом часу
то такі ядерні
реакції відбуваються
через складене
або компаунд-ядро.
Складене,
або компаунд-ядро
через час
переходить
в нормальний
стан, випромінюючи
іншу частинку.
Схематично
ядерні перетворення
через проміжне
складене ядро
виглядять так:
(1.3)
або
![]()
де
вихідне
ядро – мішень;
а – частинка
– снаряд;
складене
або компаунд-ядро;
b – частинка,
яка вилітає
з ядра внаслідок
реакції;
ядро, яке є продуктом
ядерної реакції.
Серед ядерних реакцій, які відбуваються через складене ядро слід відмітити ядерні реакції відриву і ядерні реакції захоплення.
При ядерних реакціях відриву частинки – снаряди (дейтрони) віддають ядру – мішені або один протон, або один нейтрон згідно з схемою:
(1.4)
При ядерних реакціях захоплення ядро – мішень поглинувши один протон, або один нейтрон випромінює дейтрон:
(1.5)
Прямі ядерні реакції, а також ті, які відбуваються через складене ядро, потребують досить великих енергій налітаючих частинок.
Якщо складене
ядро переходить
в нормальний
стан через час
значно більший
то говорять,
що в такому
випадку відбувається
штучна радіоактивність.
Такою реакцією
може бути така
реакція:
![]()
![]()
Знайдемо
тепловий ефект
ядерної реакції,
яка здійснюється
за схемою
Запишемо спочатку
баланс енергій
в цій ядерній
реакції, враховуючи,
що повна енергія
ядер дорівнює
енергії спокою
і кінетичній
енергії:
![]()
де індексами а і в позначені енергії відповідних частинок ЕА і ЕВ; Е1 – кінетична енергія ядра-мішені; Е2 – кінетична енергія вихідного ядра.
Згрупуємо енергії спокою в лівій частині, а кінетичні енергії – в правій:
![]()
Зміна кінетичної енергії в реакції дорівнює абсолютному значенню зміни енергії спокою і називається тепловим ефектом ядерної реакції Q.
.
(1.6)
У випадку, коли відповідні маси спокою взяті у а.о.м., тепловий ефект реакції Q дорівнює:
(1.7)
2. Реакції ділення. Ланцюгова реакція. Використання ядерної енергії
Взаємодія ядер важких елементів (уран, торій) з нейтронами може привести до поділу цих ядер на приблизно рівні осколки. Ядерні реакції такого типу називають реакціями поділу.
Механізм ділення важкого ядра після його взаємодії з нейтроном можна пояснити, виходячи з краплинної моделі будови ядра. В такому ядрі діють ядерні й кулонівські сили. Припустимо, що ядро поглинуло один нейтрон. Таке ядро, перебуваючи в збудженому стані, здійснює відповідну пульсацію, довільно змінюючи свою форму. Серед великої кількості різноманітних пульсацій, форма ядра може випадково стати еліпсоїдною. Завдяки дії поверхневих ядерних сил, а також кулонівських сил відштовхування є велика імовірність, що еліпсоїдне ядро стане гантелеподібним і після цього буде розірване на дві частини. Схематично це виглядить так:

В середній частині “гантелі” буде підвищена концентрація нейтронів. Ці нейтрони не перебувають під дією кулонівських сил, а тому як правило 23 з них не встигають попасти у відповідні осколки ділення. Отже, реакція ділення починається з поглинання важким ядром одного теплового нейтрона і закінчується розривом його на два приблизно рівні осколки з виділенням ще двох-трьох теплових нейтронів.
Зупинимось
на реакціях
ділення урану.
Природний уран
складається
з двох основних
ізотопів
(0,7 %) і
(99,3 %). Поглинувши
тепловий нейтрон
(W25 кеВ), ядро
перетворюється
в ядро
з енергією
збудження 6,4
МеВ, а поріг
ділення
дорівнює 5,8 МеВ.
Тому робимо
висновок, що
ядро
ділиться під
дією нейтрона
довільної
енергії. В той
же час, для
поріг ділення
досягає енергії
5,8 МеВ, а енергія
збудженого
ядра після
взаємодії
з нейтроном
складає приблизно
4,8 МеВ. Робимо
висновок, що
ядро
зможе ділитись
лише після
взаємодії з
нейтроном,
енергія якого
не нижча 1 МеВ.
Теплові
нейтрони ділять
крім ядра
ще ядра
і ядра
які в природі
не зустрічаються.
Ці ізотопи
одержують
штучно в ядерних
реакторах на
швидких нейтронах
( W 1 МеВ):
![]()
![]()
Торій і
які використовуються
для одержання
необхідних
матеріалів,
називають
ядерною сировиною.
Ізотопи
- є ядерним горючим
для ядерних
котлів і матеріалами
для виготовлення
ядерних бомб.
Для практичного застосування поділу важких ядер масу матеріалів ділення підбирають такою, щоб нейтрони після першого акту ділення змогли зустрітись з іншими ядрами і спричинити їх ділення. Процес наростання числа актів поділу буде лавиноподібним, а реакція ділення в такому випадку буде називатись ланцюговою.
Ланцюгова реакція може бути керованою при розміщенні в активній зоні реактора сповільнювача нейтронів (як правило це графіт, або важка вода) і поглинача нейтронів (кадмій). За допомогою цих матеріалів досягають коефіцієнта розмноження нейтронів К=1; У випадку коли К1 ланцюгова реакція може стати надкритичною і спричинити вибух. Якщо К1,то ланцюгова реакція є підкритичною і може зменшитись до нуля. В будь-якому реакторі відповідна система автоматики підтримує коефіцієнт розмноження нейтронів в критичному стані К=1.
Об’єм активної
зони стане
набагато меншим,
якщо використовувати
збагачений
.
Чим більша
концентрація
,
тим менша робоча
зона і менша
кількість
ділящого матеріалу
перебуває в
активній зоні.
Некерована ланцюгова реакція може здійснюватись в ядерній бомбі, розміри якої тим менші, чим вища концентрація ділящогося матеріалу.
3. Термоядерні реакції. Енергія зірок. Керований термоядерний синтез
Оскільки
у гелію
енергія зв’язку
нуклонів у ядрі
дуже велика
(28.3 МеВ), то є можливість
одержувати
ядерну енергію,
при здійснені
таких ядерних
реакцій
МеВ,
МеВ. (3.1)
В обох випадках частинка-снаряд має позитивний заряд. Проникнення такої частинки в ядро-мішень потребує величезної енергії. Температура плазми, в якій можливі подібні реакції, повинна досягати мільйонів градусів. Такі реакції називаються термоядерними.
Термоядерні реакції відбуваються в зірках і є джерелом їх енергії. Некерована термоядерна реакція здійснюється у водневій бомбі, джерелом енергії в якій є вибух ядерної бомби.
Керований термоядерний синтез пов’язаний з надзвичайно великими технічними труднощами, які ряд учених надіються подолати у 21 сторіччі.
Якщо температура зірки в її центральній частині не перевищує 107 К, то імовірно, що в її надрах здійснюється протон-протонний термоядерний цикл
,
,
.
(3.2)
Повний енергетичний вихід такого процесу складає біля 28.3 МеВ. Час, за який відбувається повний протон-протонний цикл складає мільйони років.
На більш гарячих зірках, температура в надрах яких t 108 К імовірно, що відбувається вуглецево - азотний цикл, або цикл Бете.
,
,
,
![]()
,
,
.
(3.3)
Весь цикл Бете відбувається в середньому за 13 мільйонів років. Енергія, яка виділяється при цьому, становить 26.8 МеВ.
Хоч термоядерні реакції на Сонці й зірках приводять до зменшення водню, розрахунки показують, що кількості водню на Сонці вистачить ще на мільярди років.