Кристалоквазіхімія дефектів. Фізико-хімічні властивості легованих кристалів телуриду кадмію
На рис. 2 показано можливе розміщення точкових дефектів у кристалічній гратці телуриду кадмію при легуванні його хлором з наступним відпалом в парах кадмію і телуру. Дефектна підсистема в
|
|
Рис.2. Дефектна
кристалічна
модель CdTe:Cl: 1 –
катіони А; 2 –
аніони В; 3 –
центри тетра-
і октапорожнин,
А –
|
кінцевому
результаті
може буде утворена:
донорним дефектом
заміщення
;
вакансіями
у катіонній
і аніонній
підгратках
,
відповідно;
міжвузловим
атомом кадмію
в октаедричних
порожнинах
аніонної підгратки;
акцепторним
комплексом
;
міжвузловим
атомом телуру
у тетрапорожнинах
підгратки
металу, який
займає вакансії
кадмію з утворенням
антиструктурного
дефекту
.
Користуючись
даними радіусів
атомів і порожнин
наведених у
таблиці, проаналізуємо
можливість
геометричного
розміщення
вказаних дефектів
у кристалічній
гратці сфалеритної
структури
телуриду кадмію.
Можливе розміщення
кадмію в октапорожнинах
аніонної підгратки
(рис. 2 – дефект
D) підтверджується
співставленням
його іоного
радіусу (rі
= 0,99 Е) з
граничними
розміроми
октаєдричних
порожнини
підгратки
телуру (roi(min)
– roi(max)
= 0,874
–1,544 Е). Кадмій
також може
входити і у
тетраедричні
порожнини
підгратки
телуру, що
узгоджується
з їх радіусами
тетраедричних
порожнин (rтi(min)
– rтi(max)
= 0,475
–1,055 Е).
Міжвузловий
телур у будь-якому
стані (нейтральний
атом, іон) не
може бути розміщений
ні в тетраедричних,
ні в октаедричних
порожнинах
підгратки
металу із-за
значного перевищення
власних розмірів
над розмірами
відповідних
порожнин. Більш
імовірним є
заміщення
телуром кадмію
з утворенням
анти структурного
дефекту
,
так як їх тетраедричні
ковалентні
радіуси спів
розмірні (rCdк(т) =
1,48 Е,
rTeк(т) = 1,34 Е).
Геометричні
співвідношення
також сприяють
хлору (rClк(т) = 1,06 Е)
зайняти тетравузли
телуру. Можливим
є і утворення
комплексу
так як відстані
між центрами
вакансій кадмію
і заміщеним
телуру хлором
у тетрапозиції
кристалічної
гратки складають
всього 2,80 Е
[3].
3.3. Кристалоквазіхімічні рівняння утворення дефектів
Незважаючи на проведені фундаментальні дослідження монокристалів CdTe:Cl [2, 4-6], квазіхімічного моделювання дефектної підсистеми при їх відпалі у парах кадмію і телуру, залишається невирішеною проблема визначення розміщення дефектів у кристалічній гратці. Кристалоквазіхімія, як новий науковий напрям, дає більш розширену характеристику утворення дефектів. У квазіхімії немає необхідності знати кристалічну природу дефектів [6-10]. Кристалоквазіхімія розглядає дефекти у відповідності з кристалічною будовою речовини і дає нову інформацію про їх властивості, яка відсутня в окремо взятих кристалохімії і квазіхімії [10].
В основу
методу покладено
суперпозицію
кристалоквазіхімічної
формули досліджуваної
матриці
із кристалоквазіхімічним
складом (кластером).
Кристалоквазіхімічний
склад формується
шляхом накладання
антиструктури
телуриду кадмію
,
яку утворюють
двократно
іонізовані
негативні та
позитивні
вакансії кадмію
і телуру з
кристалохімічним
складом доданої
речовини. Заряди
дефектів у
кристалоквазіхімії
позначають
таким чином:
х – нейтральні,
Ч – позитивні,
ў – негативні,
кількість цих
знаків відповідає
кратності
іонізації, e'
– концентрація
електронів,
h· – концентрація
дірок.
Згідно уявлень кристалоквазіхімії [5] нестехіометричний телурид кадмію з надлишком кадмію описується такими рівняннями:
![]()
(1)
При надлишку халькогену відповідно:
![]()
(2)
Де,
і
– відхилення
від стехіометрії.
При аналізі
рівнянь (1), (2) видно,
що електронний
тип провідності
телуриду кадмію
пов’язаний
із вакансіями
телуру
,
які утворюються
за рахунок
надстехіометричного
кадмію, а дірковий
– із вакансіями
кадмію
,
при надлишку
телуру.
Тепер розглянемо кристалоквазіхімічний кластер легуючої домішки CdCl2. Згідно попереднього представлення він запишеться як:
(3)
При суперпозиції матриці CdTe n-типу (1) з кластером (3) одержимо:
(4)
Утворений
матеріал (4)
характеризується
переважаючою
електронною
провідністю,
яка обумовлена
вакансіями
у підгратці
халькогену.
Суперпозиція матеріалу CdTe р-типу (2) з (3) приводить до:
(5)
Дірковий
тип провідності
матеріалу (5)
зберігається
за рахунок
центрації
вакансій
у підгратці
металу.
При відпалі
CdTe:Cl у парі кадмію
надлишковий,
відносно
стехіометричного
складу, кадмій
може утворювати
вакансії телуру
,
або вкорінюватися
у міжвузля
гратки
[4]. Тому вплив
надлишкового
кадмію на матеріал
(5) проводили
за механізмом
заміщення і
вкорінення.
Для механізму входження кадмію у свої ж вакансії одержуємо кластер:
(6)
У випадку CdTe р-типу провідності накладання матриці (5) на кластер (6) приводить до утворення матеріалу з переважаючою електронною провідністю згідно одержаного матеріалу (7).
(7)
При вкорінені кадмію у міжвузля кластер запишеться:
(8)
Суперпозиція матриці (5) з кластером (8) дає наступний результат (9) :
(9)
При аналізі одержаних рівнянь (7) і (9) видно, що вони характеризуються переважаючою електронною провідністю, яка обумовлена появою вакансій телуру для (7) та міжвузловим кадмієм в аніонній підгратці для матриці (9).
Використанні
позначення
грецькими
буквами:
у методі
кристалоквазіхімії
означають
відхилення
від стехіометрії
або мольні
частки тієї
речовини, яку
додають у процесі
дослідження.
При відпалі
р-CdTe:Cl при низьких
тисках пари
кадмію, а саме
у парі телуру,
одержують
матеріал з
високою концентрацією
електронів
за рахунок
утворення
антиструктурного
дефекту
за
рівнянням:
Кристалоквазіхімічне
рівняння
дефектоутворення
для такого
процесу приведено
нижче:
(10)
Суперпозиція матриці (5) з кластером (10) дає:
(11)
3.4 Аналіз результатів дослідження
Експериментальні результати [4-6], які визначають залежність типу провідності легованих CdCl2 кристалів телуриду кадмію від значення парціальних тисків компонентів, із врахуванням кристалохімічної (рис. 1, 2) і кристалоквазіхімічної (1) – (11) моделей можна пояснити наступними чином.
Початково
синтезовані
кристали CdTe, які
мають р-тип
ровідності
[4], характеризуються
згідно (2) переважанням
вакансій кадмію
– тетраедричні
порожнини в
оточенні телуру
(рис. 2 –дефект
типу А). При
легуванні
цього матеріалу
CdCl2 акцепторний
тип кристалів
зберігається
за рахунок
утворення
додаткових
вакансій у
катіонній
підгратці
згідно (5):
(рис. 2
– дефект типу
А).
Відпал кристалів
у парах телуру
(область низьких
значень парціального
тиску кадмію)
згідно (11) веде
до утворення
антиструктурних
дефектів
(рис. 2 – дефект
M). Це пов’язано
із тим, що при
високих концентраціях
телуру, займаючи
тетраедричне
міжвузля у
кристалічній
гратці, він
має високу
зовнішню релаксацію
і буде притягуватися
до областей,
де напруги
можуть бути
усунені. Ці
області локалізовані
у місцях значної
концентрації
вакансій кадмію
,
у яких відбувається
релаксація
і зсув сусідніх
атомів. Із-за
утворення при
цьому значної
кількості
електронів
![]()
(11), відпалений
CdTe:Сl у парах телуру
має значну
ефективну
електронну
провідність.
Відпал легованих
хлором кристалів
CdTe при високих
парціальних
тисках парів
кадмію знову
ж таки приведе
до синтезу
кристалів із
переважаючою
електронною
провідністю.
Але механізм
донорної дії
тут буде зовсім
інший ніж у
попередньому
випадку. Так,
при механізмі
заміщення (7)
надлишкові
електрони у
кристалічній
гратці CdTe появляються
за рахунок
„заліковування”
вакансій кадмію:
При механізмі
вкорінення
(9) ці ж електрони
провідності
утворюються
вже у прцесі
іонізації
міжвузлових
атомів кадмію
(рис. 2 –дефект
D).
Для області середніх парціальних тисків пари кадмію переважаючими дефектами є вакансії у катіонній підгратці згідно (2) (рис. 2 – дефект А), що і обумовлює р-тип провідності матеріалу.
Окремим
цікавим питанням
є утворення
комплексів
(асоціатів) за
рахунок взаємодії
між собою
різнойменно
заряджених
власних атомних
дефектів із
домішковими
дефектами. У
нашому випадку
згідно кристалоквазіхімічних
рівнянь (4), (5), (7), (9)
і (11) може утворюватися
заряджений
центр типу
(рис. 2 – дефект
К). Він окремо
виділений у
(5). Крім того, в
останній час
[2], пропонується
ідеї про утворення
нейтральних
центрів типу
.
В усіх випадках
утворення
центрів, як
заряджених,
так і нейтральних,
має місце
зв’язування
електронів
у кристалічній
гратці.
Висновки
Згідно одержаних кристалоквазіхімічних механізмів процесів не стехіометрії, легування, утворення твердих розчинів в телуриді кадмію встановлено:
При процесах нестехіометрії на боці кадмію одержуємо матеріал n-типу провідності, на боці телуру – р-типу.
Адсорбція кисню на поверхні CdTe приводить до заміщення вакансій телуру киснем з утворенням матеріалу р-типу.
Легування CdTe хлором і індієм проходить за двома механізмами заміщення і вкорінення, що дає можливість одержати матеріал р-типу при легуванні хлором та n-типу при легуванні індієм, як за механізмом заміщення так і вкорінення.
При утворені твердих розчинів CdTe-ZnTe, CdTe-K2Te одержують матеріал р-типу з ізовалентним заміщенням і n-типу з гетеровалентним заміщенням.
Література
А. Верма, П. Кришка. Полиморфизм и политипизм в кристаллах. «Мир». М., 1969.
Физика и химия соединений АIIBVI. «Мир». М., 1970.
Г.М. Попов., И.И. Шафрановский. Кристаллография. М., «Высшая школа», 1972.
М.Дж. Бюргер. Фазовые переходы // Кристаллография.Том 16, в.6, 1971, с.1084.
К.В. Шалимова, В.А. Дмитриев. Изменение типа стабильной структуры в ряду соединений АIIBVI // Кристаллография, Том 17, в.3, 1972, с.541.
Л. Паулинг. Природа химической связи. М. – Л., 1947.
J.S. Park, F.I. Chan, J.Appl. Phys, 36, 800,1965.
G.F. Neumark. Phus. Rev., 125.838,1962.
O. Brafman, G. Schachar, I.T. Steinberger. J.Appl. Phys. 36.668,1965.
C.А. Семилетова. Тетраедрические и октаедрические ковалентные радиусы // Кристаллография. Том 21, в.4, 1976, с.752-754.
Д.М. Фреїк, В.В. Прокопів, У.М. Писклинець, І.М. Ліщинський. Вплив технологічних факторів і легуючої домішки індію на дефектну систему і тип провідності у телуриді кадмію // Фізика і хімія твердого тіла Т.3. №1 (2002) с. 526-530.
В.Й. Фистуль. Примеси переходных металлов в полупроводниках – М.: Металлургия, 1983, с.192.
F.V. Wald. Application of CdTe. A Review // Rev Phys. Appl. 12 (12). P.277-290 (1977).
G.C. Morris, S.K. Das, P.G. Tanner. Some Factors Aftecting Efficiencies of n-CdS/p-CdTe Thin Film Solar Cells // j. Cryst. Growth. 117. P.929-934 (1992).
S. Seto, A. Tanaka, Y. Mosa, M. Kawashima. Clorine – Related Photoluminescence Lines in High-Resistivitg Cl-Doped CdTe // j. Cryst. Growth. 117. P.271-275 (1992).
С.А. Медведев, С.Н. Максимовский, К.В. Киселева, Ю.В. Клевков, Н.Н. Сентгорина. О природе точечных дефектов в нелегированом СdTe // Изв. АН СССР. Неорганические материалы, IX (3), сс. 356-360 (1973).
О.Э. Панчук, П.И. Фейчук, Л.П. Щербак, П.М. Фочук, Р.Ф. Бойчук. Распределение Ga в CdTe // Изв. АН СССР. Неорганические материалы, 21 (7), сс.1118-1120 (1985).
С.С. Лисняк. Кристаллоквазихимическая модель исследований в химии твердого тела // Изв. АН СССР. Неорганические материалы, 29 (9), сс.1913-1917 (1992).
В.Г. Яковлева. Структура и свойства соединений АIIВVI. - В сб.: Современное состояние аналитической химии полупроводниковых соединений типа АIIВVI (Тр. Моск. ин-та стали и сплавов). М.: Изд. МИСиС, с. 151 (1983).
Н.Х. Абрикосов, В.Ф. Банкина, Л.В Порецкая, Е. В. Скуднова, С.Н. Чижевская. Полупроводниковые халькогениды и сплавы на их основе. М., Наука, с.220 (1975).
В.В. Матлак, М.И. Илащук, О.А. Парфенюк, П.А. Павлин, А.В. Савицкий. Електропроводность полуизолирующего СdTe // Физика и техника полупроводников, 16 (10), сс.89-92 (1982).
К. Руманс. Структурные исследования некоторых окислов и других халькогенидов при нормальных и высоких давлениях. М.: Мир, (1969).
Д.В. Корбутяк, С.В. Мельничук, П.М. Ткачук. Домішково-дефектна структура CdTe:Cl – матеріалу для детекторів іонізуючого випромінювання // Укр. Фіз. Журн., 44 (6), сс.730-737 (1999).
