Xreferat.com » Рефераты по физике » Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання

Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання

ні кольору, ні запаху чи інших ознак, які вказали б людині на їхню наявність або відсутність. Тому їхнє виявлення й вимірювання проводять непрямим методом на підставі якої-небудь властивості. Як правило, для визначення рівнів радіації, ступеня радіоактивності або дози випромінювання використають один з методів: фізичний, хімічний, фотографічний, біологічний або математичний (розрахунковий).

В основі роботи дозиметричних і радіометричних приладів використаються наступні методи індикації:

іонізаційний, заснований на властивості, здатності цих випромінювань іонізувати будь-яке середовище, через яке вони проходять, у тому числі й через детекторний пристрій приладу. Вимірюючи іонізаційний струм, одержують відомості про інтенсивність радіоактивних випромінювань;

сцинтиляційний, що реєструє спалахи світла, що виникають у сцинтиляторі (детекторі) під дією іонізуючих випромінювань, які фотоелектронним помножувачем (ФЕП) перетворяться в електричний струм. Виміряний анодний струм ФЕП (струмовий режим) і швидкість рахунку (лічильний режим) пропорційні рівням радіації;

люмінесцентний, що базується на ефектах радіофотолюмінесценції (ФЛД) і радіотермолюмінесценції (ТЛД). У першому випадку під дією іонізуючих випромінювань у люмінофорі створюються центри фотолюмінісценції, що містять атоми й іони срібла, які при освітленні ультрафіолетовим світлом викликають видиму люмінесценцію, пропорційну рівням радіації. Дозиметри ТЛД під дією теплового впливу (нагрівання) перетворять поглинуту енергію іонізуючих випромінювань у люмінесцентну, інтенсивність якої пропорційна дозі іонізуючих випромінювань;

фотографічний – один з перших методів реєстрації іонізуючих випромінювань, що дозволив французькому вченому Е. Бекерелю відкрити в 1896 р. явище радіоактивності. Цей метод дозиметрії заснований на властивості іонізуючих випромінювань впливати на чутливий шар фотоматеріалів аналогічно видимому світлу. По ступеню почорніння (щільності почорніння) можна судити про інтенсивність іонізуючого випромінювання з урахуванням часу цього впливу;

хімічний, заснований на вимірюванні виходу радіаційно-хімічних реакцій, що протікають під дією іонізуючих випромінювань у рідкій або твердій хімічній системах. Відома значна кількість різних речовин, що змінюють свій колір (ступінь забарвлення) або кольори в результаті окисних або відновних реакцій, що можна співставити зі ступенем або мірою іонізації. Даний метод використають при реєстрації значних рівнів радіації;

калориметричний, оснований на вимірюванні кількості теплоти, виділеної в детекторі при поглинанні енергії іонізуючих випромінювань. Вся енергія випромінювань, що поглинається речовиною, в загальному підсумку перетвориться в теплоту за умови, що поглинаюча речовина є хімічно інертною до випромінювання й це пропорційно інтенсивності випромінювань;

нейтронно-активаційний, пов'язаний з виміром наведеної активності й у деяких випадках єдино можливий методом реєстрації, особливо слабких нейтронних потоків, тому що наведена ними активність виявляється занадто малою для вимірів звичайними методами. Крім того, цей метод зручний при оцінці доз в аварійних ситуаціях, коли спостерігається короткочасне опромінення потоками нейтронів.

У біологічних методах дозиметрії використана здатність випромінювань змінювати біологічні об'єкти. Величину дози оцінюють за рівнем летальності тварин, ступеня лейкопенії, кількості хромосомних аберацій й ін. Біологічні методи не дуже точні й менш чутливі в порівнянні з фізичними.

Таким чином, принцип роботи детектора в значній мірі визначається характером ефекту, викликаного взаємодією випромінювання з речовиною детектора, а детектування іонізуючих випромінювань пов'язане з виявленням і виміром цього ефекту.

Як же влаштований дозиметричний прилад?

Принципова схема будь-якого дозиметричного й радіометричного приладу однакова. Вона включає три обов'язкових блоки: детекторний пристрій (детектор), реєструючий прилад (індикатор) і блок живлення (акумулятори, батарейки, елементи, електромережа й ін.). Без кожного з них дозиметра або радіометра просто не може бути. Хоча сучасний прилад має безліч додаткових, допоміжних блоків, пристроїв, систем (підсилювачі, перетворювачі, формувачі імпульсів, стабілізатори, і ін.).

Типова блок-схема дозиметричного пристрою зображена на рисунку 1.1.

Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання

Рис 1.1. Типова блок-схема дозиметра.


Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінюванняПри проведенні нашого уроку ми повинні вивчити роботу одного із дозиметричних пристроїв. Для вивчення роботи дозиметричних пристроїв було вибрано дозиметр-радіометр «Белла», який являється універсальним пристроєм, що дозволяє вимірювати Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання - фон (рівні радіації), забрудненість поверхонь та продуктів. Зовнішній вигляд приладу «Белла» наведено на рисунку 1.2 дозиметр-радіометр «Белла» відносять до побутових дозиметрів, які отримали поширення та стали випускатися


Рис. 1.2. Дозиметр-радіометр після 1986 року. «Белла».

Всього три органи керування роблять прилад зручним та доступним у керування для людей із різним рівнем підготовки. Покази приладу не тільки висвічуються на табло, але і супроводжуються звуковою сигналізацією, що є зручним для людей із вадами зору та досить зручно в умовах пересування. В умовах лісу прилад попередить про небезпеку. Живлення приладу здійснюється від батареї «Крона». Її вистачає на 200 годин роботи приладу. Прилад реєструє в діапазонах 0,2 мкЗв/год (20 мкР/год) – 100 мкЗв/год (10 тисяч мкР/год).

Також ми розглянемо такий прилад як радіометр-рентгенометр ДП-5А. зовнішній вигляд пристрою наведено на рисунку 1.3.

Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінюванняПольовий радіометр-рентгенметр ДП-5А призначений для вимірювання рівнів Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання-випромінювання й наявності радіоактивного забруднення місцевості й різних предметів по Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання-випромінюванню.

Потужність дози Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання-випромінювання визначається в мілірентгенах у годину (мР/год) або рентгенах у годину (Р/год) у тій точці простору, у якій поміщений при вимірах відповідний лічильник приладу.

Рис. 1.3. Радіометр-рентгенометр ДП-5А Радіометр ДП-5А має можливість вимірювати рівні випромінювання по Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання-випромінюванню від 0,05 мР/год до 200 Р/год.

Конструкція й призначення приладу.

Технічний опис й інструкції для експлуатації, а також принципова схема додаються до самого приладу. Там же викладені основні характеристики приладу й правила експлуатації. Тому ми приведемо лише загальний опис приладу й детально розглянемо тільки ті основні вузли, з якими доводиться зустрічатися безпосередньо при проведенні радіометричних вимірів.

Прилад складається з наступних основних частин: зонд із гнучким кабелем, вимірювальний пульт, телефон, футляр з контрольним джерелом. Крім того, у комплект приладу входить укладальний ящик, у якому розміщаються подовжувальна штанга, блок живлення, комплект запасних деталей та комплект технічної документації.

Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання

Зонд приладу являє собою сталевий циліндр, у якому розміщаються детектори випромінювання, підсилювач – нормалізатор й інші елементи схеми. Як детектори випромінювання використаються галогенні лічильники типів СТС-5 і СІ-3БГ.

У сталевому корпусі циліндра є вікно-виріз для індикації Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання-випромінювання. Вікно заклеєне етил целюлозною водостійкою плівкою. На корпусі зонда змонтований обертовий циліндричний латунний екран, що також має виріз, по розмірах співпадаючий з вікном у корпусі зонда. Екран може небагато переміщатися уздовж корпуса зонда. Для закріплення екрана в певному положенні на ньому є два фіксатори (зуба), на яких зазначені букви Б та Г. На корпусі циліндра є стопорний буртик у вигляді кільця із двома пазами для фіксаторів.

При положенні Б у пазів в опорної вилки вікно-виріз екрана сполучається з вікном корпуса. При такому положенні екрана Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання- і Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання-випромінювання проходять через сполучені вікна-вирізи й пластмасову плівку й попадає у лічильники.

При положенні фіксатора Г проти стопорної вилки вікно корпуса зонда перекривається циліндричним екраном і доступ Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання-випромінювання до лічильників припиняється. Лічильники будуть видавати імпульси тільки під впливом Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання-випромінювання.

Для зміни положення екрана необхідно злегка підсунути його убік опорного штифта (фіксатор виходить із паза стопорного буртика) і повернути до бажаного положення.

Електрична частина зонда кріпиться на платі. Корпус зонда з'єднується із платою за допомогою накидної гайки. Для зручності вимірів зонд має ручку. Гнучкий кабель довжиною 1,2 м з'єднує зонд із пультом приладу.

Вимірювальний пульт складається з наступних основних вузлів: панель, кожух, шасі й кришки відсіку живлення.

Електровимірювальний прилад – мікро амперметр має дві шкали - верхню й нижню. Верхня шкала має 16 розділів: вона призначена для визначення рівнів Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання-випромінювання до 5 Р/год. Відлік показів по верхній шкалі виконується при роботі на II – VI під діапазонах. Нижня шкала має 18 розділів.

Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання

Рис. 1.4. Передня панель радіометра-рентгенометра ДП-5А:

1 – електровимірювальний прилад, 2 – перемикач під діапазонів; 3 – потенціометр регулювання режиму, 4 – кнопка скидання показань; 5 - запобіжник.

Демонстраційний дослід.

Проведемо визначення рівня радіоактивного забруднення в класному приміщенні та визначимо рівень радіоактивності зразків мінералів. Отримані дані внесемо у таблицю:


№ Зразок матеріалу Активність
1. Крейда
2. Граніт
3. Базальт
4. Поліметалева руда

Зразки мінералів можна отримати у шкільному кабінеті географії чи хімії, або знайти самотужки. Наведені зразки (мармур, граніт, поліметалеві руди) містять деякий, хоч і незначний відсоток, радіоактивних речовин, що і буде зареєстровано дозиметром.


Закріплення нового матеріалу.

Для закріплення нового матеріалу можна запропонувати наступні питання:

Які пристрої називають дозиметрами?

Який поділ реєструючи пристроїв ви знаєте?

Які методи реєстрації радіоактивних випромінювань ви можете привести?

Охарактеризуйте сцинтиляційний спосіб реєстрації радіоактивних випромінювань.

Охарактеризуйте іонізаційний спосіб реєстрації радіоактивних випромінювань.

Охарактеризуйте фотографічний спосіб реєстрації радіоактивних випромінювань.

Охарактеризуйте біологічний спосіб реєстрації радіоактивних випромінювань.

Охарактеризуйте калориметричний спосіб реєстрації радіоактивних випромінювань.

Охарактеризуйте хімічний спосіб реєстрації радіоактивних випромінювань.

Охарактеризуйте будову та призначення дозиметра-радіометра «Белла».

Охарактеризуйте будову та призначення радіометра ДП-5А.


Висновки та результати уроку.

Запропонувати висновки та результати уроку сформулювати учням.

Додаток 2. Лабораторна робота. Вимірювання природного радіаційного фону. Складання радіаційної карти місцевості.


Тема заняття: Вимірювання природного радіаційного фону. Складання радіаційної карти місцевості.
Тип заняття: Лабораторна робота
Мета заняття:

Сформувати вміння та навики вимірювання рівня радіоактивного випромінювання у приміщенні класу, та на відкритій території, скласти радіаційну карту прилеглої місцевості,

Сформувати вміння та навики безпечного поводження із радіоактивними речовинами.


Прилади та матеріали: Радіометр – рентгенометр ДП5А, рентгенометр ДП-3 (ДП 3Б), дозиметр побутовий «Бриз», дозиметр «Белла», зразки металів та природних матеріалів: дерево, граніт, базальт, еталонне джерело радіоактивного випромінювання від радіометра – рентгенометра ДП5А.

Основні етапи уроку.

Інструктаж по техніці безпеки.

Вивчення методики роботи із дозиметром. Вивчення інструкції дозиметра.

Проведення вимірів радіаційного фону класного приміщення під контролем вчителя.

Проведення вимірів радіаційного фону прилеглої до школи території із метою встановлення рівня радіаційного фону.

Виготовлення радіаційної карти місцевості.


Основні етапи уроку.

Інструктаж по техніці безпеки.

При виконанні лабораторної роботи не передбачається користування високоактивними препаратами (якщо не використовувати еталонний препарат ДП-5А), тому можна обмежитися звичайним інструктажем по техніці безпеки.

Вивчення методики роботи із дозиметром. Вивчення інструкції дозиметра.

Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання

Рис. 23. Передня панель радиометра-реитгенометра ДП-5А:


1) електровимірювальний прилад; 2) перемикач під діапазонів;

3) потенціометр регулювання режиму; 4) кнопка скидання показів;

5) тумблер підсвітки шкали. 6) гніздо для ввімкнення телефонів;

7) гвинт для встановлення нуля.

Включення телефона у гніздо 6 дозволяє грубо, на слух визначати інтенсивність випромінювання при роботі на всіх піддіапазонах, крім першого.

Гвинт установки нуля застосовується в тих випадках, коли при скиданні стрілка приладу неточно встановлюється на нулі. Для приведення стрілки в нульове положення необхідно вивернути запобіжний гвинт на передній панелі. Під цим гвинтом у поглибленні розміщається другий гвинт, обертання якого змінює положення стрілки приладу. У колодку кріплення уставляється вилка кабелю, що з'єднує зонд із вимірювальним пультом.

Прилад має колодку живлення, що дозволяє живити радіометр від джерел постійного струму з напругою 3, 6 або 12 В в залежності від положення перемичок. Колодка живлення зберігається в укладочному ящику.

Кнопка скидання показань застосовується для швидкого приведення стрілки приладу в нульове положення (положення «0»).

Тумблер підсвітки шкали використається при роботі в нічний час.

Телефон складається із двох малогабаритних телефонів типу ТГ-7М та підключається до розетки, розташованої на бічній панелі приладу. Телефон застосовується для звукової індикації. При включенні телефону можна по звуку (частота щелчків) орієнтовно оцінити про інтенсивність випромінювання.

Робота з радіометром-рентгенметром ДП-5А.

Для визначення потужності дози Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання-випромінювання необхідно виконати наступне: підготувати прилад до роботи, перевірити працездатність приладу, зробити вимір рівнів випромінювання.

Підготовка приладу до роботи

Витягти прилад з укладального ящика й зробити зовнішній огляд на відсутність механічні ушкодження.

Якщо прилад готується до роботи вперше або після довгої перерви, необхідно встановити або замінити джерела живлення. Для установки джерел живлення відгвинчуються гвинти й знімається кришка відсіку живлення. Три елементи 1,6ПМЦ-Х-10,5 (КБ-1) установлюються у відсіку відповідно до схеми, нанесеної на внутрішній стінці відсіку. Контакти встановлюваних елементів ретельно зачищаються.

При необхідності за допомогою гвинта установки нуля привести стрілку вимірювального приладу в нульове положення.

Включити прилад, поставивши перемикач в положення «Реж.» (Режим).

Обертанням ручки «Режим» установити стрілку приладу на мітку «чорний трикутник» При перевірці в положенні «Режим» стрілка коливається, але при коливаннях вона не повинна виходити за межі зачерненої дуги. Якщо стрілка приладу не доходить до точки «чорний трикутник» (▼), необхідно перевірити придатність джерел живлення.

Перевірка працездатності приладу.

Перевірка працездатності приладу проводиться за допомогою контрольного джерела, укріпленого на кришці футляра. За допомогою цього джерела можна перевірити роботу приладу на всіх під діапазонах, крім першого.

Перевірка працездатності проводиться в такий спосіб:

Відкривають контрольне джерело, обертаючи захисну пластинку (екран) навколо осі.

Екран зонда встановлюють у положення Б.

Установлюють зонд опорними точками над джерелом.

Підключають телефон.

Працездатність приладу перевіряється по наявності щелчків у телефоні. У справному приладі частота щелчків збільшується зі збільшенням інтенсивності випромінювання або при наближенні датчика до контрольного препарата. При цьому стрілка приладу на під діапазонах Ч 0,1, Ч1 повинна зашкалювати, на під діапазонах Ч 10, Ч 100 - відхилятися, на під діапазоні Ч 1000 - відхилятися незначно.

Вимірювання рівнів гамма-випромінювання

Перед вимірюванням рівнів Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання-випромінювання необхідно перевірити режим і працездатність приладу. Перевірка режиму роботи виконується перед кожним виміром рівня випромінювання. Вимір рівнів у-випромінювання виробляється на висоті 1 м, тобто на рівні основних життєвих центрів людини («критичних» органів.)

Для визначення рівня Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання-випромінювання необхідно виконати наступне:

а) поставити екран зонда в положення Г;

б) перемикач під діапазонів поставити в положення «200» (на цьому під діапазоні датчик автоматично вимикається й виміри проводяться безпосередньо лічильником, розташованим у кожусі приладу). Через 15 с зробити відлік по стрілці приладу на нижній шкалі. Отриманий відлік указує на величину Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання-випромінювання в рентгеногодинах. Якщо стрілка приладу на якому-небудь під діапазоні відхиляється незначно, варто проводити вимір на більше чутливому.

в) перевести перемикач у положення Ч 1000 або Ч 100 (залежно від відхилення стрілки). На цих піддіапазонах виміряється потужність дози Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання-випромінювання в тому місці, де розміщається зонд приладу. Відлік виконують по верхній шкалі через 15 секунд при вимірах на піддіапазоні Ч 1000 й через 40 секунд при вимірах на під діапазоні Ч 100. Результат відліку відповідає вимірюваній потужності дози Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання-випромінювання (мР/год).

При вимірах на більше чутливих піддіапазонах - Ч0,1, Ч1 – відлік проводять по верхній шкалі. Тривалість вимірів 60 с. Відлік по шкалі, помножений на коефіцієнт піддіапазона, відповідає вимірюваній потужності дози випромінювання (мР/год).

Якщо при вимірах на якому-небудь поддиапазоне прилад зашкалює, то переходять на більше грубий діапазон вимірів. Визначення дози Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання-випромінювання виконується на висоті 1 м.

Проведення вимірів радіаційного фону класного приміщення під контролем вчителя.

Для демонстрації практичного вимірювання рівня радіоактивного фону потрібно провести вимірювання фону у приміщенні.

Проведення вимірів радіаційного фону прилеглої до школи території із метою встановлення рівня радіаційного фону.

В залежності від кількості наявних робочих дозиметрів формуються одна або більше груп, які отримують завдання провести вимірювання радіаційного фону прилеглої до школи території та визначення рівня радіаційного фону. Отримані рівні та місця вимірювань повинні фіксуватися у відомості.

Виготовлення радіаційної карти місцевості.

Виготовлення радіаційної карти місцевості можна запропонувати виконати вдома як домашнє завдання.

Список використаної літератури.


Авсеенко В. Ф. Дозиметрические и радиометрические приборы и измерения. – К.: Урожай, 1990, 144 с.

Дуриков А. П. Оценка радиационной обстановки на объектах народного хозяйства. – М.: Воениздат, 1984, 270 с.

Дущенко В. П., Кучерук И. М. Общая физика. – К.: Высшая школа, 1995. – 430 с.

Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник / Г. П. Демиденко, Е. П. Кузьменко, П. П. Орлов и др.; Под ред.. Г. П. Демиденко. – 2-е изд. – К.: В. ш. 1989, 287 с.

Зисман Г. А., Тодес О. М. Курс общей физики. В 3 т. – М.: Наука, 1995. – 343 с.

Кречетников Н. П., Оловянишников Н. П. Гражданская оборона на машиностроительных предприятиях. – М.: Машиностроение, 1982, - 136 с.

Кухлинг Х. Справочник по физике: Пер. с нем. – М.: Мир, 1983. – 520 с.

Максимов М. Т., Оджагов О. Г. Радиоактивные загрязнения и их измерение. – М.: Энергоатомиздат, 1989, 304 с.

Окунь Л. Б. Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання Библиотечка «Квант». – М.: Наука, 1985, 112 с.

Практикум із фізики в середній школі. Посібник для вчителя. Під ред. Бурова О В. – К.: радянська школа. 1990, 175 с.

Савельев И.В. Курс общей физики. В 3 Т., Электричество и магнетизм. – М.: Наука, 2003. - Т.3. – 387 с.

Турдыкулов А.Э. Экологическое образование и воспитание учащихся в процессе обучения физике. Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1988, 124 с.

Физика и научно - технический прогресс. Книга для учителя. Под ред. Глазунова А. Т. – М.: Просвещение, 1988, 124 с.

Филиппов Е. М. Ядра, излучение, геология. – К.: Наукова думка, 1984, 158 с.

Шарко в. Д. Екологічне виховання учнів під час вивчення фізики: посібник для вчителя. – К.: Радянська школа, 1990, 205 с.

Яворский Б. М., Детлаф А. А. Справочник по физике. – М.: Наука, 1982. – 846 с.

38


Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: