Xreferat.com » Рефераты по физике » Електроустаткування баштового крану

Електроустаткування баштового крану

Перемикач типу УП5311


10) Вибираємо реле часу [12] типу ВЛ-103А з технічними даними: Uж=220 В, Uн=380 В


Електроустаткування баштового крану

Рисунок 2.14 Реле часу типу ВЛ-103А


11) Вибираємо кінцевий вимикач [13] типу ВК300 з технічними даними: Uн=380 В


Електроустаткування баштового крану

Рисунок 2.15 Кінцевий вимикач типу ВК300


2.5 Розрахунок перетинів та вибір живлячих провідників


Вибір січення струмоведучих провідників проводиться по струму навантаження і по втраті напруги, так як механізми установки можуть працювати одночасно, то розрахунковий струм визначають приблизним методом:

1) Розрахунковий струм


Електроустаткування баштового крану (2.28)


де Uн – номінальна напруга мережі; 380 В

Cos φ – коефіцієнт потужності двигуна; 0,9.


Електроустаткування баштового крану (А)


2) Для кожної ділянки мережі визначаємо переріз мідних провідників


Електроустаткування баштового крану (2.29)


де l – довжина провідника; 80 м

σ – питома провідність; для міді 57 мОм∙мм2

ΔU/% - допустима витрата напруги на ділянці; 5%


Електроустаткування баштового крану (мм2)


Вибираємо переріз струмопровідної жили 2 мм2 АВВГ 7х4, 60А, прокладений в трубі, має подвійну ізоляцію.


2.6 Розрахунок заземлення


Заземлення – це навмисне з’єднання в землю або її еквівалентом металевих не струмоведучих частин, які можуть опинитись під напругою внаслідок порушення ізоляції електроустановок.

Мета розрахунку заземлення – визначення кількості електродів заземлювача і заземлювальних провідників, їхніх розмірів і схеми розміщення в землі, при яких опір заземлювального пристрою розтікання струму або напруга дотику при замиканні фази на земельні частини електроустановок не перевищують допустимі значення.

1. Визначаємо характеристику навколишнього середовища в цеху: за пожежною небезпекою згідно з ПУЕ воно відноситься до класу П – ІІ; за ступенем ураження струмом.

2. Визначаємо Електроустаткування баштового крану– допустиме значення опора розтікання струму в заземлювальному пристрої Електроустаткування баштового крану.

3. Визначаємо розрахунковий питомий опір ґрунту вертикальних заземлювачів.


Електроустаткування баштового крану (2.30)


де Електроустаткування баштового крану приблизне значення питомого опору ґрунту, що рекомендується для розрахунку; Електроустаткування баштового крану

Електроустаткування баштового кранукоефіцієнт сезонності для вертикальних заземлювачів для даної кліматичної зони; Електроустаткування баштового крану


Електроустаткування баштового крану


4. Визначаємо розрахунковий питомий опір ґрунту горизонтальних заземлювачів.


Електроустаткування баштового крану (2.31)


де Електроустаткування баштового кранукоефіцієнт сезонності для горизонтальних заземлювачів для даної кліматичної зони; Електроустаткування баштового крану


Електроустаткування баштового крану)


5. Визначаємо відстань від поверхні землі до середини вертикального заземлювача


Електроустаткування баштового крану (2.32)


де Електроустаткування баштового кранудовжина заземлювача; 3м

Електроустаткування баштового крануглибина закладки заземлювача; 0,8м


Електроустаткування баштового крану =2,3 (м)


6. Визначаємо опір розтікання струму в одному вертикальному заземлювачі.


Електроустаткування баштового крану(2.33)


де Електроустаткування баштового крану довжина заземлювача; 3 м

Електроустаткування баштового крану діаметр труби; 0,04 м


Електроустаткування баштового крану=15 (Ом)


7. визначаємо теоретичну кількість вертикальних заземлювачів без врахування коефіцієнта Електроустаткування баштового крану


Електроустаткування баштового крану (2.34)


де Електроустаткування баштового крану опір розтікання струму 15.5 Ом

Електроустаткування баштового крану допустиме значення опора розтікання струму 4 Ом


Електроустаткування баштового крану =3,8=4 шт


8. Визначаємо коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів при розташуванні їх згідно даними або чотирикутним контуром при числі заземлювачів Електроустаткування баштового крану та при відношенні Електроустаткування баштового крану приймаємо Електроустаткування баштового крану

9. Визначаємо необхідну кількість вертикальних однакових заземлювачів з врахуванням коефіцієнта використання.


Електроустаткування баштового крану(2.35)


де Електроустаткування баштового крану коефіцієнт використання 0,65


Електроустаткування баштового крану Електроустаткування баштового крану


10 Визначаємо розрахунковий опір розтікання струму у вертикальних заземлювачах


Електроустаткування баштового крану(2.36)

Електроустаткування баштового крану=3,9 (Ом)


11. визначаємо відстань між вертикальними заземлювачами


Електроустаткування баштового крану(2.37)

Електроустаткування баштового крану


12. Визначаємо довжину з’єднань стрічки горизонтального заземлювача


Електроустаткування баштового крану (2.38)

Електроустаткування баштового крану


13. Визначаємо опір розтікання струму в одному горизонтальному заземлювачі


Електроустаткування баштового крану (2.39)

Електроустаткування баштового крану =10 (Ом)


14. Визначаємо розрахунковий опір розтікання струму у горизонтального заземлювачах


Електроустаткування баштового крану (2.40)

де Електроустаткування баштового кранукоефіцієнт використання 0,40

Електроустаткування баштового крану


15. визначаємо розрахунковий теоретичний опір розтікання струму у горизонтального і вертикальних заземлювачах.


Електроустаткування баштового крану(2.41)

Електроустаткування баштового крану =25 (Ом)


16. Вибираємо матеріал та поперечний перетин з’єднувальних провідників голі мідні Електроустаткування баштового крану

17. Вибираємо матеріал та поперечний перетин магістральної шини сталеву товщиною Електроустаткування баштового крану і перетином Електроустаткування баштового крану

18. наводиться схема з’єднань обладнання магістральною шиною.


Електроустаткування баштового крану

Рисунок 2.16 Схема позначення розмірів для розрахунку захисного заземлення. 1 – заземлювач ; 2 – з’єднувальна стрічка


2.7 Розрахунок освітлення робочої зони


Згідно завдання курсового проекту, робота баштового крана проводиться відкрито, отже присутня запиленість, тому вибираємо прожектор, який розміщений на порозі типу РКУ – 01В-250, який має потужність лампи 250Вт, має захист від механічних пошкоджень, мінімальна висота підйому 8 м, напруга живлення 380 В, світловий потік 150 Лк. Так як роботи ведуться згідно розряду та під розряду оглядальних робіт, то освітленість при загальному освітленні приймаємо V, а норма освітленості групи (б).

Вибір провідників для освітлення мережі проводимо шляхом розрахунку струму навантаження та на втрати напруги. Механічна стійкість провідників визначається матеріалом та перерізом їх струмопровідних жил і прийнятому способі прокладання.


Визначаємо струмове навантаження в мережі за формулою:


Електроустаткування баштового крану (2.42)


де Кс – коефіцієнт попиту, 0.6ч1


Електроустаткування баштового крану (2.43)


де Pл – потужність лампи , Вт

n – кількість прожекторів, шт.


Електроустаткування баштового крану (Вт)

Електроустаткування баштового крану (Вт)


Визначаємо струм лампи


Електроустаткування баштового крану (2.44)

Електроустаткування баштового крану (А)


По струмі навантаження підбираємо січення провідника 4мм2, провід гнучкий, мідний з подвійною ізоляцією.


2.8. Розрахунково – монтажна таблиця


Назва установки



Навантаження


Сполучення

Спосіб прокладення




Тип кабелю


Шафа керування

Захист




Контактор




Автоматичний вимикач



Від



МОНТАЖНА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ЧАСТИНА

3.1 Опис спроектованої схеми керування


Електроустаткування крана живиться від зовнішньої трифазної електричної мережі змінного струму з лінійним напругою 380 В. і з нейтральним проводом. Коло керування працює на змінному струмі напругою 220 В., і постійному струмі, одержуваному від випрямляча VD2; ланцюг робочого освітлення - на змінному струмі напругою 220 В., ланцюг ремонтного освітлення - на змінному струмі напругою 12 В. від понижуючого трансформатора ТV.

Ми розглянемо схему керування двигуна вантажної лебідки.

Живлення електродвигуна здійснюється через вхідний рубильник QF1, автоматичний вимикач QF2, контакти лінійного контактора КЛ і контакти контакторів реверсу.

Частоту обертання електродвигуна при пуску регулюють зміною опору пускорегулювальними реостатів. Для отримання малих частот обертання механізму підйому вантажу застосований електропривод з гальмівної машиною змінного струму і динамічним гальмуванням приводного електродвигуна.

У приводі механізму підйому вантажу крана КБ-401А передбачений захист кремнієвих випрямлячів VD1 від перенапруг і застосовано гальмо з електромагнітом У1 постійного струму.

Захист випрямлячів від перенапруг забезпечується трьома колами, кожна з яких містить послідовно включені резистор (R4, R5, R6) і конденсатор (С4, С5, С6), сполучені трикутником і підключені до трьох фаз випрямні мосту VD1.

Гальмівний електромагніт постійного струму отримує живлення від силового ланцюга за спеціальною схемою через випрямляч VD3 і контакти контактора К3.

У електроприводі механізму застосовано магнітний контролер, управління якими може здійснюватися або з кабіни крана, або з виносного пульта.

При виконанні робіт краном управління здійснюється з кабіни за допомогою командоконтролера SA. При монтажі самого крана та його випробуванні, коли машиніст не може знаходитися в кабіні керування, управління механізмом здійснюється з виносного пульта за допомогою кнопок S19 - S22. Перемикання управління на кабіну або виносний пульт проводиться універсальним перемикачем S9, рукоятка якого встановлюється в положення К - при управлінні краном з кабіни або в положення М - при управлінні з виносного пульта.

У схемі електроприводу механізму забезпечується ступінчастий розгін двигуна під контролем реле часу. При цьому ступені пускорегулювальних реостатів закорочуются відповідно з витримкою часу реле. Захист електродвигунів, електроапаратів і механізмів крана здійснюється за допомогою реле максимального струму, автоматів, плавких запобіжників і кінцевих вимикачів.

Нульовий захист виконаний за допомогою контактів командоконтролера Sl-1замкнутого тільки в нульовому положенні рукояток. Цей контакт включений послідовно з кнопкою S7 в коло котушки лінійного контактора КЛ.

Електродвигун механізму підйому крана захищений від перевантаження за допомогою реле максимального струму. Котушка реле F5 включена в одну фазу живлення електроприводу механізму. Реле об'єднані впливає на загальний контакт F8, включений в ланцюг котушки лінійного контактора КЛ. Спрацьовування реле викликає розмикання ланцюга котушки і відключення силового ланцюга крана від мережі живлення.

Одна фаза гальмівної машини М2 і ланцюги живлення випрямляча VD1 також захищена реле F5, а дві інші фази захищаються триполюсні автоматом F2. Третій полюс автомата включений в ланцюг котушки лінійного контактора КЛ, тому при спрацьовуванні автомата відключається лінійний контактор.

Захист загального живлення кола від короткого замикання здійснюється

автоматичним вимикачем і плавкими запобіжниками силового введеного скриньки Q.

Кінцевий захист від переходу механізмами крана в крайніх положень здійснюється кінцевими вимикачами, розмикаючі контакти яких включені в ланцюзі котушок відповідних контакторів. Кінцевий вимикач S11 розмикається при підході крюковою підвіски до стріли.

Робота вантажної лебідки контролюється обмежувачем вантажопідйомності ОГП-1, вихідний контакт якого включено в ланцюг котушки К8. При розмиканні контакту (внаслідок перевищення вантажопідйомності) відключається контактор підйому вантажу і електросхеми дозволяє здійснити операцію опускання вантажу.

При необхідності термінової зупинки всіх механізмів крана лінійний контактор може бути відключений аварійними вимикачами S6 в кабіні керування або S10 - на виносному пульті.


3.2 Технологічний процес налагодження


Перед пуском крану, в експлуатацію після монтажу або ремонту, випробують роботу системи і механізмів крану і при необхідності регулюють електричні апарати, обмежувачі і гальмування. Спочатку оглядають електрообладнання і силову мережу, особливо в місцях гнучких переходів з однієї частини металоконструкції в іншу. Одночасно перевіряють правильність запасовки канатів на блоках. Потім очищають від забруднення рейки кранового шляху, перевіряють тупикові опори, лінійки для обмеження переміщення, лотки для кабелю, шпали кранового шляху, якщо шпали лежать ненадійно, їх необхідно закріпити – підбити під них балансовий матеріал.

Рекомендується мегаомметром напругою 500В провести контрольні вимірювання опору ізоляції електрообладнання крану (разом з електропроводкою), якщо опір ізоляції менший 0,5 мОм, то це свідчить про пошкодження ізоляції на будь якій ділянці схеми. Таке пошкодження необхідно усунути до пробних включень.

При огляді механізмів змазують всі точки у відповідності з картою змащування і заливають масло в редуктори. Особливо перевіряють змазку, якщо кран вперше монтується після ремонту або отриманий з заводу виробника.

Роботу електричної схеми перевіряють в наступній послідовності:

Оглядають під’єднання кола освітлення і управління до силового кола. Коли освітлення повинно працювати при включеному ввідному рубильнику крана, кола управління повинні працювати тільки після ввімкнення рубильника захисної панелі або автомата крана без захисної панелі;

Перевіряють роботу кола котушки лінійного контактора (кола захисту). Лінійний контактор повинен вимикатися за допомогою кнопки управління або аварійного вимикача лише тоді, коли рукоятки всіх контролерів знаходяться в нульовому положенні. Для перевірки кола нульового захисту,

Почергово встановлюють в перше положення рукоятки всіх контролерів і натискають кнопку вимикання лінійного контактора. Якщо контактор вимикається, необхідно виправити помилку схеми і лише після цього виконувати перевірку.

Для перевірки кола максимального захисту, використовуючи елементи з ізольованими ручками, вручну почергово розмикають контакти максимальних реле. Лінійний контактор при цьому повинен відключатися.

Перевіряють установки максимальних реле і плавки вставки в запобіжниках кіл управління і освітлення. Установки реле і запобіжника повинні відповідати величинам, вказаним в електричній схемі, або в інструкції по експлуатації крана;

Перевіряють в залежності руху рукоятки командоконтролера, напрям роботи механізму. Якщо напрям будь-якого механізму не відповідає напряму включення рукоятки, міняють місцями підключення будь-яких двох фаз на статорі двигуна. В протилежному випадку – невірне обертання руху двигуна, робота обмежувачів руху крана і вантажопідйомності виконуватись не буде, так як електричні контакти повинні розмикати деякі електричні кола.

Контролюють роботу обмежувачів, вказівника вильоту, світлової і звукової сигналізації і при необхідності перевіряють її, замінюють лампочки.


3.3 Техніка безпеки при виконанні монтажу


Основою для безпечної праці являється правильна організація будівельної площадки і виконання будівельно-монтажних робіт. Тому питання техніки безпеки враховують при розробці проектів організації робіт, які ведуться з обов’язковим виконанням правил „будівельних норм і правил ” (БНіП).

До основних заходів по техніці безпеки на будівництві відносяться:

Правильна організація будівництва і виконання робіт;

Організація по складанню матеріалів і деталей;

Організація будівельної площадки і проходів;

Забезпечення нормального робочого і аварійного освітлення робочої зони;

Організація технічного нагляду за станом механізмів, та обладнання;

Проведення систематичного інструктажу обслуговуючого персоналу;

Обов’язкове огородження всіх площадок і сходів, і також обертаючих і рухомих частин крану;

Дотримання правил експлуатації крану у відповідності до „Інструкції по монтажу і експлуатації підйомних механізмів ”;

Застосування сигналізації у відповідності з правилами Держтехнагляду;

Забезпечення електробезпеки.

Складання будівельних матеріалів дозволяється лише в місцях, передбачених проектом організації робіт. Відстань між складами і штабелями встановлюється у відповідності з вимогами протипожежної техніки.

На території будівництва повинні бути вказані прохідні і проїзні дороги, вони повинні бути завжди вільними, загромадження їх матеріалами або сміттям не дозволяється. Ширина проїжджої частини при односторонньому русі повинна бути не менше 4 м. Прохід між штабелями будівельних матеріалів повинен бути не менше 1м. В кожному штабелі слід зберігати лише однорідний матеріал.

Велику небезпеку при використанні підйомних механізмів являє падіння вантажу, що може потягнути за собою нещасні випадки, тому робоча зона крана є небезпечною і повинна бути огородженою. Границя небезпечної зони встановлюється на відстані 1/3 висоти підйому крана від місць можливого падіння вантажу.

Небезпечну зону огороджують добре видимими попереджувальними знаками. Якщо будівництво проводиться в проживаючих районах, то будівельну площадку огороджують забором висотою 2 м, щоб запобігти доступу стороннім особам. Робочі місця, склади, проходи в вечірній час повинні бути добре освітленими. При відключенні робочого освітлення автоматично повинно ввімкнутися аварійне. Всі підйомні механізми обладнують світловою або звуковою сигналізацією.

Важливе значення при проведенні робіт має правильне виконання стропування монтажних елементів. При підйомі вантажу за допомогою стропів під гострі краї конструкції підкладають дерев’яні прокладки для запобігання перетирання канатів. Знімати стропи з монтажних конструкцій дозволяється лише після їх установки і закріплення. При монтажі споруди не можна переносити будівельні конструкції і матеріали через робочі місця монтажників.

Оскільки баштові крани мають електричний привід, то для запобігання ураження людей електричним струмом кабель, який живить кран, виконують з захисною металевою і гумовою оболонками, а рейкові шляхи заземлюють. Також повинні бути заземлені всі інші електричні машини, встановлені на будівельній площадці.

При переміщенні крана неподалік від лінії електропередач, відстань по вертикалі між верхньою частиною крана і найбільш низьким розміщенням проводу, а також відстань по горизонталі від ліній електропередач до найбільш близької точки крана повинна бути не менше 1 - 6 м відповідно в залежності до величини струму.


4. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА


4.1 Встановлення необхідних затрат на виконання практичної роботи


Для визначення кошторису витрат на монтаж та налагодження лабораторно - практичної установки: ” Дослідження системи автоматичного керування установки на основі частотного регулятора LENSE” необхідно визначити:

- трудомісткості слюсарно-монтажних та налагоджувальних робіт;

- розрахувати потрібну чисельність робітників по виду робіт та їх кваліфікації;

- розрахувати величину фонду заробітної плати робітників, що виконують слюсарні, монтажні та налагоджувальні роботи;

- розрахувати кошторис витрат на виготовлення пристрою.


4.2 Встановлення потрібної кількості матеріалів


Вартість використовуваних матеріалів та комплектуючих виробів розраховуємо на основі реальних витрат та вартості одиниці матеріалів (комплектуючих виробів).


Вм=(Вага*Цо.м)+Тр-(Ввід*Цвід) (4.1 )

Вкв=(Кодн*Цодн)+Тр ( 4.2 )

Вдет=Кодн*Цодн ( 4.3)


де Вага – кількість використовуваних матеріалів;

Цо.м. – ціна одиниці використовуваних матеріалів;

Тр – величина транспортних витрат (11 – 15% від вартості матеріалів)

Цвід – ціна відходів (відходи сталі – 1кг – 16 коп; відходи кольорових

металів – 1кг – 28 коп; відходи дерева – 1 кг – 0,4 коп);

Кодн – кількість використовуваних комплектуючих одиниць;

Цодн – ціна за комплектуючу одиницю.

Витрати на матеріали та комплектуючі заносимо у таблицю 4.1


Таблиця 4.1 Витрати на матеріали


Назва матеріалів


Одиниця виміру


Кількість

Транспорт. витрат

Вартість одиниці матеріал

( грн. )


Сумарна вартість, (грн.)


Металічна шафа

Саморізи

Провід монтажний

Провід ПВР 4 х 2,5


м2

шт.

м.

м.


0,34

12

2

0,9


1,1

1,1

1,1

1,1


33.0

0,05

0,9

1,5


12,34

0,66

1,98

1,35

Всього



18,81

Таблиця 4.2 Витрати на комплектуючі.

Назва комплектуючих

Одиниц

виміру

Кількіст

Трансп. витрати


Вартість одиниці

( грн.)


Сумарна вартість ( грн. )

Частотний перетворювач

LENSE

Давач ємності

Двигун

Світлова індикація

Автоматичний

вимикач С16.

Проміжне реле


шт

шт

шт

шт


шт

шт


1

1

1

1


1

1


1,01

1,1

1,1

1,1


1,1

1,1


2300

500

320

13


16

15


2323

550

352

14,3


17,6

16,5

Всього



3273,4

4.3 Встановлення трудомісткості слюсарно-монтажних та налагоджувальних робіт


При проведенні монтажних та налагоджувальних робіт були проведені наступні роботи, перелік яких занесено в таблицю 4.3


Таблиця 4.3- Трудомісткість слюсарно- монтажних робіт

Виконана робота Час на виконання робіт, хв Розряд робіт

1. Проектування схеми керування установкою

2. Підбір та придбання матеріал. та комплект.

3. Виготовлення каркасу

4. Розмітка та встановлення обладнання

5. Монтаж електричних з’єднань

6. Налагодження та випробування

160

300

190

120

180

210


ІV

ІV

ІV

ІV

ІV

ІV


Всього 1160

Визначаємо продуктивність виконаних робіт за формулою:


Електроустаткування баштового крану, ( 4.4)


де tшт.к – час необхідний на виконання робіт, хв.

Nшт – кількість одиниць виконаних робіт.


Електроустаткування баштового крану (люд/год)


4.4 Вибір кількості робітників


У виконанні монтажних та налагоджувальних лабораторної установки: ” Дослідження системи автомтичного керування підкачувальної насосної установки на основі частотного регулятора Altivar 31. ” приймало участь двоє робітників V розряду .


4.5 Розрахунок оплати праці


Розрахунок заробітної плати робітників залежить від вихідних даних, раніше проведених розрахунків, а також від прийнятої в даних умовах форми оплати праці, використання якої визначаємо за допомогою ЕГКД.

Найбільш примінимо формою в оплаті праці слюсарно-монтажних, ремонтних та налагоджувальних робіт є погодинна форма оплати праці, яка залежить від кількості відпрацьованого часу та кваліфікації робітника.

1. Розрахунок тарифної заробітної плати здійснюється за формулою:


Електроустаткування баштового крану, ( 4.5 )


де F еф - ефективний фонд робочого часу робітникі (трудомісткість виконаних)

Стг – тарифна ставка робітника певного розряду згідно табл 4.4


Таблиця 4.4 Розрядні тарифні ставки

Розряд

робіт

І ІІ ІІІ ІV V VІ

Тарифна

ставка, грн

3,46 3,81 4,67 5,19 5,88 6,92

Електроустаткування баштового крану =100,3 (грн)


2. Розрахунок премії робітників здійснюємо на основі існуючих положень в електротехнічній галузі – 40%.


Електроустаткування баштового крану, ( 4.6 )


де Тзп – тарифна заробітна плата робітників.


Електроустаткування баштового крану = 40,12 (грн)


3. Розраховуємо величину додаткової заробітної плати – 20%


Дзп = %Дзп ∙*Тзп, (4.7)


де %Дзп – процент додаткової заробітної плати;

Тзп – тарифна заробітна плата.


Дзп = 0,2 ∙ 100,3 = 20,6 (грн)


4. Розраховуємо загальну заробітну плату


Ззп = Тзп + Дзп, ( 4.8 )


де Озп – основна заробітна плата;

Дзп – величина додаткової заробітної плати


Ззп = 100,3+20,6 = 120,9 (грн)


5. Розраховуємо величину нарахувань на зарплату – 38,47%


Нзп = Ззп *0,3847 (4.9)


де Ззп – загальна заробітна плата робітників.


Нзп = 120,9*0,3847 = 46,5 (грн)


Величину загально виробничих витрат ( накладних ) відносяться витрати на опалення, на ремонт будівель, на охорону праці, витрати на освітлення, на заробітну плату обслуговуючого персоналу, на амортизацію та інші витрати, які знаходимо за формулою:


Електроустаткування баштового крану, (4.10)


де Озп – основна заробітна плата робітників;

% Звв – % накладних витрат 37%


Електроустаткування баштового крану =37,11 (грн)


4.6 Розрахунок кошторису витрат


Для того, щоб визначити оптову ціну виконаного стенду нам необхідно скласти калькуляцію.

Статті калькуляції – матеріальні витрати, витрати на комплектуючі, заробітна плата, виплати, премії, загально виробничі витрати, поза виробничі витрати, нормативний прибуток.


Таблиця 4.5 – Калькуляція на виготовлення установки

Статті витрат Сума, грн. Прим. Сума, грн.
1. Матеріали та комплектуючі 18,81 /3273,4 П. 4.1 3292,21
2. Заробітна плата 100,3 П.4.2 100,3
3. Доплати і премії 20,6/40,12 П. 4.5 60,72
4. Нарахування 46,5 П. 4.5 46,5
5. Накладні витрати 37,11 П. 4.5 37,11
6.Виробнича собівартість(ВС) - - 3536,84
7. Нумераційні витрати - 4% ВС 141,47
8. Повна собівартість (ПС) - - 3678,31
9. Нормативний прибуток - 12% ПС 441,39
10. Оптова ціна виробу

4119,7

ЛІТЕРАТУРА


«Электрооборудование промышленных предприятей и установок» / Е.Н. Зимин, В. И. Преображенский, И. И. Чувашов: Учебник для техникумов. – 2-е узд., перераб. и доп. – М.: Энергоиздат, 1981. - 552с., ил.

«Башенные краны: Учебни для сред. Проф.-техн. Училищ» Невзоров Л. А., пазельский Г. Н., Романюха В. А.- 4-е изд. перераб. и доп. – М.: Высшая школа, 1980,

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: