Xreferat.com » Рефераты по физике » Термодинаміка і синергетика

Термодинаміка і синергетика

вигляді :


U1 ekt = k1- це те ж саме, що dU/dt = k1e-kt , dU = k1e -kt dt виразимо звідси U, отримаємо


Термодинаміка і синергетика (3.14)


По рівнянню Бернуллі ми робили заміну Z = U V підставляючи рівняння (3.13) і (3.14) в цю заміну, отримаємо


Термодинаміка і синергетика

Раніше вводили функцію Z = n-1 , отже


Термодинаміка і синергетика (3.15)


Початкова умова n0=1/(c-k1/k), з цієї умови ми можемо визначити константу з наступним чином


Термодинаміка і синергетика

Підставляючи, знайдену нами константу в рівняння (3.15), отримаємо


Термодинаміка і синергетика (3.16)


Досліджуємо функцію (3.16) при до = 0, до < 0, до > 0 .

При k0 ®; ekt ® 0 ; (ekt - 1)®0, тобто (ekt - 1)Чk1/k0®ЧҐ (невизначеність), розкриємо цю невизначеність за правилом Лопіталя . Цю невизначеність вигляду 0Ґ слід привести до вигляду Термодинаміка і синергетика . При цьому, як і завжди при застосуванні правила Лопіталя, по ходу обчислень рекомендується спрощувати вирази, що вийшли, таким чином :


Термодинаміка і синергетика

n(k)при k0 ®® 0, отже Термодинаміка і синергетика


Перепишемо (3.16) в наступному вигляді


Термодинаміка і синергетика


Лінеарізуєм нелінійне рівняння, отримаємо

Термодинаміка і синергетика

Термодинаміка і синергетикаln n = - kt + з Ю Термодинаміка і синергетика


Побудуємо графік для цих умов


Термодинаміка і синергетика

Мал. 3.3 До самоорганізації в одномодовому лазері :

крива 1 : до < 0, режим лазерної генерації

крива 2 : до = 0, точка біфуркації, поріг

крива 3 : до > 0, режим лампи.


При до = 0 рівняння (3.8) прийме вигляд


Термодинаміка і синергетика


вирішуючи його, отримаємо


Термодинаміка і синергетика

Термодинаміка і синергетика (3.8)


За умови Термодинаміка і синергетика; n(t)= const, функція (3.8) наближається до стаціонарного стану, не залежно від початкового значення n0, але залежно від знаків до і k1 (дивися малюнок 3.3).

Таким чином, функція (3.8) ухвалює стаціонарне рішення


Термодинаміка і синергетика


3.3 ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЇ


Про розповсюдження і чисельність видів була зібрана велика інформація. Макроскопічною характеристикою, що описує популяцію, може бути число особин в популяції . Це число грає роль параметра порядку. Якщо різні види підтримуються загальним харчовим ресурсом, то починається міжвидова боротьба, і тоді застосуємо принцип Дарвіна: виживає найбільш пристосований вигляд. (Не можна не відзначити сильну аналогію, що існує між конкуренцією лазерних мод і міжвидовою боротьбою). Якщо є однотипні харчові ресурси, то стає можливим співіснування видів. Чисельність видів може бути схильна до тимчасових коливань.

ОДИН ВИГЛЯД.

Розглянемо спочатку одну популяцію з числом особин в ній n . За наявності харчових ресурсів А особини розмножуються з швидкістю :


Термодинаміка і синергетика

і гинуть з швидкістю :


Термодинаміка і синергетика


Тут до і d - деякі коефіцієнти народжуваності і смертності, в загальному випадку залежне від параметрів зовнішнього місця існування. Якби кількість їжі була необмежено, то еволюційне рівняння виглядало б так:


Термодинаміка і синергетика


Введемо позначення a = kA - d

Воно було б лінійним і описувало б необмежене експериментальне зростання (при kA > d), або експериментальну загибель (при kA < d) популяції.


Термодинаміка і синергетика

Мал. 3.4 Крива 1: Експоненціальне зростання; >a0, kA>d

Крива 2: Експоненціальна загибель; >a0, kA>d.


У загальному випадку, проте, харчові ресурси обмежені, так що швидкість споживання їжі

Термодинаміка і синергетика


Разом з тим в загальному випадку можливе відновлення харчових ресурсів з швидкістю :


Термодинаміка і синергетика


Тут, звичайно, розглянутий боковий випадок збереження повної кількості органічної речовини


A + n = N = const

N - здатність місця існування підтримувати популяцію.


Тоді з урахуванням A = N - n вийде наступне рівняння еволюції популяції одного вигляду (логістичне рівняння Ферхюльста ) :


Термодинаміка і синергетика (3.17)


Вирішимо рівняння (3.17) аналітично, перепишемо його таким чином


Термодинаміка і синергетика позначимо kN - d = k1


Отримаємо :


Термодинаміка і синергетика

Скористаємося Термодинаміка і синергетикатабличним інтегралом Термодинаміка і синергетика,полученное рівняння прийме вигляд :


Термодинаміка і синергетикаТермодинаміка і синергетика

вирішимо це рівняння, перетворюючи


Термодинаміка і синергетика

Термодинаміка і синергетика


скоротимо отриманий вираз на до, і перенесемо змінну k1 в праву частину, отримаємо


Термодинаміка і синергетика

звідси n(t) ® Термодинаміка і синергетика

Термодинаміка і синергетика


Початкові умови :

Термодинаміка і синергетика

Звідки


Термодинаміка і синергетика


Підставляючи з в рішення, отримаємо рівняння в наступному вигляді


Термодинаміка і синергетика

раніше ми означали, що Термодинаміка і синергетика підставляємо і перетворюваний


Термодинаміка і синергетика


скоротимо на до - коефіцієнт народжуваності, остаточно отримаємо вирішення рівняння (3.17)


Термодинаміка і синергетика

Отже, отримано аналітичне вирішення логістичного рівняння - це рішення указує на те, що зростання популяції зупиняється на деякому кінцевому стаціонарному рівні:


Термодинаміка і синергетика


тобто параметр n1 указує висоту плато насичення, до якого прагне n(t) з часом .

Параметр n0 указує початкове значення чисельності одного виду популяції : n0 = n(t0) . Дійсно Термодинаміка і синергетика,то є n1 - гранична чисельність вигляду в даному місці існування . Інакше кажучи, параметр n1 характеризує ємкість середовища по відношенню до даної популяції . І нарешті, параметр (kN - d) задає крутизну початкового зростання.

Відзначимо, що при малій початковій чисельності n0 (початкове число особини) початкове зростання популяцій буде майже експоненціальним


Термодинаміка і синергетика

Мал. 3.5. Логістична крива.

(еволюція популяції одного вигляду)


Вирішення рівняння (3.17) можна представити за допомогою логістичної кривої (мал. 3.5) . Еволюція повністю детермінована . Популяція перестає рости, коли ресурс середовища виявляється вичерпаним.

Самоорганізація - при обмеженому харчовому ресурсі. Підкреслимо, що при описі даної біологічної системи використовують понятійний і фізико-математичний апарат з нелінійної нерівноважної термодинаміки.

Може трапиться, проте, що завжди за подіями, не керованими в рамках моделі, в тому ж середовищі з'явиться, спочатку в малих кількостях, новий вигляд (що характеризуються іншими екологічними параметрами к,N і d) . У зв'язку з такою екологічною флуктуацією виникає питання про структурну стійкість: новий вигляд може або зникнути, або витіснити первинних мешканців.

Користуючись лінійним аналізом стійкості, не важко показати, що новий вигляд витісняє старі тільки в тому випадку, якщо


Термодинаміка і синергетика


Послідовність, в якій види заповнюють екологічну нішу, представлена на малюнку 3.6.


Термодинаміка і синергетика

Мал. 3.6. Послідовне заповнення екологічної ніші різними видами .


Ця модель дозволяє додати точним кількісний сенс твердженню про те, що «виживає найбільш пристосований», в рамках завдання про заповнення заданої екологічної ніші .

3.3.2 СИСТЕМА «ЖЕРТВА - ХИЖАК»


Розглянемо систему, що складається з двох видів, - це «жертва» і «хижак» (наприклад, зайці і лисиці), то еволюція системи і її самоорганізація виглядають інакше, ніж у попередньому випадку.

Хай в біологічній системі є дві популяції - «жертви» - кролики (К), і «хижаків» - лисиць (Л), чисельністю До і Л .

Проведемо тепер міркування, яке дозволить нам пояснити існування дисипативних структур .

Кролики (К) поїдають траву (Т). Припустимо, що запас трави постійний і невичерпний. Тоді, одночасна наявність трави і кроликів сприяють необмеженому зростанню кролячої популяції . Цей процес можна символічно зобразити так:

Кролики + Трава ® Більше кроликів

До + Т ® 2К

Той факт, що в країні кроликів завжди є в достатку трави, цілком аналогічний безперервному підведенню теплової енергії в завданні з осередками Бенара. Незабаром процес, в цілому, виглядатиме як дисипативний (багато в чому аналогічно процесу Бенара ).

Реакція «Кролики - Трава» відбувається спонтанно у напрямі збільшення популяції кроликів, що є прямим наслідком другого початку термодинаміки.

Але в нашу картину, де мирно пустують кролики, прокралися хижі лисиці (Л), для яких кролики є здобиччю . Подібно до того, як у міру поїдання трави кроликів стає більше, за рахунок поїдання кроликів зростає число лисиць:

Лисиці + Кролики ® Більше лисиць

Л + До ® 2Л

У свою чергу лисиці, як і кролики є жертвами - цього разу людини, точніше кажучи відбувається процес

Лисиці ® Хутра

Кінцевий продукт - Хутра, не грає безпосередньої ролі в подальшому ході процесу . Цей кінцевий продукт можна, проте, розглядати як носій енергії, що виводиться з системи, до якої вона була на початку підведена (наприклад, у вигляді трави).

Таким чином, в екологічній системі також існує потік енергії - аналогічно тому, як це має місце в хімічній пробірці або біологічній клітці.

Абсолютно ясно, що насправді відбуваються періодичні коливання чисельності популяції кроликів і лисиць, причому за наростанні чисельності кроликів слідує наростання чисельності лисиць, які змінялися зменшенням чисельності кроликів, таким же різким зниженням чисельності лисиць, що супроводжується, потім підвищеним підйомом чисельності кроликів і так далі (мал. 3.7).


Термодинаміка і синергетика

Мал. 3.7. Зміна чисельності популяцій кроликів і лисиць з часом. Наявність періодичності означає виникнення екологічної структури.


З часом чисельність обох популяцій міняється відповідно до послідовного проходження точок графіка . Через деякий час (конкретне значення залежить від швидкості поїдання лисицями кроликів, а так само від швидкості розмноження обох видів) весь цикл починається знов.

Поведінка популяцій при різних ступенях плодючості, а так само різних здібностях уникати винищування можна вивчити кількісно за допомогою програми : ПОПУЛЯЦІЯ (у додатку).

Ця програма реалізує вирішення рівнянь для дисипативної структури «кролики - лисиці». Результат рішення зображується графічно . Вирішується система диференціальних рівнянь


Термодинаміка і синергетика


Тут букви До, Л, Т - означають відповідно кількість кроликів, лисиць, трави ; коефіцієнти k1, k2, k3 - позначають відповідно швидкість народження кроликів, швидкість поїдання кроликів лисицями і швидкість загибелі лисиць.

У програмі знадобиться уточнити значення відносин (приблизно рівне 1), постійну кількість трави (що так само приймається зазвичай рівним 1), початкові значення популяції кроликів і лисиць (зазвичай 0,4), тривалість циклу (типове значення 700) і крок по осі часу (зазвичай рівний 1).

Програма популяції - це графік. Він показує поведінку популяцій при різних ступенях плодючості, а так само різних здібностях уникати винищування.

Абсолютно ясно, що насправді відбуваються періодичні коливання чисельності популяції кроликів і лисиць, причому за наростанні чисельності кроликів слідує наростання чисельності лисиць, які змінялися зменшенням чисельності кроликів, таким же різким зниженням чисельності лисиць, що супроводжується, потім підвищеним підйомом чисельності кроликів і так далі, тобто видно, що система само організовуватиметься.

ВИСНОВОК


Ми бачили, що безповоротність часу тісно пов'язана з неустойчивостями у відкритих системах . І.Р. Прігожін визначає два часи. Одне - динамічне, таке, що дозволяє задати опис руху крапки в класичній механіці або зміну хвилевій функції в квантовій механіці . Інший час - нове внутрішні час, який існує тільки для нестійких динамічних систем . Воно характеризує стан системи, пов'язаний з ентропією.

Процеси біологічного або суспільного розвитку не мають кінцевого стану . Ці процеси неограниченны . Тут, з одного боку, як ми бачили, немає якої-небудь суперечності з другим початком термодинаміки, а з іншого боку - чітко видно поступальний характер розвитку (прогресу) у відкритій системі. Розвиток зв'язаний, взагалі кажучи, з поглибленням нерівнованості, а значить, в принципі з удосконаленням структури . Проте з ускладненням структури зростає число і глибина неустойчивостей, вірогідність біфуркації .

Успіхи вирішення багатьох завдань дозволили виділити в них загальні закономірності, ввести нові поняття і на цій основі сформулювати нову систему поглядів - синергетику . Вона вивчає питання самоорганізації і тому повинна давати картину розвитку і принципи самоорганізації складних систем, щоб застосовувати їх в управлінні. Це завдання має величезне значення, і, на нашу думку, успіхи в її дослідженні означатимуть просування в рішенні глобальних завдань : проблеми керованого термоядерного синтезу, екологічних проблем, завдань управління і інших.

Ми розуміємо, що всі приведені в роботі приклади відносяться до модельних завдань, і багатьом професіоналам, що працюють у відповідних областях науки, вони можуть показатися дуже простими . У одному вони мають рацію : використання ідей і представлень синергетики не повинне підміняти глибокого аналізу конкретної ситуації. З'ясувати, яким може бути шлях від модельних завдань і загальних принципів до реальної проблеми - справа фахівців. Стисло можна сказати так : якщо в системі, що вивчається, можна виділити один найважливіший процес (або невелике їх число), то проаналізувати його допоможе синергетика. Вона указує напрям, в якому потрібно рухатися. І, мабуть, це вже багато.

Дослідження більшості реальних нелінійних завдань було неможливе без обчислювального експерименту, без побудови наближених і якісних моделей процесів, що вивчаються (синергетика грає важливу роль в їх створенні). Обидва підходи доповнюють один одного. Ефективність застосування одного часто визначається успішним використанням іншого. Тому майбутнє синергетики тісно пов'язане з розвитком і широким використанням обчислювального експерименту.

Вивчені останніми роками прості нелінійні середовища володіють складними і цікавими властивостями. Структури в таких середовищах можуть розвиватися незалежно і бути локалізовані, можуть розмножуватися і взаємодіяти . Ці моделі можуть виявитися корисними при вивченні широкого круга явищ.

Відомо, що є деяка роз'єднаність природно наукової і гуманітарної культур. Зближення, а надалі, можливо, гармонійне взаємозбагачення цих культур може бути здійснене на фундаменті нового діалогу з природою на мові термодинаміки відкритих систем і синергетики.

ЛІТЕРАТУРА


Базаров І.П. Термодинаміка. - М.: Вища школа, 1991 р.

Гленсдорф П., Прігожін І. Термодинамічна теорія структури, стійкості і флуктуацій. - М.: Мир, 1973 р.

Карері Д. Порядок і безлад в структурі матерії. - М.: Мир, 1995 р.

Курдюшов с.П., Малінецкий г.Г. Синергетика - теорія самоорганізації. Ідеї, методи перспективи. - М.: Знання, 1983 р.

Николіс Р., Прігожін І. Самоорганізація в нерівноважних системах. - М.: Мир, 1979 р.

Николіс Р., Прігожін І. Пізнання складного. - М.: Мир, 1990 р.

Перовський і.Г. Лекції з теорії диференціальних рівнянь. - М.: МГУ, 1980 р.

Попов д.Е. Міждисциплінарні зв'язки і синергетика. - КГПУ, 1996 р.

Прігожін І. Введення в термодинаміку необоротних процесів. - М.: Іноземна література, 1960 р.

Прігожін І. Від того, що існує до того, що виникає. - М.: Наука, 1985 р.

Синергетика, збірка статей. - М.: Мир, 1984 р.

Хакен Р. Синергетика. - М.: Мир, 1980 р.

Хакен Р. Синергетика. Ієрархія неустойчивостей в системах, що самоорганизующихся, і пристроях . - М.: Мир, 1985 р.

Шелепін л.А. В далечіні від рівноваги. - М.: Знання, 1987 р.

Ейген М., Шустер П. Гіперцикл. Принципи самоорганізації макромолекул . - М.: Мир, 1982 р.

Еткинс П. Порядок і безлад в природі. - М.: Мир, 1987 г

60


Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: