Потужне інверторне джерело живлення
Размiрность
значень
функцiї
—
Вт/(м2
°С).
5.1.3 Кондукція
Поширення тепла через електроізоляційну підкладку, яка застосовується для ізоляції радіатора від електричних ланцюгів — типовий випадок кондукциі. Товщина підкладки мала в порівнянні з висотою і шириною, тому весь тепловий потік проходить через прокладку повністю, не розсіваючись на її бічних гранях. Якщо бічні грані також починають розсіювати тепло, про кондуктівний теплообмін говорити вже не можна. Інколи як охолоджувачі використовують не спеціально розроблені радіатори, а стінки корпусу приладу. Наприклад, в модульних джерелах живлення корпус одночасно служить радіатором — його у ряді випадків ребрять і фарбують в чорний колір. Внутрішній простір заповнюється теплопроводящим компаундом, що забезпечує, до всього іншого, і механічну стійкість до удару.
У теплових розрахунках охолоджувачів потрібно враховувати всі три складові теплообміну, проте при розрахунку теплообмінних процесів між радіатором і навколишнім середовищем можна нехтувати кондуктівною складовою, оскільки вона вносить свій істотний вклад лише при передачі тепла від корпусу елементу до радіатора через електроізоляційну підкладку. Насправді розміри радіатора впливають на розподіл поверхневої температури: найбільш віддалені ділянки прогріваються гірше. Врахувати цю обставину можна введенням коефіцієнта неравномерності прогрівання радіатора – g.
Коефіцієнт неравномерності прогрівання визначається виходячи з максимального лінійного розміру радіатора. На рис.5.1 показана залежність коефіцієнта неравномерності прогрівання для ребреного радіатора.
Рисунок 5.1 – . Графік неравномерності прогрівання ребреного радіатора

Методика розрахунку ребреного радіатора з примусовим охолоджуванням в загальному вигляді:
1) обчислюємо теплові втрати Рп напівпровідникового приладу (Pn=I1·0,5);
задаємося максимальною робочою температурою середи і за довідковими даними визначаємо температуру кристалла Та задаємося максимальною робочою температурою середи і за довідковими даними визначаємо температуру кристала ;
3) по довіднику визначаємо повний тепловий опір радіатора Rt;
4)
задаємося
висотою пластини
і визначаємо
коефіцієнт
неравномерності
прогрівання
g за даними рис.
5.1; вибираємо
охолоджуючий
вентилятор;
визначаємо
температуру
радіатора Тs
:
5) обчислюємо коефіцієнт теплообміну випромінюванням і конвекцією;

5) визначаємо площу теплоотводящей поверхні радіатора за формулою:
5.2 Розрахунок системи охолоджування
Розрахунок системи охолоджування для чопперного стабілізатора реализованного на VT4 и D5 :
Pn=I1·0,5=42,8·0,5=21,4 (Вт)
Ta=20 oC;
Rt=0,5oC/Вт;
D=55(мм);
V=2(м/с);
=
20+(0,5·21,4)/0,98=30,9
oC;
5)

![]()
5)
![]()
Згідно із розрахунком обираємо радіатор Р5Ц :Ss=85 cм2; охолоджуючий вентилятор : KD12PTS;
5.3 Методика розрахунку трансформатору двотактового мостового перетворювача
Рисунок 5.2 – Схема двотактового мостового перетворювача

Рисунок 5.3 – Часові діаграми роботы двотактового мостового перетворювача

Працює перетворювач таким чином.
На інтервалі [0;tu] відкриті транзистори VT1, VT4 за рахунок струмів Iб1 і Iб4, що протікають в їх базах. До первинної обмотки 1—2 трансформатора Т прикладена напруга U1 = Un. Вторинна обмотка 3—5 має відведення від середньої точки (4). Полярності напруги такі, що діод VD5 відкритий, а діод VD5 закритий. До дроселя L прикладена напруга:
(5.11)
де
=
w1/w2 — коефіцієнт
трансформації
від первинної
обмотки з числом
витків w1 до
вторинної
напівобмотці
з числом витків
w2; UH — напруга
на навантаженні.
У обмотці 3—4 протікає лінійно наростаючий струм il дроселя L, середнє значення якого дорівнює струму навантаження iн. При чималій величині L можна вважати, що il ≈ iн (що зазвичай виконується). На інтервалі [0; tu] індукція В лінійно наростає від -Bмакс до Вмакс.
На інтервалі [tu; Т/2] закрито всі чотири транзистори VT1...VT4. Струмом дроселя il, який не може змінитися стрибком, відкриті діоди VD5 і VD5, причому струм дроселя розподіляється порівну між цими діодами (за умови ідеальної симетрії плечей випрямляча):
(5.12)
Оскільки до дроселя на даному інтервалі прикладена напруга Ul = -Uh, струм дроселя лінійно спадає.
Відповідно до закону повного струму можемо записати:
(5.13)
Учитуючи (5.12), отримаэмо:
Hlcp = w1i1 (5.14)
На інтервалі [Т/2; t'], тривалість якого рівна tu, струмом IБ2и Iб3 відкриваються транзистори VT2 і VT3. До первинної обмотки виявляється прикладеною напруга U1 = -Un. При цьому діод VD5 закритий, а діод VD5 відкритий, і через нього протікає лінійно наростаючий струм дроселя L.
Нарешті, на інтервалі [t'; T] всі транзистори знову виявляються закритими. Процеси, що відбуваються на цьому інтервалі, практично повністю повторюють процеси на інтервалі [tu; Т/2], за винятком того, що В = -Bмакс. Діоди VD1...VD4 виконують захисну функцію, оберігаючи транзистори VT1...VT4 від появи негативної напруги колектор — емітер.
Для знаходження амплітуди напруги Ua2 на вторинній полуобмотке трансформатора скористаємося регулювальною характеристикою перетворювача, яка для режиму безрозривного струму дроселя має вигляд:
(5.15)
Для того, щоб мати можливість регулювати напругу UH на навантаженні, доцільне номінальне значення tu вибрати рівним Т/4.
Форма струму вторинної напівобмотки трансформатора при Il≈ IH, tu= Т/4 має вигляд, показаний на мал. 5.4.
Малюнок 5.4 – Форма струму вторинної напівобмотки трансформатора

Знайдемо діюче значення струму вторинної напівобмотки :
(5.15)
Після обчислення інтегралів отримаємо:
iVD5=0,512·iH (5.17)
Коэфіциент трансформації від первинної обмотки до вторичної:
(5.18)
Знайдемо амплитуду струму iА1 первинної обмотки:
(5.19)
Знайдемо действующее значение i1 тока первинної обмотки (при tu = Т/4):
(5.20)
Тоді можемо знайти кількість витків первинної обмотки:
(5.21)
Знайдемо кількість витків вторинної напівобмотки :
(5.22)
Знайдемо розріз дротів первинної и вторинної обмоток за формулою :
(5.23)
Зовнішній діаметр семижильного дроту:
(5.24)
Загальний розтин по изоляції первинної обмотки:
(5.25)
Загальний розтин по изоляції вторинної обмотки:
(5.25)
Таким чином вільне вікно сердечника складатиме :
(5.27)
5.4 Розрахунок трансформатору
Необхідно отримати напругу UH= 400 В, струм iн= 40 А. Частоту перетворення оберемо f = 25 кГц (Т = 40 мкс).
За формулою (5.15) при tu= Т/4 знайдемо амплитуду напруги UA2 на вторинній напівобмотці трансформатора:
![]()
Знайдемо діюче значення струму вторинної напівобмотки за формулою (5.17):
iVD5=0,512·40=24,5 (A)
Коэфіциент трансформації від первинної обмотки до вторинної за формулою (5.18):
![]()
Знайднмо амплитуду струму iА1 первинної обмотки за формулою (5.19):
![]()
Знайдемо діюче значення i1 струму первинної обмотки (tu = Т/4) за формулою (5.20):
![]()
Задамося сердечником :Sc=780 (мм2), Sо=1800 (мм2).Тип феррита – 1500НМЗ,броневой. Задамося максимальним значенням индукції у сердечнику Вмакс = 0,2 Тл. Значення напруженості Нмакс при цьому буде знаходитися в интервалі 40...80 А/м. Для будь якого ферита кс= 1.Із довідника: k0=0,2;j = 3 (A/мм2).
Знайдемо кількість витків первинної обмотки за формулою (5.21):

Знайдемо кількість витків вторинної напівобмотки за формулою (5.22):
![]()
Таким чином, вторинна обмотка повинна містити 52 витки з відведенням від середньої точки.
Знайдемо перетин дротів первинної і вторинної обмоток за формулою (5.23):
![]()
![]()
Як дріт первинної обмотки використовуватимемо дріт, скручений з семи дротів ПСДК, кожен з яких має діаметр d1ж = 1,5 мм (діаметр жили по ізоляції dіз =1,57 мм). Перетин такого семижильного дроту:
![]()
Вживання семижильного дроту дозволяє забезпечити достатню гнучкість дроту і понизити втрати від поверхневого ефекту. Вибрана кількість жил забезпечує рівномірність укладання жил при скручуванні.
Визначимо зовнішній діаметр семижильного дроту за формулою (5.23):
![]()
Як дріт вторинної обмотки використовуватимемо дріт марки ПСД перетином 3,44 мм, ізольований стрічкою з липкої склолакоткані марки ЛСКЛ-155 завтовшки 0,15 мм, укладеною з 50%-ним перекриттям. Діаметр по ізоляції такого дроту складає d2із≈ 4мм.
Перевіримо розташованість обмоток у вікні сердечника. Як ізоляцію сердечника використовуватимемо склолакоткань марки ЛСЕ-105/130 завтовшки ∆из = 0,15 мм, укладену з 50%-ним перекриттям.У сердечника мають бути зняті гострі кромки.
![]()
Першою будемо мотати первинную обмотку.
Загальний розтин по изоляції первинної обмотки визначемо за формулою (5.25):
![]()
Поверх первинної обмотки накладемо міжобмоточну ізоляцію із склолакоткані ЛСЕ-105/130 завтовшки 0,15 мм з 50% -ним перекриттям.
Спільний перетин по ізоляції вторинної обмотки визначимо по формулі (5.25):
![]()
Згідно з формулою (5.27) вільне вікно сердечника буде складати :
![]()
Це значить що ми маємо десь 40% вільного вікна.
6 КОНСТРУКТОРСЬКО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
Система управління потужним джерелом живлення конструктивно виконана у вигляді окремого герметично закритого блоку і кріпиться на правій стійці установки за допомогою несучої панелі трьома гвинтами. Всі електричні з'єднання з датчиками і виконавчими механізмами здійснюється за допомогою роз'єднань. Корпус пристрою виготовлений з матеріалу СН-28Г, литвом під тиском на термопласт автоматі за вказаними розмірами. Для встановлення елементів управління на передній панелі за допомогою свердлувального верстата типа 2Н118Г проводимо свердління отворів. Для установки пристрою індикації на передній панелі прорізаємо отвір за допомогою фрезерного верстата СФ676. Несуча панель виготовляється із сталі марки СТ3 по ГОСТ 9543-60 завтовшки три міліметри за допомогою різного устаткування. На початку проводимо розмітку стандартного листа із сталі по необхідних розмірах. Після проводиться розмітка отворів і вікна під установку пристрою індикації. Після цього за допомогою фрезерного верстата типа СФ676 вирізуємо вікно і за допомогою свердлувального верстата типа 2Н118Г свердлимо необхідні отвори. Після цього в отворах, призначених для кріплення корпусу, нарізуємо різьбу. Після закінчення обробки проводимо знімання задирок і знежирення виготовленої деталі.Після цього,за допомогою краскопульту фарбуємо металічні частини корпусу грунтом №138 ГОСТ 4056-48.Після сушильної камери, за допомогою краскопульту фарбуємо сірою емаллю МЛ-12 ГОСТ 9854-64.Після цього знову запікаємо у термокамері при температурі 140 оС на протязі 20 хвилин. Після цього проводимо зборку.
7 ТЕХНИКО-ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ РАЗРАБОТКИ ПРИБОРА «МОЩНЫЙ ИСТОЧНИК ПИТАНИЯ»
7.1 Цель и назначение
Целью данной работы является разработка источника вторичного электропитания. Прибор относится к электротехнике, а именно к источникам питания, и может быть использован в трехфазных сварочных полуавтоматах и аппаратах механизированной сварки плавящимся электродом, а также электрогальванике, для заряда аккумуляторных батарей и в других случаях, когда требуется мощный источник стабилизированного тока или напряжения, обладающий высокими показателями стабилизации и КПД.
7.2 Расчет себестоимости и цены изделия
Себестоимость представляет собой выраженные в денежной форме текущие затраты предприятия, ПО, НИИ на производство продукции. В ходе производственно-хозяйственной деятельности эти затраты должны быть возмещены за счет выручки от продаж.
Целью учета себестоимости продукции является полное и достоверное определение фактических затрат, связанных с разработкой, производством и сбытом продукции.
Затраты, включенные в себестоимость продукции группируются по следующим элементам: материальные затраты, затраты на оплату труда, отчисления на социальные мероприятия, другие затраты.
7.2.1 Материальные затраты
К материальным затратам относятся затраты на сырье и материалы, а также на покупные комплектующие изделия (ПКИ) с учетом транспортно-заготовительных расходов.
Расчет затрат на сырье и материалы ведется по формуле:
,
(7.1)
где
- норма расхода
i-го материала
на единицу
продукции;
- цена
единицы i-го
вида материала,
грн;
- стоимость
отходов (2 % от
стоимости
материала);
- количество
видов материала.
7.2.2 Расчет стоимости покупных полуфабрикатов и комплектующих изделий
Расчет стоимости покупных полуфабрикатов и комплектующих изделий производится на основании ведомости покупных изделий с учетом коэффициента поправки из действующих на Украине.
Таблица 7.2 - Расчет стоимости покупных комплектующих изделий.
| Наименование | Стандарт | Кол-во, штук | Цена за штуку, грн |
Сумма, грн |
| Резистор | МЛТ 0,25 | 13 | 0,04 | 0,52 |
| Резистор | МЛТ 0,5 | 19 | 0,1 | 1,9 |
| Резистор | МЛТ 1 | 5 | 0,15 | 0,75 |
| Конденсатор | К50-13 | 11 | 2,80 | 30,80 |
| Конденсатор | КМ-3 | 21 | 0,40 | 8,40 |
| Диод | 1N4007 | 12 | 0,50 | 6,00 |
| Микросхема | UC3875 | 1 | 36,55 | 36,55 |
| Микросхема | KP572 | 1 | 4,20 | 4,20 |
| Микросхема | IR2151S | 1 | 5,40 | 5,40 |
| Микросхема | UC3842 | 1 | 1,95 | 1,95 |
| Микросхема | IR2113 | 2 | 9,93 | 19,86 |
| Токовый датчик | CSLA2DJ | 1 | 86,64 | 86,64 |
| Корпус | 1 | 57,00 | 57,00 | |
| Итого 175,05 | ||||
7.2.3 Возвратные отходы
Стоимость отходов определяется по формуле:
,
(7.2)
![]()
Расчет стоимости сырья и материалов представлен в таблице 7.1
Таблица 7.1 - Стоимость сырья и материалов.
| Наименование материала |
Марка |
Норма расхода, кг | Цена за единицу, грн. | Сумма, грн |
| Припой | ПОС-61 | 0,07 | 55,00 | 3,85 |
7.2.4 Транспортно-заготовительные расходы
Транспортно-заготовительные расходы принимаются в размере 12 % от стоимости сырья, материалов и покупных комплектующих изделий и в денежном выражении составляют:
![]()
7.2.5 Затраты на оплату труда
К затратам на оплату труда относится основная и дополнительная заработная плата персонала, занятого выполнением конкретных работ: научные работники, научно– вспомогательный персонал и производственные рабочие.Расчет затрат на основную заработную плату приведен в таблице 7.3.
Таблица 7.3 - Расчет затрат на основную заработную плату
| Должность | Оклад, грн./мес. | Количество месяцев | Долевое участие, % | Сумма, грн. |
| Руководитель темы | 1750,00 | 4 | 15 | 1050,00 |
| Инженер | 950,00 | 4 | 100 | 3800,00 |
| Итого | 4850,00 | |||
7.2.6 Дополнительная заработная плата
Включает в себя доплаты и надбавки к тарифным ставкам и должностным окладам в размерах предусмотренных действующим законодательством; премии и поощрения рабочим, руководителям, специалистам и другим служащим за производственные результаты; и другие расходы на оплату труда.
Дополнительную
заработную
плату принимаем
в размере 10% от
.
грн.
7.2.7 Отчисления на социальные мероприятия
- отчисления
на обязательное
государственное
пенсионное
страхование
– 32% от
;
грн.
- отчисления
на обязательное
социальное
страхование
– 2,5% от
;
грн.
- отчисления
на общеобязательное
государственное
социальное
страхование
на фонд занятости
– 2,5% от
;
грн.
- отчисления
на индивидуальное
страхование
персонала
предприятия
– 1% от
.
грн.
7.2.8 Расходы по содержанию и эксплуатации оборудования
К общепроизводственным расходам относятся затраты на полное восстановление и капитальный ремонт основного фонда (амортизационные отчисления), арендная плата, затраты на обслуживание производственного процесса, затраты на энергию и т.д. Принимаются в размере 70% от Зосн:
Зобщ.р.=4850Ч0,7=3395,00 (грн).
7.2.9 Административные расходы
Административные расходы- расходы, связанные с приобретением сырья материалов, затраты на пожарную и сторожевую охрану, обеспечение правил техники безопасности труда, расходы на подготовку кадров, набор рабочей силы.
В нашей работе административные расходы принимаются в размере 10% от Зосн :
Задм.=4850Ч0,1=485,00 (грн).
На основании проведённых расчётов составим калькуляцию себестоимости в таблице 7.4.
Таблица 7.4 - Расчет статей калькуляции себестоимости.
| Наименование статей калькуляции | Сумма, грн |
| Сырье и материалы | 3,77 |
| Покупные комплектующие изделия | 175,05 |
| Транспортно – заготовительные расходы | 21,25 |
| Основная заработная плата | 4850,00 |
| Дополнительная заработная плата | 485,00 |
|
Отчисления на социальные мероприятия - отчисления на обязательное государственное пенсионное страхование - отчисления на обязательное социальное страхование - отчисления на общеобязательное государственное социальное страхование на фонд занятости - отчисления на индивидуальное страхование персонала предприятия |
1707,20 133,38 133,38 53,35 |
| Расходы по содержанию и эксплуатации оборудования | 3395,00 |
| Производственная себестоимость | 10957,38 |
| Административные расходы | 485,00 |
| Расходы на сбыт (3%) | 328,14 |
| Полная себестоимость | 11770,52 |
| Прибыль(25%) | 2942,63 |
| Цена изготовителя | 14713,15 |
| НДС(20%) | 2942,63 |
| Отпускная цена | 17655,78 |
Вывод: Данная разработка имеет сравнительно низкую себестоимость, что позволяет реализовать данный прибор по сравнительно низкой цене, сохраняя при этом заданный уровень рентабельности. При серийном производстве отпускная цена снизится в 3-5 раз.
8 ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
8.1 Загальні питання охорони праці і навколишнього середовища
8.1.1 У проекті розглядуються принципи роботи і побудови потужного джерела живлення. При розробці цього пристрою питання охорони праці розглядуються стосовно забезпечення оптимальних (здорових і безпечних) умов праці для розробника.
8.1.2 Охорона праці
Це система правових, соціально-економічних, організационно-технічеських, гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів і засобів, направлених на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці ДСТУ 2293-00 [ 8 ].
8.1.3 Перелік використовуваного устаткування і приладів
В ході реалізації теми проекту необхідно використовувати:
- осцилограф будь-якого типа;
- комбінований вимірювальний прилад.
Перераховане устаткування використовує напруга промислової електромережі 220В, тому необхідно виконувати правила по безпечному веденню роботи з електроустаткуванням.
8.1.4 Шкідливі і небезпечні виробничі чинники
Відповідно до класифікації небезпечних і шкідливих виробничих чинників по ГОСТ 12.0.003-74* [ 9 ] в таблиці 8.1 приведений перелік небезпечних і шкідливих чинників при розробці потужного джерела живлення.
Таблиця 8.1 – Небезпечні і шкідливі виробничі чинники
| №п/п | Опасные и вредные производствен-ные факторы | Источники (причины) опасности | Нормируемые параметры и их нормативные уровни | Нормативные документы | |
| 1 | Повышенное электрическое напряжение | Электрическая сеть и электроаппара-тура |
Напряжение
прикосновения
Uпр Uсети=220 В |
ГОСТ 12.1.038-82 [ 10 ] | |
| 2 | Шум | Система кондиционирова-ния, приборы |
Уровень
звука LA |
ГОСТ 12.1.003- -89 [ 11 ] ДСН 3.3.6.037-99 [ 12 ] |
|
| 3 | Электромаг-нитные поля (ЭМП) (импульсные поля) | Коммутация поля в измерительной цепи, электроаппа-ратура |
Напряженность
электрического
поля Е, кВ/м, Е |
ГОСТ 12.1.002- -84 [ 13], ДНАОП 0.03.-3.04-77 Минздрав №1742-77) [ 14], ДНАОП 0.03- -3.13-85 (Минздрав №3206-85) [15 ] |
|
| 5 | Психофизичес-кие факторы (нервно-эмоциональное напряжение, напряжение зрительного анализатора и т.п.) | Интеллектуальная работа | Режим работы, психологический микроклимат в лаборатории | ГОСТ 12.0.003 – 74[39] | |
8.2 Виробнича санітарія
8.2.1 Робота розробника
Відноситься до категорії 1а (витрата енергії організму при виконанні роботи до 152 ккал/час) і не вимагає фізичної напруги. Але оскільки робота розробника є нервно-напряженним працею, то мікроклімат приміщення має бути оптимальним. У таблиці 8.2 згідно ГОСТ 12.1.005-88 [16], ДСН 3.3.6.042-99 [ 17 ] приведені оптимальні метеорологічні умови.
Таблица 8.2- Оптимальные метеорологические условия
|
Период года |
Категория работ по энергозат-ратам | Нормативные значения метеорологических параметров | ||
| Температура, оС |
Относительная влажность, %, не более |
Подвижность воздуха, м/с, не более | ||
| Холодный | Легкая 1а | 22-24 | 40-60 | 0,1 |
| Теплый | Легкая 1а | 23-25 | 40-60 | 0,1 |
8.2.2 Для підтримки в приміщенні оптимального температурного режиму і перепадів тиску, відповідно до вимоги Сніп 2.04.05-92 [18], в лабораторії передбачено в холодний період року опалювання (центральне водяне), використовується природна вентиляція через відкриття вікон, перепад тиску зовнішнього і внутрішнього повітря і контроль внутрішнього повітря. Встановлена витяжна вентиляція, при використанні паяння є місцевий витяг у вигляді парасольки на робочому місці.
8.2.3 Для забезпечення раціонального освітлення, передбачено природне і штучне освітлення, які нормуються Сніп Ii-4-79/95 [19 ].
У лабораторії в світлий час доби передбачено бічне однобічне природне освітлення, яке здійснюється через світлові отвори в зовнішніх стінах будівлі, в темний час – система штучного освітлення.
Враховуючи розміщення лабораторії в будівлі міста Харкова (Iv-й пояс світлового клімату) і орієнтацію вікон на захід нормоване значення коефіцієнта природної освітленості (КЕО) визначається по формулі:
![]()
де - нормативний КЕО, рівний 1,5%;
m - коефіцієнт світлового клімату, рівний 0,9 (для міст України);
з - коефіцієнт сонячності клімату, рівний 0,8 (для даних умов: орієнтація вікон на захід);
=1,5Ч0,9Ч0,8=1,08
%
Характеристика зорової роботи – середній точності; найменший розмір об'єкту розрізнення, мм – 0,5-1,0; розряд зорової роботи – IV; подразряд зорової роботи – г; контраст об'єкту розрізнення з фоном – середній; характеристика фону – світлий освітлення комбіноване 750 лк, спільне – 300 лк, використовуються лампи типа ДРЛ 250.
8.2.4 Основними джерелами шуму є витяг і вимірювальні прилади, блоки живлення. Рівні шуму, що генерується витягом і приладами, не перевищує 50дба. Це отримано за рахунок використання безшумного вентилятора у витягу і шумозащищенних корпусів приладів. Що відповідно до ГОСТ 12.1.003-83[11], ДСН 3.3.6.037-99[12], є нормою для даного виду трудової діяльності.
8.2.5 Джерела вібрації в лабораторії – система вентиляції. Рівні вібрації не перевищують встановлених норм, ГОСТ 12.1.012-90 [20], ДСН 3.3.6.039-99 [21].
Дотримані встановлені норми шуму і вібрацій. Цього удалося добитися за рахунок вживання амортизаційних килимків, на які встановлені прилади, а також амортизаційних матеріалів, використовуваних як прокладка між витягом і стіною.
8.2.6 Робота будь-яких приладів, у тому числі і апаратури електровимірювання, супроводиться виникненням ЕМП. Гранично допустимі рівні магнітних полів на робочих місцях відповідають санітарним нормам, приведеним в ДНАОП 0.03-3.13-85 [22 ].
8.3 Безпечне ведення робіт
Живлення електроустаткування здійснюється від мережі змінного струму з напругою 220 В і частоти 50 Гц з глухозаземленной нейтралью. Потужність, споживана від мережі змінного струму, не перевищує 50 Вт. Застосовується перший клас захисту від ураження електричним струмом обслуговуючого персоналу згідно ГОСТ 12.2.008.0-75* [23]. В даному випадку, згідно ГОСТ 12.1.030-81* [28] ефективною схемно-конструктівной мірою захисту є занулення. Клас приміщення по небезпеці ураження електричним струмом - приміщення з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом. Можливість одночасного дотику до тих, що мають з'єднання із землею металоконструкції і металевим корпусам електричного устаткування. Регламентуючий документ - ПУЕ-87 [25], ГОСТ 12.1.013-78 [24].
Клас об'єкту розробки за способом захисту від ураження електричним струмом – 1. Прилад має робочу ізоляцію і елемент для заземлення (занулення). ГОСТ 12.2.008.0-75*[23].
8.3.1 Комплекс необхідних заходів по техніці безпеки при розробці пристрою виміру визначається виходячи з конструктивних і схемно-конструктівних способів захисту.
8.3.2 Конструктивні заходи електробезпеки запобігають можливості дотику людини до токоведущим частин. Всі вимірювальні прилади виконані в захисних корпусах. Застосовуються прилади закритого типа, згідно ПУЕ-87[25] і ГОСТ 14254 – 80 [27] ступінь захисту Ip44, де перший знак “4”-защита від твердих тіл розміром більше 1 мм, другий знак “4”- захист від бризок.
8.3.3 Схемно-конструктівниє міри знижують небезпеку дотику людини до нетоковедущим струмопровідним частинам електричних пристроїв при випадковому пробої ізоляції і виникненні електричного потенціалу на них.
8.3.5 Експлуатаційні заходи безпеки.
Первинне джерело живлення 220 В, частота 50 Гц. Напруга мережі подається на розподільну шафу.