Елементи квантової фізики
Графік залежності потенціальної енергії частинки U(x) від х показаний на рис 1.5.
Частинка в такому ящику може вільно рухатись на ділянці 0<х<l. На кінцях цього інтервалу вона стикається з абсолютно твердими стінками. Непрозорість цих стінок визначається необмеженим ростом потенціальної енергії U(x) в точках х=0 і х=l.




Рис. 1.5
Прикладом руху електрона в потенціальному ящику може бути рух колективізованих електронів усередині металу. Як відомо, в класичній електронній теорії вважали, що поза металом потенціальна енергія електрона дорівнює нулю, а всередині металу - вона від’ємна і чисельно дорівнює роботі виходу електрона з металу. Інакше кажучи, вважали, що рух електронів обмежений потенціальним бар’єром прямокутної форми з плоским дном. В нашому випадку потенціальний ящик значно простішої форми ніж реальний випадок електрона в металі.
Так як частинка
не виходить
за межі ділянки
0<х<l,
то імовірність
знайти її за
межами цієї
ділянки дорівнює
нулю. Це означає,
що рівняння
Шредінгера
для стаціонарних
станів можна
доповнити
граничними
умовами
і
![]()
Запишемо рівняння Шредінгера для частинки в потенціальному ящику
(1.38)
де m -
маса частинки;
- стала Дірака;
Е - повна енергія
частинки; Y(х)
- хвильова функція.
Введемо позначення
(1.39)
де к - хвильове число хвиль де Бройля для електрона, який перебуває усередині потенціального ящика.
Рівняння (1.38) набуде вигляду
(1.40)
Знайдемо розв’язок рівняння (1.40), подібно до аналогічних диференціальних рівнянь гармонічних коливань, в тригонометричній формі
(1.41)
де А,В і С - сталі величині.
З граничних умов одержуємо:
а) Y(0)=0; 0=АcosB.0+CsinB.0
Звідки А=0; В№0 і С№0.
б) Y(l)=0; 0=CsinB.l.
звідки при
С№0,
Вl=np,
або
де
n = 1,2,3........
Хвильова функція з урахуванням граничних умов набуде вигляду:
(1.42)
Константу С у формулі (1.42) знайдемо із умови нормування
(1.43)
або
.
(1.44)
Другий інтеграл у виразі (1.44) при будь-яких значеннях n дорівнює нулю, тому
звідки

Хвильова функція, яка описує квантовий рух частинки в потенціальному ящику має вигляд:
(1.45)
При підстановці (1.45) в (1.38) одержуємо тотожність:
.
Звідки
(1.46)
тобто енергія Е електрона в потенціальному ящику не може бути довільною. Вона набуває лише дискретних власних значень Е(n). Імовірність виявити в межах потенціального ящика електрон з іншою енергією, ніж (1.46) дорівнює нулю.
Енергетичний спектр і густина імовірності частинки в потенціальному ящику показана на рис. 1.6.
![]()








Рис.1.6
Число n
в формулі (1.46)
визначає вид
хвильової
функції і енергію
частинки в
стані з цією
хвильовою
функцією, називається
квантовим
числом. Покажемо,
що для частинки
в потенціальному
ящику можливі
лише такі енергетичні
рівні, на яких
викладається
ціле число
півхвиль де
Бройля. При
аналізі граничних
умов було показано,
що kl=np,
де
- хвильове число
хвиль де Бройля.
З урахуванням
останнього
маємо:
(1.47)
Співвідношення (1.47) показує, що в потенціальному ящику можливі лише такі стани частинки, при яких на ширині потенціального ящика l вкладається ціле число півхвиль де Бройля (Рис.1.7).
![]()








Рис 1.7
Незбуреному стану частинки відповідає енергія
(1.48)
Значення цієї енергії Е1>0 свідчить про те, що частинка в потенціальному ящику ніколи не зупиняється і що невизначеність DРх імпульсу частинки не може бути меншою за величину
(1.49)
Однак в потенціальному ящику шириною l положення частинки визначається похибкою, яка співрозмірна з шириною ящика Dх»l
Тому
Dх.DРхіp
,
(1.50)
що перебуває у повній відповідності із співвідношенням невизначеностей імпульс - координата.
Покажемо, як залежить ширини енергетичного інтервалу DЕ від розмірів потенціального ящика. У потенціальному ящику з розмірами l=10-9м. Власні значення енергії електрона утворюють послідовність енергетичних рівнів, енергетична відстань між якими дорівнює
DE=En+1-En.
Або
Дж.
В електрон-вольтах ця енергія дорівнює
Коли ширина потенціального ящика співрозмірна з розмірами атома, енергетичний інтервал між сусідніми енергетичними рівнями досить значний, а спектр є дискретним.
У випадку, коли потенціальний ящик має мікроскопічні розміри l»10-2м., енергетичний інтервал між сусідніми рівнями дорівнює
Дж=0,34.10-14(2n+1)
eB.
Для такого потенціального ящика квантуванням енергії можна знехтувати. Вона нічим не відрізняються від значень енергії, одержаних класичними методами.
Аналогічні результати можна одержати для великих квантових чисел n. У цьому випадку проявляється принцип відносності, встановлений Бором у 1923р.
При великих квантових числах висновки і результати квантової механіки збігаються з відповідними класичними результатами.
1.3.3. Гармонічний квантовий осцилятор.
Просторово-обмеженим є також рух квантового осцилятора. З класичної точки зору осцилятором може бути будь-яка матеріальна точка, яка здійснює гармонічні коливання під дією квазіпружної сили.
F=-kx,
де
k=m
(1.51)
Потенціальна енергія класичного осцилятора знаходиться за формулою
![]()
де m
- маса частинки;
- циклічна частота
осцилятора.
![]()






Рис. 1.8
.
З рисунка видно, що осцилятор може мати практично довільну енергію, навіть рівну нулю. В точках -а і +а кінетична енергія осцилятора дорівнює нулю, а потенціальна енергія досягає свого максимуму. За межі області (-а, +а) класичний осцилятор вийти не може.
Квантовим осцилятором може бути лише елементарна частинка, яка поряд з корпускулярними властивостями проявляє і хвильові властивості. Прикладом квантового осцилятора може бути коливний рух атомів і молекул у вузлах кристалічної гратки. Потенціальна енергія квантового осцилятора має таку ж математичну залежність, що і класичний осцилятор (1.52).
Стаціонарне рівняння Шредінгера для лінійного гармонічного осцилятора має вигляд:
(1.53)
де m - маса
квантової
частинки;
- циклічна частота;
Е - повна енергія
частинки.
Знаходження хвильових функцій квантового осцилятора є досить складною математичною задачею. Тому, опускаючи такі розв’язки, наводимо енергетичний спектр квантового осцилятора. Він має вигляд