Додавання гармонічних коливань та затухаючі коливання
.
Враховуючи, що
,
одержимо:
.
Ршення диференцального рвняння можна представити у вигляд:
,
,
![]()
де a
- зсування фаз
мж q зовншньою
e (ЕРС).
Пдставляючи
в ц вправи
значення
b
одержимо:
.
.
Подливши q на мнсть С, одержимо значення напруги на конденсатор, продиференцювавши функцю ( q(t) ) по t , знайдемо установлений струм у контур.
,
,
.
Якщо j - зсув фаз мж струмом зовншньою ЕРС, то
,
тобто
.
Амплтудне значення струму визначаться виразом:
.
Ця формула ма схожсть з законом Ома в тому розумнн, що амплтуда напруги пропорцйна амплтуд струму. Тому формулу
.
ВИСНОВКИ
Коливання, амплтуда яких з часом зменшуться, називаються затухаючими.
Закон затухаючих коливань визначаться властивостями системи.
Основними параметрами затухаючих коливань являються початкова амплтуда, частота (перод) затухаючих коливань, коефцнт затухання та добротнсть, а також час релаксац кльксть коливань в систем за час релаксац.
Вивчаючи коливальн системи з малими затуханнями, як мають широку область застосування, особливо в технц зв’язку. Але практичн випадки використання коливальних систем з рзким затуханням, або аперодичних.
Незатухаюч коливання, як пдтримують за допомогою зовншньо перодично дючо сили називають вимушеними.
Частота встановлених вимушених гармончних коливань дорвню частот д зовншньо гармончно сили.
Л¶ТЕРАТУРА
1. Кучерук ¶.М., Горбачук ¶.Г. Загальна фзика. Електронка магнетизм.- К.:Вища школа, 1990. §
2. Савельев И.В. Курс физики, т.3, Квантовая физика.-М.: 1989. §
3. Трофимова Т.И. Курс физики,-М.: Высшая школа, 1985, 432 с. §
4. Бушок Г.Ф., Левандовський В.В., Пвень Г.Ф. Курс фзики (Оптика. Фзика атома атомного ядра. Молекулярна фзика термодинамка), т.2,-Кив.: Либдь, 2001, - 421 с. §