Xreferat.com » Рефераты по физике » Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі

Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі

числовому виразі дорівнює роботі зовнішніх сил проти сил електростатичного поля при переміщенні одиничного позитивного заряду із нескінченності в дану точку поля.

На практиці зручніше приймати рівним 0 потенціал Землі.

Це можливо тому, що при будь-яких розрахунках важливо знати різницю потенціалів між двома точками електростатичного поля, а на їх абсолютне значення.

За одиницю потенціалу в системі СІ приймається В (вольт). Потенціал в один вольт має точка поля, в якій заряд в один кулон має потенціальну енергію в 1 джоуль.


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі.


Потенціал точкового заряду має вираз:


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі.


Тоді робота по переміщенню заряду Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі в електростатичному полі заряду q із точки потенціалом Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі в точку з потенціалом Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі визначається


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі, або Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі


Таким чином, робота сил електростатичного поля при переміщенні точкового заряду дорівнює добутку величини цього заряду на різницю потенціалів в початковій і кінцевій точках траєкторії:


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі,


тому різниця потенціалів двох точок електростатичного поля (Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі вимірюється роботою сил при переміщенні одиничного позитивного заряду між цими точками.

Потенціал, за визначенням, енергетична характеристика електростатичного поля; величина алгебраїчна (скалярна).

Потенціал електростатичного поля системи зарядів в будь-якій точці поля дорівнює алгебраїчній сумі потенціалів кожного точкового заряду.


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі.


В цьому суттєва перевага скалярної характеристики поля (потенціалу) перед його векторною силовою характеристикою (напруженістю), що дорівнює геометричній сумі складених напруженостей.


Еквіпотенціальні поверхні


Для графічного зображення потенціального поля крім силових ліній використовуються так звані еквіпотенціальні поверхні.

Еквіпотенціальною поверхнею називається геометричне місце точок з однаковим потенціалом (поверхня рівного потенціалу).

Якщо потенціал заданий як функція j(X, Y, Z) то рівняння еквіпотенціальної поверхні має вигляд:


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі


Під час переміщення заряду по еквіпотенціальній поверхні робота дорівнює нулю.


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі.


Тому cosa = 0, Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі, а сила F перпендикулярна еквіпотенціальним поверхням, тому силові лінії поля перпендикулярні еквіпотенціальним поверхням.

Еквіпотенціальну поверхню можна провести через будь-яку точку поля. Отже їх можна побудувати безліч.

Умовились проводити ці поверхні таким чином, щоб різниця потенціалів між будь-якими двома сусідніми еквіпотенціальними поверхнями була сталою. На рис. 2 зображені еквіпотенціальні поверхні поля точкового заряду у перерізі. Радіальні силові лінії перпендикулярні еквіпотенціальним концентричним сферичним поверхням. Картина поля є наглядною.


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі

Рис. 2


В однорідному полі еквіпотенціальні поверхні мають вигляд паралельних площин.


Зв’язок потенціалу з напруженістю поля


Напруженість поля визначається силою, що діє на одиничний позитивний заряд, а різниця потенціалів – роботою цієї ж сили, то між напруженістю і потенціалом існує зв’язок.

Визначимо її.

Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі

Рис. 3


На рис. 3 зображені еквіпотенціальні поверхні довільного поля з потенціалами j і j + Dj.

Відстань між еквіпотенціальними поверхнями вздовж силової лінії – DX.

Будемо вважати, що напруженість на ділянці DX – стала. Тоді робота по переміщенню деякого заряду q на DX дорівнює


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі


З другого боку цю ж роботу можливо виразити через різницю потенціалів.


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі


Або Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі.


Таким чином напруженість поля у числовому виразі дорівнює зміні потенціалу на одиницю довжини вздовж силової лінії.

Знак «– «показує, що напруженість поля спрямована в бік зміщення потенціалу. В системі СІ за одиницю напруженості приймається напруженість такого поля, в якому напруга на один метр довжини силової лінії дорівнює 1 В.

Величина Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі показує швидкість зміни потенціалу в напрямку, перпендикулярному до еквіпотенціальної поверхності в бік його збільшення, називається градієнтом потенціалу. В загальному випадку позначається qradj.

Градієнтом потенціалу називається вектор спрямований в кожній точці поля в бік найбільш швидкого збільшення потенціалу і рівний зміні потенціалу на одиницю довжини у цього напрямку.

В неоднорідному полі DX®0, тоді


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі.


Отож, одержуємо


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі або Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі


Таким чином, напруженість в будь-якій точці електростатичного поля дорівнює градієнту потенціалу в цій точці, взятому із зворотнім знаком.


Висновки


1. Електростатичне поле має особливі властивості, являється потенціальним на відміну від електромагнітного поля.

2. Потенціал це енергетична характеристика поля, являється на відміну від векторної силової характеристики. В цьому його суттєва перевага для розрахунку поля, що здійснюється системою зарядів.

3. Для графічного зображення потенціального поля використовуються еквіпотенціальні поверхні крім силових ліній, які їм перпендикулярні. Отож картина поля являється наглядною.

4. Градієнт потенціалу спрямований в кожній точці поля в бік найбільш швидкого збільшення потенціалу. Напруженість будь-якої точки електростатичного поля дорівнює градієнту потенціалу в цій точці, взятому із зворотнім знаком.


План

лекції з навчальної дисципліни

Ф І З И К А


Тема: "ДІЕЛЕКТРИКИ В ЕЛЕКТРИЧНОМУ ПОЛІ"


Вступ


Якщо провідник розмістити у зовнішньому електростатичному полі або надати йому деякий заряд, то на заряди провідника діятиме електростатичне поле, внаслідок чого вони переміщуються.

Короткочасний струм припиниться, коли настане рівновага зарядів у провіднику, а електростатичне поле усередині провідника буде відсутнім.

Якщо між різнойменно зарядженими пластинами розташований однорідний ізотропний діелектрик, то характеристики поля змінюються.

Поверхневий заряд поляризованого діелектрика створює поле, вектор напруженості якого напрямлений протилежно вектору напруженості зовнішнього поля і зменшує його порівняно з вакуумом e (діелектрична проникність) разів.


Діелектрики в електричному полі. Полярні і неполярні діелектрики. Поляризація діелектриків


В діелектриках всі електрони міцно зв’язані з ядрами своїх атомів. Тому в діелектриках немає вільних електронів. І вони, на відміну від металів, не проводять електричний струм.

Властивості діелектриків пояснюються їх будовою. Дослід доказує, що існує два типи молекул, що розрізняються своєю поведінкою в електричному полі. В молекулах першого типу електрони розміщені симетрично навколо ядер. В таких молекулах центри ваги додатних і від’ємних зарядів у відсутності зовнішнього поля співпадають і дипольний момент молекули Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі дорівнює нулю. Ці молекули називають неполярними (водень, азот, хлор, парафін, бензол і др.) (рис. 3 а).


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі

Рис. 1


При наявності зовнішнього поля заряди в неполярній молекулі зміщуються один відносно другого (додатні – по напрямку поля, від’ємні – проти поля). Кожна молекула при цьому набуває дипольний момент:


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі


(мал. 3 б), який пропорційний напруженості поля.

Велику групу діелектриків представляють речовини, в молекулах яких електрони розміщені несиметрично відносно ядер. При цьому центри ваги додатних та від’ємних зарядів молекули не співпадають один з одним і молекули представляють собою диполі навіть в відсутності зовнішнього поля. Такі диполі називають жорсткими, а молекули – полярними. Діелектрики з полярними молекулами – Н2О, НСl, NH3 і інші (рис. 4).


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному поліТеорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі

Рис. 2.


Діелектрики в природі зустрічаються в трьох агрегатних станах: газоподібному, рідкому та твердому.

Поляризацією діелектриків називається стан речовини, який характеризується наявністю дипольного моменту в любому елементі об’єму. За «любий» приймається елемент об’єму, який вміщає достатню кількість атомів.

Розглянемо причини поляризації діелектриків. Якщо внести в електричне поле діелектрик, побудований із неполярних молекул, то під дією поля всі молекули набувають дипольний момент, паралельний зовнішньому полю (мал. 5).


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі

Рис. 3

В результаті цього на протилежних поверхнях, перпендикулярних до поля, виникають заряди протилежного знаку. Така поляризація називається електронною або деформаційною. В цьому випадку діелектрик в цілому набуває дипольний момент і створює в просторі електричне поле.

Якщо діелектрик з полярними молекулами не знаходиться в електричному полі, то внаслідок хаотичного теплового руху дипольні моменти окремих молекул орієнтуються в просторі безладно. Тому, векторна сума дипольних моментів всіх молекул дорівнює нулю, і діелектрик в цілому не має дипольного моменту. При внесенні такого діелектрика в електричне поле жорсткі диполі намагаються повернутись так, що вектори їх дипольних моментів співпали по напрямку з вектором Е. Але тепловий рух перешкоджає строгій орієнтації моментів диполів. Тому, моменти приймають тільки переважну орієнтацію по напрямку зовнішнього поля (рис. 6). Ця орієнтація буде тим більшою, чим сильніше зовнішнє поле і чим нижча температура діелектрика. Такий вид поляризації називають дипольною або орієнтаційною поляризацією.


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі

Рис. 4


При підвищенні напруженості поля (при постійній температурі) досягається такий стан, коли практично всі диполі уже повернуті в напрямку поля. При цьому підвищення напруженості поля уже не буде викликати збільшення поляризації діелектрика, тобто наступає насичення.

Нарешті, коли в електричному полі розмістити діелектрик з іонною решіткою, то під дією поля всі додатні іони змістяться в напрямку поля, а всі від’ємні іони проти поля. Цей вид поляризації називають іонною поляризацією.

Заряди, які з’являються на поверхні діелектрика, при поляризації неможливо зняти. Тому їх називають зв’язаними.

Таким чином, поляризація полягає в обмеженому зміщенні зв’язаних зарядів або орієнтації дипольних молекул під впливом електричного поля.

Внаслідок поляризації на паралельних гранях з’являються зв’язані заряди, які створюють власне поле. Поза діелектриком напрямок поля зв’язаних зарядів співпадає з напрямком зовнішнього поля, а всередині діелектрика – протилежно йому. Таким чином, внаслідок поляризації діелектрика напруженість поля поза ним збільшується, а всередині – зменшується. Це призводить до зміни зовнішнього електричного поля в області діелектрика.

Розглянемо характеристики поляризованого діелектрика. Нехай даний діелектрик має форму прямого паралелепіпеда довжиною l. Позначимо площу основи через S, а величину зв’язаного на поверхні основи заряду через q. Тоді одержуємо поверхневу густину зв’язаних зарядів:


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі (1)


Поляризований діелектрик володіє дипольним електричним моментом, рівним


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі, (2)


де l – вектор, чисельно рівний віддалі між зарядами і напрямлений від від’ємного заряду до додатного.

За міру поляризації діелектрика приймають дипольний момент одиниці об’єму діелектрика:

Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі (3)


Дипольний (електричний) момент одиниці об’єму діелектрика називають вектором поляризації.

Із формули (3) видно, що вектор поляризації чисельно дорівнює поверхневій густині зарядів.

З другого боку, якщо позначити дипольний момент однієї 1-ої молекули через «Рі», то вектор поляризації буде рівний


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному поліТеорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі (4)


З формули (3) видно, що розмірність вектора поляризації в системі СІ Кл/м2, тобто співпадає з розмірністю вектора електричного зміщення.

Вектор поляризації пропорційний напруженості електричного поля


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі,


де безрозмірний множник c (незалежна від Е величина) називається діелектричною сприйнятливістю. Вона характеризує податливість речовини до електричної поляризації і залежить від її будови.

Внаслідок поляризації напруженість поля в діелектриці (як відмічалось вище) менше від напруженості зовнішнього кола.


Поле всередині діелектрика


Розглянемо діелектрик в полі плоского конденсатора (рис. 5).

Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі

Рис. 5


Як видно з цього малюнка, напруженість поля всередині діелектрика:


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі (6)


Або в скалярній формі:


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі (7)


Звідси одержуємо:


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі (8)


В формулі (7) вплив речовини на поле враховує напруженість поля зв’язаних зарядів. Поле Е являється полем зв’язаних зарядів, які виникають на двох площинах діелектрика. Отже, його можна розрахувати за формулою (при e = 1):


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі.


Вектор зміщення зв’язаний з напруженістю поля в діелектриці і вектором поляризації співвідношенням:

Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі (9)


Співвідношення (9) являється більш загальним, ніж Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі, оскільки воно справедливе для любої найскладнішої залежності Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі.

Знайдемо зв’язок між цими величинами. Для цього підставимо значення:

Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі і Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі в формулу (9). Звідси знаходимо:


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі (10)


Із співвідношення (10) випливає, що чим сильніше поляризується діелектрик, тим більша його діелектрична проникність.

Напруженість поля в середовищі рівна:


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі (11)


Отже, діелектрична проникність показує, в скільки разів послаблюється електричне поле в середовищі порівняно з вакуумом.

Як витікає з попереднього параграфа, це послаблення пояснюється тим, що від напруженості поля вільних зарядів віднімається напруженість поля зв’язаних зарядів.


П’єзоелектричний ефект і його застосування


Досі ми розглядали поляризацію діелектриків під дією зовнішнього поля. Досвід показує, що в деяких кристалах поляризація може виникнути і без зовнішнього поля, якщо кристали піддати механічні й деформації. До таких кристалів належать кварц, турмалін, сегнетова сіль, цинкова обманка, титанат барію та інші. Це явище одержало назву п’єзоелектричного ефекту.

П’єзоефект обумовлений особою будовою деяких твердих діелектриків. Розглянемо, наприклад, причину п’єзоелектричних властивостей кварцу. В кристалах кварцу (SiO2) іони кремнію і кисню розміщені в шестикутних структурних комірках. Схематично комірку кристалу кварцу можна представити у формі (Рис. 6).


Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі

Рис. 6


Вісі х1, х2, х3 (розташовані в площині малюнка) називають електричними вісями. Вісь Z, перпендикулярну до площини малюнка, називають оптичною віссю.

Вважатимемо, що комірка стискається в напрямі вісі (Рис. 1). Тоді іон кремнію і зміщується всередину комірки і займає місце між іонами кисню 2 і 6, а іон кисню 4 опиняється між іонами кремнію 3 і 5. Внаслідок цього на поверхні А комірки виникає негативний заряд, а на поверхні В-позитивний, тобто має місце так званий повздовжній, прямий п’єзоелектричний ефект (поляризація в напрямі деформуючих сил). Якщо ж стиск відбувається в напрямі, перпендикулярному до вісі х1, то іони кремнію 3 і кисню 2 зміщуються вліво, а іони кремнію 5 і кисню 6 – вправо.

На поверхні С і Д додаткові електричні заряди не виникають. А на поверхні А і В виникають заряди, протилежні за знаком тим, які спостерігалися в першому випадку. Так як тепер іони кремнію 1 і кисню 4 висуваються з комірки, в цьому випадку виникає поперечний прямий п’єзоелектричний ефект (поляризація в напрямі, перпендикулярному до дії деформуючих сил).

Якщо кристал піддати деформації розтягу, то знаки поверхні зарядів будуть оберненими по відношенню до знаків при деформації стиску. Це легко зрозуміти з рис. 1, якщо змінити напрям сил навпаки.

Користуючись моделлю (рис. 1), можна пояснити і обернений п’єзоелектричний ефект, який полягає у зміні розмірів кристала під дією електричного поля, тобто в його подовженні або скороченні при електризації.

Якщо електричне поле періодично змінюється з частотою, рівною частоті власних механічних коливань пластинки п’єзокварцу, то пластинка має резонансні коливання. Ці коливання передаються оточуючому середовищу і можуть поширюватися у вигляді хвиль. Прямий і обернений п’єзоелектричний ефект має в наш час широке застосування в техніці. Існують п’єзоелектричний мікрофон і телефон, п’єзоелектричні стабілізатори частоти та ін.


Висновки


Умови рівноваги зарядів у провіднику, що знаходиться в електростатичному полі:

поле усередині відсутнє, а потенціал (Теорема Остроградського-Гаусса, потенціальний характер електростатичного поля та діелектрики в електричному полі) сталий;

напруженість поля в кожній точці поверхні провідника спрямована перпендикулярно до поверхні.

У діелектриків немає вільних зарядів. При поляризації неполярних діелектриків під дією зовнішнього електричного поля утворюються електричні диполі з відповідним електричним моментом, а у полярних діелектриків існуючі диполі орієнтуються по зовнішньому полю.

Міра поляризації діелектриків характеризується дипольним моментом одиниці об’єму вектором поляризації.

Таким чином, на поверхні діелектрика у зовнішньому полі виникають пов’язані заряди, а їх поле частково компенсує зовнішнє.

3. Чим сильніше поляризується діелектрик (більша діелектрична сприйнятливість), тим більше послабляється зовнішнє поле.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: