Xreferat.com » Рефераты по физкультуре и спорту » Туристичні ресурси Волинської області

Туристичні ресурси Волинської області

озера" брала участь у X юві­лейній Міжнародній туристичній виставці "Україна – Подоро­жі та Туризм" - UITT - 2006 в м. Києві. Наразі проводиться під­готовка до участі області у Другій виставці-ярмарку з сільсько­го туризму "Українське село запрошує", яка відбудеться 21–23 травня.

Великою презентацією краю стане рекламний тур для представників провідних та спеціалізованих засобів масової інформації України, вітчизняних туристичних компаній, який відбудеться з 6 по 9 травня 2007 року. Мета проекту – популя­ризація туристичного потенціалу Камінь-Каширського, Ківер­цівського, Маневицького, Ратнівського, Старовижівського ра­йонів області. Проведення прес-туру відповідатиме потребам соціально-економічного розвитку області, сприятиме органі­зації туристичної діяльності на відповідних територіях, підви­щить економічну ефективність роботи туристичного комп­лексу області [11,95-98].

Отже, туристична галузь Волинської області має неабиякі перспективи для розвитку.


1.3. Розвиток «зеленого» туризму на Волині


Зелений туризм – це відпочинок туристів (зауважмо – з усіх куточків земної кулі!) серед незайманої природи, в місцях, багатих історичним минулим. Агрооселі, в яких зупиняються туристи, суттєво відрізняються від готелів тим, що між господарями і відпочиваючими відбувається живе спілкування, налагоджуються дружні стосунки, панує сімейна атмосфера.

Зародження зеленого туризму в Ківерцівському районі відбулося завдяки обласному громадському об'єднанню "Волинські перспективи", яке з 1 січня 2004 року розпочало роботу із втілення проекту "Зменшення жіночого безробіття в Ківерцівському районі Волинської області" (цей проект діє у рамках проекту "Європейська комісія" і був розрахований лише на один рік, продовжений до 2010 року).

Сьогодні в Жидичині і Кульчині діє 8 агроосель (у районі – 20), господарі яких готові приймати відвідувачів. В кожній з них нині може перебувати одночасно 2-3 особи (згодом їх кількість зросте до 10). Вартість послуг (проживання і харчування) – від 10 до 15 грн. за добу. Крім того, господарі агроосель можуть надавати й інші послуги за додаткову оплату: екскурсії, виступи фольклорних колективів. Журналісти мали змогу побачити один із фольклорних колективів – колектив села Холоневичі, представив "Холоневицькі брикси". Брикси – від слова "брикати": Жінки примушують чоловіків до жіночої роботи й виконувати різноманітні свої забаганки. Так би мовити – збиткуються від душі. Розповідають, що іще за часів Петра І існувала традиція, коли раз у рік чоловіки і жінки мінялися ролями. Холоневичі – єдине село на Волині, де збережено цю традицію. Звичайно, лише у фольклорній постановці, хоча самі жінки стверджують, що їх чоловікам доводиться потакати їхнім забаганкам щодня.

Нещодавно господині агроосель побували в повіті Бяла Подвязка Люблінського воєводства Республіки Польща. Ця поїздка стала для них уроком, як потрібно залучати і приймати гостей. Тепер господині чекають поляків до себе у гості.

Як зазначила начальник відділу з питань туризму облдержадміністрації Тамара Лохотроцька, очолюваний нею відділ працює над нормативно-правовою базою, що регулюватиме зелений туризм на Волині. 18 лютого 2006 року було підписано новий Закон "Про внесення змін до "Закону про туризм", у якому сільський зелений туризм внесено до переліку туристичних послуг.

Господині агроосель Ківерцівського району їздять на Всеукраїнські виставки-ярмарки сільського туризму "Українське село запрошує".

Ківерцівський район – не єдиний, у якому відбуватиметься розвиток зеленого туризму. В майбутньому передбачено тренінги в Рожищенському, Горохівському та інших районах області [4; 10; 12].

Отже, «зелений» туризм э однією з провідних ланок туризму Волині і він має найбільші перспективи і найбільші проблеми розвитку.


Розділ 2. Розвиток туристичної галузі Волинської області за участю інших держав


2.1. Туристські проекти, що реалізуються в єврорегіоні "Буг" за участю структур ЄС


Співпраця України і Польщі у сучасних політико-економічних умовах набуває нового змісту. Реалізації потенційних соціально-економічних можливостей Волинської області у контексті транскордонного співробітництва сприяє її прикордонне положення. Істотним мостом, який сполучає Європейський Союз з країнами Центрально-Східної Європи, є поглиблення співпраці у туристсько-рекреаційній сфері.

Проблематика є особливо актуальною для України в цілому та прикордонної Волинської області зокрема у зв'язку зі вступом Польщі до ЄС. Активізація прикордонного туризму в українсько-польсько-білоруському транскордонному об'єднанні єврорегіон "Буг" є стратегічним орієнтиром соціально-економічного розвитку Волинської області, що є українською регіональною частиною вищеназваного єврорегіону. Тому розробка наукових засад щодо модернізації туристсько-рекреаційної галузі Волинської області в рамках єврорегіону "Буг" має важливе теоретичне і практичне значення.

Аналіз останніх досліджень, публікацій, у яких започатковано розв'язання даної проблеми. Питанням розвитку та оптимізації туристської сфери українсько-польського пограниччя присвячено праці як вітчизняних, так і зарубіжних учених-економістів та економ-географів. Зокрема, ця проблематика є колом наукових інтересів таких вітчизняних учених, як М.І.Долішній, В.К. Євдокименко, О.Д. Король, В.С. Кравців, праці яких присвячені Карпатському рекреаційному комплексу, рекреаційній політиці в Карпатському регіоні, принципам її формування, шляхам реалізації, регіональному менеджменту в туризмі, а також перспективам українсько-польського співробіт­ництва в контексті інтеграції Польщі до ЄС. В.І. Павлов, Л.М. Черчик дослідили рекреаційний комплекс Волині як складової частини єврорегіону "Буг", а також трансформаційних процесів у туристській сфері.

Розв'язання окресленої наукової проблематики започатковане також у публікаціях польських учених. Так, одним із невикористаних шансів щодо розвитку туризму в єврорегіоні "Буг" К. Жихонь вважає унікальну культурну спадщину українського і польського народів [5,215]. Туристська інфра­структура як вирішальний чинник для розвитку туризму в єврорегіоні "Буг" є предметом наукових досліджень таких польських учених, як А.Василевський, А. Костровіцкий, Л. Павловський, С Радван, Г. Раковський, М. Солтис, Т. Хмілевський та інших, роботи яких мають для нас важливе практичне значення в аспекті вивчення досвіду Республіки Польща щодо реформування туристської сфери польської частини транскордонного регіону й удосконалення туристської інфраструктури як необхідної передумови розвитку прикордонного туризму [5,216].

Вступ Республіки Польща до ЄС створює ширші можливості для залучення фінансової підтримки з боку Європейської комісії. Прикордонна Волинська область бере участь у таких програмах та проектах, як INTERREG, PHARE СВС, TACIS СВС, що реалізуються за участю структур ЄС, із кінця 90-х років.

Активізація міжнародного співробітництва Волинської області в рамках єврорегіону "Буг" на проектному рівні створює сприятливі передумови для впровадження інструментів нової політики сусідства в рамках програми прикордонного співробітництва INTERREG III A/TACIS СВС на зовнішньому східному кордоні ЄС. З огляду на транскордонний характер цих проектів участь у них прикордонної Волинської області є важливою, про що свідчить накопичений досвід вдало реалізованих проектів за участю структур ЄС.

Пробудженню туристської активності у межах єврорегіону "Буг" сприяють реалізовані в області туристські малі проекти за фінансової підтримки програми PHARE. Одним із них є проект 2003 р. під назвою "Проведення семінарів-тренінгів із питань започаткування сільського зеленого туризму у Волинській області". Проектом передбачалося, поширення інформації про сільський туризм серед жителів регіону та ознайомлення бажаючих із досвідом організації цього виду підприємницької діяльності у Польщі.

З цією метою група волинян здійснила навчальну поїздку до м. Біла Підляска (Республіка Польща). За результатами поїздки було знято відеофільм "Зелений туризм за Бугом. Примиримося", який демонструвався на каналі Волинського державного телебачення. Завдяки розповсюдженню інформації, проведенню тренінгів і круглих столі місцевого населення до цього виду бізнесу значно зріс. Уже на кінець 2003 р. у кількох районах області було започатковано діяльність приватних, переважно сімейних фірм, які надають комплекс необхідних туристських послуг.

Напрацювання цього малого проекту використані для подальшого розширення транскордонної туристської співпраці. Зокрема, на його основі підготовлено спільний проект "Розвиток агротуризму в єврорегіоні "Буг", який був фінансово підтриманий програмою PHARE та реалізовувався польською стороною в партнерстві з громадським об'єднанням "Волинські перспективи". У травні 2004 р. 25 волинян отримали можливість ознайомитися з практикою ведення агротуризму в Люблінському воєводстві. Рекламна інформація про агросадиби Волині була розміщена на веб-сторінці польського партнера.

Крім того, у 2004 р. громадське об'єднання "Волинські перспективи" почало реалізацію самостійного проекту, націленого на зменшення рівня жіночого безробіття в сільських районах Волині, де ця проблема є особливо гострою. Грант на його реалізацію надало Представництво Європейської Комісії в Україні. Основним елементом проекту є професійна підготовка безробітних жінок із метою їх подальшого працевлаштування. На даний час більше 50 жінок пройшли навчання з питань започаткування власної справи у сфері сільського й екологічного туризму. При громадському об'єднанні "Волинські перспективи" функціонує Інформаційний центр підтримки та розвитку сільського зеленого туризму у Волинській області. На сьогодні облаштовано 22 туристські агрооселі.

Розвитку прикордонної співпраці у туристській галузі сприяє українсько-польсько-білоруський проект "Траса "Євротрикутник приязні: Люблін – Луцьк – Брест", фінансований програмою PHARE з фондів малих проектів ЄС, реалізація якого на Волині розпочалася з січня 2004 р Основна мета проекту – опрацювання спільної концепції розвитку туризму в єврорегіоні „Буг".

У ході реалізації іншого туристського проекту програми PHARE з фондів малих проектів ЄС "Створення Бюро обслуговування туристського руху в культурно-розважальному осередку м. Звєжинець" здійснено урочисте відкриття новоствореного пункту туристської інформації у м. Звєжинець (Республіка Польща), опрацьовано концепцію його облаштування за участю українських і польських спеціалістів.

Екологічний туризм є важливою ключовою сферою співробітництва в рамках єврорегіону "Буг", що тісно пов'язана з охороною навколишнього природного середовища на прикордонних територіях. Тому розвитку прикордонної співпраці у туристській галузі сприяють також українсько-польсько-білоруські екологічні проекти. Прикладом цього є проект у рамках програми ТАСІЗ ЄС "Сприяння політиці постійного розвитку і захисту навколишнього середовища в контексті транскордонної співпраці між Україною та Польщею, СВС ENACT», реалізований в області за період листопад 2002 р. – травень 2004 р. Його учасники – Волинська обласна рада, адміністрація Люблінського воєводства, провінція Лотарингія (Франція) та міжнародний водний центр "НАНСІ" (Франція). Було вжито спільних заходів для вирішення таких завдань: розробка узгодженої політики регіонального захисту довкілля; вироблення плану спільних дій для здійснення контролю за екологічним станом басейну р. Буг; покращення якості питної води, що постачається споживачам; створення карти навколишнього середовища і заснування обсерваторії останнього.

Завдяки проекту завершено підготовку дослідження з питань регіональної політики та стратегій у галузі охорони навколишнього середовища. У підсумковому документі висвітлено аспекти забезпечення населення партнерських регіонів (Волинської області й Люблінського воєводства) якісним довкіллям, збереження природних багатств для наступних поколінь, удосконалення економічної діяльності.

Здійснено порівняльний аналіз законодавства у сфері охорони навколишнього середовища і менеджменту водних ресурсів в Україні, Польщі та Франції, тобто у державах, регіони яких були партнерами проекту. За сприяння експертів із Міжнародного водного центру "НАНСГ (Франція) розроблено пропозиції щодо поліпшення якості питної води, яка подається жителям міст Волині та Люблінського воєводства Республіки Польща.

Ключовою сферою співробітництва в рамках єврорегіону "Буг" залишаються питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища на прикордонних територіях. Прикладом цього є реалізація екологічної програми "Чистий Буг", що покликана вирішити актуальні проблеми охорони і відновлення цієї річки, яка протікає по територіях трьох сусідніх держав – Польщі, України та Білорусі. В її рамках передбачається проведення екологічного моніторингу, будівництво і реконструкція очисних споруд стічних вод, які є основними джерелами забруднення р. Буг, інші природоохоронні заходи, що допоможе оздоровити екологічний стан прикордонних регіонів.

Для гармонізації узгодженого управління міжнародними річковими басейнами (р. Прип'ять) через запровадження європейських норм та правил, із метою розробки і впровадження програми транскордонного моніторингу якості води екосистеми басейну р. Прип'ять, обміну інформацією, постачання обладнання й підвищення інформованості з проблем р. Прип'ять у Волинській області з 2002 р. реалізується проект "Спільне управління річковими басейнами. Управління басейном р. Прип'ять".

З метою обміну досвідом із транскордонного моніторинг та басейнових принципів управління водними ресурсами організовано навчальну поїздку в польське місто Люблін у воєводський інспекторат з охорони навколишнього середовища [3, 112-115].

Забезпечено фаховою літературою з правил ведення моніторингу, міжнародних стандартів з якості вод, визначення вмісту важких металів у поверхневих водоймах. У результаті роботи експедицій силами і коштами проекту обладнано стаціонарні гідрометричні пости на р. Прип'ять у районі Вижівського водозабору, апробовано новий мікрокомп'ютерний витратомір води, що дає можливість оперативно і точно визначати обсяги води, які скидаються вниз по р. Прип'ять.

Крім того, в рамках проекту готується до видання довідник по р. Прип'ять, який розрахований на широкого читача і рекомендується до практичного використання для роботи господарським та управлінським працівникам.

У рамках проекту „Створення транскордонної стратегії запобігання паводкам у басейні р. Західний Буг", що розпочав реалізацію у Волинській області з 2004 p., створено робочу групу, до складу якої ввійшли фахівці з прикордонних регіонів України, Польщі та Білорусі. На даний час іде збір й опрацювання необхідної інформації, погодження структури і змісту стратегічного документа [6, 12-14].

Отже, прикордонна Волинська область уже досягла значних позитивних результатів у цьому плані, підтримуючи тісні контакти із суміжними регіонами Республіки Польща у рамках єврорегіону "Буг". Реалізація спільних туристських проектів у рамках єврорегіону "Буг" за участю структур ЄС є важливим напрямом транскордонної співпраці, що реалізується у площині європейської інтеграції за спільними правилами й однаковими умовами відкритого ринку туристських послуг.

Проте залишається коло невирішених питань, які стосуються саме транскордонної співпраці у галузі туризму Волинської області як української регіональної частини єврорегіону "Буг". Тому даної ми розглянемо сукупність туристичних проблем та можливі шляхи їх оптимізації та усунення в подальшій співпраці.


2.2. Діючі програми спільного туристичного розвитку в рамках єврорегіону «Буг» (Україна – Республіка Польща)


Про природничу цінність єврорегіону "Буг" в аспекті розвитку екотуризму свідчить наявність створених на його території чотирьох природних парків, які мають статус національних:

Шацький національний природний парк (ШНПП), створений у 1983 р. на площі 32,8 тис. га (з 1999 р. площу парку збільшено майже до 4,9 тис. га) в українській частині єврорегіону на території 22-х Шацьких озер з метою збереження унікального озерного комплексу льодовиково-карстового генезису;

Біловезька пуща площею 87,6 тис. га на польсько-білоруському кордоні, що є єдиною пущею в Європі, яка зберегла свій первісний вигляд із кількома тисячами унікальних видів тварин і рослин;

Поліський парк народовий площею 9,6 тис. га в польській частині єврорегіону "Буг". Простягнувся на південний захід Європи в зоні тундри та лісотундри;

Розточанський парк народовий площею 7,9 тис. га, створений у 1974 р. на території Польщі, з унікальними краєвидами плоских і горбистих рівнин, які простягаються на 300 м над рівня моря, а також стрімких схилів долин.

Найбільш високий рівень розвитку екотуризму в єврорегіоні "Буг" характерний для Поліського і Розточанського парків народових.

Поліський парк. Першу пропозицію щодо утворення народового парку на Люблінському Поліссі запропонував Владислав Шафер у 1933 р. у рамках концепції Державної ради охорони природи. Після Другої світової війни цю ідею підтримав Домінік Фіялковський (1960, 1963), розробивши спочатку проект Витицького, а пізніше Західнополіського парку народового. Про необхідність охорони природних ландшафтів Ленчинсько-Влодавського Поозер'я з метою розвитку на території останніх екотуризму стверджував у своїх працях Тадеуш Хмілевський (1986, 1988). Багаторічна робота науковців увінчалася створенням 1.05.1990 р. Поліського парку народового (ППН) у рамках проекту Тадеуша Хмілевського (1989, 1991) [6, 20-21].

До території парку ввійшли 4 утворені протягом 1966-1982 pp. торфовищні та водноторфовищні резервати природи з оточуючими їх лісовими масивами. Д. Фіялковський (1960) окреслив цю територію як "мініатюру європейської тундри й лісотундри". У ППН налічується понад 1466 видів рослин, особливо унікальними є лісові масиви, які відзначаються рідкісним породним складом. Багатство флори і фауни дає підставу говорити про ППН як про одну із найцінніших пам'яток садово-паркового мистецтва єврорегіону "Буг" (мал. 5, див. Додаток А) [16, 272].

Територію парку поділено на 3 зони та 6 охоронних районів. У межах ППН функціонують служби резерватів, дидактично-туристична і наукова служби. З березня 1993 р. функціонує Наукова рада ППН [16, 272].

Головною загрозою для природного середовища парку є осушення торфовищ. Дослідження стверджують, що за останні 40 років у районі ППН висохло близько 80% торфовищ, а площа озер скоротилася на 100 га. У зв'язку з цим пріоритетним напрямом наукових досліджень Наукової ради і Дирекції ППН визначено охорону водних площ. За ініціативи Воєводського керівника охорони природи у м. Люблін розпочато реалізацію експериментальної програми відтворення озер і торфовищ у районі Устівецьких озер. Вищезгадана програма впроваджується поступово спільно з дослідницько-моніторинговою програмою.

Другим головним напрямом охоронної діяльності парку для збільшення туристської атрактивності є омолодження лісу шляхом збільшення породного і вікового складу дерев. За період із 1962 по 2000 pp. у ППН заліснено близько 1740 га [16, 273]. У рамках так званого резерватного лісового господарства в ППН щороку заготовлюється близько 1 тис. м деревини. Дня реалізації програми омолодження лісу, зокрема збільшення площ соснових насаджень, з 1993 р. у парку функціонує навчальна школа лісового господарства на площі 2 га. Територія ППН є місцем проведення значних наукових досліджень. Найважливіші з них:

виявлення шляхів високоефективної охорони водних екосистем у контексті розвитку екотуризму в ППН і його околицях (С. Радван);

визначення концепції збалансованої натуралізації природного середовища (Т. Хмілевський, Л. Пааловський, С. Радван);

розробка засад охорони водно-торфовищних площ лісових масивів у контексті розвитку екотуризму в ППН і його околицях (С. Радван).

У Залуччі при дидактично-музейному осередку ППН облаштовано метеорологічну станцію, реалізується програма моніторингу забруднення повітря, ведуться роботи щодо збільшення популяції болотної черепахи.

Екологічна едукація належить до важливих сфер діяльності штатних служб і Наукової ради ППН. Роботи в цьому напрямку ведуться головним чином у дидактично-музейному осередку. Тут також організовуються заняття для працівників освіти Люблінського воєводства. Результатом таких навчальних занять стало видання спеціального підручника за редакцією Б.Каховського. Також вийшов друком перший туристський путівник по ППН і фотоальбом (М. Солтис). Зпроектовано і прокладено туристську дидактичну стежку, яка проходить через ліси і торфовища до оз. Мошне.

Дидактично-музейний осередок є не тільки значним науковим центром, а й популярним місцем проходження студентами практик. Працівники осередку надають туристам послуги екскурсоводів для детального ознайомлення з ППН під час подорожей по спеціально облаштованих туристських стежинах.

У межах ППН облаштовано такі туристські стежки: центральна (так звана туристська стежина Ленчинсько-Влодавського Поозер'я), за основу прокладення якої було взято колишній туристський маршрут "Поозерний"; червона, яка простяглася на 32 км від дидактичної стежки "Дуб Домінік" до регіонального природного музею ППН; жовта, довжина якої у межах парку та його околицях сягає 16 км; зелена, яка розпочинається у м. Холм і простягається вздовж межі ППН на 14 км до м. Уршулін. Додатково була облаштована для туристів уже згадана дидактична стежина "Дуб Домінік", яка приваблює туристів інфраструктурним забезпеченням високого рівня, природним музеєм у Старому Залуччі. У 1995 р. співробітниками Лодзьського, Ягелонського і Люблінського університетів остаточно окреслено проходження основних туристських стежин по території ППН, уздовж яких обладнано місця для розбиття наметів і безпечних вогнищ. Остаточно визначено п'ять основних туристських стежин (екологічних шляхів) загальною протяжністю 65 км. Результатом цього стало збільшення кількості туристів у ППН від кількасот осіб у 1990 р. до семи тисяч осіб у кінці 90-х pp. [16, 273-274].

Район ППН вирізняється серед інших охоронних територій єврорегіону "Буг" в етнографічному аспекті. Парк є об'єктом наукових досліджень кафедри етнографії Люблінського університету. Старовинна архітектура сільських будинків створює особливо сприятливі передумови для розвитку сільського зеленого туризму на території ППН. Центральною ланкою в організації відпочинку на селі є сільська родина, яка надає житло, забезпечує харчуванням, ознайомлює туристів із природним, історико-культурним потенціалом регіону.

Розточанський парк народовий було створено в 1974 р. на території площею 7900 га, а також Щебжешинського, Краснобродського, Південно-Розточанського ландшафтних парків. Туристів у цей парк приваблюють численні історико-культурні пам'ятки Східної та Західної Європи: Звєжинець, Щебжешин, Томашув Любельський. Розточчя стало одним із найпопулярніших місць розвитку регіонального туризму єврорегіону "Буг", де особливо вирізняються його середня і південна частини. За умов належного фінансування Розточчя може стати туристсько-рекреаційним регіоном міжнародного значення. Антропогенізація природного середовища та його компонентів Розточанського парку народового є предметом численних наукових досліджень (Д. Фіялковський, А. Костровицький, Й. Пліт, Й. Солон і ін.). Здійснено оцінку ступеня антропогенізації природного середовища на Розточчі згідно з методикою А. Костровицького, Й. Пліта, Й.Солона [16, 274-275].

Природне середовище Розточчя відзначається порівняно низьким ступенем антропогенізації, зокрема, середній показник для досліджуваного регіону становить 5,7 (табл. 2.1). Значення вищеназваного показника Розточчя є помітно нижчим від аналогічного середнього показника по Республіці Польща, який становить 10,0. Найменш антопогенізованими на Розточчі є південні та середні частини, що особливо сприяє розвитку екотуризму в межах цих територій [6, 115-116].

Таблиця 2.1

Ступінь антропогенізації природного середовища Розточчя

Регіон


Класи антропогенізації ландшафту

Показник антронізації


0-1,49

1,5-2,99

3,0-4,49

4,5-5,99

6,0-7,49

7,5-8,99



км2

%

км2

%

км2

%

км2

%

км2

%

км2

%


Західне Розточчя

-

-

-

-

-

-

183,4 20,2 582 64 144,3 15,9 6,7
Середнє Розточчя -

-

25,8 5,1 198 20,5 345,8 35,5 377,3 38,7 28,2 2.9 5,4
Південне Розточчя

-

-

-

-

259 22 754 64 165 14

-

-

5,2
Розточчя в цілому

-

-

25,8 0,8 457 14,6 1283,2 42 1124,3 37 172,5 5,6 5,7

Результати анкетних досліджень стверджують, що головними цілями відвідання туристами Розточчя є передусім діловий туризм, відвідання родичів і знайомих, розваги, відпочинок і рекреація (мал. 6, див. Додаток А).

Усі вище перелічені аспекти пріоритетного розвитку туризму, які дають можливість покращити економічну ситуацію в прикордонному регіоні без завдання шкоди природному середовищу, враховує концепція транскордонних охоронних територій єврорегіону "Буг" з провідною туристською функцією.

Основи концепції було розроблено в Інституті охорони середовища (м. Варшава) спільно з Інститутом туризму і представлено на міжнародній конференції в 1992 р. у м. Брест. У 1994 р. остаточно закінчено зонацію українсько-польсько-білоруських охоронних територій (рис. 7, див. Додаток А), а також опрацьовано загальну концепцію розвитку екотуризму в єврорегіоні "Буг" [16, 276-278].


2.3. Проблеми та перспективи транснаціонального співробітництва Волинської області та Республіки Польщі в туристичній галузі


Згідно зі стратегією економічного і соціального розвитку Волинської області основними стратегічними орієнтирами розвитку туризму на 2004 – 2015 роки визнано такі: стимулювати будівництво та реконструкцію об'єктів туристської та курортно-рекреаційної сфер, залучати інозем­ні та вітчизняні інвестиції у розвиток матеріально-технічної бази туристської індустрії; сприяти розвитку сільського зеленого туризму в області, а також розширенню транскордонного співробітництва в галузі туризму в рамках єврорегіону "Буг"; забезпечити систематичну фінансову підтримку презентації туристського продукту області на внутрішньому та міжнародному ринках туристських послуг, зокрема шляхом участі у туристських виставках, ярмарках, випуску високоякісного інформаційно-довідкового матеріалу, спеціалізованих видань туристського профілю; створити обласний Центр туристської інформації та мережу його пунктів у містах та районах області; створити єдину автоматизовану мережу з надання туристських, готельних, санаторно-курортних послуг в області; здійснити будівництво, ремонт та реконструкцію під'їзних автомобільних шляхів до об'єктів туристських відвідувань; провести роботи з благоустрою існуючих та облаштування нових місць короткочасного відпочинку туристів; забезпечити сертифікацію товарів, робіт і послуг у сфері туристської діяльності області, здійснити категоризацію об'єктів туристської інфраструктури; встановити на автомобільних шляхах області дорожні інформаційні знаки щодо наявних туристських маршрутів, об'єктів туристського відвідування та туристської інфраструктури; забезпечити внутрішню конвертованість туристських послуг шляхом підвищення їх якості та розширення асортименту, покращення сервісних умов обслуговування.

Важливим стратегічним орієнтиром соціально-економічного розвитку Волинської області є транс­кордонне співробітництво в галузі туризму в рамках єврорегіону "Буг". Ефективне функціонування туристсько-рекреаційного комплексу (ТРК) єврорегіону "Буг" можливе за умови реалізації концепції розвитку рекреації та туризму, яка повинна базуватися на реконструкції "та оновленні у відповідності з найновішими досягненнями науково-технічного прогресу матеріально-технічної бази рекреації; освоєнні територій, які мають значний рекреаційний потенціал, що на даному етапі, на жаль, ще слабо вивчений; використання лікувально-торфових грязей, сапропелів, бадьнеологічних ресурсів у цілях лікування; Створенні сприятливого рекреаційного та естетичного середовища, завершеної системи національних парків, пам'яток природи і заказників; впорядкуванні та відновленні архітектурних, історичних та етнографічних пам'яток; прокладанні нових туристських маршрутів; створенні сучасної інформаційно-маркетингової служби у сфері рекреаційного бізнесу; розширенні підготовки у вищих і середніх навчальних закладах медичних працівників, інструкторів з туризму та інших працівників; розвитку відповідних галузей промисловості для виробництва спеціального обладнання для матеріально-технічної бази; створенні спеціалізованої системи побуто­вого обслуговування населення в рекреаційних зонах; здійсненні комплексу природоохоронних заходів з метою формування сприятливого туристсько-рекреаційного середовища [14].

У єврорегіоні "Буг" уже зроблено суттєві кроки в напрямку розвитку туристської сфери. Так, у Волинській області розпорядженням голови облдержадміністрації від 6 березня 2002 р. № 325 затверджено Програму розвитку туризму на 2002-2010 pp. Програма розроблена на виконання Указу Президента України від 10 серпня 1999 р. № 973 "Про основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 р." і спрямована на створення якісного туристського продукту, здатного максимально задовольнити потреби широких верств населення, забезпечення на цій основі комплексного розвитку території області, враховуючи її прикордонне положення, а також участь у транскордонному туристському співробітництві в рамках єврорегіону "Буг".

Програма покликана стимулювати ефективне використання наявних туристсько-рекреаційних ресурсів, підвищити рівень міжгалузевого співробітництва, стимулювати розвиток ринкових відносин у туристській сфері, визначити перспективи подальшого розвитку туризму в контексті транскордонного співробітництва в рамках єврорегіону "Буг" на основі аналізу його сучасного стану.

У Програмі передбачено здійснення комплексу заходів щодо оптимізації системи управління туристсько-рекреаційною галуззю, нагромадження на підприємствах туристської сфери необхідних для здійснення структурних перетворень матеріальних і фінансових ресурсів, зміцнення існуючої матеріальної бази, створення умов для реалізації інвестиційних проектів.

Основною метою Програми розвитку туризму у Волинській області є створення якісного, конкурентоспроможного на вітчизняному та європейському ринках турпродукту, здатного максимально задовольнити потреби широких верств населення, забезпечити на цій основі комплексний розвиток території області за умови збереження екологічної рівноваги та культурної спадщини.

Основними завданнями Програми повинно стати: забезпечення сталого розвитку туристської галузі та підвищення рейтингу області за основними показниками діяльності туристських підприємств, створення додаткових робочих місць, збільшення частки очікуваних доходів від туристської галузі в державному та місцевому бюджетах, підвищення іміджу області на загальнодержавному та міжнародному рівнях. Щодо останнього, то тут важливу роль повинно відіграти співробітництво у галузі туризму та рекреації в єврорегіоні "Буг".

У рамках транскордонного туристського співробітництва на особливу увагу заслуговують такі напрямки: зміцнення матеріальної бази, розширення міжнародної співпраці, удосконалення нормативно-правової бази, підвищення якості та розширення асортименту туристських послуг, поліпшення транспортного обслуговування, підвищення ефективності використання туристсько-рекреаційних ресурсів і об'єктів історико-культурної спадщини, поліпшення інформаційного та рекламного забезпечення, удосконалення системи підготовки кадрів.

Конкретні перспективні заходи щодо розвитку туристської сфери Волинської області в рамках єврорегіону "Буг" повинні здійснюватися спільно з відповідними туристськими структурними підрозділами Люблінського воєводства Республіки Польща, Брестського облвиконкому Республіки Білорусь, на які покладено розробку та підписання спільного Плану заходів на співробітництво у галузі туризму.

В аспекті спільного використання туристсько-рекреаційних ресурсів культурної спадщини у Програмі необхідно передбачити створення транскордонних маршрутів" для різних категорій туристів та екскурсантів із залученням до туристських подорожей мешканців прикордонних територій країн, які входять у єврорегіон "Буг", а також громадян третіх країн.

Створення спільного конкурентоспроможного туристського продукту можливе на основі використання туристсько-рекреаційного потенціалу прикордонних територій єврорегіону "Буг" є запорукою його активного просування на міжнародний ринок туристських послуг. У цьому аспекті у Програмі доцільно було б визнати також взаємну участь у спеціалізованих семінарах, конференціях, виставках-ярмарках із залученням іноземних і вітчизняних туристських організацій для вивчення досвіду популяризації новітніх технологій щодо надання туристських послуг, а також запровадження електронного маркетингу в ТРК, у т. ч. системи пропагування та реклами туристсько-рекреаційних можливостей прикордонних територій.

Метою забезпечення стійкого розвитку ТРК в єврорегіоні "Буг" повинно стати отримання економічних вигод від галузі туризму без винищення туристсько-рекреаційних ресурсів, використання яких, у кінцевому результаті, є основою туристського природокористування. Проте діяльність у сфері туризму найчастіше розглядається в контексті економічної діяльності транскордонного регіону.

Потреби туризму, як правило, в рамках процесу планування або ігноруються, або розглядаються як другорядні. Тому перед регіональними плановими органами постає важливе завдання, яке полягає у приділенні уваги туристській індустрії в планах розвитку і надання останній пріоритетного значення. Дія цього органам планування єврорегіону "Буг" необхідно:

визначити напрямки туристської діяльності в районах відвідування і спостерігати за ходом їх здійснення, особливо в секторі неорганізованого туризму, який, хоч і менше помітний, проте є значним компонентом галузі туризму єврорегіону;

здійснити кількісну та якісну оцінку впливу туристської діяльності на наявні ресурси й інфраструктуру районів відвідування, включаючи розробку необхідних показників для оцінки стійкості туристської індустрії;

врахувати в планах розвитку єврорегіону "Буг" аспекти господарської діяльності, пов'язані з туризмом, щоб туристська індустрія гармонійно поєднувалася з іншими формами соціального й економічного розвитку в єврорегіоні "Буг".

Поряд із цим, управлінські органи єврорегіону повинні відіграти важливу роль щодо узгодження цілей політики в галузі туризму. Практичне застосування нестійкої політики в суміжних економічних секторах обмежить можливості туристської індустрії в єврорегіоні "Буг" з точки зору надання останній більш стійкого розвитку. Аналогічно, стійкість у галузі туризму не повинна досягатися за рахунок стійкості в інших секторах економіки.

З метою уникнення вищеназваних диспропорцій у розвитку туристської індустрії в єврорегіоні "Буг " доцільним є застосування на практиці таких заходів:

забезпечити дотримання усіх екологічних норм і заходів у рамках екологічної політики в секторі туризму, незалежно від розмірів конкретного підприємства чи виду туристсько-рекреаційної діяльності;

забезпечити належне

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: