Xreferat.com » Рефераты по физкультуре и спорту » Організація екскурсійного обслуговування

Організація екскурсійного обслуговування

екскурсійного обслуговування" width="362" height="548" align="BOTTOM" border="0" />

Рис.: 2.1: Схема види маршрутів


У практиці роботи екскурсійних установ використовують і інший вид підрозділу екскурсантів:

на тих, що беруть участь в звичайних екскурсіях. Екскурсія для частки екскурсантів служить одній з форм ідейно-виховної і культурно-масової роботи профспілкового комітету в колективі підприємства, установи, учбового закладу, а також за місцем проживання і відпочинку трудящих і їх сімей. Серед даної частки екскурсантів, складових в даний час більшість обслуговуваних екскурсійними установами і музеями, створюють роздільні групи з міських і сільських жителів, відпочивальників на туристських базах, в кемпінгах, туристських готелях, на транспортних маршрутах, в здравницях. Комплектування таких груп відбувається з урахуванням бажання самих учасників і носить добровільний характер;

на тих, що беруть участь в екскурсіях, які є невід'ємною часткою учбово-виховного процесу. Ці екскурсії розкривають теми, передбачені учбовим планом.

Екскурсії для сільського населення. Робота з цим контингентом має ряд відмітних особливостей. Одна з них полягає в тому, що екскурсії проводять в періоди між напруженими сільськогосподарськими роботами і поєднують, як правило, з різними формами відпочинку.

При підготовці екскурсій для сільського населення враховують їх професійні інтереси і слабе знайомство з містом. Екскурсоводи винні добре знати інтереси трудівників сіла, мати уявлення про культурне життя, виробничу діяльність, це допоможе пов'язати висловлюваний матеріал з інтересами екскурсантів.

Екскурсії на туристських базах і маршрутах. Обов'язковою часткою програми що перебувають на туристській базі або маршруті є екскурсії різних видів - міські, заміські, музейні, виробничі. Вартість планової екскурсії входить в ціну туристської путівки. Окрім цього організовуються додаткові екскурсії по вибору відпочивальників.

Характерна межа екскурсій для туристів полягає в тому, що вони проводяться з урахуванням їх запитів і інтересів. Це вимагає внесення значних змін до змісту екскурсії і методичних розробок, підготовок спеціального "туристського" варіанту екскурсії на дану тему.

Того ж особливого підходу вимагають групи туристів, що прибувають в багато міст на туристських поїздах і теплоходах.

Екскурсії для відпочивальників в санаторіях і будинках відпочинку. У роботі з відпочивальниками в санаторіях і будинках відпочинку слід виходити з того, що головним завданням їх перебування в даній установі є лікування, зміцнення здоров'я. Тому поважно забезпечити тісну співпрацю працівників екскурсійних організацій з медичним персоналом санаторно-курортних установ. Відповідно до профілю санаторію для відпочивальників розробляють спеціальні екскурсії, декілька варіантів на одну і ту ж тему [14, 32].

Екскурсії для молоді. При організації спеціальних екскурсій для молодіжної аудиторії слід виходити з того, що у молодіжних екскурсій є свої специфічні особливості. Це - тематика, зміст і активніша форма проведення. З тематики екскурсії для молоді ділять на декілька груп - оглядові.

До іншої групи входять екскурсії, присвячені окремим історичним подіям.

Екскурсії для молоді можуть бути підрозділені залежно від складу учасників на наступні групи: студенти вузів, що вчаться професійно-технічних училищ, школярі-старшокласники, молоді робітники і службовці.

Екскурсії для дітей. Екскурсії для дитячої аудиторії можна розділити на дві групи - шкільні і позашкільні. Їх відрізняють один від одного завдання, тематика, методика проведення.


2.3 Дослідження факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, що впливають на якість надання екскурсійних послуг на ВАТ ГТК “Інтурист-Закарпаття”


Дослідження зовнішньої функції національного ринку туристичних послуг передбачає оцінку його макроположення як суб'єкта світового туристичного ринку по відношенню до інших суб'єктів, та мезоположення - по відношенню до суб'єктів макрорегіонального ринку чи субринку.

Методика дослідження внутрішнього ринку туристичних послуг ґрунтується на сполученні методів галузевого та територіального аналізу і має за мету визначення національної туристичної політики. Ця методика має конструктивне спрямування, основана на можливостях національного ринку і включає такі основні етапи:

1) оцінку умов та чинників функціонування національного ринку туристичних послуг;

2) комплексний аналіз рівня розвитку національного ринку;

Конкурентами ВАТ "ГТК "Iнтурист-Закарпаття" є приватнi пiдприємцi та органiзацiї, що одержали дозвiл на проведення дiяльностi в туристичному, готельному та iгровому бiзнесi. За звiтний перiод Товариство проводило поточний ремонт комплексу. Зроблено капiтальний ремонт 8-го поверху i на його базi створено елiтнi номери. В готелi функцiонують номери 3-х категорiй: - елiт; - бiзнес - економ. Придбано основних засобiв на суму 1562,0 тис. грн.

Інформація щодо істотних проблем, які впливають на діяльність емітента

Основними проблемами, що впливають на дiяльнiсть Товариства є:

вiдсутнiсть обiгових коштiв;

борги iнших пiдприємств;

низька платоспроможнiсть населення;

значний податковий тиск;

нестабiльнi та високi цiни на комунальнi послуги.

Західна Україна традиційно приваблює й туристів, які займаються більш спеціалізованими видами туризму: пішим, велосипедним, водним, рибальським, мисливським, верховою їздою й альпінізмом. Тому одним з найбільших резервів розширення асортименту екскурсійних послуг ВАТ ГТК "Інтурист-Закарпаття" - це організація спеціалізованих маршрутів по Закарпаттю [12, 27].

Загальна довжина піших шляхів становить кількасот кілометрів, проте детальнішої інформації з цього питання не має, крім даних про довжину шляхів на території національних парків і Карпатського біосферного заповідника. Піші траси потребують ознакування. На більшості з них воно цілком відсутнє, або дуже застаріле. Бракує також облаштованих місць для відпочинку: туристичних притулків, куренів, колиб та ін. Особливо це важливо на пішохідних туристичних трасах що ведуть до вершин Чорногори та на популярних серед туристів стежках на Полонинському хребті, у Горганах і Бескидах.

Велосипедний туризм користується успіхом тільки декілька останніх років, з поступовим розповсюдженням гірських велосипедів. Кількість бажаючих займатися цим видом туризму, а також пов’язаним з ним активним відпочинком, зростає з року в рік.

Окремої уваги заслуговує водний туризм. Зацікавлення сплавами гірськими річками почало зростати в сімдесятих-вісімдесятих роках минулого сторіччя. Поява сучасного спорядження (каяки, каное тощо) створила нові можливості для занять водним туризмом на Черемоші, Пруті, Стрию, Тисі та Дністрі, а це також означає можливість розширення туристично-екскурсійних послуг, які надаються готелем.

Ще однією можливістю створення нової послуги є культурологічний туризм, який охоплює головні міста з численними історичними та культурними атракціями, а також пам’ятками архітектури.

Важливою складовою культурологічного туризму є сентиментальні подорожі, мета яких полягає у відвіданні етнічних місцевостей: пам’ятних, сакральних, історичних і культурологічних об’єктів, пов’язаних з історією та родинними традиціями різних національних або релігійних груп.

Спеціально тематично розроблені маршрути могли користуватися неабияким попитом у окремих верств туристів, наприклад, маршрут "Дерев’яна архітектура Закарпаття", "Печери Закарпаття" тощо.

На українському та міжнародному ринку є сталий попит на культурологічний і етнографічний продукт. Найбільшою популярністю організованих груп туристів користуються міста з багатою історією та культурою - Жовква, Дрогобич, Коломия, Мукачеве та Хуст, а також замки та монастирі у Львівській і Закарпатській областях.

Треба приділити увагу і сільському туризму на Закарпатті як одною із послуг, що останнім часом все більше користується попитом Село має багатющу історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, даровані самою природою мальовничі ландшафти, лікувально-рекреаційні ресурси. Тому сільський зелений туризм давно практикується на Закарпатті. Адже в селах на відпочинку завжди було багато міського населення [12, 33].

Найпопулярнішими для відпочинку є села біля річок, озер та гір. Мальовничі місця регіону дозволяють вибрати відпочинок за вподобанням: рибалка, збирання грибів, малини, ожини, чорниць, лікарських рослин. Перебування в сільській місцевості дає змогу міським жителям долучитись до національної екзотики, етнографічних особливостей, оздоровлення цілющими джерельними водами та чистим гірським повітрям.

В сільській місцевості маємо багато цікавих екскурсійних об’єктів, пов’язаних з народними промислами - ткацтвом, вишиванням, гончарством, лозоплетінням, різьбленням по дереву тощо, які розкривають витоки та джерела народної культури. Є серед них унікальні, чи не єдині в Європі - наприклад музей ковальської справи „Кузня Гамора” в с. Лисичево Іршавського району та музей сплаву лісу на річці Чорна Міжгірського району. Це дає сільським господарям та іншим ентузіастам організації відпочинку на селі широкі можливості по розробці і реалізації цікавих програм для гостей сільських садиб.

Взагалі можна зробити висновки, що ВАТ ГТК "Інтурист-Закарпаття" на даний момент має досить розвинений комплекс туристично-екскурсійних послуг, але має можливість значно розширити і урізноманітнити їх асортимент за рахунок спеціалізованих видів туризму, для яких в Закарпатті є багато ресурсів та сприятливих умов.


2.4 Аналіз економічної ефективності надання екскурсійних послуг на ВАТ ГТК "Інтурист-Закарпаття"


Підприємство являє собою цiлiсний майновий комплекс, в який входять: - гостинниця; - господарський комплекс; - автогосподарство; - завод по виробництву пива. Фiлiй та дочiрнiх пiдприємств Товариство не має.

Опис обраної облікової політики

Бухгалтерський облiк на пiдприємствi ведеться згiдно закону України "Про бухгалтерський облiк". Основнi засоби вiдображенi в облiку за фактичними витратами на їх придбання, доставку та виготовлення. Iндексацiї балансової вартостi основних фондiв проводились згiдно з механiзмом та iндексами встановленими державними органами. Нарахування амортизацiї основних засобiв проводилось податковим методом. Запаси включають сировину та матерiали, придбанi напiвфабриками, паливо, запаснi частини, незавершене виробництво, тару, готову продукцiю, товари для перепродажу. Запаси облiковуються за собiвартiстю. Собiвартiсть запасiв включає витрати на їх придбання, доставку та переробку. Для розрахунку собiвартостi реалiзованої продукцiї застосовується метод FIFO. Готова продукцiя вiдображається за виробничою собiвартiстю. Грошовi кошти включають суму грошей у касi i на розрахунковому рахунку в банку. Дебiторська заборгованiсть вiдображається за реальною вартiстю, тобто з вирахуванням сумнiвних боргiв. Витрати на податок на прибуток включають податки,розрахованi у вiдповiдностi до дiючого податкового законодавства, з врахуванням суттєвих тимчасових рiзниць, якi були компенсованi у звiтному перiодi. Бухгалтерський облiк ведеться за журнально-ордерною формою.

Витяг з аудиторського висновку

Аудитор Яцко В.Ф. пiдтвердив вiдповiднiсть здiйснюваної господарсько-фiнансової дiяльностi чинному законодавству. Прийнята полiтика бухгалтерського облiку та її незмiннiсть в основному вiдповiдає вимогам законодавчих та нормативних актiв. Фiнансова звiтнiсть складена за дiйсними облiковими даними i в цiлому достовiрно вiдображає фактичне фiнансове становище на 01.01.2007 р. по результатах операцiй за перiод з 01.01.2006 р. до 31.12.2006 року.

Інформація про основні види продукції або послуг, що їх виробляє чи надає емітент, перспективність виробництва окремих товарів, надання послуг

Основними послугами, які надає підприємство є: готельні послуги, туристичнi, транспортнi послуги, роздрібна торгiвля. Для збiльшення реалiзацiї власної продукцiї заключались договори на поставку рiзних виробiв власного виробництва. Приймається участь в ярмарках, встановлюються виїзднi буфети, банкети, весiлля,Рiздвянi свята. Основними клiєнтами готелю є вiдрядженi державнi службовцi середньої та вищої ланок, представники творчої iнтелiгенцiї та науковцiв пiд час проведення культурних та наукових конференцiй, з"їздiв, представники малого та середнього бiзнесу, спортивнi команди та iн. У 2007 р. збiльшились доходи вiд оренди примiщень готельного комплексу. За останнi роки обсяг туристичної дiяльностi значно зменшився. Причина - в умовах економiчного становища в Українi, ускладнення переходу кордонiв та iнших правових та соцiальних проблем, здiйснення яких вимагає спiльних зусиль всiх гiлок влади як у державi в цiлому, так i в областi. Через повiльне просування економiчних реформ в Українi, неплатоспроможнiсть населення та незацiкавленiсть iноземцiв та вiтчизняних бiзнесменiв в iнвестуваннi економiки України. Загрузка в готелi залишається дуже низькою. Цьому сприяє також i податковий тиск. Конкурентами ВАТ "ГТК "Iнтурист-Закарпаття" є приватнi пiдприємцi та органiзацiї, що одержали дозвiл на проведення дiяльностi в туристичному, готельному та iгровому бiзнесi. За звiтний перiод Товариство проводило поточний ремонт комплексу. Зроблено капiтальний ремонт 8-го поверху i на його базi створено елiтнi номери. В готелi функцiонують номери 3-х категорiй: - елiт; - бiзнес - економ. Придбано основних засобiв на суму 1562,0 тис. грн.

Інформація щодо істотних проблем, які впливають на діяльність емітента.

Основними проблемами, що впливають на дiяльнiсть Товариства є: - вiдсутнiсть обiгових коштiв; - борги iнших пiдприємств; - низька платоспроможнiсть населення. - значний податковий тиск - нестабiльнi та високi цiни на комунальнi послуги.

Інформація про факти виплати штрафів і компенсацій за порушення чинного законодавства

За звiтний перiод пiдприємство виплатило 168,1 тис. грн. штрафiв та компенсацiй за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань.

Опис обраної політики щодо фінансування діяльності емітента

Товариство фiнансує свою дiяльнiсть за рахунок власних коштiв. Отриманi довгостроковi та короткостроковi кредити. Дотацiй та iнвестицiй у звiтному перiодi Товариство не отримувало.

Інформація про вартість укладених, але ще не виконаних договорів (контрактів)

Товариство виконало всi укладенi в звiтному перiодi угоди.

Прогнози та плани щонайменше на рік про діяльність емітента

Основнi плани на майбутнє:

збiльшення обсягiв виробництва;

впровадження нових технологiй;

Залучення iнвестицiй.

Інша інформація, що може бути істотною для оцінки інвестором фінансового стану та результатів діяльності емітента (таблиця 2.1)

Iнша iнформацiя вiдсутня.


Таблиця 2.1

Техніко-економічні показники підприємства

№ п/п Показники Роки Темп росту, % Темп приросту, %


2008 2009

1 Чистий дохід (виручка) від реалізації послуг, тис. грн. 11458,26 12456,65 108,71 + 8,71
2 Фінансові доходи, грн. 356,65 420,5 117,9 + 17,9
3 Чистий прибуток/ (збиток), тис. грн. 1850,26 1452,25 78,49 - 21,51
4 Собівартість реалізованих послуг, тис. грн. (6533,25) (7256,23) 111,07 + 11,07
5 Валовий прибуток, тис. грн

5682,26


6002,25 105,63 + 5,63
6 Матеріальні затрати, тис. грн. 257,25 264,25 102,72 + 2,72
7 Амортизація, тис. грн 445,25 470,95 105,77 + 5,77
8 Ліквідність,% 748 725,60 97,0 - 2,99
9 Прибутковість, % 16 9 56,25 - 43,75
10 Рентабельність реалізації, % 42 36 85,71 - 14,29

Розділ 3. Розробка основних напрямів удосконалення процесу надання послуг на ВАТ ГТК “Інтурист-Закарпаття”


3.1 Основні заходи щодо удосконалення екскурсійних послуг


В цьому розділі необхідно запропонувати до впровадження кластерну та інноваційно-маркетингову моделі як методи підвищення конкурентоспроможності вітчизняної туристичної галузі, сформульовати рекомендації щодо побудови та реалізації стратегії просування туристичного продукту України на міжнародний ринок.

На підставі опрацювання теоретико-методологічних рекомендацій стосовно побудови кластерних організаційних структур та з урахуванням фактично початкового етапу становлення туристичних кластерів в Україні рекомендувати оптимальну структуру побудови регіональних туристичних кластерів, яка відповідає сучасному рівню розвитку коопераційних взаємозв’язків між туристичними підприємствами та включає такі структурні елементи: генератор (лідер) кластеру (туристичний оператор, який формує комплексний туристичний продукт, визначає стратегію його просування на ринку та в цілому відповідає за стратегію розвитку усієї кластерної структури); функціональні структурні одиниці, що будуть відповідати за дослідження, збут та просування туристичного продукту (туристичні агенції, що продають сформований туроператором туристичний продукт, маркетингові агенції та рекламні агенції); функціональні структурні одиниці, що будуть виконувати функцію створення основного туристичного продукту (транспортні перевізники, готельні компанії, ресторани (кафе, бари) та бюро екскурсійного обслуговування); функціональні структурні підрозділи, що виконуватимуть підтримуючі функції та забезпечуватимуть необхідний додатковий сервіс для туристів (кінотеатри, фітнес-центри, більярдні, боулінг-клуби, торговельно-розважальні центри, казино, страхові компанії та медичні центри); функціональні структурні підрозділи, що забезпечуватимуть динамічний

розвиток та зростання кластеру (спеціалізовані кадрові агенції, профільні вищі навчальні заклади, фінансові установи, представники місцевих органів влади та ін.).

Як свідчить світовий досвід, саме кластери найбільш адекватно відповідають сучасним критеріям розвитку туризму в регіонах завдяки ефективній реалізації наявного в них потенціалу. Виходячи з цього, варто запропонувати регіональну диференціацію туристичної галузі в Україні, яка вимагатиме розробки відповідних кластерних стратегій. Також необхідно розширити пропозиції туристичних послуг для іноземних громадян через мобілізацію усіх можливих компонентів туристичного потенціалу цих регіонів, ретельно досліджувати туристичний попит та намагання створювати продукт, що відповідає даному попиту, підвищувати рівень пропонованого сервісу та активізувати дії щодо просування туристичного продукту на міжнародні ринки - особливо важливим для розвитку кластерної стратегії регіонів з розвиненою інфраструктурою та відносно невисоким попитом (Дніпропетровська, Донецька, Львівська та Харківська області).


3.2 Обґрунтування економічної доцільності запропонованих заходів


Розбудова туристичної галузі України визначається у програмі просування вітчизняного туристичного продукту на міжнародні ринки через визначення пріоритетних туристичних регіонів та продуктів, формування стратегії просування туристичних продуктів регіонів, її реалізації на міжнародних ринках та забезпечення постійного моніторингу даного процесу, що сприятиме динамічному розвитку та нарощенню конкурентоспроможності вітчизняних туристичних підприємств (таблиця 3.1)

Таблиця 3.1

Дані для проведення розрахунків показників рентабельності

ВАТ ГТК "Iнтурист-Закарпаття"

Показники 2008 р. 2009 р. Відхилення
1. Усього активів 17417,5 33856,3 16438,8
2. Запаси 2015,8 2013,6 -2,2
3. Основні засоби 657,0 475,6 -181,4
4. Власний капітал 846,6 3269,2 2422,6
5. Довгострокові позики 3673,0 2993,8 -679,2
6. Чистий доход (виручка) від реалізації продукції 31411,5 57091,0 25679,5
7. Собівартість реалізованої продукції 23120,1 41973,9 18853,8
8. Інші операційні доходи 468,7 354,3 -114,4
9. Адміністративні витрати 6918,8 10448,2 3529,4
10. Інші операційні витрати 663,2 614,6 -48,6
11. Прибуток від операційної діяльності 512,7 3580,2 3067,5
12. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування 448,3 3588,1 3139,8
13. Чистий приток 76,4 2420,5 2344,1

Показник рентабельності активів показує, скільки припадає прибутку на одиницю інвестованого в активи капіталу. Чим вище цей показник, тим краще. Як свідчить Табл.3.2 рентабельність активів у 2008р. була незначна та складала 0,44%, проте у 2009р. суттєво збільшилась на склала 7%. Отже, можна зробити висновок, що підприємство підвищило ефективність управління своїми активами.

Рентабельність виробництва відображає величину прибутку, що припадає на кожну гривню виробничих запасів. На ВАТ ГТК "Iнтурист-Закарпаття" цей показник у 2008 р. становив 17%, а в 2009р. - 144%. Такий високий рівень рентабельності виробництва свідчить про якість виготовленої продукції та наявність актуального постійного попиту на нього.

Показник рентабельності власного капіталу у 2008р. складав 9%, а на кінець 2009 р. зріз на 65% та становив 74%. Це означає, що кожна інвестована власниками ВАТ ГТК "Iнтурист-Закарпаття" грошова одиниця капіталу приносить 74% прибутку (табл.3.2)


Таблиця 3.2

Розрахунок показників рентабельності ВАТ ГТК "Iнтурист-Закарпаття" за 2008 - 2009 роки

Показники 2008 2009 відхилення
1 Рентабельність активів 0,44% 7% -6,56%
2. Рентабельність виробництва 17% 144% 127%
3. Рентабельність власного капіталу 9% 74% 65%
4. Рентабельність вкладень (інвестицій) 10% 57% 47%
5. Операційна рентабельність 2% 6% 4%
6. Рентабельність діяльності 0,24% 4% -20%
7. Рентабельність продукції 1% 22% 21%

Рентабельність інвестицій показує величину прибутку, яка припадає на одиницю інвестованого капіталу. Цей показник на ВАТ ГТК "Iнтурист-Закарпаття" в 2008 р. становив 10%, та у 2009 р. зріз до 57%, що свідчить про високу віддачу сукупних вкладень.

Операційна рентабельність показує, скільки припадає прибутку від операційної діяльності на одиницю виручку від реалізації продукції. На ВАТ "ГТК "Iнтурист-Закарпаття" цей показник становив у 2008 р.2%, а у 2009 р. - 6%.

Аналіз рентабельності діяльності ВАТ ГТК "Iнтурист-Закарпаття" свідчить, що цей показник є нижчим від показника рентабельності операційної діяльності. Це свідчить про те, що операційна діяльність на підприємстві є більш вигідною, ніж фінансова та інвестиційна діяльності. Рентабельність діяльності у 2008 р. знаходилась на низькому рівні та становила 0,24 %, проте у 2009 р. її рівень підвищився та становив 4%.

Рентабельність продукції характеризує рівень прибутку на 1 грн. витрат на виробництва цієї продукції. На ВАТ ГТК "Iнтурист-Закарпаття" цей показник складав у 2008 р.1 %, а на кінець 2009 р. % значно виріс та становив 22%. Це свідчить про високу ефективність фінансово - економічної діяльності підприємства.

Отже, за результатами аналізу можна підсумувати, що по всіх показниках рентабельності ВАТ "ГТК "Iнтурист-Закарпаття" у 2009 р. мав значно кращі результати ніж у 2008р. Це зумовлено значним збільшенням виручки від реалізації та високим рівнем управління фінансовою діяльністю підприємства.


Таблиця 3.3

Розрахунок показників ефективності господарської діяльності

Показник Формула Що вимірює
Показники рентабельності
Рентабельність реалізації

Організація екскурсійного обслуговування

загальну ефективність господарювання
Рентабельність активів

Організація екскурсійного обслуговування

ефективність використання майна
Рентабельність основних засобів

Організація екскурсійного обслуговування

ефективність використання основних фондів
Рентабельність оборотних активів

Організація екскурсійного обслуговування

ефективність використання оборотного капіталу
Рентабельність власного капіталу

Організація екскурсійного обслуговування

ефективність інвестицій у підприємство

Висновки


Туризм на сьогоднішній день являється важливим об'єктом вивчення. Туризм можна вивчати, як науку, займатися його вдосконаленням, так як він є суттєвим комплексом світового господарства. І наприкінець, необхідно приділяти увагу індустрії туризму, як важливому сектору економіки країни. Щоб досягти успіху в туризмі, необхідно забезпечити новий професіоналізм, складовою частиною якого є розумне регулювання туристичної діяльності в галузі захисту прав і інтересів споживачів, поєднюючі елементи державного врегулювання та саморегулювання.

Предметом дослідження є особливості в функціонуванні, розробленні, застосуванні різних методів щодо удосконалення туристично-екскурсійної діяльності готельного підприємства в сучасних ринкових умовах на прикладі ВАТ ГТК "Інтурист-Закарпаття".

Не дивлячись на те, що готельний бізнес є специфічною областю діяльності, він, як і інші сфери, потребує реклами. Реклама, особливо стратегічного планування, промоушн - акцій і можливості просування готелю потребує особливої уваги.

Реклама в засобах масової інформації: радіо- теле- реклама, пряма поштова реклама. Проведення акцій як засіб залучення клієнтів до готелю. Так як вибір готелю виконується зарані, слід звернути увагу безконтактному знайомству потенційного клієнта з готелем.

Для того, щоб готель успішно розвивався і був відомим потрібно застосовувати такі методи:

реклама у буклетах турфірм, розміщення настінних календарів, плакатів;

розповсюдження іншої сувенірної продукції;

Для свого розвитку готель повинен брати участь у ярмарках та виставках. Це вже означає, що підприємство досягло певного рівня і може представити плоди праці і досвіду. Брати участь - позиціонувати свій продукт на ринку послуг.

Участь у виставках допоможе:

росту фірми; вивченню ринку;

розширенню кількості клієнтів;

пошук нових ділових партнерів;

Персонал сьогодні стає найважливішим ресурсом готелю, яким потрібно грамотно управляти. Одним із сучасних підходів до підготовки службовців, є концепція безперервного навчання за допомогою створення навчально-тренінгового центру. Зокрема це стосується професійного вдосконалення гідів-екскурсоводів.

Тренінги - це ефективне професійне навчання з надання готельних послуг за оригінальними програмами з актуальною тематикою, що дають персоналу нові ідеї, методи, підходи у вирішенні стратегічних і оперативних завдань; підвищенні якості обслуговування. Безперервність процесу навчання досягається плануванням навчання працівників на кожне півріччя і щотижневим проведенням занять із працівниками кожного відділу. Кожен відділ готелю повинен мати свій план навчання, розрахований на півріччя, та визначений час проведення занять.

В курсовій роботі показано технологію туристсько-екскурсійної діяльності на прикладі ВАТ ГТК "Інтурист-Закарпаття" в м. Ужгороді.

Об'єктом дослідження був: туристично-екскурсійний центр ВАТ ГТК "Інтурист-Закарпаття" як складову частину додаткових готельних послуг. Дослідження були спрямовані на вивчення, виявлення не використаних резервів підприємства та подальшого його розвитку, попит туристів на окремі види послуг.

Всі ці дослідження дають можливість проаналізувати економічну ефективність діяльності підприємства та внести певні пропозиції щодо підвищення рівня і якості послуг, конкурентоспроможності підприємства на ринку готельних і туристичних послуг.

На сьогоднішній день ВАТ ГТК "Інтурист-Закарпаття" функціонує за рахунок доходів від виробничої і торгівельної діяльності. Це дало змогу збільшити кількість робочих місць на підприємстві, що позитивно вплинуло на проблему зайнятості населення.

В готелі вже проведено реконструкцію частини номерного фонду проведена заміна застарілого обладнання.

З метою підвищення рівня готельного та туристичного сервісу потрібно звернути увагу на наступне:

Завершити реконструкцію вестибюльної групи приміщень,

Звернути увагу на обладнання номерного фонду;

Впровадити уніфіковані технології надання послуг розміщення та інших додаткових послуг;

Приділити увагу фірмовому стилю підприємства, розробити і використовувати взірці фірмового одягу, візитні картки, фірмовий посуд та інше;

Використовувати предмети гостинності разового вжитку;

Приділити більше уваги професійній підготовці спеціалістів, періодично навчати персонал готелю новим технологіям;

За рахунок модернізації матеріально-технічної бази провадити автоматизовану систему управління номерним фондом (прийом розміщення-виїзд) та іншими службами додаткових послуг;

Покращити систему розрахунків з клієнтами, впровадити форму розрахунку по кредитних картках;

Направляти свою діяльність на розширення асортименту додаткових послуг (сауну, фітнес-центр, тренажерні зали, косметичні кабінети, створення умов для роботи бізнесменів в номерах готелю та ін.) та забезпечення якості їх надання;

Розширення туристичного продукту;

Розширення рекламної компанії;

Проведення маркетингових та соціологічних досліджень якості надання готельних, туристичних та екскурсійних послуг.

Всі перераховані вище пропозиції дадуть можливість підвищити рівень готельного сервісу, зробити туристичний продукт цікавим і доступним, а підприємство - конкурентоспроможним.

Перелік використаної літератури


Про внесення змін до Закону України "Про туризм" від 18.11.2003 // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 32.

Агафонова Л.Г., Агафонова О. Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання. - К.: Знання України, 2002. - 370 с.

Александрова А.Ю. Международный туризм. - М.: Аспект Пресс, 2006. - 464 с.

Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация. - К.: Альтерпрес, 2005. - 208 с.

Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства. - М.: Аспект Пресс, 1995. - 382 с.

Державна програма розвитку туризму на 2002 - 2010 роки. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 року № 583 // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів / Під заг. ред. проф.В.К. Федорченка. - К.: Юрінком-Інтер, 2002. - С.32 - 40.

Грибанова С.В. До питання про підготовку екскурсійних кадрів в Україні на початку XX ст. / Туристично-краєзнавчі дослідження. Вип.1., 4.2 К., 1998. - С.165-170.

Гецевич Н.А. Основы экскурсоведения: Учеб. пособие. Минск: Университетское, 1999. - 160 с.

Емельянов Б.В. Основы экскурсоведения. М.: ЦРИБ "Турист", 1981. - 230 с.

Емельянов Б.В. Экскурсионное обслуживание населення. Учеб. пособие. - М.: ЦРИБ "Турист", 1983. - 180 с.

Емельянов Б.В. Экскурсоведение. Учебник. - 4-е изд. - М.: Советский спорт, 2003. - 216с.

Зінченко В.А. Молодіжний міжнародний туризм в Україні (70-80-ті роки ХХст.) - К.: Інститут історії України НАН України, 2002. - 58 с.

Кабушкин Н.И., Бондаренко Г.А. Менеджмент гостиниц и ресторанов. - Минск: Новое знание, 2004. - 215 с.

Квартальнов В.А., Сенин В.С. Организация туристско-экскурсионного обслуживания. Уч. пособ. - М.: ЦРИБ "Турист", 1999. - 220 с.

Квартальнов В.А., Федорченко В.К. Туризм социальный: история и современность. - К.: Вища шк., 1989. - 342 с.

Логинов Л.М., Рухлов Ю.В. История развития туристско-экскурсионного дела М.: ЦРИБ "Турист", 1989. - 77 с.

Лукьянова Л., Дорошенко Т. Европейский ремонт или интернациональный стиль? // Гостиничный и ресторанный бизнес. - 2000. № 1. - С.50-51.

Материалы зарубежной периодики. // Гостиничный и ресторанный бизнес. - 2003. - С.29-30.

Мунін Г., Змійов А., Зінов’єв Г та кол. авт. Управління сучасним готельним комплексом: Навч. Посібник. - К.: Ліра-К, 2005. - 520 с.

Науменко Г.П. Проблеми розвитку внутрішнього туризму в Україні / Внутрішній туризм в Україні: окремі аспекти. - К., 2002. - 160с.

Національна система туристсько-екскурсійних маршрутів "Намисто Славутича" /Г.П. Науменко, С.В. Грибанова, О.П. Дорошкотаін. - К., 1998 - 401 с.

Основні напрями розвитку екскурсійної діяльності в Україні // Діловий Вісник. - № 07 (122), 2005. - С.24 - 31.

Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства. Отели и рестораны. - М.: Экономика, 2003. - 207 с. Современные тенденции в гостиничном бизнесе.

Пересічний О.В. Готельно-ресторанний бізнес, стан та перспективи розвитку. - К.: Знання. - 2007. - 430 с.

karpaty. nezabarom

tour

world-tourism

hoteluzhgorod

intur-zak

smida.gov

Додатки


Додаток 1


Стан номерного фонду готелю


Люкс

Організація екскурсійного обслуговування


Подібних номерів: 10; Мінімум місць: 2; Максимум місць: 3;

Комфортабельний двокімнатний номер зі всіма зручностями і кондиціонером.

Додаткова інформація

ТБ (Кабельне ТБ)

Частота прибирання (щодня)

Зміна постільної білизни (1 в 3 дні)


Двомісний еліт

Організація екскурсійного обслуговування


Подібних номерів: 0; Мінімум місць: 1; Максимум місць: 3;

Затишний номер зі всіма зручностями.

Додаткова інформація

ТБ (Кабельне ТБ)

Частота прибирання (щодня)

Зміна постільної білизни (1 в 3 дні)


Двомісний номер "бізнес" класу

Організація екскурсійного обслуговування


Подібних номерів: 0; Мінімум місць: 1; Максимум місць: 3.

Однокімнатний номер зі всіма зручностями. Є номери з можливістю доставити третє додаткове місце.

Додаткова інформація:

ТБ (Кабельне ТБ)

Частота прибирання (щодня)

Зміна постільної білизни (1 в 3 дні)

Одномісний номер "бізнес" класу

Організація екскурсійного обслуговування


Подібних номерів: 30; Мінімум місць: 1; Максимум місць: 1.

Номер для одного зі всіма зручностями.

Додаткова інформація:

ТБ (Кабельне ТБ)

Частота прибирання (щодня)

Зміна постільної білизни (1 в 3 дні)


Одномісний номер "економ" класу

Організація екскурсійного обслуговування


Подібних номерів: 0; Мінімум місць: 1; Максимум місць: 1.

Номери зі всіма зручностями. Відрізняються від "бізнес" класу відсутністю телевізора.

Додаткова інформація;

Частота прибирання (щодня)

Зміна постільної білизни (1 в 3 дні)

Додаток 2


Кафе, бар, ресторан „Інтурист-Закарпаття”

Організація екскурсійного обслуговування


Перед Вами гостинно відкриваються двері ресторану на 400 чоловік, де Ви можете замовити організацію і проведення банкетів, бізнес-ланчів, фуршетів. Висококваліфіковані кухарі із задоволенням запропонують Вам шедеври свого кулінарного мистецтва: блюда української, російської, угорської, чеської, словацької кухонь.

Лобі-бар - ідеальне місце, щоб приємно почати день з чашки ароматної кави або чаю, побалувати себе шматочком повітряного торту, проглянути свіжу пресу і, отримавши заряд позитивних емоцій, зануритися в ритм ділового дня. Додаткова інформація:

Бар:

Час роботи (рест.7: 00-23: 00, бар 11: 00-23: 00, лобі бар цілодобово, диско-бар 21: 00-2: 00 (крім середи))

Ресторан:

Українська кухня

Закарпатська кухня

Європейська кухня

Кількість місць (400, бар 40-50)

Більярд (пив бар), ТБ (пив бар)


Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: