Xreferat.com » Рефераты по физкультуре и спорту » Організаційні основи фізкультурно-оздоровчої роботи

Організаційні основи фізкультурно-оздоровчої роботи

їх протікання, етіологію та лікування, у тому числі, лікування загартуванням.

«Хворобою називається порушення життєдіяльності організму, які виникають внаслідок дії незвичних подразників зовнішнього і внутрішнього середовища» [10, 26].

У дошкільному віці найчастіше виникають такі хвороби, як: 1) інфекційні (респіраторні – грип, вірусний гепатит, туберкульоз, дифтерія, кір, краснуха і т. ін.); 2) хвороби серця та легень (вроджені вади серцево-судинної системи, ревматизм, бронхіт, бронхіальна астма і т. ін.); 3) хвороби шкіри та крові (фурункули, вітрянка, пухирчатка, анемії та діатези різної етіології й т. ін.); 4) хвороби нирок і сечовивідних шляхів (пієлонефрит, цистит); 5) захворювання очей і нервово-психічні захворювання.

Кожен вихователь, приступаючи до загартування дітей, повинен враховувати не тільки індивідуальні особливості дитини але й (у дошкільних закладах спеціального призначення – особливо) стан здоров’я дитини на даний момент, специфіку захворювання (етіологію, характер протікання), правильне проведення загартовуючих процедур при певних захворюваннях і їх доречність.

Не при всіх перелічених захворюваннях є можливим і необхідним проведення загартовуючих процедур. Але при захворюваннях органів дихання та хворобах, пов’язаних з розладами центральної нервової системи, загартування є необхідним компонентом режиму дня дітей в період їх реабілітації.

Хронічний тонзиліт, який у дошкільному віці зустрічається найчастіше, – це довготривалий запальний процес, який виникає в мигдалинах і сприяє деформації тканин, характеризується загальними проявами інтоксикації. В мигдалинах можуть бути пробки з гноєм, дитина температурить, худне, має поганий апетит. Хронічний тонзиліт може бути джерелом інфекції, в результаті якої вражають серце, нирки, жовчний міхур, суглоби, часто тонзиліт передує розвитку ревматизму, ускладнюючи його.

У комплекс лікувальних заходів тут входять і загартування повітрям, сонцем і водою, які сприяють швидкому одужанню [2, 151].

Дещо менш поширеною у дошкільному віці є бронхіальна астма – в її розвитку велике значення спадкового фактора (близькі родичі таких дітей хворіли на бронхіальну астму, екзему, подагру, ожиріння й ін.), впливу зовнішнього середовища (різноманітні інфекційні захворювання, поганий режим харчування, побут, несприятливі умови психофізичного розвитку). Обов’язковою умовою розвитку астми є сенсибілізація організму, пов’язана з накопиченням алергічних антитіл внаслідок впливу різноманітних алергенів: побутових, епідермальних, пилкових, хімічних речовин, речовин лікарського, харчового, інфекційного походження.

Дитина, хвора на бронхіальну астму, повинна якнайбільше часу проводити на свіжому повітрі. Навіть при деяких легких нападах астми може бути використане свіже повітря. Важливе значення має тут і загартування водою. Щоб дитина добре переносила купання, її треба загартовувати поступово. Методи загартування ті самі, що і для здорових дітей, але користуватись ними треба обережніше, повільніше змінювати температуру води і повітря. Дитині, хворій на бронхіальну астму, рекомендують заняття з плавання, але навантаження потрібно збільшувати з урахуванням стану її здоров’я і тільки у період ремісії. Її треба купати щодня і лише в окремих випадках – не рідше двох разів на тиждень.

Крупозна пневмонія (запалення легенів) – інфекційно-алергічне захворювання, яке трапляється переважно в дітей старшого дошкільного та шкільного віку. Хвороба розвивається при ослабленні організму, переохолодженні. Збудником найчастіше є пневмококи (ІV тип), а також стрептококи, стафілококи, палички Фрідлендера. «При лікуванні важливо, щоб повітря в кімнаті було завжди свіжим (t˚ – 18–20˚С) і достатньо зволоженим (60–80%). Дослідженнями було встановлено, що на свіжому повітрі відбувається швидке покращання загального стану дитини, тому рекомендується проводити прогулянки. Температура повітря повинна бути не нижча, як – 10˚С. При загостренні хвороби використовують водні процедури – ванни з поступовим підвищенням температури до 40–42˚С, тривалістю 5–6 хв. і обливанням після цього більш прохолодною водою (27–29˚С)» [2,121].

Г. Гребенчук радить провітрювати приміщення в присутності хворої дитини. Тільки в такому разі можна досягти бажаного результату. «Дитину при цьому одягають або добре вкривають (так звана кімнатна прогулянка). Особливо корисно носити дитину на руках під час провітрювання кімнати. Тоді поліпшується робота серця, дитина стає спокійною і засинає, в неї покращується апетит. Однак, при різко вираженому запаленні верхніх дихальних шляхів (сильний нежить, частий кашель), коли дитина змушена дихати переважно ротом, найкращий ефект дає свіже, але тепле повітря» [4, 25].

Туберкульоз – інфекційне захворювання, викликане мікобактерією. Збудник туберкульозу був відкритий Кохом у 1882 році, й відноситься до великої групи мікобактерій – бактерій Коха. Збудник туберкульозу стійкий до фізичних подразників, і це утруднює дезинфекцію при даному захворюванні. Головним джерелом зараження тут є хвора на туберкульоз людина, всі виділення якої можуть бути джерелом зараження. Найбільше значення має мокрота. При кашлі, розмові, чханні людина сіє мікобактерії туберкульозу (дрібні краплі слизу), до яких дуже вразливим виявляється незміцнілий ще дитячий організм.

При туберкульозі, як і при інших інфекційних захворюваннях, виробляється імунітет, але він під впливом різноманітних шкідливих впливів зовнішнього середовища може бути порушеним. У цих умовах нове потрапляння туберкульозних мікобактерій в організм дитини викликає зовсім інші реакції. Розвиток туберкульозу в організмі обумовлюється різноманітними факторами, одним з яких є вікові особливості організму дитини. У старшому дошкільному віці найбільш характерною формою туберкульозу є туберкульоз без чіткої локалізації – хронічна туберкульозна інтоксикація, яка має доброякісне протікання.

Важливим фактором у лікуванні хворих на туберкульоз є правильна організація режиму: широке користування свіжим повітрям і сонцем. Повітря в приміщенні завжди має бути чистим і свіжим, температура його – 18–20˚С. Діти повинні максимально користуватись зовнішнім повітрям. Зимою режим потрібно організувати так, щоб діти перебували на відкритому повітрі протягом 3–4 годин на добу, чергуючи прогулянки з перебуванням дітей у приміщенні. Прогулянки зимою повинні входити в режим дня за будь-якої погоди та температури повітря.

Літом усе життя хворої дитини повинне проходити на відкритому повітрі, а на ніч дітей краще вкладати спати на верандах. До числа елементів загартування відносяться обтирання, обливання і душ, які стимулюють процеси обміну і тонізують нервову систему. Водолікувальні процедури починають з теплої води (36–37˚С), поступово, у міру звикання, знижують температуру води до 25–26˚С.

Якщо у хворобі відбулося загострення, то необхідно припинити загартувальні процедури. Зокрема, припиняють водні процедури та сонячні ванни. Способи лікування загартуванням строго індивідуальні. При гострому спалаху процесу, вираженому потовиділенню, підвищеній збудливості нервової системи хворому потрібно знаходитися в кімнаті при відкритому вікні, адже доступ свіжого повітря є дуже важливим. Великої обережності потребує використання прямого сонячного проміння. Воно може викликати загострення хвороби. Багатьом хворим призначають у вигляді водолікувальних процедур хвойні та хвойно-кисневі ванни. Лікування найчастіше проходить у санаторних дошкільних закладах закритого типу» [11,18].

Дитячий церебральний параліч є тяжким захворюванням центральної нервової системи, що призводить не тільки до рухових порушень, але й викликає затримку або патологію розумового розвитку, порушення слуху, зору, розлади мовлення. Вперше клінічний опис ДЦП дав англійський лікар-хірург Літтель в 1861 році. Назва даної патології, її класифікація змінювалися на різних етапах розвитку наукових досліджень.

Дитячий церебральний параліч виникає під впливом різноманітних причин. Це можуть бути:

– порушення нормального плину вагітності (токсикози, асфіксія плоду й ін.);

– післяродові фактори (родові травми черепа, недоношеність і т.д.).

К.А. Семенова виділяє три стадії ДЦП: початкову, ранню резидуальну та пізню резидуальну з двома ступенями важкості протікання. Фізичний стан дітей з церебральним паралічем, за даними деяких авторів (Межаніна, Болотіна) і спостереженнями, часто є незадовільним, або такі діти фізично недорозвинені. Відставання у рості та розвитку скелету, порушення ваги, диспластичність будови черепа, явища вегето-судинної дисфункції – ось аномалії фізичного розвитку дитини з ДЦП. У неї нестійкий ритм серцевої діяльності та дихання, порушення моторної функції кишечника, підвищене потовиділення, особливо кистей рук і стоп. У деяких дітей з’являються порушення терморегуляції (зі схильністю до підвищеної температури тіла без видимих причин), порушення білкового, жирового, вуглеводного балансу й інших обмінних процесів. Усе це підтверджує думку, що кожна дитина, уражена ДЦП, потребує обстеження і догляду для виявлення всіх проявів захворювання як з боку нервової, так і інших систем організму.

У зв’язку з тим, що в хворих дітей часто спостерігається фізична послаблення внаслідок різноманітних хронічних соматичних хвороб (хронічний тонзиліт, бронхіт), підвищується сприйнятливість організму до простудних захворювань (слабка імунна система), тому педагогу потрібно зміцнювати здоров’я дітей, покращуючи їх імунну систему. Цього можна досягти за рахунок використання загартовуючих процедур (під керівництвом лікаря) у поєднанні з ЛФК і масажем.

Дещо специфічним захворюванням дитини є заїкання – складне порушення мовлення, що виявляється в розладі його нормального ритму, мимовільних зупинках у момент висловлювання або в змушених повтореннях окремих звуків і складів. Найчастіше заїкання спостерігається в чоловіків і починається в 2–5 річному віці. З віком заїкання ускладнюється мовними вивертами, мимовільними рухами, наростаючою боязкістю перед мовленням, судомами м’язів обличчя, кінцівок. Лікування у таких випадках проводиться в спеціальних лікувальних установах лікарями-невропатологами або психіатрами спільно з логопедами. Часто лікування може проводитися в дошкільному закладі спеціального призначення логопедом спільно з вихователем і сім’єю дитини. Важливе значення в системі лікування заїкання має загартування, яке повинне входити в комплекс режиму дня хворої дитини.

До загартувальних процедур, перш за все, відноситься щоденне перебування дитини на свіжому повітрі. Через шкірні покриви, органи дихання й органи відчуття на дитину позитивно впливають кліматичні, метеорологічні та природні фактори. Прогулянки, ігри на свіжому повітрі, різні спортивні розваги (санки, лижі) заспокоюють її нервову систему, створюють емоційну підйом, гарний настрій. Повітряні ванни впливають і на серцево-судинну систему нормалізують її. Сонячні ванни при обережному і продуманому лікарем дозуванні (вони протипоказані дітям з розладами центральної нервової системи) також добре впливають на організм дитини, підсилюють і прискорюють обмін речовин. Важливе значення для дітей, які страждають на заїкання, мають водні процедури: обтирання, обливання, душ і купання, які є прекрасним засобом для загартування організму дитини, зокрема, її нервової системи [12, 105].


3. Не традиційне загартування дітей в ДНЗ


Велику роль для імунної та нервової системи відіграє не тільки фітотерапія, а й ароматерапія. Особливо, якщо ми поєднуємо її з дихальною гімнастикою, масажем, ультрафіолетовим опромінюванням.

В санаторних дитячих садках в групах реабілітації, в медкабінетах наявне (оснащення) відповідне обладнання. У дітей нервова система відрізняється не так морфологічною, як функціональною завершеністю. Малята дуже чутливі до подразників. У них переважають процеси збудження, що обумовлює швидке формування рефлексів. Тому у дітей краще і швидше розвивається реакція на реабілітаційні процедури при невисоких дозах та менш тривалому курсі лікування. Неадикватні вікові дозування навіть сонячних ван можуть викликати надмірну збудженість, розлади апетиту, сну, погіршення загального стану здоров’я. Тому проведення водних, повітряних, теплових і світлових процедур вимагає особливого контролю та обережності. Жодна із цих процедур не проводиться без нагляду дорослих [8, 103].

Процедури проводяться не раніше як через годину після їди або за 30–50 хв. до їди. Високого ефекту можна досягти тільки в тому разі, коли процедури збігатимуться з фазою найбільшої чутливості функціональних систем організму. «Жайворонкам», у яких активність біоритмів вища в I половині дня, процедури призначають від 8.00-до 10.00, а «Совам» доцільніше приймати процедури в II половині дня. Кисневі коктелі, сеанси ароматерапії проводяться за схемою. Перед сеансами обов’язковий медогляд. Процедури строго дозуються (від 3 до 7 хв.) за умови нормального дихання. Під час прийому інгаляцій дитина повинна глиббоко дихати (це може спричинити гіпервентиляцію легенів, а як наслідок запаморочення). Дихати треба без зусиль, концентрація лікарських рослин, які вуикористовують апаратним способом, повинна ббути малою. Для тих хто хворіє на бронхи рекомендовано робити сольові інгаляції [7, 45].

В нинішніх екологічних умовах доцільно використовувати для зміцнення захисних сил організму дітей не тільки ароматерапію, а і фіточай. Особливо подобається дітям «Бахчисарайський», де складниками являється: шипшина, ромашка, лаванда, кропива, м’ята; «Вітамінний» – в складі якого горобина, шипшина; «Здоров’я» – з трав алтею, шавлії, кропиви, м’яти, лаванди, горобини – по 130–150 мл на прийом з 4 до 7 років.

Єдиним протипоказанням може бути поліноз – алергія на рослини.

В цивілізації багато змін. Але біологічна сутність людини залишається такою ж, в її тісного взаємоконтакті з усіма фактами зовнішнього середовища. Тому цілющі речовини в рослинах по природі своїй гармонічні організму людини. Лікувальних рослин 800 видів, перевірених практикою [9, 104].

Про ціну життя людина зрозуміла спочатку свого становлення і продовження його молила багатьох і єдиного Бога. Людина зрозуміла, що природа і вона єдина. Завдяки їй людина впізнала багато таємниць. Внаслідок догадливість стала називатись інтуїцією, за допомогою якої дізнались про лікувальну силу рослин.

В злагоді з природою, відтворивши її, людина не наносить ущерб своєму здоров’ю бореться за збереження його, а цим самим забезпечує собі активне довголіття [14, 22].

Цілителями на Україні були монахи, ченці. («Збірник Святослава» 1076 р.). Вони через віки пронесли практику далеких предків, передаючи її з покоління в покоління. Вони ділили рослини по «статевому признаку»: кропива, душиця, конюшина рахувалися жіночими, які чоловіки повинні уникати, а полин, дев’ясил, безсмертник – чоловічі рослини. Рогедрон являвся продовжувачем роду, звіробій – «травою від 99 хворіб, плоди абрикосу (8 видів) – плоди здоров’я, а полин – «матір трав»». Дози раніше відміряли не на вагах, а щепкою, яка приблизно мала 10–14 г. сухоі рослини [13, 11].

В східній фітотерапії кожній частині рослини назначалось лікувати відповідну частину тіла: кора – шкіру, вітки – судини, листя – внутрішні органи, квіти – органи чуття, коріння – кісткову систему.

Від хімічних препаратів рослинні відрізняються тим, що ефект появляється не зразу, а поступово. Збільшувати дози при лікуванні травами це те саме, що передозувати таблетками [6, 104].

Склад лікарських зборів – вищий пілотаж. В одному зборі може бути від 3 до 24 лікарських рослин (наприклад, в бальзамі Бітнера).

Висококваліфікований спеціаліст Олександр Георгієвич Селезньов, доктор медичних наук, який двічі захистив докторську дисертацію (в Росії і в Україні) заслужив позитивні відгуки научних рад та геронтологів, пропонує нам 39 видів фіточаїв. Опираючись в своїй научній і практичній діяльності на головні принципи системи природного оздоровлення і висунуті ще Равіценою, – «Не нашкодь!» – доктор Селезньов активно використовує сучасні комп’ютерні технології. Сюди включається і правильне харчування, дихання, фізичні вправи, цілющі напої, водні процедури, які забезпечують виздоровлення, профілактику і зміцнення, омоложення організму [7, 98].

Вилікуватись одним фіточаєм неможливо. Необхідне ще і гармонія з самим собою. На відміну від лікарських трав, що приймають з лікувальною метою, повсякденні побутові, профілактичні і лікувальні чаї не мають сильнодіючих і ядовитих компонентів, володіють широким спектором терапевтичних особливостей, мають лікувальні явища з оздоровчими симптомами захворювань [8, 211].

В кінці зими організму необхідне примінення простого трав’яного чаю. Збір для нього ми можемо приготовити самі. Можна скласти суміж різноманітних трав: листя кропиви, яка багата вітамінами, а особливо «C». Смачний і корисний чай із звіробою, з сушених ягід малини, смородини горобини.

Заваркою для чаю може бути шалфей, чебрець. Ці трави можна брати в любому співвідношенні. Загальна кількість суміші неповинна перебільшувати 1 ч. л. на один стакан води. Чим більше компонентів входить в склад чаю, тим більше біологічно активних речовин ми дістанемо. Пити такий чай корисно ранком і вечером без солодощів та кондитерських виробів.

Заварка для лікувального чаю готовиться в виді відвару або настойки із суміші трав. Відвар, настойка – це водяні витяжки з рослин. Відвари готуються із коріння рослин, кори, настойки – з листя, стебел, квіток.

Трави роздроблюються і засипаються в емаліровану або фарфорову посуду, заливають водою, ставлять на водяну баню (тобто нагрівають паром або кип’яченою водою). Нагріваємо трави на протязі 30 хв., при частому помішуванні.

В домашніх умовах відвари і настої можна приготувати і простіше – без кип’ятіння. Збір чаю із суміші лікувальних рослин заливають крутим кип’ятком, посуду герметично закривають кришкою, утеплюють і настоюють 4–6 годин, а потім проціджують. Настої краще готувати щоденно, зберігати в темному прохолодному місці або в холодильнику (термін зберігання не більше двох діб).

Який рецепт для Вас буде найкращим, Вам підкаже лікуючий лікар.

Перед тим, як почати пити лікувальний чай – проведіть очистну терапію.

Велику роль для імунної та нервової системи відіграє не тільки фітотерапія, а й ароматерапія. Особливо, якщо ми поєднуємо її з дихальною гімнастикою, масажем, ультрафіолетовим опромінюванням.

В санаторних дитячих садках в групах реабілітації, в медкабінетах наявне (оснащення) відповідне обладнання. У дітей нервова система відрізняється не так морфологічною, як функціональною завершеністю. Малята дуже чутливі до подразників. У них переважають процеси збудження, що обумовлює швидке формування рефлексів. Тому у дітей краще і швидше розвивається реакція на реабілітаційні процедури при невисоких дозах та менш тривалому курсі лікування. Неадекватні вікові дозування навіть сонячних ван можуть викликати надмірну збудженість, розлади апетиту, сну, погіршення загального стану здоров’я. Тому проведення водних, повітряних, теплових і світлових процедур вимагає особливого контролю та обережності. Жодна із цих процедур не проводиться без нагляду дорослих [8, 134].

Процедури проводяться не раніше як через годину після їди або за 30–50 хв. до їди. Високого ефекту можна досягти тільки в тому разі, коли процедури збігатимуться з фазою найбільшої чутливості функціональних систем організму. «Жайворонкам», у яких активність біоритмів вища в I половині дня, процедури призначають від 8.00-до 10.00, а «Совам» доцільніше приймати процедури в II половині дня. Кисневі коктелі, сеанси ароматерапії проводяться за схемою. Перед сеансами обов’язковий медогляд. Процедури строго дозуються (від 3 до 7 хв.) за умови нормального дихання. Під час прийому інгаляцій дитина повинна глибоко дихати (це може спричинити гіпервентиляцію легенів, а як наслідок запаморочення). Дихати треба без зусиль, концентрація лікарських рослин, які використовують апаратним способом, повинна бути малою. Для тих хто хворіє на бронхи рекомендовано робити сольові інгаляції [13, 129].

В нинішніх екологічних умовах доцільно використовувати для зміцнення захисних сил організму дітей не тільки ароматерапію, а і фіточай. Особливо подобається дітям «Бахчисарайський», де складниками являється: шипшина, ромашка, лаванда, кропива, м’ята; «Вітамінний» – в складі якого горобина, шипшина; «Здоров’я» – з трав алтею, шавлії, кропиви, м’яти, лаванди, горобини – по 130–150 мл. на прийом з 4 до 7 років.

Єдиним протипоказанням може бути поліноз – алергія на рослини.

В цивілізації багато змін. Але біологічна сутність людини залишається такою ж, в її тісного взаємоконтакті з усіма фактами зовнішнього середовища. Тому цілющі речовини в рослинах по природі своїй гармонічні організму людини. Лікувальних рослин 800 видів, перевірених практикою.


4. Фізкультуро-пізнавальне заняття «Подорож до Арктики» для дітей в ДНЗ


Обладнання: капелюхи на кожну дитину зі сніжинками, гімнастичний бум «Морж», масажні доріжки, гімнастична лава, дуги (3 шт.), зірочка, гімнастична стінка, похила дошка, сухий басейн, «сніжки», вирізанні бурульки, кошик, великі м’ячі, кеглі, дорожня валіза, велике дерев’яне яйце, коробка з кіндер сюрпризами «пінгвинята».

Хід заняття

І Вступна частина (до 4,5 хв.)

Діти заходять в зал шикуються в шеренгу

Фізрук: Доброго ранку наші гості, дівчата та хлоп’ята.

Сьогодні в нас заняття незвичайне, ми будемо подорожувати до самої холодної частини земної кулі – до Арктики.

Ой, а це що? (у залі яйце, біля нього валіза, в ній капелюшки)

Як яйце тут опинилось?

Як до зали закотилось?

От так чудо-чудернацьке

Опинилось тут зненацька

І цікаво хто в нім є

Я постукаю в яйце!

(під музику з’являється дитина «пінгвинятко», міні таночок з елементами акробатики та брейкдансу)

– Я маленький пінгвинятко.

А де мої мамо й татко?

Фізрук: Малий, як же ти тут опинився? А де ж твої батьки? Не сумуй, ми тобі допоможемо, пішли з нами.

Давайте підійдемо до вказівника частин світу (діти розглядають). Пригадаємо мешканців, які мешкають на північному полюсі.

Діти відповідають.

Ось ми і пригадали, тоді вирушаймо

До веселої Арктичної країни

Де живуть сильні та міцні пінгвіни

Всіх запрошую малята

У мандрівку вирушати

(Одягають капелюшки) ходьба з корегувальним капелюхом на голові, слідкувати щоб капелюх не падав, для цього потрібно – тримати спину пряму, голову не нахиляти, основна ортопедична стійка «Потримаймо горішок між лопатками»

– Научимо наше маленьке пінгвинятко, щоб була правильна постава, п’ятки разом носочки порознь, спинку прямо усім тримати, голівоньки не опускати. Шляпки зняли, тримаймо у руках перед грудьми:

– Ходьба звичайна, ходьба навшпиньках, руки з шляпкою до гори, ходьба звичайна.

Руки зі шляпкою за спинку сховали

На п’ятках всі разом закрокували

Ходьба на п’ятках, ходьба звичайна, ходьба з високим підніманням колін, «капелюшок» перекладають із руки в руку, під ногою (спина пряма), ходьба звичайна, «крабики» – ходьба на долонях і ступнях, «капелюх» покласти на низ живота, ходьба звичайна, ходьба приставним кроком

На тулуб кладемо свої рученята,

Галопом бічним побіжать всі малята

Правим боком по колу повертаймося

Та бічним галопом просуваємося

Лівим боком, скоком, скоком

По крижині просувалися до веселої країни

Непомітно наближаємося

Холодно стало, а щоб нам не змерзнути, трішечки розігріємось разом з пінгвинятком, зробимо декілька вправ, щоб перевірити вашу витривалість

ІІ Підготовча частина (8 хв.)

Діти шикуються у 2 шеренги через середину залу.

Комплекс корегувальної гімнастики «Веселі пінгвинята» (з капелюшками)

1. «Весела голівонька»

Нахили голови з почерговим підніманням плечей

Вихідне положення – ноги разом, руки опущені вздовж тулуба

1 – нахил голови до лівого плеча, плече підняти

2 – Вихідне положення

3-нахил голови до правого плеча

4 - в.п (повторить 7 раз)

2. «Капелюшки»

Піднімання рук вперед, вгору з виставлянням ноги на носок, назад

Вихідне положення – ноги разом, руки з капелюшком перед грудьми

1 – руки вгору, ліва нога на носок назад, прогнутися в спині

2 – Вихідне положення

3 – руки вгору, права нога на носок назад

4 – Вихідне положення (пов. 7 раз)

3. «Зустріч друзів»

Нахили тулуба вперед з просуванням дрібним кроком у перед друг другу назустріч.

Вихідне положення – о.с руки з капелюшком внизу

1 – нахил тулуба вперед

2,3 – дрібні кроки

4 – Вихідне положення (пов. 7 раз)

4. «Міцні ніжки»

Виставляння ніг з розведенням рук в сторони, обличчям один до одного

Вихідне положення – ноги разом, руки зігнуті в ліктях з’єднані перед грудьми.

1 – виставлянні лівої ноги на п’ятку вліво, руки розвести в сторони

2 – Вихідне положення

3 – виставляння правої ноги на п’ятку вправо, руки в сторони

4 – Вихідне положення (пов. 7 раз)

5. «Човники» (виконується в парах)

Напівприсідання з нахилом тулуба в сторони

Вихідне положення – ноги разом, руки з’єднанні, розведені в сторони «човником»

1 – легке напівприсідання з нахилом тулуба вліво

2 – Вихідне положення

3 – легке напівприсідання з нахилом тулуба вправо

4 – Вихідне положення (повторити 7 раз)

6. «Гойдалки»

Вихідне положення – у парах, дівчата сидячи на п’ятах, хлопчик стоячи на колінах

1 – хлопець сідає на п’ятки підтягуючи дівчину, дівчина підводиться на коліна

2 – рух навпаки

7. «Пінгвинчики – стрибунчики»

Стрибки на обох ногах, у чергуванні з дрібними кроками з поворотом навколо себе

Вихідне положення – ноги разом, руки опущенні до низу

1,8 – стрибки на носках

9,16 – кружляння на прямих ногах, дрібним кроком навколо себе

8. Дихальна вправа «Дмухаємо на сніжинку»

Перешикування в колону один за одним, ходьба звичайна, ходьба з перекладанням капелюшка із руки в руку над головою (руки прямі через сторони догори, донизу, слідкувати за осанкою дітей), ходьба звичайна (капелюшки складаємо у валізу).

– Відправляємось у подорож де нам з вами треба подолати перешкоди для того щоб знайти батьків пінгвинятка, мої помічники допоможуть мені підготуватися до подорожі. (Діти розкладають атрибути)

– І ми з вами підготуємось. Щоб зміцнити захисні сили організму зробимо точковий масаж: (3–4 хв.)

 «розбудимо гномиків» потирання долоньок, одну долоньку кладемо на чоло другу на потилицю. (5 р.)

– «Мамині бровки» вказівними пальчиками натискуємо на брови (5 р.)

– «Клубочки» у ділянці носа (5 р.)

– «Козацькі вуси» (5 р.)

– «Вушка чебурашки» натискуємо край вуха з верху вниз (3 р.)

– «Одягнемо рукавички» по 3 рази гладимо кожну руку і розтираємо пальчики

ІІІ Основна частина (18 хв.)

Спосіб організації потоково-коловий

Погляньте ось нас вже зустрічає мешканець – морж він хоче з вами погратися

А) Вам потрібно стати на низькі «четвереньки» і перелізати правим, лівим боком, коли попередній дістанеться середини починає рух наступний

Б) Ходьба по «крижинам» – по дерев’яних брусках

В) Просування через сніговий намет тунелем; просування гімнастичною лавою хлопці на животі, підтягуючись руками, дівчата – сидячи за допомогою рук та ніг.

Г) «Доторкнись до полярної зірки» – підстрибування до предмета.

Д) А ось і маленькі ведмежата хочуть з вами погратися, вони розставили широко свої ніжки, щоб ви могли під ними пролізти – підлізання під дугами грудьми вперед.

Е) Дісталися океанського узбережжя і по гальці, щебеню, крижинкам, мохові будемо просуватися далі. А щоб не заблукати і не загубитися у холодному арктичному просторі звертайте увагу на вказівники, і пригадуйте як виконували вправи раніше і подорожуйте далі у пошуках батьків пінгвинятка (ходьба по коригувальним доріжкам).

Ж) Тепер наш путь пролягає по гладких, слизьких, відшліфованих вітрами великих крижаних горах. Погляньте, яка чудова крижана гірка з такої гірки навіть білі ведмеді влаштовують собі цікаву гру, ковзають з крижаної гірки прямо у океан – лазіння по гімнастичній стінці та спуск по похилій дошці у сухий басейн. Будьте обережними, коли будете повертатися і сідати на гірку.

З) Після такого купання треба швидше зігрітися і зробити силову вправу – вис із розкачуванням, а далі пограємось із тюленем, він пропонує зігріти ніжки, піднурюємо під крижинами і потренувати окомір влучаючи сніжкою у бурульки – кидання сніжками правою, лівою рукою з-за голови.

Є) Пробігаємо між крижинками по хвилястій доріжці «змійкою».

И) Прокачування «сніжних кульок» між крижинами.

Хто закінчив виконувати вправи сідайте на снігові намети (масаж стоп гладкими брусками, катання по долівці)

На крутих скалах арктичних островів селяться величезні колонії птахів їх називають «пташині базари». Які птахи мешкають у Арктиці?

Діти: називають.

Діти пограємо в гру «Пташиний базар», але не забувайте що спокійне життя птахів порушують арктичні хижаки – білий полярний вовк та песець. Ось я вже бачу їх лігво. Поки хижак відпочиває у птахів є змога вільно порухатися, пошукати їжу – рибу та мох, арктичні ягоди:

– Будьте обережними, прислухайтеся чи не йде хижак, спритними та чемними, коли повертатиметься до скелі. Тож правила гри ми пригадали і поки є час пограємо. Гра проводиться 2 рази.

– Щось наше пінгвинятко засумувало, щоб його розвеселити зліпимо сніговиків, розбивайтеся на дві команди хлопчики та дівчата. Ви будете перекочувати снігові кулі до протилежної стіни, починаючи з великих до малих.

Гра – естафета «Сніговик». Ой які гарні сніговики з’явились в нас. Але дуже замерзли рученята. Погляньте скоріш ось весела зграйка морських їжачків допоможе нам зігрітися беріть по одному і зробимо масаж.

1. Масаж рук: Діти у коло збираються, а їжачки в ручки забираються. Їжачок, їжачок ти колючий, покатайся поміж ручок, м’ячик катається, долонька посміхається. Дітки стараються, їжачки повільно катаються. Потім швидше побігав, побігав на долоньку він натиснув правою рукою потім лівою, поглянь, ямки стали, а долоньки не заморилися.

2. Масаж груді: м’ячик катаємо долонькою по колу на груді.

3. Масаж спини:

Діти повертаються по колу підходять ближче один до одного, так щоб кожна дитина дотримувалась до спини сусіда. Діти роблять масаж спини один одному – катають м’ячик зверху вниз, потім по колу. За сигналом діти повертаються в другу сторону і знову роблять масаж спини.

Психогімнастика:

Сідайте, трохи відпочинемо ми з вами багато подорожували, подолали довгий шлях, заплющуйте свої оченятка і пригадайте як ми зустріли моржа та перелізали через його спинку, просувались через сніговий тунель, піднімались по крижаних горах та

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: