Сумщина туристична

БІОСОЦІАЛЬНІ РЕСУРСИ


На весь світ відомі імена уродженців Сумської землі: славного запорозького кошового Петра Калнишевського, династії підприємців і благодійників Терещенків і Харитоненків, імена композиторів Бортнянського і Березовського. Тривалий час столицею Лівобережної України був Глухів. Тут мали свою резиденцію гетьман Іван Скоропадський, який похований в заснованому ним Гамаліївському монастирі поблизу Шостки, наказний гетьман Павло Полуботок, гетьмани Данило Апостол, Кирило Розумовський.


2.3.1 НАРОДНИЙ МУЗЕЙ ТРУДОВОГО БРАТСТВА М.М.НЕПЛЮЄВА

Однією з перлин Сумщини є місця, пов'язані з життям громадського діяча і релігійно - філософського письменника М.М. Неплюєва (1851- 1908), який у с. Воздвиженськомунинішнього Ямпільського району створивВоздвиженську чоловічу і Преображенську жіночу сільскогосподарські школи. Школидали чимало кадрів дляорганізованого М.М. Неплюєвим Хрестовоздвиженського Трудового братства - виробничо - споживчої артілі, яка мала на меті релігійно - моральне удосконалення. Вихованцями шкіл Неплюєва були відомі вчені, музиканти, художники, поети: С.Ф.Черненко, П.К.Федоренко, М.О.Фурсей, В.Я.Басок.

У Воздвиженську збереглися дерев'яний будинок М.М.Неплюєва, старий парк, могила Неплюєва, Хом'яківська гірка - місцелітературних читань братчиків. Матеріали про Трудове братство Неплюєваретельно зберігаються у народномумузеї , директор якого, Валерій Миколайович Авдасьов- людина, закохана у свою справу. [1;38,c.33;26]


2.3.2 МУЗЕЙ ПЕТРА КАЛНИШЕВСЬКОГО

Петро Калнишевський (1690-1803) - останній кошовий отаман Запорозької Січі. Народився майбутній "козацький батько" на Роменщині й ніколи не цурався своїх коренів, завжди пам'ятав про рідну землю. Власним коштом збудував Покровську церкву в Ромнах (1770р. не збереглась), у рідній Пустовійтівці звів церкву Святої Трійці та подарував їй Євангеліє в коштовному окладі, який є раритетом роменського краєзнавчого музею. Сумщина пишається цією легендарною особистістю - патріотом своєї Вітчизни, вірним сином України.

Калнишевського поховано недалеко відолтаря соборного храму у найпочеснішому місці Соловецького монастиря.

На Батьківщині Калнишевського у 1991 році встановлено пам'ятник(автори В.Бородай та Р.Синько). У 2005 році проведені заходи щодо вшанування пам'яті Калнишевського, у жовтні 2006 року , з нагоди 315-річниці з дня народження,відкрито музей.

Започатковано всеукраїнське козацьке свято "Калнишева рада", готується путівник "Калнишевими шляхами"для відкриття нового туристичного маршруту по Дніпропетровській, Полтавській і Сумській областях.[30;35;39]


2.3.3 БУДИНОК МУЗЕЙ А.П.ЧЕХОВА

Є на Сумській землі куточок, пов'язаний із життям і творчістю А.П.Чехова, з любов'ю описаний у його творах і листах. Це мальовнича околиця Сум - Лука, де перебував великий російський письменник. В Суми Антон Павлович Чехов приїхав разом з матір'ю і сестрою у травні 1888року, вони зняли будиночок під дачу у місцевих поміщиків Лінтварьових.

Луганська садиба, де поселилися Чехови, була розміщена на березі ріки Псел і зразу зачарувала письменника. "Уж очень у меня хорошо, так хорошо, что и описать нельзя! Природа великолепна, всюду красиво, простора пропасть, люди хорошие, воздух теплый, тоны тоже теплые, мягкие" - писав він В.Г.Короленку.

На Луці А.П.Чехов дописував оповідання "Житейская мелочь" ("Неприятность"), написав водевіль "Трагик поневоле", п'єси "Леший", "Рассказ неизвестного человека", виношував задумки оповідання "Учитель словесности", повість "Скучная история" і багато інших творів.

Садиба Лінтварьових не збереглася, тільки одноповерховий будиночок з чотирма білими колонами. На ньому мармурова дошка з написом: "В цьому домі в 1888-1889рр. жив і працював великий російський письменник Антон Павлович Чехов".

29 січня 1960 у 100-річну роковину з дня народження у цьому домі відкрито Будинок - музей Чехова. В п'яти кімнатах розмістилася експозиція, яка розповідає про життя і творчість письменника і його перебування на Україні.[30]

На Сумщині є ще багато місць, які пов'язані з життям видатних людей: могила О.К. Булатовича (о.Антонія) в с. Луцинівка Білопільського району - видатного дослідника Африки, пам'ятник І.Харитоненку - меценату і блігодійнику (Суми), будинок родини Терещенків - підприємців, меценатів (Глухів), пам'ятник і обеліск на могилі О.А. Деревській (роменській мадонні) - що виховала 48 дітей - сиріт (Ромни), з 1851 року з с.Богданівкою Шосткинського району пов'язане життя видатного педагога, письменника К. Ушинського.


2.4 ПОДІЙНІ РЕСУРСИ


Багата сумська земля на різні історичніподії, завдяки їм Сумщину знають як по всій Україні, так і за її межами.


2.4.1 МОГИЛА ГЕТЬМАНЦІВ

Є у м. Лебедині місце, де майже 250 років знаходилася велика братська "Могила гетьманців", де було поховано близько 900 козаків - мазепинців, страчених протягом 25 листопада - 26 грудня 1709 року у центрі міста, на майдані біля церкви Преображіння Господнього. У цей час у Лебедині знаходилась ставка московського царя Петра І. Водночас тут князь О.Д. Меншиков чинив слідство і суд над прихильниками гетьмана І.С. Мазепи. Страчених козаків поховали за межами міста поблизу нинішнього Мироносицького кладовища. Пізніше місце поховання страчених козаків назвали Гетьманським кладовищем, а лебединські козаки насипали у пам'ять полеглих побратимів високу могилу - більше 20м у довжину і ширину та 4м у висоту. Козацьку могилу доглядали лебединці, правили тут панахиди, саджали квіти. У дореволюційний час на могилі були хрест і огорожа. Могила проіснувала до 1957р. а потім була зруйнована у зв'язку з подальшою забудовою міста. У час новітнього українського відродження Сумське козацтво, просвітяни і місцеві краєзнавці відшукали місце кладовища гетьманів і насипала могилу вдруге, поставили на ній хрест. Влітку 2003 на могилі поновлено дерев'яний хрест. [24;29;39]


2.4.2ПОЛЕ КОНОТОПСЬКОЇ БИТВИ

Конотопська битва 1659 - переможна битва української армії, очолюваної гетьманом І. Виговським, з московськими військами в червні 1659 під Конотопом. Ранньою весною 1659 стотисячна московська армія під командуванням О. Трубецького і Г. Ромодановського вдерлася до Лівобережної України. Неподалік від Конотопа московське військо було на деякий час затримано козаками Ніжинського і Чернігівського полків. Однак під натиском переважаючих сил противника українські частини відступили у місто. В кінці березня 1659 московська армія почала облогу Конотопа. Захисники міста під командуванням ніжинського полковника Г. Гуляницького втратили близько 10 тис. вбитими, але здобути місто не змогли. Героїчна оборона міста скувала основні сили ворога і дала змогу гетьманові І. Виговському зібрати війська і підготуватися до генерального бою.

28-29 червня(8-9 липня) 1659 на землях Шаповалівки та Соснівки поблизу Конотопа відбулася вирішальна битва, в якій московська армія була вщент розгромлена. В ході битви московити втратили близько 50 тис. вбитими і 5 тис. полоненими ( серед яких було кілька бояр, зокрема Пожарський, Львов). Рештки ворожих військ відступили під Курськ. Проте І. Виговський не зміг скористатися перемогою. Проти його політики виступила старшинська опозиція. Виговський зрікся гетьманства. Та все ж блискуча перемога козацької зброї під Конотопом дала шанс Україні утвердити свою незалежність.

На місці битви встановлено пам'ятний знак-капличку.[15;39]


2.4.3 ПАМ'ЯТНИК МАМОНТУ

Сенсаційними знахідками прославилася на увесь науковий світ Кулішівка Недригайлівського району. В 1839 році тут натрапили на величезні кістки: копали яму під фундамент. Останки мамонта в Україні знайшли саме в той час, коли науковці тільки - но почали вивчати цю істоту, тому інтерес до неї був особливим. До того ж, в Україні рештки мамонта були знайдені вперше.

Землевласник, нащадок знатного роду - граф Головкін попечитель Харківського університету був людиною освіченою і про мамонтів чув. Він організував в Кулішівці серйозні розкопки. Запросив професора Харківського університету І.Й. Калениченка. Добули кісток на два кістяки. На цьому місці у 1841р. звели один з найоригінальніших у світовій історії пам'ятник.

Пам'ятник увічнює два історичних факти :

- знахідку добре збереженого кістяка мамонта;

- саме в цій місцевості проходив кордон між московським царством і Польско - Литовською Річчю Посполитою.[30,c.ХIХ;39]


2.4.4 СПАДЩАНСЬКИЙ ЛІС

У роки Великої Вітчизняної війни Спадщанський ліс став колискою Сумського партизанського з'єднання під командуванням двічі Героя Радянського Союзу С.А.Ковпака та Героя Радянського Союзу С.В.Руднєва. Партизани Сумщини пройшли з боями від Путивля до Карпат, а потім у складі Першої Української партизанської дивізії зробили не менш героїчний рейд на Сан і Віслу.

У вересні 1956 року у Спадщанському лісі відкрито музей партизанської слави. В музеї зберігаються особисті речі С.А.Ковпака, С.В.Руднєва, Г.Я.Базими, тачанка Ковпака, друкарська машинка, на якій було віддруковано перші накази партизанського генерала. В експозиції музею багато матеріалів, які розповідають про злодіяння фашистів на Сумщині.

У Спадщанському лісі збереглися німецький танк, захоплений партизанами у першому бою, партизанські землянки, братська могила партизанів.

Спадщанський ліс починається з монументу "Народні месники". Пам'ятник С.А. Ковпаку відкритий 4 вересня 1971р, до 30-річчя партизанського з'єднання, пам'ятник С.В.Руднєву відкрито у 1961р. Біля монументу партизанської слави - прититанкова гармата, захоплена у гітлерівців, перший підбитий німецький танк. Кам'яна брила з написом нагадує про розгром у Спадщанському лісі першої каральної експедиції гітлерівців 19 жовтня 1941р.

Спадщанський ліс - частина Путивльського державного історико - культурного заповідника, входить дотуристичного маршруту "Сумщина в період Великої Вітчизняної війни".[5,c.67;10,c.32;39]

Додаток № 16


2.4.5 СУМЩИНАФЕСТИВАЛЬНА

Фестиваліє одним із видів туристичних ресурсів. Сумська земля багата різними фестивалями: обласними, всеукраїнськими і навіть міжнародними.

Міжнародний фестиваль органної, камерної та джазової музики «Органум» вперше відбувся у 1993 році в м. Суми і з тих пір кожного року збирає учасників з усіх регіонів країни, а також з – за кордону. У програмі – концерти класичної музики, виставки.

Міжнародний музичний фестиваль «Бах – фест» - для шанувальників фортепіанної музики. Проходить в Сумах.

Продюсер цих фестивалів – відомий органіст і артдиректор Орест Коваль.

Всеукраїнський фестиваль військових духових оркестрів « Сурми Конституції», збирає в місто Сумикращі духові оркестри з усієї України.

У рамках фестивалю – Всеукраїнський конкурсдиригентів оркестрів духових інструментів серед студентської молоді, започаткований у 2005 році, присвячений пам’яті заслуженого працівника культури України Л.К.Власенка, що 28 років займав посаду директора Сумського вищого училища культури та мистецтв ім. Бортнянського

Український відкритий фестиваль дитячого, молодіжного кіно, телебачення та радіо «Кришталеві джерела» проходить у Сумах. На нього з’їжджаються представники творчих колективів дитячих, юнацьких студій, телерадіокомпаній з усіх регіонів України.

У програмі: конкурс фільмів, а також -туристична програма: відвідування древнього Путивля, Спадщанського лісу, екскурсія по Сумах та інших мальовничих куточках сумського краю.

Всеукраїнський літературно – мистецький фестиваль «Кролевецькі рушники» прижився у Кролевці. Ось уже кілька років поспіль з’їжджаються у славний Кролевець артисти, майстри мистецтв та гості з усіх регіонів України. У програмі фестивалю – Всеукраїнський конкурс сучасної авторської пісні творчих колективів та окремих виконавців, виставка українського хліба, виставка робіт майстрів художнього ткацтва, виставка декоративно – ужиткового мистецтва майстрів України, гала – концерт переможців.

Всеукраїнський сільський фестиваль «Боромля» проходить у Тростянецькому районі наприкінці серпня. Він спрямований на пробудження інтересу до народної і сучасної пісні. Право першого виступу на церемонії відкриття надається кращому із кращих.

У програмі – конкурс на краще виконання пісні про село, конкурс молодих поетів, виставка – ярмарка сільськогосподарської продукції та інші розваги. У 2006р. у фестивалі взяло участь близько 400 учасників з різних областей України.

«Мистецькі береги Ворскли» - так називається всеукраїнський фестиваль сільської народної творчості, що проходить в Охтирці.


Вже 5 років у Конотопі проводиться всеукраїнський фестиваль «Козацький родослав», присвячений Конотопській битві. У 2006 році відсвяткували 347-і роковини. У цьому ж році фестиваль одержав статус всеукраїнського.

У програмі – святковий марш козацьких загонів, виступи художніх колективів, виставка козацьких куренів, виставка народних умільців, положення вінків до пам’ятного знаку (каплички) на полі Конотопської битви, гала – концерт.

15 – 16 серпня стало традиційним проведення всеукраїнського свята «Калнишева рада» у Недригайлівському районі. У рамках свята – фестиваль козацької пісні «Дивограй», музейна експозиція «Петро Калнишевський – останній отаман Запорізької Січі».

ОБЛАСНІ :

фестиваль – конкурс хореографії «Поліські візерунки»;

фестиваль патріотичної пісні «Партизанські зірниці» (Путивль);

фестиваль фольклору «Пісенні джерела рідного краю»;

фестиваль – конкурс «Вишневі усмішки» (Охтирка)

фестиваль хорового мистецтва «Пісенне Посулля» (Недригайлів);

фестиваль творчих колективів «Чарівний ключик» (Ямпіль);

відкритий краєзнавчий мистецько – туристичний фестиваль «Земля Ярославни – золота кувшинка» (Путивль).[39]

3. Актуальні в потенційні види туризму в Сумській області


В області є перспектива розвитку :

- культурно – пізнавального туризму;

- екологічного туризму;

- спортивно – оздоровчого туризму;

- сільського туризму

Завдякинаявності в Сумській області великої кількості пам’яток історії(1,5тис.), пам’яток архітектури ( понад 300), близько 80 давньоруських городищ, поселень, могильників є перспектива розвитку культурно – пізнавального туризму. Йде створення державного історико – культурного заповідника «Посулля» на додачу до вже двох діючих – Глухівського і Путивльського. Він включатиме пам’ятки, розташовані в Роменському та Недригайлівському районах.

Є перспективи для розвитку зеленого туризму. У трьох оселях Лебединського району створені умови длянадання послуг із сільського зеленого туризму.[18;23;28]

Природні заповідники, заказники, урочища, створюють умови для розвитку з багаторічною перспективою спеціальних видів туризму – човнового, кінного і пішохідного.

Область має значні мисливські угіддя, що сприяє розвитку мисливського та рибальського туризму.

Одним з найважливіших центрів туризму в області є національний природний парк «Деснянсько – Старогутський». До послуг – мисливсько -рибальська база ( розміщення у літніх двомісних будиночках) та база «Боровичанка», дерозташований будинок на 20 ліжко – місць. На березі Десни у спеціально відведених місцях можна розбити намети. Туристів та відпочиваючих чекають пляжі, риболовля, катання на човнах, візит – парк з бібліотекою, де можна переглянути відеофільми.

Пропонуються екскурсії по маркованих екостежках «Візитівка Десни», для любителів тихого полювання – вдосталь ягід, грибів.[19]

Нині в області діють 28 дитячих оздоровчих таборів, 88 профільних таборів художньо – естетичного, спортивного, туристсько – краєзнавчого, еколого – натуралістичного спрямування. Свої послуги пропонують 5 баз відпочинку, 2 санаторії, 6 санаторіїв – профілакторіїв, сосновий спа – курорт «Буймерівка», санаторій «Токарі» у Лебединському районі, де можна добре відпочити і оздоровитись.[39]

Розроблені екологічно – туристичні, науково – пізнавальні, навчально – екологічні маршрути, які передбачають ознайомлення з пам’ятниками архітектури національного та місцевого значення, пам’ятками природи, подорожі, відвідування монастирів, стародавніх городищ, експозицій краєзнавчих музеїв – «Духовні святині Путивльського краю», «Золоте кільце Конотопу», «Глухів – Глинська пустинь», «Путивль – перлина «Золотого намиста Славутича», «Стрілецькою течією чарівного Сейму»,Андріяшівсько – Гудимівський гідрологічний заказник, Біловодський гідрологічний заказник, «По Сейму на плотах» та ін.[27,c.30]

Розроблені туристично- екскурсійні напрями допоможуть створити умови для вивчення історико-культурної спадщини області, ознайомлять з природними пам’ятками краю, зможуть забезпечити відпочинок для різних категорій населення, дадуть можливість області вийти на широкий інформаційний простір, гідно заявити про себе на загальнодержавній арені не тільки інформаційно-рекламними засобами, а й конкретними пропозиціями конкурентноспроможним туристично- екскурсійним продуктом.[39]


Розпочато розробку довідника «Сумщина туристична».[39] Мета довідника :сприяти розвитку внутрішнього та сільського зеленого туризму, збільшити надходження коштів в економіку області від зовнішнього туризму, привернути увагу громадськості до туристичних об’єктів Сумщини.

Тираж 25 тис. екземплярів з додатком у електронному вигляді. Зміст: пам’ятки архітектури, природно – рекреаційні зони, музеї, виставки, санаторії, будинки відпочинку, готелі, агро- садиби, кафе, місця розваг та відпочинку, туристичні організації, туристично – спортивні маршрути, сувенірні лавки, місця, які цікавлять туристів та гостей області.

Електронна версія буде розповсюджена по всім туристичним фірмам України, більш ніж в2 тис. іноземних фірм Росії, Білорусії, Грузії, Європи та Азії.


Найбільш перспективними видами рекреаційної діяльності в області є:[12,c.46]

довгостроковий відпочинок та санаторно – курортне оздоровлення;

спортивно – оздоровчий туризм;

дозвілля – відпочинок (85 – 95% загального контингенту туристів;

туризм діловий;

службовий;

бізнес – навчання;

культурно – пізнавальний ( у тому числі з метою відвідання театрів, музеїв, спортивних і фестивальних заходів, урочистих свят, тощо);

сільський зелений та екологічний туризм;

екскурсійна діяльність.

Пріоритетними видами туризму держава визнає внутрішній та в’їзний туризм, які в області характеризуються такими показниками [39]

Показник Одиниця виміру 2005 2006 Відхилення
Внутрішній туризм тис.осіб 10214 12267 +20,1%
В’їзний (іноземний) туризм тис.осіб 206 208 +1,0%

До причин, що не сприяють розвитку в’їзного туризму можна віднести:

зниження мотивації турфірм до залучення іноземців на Сумщину, що викликає скасування у 2005 році нульової ставки ПДВ на послуги українських туроператорів нерезидентам. Негативний вплив від цього спостерігається другий рік підряд ( по Україні у 2005 році туроператори залучили на 25% менше іноземних туристів, а у 2006 році на 6% менше);

недостатня розвиненість туристичної інфраструктури області. Не вистачає сучасних готельних комплексів з відповідною інфраструктурою;

не вистачає сучасних кемпінгів, баз відпочинку, немає жодної туристичної бази;

потребують реставрації більшість пам’яток архітектури та історії;

потребує реконструкції матеріально – технічна база оздоровлення;

потребують ремонту дороги по основних туристичних маршрутах;

4. Екологічний стан території області


Нині важко знайти території, які б не зазнали антропогенного навантаження, але Сумщині вдалося зберегти гармонію людини і природи. І хоча в області існує низка екологічних проблем, за більшістю екологічних показників Сумщина належить до найбільш екологічно чистих областей України.

За рівнем забруднення атмосферного повітря Сумщина входить у десятку найчистіших регіонів держави. Викиди від стаціонарних джерел забруднення з підприємств області складають менше 1% загальних викидів в Україні.

По території області протікає 165 річок. Найбільші з них – Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. У межах області розташовані 33 великі озера і понад 1600 ставків. Область належить до басейну Дніпра. Гідрохімічний аналіз поверхневих водних об’єктів області дає підстави стверджувати, що якість води більшості річок задовільна.

Чорнобильське лихо майже не зачепило природно- заповідні багатства краю: заповідники, національний парк, заказники та інші біологічні дива. Тож їхні ресурси можна використовувати без побоювань.

Але не все так безхмарно, як здається на перший погляд. Екологічні проблеми в регіоні все ж існують:

-збільшення обсягів викидів в атмосферу в умовах зростання економічної активності підприємств, реанімація старих технологій та використання застарілого обладнання;

-погіршення стану лісів, їх масове захворювання, лісові пожежі як результат низької культури господарювання;

-зменшення різноманітності та чисельності рослинного та тваринного світу,зростання масштабів браконьєрства та самовільних вирубок.

В регіоні проводиться активна наукова діяльність екологічного спрямування:

-збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища;

-захист життя і здоров’я населення віднегативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища;

-досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Впроваджені і діють такі екологічні програми, як : «Регіональна програма «Полісся», «Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища до 2015 року» та ін. [27,c.41;39]

Велика увага в області приділяється екологічній освіті населення, а особливо- підростаючого покоління, адже їм творити майбутнє, а воно повинно бути екологічно чистим.

5. Стан туристичної галузі Сумської області


Туризм сьогодні – це сфера діяльності, яка поступово здобуває вагоме значення в соціально – екологічному розвитку регіону.

У Сумщини великий туристичний потенціал, їй є що показати, але регіон знаходиться на останньому місці по наданню туристичних послуг. За кількістю підприємств туристичної галузі Сумщина займає 27 місце, за кількістю туристів - 26, екскурсантів – 20. Це чи не найгірший показник в державі.[39]

Чому ж область з таким багатимитуристичними ресурсами пасе задніх? Причин дуже багато і всі вони досить серйозні, але основне – брак коштів.

У 2003 р. була прийнята нова редакція «Програми розвитку туризму області до 2010року». Проте реалізація цього документа наштовхнулася на ту ж проблему: відсутність коштів.

На сьогоднішній день складається досить скрутна ситуація з кваліфікованими кадрами: екскурсоводів, гідів – перекладачів, менеджерами туризму.

Обласна туристична асоціація спільно з управлінням культури та туризму обласної державної адміністрації планує відновити практику підготовки та перепідготовки кадрів. Бо, як відомо, кадри вирішують все.

Станом на 01.01.2007р. в області зареєстровано52суб’єкти туристичної діяльності, що мають ліцензію Держтуризмкурортів. У 2006р. кількість обслугованих туристів склала 16330 осіб, що в 1,1р. більше в порівнянні з 2005р., кількість екскурсантів становить 21663 особи, це в 1,4рази більше, ніж у 2005р. В 1,7 рази збільшились надходження до бюджету (509,2 тис. грн..) від діяльності туристичних організацій. Обсяг наданих туристичних послуг склав 7798грн.

Ефективність роботи туристичних організацій у 2006 році знизилась – у середньому один ліцензіат обслужив 314 туристів, що на 43,3% менше ніж у 2005р.

Продуктивність праці також знизилась – у середньому на одного працівника припадає 77,9 тис.грн. обсягу наданих туристичних послуг, що на 21,1% менше ніж у 2005році.

Такі показники роботи є результатом того, що на туристичний ринок області прийшло багато суб’єктів підприємницької діяльності, що не мають досвіду роботи у цій галузі, 11 туристичних організацій протягом року з різних причин взагалі не здійснювали туристичну діяльність.[12;21;22;28]

Додатки №№ 18,19

У перспективі (до 2015 р.) значно зміцниться матеріально-технічна база сфери туризму, покращиться комфортність готельного господарства. Кількість номерів у готелях передбачається довести до 950-1000 од., що дозволить обслужити 80-85 тис. приїжджих.

Додаток № 20

Висновок


В умовах структурних перетворень господарства України область в перспективі повинна зосередити зусилля на розвитку зони відпочинку та оздоровлення населення, зони природно – рекреаційних ландшафтів регіонального значення, де слід розвивати всі елементи інфраструктури, що сприяють охороні та раціональному використанню природно – заповідних і природно – рекреаційних територій області .Ширше використовувати потенціал лісових, водних ресурсів через обладнання відповідної території як для короткочасного, так і тривалого відпочинку. Для цього необхідне доскональне вивчення берегової смуги водних ресурсів: аналіз пляжів, транспортна доступність, інфраструктурна забезпеченість цієї території, санітарно-гігієнічні показники водних ресурсів.

Подальший розвиток туристичної сфери характеризується позитивними та негативними чинниками. Про позитивні чинники було вже сказано вище : багаті природні рекреаційні ресурси, унікальні історико – культурні ресурси, наявність мережі об’єктівоздоровлення та відпочинку і багато інших.

До негативних чинників розвитку туризму в області можна віднести :[12,c.44]

невідповідність якісних характеристик ( у тому числі рівня комфортності) та організаційно – економічних механізмів функціонування рекреаційної інфраструктури, готельного господарства міжнародним нормам і стандартам;

необґрунтованість і відсутність ефективних механізмів регулювання цін на туристсько – екскурсійні, санаторно – курортні й готельні послуги, рівень та динаміка яких повинні визначатися стратегією пожвавлення індустрії оздоровлення і відпочинку;

надмірний ( з огляду на законодавчо визнану потребу пріоритетногорозвитку рекреаційної сфери і, зокрема, туризму) податковий тиск на ці підприємства, введення нецільових додаткових зборів і відрахувань ( у тому числі в обласний бюджет);

низький рівень маркетингових досліджень у сфері туристсько – екскурсійної та санаторно – курортної діяльності, слабкість її інформаційно – рекламного забезпечення на внутрішньомуі особливо зовнішньому ринках, недоліки територіальної організації туристсько – екскурсійних маршрутів та інформаційної інфраструктури.

Пріоритетними заходами щодо розвитку туризму в області повинні стати:

- створення структурних підрозділів з питань туризму на рівні області, адміністративних районів та міст;

- реконструкція та модернізація санаторно – курортних, відпочинкових і туристичних закладів, а також автомобільних доріг по основним туристичним маршрутах, реставрація та відбудова пам’яток історії

та культури;

створення умов для реалізації інвестиційних проектів, нарощування обсягів надання туристичних послуг за рахунок розширення в’їздного та внутрішнього туризму;

підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів та об’єктів історико – культурної спадщини;

організація туристично – оздоровчої та екскурсійної роботи серед дітей, підлітків і молоді;

визначення земельних ділянок для створеннявідповідної туристичної інфраструктури, в тому числі для будівництва готелів, мотелів, гольф- трас, парків розваг;

провадження нових туристичних маршрутів і тематичних екскурсійних програм;

розробка та впровадження комплексу заходів щодо безпеки туристів при проведенні масових заходів та під час виникнення надзвичайних ситуацій, небезпечних для життя туристів;

залучення та ефективне використання іноземних інвестицій у розвиток інфраструктури туризму: транспортної системи, готельного та ресторанного бізнесу, індустрії розваг, сфери зв’язку та інформаційних служб.[12,c.45;21]

Реалізація цих заходів дозволить досягти динамічного нарощування кількості закладів оздоровлення та відпочинку населення, туризму, збільшення їх потужності, а звідси достатня кількість оздоровлених і обслугованих осіб та обсягів наданих їм послуг.

А для того, щоб регіон не втратив свої багаті рекреаційно- туристичні ресурси, потрібно приділяти значну увагу природно- заповідному фонду області, збереженню пам’яток архітектури, історико-культурній спадщині. Щоб і прийдешнім поколіннямбуло чим пишатися і що продемонструвати

на світовій арені.

Список використаної літератури


Авдасев В.Н. Трудовое братство Н.Н.Неплюева: Его история и

наследие .- Сумы: РИО «АС – Медиа», 2003.- 64с.:ил, - (Сумщина в

именах).

Билык Г.И., Сарычева З.А. Михайловская целина:Путеводитель по заповеднику.- Х.: Прапор, 1981.- 41с.

Вейсберг Б.С. и др. От Десны до Ворсклы: Путеводитель /Б.С. Вейсберг, П.А. Нестеренко, П.А. Стефанов.- Х.: Прапор, 1986, -127с.: 24л.ил.

Веретенник С. Спадщина рідного краю.//Глухівщина,2003.- 27 вересня.-с.4.

В путешествие по Сумщине:Сумы, Ахтырка, Глухов, Конотоп, Кролевец, Путивль, Ромны, Шостка: Путеводитель /Подгот. В. Баранкин и др.- 2-е изд., доп. и испр. -Х.: Прапор, 1984.- 237с.: 24л.ил.

Генов А.П., Вчора,сьогодні ізавтра відділення «Михайлівська цілина» укр. степ. прир. запов.//Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині: Природно – заповідний фонд області:На допомогу викладачу природничих дисциплін навчальних закладів різного рівня).-Суми, 1999.- Кн..3.-с.-35-37.

Голубченко В.Ю., Ліницький Б.В. 600 кілометрів по Сумщині: Путівник.- Х.: Прапор, 1973.- 112с.-(Шляхами туристськими).

Екологічна мережа Новгород – Сіверського Полісся (Панченко С.М., Андрієнко Т.Л., Гаврись Г.Г., Кузьменко Ю.В.- Суми: Університетська книга, 2003.-92с.: 2с.карта.

Заповідні скарби Сумщини / Під.ред. д.б.н. Т.Л. Андрієнко.- Суми: В-во «Джерело», 2001.- 208с.: 28 кольор. іл.

Золотое ожерелье Сумщины: Путивль, Глухов, Ромны: Путеводитель / В.П. Белашов, Г.В. Диброва, Н.С. Ероха, А.В. Луговской. -Х.: Прапор, 1987.- 151с.: ил.

История городов и сел. Украинской ССР: Сумская область .- К.: Главная редакция УСЭ, 1980.-700с.: ил., фотодок.

Конспект лекцій з дисципліни «Туристичні ресурси України»: Розвиток рекреаційно- туристичної сфери в регіонах України. Частина 3( Вінницька, Луганська, Львівська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Тернопільська обл.) для студентів спеціальності «Туризм»/ Укладач: викладач кафедри туризму Безуглий І.В.- Чернігів:ЧДІЕУ, 2006.

Корнус А.О., Шевченко Г.Є. Туристичні ресурси Сумської області та організація туристичної роботи //Пед. Сумщина.- 1999.- №2.-с. 34-38.

Мазур А. Туризм на Сумщине переживает не лучшие времена // Панорама.- 2006 .- 2-9 августа.- с.13.

Маленко Е.Е., Марченко Л.Г., Муркина А.А. Конотоп: Путеводитель.- Х.: прапор, 1990.- 128с.: ил.

Мотренко М.С. Охтирка: Путівник.- Х.: Прапор, 1990.- 128с.: іл..

Немин А.П. Діброва Г.В. Ромны: Путеводитель.- Х.: Прапор, 1986 .- 88с.

Нестеренко О. Про перспективи розвитку зеленого туризму// Фрунзенець.- 2004 .-14 травня.- с.4.

Панченко С.М. Флора національного природного парку «Деснянсько – Старогутський» та проблеми охорони фіторізноманіття Новгород – Сіверського Полісся (Монографія) за заг. ред. д.б.н. С.Л. Мосякіна – Суми: ВТД «Універсальна книга», 2005 .- 170с.

Печерський В., Бєланов В. Глухів.- К.: Абрис, 2003.- 168 с.: іл.-(Серія «Малі міста України».

«План дій – 2007»: Основні напрямки роботи та очікувані результати на 2007р.: Прес – конференція голови облдержадміністрації П.С.Качура.

Про підсумки соціально – економічного розвитку Сумської області за 2006 р.: Розпорядження голови облдержадміністрації.

Програма розвитку туризму в області на 2002 – 2010роки

Сало І.В. Сумщина: від Київської Русі до сьогодення: Нариси .- Суми: «Козацький вал», 2003.- 232с.

Северная Украина: Сумская область // Позакласный час.- 2007.- №2.-с.95- 100.- (Заочное путешествие по нашей стране).

Сліпушко О. Срібним струменем із глибини століть… // Українська культура .- 1995.- №1-2.-с.32-33.

Стан навколишнього природного середовища в Сумській області у 2004 році (доповідь) управління екології та природних ресурсів в Сумській обл..- Суми, 2005 .-52с.

Сумська облдержадміністрація. Про заходи щодо розвитку сільського туризму в Сумській області на 2007 – 2010роки: Розпорядження № 572 від 03.11.06р.

Сумщина від давнини до сьогодення : Науковий довідник.- Суми: «Слобожанщина», 2000.- 384с.: іл., карти.

Сумщина в іменах: Альбом ілюстрацій до енциклопедичного довідника /Упоряд.: В.Ю. Панасик та ін.- Суми: РВО «АС- Медіа», ВД «Фолігрант», 2003.- 184с.:іл.

Сумщина. Поступ у третє тисячоліття: Інформаційно – аналітичний довідник / /Сумська облдержадміністрація.- Суми: РВО «АС- Медіа», 2004.- 144с.: іл.

Сурков В. На Сумщині появляється «зелений туризм» // Данкор.- 2005 .- 28 травня .-с.7.

Терлецький В. У Глухові городі… //Слово просвіти.- 2006.-№19.-с.10-11.-(Малі міста України).

Торопова Г. Зеленый отдых // Панорама.- 2003.- 8-15 октября.- с.9.

Україна. Президент. Про заходи щодо вшанування пам'яті останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського: Розпорядження № 1230/2005р.

Україна. Президент. Про території природно – заповідного фонду загальнодержавного значення: Указ № 167 від 21.02.02 //Офіційний вісник України.- 2002.- №9.-(Михайлівська цілина).

Хто є хто на Сумщині: Видатні земляки: Довідково- біографічне видання.В.1.- К.,2005.-240 с.

Ямпільщина на зламі тисячоліть: нариси та портрети/ За ред. О.І. Жирнова, В.І. Старикової, В.В. Цвілодуба. – Суми, 2001. – 96 ст.

www.state-gov.sumy – сайт Сумської облдержадміністрації

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: