Розробка маршруту подорожі після пунктів: Аргентина, Монголія, Сомалі, Іспанія, Йорданія, США
Міністерство освіти і науки Україні
Національній авіаційний університет
Тема
Розробка маршруту подорожі після пунктів: Аргентина, Монголія, Сомалі, Іспанія, Йорданія, США
Віконала студентка
Бовсуновська Юлія Петрівна
Група 101 ФАТТ
Перевіріла
Намаєші Альна Михайлівна
2010р.
Вихідні дані
Країни відвідування:
Аргентина – Монголія – Сомалі – Іспанія – Йорданія - США.
Генеральною країною є перша країна в переліку, вона ж є й останньою країною подорожі.
Послідовність кругового маршруту з урахуванням факторів географічної близькості країн, зручності видів транспорту, а також часу, витраченого на перевезення, буде виглядати в таким чином:
Аргентина-Монголія-Сомалі-Йорданія-Іспанія-США-Аргентина
Виліт (відправлення) з кожної країни здійснюється в один і той же час по UTC.
Подорож починається 02.07.2010 року в 03:20 по UTC.
Зважаючи на те, що перебування в кожній країні приймається рівним 3 7 доби з моменту прибуття залежно від кількості визначних пам'яток, а загальна тривалість подорожі не повинна перевищувати 8 тижнів, складемо наступну таблицю:
| Країна | Аргентина | Монголія | Сомалі | Йорданія | Іспанія | США |
| Дата і час вильоту (UTC) | 02.07.10 | 09.07.10 | 16.07.10 | 23.07.10 | 30.07.10 | 06.08.10 |
| 03:20 | 03:20 | 03:20 | 03:20 | 03:20 | 03:20 | |
| Час стосовно UTC | UTC-3 | UTC+9 | UTC+3 | UTC+3 | UTC+3 | UTC-5 |
| Дата і час вильоту (місцевий) | 02.07.08 | 09.07.08 | 16.07.08 | 23.07.08 | 29.07.08 | 06.08.08 |
| 00:20 | 12:20 | 06:20 | 06:20 | 06:20 | 22:20 |
Заповнення про-форми
Заповнюється бланк Про-Форми, який використовується авіатранспортними агентствами, по маршруту проходження. Дату й час зазначено місцевий та UTC.
Коротка характеристика країн по маршруту подорожі
| Країна | Столиця | Площа, тис. кв. км. | Населення, млн. чол. | Офіційна мова | Релігія | Форми правління | Грошова одиниця |
| Аргентина | Буенос-Айрес | 2,780,01 | 37,385 | іспанська | католицизм | республіка | аргентинське песо |
| Монголія | Улан-Батор | 1,566,5 | 2,537,0 | монгольська | буддизм, іслам | республіка | євро |
| Сомалі | Моґадішо | 637,661 | 7,500,0 | сомалійська, арабська | іслам | республіка | сомалійський шилінг |
| Йорданія | Амман | 8,921 | 5,153,0 | арабська | іслам | конституційна монархія | йорданський долар |
| Іспанія | Мадрид | 504, 784 | 40,038,0 | іспанська | католицизм | конституційна монархія | євро |
| США | Вашингтон | 9,629,01 | 30,172,0 | англійська | федеративна конституційна республіка | Долар США |
| Маршрут для містер/місіс/міс | Оформлено | |||||||||||||
| Адреса | Перевізник АВС 3. | |||||||||||||
| Поштовий індекс | ||||||||||||||
| Місто | ||||||||||||||
| Телефон | домашній | |||||||||||||
| робочий | ||||||||||||||
| Всесвітні експерти Перевезень | ||||||||||||||
| Дата оформлення | 1-а дата замовлення | Метод повідомлення: телефон, персональний, супроводжувальний лист, телекс, факс, інше | ||||||||||||
| Від | день | дата | місцевий час | номер рейса | клас | зауваження/ зв’язок із готелю та т. Ін. | ||||||||
| Місто/аеропорт | ||||||||||||||
| Буенос-Айрес | DEP | Пт | 02.07.10 | 00:20 | Y | |||||||||
| До | ||||||||||||||
| Улан-Батор | ARR | Пт | 02.07.10 | 12:50 | Y | |||||||||
| DEP | 09.07.10 | 12:20 | Y | |||||||||||
| До | ||||||||||||||
| Могадишо | ARR | Пт | 09.07.10 | 16:20 | Y | |||||||||
| DEP | 16.07.10 | 06:20 | Y | |||||||||||
| до Амман | ARR | Пт | 16.07.10 | 12:20 | Y | |||||||||
| DEP | 23.07.10 | 06:20 | Y | |||||||||||
| До | ||||||||||||||
| Мадрид | ARR | Пт | 23.07.10 | 13:24 | Y | |||||||||
| DEP | 30.07.10 | 6:20 | Y | |||||||||||
| До | ||||||||||||||
| Вашингтон | ARR | Пт | 30.07.10 | 7:20 | Y | |||||||||
| DEP | 06.08.10 | 22:20 | Y | |||||||||||
| До | ||||||||||||||
| Буенос-Айрес | ARR | Пт | 06.08.10 | 12:00 | Y | |||||||||
| Паспортні дані | Тариф | |||||||||||||
| В’їздна віза/дозволяє в’їзд | ||||||||||||||
| Транзитна віза для | ||||||||||||||
| Інше | Номер квитка, бірки | |||||||||||||
| Необхідні щеплення від: холери жовтої лихИталияки | Деталі оплати | |||||||||||||
| Що рекомендується для профілактичного лікування | Збори | |||||||||||||
| PNR | Аеропортові збори | |||||||||||||
Аргентина Argentina(генеральна країна)-АR
Прапор

Карта

Герб

Девіз: 'En uniуn y libertad'(«В союзі і волі»)
| Столиця | Буенос-Айрес |
| Площа | 2 780 092 кв. км. |
| Населення(склад, чисельність) | 37385000 чол. |
| Офіційна мова | іспанська |
| Релігія | католицизм |
| Форма правління | республіка |
| Грошова одиниця | аргентинське песо |
Аргентина ,офіційно Аргентинська Республіка — країна в Південній Америці, що межує на півдні і заході з Чилі, на північному заході з Болівією, на сході з Парагваєм, Бразилією, Уругваєм і омивається Атлантичним океаном.
Походження назви Аргентина — від латинського «арґентум» (срібло). Купці використовували аргентинську річку Ріо-де-ла-Плата (Срібна річка) до перевозу срібла та інших скарбів з Перу. Земля вниз за течією і стала відома як Аргентина (Земля срібла).
Географія.Аргентина займає фактично всю південно-східну частину Південної Америки. Протяжність Аргентини з півночі на південь складає біля 3800 км. і біля 1400 км. із заходу на схід. Аргентина вирізняється великою різноманітністю ландшафту; на півночі великі простори займає рівнина Гран-Чако, покрита тропічною саваною; до неї примикають сухі субтропічні степи Пампи, на півдні розташоване Патагонське плоскогір'я з суворим кліматом. Усього на території країни виділяють 4 великих природних області: 1) гірська область Анд; 2) північні рівнини, Гран-Чако і межиріччя Парани та Уругваю; 3) Пампа – великі і практично безлісі рівнини на південь від Гран-Чако, на схід від Анд і на північ від ріки Ріо-Колорадо; 4) Патагонія – відкриті вітрам степи на південь від Ріо-Колорадо.Східна частниа Аргентини — великі, переважно низовинні рівнини: Гран-Чако, Ентре-Ріос, Ла-Плата (Пампа). На заході рівнини змінюються Передандійським плато, що переходить в Анди (г. Аконкагуа, 6960 м) з численними конусами вулканів і сніговими вершинами. На північ від 27° пд. ш. в межі А. заходить Міжандійське плато — пуна Атакама (до 4200 м).Весь південний схід зайнятий Патагонським плато (до 2000 м). А. має значні поклади нафти, свинцевих, цинкових, вольфрамових, залізних, мідних, уранових руд та ін.
Річкова сітка густіша на півночі: великі судноплавні ріки — Парана з Парагваєм, Уругвай. Ріки півдня Аргентини маловодні. В країні багато озер, особливо на півдні Патагонії і в басейні Парани та Уругваю. Ліси займають близько. 1/5 ч. території країни. У Гран-Чако, на червоноземних ґрунтах, сухе рідколісся з цінним, багатим на танін деревом квебрахо; в Пампі, на родючих чорноземних ґрунтах — лучно-степова рослинність; у Патагонії, на бурих ґрунтах — напівпустелі. Зволожені схили гір на півночі вкриті тропічними лісами, на півдні — мішаними.
Головні ріки – Парана, Парагвай, Уругвай, Чубут, Ріо-Негро, Ріо-Колорадо.Клімат.У зв'язку з значними розмірами, як повздовж так і поперек країни, Аргентина має широке розмаїття кліматичних зон. В цілому, в країні кліматичні умови вважаються помірними, але зустрічається вся гама кліматичних умов - від субтропічного клімату в північних районах до субполярних на півдні країни. На півночі Аргентини відмічаються спекотні умови, з вологим літом та м'якою і сухою зимою, спостерігаються також, періодично, посухи. Центральна Аргентина завше з спекотним літом та дощами, бурями, громовицями (частим градом на заході) і прохолодними зимами. На півдні країни характерні тепле літо і холодні зими з сильними снігопадами, особливо в гірських районах. А на високогірях, по всіх широтах країни, фіксують найхолодніші умови, з сухим кліматом і засніженими горами.
Державний устрій Аргентини.Федеративна республіка, в її складі 22 провінції і один округ (столичний). На чолі держави стоїть президент, який обирається на 4 роки (має можливість займати пост 2 періоди поспіль). Він же — глава уряду, а також головнокомандувач збройними силами. Вищий орган законодавчої влади — Національний конгрес, що складається з двох палат: палати депутатів (257), яка обирається на 4 роки, і сенату (72), який обирається на 6 років (по 3 сенатори від столиці і кожної провінції, а також від нац. тер. Вогняна Земля). За конституцією президент має право запроваджувати в країні стан облоги, при якому скасовуються всі конституційні гарантії. Глава держави й уряду Нестор Кірчнер з 2003. А з 2007 року главою стала Крістіна Де Кірчнер (Кірщнер).
Населення. Аргентинці на 85 % — європеоїди. Метисизація (іспанці переїжджали в Новий Світ без жінок) мала місце, але була незначною через нечисленність як індіанців, так і іспанців. Імміграція XX ст. з Європи включала і чоловічу, і жіночу стать. Негрів-рабів сюди не завозили, бо тут не було плантацій. Сучасні демографічні процеси в Аргентині характерні більше для Європи, ніж для Латинської Америки. Важливий момент — високий рівень урбанізації. 88 % населення — жителі міст. Це зумовлено системою великого землеволодіння в сільській місцевості і традиційно невеликою потребою там у робочих руках. Іммігранти XIX ст. з Європи одразу ж осідали в містах. Населення розміщене вкрай нерівномірно. Величезні простори Анд, Патагонії і Ґран-Чако майже не заселені через несприятливі рельєф і клімат. Понад 2/3 аргентинців живуть у межах Пампи.В промисловості зайнято 20 % працюючих і вони створюють 24 % ВНП, в сільському господарстві, відповідно, 12 % і 15 %.
Освіта країни. Офіційно в Аргентині проголошено загальне обов'язкове навчання дітей віком від 6 до 14 років. У 1954 було 16 189 поч. шкіл (2 565 164 учні), проте бл. 2/3 дітей шкільного віку залишається поза школою. В А. існує «єдина шкільна система», але в серед. школах, як правило, навчаються діти заможних. У 1954 було 459 серед, шкіл (102 742 учні) та 1340 проф. шкіл (216 343 учні). Релігійні організації (католицькі) мають у своєму віданні широку мережу шкіл різного типу, під їхнім впливом перебуває також багато приватних шкіл. У вищих нівч. закладах — 141 893 студенти. Найбільший університет у Буенос-Айресі (засн. 1821). Найбільша бібліотека — Національна в Буенос-Айресі (607 208 томів). Музеї: Нац. музей образотворчих мист., Нац. історичний, Природничих наук у Буенос-Айресі та ін. В столиці є наук, установи і товариства (Академія літератури, Нац. академія права та ін.).
Зв'язок з Україною сьогодні . 5 грудня 2001 р. Президент Аргентини Менем прийняв делегацію аргентинських українців i показав документ, відповідно до якого Аргентина визнала Україну як незалежну державу. Нині в Аргентині налічується понад 200 тисяч українців. Вони переважно розселені в північних провінціях — у столиці та провінції Буенос-Айрес, Місійонез, Чако, Мендоса. Формоса, Кордоба. Ріо-Негро і займаються головним чином землеробством. Мають хорошу репутацію за працьовитість, спокійну вдачу, пісенність i толерантність. Хоча вони вже є громадянами іншої країни, мають достаток, гроші, більшість з них ніколи не бувала на землі своїх предків, всі вони з одержимістю i святістю вболівають за майбутнє України. На півночі Аргентини і в прилеглих до неї південних районах Бразилії, а також у Парагваї та Уругваї українці та громадяни українського походження проживають компактними групами, що зближує їх, сповільнює процес асиміляції. Українські громадські організації Аргентини: 1. Українська Центральна Репрезентація; 2. Українське культурне товариство Просвіта; 3. Українське товариство “Відродження”; 4. Союз українок Аргентини; 7. “Пласт” Організація української молоді в Аргентині; 8. Фундація ім. Тараса Шевченка та інш.
Промисловість.Сучасна Аргентина — індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: харчова, автомобільна, текстильна, хімічна та нафтохімічна, металургійна. В обробній промисловості домінує важка промисловість; однак традиційні галузі легкої і особливо харчової промисловості займають як і раніше важливе місце і мають експортне значення. Біля 2/3 промислової продукції виготовляється в районі Буенос-Айреса; тут зосереджені підприємства нафтопереробної, металообробної, харчової промисловості, а також виробництво тканин, електротехнічного і електронного обладнання, транспортного обладнання, цементу, шин, хімічні і фармацевтичні підприємства. З інших промислових центрів найбільше значення мають Кордова, де знаходяться великі автомобільні і сталеливарні заводи; Мендоса — центр харчової промисловості і машинобудування; Росаріо — металургійне, нафтопереробне і хімічне виробництво, харчова промисловість; Санта-Фе — автомобільна, сталеливарна, станкобудівна, целюлозно-паперова і харчова промисловість. Найбільші діаспорні утворення українська і єврейська общини.
Чорна металургія країни — найстаріша на континенті, але розвивається досить повільно, з великим навантаженням потужностей через нестачу сировини. З галузей кольорової металургії розвинені: виробництво свинцю, цинку, міді, алюмінію на базі власної і привізної сировини.
Машинобудування займає провідне місце по вартості продукції у важкій промисловості. Найбільш розвинені транспортне машинобудування, сільськогосподарське машинобудування, виробництво обладнання для харчової промисловості, електротехніка. У транспортному машинобудуванні лідирує автомобілебудування, розвинені суднобудування, авіабудування. Відмінною рисою сільського господарства Аргентини в порівнянні з іншими країнами Латинської Америки є той факт, що вона не тільки повністю забезпечує себе продовольством, але і експортує його. За споживанням продовольства на душу населення країна перевершує інші країни регіону, а за споживанням м'яса — розвинені країни. По поголів'ю великої рогатої худоби Аргентина займає шосте місце в світі, по виробництву м'яса на душу населення — п'яте, а по його споживанню — перше. М'ясо — національна їжа аргентинців. У рослинництві головне місце традиційно займають зернові і масляничні культури експортного значення. По збору пшениці Аргентина одна з провідних країн світу. Аргентина традиційно є одним з провідних світових виробників і експортерів зерна і муки, проте залежна від коливань на найбільшому ринку експорту в сусідній Бразилії. Транспорт. Залізнична мережа Аргентини досить велика, але не охоплює усю територію країни. Залізниці є одним з найбільш використовуваних видів транспорту, не дивлячись на те, що комфортабельність, швидкість і рівень обслуговування в потягах не дуже високий. Громадський транспорт Аргентини складається з автобусів, в Буенос-Айресі є ще і метро. Для оренди автомобіля в Аргентині необхідно мати водійське посвідчення міжнародного зразка і кредитну карту. Вік водія має бути не менше 21 року. Стаж водіння - від року. Офіси прокатних компаній розташовані в аеропорту, в центрах міст і у великих готелях.
Аргентина має досить густу транспортну мережу і має значний об’єм вантажних та пасажирських перевезень. Проте структура транспортної мережі відбиває тривалу залежність країни від країн зовнішнього ринку.
Шляхи сполучення будувалися переважно іноземними монополіями в період розвитку експортного господарства в другій половині XIX - початку XX ст. Їх основне призначення полягало в тому, щоб забезпечити вивезення сільськогосподарської продукції, тому вони були спрямовані з внутрішніх сільськогосподарських областей до портів, передусім до головного порту - Буенос-Айрес. В результаті, в Аргентині склалася чітко виражена радіальна конфігурація транспортної мережі з центром в Буенос-Айресі, за що її не рідко називають «країною-віялом».
У зовнішніх перевезеннях провідне місце займає морський ,а також повітряний транспорт, у внутрішніх - залізничний і автомобільний. При цьому останній набуває все більшого значення завдяки відносно розгалуженій мережі шосейних доріг, особливо у внутрішніх районах країни. Протяжність залізниць - 46 тис. км. Аргентина займає перше місце в Латинській Америці за об’ємом пасажирських перевезень, але по розмірах вантажообігу залізниць вона значно поступається Бразилії і Мексиці. Головні недоліки аргентинських залізниць – різноколірність, низький технічний стан, різкий нерівномірний розподіл по території країни. Густу залізничну мережу, по суті, має лише район Пампи . Уся залізнична мережа Аргентини була націоналізована після Другої Світової війни і належить державі.
Велика частина території Аргентини має рівнинний рельєф і сприятлива для будівництва автомагістралей. Загальна довжина шосейних доріг налічує понад 430 тис. км., з них 65 тис. мають тверде покриття.
Внутрішній водний транспорт великої ролі не відіграє;судноплавство розвинене головним чином по річках Парана і Уругвай. У пониззях Парани розташовані провідні річкові порти, які одночасно служать і морськими портами Росарио, Сан-Ніколас, Санта-Фе, Вилья-Контитусьон. У країні функціонують 7 великих і 30 дрібних портів. Одним з найбільших портів Латинської Америки залишається Буенос-Айрес, через який здійснюється 4/5 всіх океанських перевезень. Після Другої Світової війни інтенсивно розвивається трубопровідний транспорт. Нафтопроводи простягнулися від нафтових родовищ до основних центрів нафтопереробки і споживання нафтопродуктів – в Буенос-Айрес, Ла-Плату, Сан-Лоренсо. Головні газопроводи Кампо-Дуран – Буенос-Айрес, Пико-Трункадо– Буенос-Айрес. Морський транспорт відіграє домінуючу роль в зовнішніх перевезеннях вантажів, чимале значення він має і для внутрішніх зв’язків між прибережними районами країни, враховуючи велику довжину її берегової лінії. По розмірах торгівельного і танкерського флоту Аргентина поступається в регіоні лише Бразилії.
Внутрішні і міжнародні повітряні перевезення здійснюються переважно національною авіакомпанією «Аеролінеас аргентинас», яку контролює іспанська компанія «Іберія ерлайнз». Основний центр повітряного сполучення — столиця країни; в межах аґломерації Великого Буенос-Айреса знаходиться міжнародний аеропорт Есейса і дев'ять більш дрібних аеропортів, обслуговуючих внутрішні лінії. Аргентина має регулярне повітряне сполучення майже з усіма країнами Америки і багатьма країнами Європи.
Визначні місця. В Аргентині є все - багатокілометрові пляжі і одні з найвищих гірських вершин світу, безкраї пустелі і чарівні водоспади, безмежні мегаполіси і дикі, безлюдні простори південної Патагонії.
В Буенос-Айресі - площа Плаза-де-Майо, собор Метрополітана (в якому знаходиться могила Хосе да Сан Мартіна), музей природничих наук, музей вишуканих мистецтв, міжнародна художня галерея, музей "Фернандес Бланко" (Музей колоніального мистецтва), культурний центр Сан-Мартін, Національний музей мистецтв, Музей Кіно, Національний історичний музей, численні зразки колоніальної архітектури, знаменитий театр Колон, центр оперного і балетного мистецтва всієї Південної Америки, проспект 9 Липня (найбільший у світі торговий район). Особливо цікавими є колоритний італійський пригород Ла-Бока і курорт Мар-дель-Плата за 400 км на південь від Буенос-Айреса.
Кордоба. З архітектурної точки зору Кордоба багато в чому перевершує столицю. У компактному центрі міста зосереджені прекрасні ансамблі будівель колоніальних часів - старий ринок, католицький собор тощо. В місті знаходиться один з найкращих історичних музеїв країни.
На кордоні Аргентини з Бразилією і Парагваєм знаходиться знаменитий національний парк "Ігуасу", який займає площу 55 тисяч гектарів. Парк вважається одним із сучасних чудес світу - це 275 водоспадів, які за секунду скидають 5000 кубометрів води з висоти 70 метрів. Неподалік знаходяться руїни місій єзуїтів, особливий інтерес становить Сан-Ігнасіо-Міні, церква, збудована в стилі "барокко Гуарані".Тут гармонійно поєднуюються сучасні хмарочоси й старі іспанські квартали, елітні райони центру й пригороду й безліч бідних кварталів і нетрів.Стара частина Буенос-Айреса чимось нагадує Париж, а також Лондон і Мадрид. А нова частина міста - це сучасне місто з багатоповерховими будинками й хмарочосами, у яких знаходяться бізнес-центри й офіси великих компаній. У загальній забудові столиці ще збережені риси колоніального періоду - головну площу з виходом убік моря й прямолінійну конфігурацію вулиць. Тут багато зелені, парків і бульварів, у центральній частині - монументів і пам'ятників. Буенос-Айрес звичайно асоціюється з танго або футболом.Тут гармонійно поєднуюються сучасні хмарочоси й старі іспанські квартали, елітні райони центру й пригороду й безліч бідних кварталів і нетрів.
Символами аргентини є гаучо (ковбої), танго та мате.
Корисна інформація для туристів. Громадянам більшості країн світу в'їздна віза не потрібна. Після прибуття в країну можна отримати туристичну картку, що дає право на перебування у країні протягом 90 днів.
А для оформлення аргентинської візи необхідно надати: закордонний паспорт; 1 фото 4х4; довідка з роботи із зазначенням посади, окладу, стажу роботи; довідка з банку; бронь готелю на весь строк перебування; бронь авіаквитків.
Перельоти з України в Аргентини здійснюються з пересадкою у країнах Європи.
Ввезення і вивезення іноземної і національної валюти не обмежені. Не варто обмінювати гроші на вулиці, доцільно користуватися послугами "касас де камбіо" - пунктів обміну валюти. Існує лише офіційний курс обміну. У невеликих містечках дуже складно обміняти дорожні чеки, крім того, обмінні пункти беруть за цю послугу високі комісійні. У більшості закладів приймають кредитні картки, але часто за це додають певний відсоток до рахунку. У великих торговельних центрах, готелях і ресторанах можна розраховуватися за допомогою кредитних карт American Express, Visa, Master Card і Eurocard.
Дозволено безмитне ввезення: 200 шт. сигарет (або 25 сигар), 2 л. спиртних напоїв, 5 кг консервованих продуктів харчування, сувенірів і подарунків на суму не більше 300 USD, предметів і речей у межах особистих потреб. При ввозі перерахованих предметів у кількості, що перевищує зазначене, стягується мито в розмірі 50% від їхньої вартості.
Заборонено ввіз неконсервованих продуктів харчування, ввіз і вивіз предметів і речей історичної, художньої або археологічної цінності (без спеціального дозволу), зброї.
Можна вивозити вироби з вовни й шкіри, прикраси, сувеніри в межах особистих потреб. Але для цього необхідно пред'явити квитанцію магазина, де були куплені цей вироби.
Аргентина - дорога країна. Подорожуючи нею, необхідно планувати бюджет з розрахунку 60-80 доларів на день.
В Аргентині люблять іноземців. Всіляко виявляють прихильність до них. Незважаючи на пресловуту балакучість, аргентинці самі готові вислухати за потреби незнайомця.
Аргентинці люблять Європу і недолюблюють Штати. Для них Аргентина - частина Європи, за примхою долі закинута на інший материк.
Сієсти в Буенос-Айресі немає: не спекотно. Тому столичні мешканці не такі розслаблені, як більшість південноамериканців. Вплив континенту виявляється в легковажному ставленні до часу: півгодинне запізнення на зустріч навіть не вважається запізненням. Один з улюблених висловів: "Не варто хвилюватися сьогодні - завтра завжди наступить".
Прийнято давати чайові в розмірі 5-10 % від рахунку, в дорогих закладах вони часто вже включені в рахунок.
Готелі.В Аргентині представлені готелі двох типів - місцевих і міжнародних ланцюжків. До умов і сервісу других у туристів навряд чи виникнуть претензії.Напруга в електромережі - 220 В, 50 Гц.
Шопінг .В Аргентині ціни невисокі, проте товари якісні. З Аргентини везуть чай мате, безліч сувенірів (як правило, пов'язаних з танго), а також шуби.
Їжа .Аргентинські кулінари славляться на увесь світ своєю майстерністю в готуванні яловичини. Меню місцевих ресторанів звичайно складаються з розмаїтості страв, у тому числі й кухонь усього світу. Також Аргентина відома виноробством. Хоча, у тутешніх ресторанах Ви не відчуєте дефіциту текіли, віскі, горілки або бренді.

Монголія Mongolia-MN Карта
Прапор

Герб

Девіз: Даяар Монгол
| Столиця | Улан-Батор |
| Площа | 1566500 кв. км. |
| Населення(склад, чисельність) | 2537000 чол. |
| Офіційна мова | Монгольська |
| Релігія | буддизм, іслам |
| Форма правління | Республіка |
| Грошова одиниця | Тугрик |

Тугрик
Глава держави -Цахіагійн Елбегдорж
Глава уряду -Сухбаатарин Батболд.
Політична система - демократія, що розвивається.
Монголія, (Mongolia), (колишня Зовнішня Монголія до 1924, і Народна Республіка Монголія до 1991) країна на сході Центральної Азії. Монголія розташована на сході Центральної Азії, межує на півночі з Російською Федерацією, на півдні з Китаєм, має площу 1565 тис. кмІ. На заході і у середній частині країни — гірські хребти Монгольського Алтаю та Хангая. Між ними знаходяться широкі долини. На півдні і південному сході — головним чином рівнини, частково зайняті пустелею Гобі.
Монголія розташована в зоні степів, напівпустель і пустель помірного пояса Центр. Азії. Велика частина країни – плато висотою 1000-2000 м, над яким підносяться гори. Важлива особливість рельєфу М. – різкі (торцеві) стики, а місцями дугоподібне розташування гірських хребтів.
Клімат країни сухий, різко континентальний, помірний, з великими сезонними і добовими коливаннями температури повітря.
Монголія – аграрно-індустріальна країна. Основні галузі промисловості: конструкційних матеріалів, гірнича, харчова, переробка продуктів тваринництва. Транспорт автомобільний та залізничний, який пов'язаний з залізницями РФ та Китаю. У кінці 1980-х років майже 3/4 вантажних перевезень в країні здійснювалося за допомогою залізничного транспорту. Повітряні траси зв'язують Монголію з Росією, Китаєм, В'єтнамом, Японією. Власна авіація Монголії має регулярний авіазв'язок з всіма аймаками країни.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 1 млрд. Темп зростання ВВП – 3,5%. ВВП на душу населення $ 408. Прямі закордонні інвестиції – $ 10,2 млн. Імпорт (машини і обладнання, нафтопродукти, споживчі товари) – $ 362 млн (г.ч. Росія – 46,0%; Китай – 17,0%; Японія – 12,5%; Півд. Корея та США – по 6,8%). Експорт (мінерали і металеві руди, продукти тваринництва) - $ 291,7 млн (г.ч. Китай – 58,0%;