Xreferat.com » Рефераты по физкультуре и спорту » Лікувальна фізична культура при артрозах

Лікувальна фізична культура при артрозах

на маленькій подушці, а при болю у шиї - краще спати на спині без подушки; при будь-якій роботі прагнути зберігати природні вигини хребта; використовувати додаткові пристрої для виконання робіт без шкоди для хребта [19].

Лікувальна фізична культура при артрозах

Рис. 2.6. Положення тіла при виконанні домашньої роботи: 1 - неправильне; 2 - правильне (за М.І. Хвисюк, О.С. Чикуновим, 1987)


Враховуючи наведене та результати ергонометричних досліджень виконання найбільш поширених виробничих операцій і дій у повсякденному житті, визначено правильні і неправильні положення тіла, яких повинна набувати людина під час трудової діяльності і домашньої роботи (рис. 2.5-2.6).

Лікувальний масаж застосовують для зниження тонусу напружених м'язів і збільшення скорочувальної здатності ослаблених; поліпшення крово -і лімфообігу, трофічних і регенеративних процесів; усунення невралгічних проявів остеохондрозу; підтримання рухливості хребта і працездатності хворого; продовження ремісії захворювання.

Застосовують сегментарно-рефлекторний, класичний масаж і, порівняно з попереднім періодом, його виконують більш тривало і інтенсивно, використовуючи всі прийоми. Призначають гідромасаж, точковий масаж і самомасаж.

Фізіотерапію призначають для поліпшення мікроциркуляції і трофічних регенеративних процесів, розвитку глибокої активної гіперемії, гальмування розвитку дегенеративно-дистрофічних змін усунення рефлекторного м'язового спазму і зміцнення ослаблених м'язів; підвищення загального тонусу, загартування організму. Застосовують УФО, діадинамотерапію, індуктотермію, ультразвук, електростимуляцію, грязьові, парафіно-озокеритні аплікації, ванни радонові, соляно-хвойні, сульфідні, душ дощовий, кліматолікування.

ВИСНОВКИ


Головною причиною первинних деформуючих артрозів є пошкодження суглобового хряща при систематичних тривалих перевантаженнях суглобів, їх постійна мікротравматизація. Це спостерігається найчастіше в осіб фізичної праці та спортсменів. Уражаються саме ті суглоби, що найбільше навантажуються під час трудової чи спортивної діяльності: колінні суглоби -у вантажників, важкоатлетів, футболістів, лижників, борців; ліктьові - у працюючих з пневматичними молотами, тенісистів, фехтувальників, гімнастів, стрільців; поперекова ділянка хребта - у гімнастів, борців, стрибунів у воду та стрибунів на лижах, веслярів та ін.

Клінічна картина артрозів характеризується хронічним перебігом захворювання з періодичними загостреннями процесу і ремісіями. Тривалість гострого періоду та його важкість залежать від локалізації процесу, анатомічних змін у місці ураження, супутньої патології і причин, що викликали захворювання. Клінічний перебіг вторинних артрозів, що виникли після деяких артритів, внутрішньосуглобових переломів, розривів зв'язкового апарату та внаслідок гормональних порушень і обміну речовин більш складний.

Лікувальну фізичну культуру призначають у період загострення артрозу і під час підгострого його перебігу. Відповідно до цих особливостей захворювання ЛФК застосовують у два періоди. Завдання ЛФК у І період при деформуючих артрозах: розвантаження ураженого суглоба, збільшення суглобової щілини, зменшення болю; покращання крово- та лімфообігу, трофічних процесів в ураженому суглобі; розслаблення м'язів, усунення контрактур і збільшення амплітуди рухів: формуваня тимчасових компенсацій і підвищення загального тонусу організму. Використовують лікувальну і ранкову гігієнічну гімнастику, самостійні заняття 5-6 разів на день, гідрокінезитерапію.

У II період завдання ЛФК доповнюють. Вони націлені на зменшення атрофії м'язів, зміцнення м'язово-зв'язкового апарату ураженого суглоба, нормалізації його функції або формування постійних компенсацій; усунення дефектів постави і загальне зміцнення організму [11].

У IІI період, коли запальні явища та біль в ураженому сегменті зменшуються і покращується загальний стан хворого, ЛФК має такі завдання: зміцнення м'язів ураженого відділу хребта і тулуба; відновлення правильних анатомо-фізіологічних положень уражених сегментів; рухливості хребта і навичок правильної постави; підготовка хворого до побутових і трудових навантажень.

Лікувальний масаж застосовують при затиханні гострих проявів захворювання для зменшення болю; розслаблення м'язів, протидії розвитку контрактурам і атрофії м'язів; покращання крово- та лімфообігу, трофічних процесів в уражених зчленуваннях і навколишніх тканинах; психоемоційного тонусу хворого. Застосовують сегментарно-рефлекторний масаж відповідних спинномозкових сегментів та класичний масаж.

Фізіотерапію призначають у гострий період для знеболюючого, протизапального впливу на уражену ділянку; розслаблення м'язів і активізації крово- і лімфообігу, окисно-відновних і обмінних процесів, ліквідації набряку тканин; протидії дегенеративно-дистрофічним процесам, збереженню і відновленню функції суглобів. Механотерапію використовують для відновлення і підтримання досягнутої амплітуди рухів у суглобі, розтягнення і поліпшення еластичності м'язів і зв'язок, відновлення їх сили і витривалості, тренування серцево-судинної і дихальної систем, підтримання загальної фізичної працездатності. Використовують маятникові і блокові механотерапевтичні апарати, пристрої для занять у воді.

Працетерапія націлена на розвиток і підтримання рухів в уражених суглобах і сегментах хребта; відновлення та збереження трудових навичок, опанування нових навичок і поз при виконанні побутової і професіональної роботи, відпочинку; підтримання загальної фізичної працездатності. Використовують види робіт, які не створюють додаткових навантажень на хребет чи уражений суглоб.

Ефективність фізичної реабілітації при захворюваннях суглобів визначають, окрім загально клінічних показників, за показниками збільшення амплітуди рухів і відновленням функції суглобів і хребта, сили і витривалості м'язів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


Вайнштейн В. Г., Лыткин М. И. Кожная пластика при первичной хирургиче ской обработке открытых повреждений. - Л., «Медицина:», 1965. - 235 с.

Аулик И. В. Определение физической работоспособности в клинике и спор те.- М., «Медицина», 1979. - 192 с.

Бабич Б. К. Травматические вывихи и переломы. - Киев, «Здоров'я», 1968.-458 с.

Базилевская 3. В. Закрытые повреждения позвоночника. - М., «Медгиз»,. 1962. -112 с.

Белая Н. А. Руководство по лечебному массажу. - М., «Медицина», 1974. - 327 с.

Беляков А. А., Капитанский И. С. Причины осложнений при лечении откры тых переломов диафизов длинных трубчатых костей. - Ортопедия, травматология и протезирование, 1978, № 8, 14-19 с.

В кн.: Труды 3-го Всесоюзного съезда травматологов-ортопедов. - М., 1976.

Вайсе М. Вопросы восстановления трудоспособности и трудоустройства больных с последствиями повреждений и заболеваний опорно-двигательного-аппарата. - В кн.: Руководство по ортопедии и травматологии. - М.,. «Медицина», 1973, т. I, 744-766 с.

Вербов А. Ф. Основы лечебного массажа.- 5 изд. - М. «Медицина», 1966,- 303 с.

Волков М. В., Любощиц Н. А. Повреждения и заболевания опорно -двигательного аппарата. - М., «Медицина», 1979. - 280 с.

Гребенюк В. И. Оперативное лечение застарелых вывихов шейных позвон ков.- Л., «Медицина», 1976. - 119 с.

Громов М. В., Шмидт И. 3., Кашигина Е. А. и др. Основные принципы диагностики и лечения сочетанных повреждений органов грудной и брюшной полости и опорно-двигательного аппарата. - В кн.: Труды 3-го Всесоюзного съезда травматологов-ортопедов. - М., 1976, 37-41.

Дембо АХ. Практические занятия по врачебному контролю.-М., 1975.-342 с

Добровольский В.К Учебник инструктора лечебной физкультуры. -М., 1974. -289 с.

Довгань В. И., Темкин И. В. Механотерапия. - М., «Медицина», 1981.- 127 с.

Домбровский В.М. Применение массажа при травмах и заболеваниях. М.: 1986.

Домбровский В.М. Основы сегментарно-рефлекторного массажа М.: 1982.

Епифанов В. А. Двигательный режим больных с повреждением спинного моз га на уровне шейного отдела позвоночника. - Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. - М., «Медицина», 1978, № 3, 56-59 с.

Епифанов В. А., Зверев В. В. Лечебная гимнастика у больных с травмой шейного отдела позвоночника и спинного мозга. - Советская медицина.-М., «Медицина», 1981, № 9, 103-105 с.

Зотов В М Спортивный массаж. К.: 1987.

Ибрагимов ВС. Точечный массаж, 1984.

Илизаров Г. А., Окулов Г. В. Компрессионный артродез голеностопного су става и близлежащих суставов стопы. - Ортопед., травматол., 1976, №11, 54-57 с.

Каплан А. В., Пожариский В. Ф., Лирцман В. М. Лечение множественных и сочетанных повреждений опорно-двигательного аппарата.

Крячко И.А. Физическое воспитание школьников с отклонениями в состоянии здоровья. -М. 1969.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: