Влияние на человека опасных вредных факторов производственной среды
Ось чому проблема підвищення безпеки життєдіяльності людини Досідає головне місце у стратегії виживання людства. З цією метою в Україні в 1993 р., вперше серед країн СНД, був прийнятий Закон «Про сторону праці», розроблена «Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 1996-2000 роки».
Екстремальні умови в трудовій діяльності людини
Конкретні умови діяльності істотно впливають на психічні та життєво важливі функції організму людини. Якщо вплив факторів (з врахуванням їх взаємодії) в конкретних умовах діяльності такий, при якому забезпечується нормальне здійснення психічних та життєво важливих функцій організму, не виникає високого напруження компенсаторних систем організму і вдало виконується задана трудова діяльність, то такі умови можуть бути визначені як сприятливі, а в найкращих випадках — як оптимальні. Коли в силу Ідо факторів виникає високе напруження компенсаторних систем організму, то такі умови визначаються як несприятливі, або дискомфортні, а при вираженому несприятливому ефекті — як екстремальні. Максимальна екстремальність умов характеризується гранично переносимими значеннями одного або декількох факторів середовища, при яких обмежений час психічні та життєво важливі функції організма зберігаються на рівні, що забеапечує мінімум діяльності В цьому випадку однією з головних, а інколи і єдиною метою діяльності стає підтримка життя, його рятування.
При проектуванні робочих місць складних систем, що призначені, як правило, для роботи в особливих умовах, гранично переносимі величини факторів є основою для розрахунку засобів та методів захисту та рятування в аварійних ситуаціях.
Перебування працівника в екстремальних умовах для виконання необхідної (через особливості технологічного процесу, виникнення збоїв у виробництві і т. ін.) діяльності передбачається при проектуванні об'єктів на основі врахування можливих гранично допустимих величин факторів. При цьому тривалість перебування визначається особливостями шкідливої дії факторів на стан здоров'я людини, можливостями використання захисних засобів і їх ефективністю, складністю діяльності і т. ін.
Однак людина може бути пов'язана з необхідністю здійснення діяльності в екстремальних умовах не тільки епізодично (аварії, неполадки, особливості технологічного процесу), але і постійно, в силу специфіки професії. Фактори екстремальних умов, окрім безпосереднього негативного впливу на організм людини, можуть викликати підвищене психічне напруження, яке пов'язане з почуттям страху, переживанням небезпеки і т. ін.
Механізм дії на працівника температурного фактора середовища. Вплив температурного фактора навколишнього середовища на людину обумовлено наявністю функціональних систем терморегуляції та виробленням теплової енергії в організмі, постійним тепловим обміном організма з навколишнім середовищем, цілеспрямованим використанням людиною в своєму повсякденному житті і діяльності засобів регуляції теплообміну. Температура внутрішнього середовища людини, як відомо, підтримується на рівні близько 37°С. Добові коливання температури, як правило, не перевищують 0,5°С. Відхилення температури тіла людини за межі нижче 25 і вище 43'С несумісні з життям. При температурі вище 43°С починається денатурація білка. При температурі нижче 25°С інтенсивність обмінних процесів, перш за все в нервових клітинах, знижується до незворотнього рівня. Збереження і подальше відновлення життєво важливих функцій при більш низьких температурах тіла можливе лише за допомогою спеціальних заходів.
Теплова енергія в організмі виробляється в основному (на 95%) за рахунок протікання складних біохімічних реакцій, в яких вихідною сировиною є речовини які знаходяться в їжі. В комфортних умовах, при відсутності фізичного навантаження, для нормального здійснення життєво важливих функцій в організмі людини повинно вироблятися 1700-1800 ккал на добу, або приблизно 73 ккал/год. (1 ккал=4,1868 • 103 Дж). Це так звані основні енерговитрати організму дорослої людини середніх років. Вони не можуть бути нижчі без порушення нормальної життєдіяльності організму.
Вироблене в організмі тепло повинно бути виділено зовні. Більшу частину теплової енергії людина витрачає при здійсненні трудової діяльності. Робота, при якій енерговитрати організму складають не більше 2500 ккал оцінюється як легка. Робота з енерговитратами організму близько 5000 ккал на добу являється дуже важкою. Для нормальної теплопродукції організм людини повинен бути забезпечений і їжею, калорійність якої в добовому раціоні приблизно на 20% перекриває витрати організму.
Комфорт температурних умов оцінюється здоровою людиною в залежності від умов мікроклімату (температура навколишнього середовища, інтенсивність теплової і холодної радіації, вологість, швидкість руху і тиску повітря) і інтенсивності праці Крім того, відчуття теплової комфортності істотно залежить від кліматичних умов, властивостей одягу людини і її фізіології.
Екстремальні по тепловому режиму умови приводять, якщо не приймаються захисні заходи, до перегрівання або переохолодження організму.
При тепловому впливі великої інтенсивності виникають больові відчуття, погіршується загальне самопочуття, знижується працездатність взагалі. При тепловому пошкодженні шкіряного покрову — опіку, в залежності від його важкості можуть проявлятися різносторон-ні розлади в діяльності життєво-важливих функціональних систем організму, навіть до шоку і смерті.
Загальне тривале перегрівання приводить на фоні зростаючого спаду працездатності до труднощів при виконанні фізичної та розумової праці При цьому уповільнюються увага, координація впевнених рухів, процес обмірковування ситуації і прийняття рішення, збільшується час сенсомоторних реакцій.
Виникають хворобливі симптоми задишки, перебої в роботі серця, шум у вухах, запаморочення. Без прийняття заходів захисту відбувається не тільки зрив діяльності, але й серйозний розлад здоров'я з втратою свідомості і порушенням функцій життєво важливих систем організму (так званий «тепловий удар»). Загальний розлад діяльності та здоров'я людини відбувається і в результаті так званого «сонячного удару», що виникає при впливі прямих сонячних променів на незахищену голову людини. Це пов'язано з властивістю інфрачервоного сонячного випромінювання проникати в тканини головного мозку, визиваючи ефект перегрівання.
Місцева дія холоду може різносторонньо впливати на організм людини, в залежності від тривалості охолодження і глибини охоплення тканин тієї чи іншої частини тіла.
Глибоке місцеве переохолодження може закінчитися обмороженням частин тіла (частіше всього кінцівок) з незворотніми порушеннями тканин, включаючи кісткову.
Загальний вплив холоду, в залежності від його сили і тривалості, може викликати переохолодження організму, яке спочатку проявляється в в'ялості, потім виникає почуття втоми, апатія, починається озноб та дрімотний стан, інколи з видінням ейфорічного характеру. Якщо не. вживаються захисні заходи людина впадає в глибокий, подібний наркотичному сон, з наступним пригніченням дихальної і серцевої діяльності і прогресуючим зниженням внутрішньої температури тіла. Як показує медична практика, якщо внутрішня температура тіла знизилась нижче 20С, то відновлення життєвих функцій майже неможливе.
При катастрофах на морі переохолодження становиться безпосередньою причиною загибелі значної частини потерпілих. Час, на протязі якого людина зберігає свідомість і можливість рухатися при температурі води близько 5С, рідко перевищує 30 хвилин.
Заходи захисту від переохолодження в виробничих умовах передбачають створення захисних споруд від вітру на відкритих майданчиках, обігрівання виробничих приміщень, конструювання робочого одягу з достатнім тепловим опором. Велике значення має також адаптація людини до перебування в умовах низьких температур.
Екстремальні умови можуть виникати за рахунок зниження або значного збільшення вмісту кисня та (або) підвищення вмісту вуглекислого газу в повітрі
Вміст кисню нижче 15% при нормальному атмосферному тиску не може забезпечити життя навіть при максимумі діяльності дихальної системи. Але і 100% вміст кисню при нормальному тиску також виступає як екстремальний фактор.
Особливу групу складають екстремальні умови, що утворюються за рахунок дії шкідливих газових домішок повітря. Це можуть бути забруднення компонентами тих речовин, які використовуються або виникають в технологічному процесі, входять до складу палив та устаткування. Такими є пари технічних рідин, паливно-мастильних речовин, палива, акумуляторні гази, чадний газ, озон і ін. (тобто продукти згоряння та електризації); аміак, сірководень, ін. (продукти, що виділяються при біохімічних реакціях); речовини, що виділяються з деяких синтетичних матеріалів, які використовуються в машинобудуванні, будівництві і ін.
Дія шкідливих газових домішок на організм людини може призвести до важких соматичних пошкоджень, і до психічних розладів, що залежить від отруйного агента. Можуть панувати і депресія, і ейфорія, і агресивність, і т. ін. Часто з'являються болі в різних органах, сильний головний біль, складності в сприйнятті та мисленні.
Виражена отруйна дія багатьох домішок відбувається при дуже малому вмісті їх в повітрі, яким дише людина.
Екстремальні умови, що пов'язані з дією звука, світла і інших факторів. Акустичне середовище є важливим компонентом в загальному середовищі буття: людина існує в світі звуків. Параметри акустичного середовища можуть істотно визначати і загальний стан людини, і її працездатність, і успішність, діяльності, особливо тоді, коли необхідно працювати з звуковими сигналами, відтворювати мову іншої людини.
Екстремальні умови в акустичному середовищі створюються в основному при наближенні звукового тиску до больового порогу, або при таких рівнях шуму, що ускладнюють сприйняття звукових сигналів. Больовий поріг звукового тиску складає приблизно 130 дБ. Одна вже при 100 дБ шум викликає загальну втому, знижує працездатність і якість роботи, а при 110-120 дБ діє гнетюче. При рівні шума 110 дБ неможливе безпосереднє спілкування.
В проектуванні робочих місць необхідно виходити з того, що недопустимий рівень шуму сягає вище 80 дБ і він потребує використання засобів індивідуального захисту працівників.
Захисні заходи передбачають створення звукоізоляції виробничих приміщень, використання звукопоглинаючих матеріалів і індивідуальних засобів захисту (заглушки для вух, навушники і т. п.).
Екстремальні умови, що виникають за рахунок факторів освітленості в виробничих приміщеннях, пов'язані з функціями зору.
При оцінці світлового впливу враховується перш за все сила світла, що вимірюється в канделах (кд); світловий потік (лм); яскравість (кд/м2); освітленість (лк).
Низьке освітлення ускладнює розпізнавання деталей, знижує здатність розпізнавання кольорів. Робота в таких умовах призводить до розвитку втоми, появи помилок. В виробничих приміщеннях рівні загальної освітленості повинні бути в межах від 100 до 500 лк і вище (в залежності від характера роботи). Якщо ж людина працює зі світними сигналами малої яскравості, то рівні освітленості повинні бути знижені в і 0-2 0 разів.
Недостатність ультрафіолетового випромінювання викликає кт так званого «світлового голодування». Ультрафіолетова недос-гість у дорослих людей проявляється в зниженні працездатності і їі хворобам, у дітей вона може бути причиною розвитку рахіта. профілактики ультрафіолетової недостатності передбачають спеціальні процедури ультрафіолетового опромінення або введення ультрафіолетового компонента в світловий потік, що формується в приміщеннях різними джерелами освітлення.
Надлишок ультрафіолетового опромінення може також привести до важких розладів здоров'я і працездатності у працівників. У виробничих умовах надлишкове ультрафіолетове опромінення виникає при дуговому електрозварюванні, при роботі ртутно-кварцевих та електроплавильних печей.
Ультрафіолетове ураження організма може проявлятися симптомами загальної інтоксикації, або місцевого ураження. Симптоми загальної інтоксикації обумовлені денатурацією білка, надмірним утворенням активних речовин. До числа таких обмінних симптомів можна віднести підвищену втомлюваність з явищами збудження і роздратованості, головний біль, погане самопочуття.
Симптоми місцевого пошкодження виникають в шкіряних покровах та в органі зору. Надмірне ультрафіолетове опромінення шкіряних покровів визиває дерматит, що супроводжується набрякністю, больовими відчуттями, печією, сверблячкою. Все це може суттєво ускладнити виконання роботи або призвести до зриву її виконання.
При ураженні очей (електроофтальмія) спостерігаються інтенсивна сльозотеча, ріжучий біль в очах, відчуття стороннього тіла, зниження чіткості зору та світлобоязнь. Ці явища починаються не пізніше ніж через 4-5 годин після опромінення, і можуть призвести до повного зриву діяльності зору.
В природних умовах ураження шкіряних покровів ультрафіолетовими променями частіше всього спостерігається при порушенні режиму опромінення сонцем. Велика імовірність ураження очей існує в умовах високогір'я.
Заходи захисту від впливу ультрафіолетового опромінення зводяться до використання окулярів, захисних масок, використанню робочого одягу, що максимально закрив є шкіряні покрови.
Розвиток радіолокації, радіозв'язку, термічної обробки металів і т. .ін. грунтується на отриманні та використанні перемінного струму високої, ультра- і надвисокої частоти.
Інтенсивний вплив ВЧ-, УВЧ-, НВЧ-випромінювань на людину веде до зниження працездатності При цьому спостерігаються функціональні розлади нервової та серцево-судинної систем, зміна структурного та біохімічного складу крові, гіперфункція щитовидної залози.
Захист від ВЧ-, УВЧ-, та НВЧ-випромінювань передбачає створення надійної екранізації.
В ряді випадків екстремальні умови пов'язані з впливом радіоактивного випромінювання.
Завдання 2. На об’єкті в наслідок вибуху зруйнована обвалована ємність з сірководородом, швидкість вітру 3 м/с. Визначити час уражаючої дії розлившогося сірководороду.
Розв’язання
По таблиці 10.5 [2] знаходимо що час вражаючої дії сірководородом при швидкості вітру 1 м/с дорівнює 19.
|
Речовина |
Ємність |
|
|
необвалована |
обвалована |
|
|
Хлор |
1,3 |
22 |
|
Фосген |
1,4 |
23 |
|
Аміак |
1,2 |
20 |
|
Сітністий ангідрід |
1,3 |
20 |
|
Сірководорід |
1 |
19 |
- Знаходимо поправочний коефіціент для швидкості вітру 3 м/с, який дорівнює 0,55.
|
Швидкість вітру, м/с |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Поправочний коефіціент |
1 |
0,7 |
0,55 |
0,43 |
0,37 |
Час вражаючої дії сірководороду становить 190,55=10,45 годин.
Завдання 3. Яку дозу радіації отримають робочі в будинку з KПОСЛ=5, якщо робота почнеться через tП = 2 години після вибуху, тривалість роботи tР = 5 годин, P1=100 Р/год.
Розв’язання
Для
розрахунку
скористаємось
зпрощеною
формулою

Визначимо рівень радіації на початку роботи: PП = P1 = 100 Р/год.
Розрахуємо час закінчення робрти відносно вибуху: tК = tП + tР = 2+5 = 7 год.
Визначимо рівень радіації на кінець роботи: PК=P1/Kt k=100/10,33=9,68 Р/год.
|
tК |
5 |
5,5 |
6 |
6,5 |
7 |
7,5 |
8 |
8,5 |
9 |
|
Kt k |
6,9 |
7,73 |
8,59 |
9,45 |
10,33 |
11,22 |
12,13 |
13,04 |
13,96 |
Знаходимо середній рівень радіації PСР=(PП+PК)/2=(100+9,68)/2=54,84 Р.
Визначимо дозу опромінення за час роботи
Р·год
Висновок: Доза опромінення (54,84), яку отримають робочі у цеху за установлений час, більше гранично припустимого при однократному облученні (50). Працювати в таких умовах, без впливу на здоров’я робочих, не можна.
Можна також розв’язати цю задачу скориставшись додатком 23.
|
Час початку випроміню-вання |
Час знаходження |
|||||
|
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
1 |
98,8 |
121 |
138 |
151 |
161 |
170 |
|
1,5 |
72,8 |
91 |
106,4 |
117 |
127 |
135 |
|
2 |
56,4 |
72,8 |
85,8 |
96,4 |
105 |
113 |
|
2,5 |
46,2 |
61,6 |
72,5 |
82,8 |
90,4 |
97,6 |
|
3 |
38,8 |
51,8 |
62,4 |
71,2 |
77,8 |
84,6 |
Тоб-то доза яку отримають робітники становить 96,4 Р·год, що перевищуе допустиму.
Література
Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник / Г. П. Демиденко, Е. П. Кузьменко и др. Под ред. Г. П. Демиденко. – 2-е издание перераб. и доп. – К.: Вышая школа, 1989.–287 с.
- Миценко І. М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. – Кіровоград, 1998.–292 с.