Xreferat.com » Рефераты по физкультуре и спорту » Психічний стрес у спорті

Психічний стрес у спорті

може бути ушкоджений тими факторами, до яких придбав адаптацію й, отже, у широкому біологічному аспекті адаптаційні реакції є реакціями, що попереджають ушкодження організму, становлячи основу природної профілактики.

У світлі сказаного психолог повинен уважати своїм основним завданням навчання спортсменів майстерності самоконтролю й саморегуляції, виховання в нього вміння управляти собою, настроюватися на подолання будь-яких труднощів і невдач. Психолог, що поставив себе в положення «няньки», що постійно опікує спортсмена, робить йому погану послугу: спортсмен, привикнув до такої опіки, може виявитися безпомічним, коли йому доведеться вирішувати складні завдання психорегуляції самостійно.

Дуже важливі раціональне сполучення засобів контролю функціонального стану спортсменів, проведення цілеспрямованих заходів щодо відновлення психічної працездатності й, нарешті, використання різних гетеро - і ауторегулірующих прийомів. Серед них особливе місце займають методи, спрямовані на краще самоусвідомлення важливості й потреби виконуваної діяльності, чітке розуміння взаємозв'язку виконуваних зусиль із різними формами морального й матеріального стимулювання, усвідомлення значимості всієї спортивної діяльності для задоволення особистісних запитів спортсмена (не тільки матеріальних, але й моральних).

На основі принципів комплексної психорегуляції зложилася певна система послідовного навчання спортсменів саморегуляції , умовно названа психодидактикой . Під психодидактикой розуміється сполучення використаних засобів і методів психорегуляції , спрямованих на поетапне вдосконалювання процесів самоконтролю й саморегуляції.

На першому етапі передбачається використання різних засобів і методів гетеро регуляції з метою створення в спортсменів подання про

тім , що він повинен досягти самостійно . Важливо формувати у свідомості спортсмена умовно рефлекторні зв'язки між словами й відчуттями ваги тіла , прохолоді, легені тіла , ясної (“порожній”) голови й т.п.

У цей період використовуються різні апаратурні й вербальні засоби гетеро регуляції. Роль спортсмена в основному пасивна : всі відчуття йому створюють , а він лише фіксує їх у пам'яті.

На другому етапі спортсмен уже сам повинен учитися формувати відчуття. Процес саморегуляції ведеться за допомогою допоміжних засобів і без них. Тут важливо знайти “ключ до себе” ,тобто конкретний технічний прийом, конкретний засіб самовпливу , за допомогою якого можна буде домогтися необхідної стадії розслаблення , або навпаки , мобілізації. На третьому етапі відпрацьована, індивідуально значима система саморегуляції автоматизує. Важливо що на рівні подань ці реакції настільки відпрацьовану, що можуть реалізовуватися практично миттєво . Людина при цьому може навіть повністю не усвідомлювати нового відчуття , але воно вже здатна включати комплекс корисних і раціональних захисних психофізіологічних механізмів .


Висновок


Проблема психічного стресу в спорті - одна з актуальних психологічних факторів у спортивній діяльності. Психічний стрес у спорті є предметом досліджень виряджаючи спортивних психологів, і в більшій своїй частині зводиться до рекомендацій з психорегуляції у роботі зі спортсменами конкретного виду спорту.

Спортивна діяльність обов'язково жадає від спортсменів високого розвитку великого комплексу психічних процесів і станів, для досягнення успіху в змаганнях.

Всі психічні стани й процеси в спортивній діяльності грають особливо важливу роль і повинні враховуватися в роботі із психологічного підготовці спортсмена перед підготовкою до змагання.

Роль психорегуляції у тренуванню доведена необхідністю мобілізації психічних процесів, необхідних для досягнення успіху в змаганнях. Однак психорегуляція повинна протікати не стихійно механічно підкоряючи собі й часто спотворюючи поводження спортсмена, а під строгим контролем його свідомості .

Для запобігання виникнення в спортсмена стресового стану рекомендується:

виключення надзвичайних зовнішніх подразників, зовнішніх грубих впливів, високих фізичних і психічних навантажень перед стартом;

збалансування домагань спортсмена з його можливостями;

розвиток вольових якостей у спортсменів (упевненості, рішучості, самовладання);

виключення надмірного зовнішнього стимулювання спортсменів перед змаганнями;

підвищення в спортсменів стійкості до стресу;

розвиток вольових якостей (рішучості, упевненості, самовладання);

забезпечення спортсмена перед змаганням необхідною інформацією для прийняття рішень;

формування у спортсменів адекватної самооцінки;

розвиток у спортсменів емоційної стійкості;

збалансування рівня домагань із можливостями спортсмена;

забезпечення страховки при виконанні вправ і емоційної підтримки перед стартом;

запобігання тривожності в осіб зі слабкою нервовою системою;

запобігання агресії в осіб із сильною нервовою системою;

збалансування рівня домагань у спортсмена з його можливостями на даний момент;

зниження емоційної збудливості спортсмена.

Всі рекомендації можуть ще деталізуватися. Однак зовсім очевидно, що рішення кожної з вартих перед спортсменами завдань буде значно ефективніше при комбінуванні засобів впливу.

Надзвичайно важливо рекомендовані прийоми погоджувати з індивідуально-типологічними властивостями нервової системи спортсменів і обов'язково під спостереженням лікаря.


Література


Батурин Н.А. Психологія успіху й невдач у спортивній діяльності . вид.: Психологія в спорті.Омськ. 1998.

Василюк Е.Ф. Психологія переживань. Аналіз критичних ситуацій. М.:Фізкультура й спорт .1984.

Волинкина Г.Ю., Суворован.Ф. Нейрофізиологична структура емоційних станів людини. вид.: Ленінград. 1981.

Вяткина Б.А. Керування психічним стресом у спортивних змаганнях. М.: Фізкультура й спорт. 1981.

Генів Ф.П. Психологічні особливості мобілізаційної готовності спортсмена. М.: Фізкультура й спорт .1971.

Ільїн Е.П. Психологія фізичного виховання. М.: Фізкультура й спорт,1987.

Кретті Б. Психологія в сучасному спорті. М.: Фізкультура й спорт,1978.

Легурський К.Е. Методика психодіагностики в спорті. М.: Фізкультура й спорт .1990.

Психологія : Підручник для інститутів фізичної культури/ За редакцією Рудика П.А. М.: Фізкультура й спорт 1979.

Психологія й сучасний спорт: збірник наукових статей психології спорту соціалістичних країн. М.: Фізкультура й спорт 1973.

Карпова О. П. Екстремальні види спорту як модель адаптації в умовах психоемоційного стресу [Електронний ресурс] // Новини української психіатрії. — Харків, 2001. — Режим доступу: psychiatry/articles/paper033.htm.

Кандидат психологічних наук, доцент В.В. Лукоянов «Основні аспекти синтезу психофізичній підготовці в спорті вищих досягнень».- 2007.

28


Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: