Вплив морфологічних показників дівчаток 11-12 років, що займаються художньою гімнастикою, на техніку виконання змагальних вправ
1.5.4 Витривалість
Під витривалістю розуміється здатність виконувати роботу заданої інтенсивності протягом можливо більш тривалого часу.
Витривалість може бути загальною і спеціальною.
Загальна витривалість визначається, як здатність тривало виконувати роботу, що утягує в дію багато груп м'язів і представляючи досить високі вимоги до серцево-судинної системи, дихальної, центральної нервової системам Загальна витривалість дозволяє спортсменам успішно справлятися з великим обсягом вправ.
Під спеціальною витривалістю в художній гімнастиці варто розуміти здатність до виконання дуже інтенсивної, але нетривалої м'язової роботи. Це сприяє вільному, красивому й емоційному виконанню змагальних комбінацій, насичених ефектними, складними й оригінальними елементами.
Витривалість у різні вікові періоди підвищується нерівномірно. Так, установлено, що у вправах аеробної потужності найбільший приріст витривалості спостерігається у юнаків від15-16 до 17-18 років. У вправах анаэробной потужності значне збільшення тривалої роботи відзначається від 10-12 до 13-14 років.
Юні спортсмени характеризуються не тільки більшою витривалістю, але і більш значним віковим приростом[25].
1.5.5 Спритність
Спритність визначають, по-перше, як здатність швидко опановувати нові рухи і, по-друге, як здатність швидко перебудовувати рухову діяльність відповідно до вимог раптово мінливої обстановки.
Серед фізичних якостей спритність займає особливе положення. Вона має самі різноманітні зв'язки з іншими якостями і носить найбільш комплексний характер.
Розрізняють загальну і спеціальну спритність.
Загальна спритність - здатність доцільно координувати свої рухи і раціонально вирішувати будь-які рухові задачі.
Спеціальна спритність-здатність доцільно відповідно до ситуації застосовувати техніку виду спорту.
Основа спритності – рухливість рухової навички, високорозвинене м'язове почуття і пластичність нервових процесів. Чим вище в гімнастки сприйняття власних рухів і точність відчуттів, тим швидше вона опановує новими вправами. Велика роль тут належить попередньому руховому досвіду гімнастки, тому що, володіючи великим запасом рухових навичок, значно швидше освоюються нові рухи.
Вправи, спрямовані на виховання спритності, застосовуються за принципом підвищення координаційних труднощів, з якими повинні справлятися спортсмени. Ці труднощі складаються, в основному, з вимог до точності рухів, до їхньої взаємної погодженості, до раптовості зміни обстановки. Необхідно пам'ятати, що вправи для виховання спритності досить швидко ведуть до стомлення. У той же час їхнє виконання вимагає більшої чіткості м'язових відчуттів. По цьому при вихованні спритності використовують інтервали відпочинку, достатні для відновлення[17].
1.6 Етап початкової спеціалізованої підготовки
Етап початкової спеціалізованої підготовки охоплює період з 9 до 12 років. У цей час основна увага приділяється освоєнню базових стрибків, поворотів, рівноваги, хвиль, змахів. Хореографія сприяє удосконалюванню культури рухів, пластики, чіткості ліній, завершеності при виконанні окремих елементів і комбінацій.
Не менш важливе місце приділяється «предметній» підготовці, у зміст якої входить освоєння базових елементів. Так само як і на попередніх етапах підготовки, приділяється багато уваги виконанню рухів з різних ніг, оволодінню предметами в однаковій мірі правою і лівою рукою. Однак у відмінності від попереднього етапу, де акцент робиться на оволодінні основними рухами без предмета, етап початкової спеціалізованої підготовки характеризується формуванням навичок володіння предметом на основі освоєних безпредметних рухів.
Тому що даний період охоплює вік з 9 до 12 років, тренерам необхідно враховувати природний фактор розвитку фізичних якостей, сенситивні періоди й особливу увагу треба звернути на розвиток таких якостей, як гнучкість і спритність.
Перспективні, обдаровані дівчинки до 11-12 років освоюють об'ємний матеріал у межах програми кандидатів у майстра спорту[10].
Глава ІІ. Завдання, методи та організація дослідження
2.1 Мета дослідження – вивчення впливу морфологічних показників на техніку виконання змагальних вправ
2.2 Завдання дослідження
1.Визначення морфологічних характеристик дівчат, що займаються художньою гімнастикою.
2.Визначити рівень фізичної та технічної підготовленості гімнасток 11-12 років.
3.Виявити взаємозв’язок між морфологічними показниками та технічною підготовкою гімнасток 11-12 років.
2.3 Для вирішення завдань дослідження ми користувалися наступними методами
2.3.1 аналіз літературних джерел
2.3.2 педагогічні спостереження
2.3.3 метод контрольних вправ
2.3.4 антропометрія
2.3.5 математична статистика
2.3.1 Аналіз літературних джерел
Аналізуючи літературні джерела, ми прийшли до висновку, що у навчально-методичній літературі питання, яке відображається у нашій роботі, виглядає недосконале. Нами було проаналізовано 25 літературних джерел, що стосуються нашого питання.
2.3.2 Педагогічні спостереження
Спостереження за навчально-тренувальними заняттями гімнасток 11-12 років дали можливість визначити основні засоби та методи, які використовуються для виховання фізичних якостей на даному етапі.
2.3.3 Метод контрольних вправ
Для оцінки фізичного стану гімнасток були використані наступні контрольні вправи:
Гнучкість:
1) лежачі на животі, підняти тулуб вертикально, тримати 5 секунд, 2) шпагат на ліву та праву ногу, прямий шпагат (нога на гімн. лаві)
3) міст
Стрибучість: 1) стрибки в гору зі скакалкою - два подвійних, два в „розніжку” уперед (6 р.).
Вправи на силу:
1) підняти ногу вперед, убік без опори, тримати 5 с.,
2) згинання, розгинання рук в упорі лежачі(за15с.) 3) піднімання ніг у висі на гімнастичній стінці(за15с.) 4) прогинання назад лежачи на животі(за15 с.)
2.3.4 Антропометрія
Цей метод використовується з метою визначення конституційних особливостей тіла гімнасток 11 – 12 років . Для цього були проведені наступні визначання:
Довжина тіла(стоячи, сидячи)
Маса тіла
Індекс Ерісмана ОГК- 0.5 зріст стоячи (см)
Індекс Кетлє м тіла(г)
ріст стоячи(см)
ОГК
Індекс довжини ніг ріст сидячи(см)
ріст стоячи(см)
Життєвий індекс ЖЕЛ
м тіла
Плечовий індекс шир. пліч
пліч.дуга
2.3.5 Математична статистика
Цей метод застосовувався для одержання статистичних даних, які стосуються результатів роботи та включають в собі наступні показники[14] :
Середнє арифметичне
Х=Е х , де N- кол-во піддослідних
N Е-сума варіантів
Середнє квадратичне відхилення δ=V max-V min ,де V max- найвища
K оцінка
V min-найменша оцінка
К- табличний коефіцієнт
Помилка середнього арифметичного
m=δ √n
Коефіцієнт кореляції
2.4 Організація дослідження
Дослідження проводилося на базі ДЮСШ „Шинник” м. Дніпропетровська.
Під дослідженням знаходилось 12 юних гімнасток. На першому етапі
дослідження носили попередній характер. Цей етап був присвячений теоретичному аналізу та узагальненню даних науково-теоретичної літератури. Здобута у результаті вивчення літератури інформація
дозволила конкретизувати тему, робочу гіпотезу, мету, завдання та методи дослідження, визначити контингент що досліджується, та умови проведення експерименту.
На другому етапі проводилися педагогічні спостереження, контрольні вправи. У період досліджень заняття проводилися за загальноприйнятою методикою та засобами тренування.
Третій етап був присвячений математичній обробці результатів, аналізу отриманих даних, а також оформленню роботи.
Глава ІІІ. Результати дослідження та їх обговорення
3.1 Визначення рівня фізичного розвитку гімнасток 11-12 років на етапі початкової спеціалізованої підготовки
Вивчення морфологічних характеристик гімнасток 11-12 років на етапі початкової спеціалізованої підготовки показало, що їх рівень фізичного розвиту відрізняється від середньостатистичних даних, описаних у науково-методичній літературі.
Вага гімнасток а також об’єм грудної клітини не співпадає з нормами, адже ці норми встановлюють для дітей які не займаються художньою гімнастикою. Навпаки зріст дівчат перевищує норми і досягає 150,6см.
Показники ЖЕЛ говорять про достатньо великий об’єм легень у дівчат, порівняно з дітьми що не займаються спортом. Результати визначення рівня фізичного розвитку гімнасток 11-12 років знаходяться у таблиці №1.
Таблиця1. Показники фізичного розвитку
| Ріст сидячи | Ріст стоячи | Вага | ОГК | Ширина плеч | Плеч. дуга | ЖЕЛ | ||||
| Спок. | Вдох | Видох | Екс. | |||||||
| X | 71,75 | 150,6 | 31,5 | 70,5 | 74,8 | 66,2 | 8,6 | 35,1 | 38,5 | 1558,3 |
|
δ |
1,5 | 6,7 | 3,7 | 5,5 | 5,5 | 5,5 | 1,2 | 2,8 | 3,07 | 245,4 |
| m | 2,09 | 4,45 | 1,38 | 7,8 | 7,4 | 8,3 | 13,9 | 7,9 | 7,97 | 15,7 |
На основі показників фізичного розвитку ми обґрунтували індекси фізичного розвитку.
Так, по результатам таблиці №2 можна сказати,що у дівчинок за індексом Кетле низький рівень фізичного розвитку(це обумовлюється специфікою обраного виду спорту), але оцінка життєвого індексу показує високий рівень. Завдяки оцінки індексу Ерісмана ми бачимо,що у дівчат вузкогрудість (негативні значення ширини грудної клітини), але оцінка плечового індексу каже про нормальну поставу(від 90 до 100%).У той час,коли належна окружність грудної клітини не співпадає з ОГК,показники ЖЕЛ досить високі. Треба сказати, завдяки індексу довжини ніг, ми визначили, що гімнастки всі без виключення довгоногі (показники вище за 50)
Таблиця 2. Індекси фізичного розвитку
| Індекс Кетля | Індекс дліни ніг | Життєвий індекс | Індекс Ерісмана | Плечовий индекс | НОГК | |
| X | 208.3 | 76 | 49.7 | -4.1 | 91.05 | 86.08 |
|
δ |
16.9 | 3.8 | 6.9 | -1.8 | 3.5 | 1.07 |
| m | 8.1 | 5.2 | 14.0 | 43.9 | 3.8 | 1.25 |
Таблиця 3. Оцінка рівня фізичного розвитку за індексом Кетле
-
‹220,0 низький рівень 220,1-265,0 ниже середнього 265,1-315,0 середній 315,1-360 вище середнього ›360,0 високий
Таблиця 4. Оцінка життєвого індексу
-
Вік, років Стать, жіноча 11-13 42-46
3.2 Визначення рівня фізичної та технічної підготовленості гімнасток 11-12 років
3.2.1 10-ти бальна система оцінки
Для співставлення результатів фізичної підготовленості ми доцільно використовували єдину 10-ти бальну систему оцінки для всіх видів підготовки і для кожного конкретного нормативу. Мінімальна оцінка для гімнасток 11-12 років складає 8,4-8,8 балів.
Зменшення балів:
Незначне порушення кожної вимоги-0,5
Значні порушення-1,0
Недотримання одного рахунку-1,0
Шпагати: відсутність торкання-1,0 за кожні 5см.
Рівновага: положення ноги нижче потрібного рівня-1,0 за кожні 10см.
Віджимання: за 15сек.- 12р.-за кожний недовиконаний раз-1,0
Піднімання ніг на стінці:за 15сек.-12р.
Прогинання назад: за 15сек.-12р.
Стрибки: виконати 6р. за кожний стрибок якого не дістає-0,5, заплутування-1,0.
Завдяки отриманим даним (таб.№6), ми зробили висновок, що у гімнасток 11-12 років рівень фізичної підготовленості співпадає з нормативними вимогами цього віку. А в деяких вправах, навіть перевищує ці норми.
Так, наприклад, піднімання ніг та тулуба у всіх дівчат виконано на найвищу оцінку. Тяжким випробовуванням для гімнасток опинилась рівновага. Найменші оцінки саме за ці вправи. Помітно,що ноги у гімнасток розвинуті досить різно( права та ліва ноги різниця між оцінками складає 1,0-0,4 бала)
3.2.2 Визначення рівня технічної підготовленості
За оцінку рівня технічної підготовленості ми взяли оцінки змагальних вправ. Результати по 6 видам змагання представленні у таблиці №7. Вправи оцінювались трьома бригадами: А-1; А-2; B. Сума оцінок цих бригад - і є оцінка рівня технічної підготовленості.
Помітно відрізняється оцінка за вправу без предметів, це найвища оцінка з усіх. Ця вправа гімнасткам до вподоби, бо рухи не сковуються предметами. Завдяки цьому, техніка виконання змагальної вправи не порушується. Останні вправи виконувались гімнастками стабільно, але оцінки не перевищують 10,7 балів.
Таблиця 7. Показники технічної підготовленості БВ Скакалка Обруч М’яч Булави Стрічка
| X | 11,15 | 10,7 | 10,63 | 10,43 | 10,56 | 10,5 |
|
δ |
0,4 | 0,46 | 0,28 | 0,43 | 0,58 | 0,24 |
| m | 3,8 | 4,3 | 2,6 | 4,1 | 5,5 | 2,3 |
3.3 Виявлення взаємозв’язку між морфологічними показниками гімнасток 11-12 років та технікою виконання змагальних вправ
Завдяки коефіцієнту кореляції ми визначили взаємозв’язок між індексами фізичного розвитку та технікою виконання змагальних вправ; між показниками фізичної підготовленості та технікою виконання змагальних вправ.
Аналізуючи коефіцієнт кореляції між індексами фізичного розвитку та технікою виконання змагальних вправ ми прийшли до висновку:
Існує тісний взаємозв’язок між показниками індексів Кетле, довжини ніг, Ерісмана та безпредметною вправою. Плечовий та життєвий індекс майже не впливають на техніку виконання цієї вправи. Це можна пояснити тим, що при оцінюванні безпредметної вправи перш за все звертають увагу на зовнішній вигляд гімнастки, на довжину її ніг, на ваго-ротові показники і т. д.
Існує тісний взаємозв’язок між показниками індексу Ерісмана та вправою зі скакалкою. Індекси Кетле, довжини ніг, життєвий, та плечовий майже не впливають на виконання вправи зі скакалкою.
На техніку виконання вправи з обручем впливає показник індексу довжини ніг, останні індекси такого впливу не мають.
На техніку виконання вправи з м’ячем впливає показник індексу Кетле, інші показники індексів майже не впливають на техніку виконання вправи з м’ячем.
Тісний взаємозв’язок виявлено між показниками індексів Кетле, Ерісмана та вправою з булавами. Взаємозв’язок між іншими показниками індексів та вправою з булавами майже не існує.
На техніку виконання вправи зі стрічкою впливають показники індексів Кете, довжини ніг, плечового, Ерісмана.
Тобто при доборі гімнасток необхідно враховувати показники індексів Кетле, Ерісмана, довжини ніг, плечовий індекс. Ці показники пов’язані з зовнішнім виглядом гімнастки, що дуже важливо в художній гімнастиці. Показники об’єму грудної клітини та ЖЕЛ майже не впливають на техніку виконання змагальних вправ, отже ці показники можна не враховувати при доборі.
Результати розрахунків взаємозв’язку між показниками індексів та технікою виконання змагальних вправ представлені у таблиці №8.
Таблиця 8. Коефіцієнт кореляції між індексами фізичного розвитку та технікою змагальних вправ
| Індекс Кетле | Індекс довжини ніг | Життєвий індекс | Індекс Ерісмана | Плечовий індекс | |
| Б/п | 0,6 | 0,7 | -0,07 | 0,7 | 0,5 |
| Скакалка | 0,4 | 0,4 | -0,12 | 0,9 | 0,4 |
| Обруч | 0,4 | 0,7 | -0,52 | 0,1 | 0,4 |
| М яч | 0,5 | 0,3 |
0,3 |
0,2 0,2 |
0,4 |
| Булави | 0,6 | 0,2 | -0,09 | 0,6 | 0,3 |
| Стрічка | 0,6 | 0,7 | -0,2 | 0,5 | 0,6 |
Аналізуючи коефіцієнт кореляції між показниками фізичної підготовленості та технікою виконання змагальних вправ, ми прийшли до таких висновків:
На техніку виконання безпредметної вправи впливають рівноваги на праву та ліву ноги, піднімання ніг у висі, прогинання назад лежачи на животі. Подвійні стрибки, шпагати згинання розгинання рук в упорі майже не впливають на виконання безпредметної вправи.
На техніку виконання вправи зі скакалкою впливають рівновага, піднімання ніг у висі,прогинання назад лежачі на животі, останні показники впливають на виконання вправи значно менше.
На техніку виконання вправи з обручем впливають показники таких вправ, як прогинання назад лежачі на животі та піднімання тулуба.
На техніку виконання вправи з м’ячем впливає такий показник, як піднімання ніг у висі. Останні показники майже не впливають на техніку виконання вправи з м’ячем.
На техніку виконання вправи з булавами впливають шпагати, піднімання ніг у висі, рівноваги на обидві ноги.
На техніку виконання вправи зі стрічкою впливають шпагати, піднімання ніг у висі, рівноваги, прогинання назад лежачи на животі піднімання тулуба.
Взагалі можна зробити такий висновок: подвійні стрибки; згинання, розгинання рік у упорі майже не впливають на техніку виконання змагальних вправ. Вправи на гнучкість, статичну силу(рівноваги), динамічну силу тулуба вливають на виконання змагальних вправ. Результати розрахунків взаємозв’язку між показниками фізичної підготовленості та технікою виконання змагальних вправ знаходяться у таблиці №9.
Таблиця 9. Коефіцієнт кореляції між показниками фізичної підготовленості та технікою виконання змагальних вправ
| Шпагати | Згин. розгин. рук в упорі |
Піднім. .ніг у висі |
Рівновага | Подвійні стрибки |
Піднімання тулуба |
Прогинання назад лежачі на животі | ||
| Пр. | Лів. | |||||||
| Б/п | -0,04 | 0,21 | -0,5 | 0,6 | 0,6 | 0,31 | 0,3 | 0,6 |
| Скакалка | 0,14 | 0,22 | -0,5 | 0,8 | 0,9 | 0,42 | 0,33 | 0,6 |
| Обруч | -0,04 | -0,043 | -0,13 | 0,2 | 0,07 | 0,33 | 0,4 | 0,5 |
| М’яч | 0,4 | 0,44 | -0,6 | 0,3 | 0,3 | -0,034 | 0 | 0,18 |
| Булави | 0,5 | 0,35 | -0,6 | 0,5 | 0,4 | 0,35 | 0 | 0,4 |
| Стрічка | -0,5 | 0,26 | -0,5 | 0,6 | 0,6 | 0,36 | 0,5 | 0,6 |
Висновки
Завдяки проведеного нами дослідження рівня фізичного розвитку, фізичної та технічної підготовленості гімнасток 11-12 років на етапі поглибленої спеціалізованої підготовки ми прийшли до таких основних висновків:
аналіз літературних джерел показав, що питання пов’язані із взаємозв’язком фізичного розвитку та технікою виконання змагальних вправ, відображені у не доскональному вигляді. Це позначається головним чином на фізичній та технічній підготовленості гімнасток 11-12 років.
при визначенні рівня фізичного розвитку гімнасток 11-12 років ми прийшли к висновку, що у дівчат низький рівень фізичного розвитку по індексу Кетле (обумовлено специфікою виду спорту); всі дівчата вузькогруді та довгоногі; також можна сказати про нормальну поставу; показники ОГК помітно відрізняються від показників НОГК; ЖЕЛ великий порівняно із цим показником у дітей що не займаються спортом.
- завдяки виявленню рівня фізичної та технічної підготовленості ми змогли визначити взаємозв’язок між цими показниками та показниками рівня фізичного розвитку; фізична підготовленість гімнасток 11-12 років співпадає з нормами; технічна підготовленість дівчат визначалась за оцінками, які вони здобули на змаганнях, безпредметна вправа була виконана на високому професійному рівні, вправи зі скакалкою, обручем, м’ячем, булавами та стрічкою виконувались стабільно, але оцінки не дуже великі.
виявлення взаємозв’язку між технікою виконання змагальних
вправ та індексами фізичного розвитку, показниками фізичної підготовленості дали змогу конкретизувати ті виміри, які треба робити при відборі гімнасток. Так, необхідно звертати увагу на такі показники, як індекс Кетле, Ерісмана, довжини ніг, плечовий. Між цими показниками та технікою виконання змагальних вправ ми виявили тісний взаємозв’язок. Показники ЖЕЛ, об’єму грудної клітини можна не враховувати, так як взаємозв’язок дуже слабкий.
Літературні джерела
Антропова М.В., Кольцева М.М. Морфофункциональное созревание основных физиологических систем организма детей школьного возраста.- М.: Педагогика, 1983.
Апанасенко Г.Л. Физическое развитие детей и подростков. – К.: Здоровья, 1985.-52с.
Апанасенко Г.Л., Попова Н.Г. Медицинская валеология. – К.: Здоровья, 1998.-С.24-36.
Бальсевич В.К., Запорожанов В.А. Физическая активность человека. – К.: Здоровья, 1987. –224 с., ил.-с.
Бережнов Л.Ф., Рязанова Л.Л. Гормональные критерии в оценке состояния детей и подростков. // Актуальные аспекты биохимических и цитохимических исследований в гигиене детей и подростков: Сб. науч. трудов. – М.: МГУ, 1983. – С.5-11.
Борисенко А.М., Доврев К.М., Цонева М.Н. Значение двигательной активности в повышении функциональных возможностей организма детей. // Профилактика заболеваний и формирование здорового образа жизни. – Запорожье, 1983. – с.207-209.
Булатова М.М. Теоретико-методические основы реализации функциональных резервов спортсменов с тренировочной и с соревновательной деятельности: Автореферат дис. … д-ра пед. наук. – К., 1996. – 50с.
Волков Л.В. Возрастные особенности физической подготовки детей и подростков: Учеб.- метод. пособ. – Переяслов – Хмельницкий, 1990. – 25с.
Волков Л.В. Спортивная подготовка детей и подростков.- К.: Вежа, 1998. – 190с.
Волков Л.В. Физические способности детей и подростков. – К.: Здоровья, 1981. – 116с.
Довгаль Г.И. Компоненты двигательного режима: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04. // Мозг. НИИ Физиологии детей и подростков – М., 1988. – 18с.
Зациорский В.М. Физические качества спортсмена. – М.: Физкультура и спорт. – 1970. – 200с.
Зотов В.П. Восстановление работоспособности в спорте. – К.: Здоров’я, 1990. – 197с.
Иванов В.С. Основы математической статистики. – М.: Физкультура и спорт, 1990г.
Коц Я.М. Спортивная физиология.- М.: ФиС, 1986, 230с.
Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека. – К.: Здоровья, 1986. – 146с.
Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. – К.: Олимпийская литература, 1997. – 583с.
Сахановский К.П. Начальная подготовка спортсменов. Наука в Олимпийском спотре. – 1995. - №2 – с.17-23.
Сухарев А.Г. Здоровье и физическое воспитание детей и подростков. – М.: Медицина, 1991. – 270с.
Фарбер Д.А., Корниенко И.А., Сонькин В.Д. Физиология школьников. – М.: Педагогика, 1990. – 168с.
Фомин Н.А., Вавилов Ю.Н. Физиологические основы двигательной активности. – М.: Физкультура и спорт, 1991. – 224с., ил.
Холодов Ж.К., Кузнецов В.С. Теории и методика физического воспитания и спорта. – М.: Acodema, 2000.
Хрипкова А.Г., Антропова М.В. Адаптация организма учащихся к учебной и физической нагрузкам. 1982.
Хрипкова А. Г., Антропова М.В., Фарбер Д.А. Возрастная физиология и гигиена: Пособие для студентов педагогических институтов. М.: Просвещение, 1990. – 319с.
Яковлева Н.Н. Биохимия: Учебник для института физической культуры – М.: Физкультура и спорт, 1974. – 333с.