Розвиток групового туризму в Українських Карпатах
Традиційні дерев'яні містки з поручнями і кладки будують і зараз на невеликих річках і потоках. Значного поширення набули підвісні мости над бурхливими ріками. В наш час основним видом транспортного сполучення у Карпатах є автобусні перевезення пасажирів. Автобусні лінії зв’язують гуцульські села і містечка з обласними центрами. Поряд з ними важливе місце в транспортному сполученні відіграє залізничний транспорт. По Карпатському регіону пролягає залізниці Львів – Рахів та Львів – Ужгород (2 лінії). Райцентр Косів Івано-Франківської області зв'язаний повітряною лінією із Львовом і Івано-Франківськом.
Для багатьох гостей Карпат шлях до гір проходить через Львів. Доїхати до Львова гості можуть поїздами (в дужках вказані ціни на квитки в плацкарті і в купе): Київ-Львів (35; 53 грн.), Київ-Ужгород (27; 40), Харків-Трускавець (24-28; 36-42 грн.), Сімферополь-Львів (50; 75), Донецьк-Львів (44; 67), Черкаси-Львів (27; 40), Солотвино-Львів (20; 28), Суми-Львів (32-37; 48), Запоріжжя-Львів (39; 50), Херсон-Львів (37; 55), Москва-Львів (130; 230)26.
Популярний гірськолижний курорт Українських Карпат – село Славське, розташоване у 120 км від Львова. Славське відомо як один із найбільш облаштованих гірськолижних комплексів. На горі Тростян (1 230 м), у 4 км від центру Славського, обладнано багато протяжних трас, прокладена найдовша в Україні канатно-крісельна дорога (2 700 м). Крім того, на горі працюють сім довгих і чотири малих лижобуксири. Гірськолижники розміщуються на багаточисельних базах відпочинку й спортивних базах. Турбаза «Джерела Карпат», що має власні малі лижобуксири, організує комплексне обслуговування туристів-гірськолижників. Освоєно схили гори Менчул, де перші два підйомники близько тридцяти років тому встановив Львівський політехнічний інститут. Прекрасна траса спускається з гори Менчул до села Грабовець.
Туристські групи, що приїхали у Славське, можуть зупинятися у приватних садибах. У святкові дні вартість проживання збільшується у 2-4 рази. Розглянемо для прикладу умови відпочинку в садибі «У Ігоря». Так, чотирьохмісний номер у цій садибі в період різдвяних канікул 2005-2006 рр. коштував 2800 грн. або 400 грн./добу з особи (влітку – 120 грн.), двохмісний номер – 1750 грн. або 250 грн./добу (влітку – 80 грн.). В котеджі – чотири двохмісні й два чотиримісні номери з номери з євроремонтом і телевізором. Вигоди – на поверсі. У дворі є мангал і стоянка для авто. Година в сауні з басейном коштує 100 грн., дві години – 160 грн. Для гірськолижного спорядження є спеціальні сушарки. Їду можна замовляти на кухні. Орієнтовна вартість дворазового харчування – 25-30 грн.27.
Комплекс славської гірськолижної бази «Динамо» складається з двох готелів. Два корпуси першої розташовані в центрі селища. Для послуг гірськолижників тут є їдальня на 100 місць, конференц-зал на 50 місць, спортзал, дві сауни, кафе, бар, російський більярд, тренажерний зал, настільний теніс. Другий корпус розташований на горі Тростян. Крім нього, є ще два комфортабельні котеджі на 10 місць. На гору гостей за 7 грн. доставить готельний транспорт. До 20 січня 2006 р. одноденне перебування п’яти осіб у трьохкімнатному номері коштувало 550 грн., 3-4 осіб у двохкімнатному – 500 грн., двох осіб в однокімнатному номері – 310 грн. Місце в номері на четвертому поверсі – 60 грн., на третьому – 75, на другому – 35 грн. Проживання в будинку – 55 грн./добу, в номері люкс – 90, в котеджі – 600 грн. Одна година в спортзалі – 30 грн. Піднятися на гору витягом коштує 2,5-4,5 грн. Трьохразове харчування на нижній базі – 18 грн./добу, в будинку – 200 грн. Зберігання спортінвентарю – 1 грн./добу.
В головному корпусі бази відпочинку «Байка» 6 люксів і 10 напівлюксів, у дерев’яному котеджі – по два люкси і напівлюкси. В сімейному котеджі дві спальні й кімната з комином. В номерах – сучасні меблі з дерева – кольоровий телевізор, холодильник, телефон, санвузол. Проживання у святкові дні в люксі коштує 255 грн./добу для одного, для двох – 280 грн., для трьох – 375 грн., для двох дорослих і дитини – 355 грн. Однокімнатний напівлюкс для одного – 195 грн./добу, для двох – 220 грн./добу. Сімейний котедж – 475 грн./добу. Година сауни з басейном – 35 грн., більярд – 20 грн./добу, прокат лиж – 30 грн./день, санок – 15 грн., тенісний корт – 40 грн./год., тенісний корт (без ракеток) – 20 грн.
Недалеко від Славського, в селищі Тисовець розташована велика гірськолижна база з готелем. Траса довжиною 1 300 м обладнана крісельною дорогою (1,5 км) й двома великими лижобуксирами. На базі споруджений трамплін для стрибків на лижах, прокладені слаломні траси зі штучним пластмасовим покриттям літніх тренувань.
У Львівській області гірськолижники тренуються також у районі Турка, де встановлений 400-метровий лижобуксир на слаломній горі з штучним покриттям для літніх тренувань.
Місцями для групового туризму славиться також Закарпаття. Що стосується зокрема занять гірськими лижами, то сприятливі умови є на схилах уздовж дороги від Ужгорода до Ужоцького перевалу. Тут різними підприємствами і установами встановлено більше два десятків малих лижобуксирів, створено бази відпочинку. В селі Костріна спортивна школа організовує заняття на схилах, обладнаних великим лижобуксиром.
Найдовший буксирувальний підйомник (1 350м) в Україні встановлений в селі Подобовець, що знаходиться біля автодороги, яка сполучає Рахів з Ужгородом. Лижобуксир обслуговує різноманітну за рельєфом гірськолижну трасу на схилах гори Рапецька, що відрогом спускається з вершини Великий Верх (1300 м). Тут гірськолижники можуть розміститися в приватних садибах, а також на турбазі «Плай» у Воловці. Крім того, для гірськолижного катання освоєна вершина Гемба (1 497 м) Боржавського гірського масиву, з якої у північному напрямі спускаються два великі відроги до села Пилипець. Тут прокладено траси протяжністю до 3-4 км.
В районі притулку «Бескид», що знаходиться в 10 км від Подобовця, турбаза «Карпати» встановила великий 1 000-метровий лижобуксир. Крім цієї турбази, гірськолижники можуть розташуватися у приватних садибах в селі В. Студене. На схилах працюють і малі лижобуксири. В околицях притулку розміщено кілька трас спусків тривалістю більше кілометра.
Із трас Рахівського району найбільшу цікавість для гірськолижників викликає спуск біля села Богдан. На схилі, в 12 км від Рахова, встановлено 1 000-метровий лижобуксир. Рельєф траси різноманітний, з крутими ділянками. Гірськолижники, що відпочивають на турбазі «Тиса», катаються на горі Мензул, де встановлено 800-метровий лижобуксир, а також направляються у притулок «Перелісок» (висота 1 000 м, розташований у 15 км від міста), де діє короткий лижобуксир. На цих трасах сніг добре зберігається до квітня.
Що стосується цін на послуги, пов’язані з груповим туризмом у Закарпатті, то вони є порівняно високими, як і на курортах Львівської області. Причина цього полягає у високому попиті. Як зазначають спостерігачі, місця в готелях і будинках відпочинку на новорічно-різдвяний період 2005-2006 рр. почали активно розкуповувати ще влітку, і бачачи такий попит, їх власники підняли ціни майже вдвічі28. При цьому сервіс і стан лижних трас залишається невисоким, ціни ж – вищими, ніж на курортах Словаччини та Австрії.
Так, переночувати в сільській хатині цієї зими коштує 100 грн. з особи, а одномісний номер у готелі або турбазі з новорічною програмою – 1,5 тис. грн. Доба в двохмісному номері без харчування коштувала у період зимових свят 2005-2006 рр. в середньому близько 260 грн., в котеджі – 200 дол.29
«Найбільш «туристичними» на Івано-Франківщині є Верховинський район і територія Яремчанської міської ради – Яремче, Ворохта, Яблуниця, Поляниця, де пік сезону припадає на зиму і пов’язаний з традиційним тут гірськолижним відпочинком»30. Найбільш високогірний в українських Карпатах лижний об’єкт – полонина Драгобрат. Він знаходиться на висоті більше 1300 м над рівнем моря, і сніг тут тримається з листопада до травня. Популярні лижні курорти знаходяться також поблизу Рахова, Мукачева і Сваляви на Закарпатті. В Івано-Франківській області своїми трасами славляться Косівський і Верховинський райони. Гірськолижний відпочинок стає дедалі популярнішим в Україні, тому інфраструктура стрімко розвивається.
Всього на Яремчанщині приймають гостей:
- 5 готелів,
- 2 готельні комплекси,
- 1 гірськолижний курорт,
- 1 спортивно-оздоровча база,
- 2 учбово-спортивні бази,
- 8 закладів санаторно-оздоровчого та лікувального напрямку,
- 2 лікувально-оздоровчі комплекси,
- 9 дитячих будинків відпочинку,
- 6 баз відпочинку,
- 1 будинок відпочинку,
- 3 комплекси відпочинку,
- 2 приватних пансіонати,
- 7 гостинних дворів,
- 31 приватна садиба31.
Окрім туристичного комплексу «Буковель» в селі Поляниця, потужною рекреаційною базою володіє готель «Піги» в селі Татарів, в номерах якого є ванні кімнати, супутникове телебачення, відео, телефон. В готелі діють ресторан, прокат гірськолижного спорядження, автостоянка з охороною.
Готель «Піги» має 26 місць. Готель збудований у старовинному гуцульському стилі, відреставрований в 1999 році. Розташований на березі річки Прут неподалік від найвищої гори українських Карпат – Говерли. В ресторані – європейська і національна кухня. Пропонуються пішохідні і кінні прогулянки в гори. Відстань до гірськолижних витягів туристичного комплексу "Буковель" – 14 км, до витягів в Яблуниці – 12 км, у Ворохті – 5 км.
Інший сучасний готель «Руслана» розташований в селищі Ворохта. В його номерах також є ванні кімнати, супутникове телебачення, телефон. В готелі здійснюється прокат велосипедів, спальних мішків, палаток та гірськолижного спорядження, автостоянка з охороною. Кількість місць у готелі 24 місця. Приватний готель "Руслана" включає 5 дерев'яних будиночків. Один з будиночків є пристосованим для руху інвалідних візків. У селищі Ворохта розташований 2-х кілометровий оглядовий крісельний витяг до лижного стадіону в урочищі П'ятихатки, звідки можна полюбуватися величним краєвидом Говерли (2061 м) і Петроса (2020 м). Відстань до комплексу "Буковель" – 20 км, до гірськолижних витягів в Яблуниці – 18 км, до трас в селищі Ворохта – 2 км.
База відпочинку «Карпати» в Яремчі розрахована на 150 місць. В її номерах є ванні кімнати, кабельне телебачення, телефон. В готелі працюють ресторан, бар, бенкетний зал, дискотека, З конференц-зали з фуршетним залом, басейн, сауни, тенісний корт, більярд, проводяться лікувально-профілактичні процедури, є солярій. Неподалік готелю сувенірний ринок та знаменитий водоспад на річці Прут. Пропонується широка екскурсійна програма. Відстань до комплексу "Буковель" – 32 км, до гірськолижних трас в Яблуниці – 30 км, до трас Ворохти – 30 км.
До місць відпочинку туристичних груп у Прикарпатті належать також розташовані в місті Яремче санаторій «Яремче», приватні пансіонати «Первоцвіт», «Джерело», приватна база «У Галини», гостинний двір «Красна садиба», готель «Водограй». Серед інших гостинних закладів варто згадати готельний комплекс «Лісова пісня» в урочище Маркова (роздоріжжя Гута-Росільна), с. Дзвиняч Богородчанського району; готельно-ресторанний комплекс «Лісова казка» в селі Лісна Слобідка Коломийського району, готель «Писанка» в Коломиї, готелі «Аускопрут» і «Надія» в Івано-Франківську, а також чимало приватних садиб в селах Поляниця, Яблуниця, Татарів, Микуличин, в Яремне, у Ворохті та в Коломиї. Загалом у регіоні Буковеля може одночасно розміститись в готелях, турбазах та приватних садибах до 10 000 відпочиваючих.
Історико-культурні та природні ресурси Карпатського регіону сприяють розвитку в ньому сільського туризму. Він розвивається як у відомих відпочинкових і оздоровчих місцевостях, так і у гірських селах з традиційним побутом. Його інфраструктурну основу складають кілька сотень агроосель – переобладнаних або спеціально збудованих садиб для прийому туристів, а також котеджі, пансіонати та міні-готелі.
Таким чином, груповий туризм в Українських Карпатах відіграє велику роль як для відпочинку та оздоровлення гостей Карпат, так і для соціально-економічного розвитку регіону та України в цілому, забезпечуючи створення нових робочих місць у регіоні з традиційним надлишком трудових ресурсів та надходження в бюджети різних рівнів. Водночас доводиться визнати, що туристично-рекреаційний потенціал Карпат використовується недостатньо. Зокрема Івано-Франківська область, на відміну від Львівської і Закарпатської областей, які славляться своїми цілющими курортами, до певної міри відоме лише своїми гірськолижними базами Яремче і Ворохта32.
2. Опис туру «Подорож до Гуцульщини»
Тур «Подорож до Гуцульщини» знайомить туристичні групи гостей нашого краю з Івано-Франківщиною.
1-й день. Подорож розпочинається в місті Івано-Франківськ, куди гості Прикарпаття прибувають поїздом. Сніданок для групи туристів проводиться в ресторані готелю «Надія». Після цього проводиться ознайомча екскурсія по місту. Гості відвідують Івано-Франківський краєзнавчий музей, який знайомить їх з цінними археологічними знахідками від перших поселень людини в межиріччі Дністра і Прута до подальших культур мідної, бронзової доби та залізного віку. Унікальні експонати розповідають про період української державності часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. В експозиції представлені саркофаг Ярослава Осмомисла, срібні гривні, фрагменти золотих прикрас, вироби галицьких ремісників, ікони та ювелірні вироби ХІІ-ХІХ ст., колекції стародруку, зброї та нумізматики.
Після краєзнавчого члени групи відправляються в наступний музей – Івано-Франківський художній музей, що є скарбницею сакрального образотворчого і народного мистецтва краю. Його збірка складається з унікальних пам'яток галицького іконопису й барокової скульптури, тут представлена творчість класиків західноукраїнського малярства, роботи польських, австрійських, німецьких та італійських майстрів ХVІІІ-ХХ століть.
Обід для туристів організовується в корчмі, що знаходиться на північ від Івано-Франківську по Калуському шосе, де гості можуть поласувати стравами із щойно спійманої форелі.
Туристи відвідують такий пам’ятник Другої світової війни, як меморіал українців, загиблих від рук НКВС і похованих у Дем’яновому лазі поблизу Івано-Франківська, Тут на початку літа 1941 р. опричники з НКВС намагалися заховати 532 трупів безневинно замордованих наших краян. 29 жовтня 1989 р. у Дем’яновому Лазі відбулося урочисте перепоховання жертв сталінських репресій 1941 р. Щороку поблизу меморіалу відбуваються панахиди на честь жертв репресій.
У другій половині дня тривають екскурсії по місту, під час яких продовжується ознайомлення с його пам’ятними місцями. Вечеря для туристів проводиться в готелі «Надія», де вони й ночують.
2-й день. На другий день туристи автобусом вирішають до Коломиї. В програму входять екскурсії по місцях, пов’язаних із життям та діяльністю в Коломиї видатних українських письменників – І. Франка, В. Стефаника, М. Черемшини, М. Шашкевича, П. Козланюка. В Коломиї розпочинав створення театру нового типу Лесь Курбас.
Одним з найбільш своєрідних музеїв Карпат є музей "Писанка" в м. Коломия. В музеї туристи можуть ознайомитися з унікальним видом народного мистецтва, одним із найяскравіших та найзагадковіших проявів таланту і глибини пам'яті народу. Традиція розпису писанки сягає дохристиянських часів. З поширенням християнства писанка стала символом Христового Воскресіння. Малювання писанок на Гуцульщині відбувалося за нормами суворого ритуалу. Малюючи писанку, писанкарка промовляла молитву. Чарівну силу писанок помножувало ще й освячення їх разом з пасками. Наші предки щиро вірили, що дім, в якому є освячена писанка, захищений від усього лихого, і, крім того, в нього ніколи не вдарить блискавка.
Обід організовується в однієї з колиб у Коломиї.
Після обіду туристи оглядають цінні історико-культурні пам’ятки, які містить Музей народного мистецтва Гуцульщини й Покуття ім. Й. Кобринського в м. Коломия. Музей, який засновано в 1926 році, є одним із найстаріших музеїв декоративно-прикладного мистецтва на Україні. Колекцію музею складають понад 22 тисячі експонатів. До неї входять мистецькі твори з різьби по дереву, обробки металу та шкіри, ткацтва, вишивки, писанкарства, унікальними є колекції з археології, нумізматики, етнографії, сакрального мистецтва, колекція живопису. Постійно діюча експозиція музею дає можливість шанувальникам народного мистецтва пізнати глибинні традиції і культуру Гуцульщини.
Після завершення екскурсії по Коломиї туристи вечеряють у ресторані готелю, де залишаються на ночівлю.
З-й день. Після сніданку в ресторані готелю по дорозі, що веде через села Яблунів і Пістинь, туристи відправляються в Косів, визнаний центр гуцульських народних промислів, де відвідують Косівський музей народного мистецтва Гуцульщини й Покуття. В його експозиції увагу туристів привертають твори народного декоративно-ужиткового мистецтва ХІХ-ХХ століть, які мають господарсько-побутове призначення – черпаки, коновки, пастівники, кептарі та кожухи, тайстри, пояси-череси, свічники, глечики та миски, які відзначаються вишуканими формами, оригінальним декоруванням.
Після обіду туристи відправляються в похід через село Шешори до водопадів, мальовничих Сокільських скель, озеру Лебедине. Після повернення в Косів проводиться вечеря. Ночівля організується в готелі «Карпатські зорі» в Косові.
4-й день. Туристи вирушають з Косова в напрямку Яремчі, куди дорога веде крізь перевал Буковець вздовж річки Чорний Черемош, через село Крирівня, де гости оглядають музей Гната Хоткевича, який створив у селі унікальний гуцульський народний театр, через селища Верховина, де дізнаються про дії опришків під проводом Мирона Штолюка, Антона Ревізорчука і Максима Тихончука, а також народного месника Олекси Довбуша.
Після цього туристи відвідують селище Ворохта – низькогірний (висота над рівнем моря 735 м) кліматичний курорт. Тут є багато здравниць, турбаз, гірськолижний трамплін і підйомник. «За легендою назва «Ворохта» пішла від прізвища армійського дезертира, який оселився на території теперішнього селища. За розум і розважливість односельці назвали село його прізвищем»33.
Після обіду в колибі туристи оглядають архітектурні пам’ятки Ворохти: церкву і залізничний арочний міст, збудовані в 1615 і 1894 роках відповідно.
Увечері туристична група автобусом доїжджає до найбільшої на Україні високогірної спортивної бази «Заросляк», де вечеряє й залишається ночувати.
5-й день. Після сніданку в «Заросляку» туристи відправляються в Карпатський державний заповідник Говерлянського масиву, піднімаються на найвищу вершину українських Карпат – Говерлу (2061 м). туристичний маршрут на Говерлу є престижним. Його може здійснити практично будь-яка фізично здорова людина без спеціальної підготовки, відчуваючи себе після цього «покорителем вершин». «Із вершини Говерли відкриваються незвичні і захоплюючі краєвиди. Навколо горбляться застиглі вали і піки. Далеко внизу видніються зелені долини і яскраві крапочки хатин. На самому горизонті в добру погоду видно Івано-Франківськ і Коломию»34.
Обід влаштовується в кафе «Чорногора», розташованому між потоками Багончик Нижній та Багончик Верхній. Після обіду влаштовується короткочасний відпочинок у «Заросляку», після чого туристи їдуть уздовж течії річки Прут до Яремчі, де організуються вечеря та ночівля.
6-й день. Після сніданку в колибі в містечку Яремче гості мають змогу познайомитися з чарівною красою Яремчі – центра туризму і низькогірського (висота над рівнем моря 530 м) кліматичного курорту. Тут працюють турбази, є багато здравниць для дітей і дорослих, діють літні дитячі табори. Навколишні гори дуже мальовничі.
За легендою назва «Яремче» походить від імені Яреми, гуцула, який вперше оселився на цій території. Наприкінці ХVII ст. в Яремче проживало вісім сімей. В 1738-1745 рр. в околицях Яремчі діяв загін опришків Довбуша. Народ увіковічив пам’ять про легендарного ватажка в Камені Довбуша, який лежить біля залізниці і залізничного тунелю; в Печері Довбуша і в назві гори – Добушанка (Довбушанка), поблизу якої зимувала ватага, переховуючись від урядових військ.
Гості оглядають знаменитий водопад, відвідують сувенірний ринок, Поляну кохання, пам’ятку Другої світової війни – музей, присвячений партизанам-ковпаківцям, які здійснили мужній рейд у тил німецьких фашистів в Карпатах.
В Яремчі організуються обід, вечеря й ночівля туристів.
7-й день. Після сніданку в колибі в Яремчі група вирушає на автобусі в Надвірнянський район до Манявського скиту (пам’ятка архітектури ХVII – XVIII ст.) і Манявського водопаду.
Після огляду цих пам’ятних місць обід проводиться в колибі поблизу Манявського скиту.
Далі туристи на автобусі через Богородчани повертаються в Івано-Франківськ, де вечеряють. Тур завершується.
Висновки
Тур – це туристична подорож (поїздка) за визначеним маршрутом у конкретні терміни, забезпечена комплексом туристичних послуг (бронювання, розміщення, харчування, транспорт, рекреація, екскурсії тощо). Груповий туризм у Карпатах відіграє важливу роль у розвитку туристично-рекреаційної діяльності в Україні.
Розрізняють такі види групового туризму:
Груповий по відпрацьованих маршрутах – найбільш дешева форма при інших рівних умовах. Низька ціна пояснюється знижками, які надаються туристичним групам. Знижки мають місце і при виборі традиційного для туристичних фірм маршруту (їх надають підприємства транспорту, розміщення, харчування, які обслуговують маршрут);
Груповий по індивідуальних маршрутах – знижки надаються у випадку оптимального розміру групи (наприклад, визначеного по кількості місць в туристичному автобусі), а також залучення в індивідуальний маршрут традиційних місць відпочинку.
Карпатський регіон має незабруднене навколишнє середовище, прекрасне повітря, чисті ріки, гори, сільські місцевості, де збережені національні традиції, музеї, церкви та інші прекрасні архітектурні пам’ятки. Регіон також може пишатись багатим фольклором та традиціями. Такі риси притаманні не багатьом іншим регіонам світу.
Природно-кліматичний потенціал, мальовничі краєвиди, чисте повітря гірських лісів, цілющі мінеральні джерела, туристичні маршрути, гірськолижні й спортивні траси, туристичні бази, пансіонати, санаторії, спеціалізовані лікувальні заклади (понад 800) можуть набути вирішального значення для майбутнього економічного розвитку регіону. Найбільш розвинуті на Прикарпатті рекреаційний, діловий (проведення конференцій, семінарів) та екскурсійний туризм. Українські Карпати мають значну туристично-оздоровчу базу. Понад сто об'єктів (готелі, турбази, санаторії, пансіонати) можуть одночасно прийняти 14 тис. відпочиваючих.
Популярними агротуристичними продуктами в Карпатському регіоні виступають такі, що пов’язані з національною кухнею, проведенням фестон (вечорниці, народні обряди). Значного поширення набули зимові розваги (катання на санях). У всіх карпатських областях поширений збір ягід і грибів та активний туризм (піші, кінні прогулянки). Усе більшої популярності набувають форми пізнавального туризму (відвідування народних умільців тощо).
У другій частині цієї курсової роботи подається самостійно розроблений проект туру «Подорож до Гуцульщини», під час якого для туристів організовується оглядова екскурсія по Івано-Франківську, вони можуть оглянути музей "Писанка" та музей народного мистецтва Гуцульщини й Покуття ім. Й. Кобринського в м. Коломия, заснований в 1926 році, Косівський музей народного мистецтва Гуцульщини й Покуття, відвідують селище Ворохта – низькогірний (висота над рівнем моря 735 м) кліматичний курорт. Тут є багато здравниць, турбаз, гірськолижний трамплін і підйомник.
Туристи піднімаються на найвищу вершину українських Карпат – Говерлу (2061 м), знайомляться з чарівною красою Яремчі, оглядають Манявський скит (пам’ятку архітектури ХVII – XVIII ст.) і Манявський водопад. Розроблений тур являє чималу цікавість для гостей нашого краю.
Список використаної літератури
Закон України «Про туризм».
Зінько Ю., Горішевський П. Історія, сучасний стан та перспективи розвитку сільського туризму у Карпатському регіоні. // Туризм сільський зелений. – 2005. – №ІІІ. – С. 5.
Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Зелена Буковина, 2003.
Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник. / За ред. проф. І.М. Школи. – Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2003.
Туризм в Україні. Статистичний бюлетень. – 2004.
Колімбровський М. Їдуть до нас звідусіль. // Галичина. – 2005. – 27 вересня.
Микицей М. Торішні 10 млн. будуть примножені. // Світ молоді. – 2005. – 7 жовтня. – С. 3.
Міщан І.М. Проблеми та перспективи розвитку туризму на Прикарпатті. // Туристично-краєзнавчі дослідження. – Вип. 5. – К., 2004. – С. 192.
Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства. / Пер. с англ. – М.: Аспект Пресс, 1995.
Соціально-економічна географія України: Навч. посібник. / За ред. проф. Шаблія О.І. – Львів: Світ, 2000.
Гуцульщина. / П.І. Арсенич, М.І. Базак, З.Є. Болтарович и др. – К.: Наук. думка, 1987.
Левковський С.С., Русинов О.А. Поверхностные воды. // Украинская советская энциклопедия. – Т. 11. – Кн. 2. – К.: Гл. ред. УСЭ, 1985.
Геренчук К.И., Ена В.Г., Маринич А.М., Пащенко В.М., Шищенко П.Г. Ландшафты и физико-географическое районирование. // Украинская советская энциклопедия. – Т. 11. – Кн. 2. – К.: Гл. ред. УСЭ, 1985. – С. 62.
Голояд Б. Природні ландшафти Українських Карпат та їхнє використання з рекреаційно-туристською метою. // Краєзнавець Прикарпаття. – 2004. – №4. – С. 57.
Борисова И. Каникулы по-львовски. − 2000. – 30 декабря 2005 – 5 января 2006. – С. 5.
Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Альтерпрес, 2003.
Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання. – К.: Знання України, 2002.
Собашко В. Дорогами і стежками Карпат. Туристичний путівник. – Львів: Центр Європи, 2003.
Размещено на
1 Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Зелена Буковина, 2003. – С. 5.
2 Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник. / За ред. проф. І.М. Школи. – Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2003. – С. 23.
3 Закон України «Про туризм». – Ст. 1.
4 Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Зелена Буковина, 2003. – С. 81.
5 Зінько Ю., Горішевський П. Історія, сучасний стан та перспективи розвитку сільського туризму у Карпатському регіоні. // Туризм сільський зелений. – 2005. − № ІІІ. – С. 5.
6 Туризм в Україні. Статистичний бюлетень. – 2004. − С. 30.
7 Там же. – С. 40.
8 Колімбровський М. Їдуть до нас звідусіль. // Галичина. – 2005. – 27 вересня. – С. 3.
9 Туризм в Україні. Статистичний бюлетень. – 2004. – С. 40.
10 Там же. – с. 40.
11 Там же. – с. 40.
12 Там же. – с. 40.
13 Там же. – с. 40.
14 Микицей М. Торішні 10 млн. будуть примножені. // Світ молоді. – 2005. − 7 жовтня. – С. 3.
15 Туризм в Україні. Статистичний бюлетень. – 2004. – С. 40.
16 Міщан І.М. Проблеми та перспективи розвитку туризму на Прикарпатті. // Туристично-краєзнавчі дослідження. – Вип. 5. – К., 2004. – С. 192.
17 Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства. / Пер. с англ. – М.: Аспект Пресс, 1995. – С. 22.
18 Соціально-економічна географія України: Навч. посібник. / За ред. проф. Шаблія О.І. – Львів: Світ, 2000. – С. 44.
19 Там же. – С. 5.
20 Гуцульщина. / П.І. Арсенич, М.І. Базак, З.Є. Болтарович и