Діалектика як наука про найзагальні закони розвитку і взаємозв’язку
Поможем написать работу на аналогичную тему
Похожие рефераты:
-
Предмет філософії та її функції
Предмет філософії. Функції філософії. Широкі світоглядні проблеми і водночас проблеми практичних дій, життя людини у світі завжди складали зміст головних філософських пошуків. Філософія - форма суспільної свідомості.
-
Філософія І. Канта
Розумовий розвиток Канта йшов від точних знань до філософії. Самостійним філософом він став пізно, але набагато раніше показав себе як першорядного вченого. Німецька класична філософія: агностицизм І. Канта. Як називає І. Кант свій філософський метод.
-
Єдність різноманітного. Загальний зв'язок
Матеріальна та духовна основа єдності навколишнього світу. Види єдності: субстратна, структурна та функціональна. Формування міфологічного світогляду як системи уявлень античних філософів. Принцип взаємодії та співвідношення зміни, руху і розвитку.
-
Формальна і діалектична логіка
Семіотичні категорії логіки. Показники, символи і сигнали як немовні знаки. Денотат та концепт імені. Оповідна пропозиція у формальній логіці. Таємниця гегелівської діалектичної логіки. Саморефлексія ідеології марксиста: приховані основи тоталітарності.
-
Наукова раціональність ХVІІ ст. у контексті спадковості античної математики і методології
Глибокий історико-епістемологічний аналіз впливу античної науки і математики на розвиток наукового раціоналізму ХVІІ ст., початок якого було закладено працями Ф. Бекона, Р. Декарта, Дж. Локка. Історичні передумови побудови нової наукової картини світу.
-
Поняття та специфіка філософських категорій
Поняття як форма людського мислення, форма думки, у якій відбиті загальні, істотні ознаки об'єктів; використання понятійного апарату як у складі суджень, так і поза судженнями. Місце, яке займають філософські категорії в розумовій діяльності людини.
-
Умови виникнення та особливості античної філософії
Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання, основні етапи її зародження та розвитку, місце та значення в сучасному суспільстві. Характеристика та специфічні риси античної філософії, її найвидатніші представники, її вклад в розвиток науки.
-
Неформальні методи аналітичного дослідження
Загальна характеристика описових неформальних методів, їх види та сфери використання. Місце в інформаційно-аналітичній діяльності нормативно-ідеологічного та нормативно-гіпотезотворчого методів. Специфіка аналітичних, пізнавальних, наукових методів.
-
Людиномiрнiсть предмета фiлософii
Контрольна робота з філософії. Тема 2. Людиномірність предмета філософії. План. Формування предмету філософії в історії культурно-історичного розвитку суспільства.
-
Суть, цілі, завдання фундаментальних наук
Виробництво наукового продукту. Знання про глибинні процеси і явища, що відбуваються в природі, суспільстві. Поняття фундаментальних наук, їх взаємозв'язк з прикладними та внутрішня класифікація. Основна ознака поділу наук на фундаментальні і прикладні.
-
Діалектика як теорія розвитку
Трактування філософами терміну "діалектика". Розвиток ідей діалектики у вченні Миколи Кузанського про вічний рух. Концепція діалектики як універсальної теорії і методу пізнання світу у класичній німецькій філософії. Діалектика як принцип розвитку.
-
Філософські категорії діалектики
Філософські категорії "нове" і "старе". Особливості об'єктивних процесів діалектичного заперечення. Принцип роздвоєння єдиного на протилежності. Абстрактне і конкретне. Взаємодія між різними протилежними сторонами. Форми прояву матеріальних систем.
-
Людина і світ
Поняття світогляду. Відношення людина - світ як основні світоглядні проблеми. Світогляд як форма духовно-практичного освоєння світу та самовираження людини в ньому. Структура світогляду. Буденний і теоретичний, індивідуальний і масовий світогляд.
-
Раціональний зміст гегелівської діалектики
Об'єктивно-ідеалістичний характер філософії Гегеля. Система філософії Гегеля (основні праці). Принцип тотожності мислення і буття, мислення як першооснова та абсолютна ідея. Поняття як форма мислення. Протиріччя між методом і системою у філософії Гегеля.
-
Мислення як предмет логіки
Мислення - розумовий процес людини, в ході якого вже з наявних знань формуються нові знання. Правильне та неправильне мислення: відповідність правилам і законам логіки, логічна необхідність висновку. Логічна помилка у софізмі. Поняття некласичної логіки.
-
Філософська концепція Гегеля
Філософія права Гегеля як одна з видатних робіт у всій історії правової, політичної думки. Система гегелівського абсолютного ідеалізму. Діалектика як рушійна душа істинного пізнання, як принцип, що вносить в зміст науки внутрішній зв'язок і необхідність.
-
Філософські методи та функції філософської науки.
Методи філософських досліджень. Недолікии марксистської інтерпретації діалектики і метафізики. Феноменологічний, трансцендентальний методи. Герменевтика. Функції філософії. Світовий філософський процес. Ситуація глухого кута. Духовна культура людства.
-
Методологічні основи наукових досліджень
Методологія, як вчення про наукові методи дослідження базується на філософських концепціях. Її вихідні постулати витікають із теорії пізнання: світ матеріальний; світ пізнавальний; результатом пізнання є істина; практика – джерело, мета і критерій істини.
-
Філософія як галузь наукового знання
Виникнення, предмет філософії та його еволюція. Соціальні умови формування та духовні джерела філософії. Філософські проблеми і дисципліни. Перехід від міфологічного мислення до філософського. Специфіка філософського знання. Філософська антропологія.
-
Філософія економіки
Основні сучасні концепції філософсько-економічної галузі соціальних досліджень, їх напрямки. Неолібералізм, концепція постіндустріального суспільства, філософія глобальних проблем та комунікативна парадигма філософування. Філософсько-економічні категорії.