Xreferat.com » Рефераты по философии » Філософія Нового часу та Просвітництва (ХVІІ- ХVІІІ ст.)

Філософія Нового часу та Просвітництва (ХVІІ- ХVІІІ ст.)

можуть виникнути або зазнати руйнування. Вони створені Богом і тому вічні;

кожна монада є мікрокосмосом, що "віддзеркалює" все буття;

взаємозв'язок монад між собою відбувається за принципом "неперестановленої гармонії" (створюючи монади, Бог пристосовує до одної);

за ступенем досконалості монади поділяються на три види: "голі монади", з яких складається неорганічна природа; "монади-душі", що становлять підґрунтя живої природи; "монади-духи", які наділені самосвідомістю і з яких утворюється моральний світ;

намагався подолати прірву між емпіризмом та раціоналізмом. Досвідне, емпіричне знання неможливе без застосування розуму. В цілому Лейбніц залишився: раціоналістом;

формулу емпіризму "Немає нічого в інтелекті, чого не було б у відчуттях" він доповнив словами "крім самого інтелекту";

Філософія Нового часу та Просвітництва (ХVІІ- ХVІІІ ст.)розвинув концепцію про множинність можливих світів. Бог, на переконання, створив лише один із них, але це найкращий світ;

лише у духів, як найвищих монад, характер дій набуває форми справжньої свободи.


Філософія Просвітництва

Добою Просвітництва в Європі вважається XVIII ст. Сутність філософії Просвітництва полягає в обстоюванні вирішальної ролі освіти, науки і культури у розв'язанні всіх соціальних проблем.

Характерні риса просвітницького світогляду

Обґрунтування ідеї незмінності людської природи, рівності всіх людей;

наявність низки невідчужуваних прав і свобод людини й громадянина;

відмова від теологічного способу пояснення історичного процесу;

негативне ставлення до Середньовіччя та ідеалізація Античності;

історичний оптимізм та віра в прогрес і визнання єдиних закономірностей суспільного розвитку;

великий внесок у розвиток педагогічної науки.

Представники англійського Просвітництва: Антоні Шефтсбері, Джордж Берклі - ідеалістична течія; Джон Толанд, Джозеф Прістлі та ін. - матеріалістична течія.

Основні ідеї матеріалістичної течії

Матерія активна, рух є властивістю матерії;

усе в світі має свою причину і наслідок;

поведінка людини підпорядкована необхідності;

священнослужителі свої вигадки видають за слово Боже.

Основні ідеї ідеалістичної течії

Існувати - значить бути сприйнятим (Дж. Берклі);

мораль не залежить від соціальних умов;

кінцева мета суспільства - щастя людини;

тільки християнська релігія може забезпечити міцні моральні підвалини суспільства.

Деїстичний напрямок


Основні представники деїстичного напряму Основні ідеї

Вольтер

(1694-1778) - філософ, поет, драматург;

Шарль Монтеск'є (1689-1755)- філософ; Жан-Жак

Руссо (1712-1778) -філософ, письменник.

Залежність суспільного буття від географічного середовища. Географічне середовище визначає державний устрій та юридичні закони (географічний детермінізм Ш. Монтеск'є);

причиною нерівності людей є приватна власність, народ має право на революції;

цивілізація забезпечує потреби тіла, а потреби духу забезпечує культура (Ж.-Ж. Руссо);

закон моральності: «чини з іншими так, як би ти хотів, щоб чинили з тобою» (Вольтер).

Соціалістично-утопічний напрям


Основні представники Основні ідеї

Філософія Нового часу та Просвітництва (ХVІІ- ХVІІІ ст.)Клод Сен-Симон (1760-1825) -мислитель, соціолог, соціаліст-утопіст.

Шарль Фур 'є (1772-1837) -

спеціаліст-утопіст

Теорія ідеального суспільства;

плановий розвиток економіки;

праця перетворюється на першочергову життєву необхідність, дає насолоду, сприяє всебічному
розвитку особистості;

від кожного за здібностями, кожній особі за її справи;

держава перетворюється із засобу влади над людьми на засіб керування господарством.


Матеріалістично-атеїстичний напрям


Основні представники


Основні погляди

Жульєн Ламеїпрі (1709-1751) - філософ, лікар за освітою;

Дені Дідро (1713 – 1784) філософ-матеріаліст;

Клод Гельвецїй (1715-1771) - філософ-матеріаліст;

Поль Гольбах (1723-1789) -філософ-матеріаліст.

Матерія активна, рух є зміною взагалі,
критика релігії (Д Дідро);

завдання філософії - пошуки умов для
досягнення людського щастя;

шляхом до справедливого суспільства є узгодження особистих та суспільних інтересів;

"матерія - це те, що, впливаючи на наші органи чуття, викликає відчуття" (П. Гольбах);

людина - особлива машина.

Необхідною умовою формування людини є суспільне життя (Ж. Ламегрі).


Філософія Нового часу, що розвивалася паралельно з наукою, з метою підвищення надійності й ефективності останньої, значну увагу приділяв дослідженню методу істинного пізнання оточуючого світу.

У методології Нового часу на першому плані опинилися емпіризм, раціоналізм.

Майже всі філософські концепції Нового часу обґрунтовували ідеї багатоякісності матерії та її нерозривного зв'язку із простором і часом.

Оригінальним було трактування проблем першооснови світу. Р. Декарт обстоював точку зору про матеріальну субстанцію, яка має два незалежні атрибути - протяжність і мислення. Г. Лейбніц першоосновою світу вважав духовну одиницю-монаду, а Б. Спіноза ототожнював субстанцію з Богом.

Французький матеріалізм XVIII ст. розвивав систему механістичного матеріалізму, висував ряд діалектичних ідей: єдності матерії та руху. Різнорідності матеріального буття. Французькі матеріалісти полемізували з представниками англійського суб'єктивного ідеалізму, які виходили з тези, що речі - це комплекси відчуттів.

У філософському осмисленні людини спостерігався перехід від авторитарно-теологічної орієнтації до визнання людського розуму вищим критерієм оцінювання як природи, так і суспільства. Саме у добу Нового часу Просвітницта тут була сформульована ідея: якщо середовище формує людина, то необхідно його перебудувати так, щоб воно виховувало в індивідів найкращі людські якості.

Література


Алексеев П.В. История философии - М.,2005.

Бекон Ф. Соч.:В 2т. - М. Л 1972.

Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії. Підручник.-К., 2001.

Валери П. Взгляд на Декарта // Вопросы философии – 20. - №10.

Вступ до філософії: Підручник/За ред. Г.І. Волинки - К., 1999.

Горбачев В.Г. История философии - Брянск, 1998.

Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу XVII - XVIII, Підручник.-К., 1998.

Декарт Р.Соч.:В2т.- М., 1989.

Кузнєцов В. Французский материализм XVIII века. - М., 1981.

Нарский И.С.Западноевропейская философия ХVІІ ст. - М., 1971.

Новая философская энциклопедия: В 4 т.- М.,2000.

Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. - К., Львів, 2002.

Причепій Є.М. та ін. Філософія. - К., 2005.

Философия для аспирантов: Учебник / Под ред. И.И. Кальнного. СПб., 2001.

Філософія / За ред. І.Ф. Надольного - К., 2001.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: