клас має своє постійне, визначене місце. Метою
класифікації є систематизація знань, тому від поділу вона відрізняється
відносно сталим характером розподілу предметів та значною довговічністю. Крім
того, класифікація утворює розгорнуту систему, де кожен член поділу ділиться в
свою чергу на нові члени поділу, розгалужуючись на множину класів, що, як
правило, закріплюються в таблицях, схемах, кодексах тощо.
Прикладом
наукових класифікацій є класифікації м'язів та кісток в анатомії (людини чи
тварини); рослин та тварин у біології; видів злочинів у кримінальному кодексі
тощо.
Задачі
1. Здійсніть логічний поділ понять: Місто Суми, обласна адміністрація,
Україна, шофер таксі, Васюта.
Відповідь:
| Ділене поняття |
Члени поділу |
Основа поділу |
| За відозміною ознаки |
|
|
| Місто Суми |
Зарічний район |
Територія |
| Ковпаківський район |
| обласна адміністрація |
Управління економіки |
Сфери відповідальності |
|
|
Фінансове управління |
|
|
... |
| Україна |
Західна Україна |
Клімат |
|
|
Північна Україна |
|
|
Центральна Україна |
|
|
Східна Україна |
|
|
Південна Україна |
| шофер таксі |
Приватний таксист |
Форма власності на автомобіль |
|
|
Найманий водій таксі |
|
|
Таксист державного таксопарку |
| Дихотомічний поділ |
|
|
| Васюта |
Здоровий |
Стан здоров`я |
|
|
Хворий |
2.
Визначте види відношень між поняттями і зобразіть
їх у колах Ейлера:
Службове відрядження, відрядження за кордон, від’їзд в інше місто;
Стародавній філософ, автор основних логічних законів, філософія,
Арістотель;
Ліс, лісова галявина, соснова дошка.
Відповідь:
|

|
1 – відрядження за кордон |
| 2 – Службове відрядження |
| 3 – від’їзд в інше місто |
|

|
1 ≡ 4 – Арістотель – автор
основних логічних законів |
| 2 – стародавній філософ |
| 3 – філософія |
|

|
1 – лісова галявина |
| 2 – ліс |
| 3 – соснова дошка |
3. Утворіть за допомогою "логічного квадрату" інші види
суджень, зверніть увагу на їх істинність:
Деякі студенти не займаються спортом (істинне).
Відповідь:
О: Деякі студенти не займаються спортом.
І: Деякі студенти займаються спортом.
А: Всі студенти займаються спортом.
Е: Жоден студент не займається спортом.
Із відношення суперечності встановлюємо, що А (хибне). Подальший
розгляд існуючих таблиць істинності відношень не дає однозначної відповіді,
тому розглянемо варіанти істинності суджень Е і І.
Якщо А (хибне), то Е (істинне) або Е (хибне).
Нехай Е (істинне), тоді із відношення суперечності І (хибне).
Нехай Е (хибне), тоді із відношення суперечності І (істинне).
4. Визначте, які логічні закони поширюються на такі пари суджень, і
вкажіть їх істинність:
Синиця занесена до “Червоної книги”.
Синиця не занесена до “Червоної книги”.
Мій сусід добре знає англійську мову.
Мій сусід погано знає англійську мову.
Відповідь:
Перша пара суджень:
Синиця занесена до “Червоної книги”.
Синиця не занесена до “Червоної книги”.
А) Закон тотожності не поширюється, так як порушується умова тільки
однієї властивості предмета думки. Ми маємо дві властивості: бути занесеним до
“Червоної книги” та не бути занесеним до “Червоної книги”.
Б) Відношення часткової сумісності не поширюється, так як маємо
загально ствердне А і загально заперечне Е судження.
В) Відношення підпорядкованості не поширюється, так як оба судження А і
Е є підпорядковуючими.
Г) Відношення протилежності (закон суперечності) поширюється, так як А
і Е загальні судження.
Д) Відношення суперечності (закон виключення третього) не поширюється,
так як і А, і Е бувають одночасно хибними.
Друга пара суджень:
Мій сусід добре знає англійську мову.
Мій сусід погано знає англійську мову.
А) Закон тотожності поширюється, так як існує тільки одна властивість предмета
думки – знання мови.
Б) Відношення часткової сумісності поширюється, так як поняття „добре”
і „погано” мають протилежний зміст, отже, це частково ствердне І судження і
частково заперечне О. Вони знаходяться в відношенні часткової сумісності та
допускають любий варіант співставлення істинності і хиби.
В) Відношення підпорядкованості не поширюється, бо часткові судження І
і О є підпорядковані.
Г) Відношення протилежності (закон суперечності) поширюється, так як І
і О часткові судження.
Д) Відношення суперечності (закон виключення третього) не поширюється,
так як і І, і О бувають одночасно істинними.
5. Складіть формулу і таблицю істинності для судження:
За умови наявності достатніх аргументів правління прийме Ваші
пропозиції та буде сприяти їх реалізації.
Відповідь:
Формула судження: А → (В Λ С)
| А |
→ |
(В |
Λ |
С) |
| і |
і |
і |
і |
і |
| і |
х |
і |
х |
х |
| х |
і |
х |
х |
і |
| х |
і |
х |
х |
х |
6. З’ясуйте, чи є тотожними наступні поняття:
Заробітна плата. Форма матеріальної винагороди за труд, виражена у
грошах.
Відповідь:
Під визначення Форма матеріальної винагороди за труд, виражена у грошах
підпадають заробітна плата, премія, інші виплати стимулюючого характеру, отже,
у поняття заробітна плата обсяг поняття менший ніж у поняття винагорода, але
більший зміст (основна і додаткова заробітна плата). Таким чином, наведені
поняття не тотожні.
7. Укажіть фігуру і модус силогізму, поясніть результат:
Деякі античні філософи знали логіку.
Арістотель знав логіку.
Отже, ...
Відповідь:
Деякі античні філософи знали логіку.
Арістотель знав логіку.
Отже, Аристотель – античний філософ.
Маємо фігуру силогізму Р – М
S – M
S – P
Це друга фігура силогізму, тому що середній термін займає місце
предикату в меншому засновку і місце суб`єкту в більшому засновку. Перше
судження силогізму частково ствердне І, друге – загальноствердне А, висновок –
загальноствердне А, отже, модус фігури ІАА. Такого модусу у ІІ-ї фігури немає,
але більший засновок є виділяючим Деякі і тільки деякі античні філософи знали
логіку. Тому вивід є необхідним, а висновок – істинним.
8. Проведіть аналіз силогізму:
Якщо фірма одержить кредит, то вона розширить свій штат і розпочне
будівництво. Фірма одержала кредит.
Відповідь:
Якщо фірма одержить кредит, то вона розширить свій штат і розпочне
будівництво. Фірма одержала кредит.
Отже, фірма розширила штат і розпочала будівництво.
Формула силогізму: Якщо А, то В Λ С.
А.
або (А → (В Λ С) ) Λ А) → (В Λ С)
Заповнюємо таблицю істинності
| (А |
→ |
(В |
Λ |
С) ) |
Λ |
А) |
→ |
(В |
Λ |
С) |
| і |
і |
і |
і |
і |
і |
і |
і |
і |
і |
і |
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Поможем написать работу на аналогичную тему
Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному
проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты:
-
Вчення про внутрішню форму слова (О.О. Потебня)
Проблема співвідношення мови та мислення. Лінгвістична концепція українського філософа О.О. Потебні. Дійсне життя слова у мовленні. Розбіжності у поглядах Г.Г. Шпета та О.О. Потебні як послідовників Гумбольдта. Суспільна природа мовного феномену.
-
Поняття та специфіка філософських категорій
Поняття як форма людського мислення, форма думки, у якій відбиті загальні, істотні ознаки об'єктів; використання понятійного апарату як у складі суджень, так і поза судженнями. Місце, яке займають філософські категорії в розумовій діяльності людини.
-
Структура та функції умовиводу
Умовивід як процес мислення, що складається з певної системи послідовно зв'язаних між собою суджень. Логічний перехід від посилок до висновку. Основні елементи, функції, структура та роль умовиводу. Необхідні умови створення достовірного висновку.
-
Логічні помилки, які виникають при порушенні законів логіки
Визначення поняття мислення та його форм. Типи помилок, пов'язаних з порушенням законів логіки та математики. Основні закони логіки (тотожності, суперечності, виключеного третього і достатньої підстави) як відображення основ правильного мислення.
-
Аналіз діалогу Платона Гіппій Більший в контексті метафізики.
Платон(Platon)(род. 427 — ум. 347 гг. до н.е.) – грецький філософ, родом з Афін (справжнє ім`я – Арістокл). В 407 році до н.е. став учнем Сократа, що визначило все його життя та творчість. До нас дійшли, очевидно, всі твори Платона (більшість з них написана в формі діалогу). Повне їх зібрання нарахо...
-
Основи логіки
Поняття визначення, його сутність і особливості, гносеологічні завдання та роль у практичному пізнанні. Термін "умовивід", його тлумачення, структура та елементи. Доведення як процес думки, його етапи, структурні елементи та значення в мисленні людини.
-
Безпосередні умовиводи
Загальна характеристика умовиводів, поняття і судження як його елементи. Безпосередні та опосередковані знання. Основні способи побудови безпосередніх умовиводів: перетворення, обернення та протиставлення суджень. Поняття та суть правила співмірності.
-
Основні формально-логічні закони і їх використання в діяльності спеціаліста
Суть та зміст логічного закону: внутрішній суттєвий, необхідний зв'язок між логічними формами у процесі побудови міркувань. Характеристика законів тотожності, виключеного третього, протиріччя, достатньої підстави. Вчення та логічні судження Аристотеля.
-
Позитивізм
Поширення у кінці 19 ст. позитивістського напряму філософії з його орієнтацією на точне знання. Характеристика та основоположники етапів позитивізму в їх історичному розвитку: початкового позитивізму, емпіріокритицизму, неопозитивізму та постпозитивізму.
-
Категоричні силогізми
Логіка – наука, що вивчає мислення людини. Категоричні силогізми, в яких засновником є судження-визначення та побудовані із судження можливості. Судження як вираження реченнь утверджень чи заперечень, які володіють обумовленим значенням істинності.
-
Теорія аргументації
Доведення як сукупність логічних прийомів обґрунтування істинності судження. Правила та помилки в доведенні та спростуванні. Способи здійснення та побудови прямої і непрямої аргументації. Зміст спростування через критику демонстрації та доказів.
-
Філософія і світогляд
Зміст поняття "Філософія", її специфіка та шлахи її розвитку. Філософія як світогляд. Міфологія, релігія, філософія і наука. Напрямки філософської думки. Система образів і понять, які розкривають відношення людини до світу. Горизонти філософського пошуку.
-
Раціональний зміст гегелівської діалектики
Об'єктивно-ідеалістичний характер філософії Гегеля. Система філософії Гегеля (основні праці). Принцип тотожності мислення і буття, мислення як першооснова та абсолютна ідея. Поняття як форма мислення. Протиріччя між методом і системою у філософії Гегеля.
-
Мислення як предмет логіки
Мислення - розумовий процес людини, в ході якого вже з наявних знань формуються нові знання. Правильне та неправильне мислення: відповідність правилам і законам логіки, логічна необхідність висновку. Логічна помилка у софізмі. Поняття некласичної логіки.
-
Християнська філософія періоду середньовіччя. Західноєвропейська філософія Нового часу
Філософський смисл суперечки між номіналістами і реалістами в епоху Середньовіччя. Номіналізм. Чи можна вважати емпіричний метод дослідження Ф. Бекона і дедуктивний метод Р. Декарта універсальними. Закон єдності і боротьби протилежностей та його дія.
-
Методологічні основи наукових досліджень
Методологія, як вчення про наукові методи дослідження базується на філософських концепціях. Її вихідні постулати витікають із теорії пізнання: світ матеріальний; світ пізнавальний; результатом пізнання є істина; практика – джерело, мета і критерій істини.
-
Простір і час
Простір і час як атрибути буття матерії. Їх загальні та специфічні властивості. Простір як єдність протяжності (безперервно–кількісного аспекту) та розташування (дискретно–кількісного аспекту). Час як єдність тривалості, порядку та оборотності часу.
-
Філософія економіки
Основні сучасні концепції філософсько-економічної галузі соціальних досліджень, їх напрямки. Неолібералізм, концепція постіндустріального суспільства, філософія глобальних проблем та комунікативна парадигма філософування. Філософсько-економічні категорії.
-
Дефініція та поділ понять
Поняття як форма мислення, що відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках. Характеристика дефініції (визначення) та поділу (класифікації), роль їх логічних правил в юриспруденції. Вироблення та формування понять, критерії їх істинності.
-
Щодо визначення поняття стратегія життя
І.О. Кудінов Щодо визначення поняття “стратегія життя” Генеза визначення дефініції “стратегія життя” пов’язана з визначенням двох складових цього поняття: “стратегія” та “життя”.