Xreferat.com » Рефераты по финансовым наукам » Напрямки оптимізації системи правового регулювання оподаткування операцій на ринку цінних паперів

Напрямки оптимізації системи правового регулювання оподаткування операцій на ринку цінних паперів

ПЛАН


Вступ

1. Міжнародний досвід оподаткування операцій на ринку цінних паперів

2. Проблемні питання оподаткування операцій на ринку цінних паперів України

3. Шляхи вдосконалення українського законодавства в сфери оподаткування операцій на ринку цінних паперів

Висновок

Список використаної літератури

Вступ


Проблема захисту прав інвесторів є найголовнішою на фондовому ринку України. Конфлікти в акціонерних товариствах, обумовлені недосконалістю законодавства та хибною практикою корпоративного управління, обумовлюють недовіру інвесторів до основних фінансових інструментів фондового ринку. Як показують судові спори, найчастіше конфлікти виникають із приводу загальних зборів АТ. У судах оскаржуються питання скликання зборів, визначення кворуму, легітимність прийняття рішень, делегування повноважень, затвердження установчих документів, формування органів управління АТ. Слідом йдуть конфлікти, що стосуються господарської діяльності акціонерних товариств, а саме: виплати дивідендів, проведення додаткових випусків акцій, створення дочірніх підприємств, реорганізації товариства, здійснення операцій по розпорядженню значними активами АТ, несплати послуг реєстроутримувача як засобу уникнення зобов’язань перед акціонерами. Поряд із цим значна кількість судових спорів стосується питань переходу прав власності: продажу акцій закритого акціонерного товариства та реалізації прав за цінними паперами. Також потребує реформування система оподаткування отриманого прибутку за цінними паперами, адже це є основним стимулом для розвитку інвестиційної діяльності в Україні

1. Міжнародний досвід оподаткування операцій на ринку цінних паперів


Найважливіша частина політики розвитку ринку цінних паперів - податкова компоненту. Світовий досвід свідчить: ринки цінних, як джерело інвестицій, завжди і скрізь мають величезні податкові пільги. В умовах кризи, дефіциту інвестицій і високих ризиків створення сильних податкових стимулів, які компенсують ці ризики, є одним з найсильніших інструментів мотивації населення до вкладення заощаджень - в українські акції і облігації.

Податкові стимули важливі і для інвесторів - юридичних осіб (підприємства під впливом податкового тягаря занижують штучно прибутковість, відмовляються демонструвати фінансові накопичення, які могли б вкладати у власний розвиток або в капітали інших підприємств).

Неможливо уникнути довгих важких таблиць, які показують величезну різноманітність форм податкових стимулів інвестицій в цінні папери і, зі всією очевидністю свідчать про те, що в українській практиці ще і не приступали до дійсного податкового стимулювання інвестицій.

В таблиці 1 наведено аналітичний матеріал щодо оподаткування та податкового стимулювання операцій з цінними паперам в різних країнах світу.

Таблиця 1

Аналіз світового досвіду стимулювання інвестицій в цінні папери*


Методи стимулювання інвестицій в акції Країни, в яких застосовуються
Юридичні особи - резиденти
Повне безумовне звільнення дивідендів, отриманих від інших осіб - резидентів від податку на прибуток*

Австралія, Австрія, Великобританія, Норвегія, Аргентина, Бразилія, Венесуела, Гонконг, Греція, Індія, Індонезія, Мексика, Чилі, ПАР


По дивідендах, отриманих від резидентів - звільнення дивідендів від податку на прибуток за умови, що платник податків володів не менше, ніж певною часткою або сумою капіталу емітента, і не менше, ніж протягом встановленого періоду часу

Данія, Люксембург, Нідерланди, Швейцарія, Швеція, Японія

Португалія, Тайвань, Польща (звільнення від даного податку при умові, якщо дивіденди реінвестуються в розвиток підприємства)


Повне безумовне звільнення позитивних курсових різниць по цінних паперах від податку на прибуток

Бельгія, Малайзія, Мексика, Панама, Сінгапур, Тайвань


Звільнення позитивних курсових різниць від податку на прибуток за умови, що платник податків володів не менше, ніж певною часткою або сумою капіталу емітента, і (або) не менше, ніж протягом встановленого періоду часу Австрія, Данія, Люксембург, Нідерланди, Швейцарія, Гонконг, Панама, ПАР (Панама - тільки по акціях, які пройшли лістинг, ПАР- при умові, якщо суми від продажу акцій залишаться в обороті підприємства)
Знижені ставки податку на прибуток при обкладенні позитивних курсових різниць (або заміна податку на прибуток іншим податком по зниженій ставці)

Канада, Франція (роздільне оподаткування по короткострокових і довгострокових інвестиціях), Іспанія

Бразилія, Венесуела, Греція, Індія, Індонезія (по акціях, що пройшли лістинг і що обертаються на фондовій біржі).

Юридичні особи - нерезиденти

Звільнення дивідендів, отриманих від резидентів, від податку на прибуток


Понижені ставки оподаткування дивідендів, отриманих від резидентів, по податку на прибуток

Аргентина, Гонконг


Франція (якщо дивіденди реінвестуються в економіку Франції)

Звільнення позитивних курсових різниць по цінних паперах від податку на прибуток


Понижені ставки оподаткування позитивних курсових різниць по цінних паперах

Аргентина, Австрія (якщо нерезиденту належить не менше 10% акціонерний капітал протягом 5 років), Гонконг,


Греція, Індія (якщо нерезиденту належали акції протягом не менше 3 років)

Фізичні особи - резиденти
Повне безумовне звільнення дивідендів, отриманих від юридичних осіб, від прибуткового податку Аргентина (тільки по дивідендах, отриманих від резидентів), Бразилія, Венесуела, Мексика

Знижені ставки прибуткового податку при обкладенні дивідендів (або заміна прибуткового податку іншим податком по зниженій ставці)


Надання податкових кредитів по прибутковому податку, виплачуваному з дивідендів

Данія, Норвегія, Швеція, Канада


Панама, Польща, ПАР, Тайвань

Повне звільнення позитивних курсових різниць від прибуткового податку за певних умов


Нідерланди (якщо акції продаються як портфельні інвестиції і операції з ними не відноситься до продажу бізнесу)


Греція (по акціях, що пройшли лістинг), Панама (по акціях, що пройшли лістинг), Туреччина (в межах встановленого грошового ліміту), ПАР (якщо продаються довгострокові інвестиції і операція носить капітальний характер)

Знижені ставки прибуткового податку при обкладенні позитивних курсових різниць (або заміна прибуткового податку іншим податком по зниженій ставці)


Німеччина, Швеція, Японія, Канада (у тому числі додаткове стимулювання вкладень в акції малого бізнесу),

Бразилія, Португалія.


Знижені ставки прибуткового податку за умови, що платник податків володів не менше, ніж певною часткою або сумою капіталу емітента, і (або) не менше, ніж протягом встановленого періоду часу


Знижені (при дотриманні певних умов) ставки прибуткового податку при обкладенні позитивних курсових різниць

Австрія


Греція (якщо акції не мають лістингу на фондовій біржі), Нідерланди (якщо акції продаються не як портфельні інвестиції, а як продаж бізнесу)

Повний або частковий залік негативних курсових різниць в зменшення доходів (або позитивних курсових різниць) при обкладенні прибутковим податком Канада, Швеція

Виключення з оподатковуваної бази по прибутковому податку сум інвестицій (або доходів від продажу) в певні (бажані) акції і частки пайових фундацій при їх первинному розміщенні


Виключення з оподатковуваної бази доходів від продажу акцій, якщо вони знаходилися у власності зверх певного терміну



Індія, Мексика, Чилі


Чехія

Податкові пільги фізичним особам під спеціальні інвестиційні плани

Великобританія


Введення “акцій, що дають податкові переваги”, призначених для випуску в пріоритетних для держави цілях;


Вирахування з дивідендів відсотків по кредиту, узятому для придбання акцій

Бельгія


Японія


Аналіз, приведений вище, приводить до необхідності спроби зміни української податкової практики, що склалася на фондовому ринку, до постановки питання про використовування міжнародного досвіду в цій області для стимулювання внутрішніх інвесторів для вкладення засобів в українські корпоративні цінні папери.

Відповідно, необхідно розглянути можливості використовування в українській практиці наступних методів податкового стимулювання інвестицій в акції, не вживаних, як правило, в Україні:

повне або часткове звільнення роздрібних інвесторів від прибуткового податку, стягуваного на доходи від акцій (дивіденди, зростання курсової вартості), оптових інвесторів (юридичних осіб) від податку на прибуток, що має те ж джерело, надання податкового кредиту на сплату податків на вказані доходи;

можливість заліку негативних курсових різниць для роздрібних інвесторів, можливість перенесення на декілька років вперед негативних курсових різниць для роздрібних і оптових інвесторів;

введення цільових податкових пільг (звільнення від податку, застосування зниженої податкової ставки), направлених на заохочення довгострокових інвестицій в акції (пільги застосовуються в тому випадку, якщо акції тримаються власником протягом певного терміну), неспекулятивних прямих інвестицій (пільги застосовуються, коли інвестор володіє певною часткою бізнесу), інвестицій в певні акції (малого бізнесу, певних пріоритетних галузей, венчурні компанії), вивід акцій на організовані ринки (пільги виникають, якщо акції пройшли лістинг і знаходяться в обігу на фондовій біржі), попиту на акції (вирахування відсотків за кредит, узятого на покупку акцій, з оподатковуваної бази), спеціальних особистих і інституційних інвестиційних планів;

відміна або зниження по пріоритетних цінних паперах (наприклад, корпоративним облігаціям) податку на операції з цінними паперами, стягуваного як частка від об'єму випуску корпоративних цінних паперів (цей податок здорожує емісію, перешкоджає виходу підприємств на фондовий ринок).

Розглянемо світовий досвід податкового стимулювання колективних інвестицій в цінні папери. Йдеться не про інвестиційні або пенсійні фонди, більш відомі в Україні. Із багатьох причин для українських умов було б важливим створення «грошових мішків» - інвестиційних або, як їх звичайно називають, компенсаційних планів усередині підприємств, в рамках внутрішньофірмових відносин. Першоджерело більшості таких форм колективних інвестицій - США (при все більшому розповсюдженні в індустріальному світі).

Зокрема, це можуть бути пенсійні плани підприємств, за рахунок засобів яких можуть здійснюватися вкладення у власні акції, плани формування власності персоналу на акції компанії (на основі створення внутрішньофірмового фінансового фонду на цю мету (ESOP), плани бонусів, виплачуваних менеджерам акціями, і опційні плани, в яких менеджер одержує економічну вигоду в тому випадку, якщо курсова вартість акцій підніметься, плани компенсації фантомними акціями (реально акції у власність не переходять, але «власнику» виплачуються суми, рівні дивідендам і зростанню курсової вартості закріплених за ним акцій)1.

Всі ці форми інвестицій, які ще належить створити в Україні, є можливими тільки за рахунок різносторонньої системи податкових пільг. Безумовно, в Україні - країні контрольних пакетів - лише дуже серйозні податкові пільги можуть створити стимули для власників підприємств до розвитку планів участі своїх працівників і менеджерів в акціонерних капіталах.

Як і в США, вказані податкові пільги повинні відноситися а) до компанії-працедавця, б) до нині діючих власників, що продають свої акції працівникам, в) до самих працівників і менеджерів - тобто до всіх зацікавлених сторін, що беруть участь в опційному плані або плані ESOP.

Найбільш часто використовуються наступні форми податкових пільг (США):

податкові пільги акціонерам компанії, які продають свої акції в компенсаційний план. На прикладі ESOP - в США в тому випадку, якщо в результаті цього продажу частка ESOP в акціонерному капіталі компанії складе не менше 30%, якщо при цьому акціонери тримали до продажу свої акції не менше 3 років (тобто продаж не носить спекулятивний характер, прибуток, отримано в результаті є довгостроковим приростом капіталу) і якщо акціонери вкладуть отримані від продажу своїх акцій засоби в інші вказані законодавством цінні папери (акції або облігації емітентів США), то акціонери користуються правом на податкове відстрочення до тих пір, поки вони тримають засоби, отримані від ESOP, в дозволених законодавством цінних паперах

податкові пільги компанії, для викупу акцій в компенсаційному плані. На прикладі ESOP - спонсорські внески компанії в ESOP віднімаються з суми податків, що підлягають виплаті, якщо вони прямують на покриття кредитів і відсотків по кредитах, узятим ESOP для покупки акцій. Дивіденди по акціях, що знаходяться в ESOP, також віднімаються з суми податків, що підлягають виплаті, якщо вони прямують на покриття кредитів, узятих ESOP для покупки акцій. Працедавець може робить не оподатковувані податком внески для формування ESOP, які, за законодавством США, обмежені сумою в 15% нарахованої річної оплати праці.

податкові пільги працівникам, що купують акції в рамках компенсаційних планів. На прикладі ESOP- доходи, що виникають у працівників в рамках ESOP, не підлягають оподаткуванню до тих пір, поки вони не будуть отримані безпосередньо працівниками. В цьому випадку працівник користується податковим відстроченням, виплачує прибутковий податок тільки тоді, коли реально одержує прибуток від акцій (перепродує їх). Якщо йдеться про опційний план, то податок сплачується тільки тоді, коли менеджер або працівник реально купує по опціону акції за меншою ціною і перепродує їх за більшою ціною.

податкові пільги, одержувані фінансовими інститутами. Якщо в результаті позик, отриманих ESOP у банку або іншого фінансового інституту, частка ESOP в компанії складе більше 50% акціонерного капіталу, то від податку звільняється 50% доходів, отриманих фінансовим інститутом у вигляді відсотків по даній позиці2.

Всі вказані форми податкових пільг в рамках обмежень, що не дозволяють уникати з їх допомогою сплати податків (численні обмеження існують і в США), можуть використовуватися в українській практиці для стимулювання диверсифікації власності на акціонерні капітали.


2. Проблемні питання оподаткування операцій на ринку цінних паперів України


На сьогодні механізм оподаткування, нажаль, не є дієвим стимулом для розвитку вітчизняного ринку цінних паперів. Про нищівний вплив податкових проваджень на ринок цінних паперів в Україні свідчать дані щодо зареєстрованих емісій. Так, обсяг зареєстрованих у 2004 році випусків корпоративних облігацій склав 116,4 млн.грн., що у 151,2 раз більше, ніж за попередній 2003 рік (770 тис.грн.). Але вже у другому півріччі 2004 року було зареєстровано лише п’ять випусків облігацій підприємств на загальну суму 13,5 млн.гривень (що у 8,6 разів менше ніж у попередньому періоді). Протягом 2005 року було зареєстровано випуски облігацій лише на суму 6,2 млн.гривень3.

Такі ж негативні наслідки мають місце і в галузі спільного інвестування, яке здійснюється інвестиційними фондами та компаніями. Якщо до початку 2000 року загальний обсяг зареєстрованих випусків інвестиційних сертифікатів склав 1470,8 млн.грн., то протягом 2005 року загальна сума емісії інвестиційних сертифікатів ледь перевищила 7 млн.грн. Не краща ситуація склалася і щодо випуску банківських боргових зобов’язань у формі таких цінних паперів, як ощадні сертифікати. За станом на 1.10.06 р. частка цінних паперів власного боргу в структурі "чистих" зобов’язань комерційних банків склала всього 1,4 відсотка до підсумку4.

Не має сенсу і у справлянні податків і з доходів по державних облігаціях, оскільки такі податки лише призводять до кредитування бюджетом власників цих цінних паперів. Аналіз показує, що звільнення від оподаткування доходів по цінних паперах істотним чином не вплине на наповнення доходної частини держбюджету, однак створить потужні стимули, своєрідну "вільну економічну зону" для залучення інвестицій, реінвестування доходів у розвиток економіки, в тому числі її реального сектора, і внаслідок цього призведе до розширення бази оподаткування та збільшення податкових надходжень до бюджету.

Основною формою стимулювання платника податку є звільнення його від податку взагалі. Саме цей підхід і був використаний по відношенню до громадян України. Відповідно до чинного законодавства до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються: виграші за облігаціями державних позик та державними лотереями, проценти і виграші по вкладах в установах банків, по ощадних сертифікатах та державних казначейських зобов'язаннях; суми, одержані громадянами в результаті розміщення їх власних збережень на поточних (депозитних) рахунках банків України, в тому числі і в іноземній валюті; суми доходів, що направляються у джерела їх одержання на придбання акцій, та суми, які інвестовані на реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності; суми дивідендів, що були оподатковані під час їх виплати відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"5.

На підставі існуючих пільг щодо оподаткування окремих видів доходів фізичних осіб можна зробити деякі висновки. По-перше, слід зазначити, що більша частина зазначених доходів - це пасивні доходи, отримувані фізичними особами від розміщення ними власних коштів на окремих сегментах фінансового ринку. Тобто, в першу чергу, заохочуються довгострокові вкладення, а не операції з фінансовими інструментами. По-друге, можна чітко визначити сегменти фінансового ринку, на які спрямовуються кошти громадян - це грошовий ринок та ринок банківських позичок. Фактично у привілейованому становищі перебувають два суб’єкти-позичальники - держава та банки, які за рахунок зазначених пільг мають можливість зниження плати за позичені ресурси. По-третє, на фондовому ринку єдина операція, яка має пільгове оподаткування - це реінвестування отриманих доходів в придбання акцій, реконструкцію та розширення виробництва. Виключення ж не реінвестованих дивідендів по корпоративних правах з оподатковуваного доходу не можна вважати пільгою, оскільки ці доходи вже були оподатковані у джерела виплати.

Доходи від вкладень в інші інструменти фондового ринку (наприклад, за корпоративними облігаціями та облігаціями місцевих позик) оподатковуються у джерела виплати за ставкою 13%. Все це не робить фондовий ринок занадто привабливим для фізичних осіб у порівнянні з грошовим ринком і, насамперед, ринком банківських позичок. По-четверте, існуюча система прибуткового оподаткування фізичних осіб, як і всі інші податки в Україні, містить логічні помилки та демонструє слабке знання розробниками податкового законодавства спеціального законодавства про цінні папери. Зокрема, Декретом встановлено звільнення від оподаткування виграшів за облігаціями державних позик, в той час коли в Україні не існує такої форми доходу за облігаціями державних позик як виграш. Натомість, доходи, фактично сплачувані власникам державних облігацій у вигляді процентів або дисконту, випали з поля зору законодавців, що призвело до економічно невиправданого оподаткування цих доходів за ставкою 13% у джерела виплати.

Економічний розвиток України потребує залучення значного інвестиційного капіталу. Економічно виправданим і найбільш прийнятним механізмом є залучення капіталу через емісію цінних паперів. Для ефективного використання цього механізму слугує фондовий ринок з відповідною інституційною структурою, яка відображає як взаємовідносини населення, підприємств і держави у формуванні, розподілі й використанні фінансових ресурсів, так і економічну модель суспільства. Фондовий ринок є і передумовою, і наслідком розвитку економіки країни а рівень його капіталізації свідчить про потужність як підприємств певних галузей, так і всієї економіки країни.

З огляду на українські умови господарювання особливого значення набуває розв’язання податкових протиріч під час формування капіталу акціонерних товариств, створення прошарку ефективного власника і руху пожвавлення фінансових ресурсів через систему механізмів фондового ринку.

Головні надії і сподівання на поліпшення податкового законодавства останнім часом все частіше пов’язують з прийняттям Податкового Кодексу України (ПК). При цьому розробка ПК ототожнюється з реформуванням всієї податкової системи, її удосконаленням та лібералізацією6.

В проекті нового Податкового Кодексу Кабінет міністрів пропонує оподатковувати результати операцій з торгівлі цінними паперами за кожним окремим цінним папером (на відміну від чинного Закону, який передбачає оподаткування за видами цінних паперів). Однак це є нереальним, досить обтяжливим для платника податку з точки зору практичного впровадження такого нововведення. Крім того, введено низку додаткових новел щодо оподаткування цінних паперів, які потребують додаткового вивчення, обґрунтування із залученням до цієї роботи спеціалістів фондового ринку.

В залежності від того, яку політику проводить держава, будується і її податкова система. Якщо пріоритетним завданням є стратегічний розвиток реального сектора економіки, підтримка вітчизняного товаровиробника, заохочення інвестицій та реінвестицій у виробництво - тоді повинні стимулюватись довгострокові нагромадження, а отже, звільнятись від оподаткування інвестиції у виробництво. Якщо ж проблема лише в наповненні бюджету за всяку ціну, коли мета виправдовує засоби, - тоді повинні діяти перш за все фіскальні складові системи оподаткування, а стимулюючі функції - мають чекати на кращі часи. З метою створення сприятливих умов для розвитку фондового ринку, зростання залучення заощаджень населення в цінні папери, активізації механізму інвестицій в економіку через випуск цінних паперів, проектом Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2008-2012 рік передбачено подання до Верховної Ради України в І кварталі 2007 р. проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Основними виконавцями цього законопроекту визначені Державна податкова адміністрація, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство фінансів, Міністерство економіки та Міністерство юстиції. Необхідність звільнення від оподаткування операцій з цінними паперами та доходів по них зумовлена, з одного боку, незначними надходженнями податків та інших обов’язкових платежів від фондового ринку (близько 28 млн. грн. в 2005 р.), а з іншого - повним пригніченням інвестиційної діяльності в країні, яке відбулося значною мірою через дестимулюючу фіскальну орієнтацію діючої системи оподаткування. Перш за все це стосується застосування таких норм податкового законодавства:

оподаткування в момент отримання позикових коштів, що залучаються боржником шляхом випуску боргових цінних паперів (корпоративних облігацій, ощадних сертифікатів, інших цінних паперів з обмеженим строком дії);

оподаткування в момент залучення коштів спільного інвестування, отриманих інвестиційним (взаємним) фондом шляхом розміщення пайових цінних паперів, що не мають статусу корпоративних прав;

подвійне оподаткування дивідендів для власника корпоративних прав - нерезидента у разі їх репатріації;

оподаткування на боці емітента коштів, які вносяться інвестором у рахунок інвестиційних зобов’язань як обов’язкова умова конкурсного придбання у держави пакету акцій підприємства, що приватизується;

оподаткування на боці інвестора сум індексації статутного фонду в розмірі індексації балансової вартості основних засобів;

оподаткування у джерела виплати доходів масового (публічного) інвестора - громадян, отриманих від продажу належних їм цінних паперів юридичним особам, в порядку, установленому для оподаткування доходів на оплату праці, що призводить до викривлення бази оподаткування та безпідставного завищення податкових зобов’язань.

Як наслідок, через блокування джерел надходження інвестиційних ресурсів в народне господарство істотно звузилась економічна база справляння податків та інших обов’язкових платежів, скоротилось використання окремих фінансових інструментів фондового ринку. Залишається лише сподіватися, що розроблені законопроекти, спрямовані на розблокування фондового ринку та поліпшення інвестиційного клімату в Україні дійсно будуть прийняті і реально запрацюють.

3. Шляхи вдосконалення українського законодавства в сфери оподаткування операцій на ринку цінних паперів


Ринок цінних паперів України знаходиться на етапі вирішальних зусиль для переходу із статусу механізму обслуговування процесів перерозподілу капіталу в повноцінний сегмент економіки, який є головним мірилом розвитку та багатства країни, механізмом залучення та збереження коштів населення, засобом накопичення та перерозподілу активів від неприбуткових до прибуткових галузей та суб’єктів господарювання.

Особливу вагу набувають питання розвитку ринку цінних паперів з огляду на процеси глобалізації та євроінтеграції, які в найближчі часи проходитиме економіка України. Необхідно врахувати національні інтереси та зберегти важелі впливу на ці процеси.

Отже, найважливішими проблемами, які потребують вирішення в найближчий час є такі: захист прав інвесторів, зосередження торгівлі корпоративними цінними паперами на організованому ринку та забезпечення його прозорості, удосконалення правових засад випуску та обігу цінних паперів і деривативів, сприяння запровадженню нових інструментів та поліпшенню їх інвестиційних характеристик, інституціалізація фондового ринку, розбудова національної депозитарної системи, державне регулювання.

Одним з найважливіших чинників поліпшення інвестиційного клімату в Україні є створення адекватного ринковій економіці правового поля.

З цією метою на державному рівня необхідно зробити наступне:

проводити роботу, пов'язану з укладенням міждержавних угод про заохочення і захист інвестицій та уникнення подвійного оподаткування, обміном інформацією про нормативно-правові акти в сфері інвестиційної діяльності, формуванням стабільної законодавчої бази та умов провадження підприємницької діяльності;

розширювати співробітництво з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком і Європейським банком реконструкції та розвитку в питаннях надання фінансової допомоги Україні, здійснювати заходи для прискорення процесу вступу України до СОТ.

Для поступової адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу та до вимог СОТ повинні бути прийняті нормативно-правові акти, що регулюватимуть питання:

подальшого реформування податкової системи;

формування нормативно-правової бази, що сприятиме функціонуванню фондового ринку;

захисту внесків громадян із страхування їх життя, здоров'я, на недержавне пенсійне забезпечення.

Стратегічною метою податкової політики є створення стабільної податкової системи, яка забезпечувала б достатній обсяг надходжень до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки, створення умов для подальшого інтегрування України до світової економіки7.

Основним завданням податкової реформи є:

зниження податкового навантаження шляхом скорочення переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці для формування солідарних соціальних фондів та перехід до формування персоніфікованих фондів;

розширення бази оподаткування шляхом скасування пільг, які безпосередньо не пов'язані з інноваційною та інвестиційною діяльністю; запровадження механізму декларування податкових пільг суб'єктами - платниками податків; запровадження оподаткування нерухомості;

стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств з удосконаленням умов оподаткування, що стимулюють поновлення основних виробничих фондів та розвиток малого бізнесу;

підвищення рівня сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

недопущення подвійного оподаткування нерезидентів.

Захист прав інвесторів. Проблема захисту прав інвесторів є найголовнішою на фондовому ринку України. Конфлікти в акціонерних товариствах, обумовлені недосконалістю законодавства та хибною практикою корпоративного управління, обумовлюють недовіру інвесторів до основних фінансових інструментів фондового ринку. Як показують судові спори, найчастіше конфлікти виникають із приводу загальних зборів АТ. У судах оскаржуються питання скликання зборів, визначення кворуму, легітимність прийняття рішень, делегування повноважень, затвердження установчих документів, формування органів управління АТ. Слідом йдуть конфлікти, що стосуються господарської діяльності акціонерних товариств, а саме: виплати дивідендів, проведення додаткових випусків акцій, створення дочірніх підприємств, реорганізації товариства, здійснення операцій по розпорядженню значними активами АТ, несплати послуг реєстроутримувача як засобу уникнення зобов’язань перед акціонерами. Поряд із цим значна кількість судових спорів стосується питань переходу прав власності: продажу акцій закритого акціонерного товариства та реалізації прав за цінними паперами. Також потребує реформування система оподаткування отриманого прибутку за цінними паперами, адже це є основним стимулом для розвитку інвестиційної діяльності в Україні8.

Акції не виконують функції засобу залучення капіталу, їх роль зведена до засобу перерозподілу капіталу та недружніх поглинань. Емітенти акцій не зацікавлені розкривати інформацію для інвесторів, виставляти для відкритого продажу навіть невеликі пакети акцій, платити дивіденди. Тому цей інструмент фондового ринку не є привабливим для зовнішніх інвесторів.

Розв'язання проблеми лежить у правовій, економічній та етичній площині.

У правовій площині проблема може бути розв'язана двома шляхами9. Перший шлях – прийняття Закону України "Про акціонерні товариства", проект якого у різних варіантах неодноразово подавався до Верховної Ради ще з 2000 року. У ньому зацікавлені дрібні акціонери та портфельні інвестори, але цей закон не сприймається крупними акціонерами та менеджментом АТ, які мають потужне лоббі у парламенті. Домовленостей між конфліктними групами до цього часу не вдалось досягнути. Переговори можуть бути продовжені, але передумовою їх успіху, на наш погляд, є повне виключення з тексту законопроекту положення про закриті акціонерні товариства, акції яких за своєю суттю не є ані ринковим інструментом, ані об'єктом регулювання Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Також тут повинні бути визначені пільги щодо оподаткування доходу по цінним паперам, на зразок податкових пільг країн з розвиненою ринковою економікою (дане питання розглядалося у попередньому розділі).

Другий шлях – внесення термінових змін до Закону України "Про господарські товариства" з метою запобігання корпоративних конфліктів. При цьому поле для консенсусу може бути набагато ширше. Принципово потрібно:

виписати процедуру скликання та проведення загальних зборів,

унеможливити розмивання та переведення капіталу без згоди всіх акціонерів,

забезпечити рівне право на придбання відповідної частки нових емісій акцій за номінальною вартістю всіма акціонерами,

забезпечити повний та вільний доступ до інформації акціонерного товариства всіх акціонерів,

розмежувати правила функціонування відкритих та закритих акціонерних товариств.

Однак тільки це не створить в Україні ринок акцій. Якщо дійсно дбати про функціонування вільного фондового ринку у певному економічному просторі, необхідно створити правове поле для виникнення нових інституцій, які не були б обтяжені наслідками приватизації та створювались для залучення капіталу з ринку. З цією метою необхідно в нормативних документах про регулювання діяльності акціонерних товариств передбачити наступне:

а) фіскальні стимули для функціонування акціонерного товариства, яке прийняло на себе зобов’язання підтримувати постійний двохсторонній лістинг акцій на організованому ринку;

б) регулярне надання повноцінної інформації про свою діяльність акціонерних товариств в обсягах, що відповідають міжнародним стандартам;

в) прийняття внутрішніх стандартів корпоративної політики, які відповідають принципам корпоративного управління в Україні.

До фіскальних стимулів, на наш погляд, може відноситись право на інвестування до цих акціонерних товариств активів недержавних пенсійних фондів, а також надання права виходу на міжнародні ринки

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: