Xreferat.com » Рефераты по финансовым наукам » Роль фінансів у забезпеченні соціальних гарантій населення

Роль фінансів у забезпеченні соціальних гарантій населення

підвищення добробуту людей та економічного зростання в державі. Перший рівень - солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка базується на засадах солідарності та субсидування і здійснення виплати пенсій та надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду. Другий рівень - накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка базується на засадах обов’язкового накопичення пенсійних коштів та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом. Третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат, що буде доповненням до пенсійних виплат з І та ІІ рівнів.

Пенсійна система в Україні щороку зазнає реформувань. Так з 2008 року, завдяки збільшенню вартості 1 року страхового стажу та осучасненню заробітної плати, що враховується для розрахунку розміру пенсії, відновлено диференціацію пенсій для більшості пенсіонерів, а саме: збільшено величину оцінки одного року страхового стажу до 1,2%, а з 1 жовтня 2008 року величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%; більш ніж у три рази збільшено заробітну плату для обчислення пенсії, а саме з 306 грн., яка враховувалася при перерахунку пенсії у 2004 році, до 928 грн. З 1 квітня 2008 року встановлено мінімальну пенсійну виплату всім категоріям одержувачів на рівні не нижче розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. З 1 липня 2008 року розмір мінімальної пенсійної виплати збільшено з 482 грн. до 544 грн. із збереженням диференціації для одержувачів пенсій по втраті годувальника. Мінімальна пенсійна виплата у зв’язку із втратою годувальника встановлена в диференційованих розмірах з урахуванням кількості дітей. Так, на одного непрацездатного члена сім’ї ця виплата становить 544 грн., на двох - 652,8 грн., на трьох і більше - 816 гривень.


Роль фінансів у забезпеченні соціальних гарантій населення

Рис.2.9 Розміри мінімальної пенсійної виплати по втраті годувальника станом на 1 січня 2009 року.


З 1 вересня 2008 року інвалідам І групи, одиноким інвалідам ІІ групи, які потребують постійного стороннього догляду та які отримують пенсію відповідно до Законів України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" і „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (крім осіб, які одержують державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”), виплачується надбавка на догляд у розмірі 50 гривень. Надбавка до пенсії на неповнолітніх дітей, які перебувають на утриманні пенсіонера, збільшилась з 19,91 грн. до 150 гривень на кожну дитину; розмір підвищення до пенсії реабілітованим громадянам та членам їх сімей збільшено з 9,96 до 54,4 та з 4,98 до 43,52 грн.; мінімальний розмір пенсійної виплати інвалідам війни та учасникам бойових дій збільшено та встановлено у розмірах: І група - 1200 грн., ІІ група - 1080 грн., ІІІ група - 960 грн., учасники бойових дій - 840 гривень [12]. У 2009 році збережено досягнутий рівень пенсійного забезпечення, зокрема, не зменшено жодної виплати, встановленої у 2008 році, як непрацюючим так і працюючим пенсіонерам. Середній розмір пенсії з урахуванням зазначених змін у січні 2009 року склався у розмірі 898,36 грн., а у квітні - 912,81 грн. (або збільшився, відповідно, на 19,6% та 21,5% у порівнянні з січнем минулого року).


Роль фінансів у забезпеченні соціальних гарантій населення

Рис. 2.10. Розподіл пенсіонерів за розмірами пенсій, тис. осіб.


Майже 1 млн. громадян, які мають особливі заслуги перед Україною (матері, які народили п’ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, відзначені почесним званням „заслужений", орденами, медалями, державними преміями України), отримують пенсії за особливі заслуги. Пенсії за особливі заслуги перед Україною призначаються в розмірі від 20 до 40 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Зазначені пенсії збільшуються у зв’язку із збільшенням прожиткового мінімуму. У 2009 році їх розміри становлять: від 99,60 грн. до 199,20 грн.

Що стосується фінансування соціальних гарантій Державним бюджетом, то у січні-червні 2009 року поточного року планувалося до виконання 715 бюджетних програм, з яких 321 - соціально-культурного спрямування. В обсягах менше планових проведено видатки за 578 бюджетними програмами на суму 33 млрд.94,3 млн. грн., з них майже половину становлять бюджетні програми щодо соціально-культурної сфери та соціального захисту [14].

Так, Міністерством освіти і науки планові призначення не виконано на 304 млн. грн., з них соціально-культурного спрямування - 283,5 млн. грн., або 93,3 відсотка. Зокрема, на підготовку кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і IV рівнів акредитації - 65,2 млн. грн., на видання, придбання, зберігання і доставку підручників і посібників - 63,1 млн. гривень.

Міністерством охорони здоров'я не освоєно 115,6 млн. грн., з них соціально-культурного спрямування - 114,9 млн. грн., або 99,4 відсотка. Так, на підготовку і підвищення кваліфікації медичних та фармацевтичних, наукових та науково-педагогічних кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і IV рівнів акредитації не використано 43,5 млн. грн.; на державний санітарно-епідеміологічний нагляд та дезінфекційні заходи - 12,9 млн. грн., спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров'я, - 12,3 млн. гривень.

Міністерством у справах сім'ї, молоді і спорту не виконані планові призначення на 68,7 млн. грн., з них соціального спрямування - 67,1 млн. грн., або 97,7 відс., у тому числі на проведення навчально-тренувальних зборів і змагань з олімпійських видів спорту - 25,1 млн. гривень.

За наявності планових призначень не розпочато використання коштів за 58 бюджетними програмами на суму 160 млн. грн., з яких 24 на суму 111,3 млн. грн. мають соціальний характер.

Так, Міністерством фінансів не проводились видатки на заходи щодо поступової компенсації громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень на суму 106 млн. грн., а Міністерством освіти і науки на інформатизацію загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів та комп'ютеризацію професійно-технічних та вищих навчальних закладів, забезпечення професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін - на суму 1,2 млн. гривень (табл.1) [14].

Таблиця 1. Фінансування соціальних гарантій Державним бюджетом

у I півріччі 2009 року, млн. грн.

№

з/п

Показники Виконано Відхилення показників 2009 р. від 2008 р.


січень-червень 2008 року січень-червень 2009 року Всього у т. ч. загальний фонд


всього у т. ч. загальний фонд всього у т. ч. загальний фонд +; - відс. +; - відс.



сума відс. виконання до:
сума відс. виконання до:







плану річного обсягу

плану річного обсягу




ВСЬОГО ВИДАТКІВ

102926

84953

94,5

45,5

110729

85332

96, 8

44,1

7 803

7,6

379

0,4


у тому числі:











1. Охорона здоров'я 2 411 1 924 79,8 29,8 2 803 2 136 92,9 39,1 392 16,3 212 11,0
2. Духовний і фізичний розвиток 1 001 928 81,8 32,6 1 046 899 90,8 41,2 45 4,5 -29 -3,1
3. Освіта 9 882 6 888 93,2 46,5 11 800 8 308 94,5 50,0 1918 19,4 1 420 20,6
4. Соціальний захист та соціальне забезпечення 23 679 20 887 95,7 54,7 24 598 22 738 99,2 48,4 919 3,9 1 851 8,9

У 2010 році планується спрямувати видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення у розмірі 61,7 млрд. грн. (більше на 16,3 відс. порівняно з 2009р), на охорону здоров’я - 7,5 млрд. грн. (більше на 16,8 відс), на духовний та фізичний розвиток - 2,6 млрд. грн. (більше на 13,2 відс), та на освіту - 25,1 млрд. грн, що менше на 0,1 відс. показника 2009 року (табл.2) [13]


Таблиця 2. Заплановане фінансування соціальних гарантій Державним бюджетом на 2010 рік, млн. грн.

№ з/п Показники

2009 рік

(затверджено)

2010 рік

(передбачено законопроектом)

Відхилення


всього у т. ч. загальний фонд всього у т. ч. загальний фонд всього у т. ч. загальний фонд






сума у відс. сума у відс.

ВСЬОГО ВИДАТКІВ 273 520 193 817 335 991 244 272 62 471 22,8 50 455 26,0

у тому числі:







1. Охорона здоров'я 6 386 5 402 7 453 6 422 1 067 16,7 1 020 18,9
2. Духовний та фізичний розвиток 2 336 2 172 2 644 2 492 308 13,2 320 14,7
3. Освіта 25 168 16 501 25 134 16 806 -34 -0,1 305 1,8
4. Соціальний захист та соціальне забезпечення 53 038 47 017 61 663 54 111 8 625 16,3 7 094 15,1

Таким чином, в Україні існує достатньо розвинена система фінансового забезпечення соціальних гарантій. Однак, саме фінансування є досить слабким і не відповідає реальним потребам суспільства.


3. Механізм підвищення соціальних гарантій населення


Посилення соціальної орієнтації економічних систем, підпорядкування економічної політики завданням розвитку людини - об’єктивний процес, притаманний сучасному етапу цивілізованого розвитку людства. У відповідності з новою домінантою соціально-економічних відносин посилюються роль і значення соціальної функції держави. У постсоціалістичних країнах, де відбуваються процеси суспільної трансформації, потреба в розробці та реалізації ефективної соціальної політики зростає. Оцінка соціального стану українського суспільства свідчить про те, що основні соціальні ризики досягли масштабів, які можуть становити реальну загрозу національній безпеці держави, що є наслідком не тільки системної кризи, яка супроводжує трансформаційні процеси в Україні, а й недосконалості державного управління соціальними процесами.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства пріоритетною складовою забезпечення соціальних гарантій є соціальна безпека людини і суспільства. У системі державного регулювання стану соціальної захищеності соціальних суб’єктів визначальна роль належить передусім державному бюджету, що обумовлено як соціальною природою держави, так і обсягами фінансових ресурсів, які акумулюються в її скарбниці [23, 16].

Найважливіша умова безпеки людини і суспільства - забезпечення достатнього життєвого рівня населення. Належного рівня життя не забезпечує навіть праця громадян. Наша країна залишається далеко позаду європейських держав за рівнем оплати праці. В Україні частка оплати праці у ВВП у цілому не перевищує 45%, тоді як у країнах Європейського Союзу вона становить в середньому 65%. Усупереч, здавалося б, відчутному підвищенню заробітної плати в Україні у 2005-2006 роках наше відставання від країн Центральної та Східної Європи не лише не зменшилося, а в більшості випадків навіть зросло: порівняно з Чехією - на 73 євро, Польщею - на 61, Естонією - на 53. Зменшився розрив в оплаті праці тільки порівняно з Болгарією (на 44 євро) і трохи з Угорщиною (на 5 євро). Самі ж розміри відставання виглядають украй переконливо, особливо порівняно зі Словенією (1049 євро у 2008 році), Чехією (549), Угорщиною (484), Польщею (473 євро). Така різниця в оплаті праці робитиме сумнівним подальший успішний соціально-економічний розвиток суспільства [25, 166].

До того ж, визначений на наступний 2010 рік розмір прожиткового мінімуму не відповідає фактичному рівню, а тому не забезпечуватиме реалізацію державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.

Статтею 54 законопроекту передбачено установити прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 637 грн., з 1 квітня - 651 грн., з 1 липня - 655 грн., з 1 жовтня - 673 грн. та з 1 грудня - 687 гривень. Проте не заплановано передбаченого пунктом 5 прикінцевих положень Закону України від 31.10 2008 № 639 "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" збільшення розміру прожиткового мінімуму на суму індексації відповідно до інфляції. Так, за рік розмір прожиткового мінімуму номінально зросте на 7,8 відс., а з урахуванням урядового прогнозу щодо індексу споживчих цін у розмірі 109,7 відс. - реально знизиться на 1,7 відсотка [13].

Забезпечення належного рівня оплати праці має базуватися не тільки і не стільки на підвищенні рівня мінімальної заробітної плати. Необхідно зосередити зусилля на встановленні оптимальних міжкваліфікаційних і міжгалузевих співвідношень в оплаті праці шляхом упорядкування системи оплати праці в бюджетних галузях на основі Єдиної тарифної сітки. Перспективним може бути поєднання підвищення заробітної плати зі збільшенням соціального пакета.

Одним із методів бюджетного регулювання оптимізації розподілу доходів населення є фінансування видатків на соціальну підтримку окремих категорій громадян. Так, щороку майже 20% державного бюджету витрачається на фінансування програми "Соціальний захист та соціальне забезпечення в Україні", якою передбачено надання найуразливішим верствам населення передбачених законодавством соціальних виплат. Проте чинна система соціального захисту, і насамперед пільг та субсидій, не забезпечує належного рівня підтримки найнезахисніших верств населення, незважаючи на зростання питомої ваги видатків зведеного бюджети на зазначені цілі. Хронічна нестача коштів на фінансування програм соціального захисту і соціального забезпечення пояснюється, передусім, тим, що діюча система пільг є фінансово необґрунтованою, значною мірою декларативною, непрозорою і соціально несправедливою. Вона не орієнтується на захист від бідності - частка пільговиків серед небідних становить 30%, а серед бідних - 23% [23, 18]

Крім відсутності у необхідних обсягах фінансових ресурсів ще однією з причин невиконання цільових програм соціальної підтримки населення є недоліки в методології їх розробки. Відтак, наявні програми і реальний порядок їх фінансування поки що не виконують функцій раціоналізації та підвищення ефективності державних видатків. Ефективність бюджетних інструментів соціальної політики держави знижують методологічні недоліки проектних розробок державного бюджету. Зокрема, показники, які характеризують соціальну сферу та соціальну політику, зводяться в основному до макроекономічних пропорцій, і майже не використовуються параметри, які дають уявлення про життєвий рівень різних прошарків населення, що формується за допомогою бюджетного перерозподілу фінансових ресурсів. Водночас світова практика говорить про необхідність законодавчого закріплення використання в бюджетному процесі особливого кола соціальних індикаторів, у т. ч. включення до системи макроекономічних показників державного бюджету соціальних нормативів. Найважливіші з них - це стандартні рівні споживання по регіонах країни продовольчих товарів, медикаментів, побутових, комунальних і транспортних послуг; допустимі рівні бідності і безробіття; мінімальні рівні заробітної плати, пенсій, допомоги та ін [24, 68].

Важливим чинником соціальної нестабільності українського суспільства й уповільнення його соціально-економічного розвитку є відсутність середнього класу, який є надійним фундаментом стабільної справедливої держави. Формування середнього класу неможливе без розвитку малого підприємництва. Аналіз діяльності суб’єктів малого підприємництва в Україні свідчить про наявність позитивних зрушень у розвитку цього сектору економіки, посилення його ролі у вирішенні проблем зайнятості та зростання доходів населення, підвищення ділової активності в країні. Незважаючи на це, загальні параметри розвитку малого підприємництва не відповідають можливостям і потребам українського суспільства. У світовій практиці в забезпеченні фінансової підтримки малого підприємництва головна роль відводиться державі. Обмеженість державних коштів в Україні, призначених для розв’язання цього завдання, вимагає запровадження широкої системи недержавних важелів, які б діяли в таких напрямах:

Переорієнтація бюджетних коштів, спрямованих на фінансово-кредитну підтримку малого сектору економіки, з прямого забезпечення фінансовими ресурсами на формування фондів для надання послуг (страхування, гарантування, та ін.);

Активізація процесу створення та діяльності недержавних гарантійних і страхових установ для обслуговування малого підприємництва через формування відповідних мотиваційних механізмів заінтересованості в цій діяльності;

Більш ефективне використання іноземної допомоги;

Сприяння процесові самоорганізації суб’єктів малого підприємництва у вирішенні своїх фінансових проблем шляхом створення установ взаємного фінансування та гарантування тощо [23, 22].

Недостатність фінансування, зокрема програм підвищення зайнятості населення, обмежує можливості держави у розв’язанні однієї з найболючіших наших проблем - працевлаштування. Серед громадян, які виїжджають працювати за кордон, понад половину - це молоді люди, тобто найбільш інтелектуально підготовлена частина суспільства. У 2004 році був ухвалений Закон України "Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцям". Але цей закон не виконується, оскільки його дія щороку призупиняється на відповідний бюджетний рік.

Важливою складовою бюджетного регулювання соціального розвитку суспільства є система міжбюджетних відносин, за допомогою якої держава забезпечує гарантований рівень надання суспільних благ на всій території країни шляхом збалансування місцевих бюджетів у результаті бюджетного вирівнювання, сприяє соціально-економічному розвитку територій та зростання добробуту населення.

Основними недоліками існуючої системи міжбюджетних відносин є відсутність чіткого і науково обґрунтованого критерію розподілу бюджетних повноважень, значна перевага делегованих повноважень у їх загальному обсязі, нестача фінансових ресурсів для їхньої реалізації на мінімальному, гарантованому законодавством України, рівні, відсутність зацікавленості територій у пошуку нових джерел доходів, суб’єктивна оцінка потенціалу податкоспроможності регіонів, утриманська позиція регіонів, низька ефективність використання бюджетних коштів. За умов загальної дефіцитності бюджетних ресурсів нова модель фінансового вирівнювання, запроваджена Бюджетним кодексом України, не відрізняється від попередньої більшою ефективністю і породжує нові проблеми в організації системи відносин між бюджетами різних рівнів. У цілому система міжбюджетних взаємовідносин характеризується високим ступенем централізації та спрямована на розв’язання, як правило, лише поточних бюджетних проблем і не зорієнтована на перспективу соціального та економічного розвитку країни, а отже, потребує подальшого вдосконалення [23, 25].

Важливою складовою надання соціальних гарантій є створення умов для розвитку соціальних суб’єктів та соціуму в цілому. Мета соціальної політики як чинника розвитку соціальних відносин - формувати адекватні умови для оптимального, самовідновлюваного процесу соціодинаміки, для найповнішої самореалізації особистістю власного соціального потенціалу, її сутнісних сил.

Визначальним у вирішенні цього завдання є розвиток гуманітарної сфери як основи соціально-економічного, духовного, культурного та інтелектуального розвитку суспільства. З огляду на традиції, потреби суспільства, структуру влади, в тій чи іншій державі до гуманітарної сфери можуть відноситися освіта, наука, культура, виховання, охорона здоров’я, ЗМІ, фізична культура і спорт, туризм тощо.

Безперечним пріоритетом державної соціальної політики є висока освітня підготовка населення. Стратегія соціально-економічного розвитку України передбачає істотне нарощування та підвищення якості освітнього потенціалу населення країни. Сьогодні держава фінансує всі наявні в Україні види освіти. З 1994 року до 2007 року спостерігалась тенденція до зростання питомої ваги видатків на освіту в загальній сумі видатків по зведеному бюджету України - з 10,2% до 19,6% у 2007 році. Однак у 2008 році цей показник склав 9,6%, а у I півріччі 2009 року - 10,6% [14]. У проекті Держбюджету на 2010 рік цей показник знизився ще на 0,1% [13].

Ефективність використання в Україні направлених в освіту фінансових ресурсів може бути забезпечена за умови дотримання таких базових принципів її фінансування, як поступовий перехід до формування видатків державного і місцевих бюджетів на освіту на основі встановлених нормативів; забезпечення підзвітності та прозорості використання коштів; формування державного замовлення на підготовку фахівців у вищих закладах різних форм власності на конкурсній основі з урахуванням якості освітніх послуг. Украй важливим є створення організаційно-економічних та правових умов для найбільш ефективного поєднання в освіті бюджетних і позабюджетних коштів. Для цього система економіки освіти повинна орієнтуватися не тільки на замовлення з боку держави, а й на суспільний освітній попит, конкретні потреби сімей та роботодавців. Орієнтація на реальні потреби споживачів освітніх послуг створить основу для залучення в цю сферу додаткових фінансових ресурсів.

Показником загального успіху соціально-економічної політики будь-якої держави й основним фактором прогресу цивілізації є здоров’я нації. В Україні в умовах демографічної кризи та депопуляції населення охорона здоров’я є важливим джерелом відтворення людського капіталу майбутніх поколінь. Незважаючи на постійне зростання видатків зведеного бюджету України на охорону здоров’я, за показником витрат у розрахунку на одного жителя вона 2008 році посідала 111-те місце серед 191 країни світу і 8-ме місце серед пострадянських республік [25, 168].

Ефективним підходом до організації охорони здоров’я в умовах зростання медичних потреб населення та дефіциту фінансових ресурсів є застосування програмно-цільового фінансування. З метою створення оптимального середовища для ефективної реалізації державних цільових програм у галузі охорони здоров’я необхідно звузити коло проблем, що претендують на програмну розробку. Крім того, нагальним є підвищення ефективності використання наявних фінансових ресурсів за рахунок: забезпечення раціонального фінансування закладів охорони здоров’я, посилення контролю за виконанням вимог законодавства, оптимізації організації структури медичних закладів, підвищення якості медичних послуг, запровадження науково обґрунтованої медичної практики та організації надання медичної допомоги, орієнтації на пацієнта. Такий підхід є найбільш практичним та ймовірним і може зумовити поліпшення ситуації вже в найближчому майбутньому. Крім того, необхідно змінити існуючу структуру фінансових ресурсів закладів охорони здоров’я шляхом запровадження багатоканального механізму фінансування, що сприятиме можливості надання медичних послуг, які б відповідали міжнародним стандартам якості.

Поступ соціального розвитку суспільства об’єктивно вимагає зміцнення духовності, формування єдиного високо морального культурного простору.

Проблеми окремої галузі, напряму, установи, окремих митців не можуть бути належним чином розв’язані без цілеспрямованої політики, яка у сфері культури має бути системною і комплексною, а не базуватися на принципі ad hoc, тобто тут і зараз, реагуючи на поточні проблеми, як це нерідко відбувається.

Безперечно, збільшення державного фінансування потреб духовного і культурного розвитку громадян - обов’язковий принцип. Але в умовах українських реалій нагальним є реформування зазначених сфер завдяки створенню нових механізмів фінансування, оцінки та управління. Ураховуючи нинішній стан духовного і фізичного розвитку українського суспільства, для цього необхідно, по-перше, розробити єдину національну програму надзвичайних заходів, якою передбачити розробку державних соціальних стандартів у цій сфері, удосконалення порядку визначення видатків бюджету на зазначені цілі шляхом відмови від залишкового принципу виділення коштів та запровадження фінансових квот у додатковій частині бюджетів усіх рівнів на потреби розвитку культури, мистецтва, фізкультури та спорту, засобів масової інформації; по-друге, сформувати систему підтримки культури, передусім недержавних, різних фондів з метою створення умов для продукування ними національно-культурного продукту. З одного боку, це сприятиме зниженню навантаження на державну скарбницю, а з другого - такий підхід до формування і реалізації державної політики у сфері культури і духовності може забезпечити збільшення обсягів доходних статей бюджету країни. Наприклад, Європа отримує близько 30% надходжень до бюджету від продажу культурного продукту.

Як висновок, необхідно підкреслити соціальну природу та системоутворююче призначення державних фінансів у процесах самоорганізації суспільства, для функціонування якого життєво необхідними є стабільність і підтримка на безпечному рівні потрібних для існування соціуму суттєвих параметрів, що дістають своє вираження в системі соціальних стандартів рівня якості життя населення. У системі таких параметрів визначну роль відіграє бюджетне забезпечення реалізації соціальної функції держави, зміст якого полягає в розробці основних напрямків формування та використання бюджетних коштів виходячи з необхідності забезпечення існування, цілісності та стабільного розвитку соціальної системи.

На сучасному етапі розвитку України найсуттєвішими факторами соціальної дестабілізації, що загрожують цілісності та існуванню українського соціуму, є нестабільність економічної та політичної ситуації в країні; низький рівень життя переважної частини населення; незахищеність соціально вразливих груп населення; надмірна диференціація доходів; відсутність середнього класу як фундаменту стабільної держави; регіональні диспропорції умов життєдіяльності; проблема працевлаштування; занепад гуманітарної сфери (освіта, охорона здоров’я, культура, відпочинок, спорт та туризм); різке загострення економічних проблем.

Використання державних видатків з бюджету, як засобу забезпечення стабільних процесів соціодинаміки, передбачає сприяння досягненню цілей соціально-економічного характеру, що дозволить сформувати необхідні передумови для забезпечення достатнього життєвого рівня населення; подолання диспропорцій у доходах населення та регіональних диспропорцій - в умовах його життєдіяльності; захисту соціально вразливих верств населення через систему соціальної допомоги; покращення демографічної ситуації шляхом бюджетної підтримки таких напрямків соціальної політики, як розвиток сімейно-шлюбних відносин, розвиток державної системи охорони здоров’я, а також формування та динамічного розвитку середнього класу як основи соціальної стабільності суспільства.

Висновки


Соціальні гарантії - важлива складова соціальної політики та необхідний елемент функціонування держави в умовах ринкової економіки. Відповідно до статті 46 Конституції України це - закріплене право громадян, яке забезпечується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел фінансування. Закріплення в Конституції гарантій соціального захисту відповідає положенням міжнародно-правових актів: Загальної декларації прав людини; Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права.

Соціальний захист в Україні реалізується через матеріальне забезпечення економічно активного населення (шляхом соціального страхування); пенсійне забезпечення; соціальну допомогу найбільш вразливим категоріям; матеріальну допомогу сім'ям з дітьми; компенсації, індексацію та пільги населенню; соціальне обслуговування тощо. Таким чином, соціальні гарантії надаються населенню за допомогою соціального забезпечення та соціальної допомоги.

Важливою умовою досягнення в суспільстві соціальної стабільності є реформування системи надання соціальних гарантій, головною метою яких є розширення соціальної бази перетворень на основі стабілізації життєвого рівня населення, зменшення тягаря наслідків економічних реформ для найуразливіших верств населення, вжиття заходів щодо соціальної адаптації населення до цих перетворень.

Серед головних напрямків реформування слід виділити: розвиток пенсійного забезпечення та пенсійного страхування; впровадження системи медичного страхування; реформування системи соціальної допомоги, розвиток адресної допомоги; соціальне забезпечення жінок, дітей, молоді; забезпечення інвалідам рівних з іншими громадянами можливостей для участі в різних сферах життя суспільства тощо. Тільки при цих умовах Україна зможе прийти до ринкової економіки.

Список використаної літератури


Конституція України (Основний закон). - К.: Право, 1996. - 54 с.

Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"

Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"

Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”

Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"

Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям"

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"

Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням"

Постанова Кабінету Міністрів України "Про запровадження адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям".

Положення "Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми".

rada.gov/ - сайт Верховної ради України

ac-rada.gov/ - сайт Рахункової палати України

minfin.gov/ - сайт Міністерства фінансів України

ukrstat.gov/ - сайт Державного комітету статистики України

mlsp.gov/ - сайт Міністерства праці та соціальної політики України

Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003.

Василик О.Д. Теорія фінансів. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005.

Введення у соціальну роботу. Навчальний посібник. - К.: Фенікс, 2001. - 288 с.

Гончарова С.Ю., Отенко І.П. Соціальна політика. Навч. Посібник. -Х.: Вид. ХДЕУ, 2003. -200с.

Романенко О.Р. Фінанси. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006.

Федосов В. М; Огородник С. Я; Суторміна В.И. Державні фінанси. - Київ: Либідь, 2001.

Бюджетне забезпечення соціальної функції держави в Україні / Тропіна В.Б. // Фінанси України. - 2008. - № 5. - С.15-31.

Вплив світової фінансово-економічної кризи на соціальну сферу України/ І. Гнибіденко // Економіка України: Політико-екон. журн. К.: "Преса України" (Україна). 2009. № 7. ─ С.64-74

Моніторинг бюджетного фінансування соціального захисту населення в регіонах України і державах ЄС/ Л. Слободян, Н. Руда // Регіональна економіка: Науково-практ. журн. Львів (Україна). 2006. № 2. ─ С.166


Додатки


Додаток А


Виконання бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2005-2008 роки та планових показників бюджету на 2009 рік, тис. грн.


№ п/п Статті бюджету 2005 рік 2006 рік 2007 рік 2008рік 2009рік


Факт Факт Факт Факт План
1 2 4 5 6 7 8
I. Доходи
1 Оборотно-касова готівка на покриття тимчасових касових розривів для фінансування страхових виплат, соціальних послуг на початок бюджетного періоду 27 669,7 56 517,8 93 062,5 135 269,9 328 872,0
2 Резерв коштів на початок бюджетного періоду 13 070,4 0,0 0,0 0,0 82 564,2
3 Надходження 2 037 711,6 2 382 989,5 3 019 997,4 3 948 900,6 4 133 618,0
3.1 Страхові внески роботодавців 2 031 079,0 2 371 505,4 3 005 165,4 3 926 899,9 4 118 144,7
3.2 Добровільні внески 51,3 56,1 67,1 90,5 105,1
3.3 Інші надходження, одержання яких не суперечить законодавству 6 581,3 11 428,0 14 764,9 21 910,2 15 368,2
3.3.1 Пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків 783,0 953,1 1 192,8 1 997,7 1 192,8
3.3.2 Кошти, одержані від стягнення штрафів за адміністративні правопорушення з посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб. 2 411,3 1 905,4 1 821,9 1 931,9 1 821,9
3.3.3 Кошти, одержані від компенсації відсотків вартості та реалізації автомобілів, що перебували у користуванні інвалідів 684,0
3.3.4 Інші надходження 3 387,0 8 569,5 11 750,2 17 980,6 11 669,5
4 Прибуток, одержаний від розміщення тимчасово вільних коштів Фонду, у тому числі резерву коштів на вкладних депозитних рахунках 84,7 3 750,0
Всього доходів: 2 078 451,7 2 439 507,3 3 113 059,9 4 084 255,2 4 548 804,2
II. Видатки
1 Профілактика нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 7 240,9 6594,7 31 121,8 118 418,9 195 720,5
1.1 Фінансування заходів, передбачених Загальнодержавною (Національною) програмою поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища 1 812,3 863,2 206,3
1.2 Фінансування заходів, передбачених регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища 569,0 0,0 0,0 0,0
1.3 Фінансування заходів, передбачених галузевими програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища 1 893,4 1 234,8 266,3 149,6
1.4 Фінансування видатків на навчання та підвищення рівня знань спеціалістів, які вирішують питання охорони праці 1 443,8 2 604,2 2 176,4 3 043,7
1.5 Фінансування видатків на організацію розроблення та виробництва засобів індивідуального захисту працівників 767,0 110,6 3,2
1.6 Фінансування заходів з пропаганди безпечних та нешкідливих умов праці 538,2 835,6 3 415,8 39 278,9
1.7 Фінансування інших профілактичних заходів
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: