Розроблення експертної системи оцінки вірогідності банкрутства торговельного підприємства
Витрати на оплату праці включають основну, додаткову зарплату та інші виплати компенсаційного та заохочувального характеру. Ці витрати зросли на 22% та нараховували 890 тис. грн в останньому році, що аналізуємо.
Відрахування на соціальні заходи зросли в 2009 році на 52 тис. грн. Вони включають вiдрахування на обов’язкове державне пенсiйне страхування; медичне страхування; відрахування на індивідуальне страхування персоналу та інші види страхування.
Елемент операційних витрат "Амортизація" являє собою суму нарахованої амортизації основних фондів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів. Розмір амортизації в цьому році збільшився на 10%. Якщо порівняти зміну цього елементу витрат з іншими, то темп його зростання найменший в групі.
До складу останнього у списку елемента "Інші операційні витрати" включають витрати на послуги зв'язку, на виплату матеріальної допомоги, на відрядження, витрати на оплату розрахунково-касового обслуговування тощо. Інші операційні витрати зросли на 85 тис. грн і це зростання у періоді склало 28%.
Одним з етапів аналізу витрат підприємства, який визначає переважна більшість економістів у своїх виданнях є аналіз структури витрат. Він визначає питому вагу або частинку кожного виду витрат в загальному обсязі. На основі розрахованих часток можна також визначити зміну розміру кожної частки в періоді.
Таблиця 2.3
Аналіз структури витрат підприємства
| Витрати | 2008 | ПВ, % | 2009 | ПВ, % | Зміна |
| Матеріальні затрати | 799 | 34,8 | 1000 | 35,5 | 0,7 |
| Витрати на оплату праці | 727 | 31,7 | 890 | 31,6 | -0,1 |
| Відрахування на соціальні заходи | 252 | 11,0 | 304 | 10,8 | -0,2 |
| Амортизація | 214 | 9,3 | 237 | 8,4 | -0,9 |
| Інші операційні витрати | 305 | 13,2 | 390 | 13,8 | 0,6 |
| Разом | 2297 | 100 | 2821 | 100 | 0 |
Найбільшу частину в загальних витратах підприємства займають матеріальні витрати. Це обумовлено їх економічною сутністю, яка була наведена вище. Питома вага матеріальних затрат в 2008 році – 34,8%. В 2009 році вона зростає на 0,7 та становить 35,5%. Другою за величиною обсягу є група витрат на оплату праці. Питома вага цієї групи складає приблизно 32%. Третє місце за величиною частки займають інші операційні витрати, які займають близько 13-14%. Далі – відрахування на соціальні заходи – 11% і амортизація 8-9%. Зміна часток протягом року змінилась неістотно. Ті зміни, що відбулись наведені в останній колонці таблиці.
Активи підприємства, як відомо, складаються з необоротних та оборотних.
До складу необоротних активів входять нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби та довгострокові фінансові інвестиції. Розмір необоротних активів в 2008 році був 2694 тис. грн, а в 2009 році відбулось його зростання до 2750 тис. грн.
Оборотні активи підприємства включають виробничі запаси, готову продукцію, незавершене виробництво, товари, дебіторську заборгованість товарного характеру, дебіторську заборгованість за розрахунками, іншу дебіторську заборгованість, інші оборотні активи та грошові кошти.
Таблиця 2.4
Аналіз оборотних активів підприємства
| Активи | 2008 рік | 2009 рік | Абс. відх., +/- | Темп приросту, % |
| Виробничі запаси | 24 | 18 | -6 | -25 |
| Незавершене виробництво | 13 | 43 | 30 | 231 |
| Готова продукція | 7 | 21 | 14 | 200 |
| Товари | 3715 | 4350 | 635 | 17,1 |
| Дебіторська заборгованість за товари | ||||
| Чиста реалізаційна вартість | 200 | 254 | 54 | 27 |
| Первісна вартість | 211 | 265 | 54 | 25,6 |
| Резерв сумнівних боргів | 11 | 11 | 0 | 0 |
| Дебіторська заборгованість за розрахунками | ||||
| З бюджетом | 362 | 264 | -98 | -27,1 |
| За виданими авансами | 125 | 203 | 78 | 62,4 |
| Інша поточна дебіторська заборгованість | 60 | 90 | 30 | 50 |
| Грошові кошти | 810 | 529 | -281 | -34,7 |
| Інші оборотні активи | 570 | 91 | -479 | -84 |
| Разом | 5897 | 5874 | -23 | -0,4 |
Всі перелічені види активів забезпечують на підприємстві безперебійність поточної діяльності. В 2009 році обсяг їх дещо зменшується на 23 тис. грн. Бачимо зростання обсягів дебіторської заборгованості за товари на 54 тис. грн та зменшення обсягу грошових коштів. Ці групи активів вважають найбільш ліквідними серед інших. Зменшення обсягу грошових коштів в 2009 році зменшує ризик їх знецінення у випадку інфляції.
Для більш глибокого аналізу активів можна розрахувати їх питому вагу та проаналізувати отримані результати.
Таблиця 2.5
Оцінка питомої ваги активів на СП «Вінниця-облторг»
| Активи | 2008 | ПВ, % | 2009 | ПВ, % | В-ня, +/- |
| Виробничі запаси | 24 | 0,4 | 18 | 0,3 | -0,1 |
| Незавершене виробництво | 13 | 0,2 | 43 | 0,7 | 0,5 |
| Готова продукція | 7 | 0,1 | 21 | 0,4 | 0,3 |
| Товари | 3715 | 63,0 | 4350 | 74,1 | 11,1 |
| Дебіторська заборгованість за товари | 211 | 3,6 | 265 | 4,5 | 0,9 |
| Дебіторська заборгованість за розрахунками | |||||
| з бюджетом | 362 | 6,1 | 264 | 4,5 | -1,6 |
| за виданими авансами | 125 | 2,1 | 203 | 3,5 | 1,4 |
| Інша поточна дебіторська заборгованість | 60 | 1,0 | 90 | 1,5 | 0,5 |
| Грошові кошти | 810 | 13,7 | 529 | 9,0 | -4,7 |
| Інші оборотні активи | 570 | 9,7 | 91 | 1,6 | -8,1 |
| Разом | 5897 | 100 | 5874 | 100 | 0 |
Як і притаманно торговельному підприємству, найбільшу частину в загальній сукупності активів займають товари, що призначені для перепродажу. При чому частка їх зростає протягом року на 11 %. Наступним за величиною активом є грошові кошти. Обсяг їх в 2009 році зменшився, частка їх зменшилась на 4,7 %. Істотно зменшилась і частка інших оборотних активів – на 8%.
Проаналізуємо капітал даного торговельного підприємства. Інформацію про нього можемо знайти у розділі 1 пасиву балансу.
Таблиця 2.6
Оцінка власного капіталу підприємства
| Капітал | 2008 | 2009 | 2009-2008 |
| Статутний капітал | 1818 | 1818 | 0 |
| Додатковий вкладений капітал | 118 | 118 | 0 |
| Інший додатковий капітал | 2254 | 2254 | 0 |
| Резервний капітал | 184 | 184 | 0 |
| Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 3177 | 3822 | 645 |
| Разом | 7551 | 8196 | 645 |
Статутний капітал підприємства – це основне джерело формування його матеріальних цінностей, нематеріальних активів, майна підприємства за рахунок вкладених власниками коштів. Статутний капітал підприємства в 2008 році складав 1818 тис. грн та протягом періоду, який досліджуємо не змінився.
Додатково вкладений капітал, як і статутний, формується за рахунок коштів власників підприємства і за своєю суттю являє сформований резерв коштів. Він формується передусім для захисту власного капіталу з метою покриття можливих збитків за його рахунок. Протягом періоду цей капітал складав 118 тис. грн. Інший додатковий капітал підприємства також протягом періоду був сталим і склав 2254 тис. грн.
Резервний капітал підприємства згідно законодавства формується за рахунок нерозподіленого прибутку і призначається для покриття можливих непередбачених збитків і втрат. Розмір його в періоді був сталим – 184 тис. грн.
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) є частиною власного капіталу, яка залишається у підприємства після виплати доходів власникам та формування резервного капіталу. Збільшення розміру нерозподіленого прибутку на 645 тис. грн вплинуло на загальне збільшення власного капіталу підприємства в 2009 році.
Проаналізуємо структуру власного капіталу.
Таблиця 2.7
Аналіз структури власного капіталу
| Капітал | 2008 | ПВ, % | 2009 | ПВ, % | В-ня, +/- |
| Статутний капітал | 1818 | 24,1 | 1818 | 22,2 | -1,9 |
| Додатковий вкладений капітал | 118 | 1,6 | 118 | 1,4 | -0,2 |
| Інший додатковий капітал | 2254 | 29,9 | 2254 | 27,5 | -2,4 |
| Резервний капітал | 184 | 2,4 | 184 | 2,3 | -0,1 |
| Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 3177 | 42,0 | 3822 | 46,6 | 4,6 |
| Разом | 7551 | 100 | 8196 | 100 | 0 |
Питома вага кожного з видів капіталів в загальній його сумі змінилась несуттєво. Найбільша зміна, як і по динаміці відбулась з нерозподіленим прибутком, обсяг якого зазнав зростання на 4,6 % в 2009 році. Майже не змінилась питома вага резервного та додаткового вкладеного капіталу.
Варто звернути увагу і на те, що баланс підприємства дає інформацію про наявність поточних зобов’язань. Можемо дослідити їх фактичний обсяг та зміни, що в ньому відбулись за період.
Короткостроковими кредитами банків підприємство не користувалось у періоді. Однак мали місце відстрочені податкові зобов’язання в розмірі 13 тис. грн. протягом періоду.
Таблиця 2.8
Оцінка поточних зобов’язань підприємства
| Поточні зобов’язання | 2008 | 2009 | 2009-2008 |
| Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 122 | 88 | -34 |
| Поточні зобов’язання за розрахунками: | |||
| З одержаних авансів | 40 | 20 | -20 |
| З бюджетом | 164 | 137 | -27 |
| Зі страхування | 20 | 18 | -2 |
| З оплати праці | 50 | 15 | -35 |
| З учасниками | 4 | 4 | 0 |
| Інші поточні зобов’язання | 621 | 126 | -495 |
| Разом | 1021 | 408 | -613 |
Розмір поточних зобов’язань підприємства в 2009 році зменшився на 613 тис. грн. На це вплинуло зменшення кредиторської заборгованості, поточних зобов’язань за розрахунками та інших поточних зобов’язань. Розмір зменшення наведено в останній колонці таблиці 2.8.
Далі наведемо аналіз структури поточних зобов’язань підприємства.
Таблиця 2.9
Оцінка структури поточних зобов’язань підприємства
| Поточні зобов’язання | 2008 | ПВ, % | 2009 | ПВ, % | Зміна ПВ |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 122 | 12,0 | 88 | 21,6 | 9,6 |
| Поточні зобов’язання за розрахунками: | |||||
| З одержаних авансів | 40 | 3,9 | 20 | 4,9 | 1,0 |
| З бюджетом | 164 | 16,1 | 137 | 33,6 | 17,5 |
| Зі страхування | 20 | 2,0 | 18 | 4,4 | 2,4 |
| З оплати праці | 50 | 4,9 | 15 | 3,7 | -1,2 |
| З учасниками | 4 | 0,4 | 4 | 1,0 | 0,6 |
| Інші поточні зобов’язання | 621 | 60,8 | 126 | 30,9 | -29,9 |
| Разом | 1021 | 100 | 408 | 100 | 0 |
Найбільшу частку в обсязі зобов’язань в 2008 році займають «інші поточні» - майже 61%. В 2009 році найбільші частки зобов’язань підприємство мало по розрахунках із бюджетом – 34%, інших поточних зобов’язаннях – 31% та кредиторській заборгованості за товари, роботи, послуги – 22%.
Всі вище наведені економічні категорії так чи інакше впливають на загальний стан підприємства та на успішність здійснюваної ним господарської діяльності.
2.2 Оцінка фінансового стану та вірогідності банкрутства торовельного підприємства
Неможливо сформувати правильний висновок про успішність діяльності підприємства без оцінки основних показників, які визначають рівень його платоспроможності.
Зазвичай такий аналіз починають з розрахунку показника негайної (абсолютної) ліквідності. Він визначається шляхом співвідношення грошових коштів та поточних пасивів (поточних зобов’язань).
Розрахуємо коефіцієнт за період 2008-2009 рр.:
(0+810+0)/(8585+7550+13) = 0,05
(0+529+0)/(8616+8195+13) = 0,03
Дані значення досить малі і не дотягують до критично мінімальної межі. Тому, варто відзначити, що в останні два роки підприємство не мало фінансових можливостей погасити короткострокові зобов’язання грошовими коштами миттєво.
Чи могло підприємство погасити їх протягом року використовуючи всі обігові активи можемо з’ясувати на основі розрахунку коефіцієнта покриття (поточної ліквідності). Він визначається співвідношенням обігових активів та поточних пасивів. Визначимо його:
5897/(8585+7550+13) = 0,4
5874/(8616+8195+13) = 0,3
Отже, кредитоспроможність підприємства низька. Оптимальне значення показника – 1,0-3,0, а фактичні набагато нижчі.
Проміжний коефіцієнт покриття визначається співвідношенням різниці між обіговими активами та товарно-матеральними запасами і поточними пасивами. Показник вказує на можливість покриття короткострокових зобов’язань грошовими коштами та дебіторською заборгованістю.
(211+362+125+60+810)/(8585-7551-13) = 1,5
(265+264+203+90+529)/(8616-8196-13) = 3,3
Ступінь покриття в 2009 році значно посилився, що означає збільшення спроможності підприємства до сплати коштів за зобов’язаннями.
Операційна платоспроможність, суттю якої є покриття поточних витрат, які виникають в процесі господарсько-фінансової діяльності підприємства, визначається як відношення грошових активів та середнього обсягу витрат на здійснення діяльності.
(0+810+0)/(542+791+92+0)/365 = 208
(0+529+0)/(682+999+102+0)/365 = 108
Операційна платоспроможність підприємства знизилась у періоді майже вполовину. Підприємство повинно дбати надалі про підвищення її рівня.
Таблиця 2.10
Оцінка платоспроможності підприємства
| Показник | Опт-не знач. | 2008 | 2009 | Зміна, +/- |
| Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,2-1,0 | 0,05 | 0,03 | -0,02 |
| Коефіцієнт поточної ліквідності | 1,0-3,0 | 0,4 | 0,3 | -0,1 |
| Проміжний коефіцієнт покриття | збільшення | 1,5 | 3,3 | 1,8 |
| Операційна платоспроможність | збільшення | 208 | 108 | -100 |
Таким чином можна утворити загальний висновок про рівень платоспроможності даного підприємства. Абсолютна ліквідність залишається для підприємства поки що метою. Воно не змогло досягнути її в 2008-2009 роках. Це було обумовлено занадто великим обсягом поточних пасивів підприємства у ці роки. Вони ж вплинули і на поточну ліквідність, яка також була низькою. Проміжний коефіцієнт покриття в 2009 році збільшився більш як в половину, що досить позитивно впливає на ступінь покриття короткострокових зобов’язань за рахунок дебіторської заборгованості та грошових коштів. Операційна платоспроможність навпаки майже вполовину зменшилась у періоді. Це свідчить про зменшення розміру активів, які могли б бути направлення на покриття витрат в процесі господарської діяльності. Загалом рівень платоспроможності підприємства невисокий, на що вплинув великий обсяг зобов’язань.
Раніше ми розглянули динаміку та структуру власного капіталу СП «Вінниця- Облторг», та в практиці є певні показники, які дозволяють більш детально оцінити ефективність управління ним.
Одним з них є коефіцієнт забезпеченості власними коштами. Він є результатом співвідношення власних обігових коштів та всіх обігових коштів. Розрахуємо його:
(7550-2694)/5897 = 0,8
(8195-2750)/5874 = 0,9
Ці результати вказують на те, що капітал даного підприємства сформований за рахунок власного капіталу та частково за рахунок заборгованості, але розмір заборгованості не перевищує допустимий.
Далі визначимо коефіцієнт фінансової автономії (стабільності). Він є відношенням власного капіталу та загального обсягу активів.
Визначаємо його значення в 2008-2009 рр.:
7550/8585 = 0,9
8195/8616 = 1,0
Ступінь фінансування діяльності власними коштами знаходиться на нормальному рівні і в 2008, і в 2009 роках. Це обумовлено тим, що фактичні значення перевищують рубіж 0,5.
Коефіцієнт заборгованості визначається співвідношенням позикового капіталу до загального обсягу капіталу (активів). Розрахуємо його фактичне значення та визначимо на основі цього розрахунку який рівень заборгованості має підприємство.
(0+13+1022+0)/8585 = 0,1
(0+13+407+0)/8616 = 0,05
Заборгованість підприємства також знаходиться в допустимих межах. Про це свідчать результати розрахунків, які менші за 0,5.
Коефіцієнт фінансового ліверіджу визначається на основі співставлення власного та позикового капіталу. Розрахуємо обсяг власних коштів підприємства на одиницю позикових.
7550/(8585-7550) = 7,3
8195/(8616-8195) = 19
Власний капітал підприємства значно перевищує позиковий.
Співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості визначає ступінь перевищення однієї заборгованості над іншою.
(122+40+164+20+50+4+621)/(211+362+125+60) = 1,4
(88+20+137+18+15+4+126)/( 265+264+203+90) = 0,5
Розраховані результати проаналізуємо.
Таблиця 2.11
Характеристика особливостей капіталу підприємства
| Показник | Межа зміни | 2008 | 2009 | 2009-2008 |
| Коефіцієнт забезпеченості власними коштами | 0,3-0,4 | 0,8 | 0,9 | 0,1 |
| Коефіцієнт фінансової автономії | >0,5 | 0,9 | 1,0 | 0,1 |
| Коефіцієнт заборгованості | <0,5 | 0,1 | 0,1 | 0 |
| Коефіцієнт фінансового лівериджу | >1-1,5 | 7,3 | 19,0 | 11,7 |
| Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості | 1,0 | 1,4 | 0,5 | -0,9 |
Розрахунки свідчать про наступні результати. Забезпеченість власними коштами на підприємстві знаходиться в межах норми. Значення даного коефіцієнта 0,8-0,9 при нормі більше 0,3-0,4. Фінансова автономія підприємства також має місце. Це означає, що воно може фінансувати діяльність власними коштами. Так, якщо межею його є 0,5, то фактичні значення за два роки наближені до 1,0. Заборгованість підприємства не перевищує критичні межі. Фінансовий ліверидж, який визначає перевагу власного капіталу над позиковим посилюється в 2009 році більш як вполовину. Єдиним негативним моментом в управління капіталом у визначений період є те, що підприємство допустило значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською в 2008 році. Однак у 2009 році ситуація врівноважилась і співвідношення набуло оптимальних значень.
Отримані результати свідчать про хороший рівень управління капіталом на даному підприємстві. Єдиним побажанням може бути збереження його в перспективі.
Оцінка ступеня ділової активності підприємства характеризується передусім спроможністю підприємства ефективно управляти власними обіговими активами. Оптимальність такого управління визначають наступні економічні показники.
Першим з них є показник оборотності обігових коштів. Його визначають співвідношенням чистої виручки до середнього обсягу обігових активів. Прискорення даного показника в періоді говорить про покращення стану ділової активності підприємства. Розрахуємо показник за 2008 та 2009 роки:
11679/(5832+5886)/2 = 2,0
14373/(5886+5863)/2 = 2,4
Зміна показника позитивна, що означає прискорення оборотності обігових коштів в 2009 році. Це прискорення становить 0,4.
Визначимо оборотність товарно-матеріальних запасів. Цього можна досягти діленням собівартості реалізованої продукції на середній обсяг товарно-матеріальних запасів. Даний показник оцінює оптимальність швидкості обороту запасів. Прискорення її є позитивним. Визначимо даний вид оборотності на основі даних спільного підприємства.
11640/((19+30+12+4120)+(24+13+7+3715))/2 = 2,9
13639/((24+13+7+3715)+(18+43+21+4350))/2 = 3,3
Розрахунки показують, що процес обертання товарно-матеріальних запасів почав прискорюватись протягом 2008-2009 років і на кінець 2009 року став швидшим на 0,4, що позитивно характеризує зміни.
Ще одним важливим показником оборотності є оборотність дебіторської заборгованості. Він характеризується відношенням чистої виручки від реалізації та середнього обсягу дебіторської заборгованості. Оптимальна зміна показника – прискорення – характерна для всіх показників оборотності і для даного у тому числі. Так, розрахуємо його значення:
11679/((232+296+175+70)+(211+362+125+60))/2 = 18,8
14373/((211+362+125+60)+(265+264+203+90))/2 = 18,2
За даним показником в 2009 році прослідковується зниження значення, що говорить про відсутність прискорення. Тому управлінню дебіторською заборгованістю підприємство має приділити більше уваги та забезпечити це прискорення, оскільки протилежний результат негативно впливає на ділову активність підприємства.
Оборотність кредиторської заборгованості розраховується співвідношенням собівартості до середнього обсягу кредиторської заборгованості. Цей показник визначає строк кредитування підприємства. Розрахунок його виглядає так:
11640/((110+30+141+20+38+4+430)+(122+40+164+20+50+4+621)/2)= 13,0
13639/((122+40+164+20+50+4+621)+(88+20+137+18+15+4+126)/2) = 19,1
Видно, що період погашення кредиторської заборгованості збільшився.
Завершити аналіз ділової активності доцільно визначенням операційного та фінансового циклів. Перший характеризується проміжком часу між тим, як підприємство закуповує товар для перепродажу і тим, як воно одержує грошові кошти від його реалізації. Тривалість операційного циклу кількісно визначається як сума термінів обороту товару та обороту дебіторської заборгованості.
365/2,9+365/18,8 = 140,3
365/3,3+365/18,2 = 130,6
Тривалість операційного циклу скоротилась майже на 10 днів. Зменшення довжини позитивно характеризує зміни, що відбулись на підприємстві.
Вище було розраховано оборотність дебіторської та кредиторської заборгованостей. Розрахуємо фінансовий цикл. Він характеризується проміжком часу між оплатою кредиторської заборгованості та погашенням дебіторської. Цей показник визначається різницею тривалості операційного циклу та терміном обороту кредиторської заборгованості.
140,3- 365/13 = 112,2
130,6-365/19,1 = 111,5
Це та кількість днів протягом якої підприємство відчуває потребу в коштах для фінансування оборотних активів, яку необхідно забезпечувати власними чи позиковими джерелами.
Ще однією з ознак, яка визначає стійкість підприємства та недопускає настання банкрутства є його прибутковість.
Аналіз прибутковості підприємства визначає характеристику показників чистої рентабельності, звичайної рентабельності, рентабельності активів, рентабельності обороту, рентабельності операційних витрат тощо. Спробуємо розрахувати їх та проаналізувати результати, що їх отримаємо.
Чиста рентабельність є співвідношенням чистого прибутку до середнього обсягу власного капіталу. Якщо результат розрахунку має позитивне значення, це вже добре, а чим більше це значення, тим більше прибутку отримує підприємство з огляду на гривню власного капіталу. Визначаємо:
911/(6989+7550)/2 = 0,1
720/(7550+8195)/2 = 0,1
Значення показника досить невисоке і в періоді не змінюється.
Звичайна рентабельність яку визначають співвідношенням фінансового результату звичайної діяльності до оподаткування та середнього обсягу власного капіталу, позитивно характеризується відсутністю від’ємного значення. Розрахуємо її:
1176/(6989+7550)/2 = 0,2
1099/(7550+8195)/2 = 0,1
Значення як і два попередніх низькі та стабільні в періоді.
Рентабельність активів підприємства характеризує співвідношення чистого прибутку до середнього обсягу активів підприємства. Визначаємо:
911/(8238+8585)/2 = 0,1
720/(8585+8616)/2 = 0,1
Рентабельність обороту або як іноді її звуть рентабельність продажу визначається співвідношенням прибутку, який отримано від реалізації, до чистої виручки від реалізації. Цей показник визначає питому вагу прибутку в ціні товару. Визначимо його:
(39+542+791+0)/11679 = 0,1
(734+682+999+0)/14373 = 0,2
Рентабельність операційних витрат характеризується співвідношенням фінансового результату від операційної діяльності до операційних витрат. Іншими словами визначаємо кількість прибутку, яка припадає на одиницю витрат підприємства.
1152/(542+791+92) = 0,8
1095/(682+999+102) = 0,6
Бачимо, що операційні витрати більш ефективно використовуються ніж інші категорії, які визначають рентабельність. Так, в 2008 році рентабельність операційних витрат склала 80 %, однак в 2009 році – знизилась до 60%.
Таблиця 2.12
Оцінка прибутковості підприємства в 2008-2009 рр.
| Показник прибутковості | 2008 | 2009 | 2009-2008 |
| Чиста рентабельність | 0,1 | 0,1 | 0 |
| Звичайна рентабельність | 0,2 | 0,1 | -0,1 |
| Рентабельність активів | 0,1 | 0,1 | 0 |
| Рентабельність обороту | 0,1 | 0,2 | 0,1 |
| Рентабельність операційних витрат | 0,8 | 0,6 | -0,2 |
Як видно, значення всіх видів рентабельності, які були нами розраховані позитивні. Відсутність від’ємних значень характеризує наявність прибутковості. Однак, видно, що по переважній більшості показників рентабельність досить низька. Задовільним її рівень можна вважати тільки в 2008 році по рентабельності операційних витрат.
Вірогідність банкрутства підприємства сьогодні можна визначати великою кількістю різноманітних методів, які пропонують сучасні науковці. Підприємство вважається банкрутом, коли має місце його незадовільний фінансовий стан. Останній визначають балансовими моделями, порядок розрахунку яких наступний.
Для початку на основі даних підприємства визначається обсяг власних обігових коштів. Для цього знаходимо суму власного капіталу (380 ф.1) та довгосрокових зобов’язань (480 ф.1), і від цього результату віднімаємо позаобігові активи (080 ф.1).
В 2008 році обігові кошти матимуть значення:
7550+13-2694 = 4869
В 2009 році:
8195+13-2750 = 5458
Цей результат будемо використовувати у наступному розрахунку джерел формування запасів. Так, знаходимо суму власних обігових коштів, кредиторської заборгованості за товари (520+530+540+630 ф.1), банківських кредитів (500 ф.1):
4869+0+0+122+40+0 = 5031
5458+0+0+88+20+0 = 5566
Третій показник – запаси та затрати – можна визначити як суму товарно-матеріальних запасів, інших оборотних активів та витрат майбутніх періодів (110+120+130+140+250+270 ф. 1):
(13+7+3715)+570+4 = 4309
(43+21+4350)+91+3 = 4508
В табличному вигляді результати розрахунків будуть наступними:
Таблиця 2.13
Інформація для визначення типу фінансової стійкості
| Роки/показники | ВОК | НДФЗ | ЗЗ |
| 2007 | 4869 | 5031 | 4309 |
| 2008 | 5458 | 5566 | 4508 |
Протягом обох періодів бачимо, що запаси та затрати менші за обсягом ніж власні обігові кошти: 4309<4869, 4508<5458. Такі нерівності визначають стан фінансової стійкості як «абсолютний». Цей стан підприємства говорить про те, що підприємство має повну незалежність та всі фінансові потреби може фінансувати власними коштами. Однак такий стан не є ідеальним, оскільки досить часто використання позик для формування необхідного обсягу обігових активів є розповсюдженою політикою фінансування.
Така економічна характеристика визначає необхідність застосування більш точних методів визначення загрози банкрутства. Таких, які охоплювали б вивчення максимальної кількості впливових показників в динаміці наприклад.
Досить розповсюдженим методом для визначення загрози банкрутства є застосування трьохфакторної моделі Альтмана:
Z =- 0,3877-1,0736Чкоеф. покриття + 0,0579Чкоеф. фінанс. залежності (2.1)
Z 2008 року = - 0,3877-1,0736Ч0,4 + 0,0579Ч0,9 = - 0,77
Z 2009 року = - 0,3877-1,0736Ч0,3 + 0,0579Ч1,0 = - 0,65
Якщо результат по Z <0, то вірогідність банкрутства за данною моделлю менша за 50%. І чим меншим буде значення Z в динаміці, тим меншою буде вірогідність банкрутства, а ми бачимо, що в періоді вона зменшується.
Посилити експертну оцінку можна розрахувавши інші моделі. Наприклад, Альтманом було розроблено ще одну модель – п’ятифакторну, яка виглядає так:
Z = 1,2Х1+1,4Х2+3,3Х3+0,6Х4+0,999Х5 (2.2)
Х1 характеризує ліквідність підприємства і визначається як співвідношення робочого капіталу (різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями) до суми активів. Х2 характеризує сукупну прибутковість, яка визначається діленням нерозподіленого прибутку на суму активів. Х3 характеризує прибутковість і є результатом співвідношення прибутку до сплати податків та суми активів. Х4 визначає фінансову структуру, яка розраховується як ділення ринкової вартості власного капіталу на балансову оцінку заборгованості. І нарешті, Х5 характеризує рівень оборотності капіталу і розраховується як ділення обсягу продажу на суму активів.
Х1(2008) = (5886-1021)/8585 = 0,57
Х1(2009) = (5863-408)/8616 = 0,63
Х2 (2008) = 3177/8585 = 0,37
Х2 (2009) = 3822/8616 = 0,44
Х3 (2008) = 17251/8585 =2,0
Х3 (2009) = 14019/8616 = 1,6
Х4 (2008) = 7551/1021 = 7,4
Х4 (2009) = 8196/408 = 20,0
Х5 (2008) = 14019/8585 =1,6
Х5 (2009) = 17251/8616 = 2,0
Розрахуємо результативність моделі спочатку для 2008 року:
Z (2008) = 1,2Ч0,57+1,4Ч0,37+3,3Ч2+0,6Ч7,4+0,999Ч2 = 21,6
Z (2009) = 1,2Ч0,63+1,4Ч0,44+3,3Ч1,6+0,6Ч20+0,999Ч1,6 = 12,9
Залежно від отриманого значення Z визначається можливість банкрутства. Якщо результат розрахунку більше за 3,0, то така можливість низька. Ми ж бачимо, що вірогідність банкрутства за отриманими результатами майже неможлива на даному етапі. Однак варто сказати, що ринкову вартість власного капіталу на рівні підприємства оцінити досить складно, тому подане нами значення приблизне і похибка у розрахунках може бути суттєвою. З цією метою застосуємо інші методи оцінки можливості настання банкрутства підприємства.
Ще однією з моделей є модель оцінки вірогідності настання кризи на підприємстві, розроблена Спрінгейтом:
Z = 1,03Х1+3,07Х2+0,66Х3+0,4Х4 (2.3)
Х1 – робочий капітал/загальну вартість активів
Х2 – прибуток до сплати податків/загальну вартість активів
Х3 - прибуток до сплати податків/короткострокова заборгованість
Х4 – обсяг продажу / загальна вартість активів
Розрахуємо Х3. Значення інших Х можна використовувати з попередньої моделі, вони ідентичні.
Х3 (2008) = 14019/1021 =13,7
Х3 (2009) = 17251/408 = 42,3
Z = 1,03Ч0,57+3,07Ч2+0,66Ч13,7+0,4Ч1,6 = 15,4
Z = 1,03Ч0,63+3,07Ч1,6+0,66Ч42,3+0,4Ч2 = 35,5
Дані результати вказують на те, що підприємство не є потенційним банкрутом. Оскільки в такому випадку Z було б менше 0,862.
Ще однією моделлю є модель Конана і Гольдера, яка часто зустрічається в економічній літературі. Вона має наступний вигляд:
Z = 0,16Х1- 0,22Х2+0,87Х3+0,10Х4- 0,24Х5 (2.4)
Х1 = дебіторська заборгованість+грошові кошти/зобов’язання
Х2 = постійний капітал / усього пасивів
Х3 = фінансові витрати/виручка від реалізації
Х4 = витрати на персонал/додана вартість
Х5 = валовий прибуток/залучений капітал
Х1 (2008) = (211+362+125+60+810)/1021 = 1,5
Х1 (2009) = (265+264+203+90+529)/408 = 3,3
Х2 (2008) = 7551/8585 = 0,9
Х2 (2009) = 8196/8616 = 1,0
Х3 (2008) = 0
Х3 (2009) = 0
Х4 (2008) = 727/2337 =0,3
Х4 (2009) = 890/2875 = 0,3
Х5 (2008) = 39/1021 = 0,04
Х5 (2009) = 734/408 = 1,8
Z (2008) = 0,16Ч1,5- 0,22Ч0,9+0,87Ч0+0,10Ч0,3- 0,24Ч0,04 = 0,062
Z (2009) = 0,16Ч3,3- 0,22Ч1,0+0,87Ч0+0,10Ч0,3- 0,24Ч1,8 = - 0,094
За цією моделлю, в 2008 році вірогідність фінансових ускладнень підприємство мало на 80-90%, а в 2009 році – на 30- 40%.
Така розбіжність в результатах пояснюється проміжними показниками, що використовуються для розрахунку моделі.
Сьогодні однією з американських систем передбачення загрози банкрутства діагностується велика кількість вітчизняних підприємств. Мова йде про діагностичну систему Бівера, яка складається з п’яти показників та визнана Міністерством економіки України.
Спробуємо здійснити експертну діагностику нашого підприємства на основі цих показників.
Перший показник, показник Бівера визначається наступним чином:
Кб = (ЧП-Ам)/(ДЗ+КЗ) (2.5)
Розрахуємо даний показник для підприємства за 2008 рік:
Кб (2008): (911-214)/(13+1021) =0,7
Кб (2009): (720-237)/(13+408) = 1,2
Наступним показником системи є показник рентабельності активів, який був розрахований нами раніше. Результат цього розрахунку можна знайти в таблиці 2.12. В періоді значення ста більше – 0,1 або 10%.
Наступним кроком є визначення фінансового лівериджу, який визначаємо за наступним принципом:
Фл = (Довг. Зобов.+Коротк. Зобов.)/А (2.6)
Фл (2008) = (13+1021)/8585 = 0,12
Фл (2009) = (13+408)/8616 = 0,05
Наступним етапом є визначення коефіцієнта покриття активів чистим оборотним капіталом:
Кпа = (ВК-НК)/А (2.7)
Кпа (2008) = (7551-2694)/8585 = 0,57
Кпа (2009) = (8196-2750)/8616 = 0,63
І наприкінці визначається коефіцієнт покриття:
Кп = ОА/КЗ (2.8)
Кп (2008) = 5886/1021 = 5,76
Кп (2009) = 5863/408 = 14,4
Розраховані результати заносимо у таблицю 2.14 і порівнюємо їх з нормативними значеннями аналогічних показників.
Таблиця 2.14
Розраховані на основі даних СП «Вінниця-Облторг» показники
У. Бівера
| Показники | Значення показників | Фактичні результати | |||
| Благополучного підприємства | За 5 років до банкрутства | За 1 рік до банкрутства | 2008 | 2009 | |
| Коефіцієнт Бівера | 0,4-0,45 | 0,17 | -0,15 | 0,7 | 1,2 |
| Рентабельність активів | 6-8 | 4 | -22 | 10 | 10 |
| Фінансовий ліверидж | ≥37 | ≥50 | ≥80 | 0,12 | 0,05 |
| Коефіцієнт покриття активів чистим оборотним капіталом | 0,4 | ≥0,3 | 0,06 | 0,57 | 0,63 |
| Коефіцієнт покриття | ≥3,2 | ≥2 | ≥1 | 5,76 | 14,4 |
Перший розрахований у системі показник, коефіцієнт Бівера, чітко вказує на те, що підприємство протягом всього періоду, який досліджуємо, відповідає характеристиці «благополучне підприємство». Рентабельність активів для благополучного підприємства має складати 6-8%, а фактична в нашому випадку – 10%, тому і за цим показником підприємство благополучне. Коефіцієнт покриття активів чистим оборотним капіталом за фактичними значеннями також відповідає стану «благополучне підприємство». Аналогічну ситуацію можна споглядати і з коефіцієнтом покриття. Для того, щоб підприємство вважалось благополучним, значення його має бути більшим за 3,2, а фактичні коефіцієнти покриття по підприємству в 2008 році – 5,8, а в 2009 році – 14,4. Таким чином, здійснивши аналіз загрози кризового стану для СП «Вінниця-Облторг» на основі системи Бівера, стан даного підприємства протягом 2008-2009 років визначено, як благополучний.
Ще одним з розповсюджених методів передбачення банкрутства є метод, в основі якого лежить модель Ліса, розроблена у 1972 році. Вона виглядає наступним чином:
Z = 0,063К1+0,092К2+0,057К3+0,001К4 (2.9)
К1 = обіговий капітал/сума активів
К2 = прибуток від реалізації/сума активів
К3 = нерозподілений прибуток/сума активів
К4 = вартість власного капіталу/позиковий капітал (ІІ, ІІІ, ІV р. пасиву)
Для 2008 року К1, К2, К3, К4 матимуть наступні значення:
К1 = 5886/8585 = 0,69
К2 = 39/8585 = 0,005
К3 = 3177/8585 = 0,37
К4 = 7551/1034 = 7,3
Підставимо результати у модель і визначимо її за даними 2008 року:
Z = 0,063Ч0,69+0,092Ч0,005+0,057Ч0,37+0,001Ч7,3=0,04+0+0,02+0,007= 0,067
Розробником моделі визначено, що у випадку, якщо Z<0,037 вірогідність банкрутства є високою.
В нашому випадку така нерівність не виконується результат перевищує 0,037 (0,067>0,037), тому вірогідність банкрутства нашого підприємства в 2008 році на основі моделі Ліса низька. Проведемо аналогічну експертизу для 2009 року:
К1 = 5863/8616 = 0,68
К2 = 734/8616 = 0,09
К3 = 3822/8616 = 0,44
К4 = 8196/421 = 19,5
Підставимо розраховані показники у модель:
Z=0,063Ч0,68+0,092Ч0,09+0,057Ч0,44+0,001Ч19,5=0,04+0,008+0,03+0,02= 0,098.
Отже, даний результат ще вищий за результат попереднього року, а значить, і в цьому році вірогідність банкрутства підприємства низька.
Варто також приділити увагу і ще одній моделі – моделі Таффлера і Тісшоу, що була розроблена у 1977 році. Вона виглядає так:
Z = 0,53К1+0,13К2+0,18К3+0,16К4 (2.10)
К1 = прибуток від реалізації/короткострокові зобов’язання
К2 = обіговий капітал/сума зобов’язань
К3 = короткострокові зобов’язання / сума активів
К4 = обсяг продажу/сума активів
Якщо значення Z > 0,3, то вірогідність банкрутства низька.
Розраховуємо показники на основі даних звітності 2008 року:
К1 = 39/1021 = 0,04
К2 = 5886/1034 = 5,7
К3 = 1021/8585 = 0,12
К4 = 14019/8585 =1,6
Підставляємо значення у модель:
Z = 0,53Ч0,04+0,13Ч5,7+0,18Ч0,12+0,16Ч1,6 = 0,02+0,7+0,02+0,26 =1,0
За отриманим значенням вірогідність банкрутства низька. Розрахуємо її для 2009 року:
К1 = 734/408 = 1,8
К2 = 5863/421 = 14,0
К3 = 408/8616 = 0,05
К4 = 17251/8616 = 2,0
Z = 0,53Ч1,8+0,13Ч14+0,18Ч0,05+0,16Ч2 = 0,95+1,82+0,01+0,32 =3,1
В 2009 році вірогідність банкрутства нашого підприємства також низька.
Проаналізуємо ще одну модель – Сайфуліна і Кадикова. Вона визначається наступним алгоритмом:
R = 2К1+0,1К2+0,08К3+0,45К4+К5 (2.11)
К1 = власний оборотний капітал/оборотний капітал
К2 = оборотні активи/поточні пасиви
К3 = обсяг реалізованої продукції/оборотний капітал
К4 = прибуток від реалізації/обсяг виручки від реалізації
К5 = прибуток до оподаткування/власний капітал
Розрахуємо проміжні показники даної моделі спочатку для 2008 року, потім – 2009 року.
2008:
К1 = 7551/8585 =0,89
К2 = 5886/1021 = 5,76
К3 = 14019/8585 = 1,6
К4 = 39/14019 = 0,003
К5 = 14019/7551 = 1,9
R=2Ч0,89+0,1Ч5,76+0,08Ч1,6+0,45Ч0,003+1,9=1,78+0,58+0,13+0,001+1,9= 4,39
2009:
К1 = 8196/8616 = 0,95
К2 = 5863/408 = 14,4
К3 = 17251/8616 = 2,0
К4 = 734/17251 = 0,04
К5 = 17251/8196