Xreferat.com » Рефераты по финансовым наукам » Фінансовий контроль державних коштів

Фінансовий контроль державних коштів

платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

- платіж за використання коштів, залучених у депозит;

- платіж за придбання товарів у розстрочку.

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. У разі коли залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань або ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом нарахування відсотків на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення та ціною погашення такого цінного паперу (сума дисконту).

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами.

Резиденти - юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території.

Дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також філії і представництва підприємств та організацій України за кордоном, що не здійснюють господарської діяльності.

товарний дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити біржовий товар (крім цінних паперів) на обумовлених стандартних умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу товарних деривативів установлюються органом, на який покладаються функції регулювання товарного біржового ринку.

Товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики:

кошти, які залучаються юридичною особою-боржником (дебітором) від інших юридичних або фізичних осіб як компенсація вартості випущених (емітованих) таким дебітором облігацій або депозитних сертифікатів. Правила емісії (випуску), продажу та погашення (викупу) зазначених цінних паперів, а також вимоги до їх емітентів встановлюються відповідним законодавством.

Торгівля у розстрочку - господарська операція, яка передбачає продаж резидентом або нерезидентом товарів фізичним чи юридичним особам на умовах розстрочення кінцевого розрахунку, на визначений строк та під процент.

Торгівля у розстрочку передбачає передачу товарів у розпорядження покупця в момент здійснення першого внеску (завдатку) з передачею права власності на такі товари після кінцевого розрахунку.

Правила торгівлі у розстрочку фізичним особам, які не є платниками цього податку, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

Фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Фондова біржа - організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами; акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших актів законодавства України, статуту і правил фондової біржі; організація, яка створюється без мети отримання прибутку та займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.

Фондовий дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити цінний папір на обумовлених умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу фондових деривативів встановлюються державним органом, на який покладаються функції регулювання ринку цінних паперів;

Форвардний контракт – дериватив, стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту. При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством. Претензії щодо невиконання або неналежного виконання форвардного контракту можуть пред'являтися виключно емітенту такого форвардного контракту.

Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.

Покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвардного контракту.

Ф'ючерсний контракт – дериватив, стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

При цьому будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Покупець ф'ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.

Цінний папір - документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.


ТЕМА 10 Термінологічний словник за темою


Акредитив резервний (Акредитив «СТЕНД-БАЙ») - зобов’язання банку-емітента перед отримувачем-бенефіціаром (організацією-експортером) здійснювати оплату в межах зазначеної в акредитиві суми у разі невиконання наказодавцем (імпортером) своїх зобов’язань за основним контрактом. Оскільки зобов’язанням імпортера за контрактом є його оплата, акредитив резервний є надійною гарантією повної і своєчасної сплати заборгованості за контрактом.

А-Форфе – фінансування міжнародної торгівлі шляхом обліку першокласних векселів без права регресу, коли покупець векселя бере на себе увесь ризик неплатежу і не може пред’явити претензії попередньому векселетримачеві.

Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (БАГІ) – самостійна установа групи Світового банку, створена у 1988р. з метою сприяння залученню інвестицій для розвитку економіки членів агентства – країн, що розвиваються, через надання гарантій чужоземним інвесторам щодо втрат, пов’язаних з ризиками некомерційного характеру. БАГІ надає країнам-членам консультативні послуги з питань створення сприятливих умов для інвестування і розвитку інформаційної бази, необхідної для залучення капіталу. Членами БАГІ є 145 країн.

Базельський комітет банківського нагляду - міждержавна організація – координатор діяльності органів нагляду і регулювання діяльності фінансово-кредитних установ. Створений наприкінці 1974р. керуючими центральними банками восьми європейських країн (Бельгії, Великобританії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Німеччини, Швейцарії і Швеції), а також США, Канади та Японії.

Баланс зовнішньоторговельний - співвідношення між вартістю експорту й імпорту держави в її торгівлі з іншою країною чи групою країн за певний період часу (місяць, квартал, рік). Складається за даними митної статистики і показує не тільки товари, які перетнули кордон, але й платежі та надходження від експорту й імпорту, які в часі можуть не збігатися з рухом товарів. Баланс вважається активним, якщо вартість експорту перевищує вартість імпорту, і пасивним, якщо експорт менший від імпорту. Охоплює угоди з фактично оплаченими товарами та угоди, здійснювані в кредит. У тій частині, в якій баланс зовнішньоекономічний містить оплачені операції, він відповідає аналогічній частині платіжного балансу держави.

Баланс міжнародних розрахунків – співвідношення грошових вимог і зобов’язань, надходжень і платежів однієї країни щодо інших країн. Основними видами є платіжний баланс держави, розрахунковий баланс, баланс міжнародної заборгованості. Відбивають грошові зобов’язання та вимоги однієї країни щодо іншої.

Баланс міжнародної заборгованості – співвідношення між грошовими і майновими вимогами та зобов’язаннями однієї країни щодо інших країн на певну дату. До активу балансу міжнародної заборгованості включають: підприємства, нерухомість, акції, облігації, векселі, поточні рахунки, різне майно й інші активи, якими організації та громадяни цієї країни володіють за кордоном, а також оплату репарацій і контрибуцій, що належать цій країні. Пасив балансу міжнародної заборгованості становлять аналогічні майно та вимоги, що належать організаціям і громадянам інших країн у цій країні на ту ж саму дату.

Банк міжнародних розрахунків (БМР) – спеціалізована міжнародна фінансова установа, створена з метою розвитку співпраці між центральними банками та забезпечення сприятливих умов для міжнародних фінансових операцій. Діє як довірена особа під час здійснення міжнародних розрахунків. Об’єднує на акціонерних засадах частину фінансових ресурсів центральних банків 30 країн, здійснює для них комерційні операції та бере участь в організації міжнародної валютної співпраці. Створений 1930 р. Місцезнаходження – м.Базель (Швейцарія). Виконує функції об’єднуючого центрального банку для більшості національних центральних банків європейських країн, Канади, Японії та ПАР.

Банк міжнародних розрахунків (БМР);

Бреттон-Вудські угоди – міжнародні валютні угоди, що їх у липні 1944р. підписали на Бреттон-Вудській конференції (США) з валютно-фінансових питань 44 країн – члени Об’єднаних Націй. Угоди, які включали статути Міжнародного валютного фонду і Міжнародного банку реконструкції та розвитку, почали діяти з грудня 1945р.

Бюлетень курсів іноземних валют – зведена таблиця з інформацією про курси обміну національної валюти на чужоземні або чужоземних валют між собою. В Україні Бюлетень курсів чужоземних валют є нормативним документом Національного банку України, обов’язковим для використання на території держави у розрахунках, які потребують перерахування чужоземної валюти в українські гривні і навпаки. Є базовою інформацією для комерційних банків щодо встановлення курсів купівлі-продажу валют.

Валюта – будь-який товар, здатний виконувати функцію засобу обміну в в міжнародних розрахунках у вузькому розумінні.

- грошові знаки іноземних держав, а також кредитні і платіжні документи в іноземних грошових одиницях, що застосовуються у міжнародних розрахунках.

Валюти з обмеженою конвертованістю – це валюти, за якими Національний банк України розраховує крос-курси.

Валютна інтервенція – це операція купівлі або продажу іноземної валюти Центральним банком країни з метою підтримання ринкового курсу національної валюти відповідно політики, яку провадить уряд.

Валютне регулювання – діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними цінностями.

Валютний демпінг – заходи щодо знецінення національної грошової одиниці з метою забезпечення масового експорту товарів за цінами, нижчими від світових.

Валютний курс – співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке використовується для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій. Вільноконвертовані валюти без обмежень обмінюються на інші валюти, а їх курси визначає Національний банк України.

Валютний ринок – система валютних та організаційних відносин, пов’язаних з конверсійними операціями, міжнародними розрахунками, наданням у позичку іноземної валюти на певних умовах.

Девізи – платіжні засоби (боргові вимоги і зобов’язання) у чужоземній валюті, призначені для міжнародних розрахунків. До девізів належать чеки, перекази, акредитиви, векселі, чужоземні банкноти та монети. У широкому розумінні цей термін означає також чужоземну валюту. Девізи в найбільш стійких (твердих) валютах є частиною валютних резервів центральних державних банків. Ціну девізів у національній валюті визначають за валютним курсом.

Єврооблігації - це облігації, які будучи деномінованими в певній валюті, можуть випускатися одночасно на фондових ринках кількох країн.

Європейський банк реконструкції і розвитку – Євро банк (ЄБРР);

Європейський інвестиційний банк та ін.

Зона вільної торгівлі – 1) це регіональне угрупування держав, у межах якого здійснюється безмитна торгівля. Угода про створення зони вільної торгівлі, як правило, передбачає поступове скасування мита, податків і кількісних обмежень у взаємній торгівлі, усунення інших перешкод для вільного руху товарів і послуг, створення та розвиток ефективної системи взаємних розрахунків і платежів у торговельних та інших операціях, координацію торговельної політики стосовно країн, що не є учасниками угоди, координацію економічної політики у межах, необхідних для досягнення мети угоди;

2) преференційна зона торгівлі, в межах якої дотримуються правил вільної від митних та кількісних обмежень міжнародної торгівлі промисловими товарами; є різновидом вільної економічної зони, прив’язаної до морських портів та аеропортів.

Іноземні облігації – це облігації, випущені іноземними позичальниками на внутрішньому ринку облігацій певної країни і деноміновані у валюті цієї країни.

Інтервенція валютна – форма впливу центрального банку країни на формування курсу національної валюти. Полягає у тому, що банк продає або купує великі партії твердих валют за національну валюту. Використовується здебільшого для усунення різких коливань курсу національної валюти. З метою підвищення курсу власної грошової одиниці центральний банк продає чужоземну валюту і, навпаки, для зниження курсу своєї валюти – скуповує тверду валюту в обмін на національну.

Класифікатор іноземних валют – перелік чужоземних валют, які є законним платіжним засобом на території України і можуть використовуватися для здійснення торговельних та неторговельних операцій. Усі чужоземні валюти в Класифікаторі поділено на три групи:

Конвертованість валюти – валютно-фінансовий режим, що дає змогу під час зовнішньоекономічних операцій здійснювати більш чи менш вільний обмін національних грошових одиниць на чужоземні. На практиці конвертованість національної валюти сприяє повномасштабному підключенню економіки країни до світової економіки й активній участі в ній. Конвертованість валюти позитивно впливає на загальноекономічний розвиток країни, бо, пов’язуючи внутрішній ринок зі світовим, дає змогу оперативно реагувати на зміни міжнародної господарської кон’юнктури. В економіці, що зазнає систематичного впливу світового ринку, відбувається постійне пристосування національних умов виробництва до світових, їх вирівнювання за всіма найважливішими параметрами, включаючи витрати, ціни, якісні характеристики продукції. Для забезпечення конвертованості валюти потрібна наявність певних умов: реальний та єдиний курс валюти; свобода доступу до чужоземної валюти (відміна валютної монополії); офіційний або вільний валютний ринок; зняття обмежень на використання національної грошової одиниці в зовнішньоекономічній діяльності; виконання грошовою одиницею всіх функцій грошей усередині країни. Залежно від того, наскільки широке коло осіб та організацій допущено до вільного використання валюти, її конвертованість може бути повною або частковою.

Координаторами міжнародних валютно-кредитних відносин є МВФ і СБ.

Котирування - це співставлення курсів іноземних валют у відповідності з практикою, що склалася, і законодавчими нормами.

Крос-курс – це співвідношення між двома валютами, яке встановлюється з їх курсу щодо курсу третьої валюти.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР);

Міжнародна фінансова корпорація (МФК);

Міжнародний валютний фонд (МВФ);

неконвертовані валюти – ті, що не ввійшли до перших двох груп.

Міжнародні фінанси – сукупність відносин зі створення і використання грошових коштів (фондів), необхідних для здійснення зовнішньоекономічної діяльності міжнародних фірм і держав.

Міжнародні фінансові операції – діяльність з вирішення завдань з організації та управління грошовими відносинами, що виникають при формуванні та використанні відповідних коштів у рамках світового фінансового середовища.

Міжнародний кредит – рух позичкового капіталу у формі фінансових вимог між кредиторами і позичальниками різних країн, пов’язаний з наданням валютних і товарних ресурсів (активів) на умовах повернення, строковості і сплати відсотків.

Міжнародний ринок цінних паперів – це ринок довгострокових цінних паперів (фондовий ринок) та короткострокові боргові зобов’язання грошового ринку (векселі, сертифікати).

Обмеження валютні – сукупність законодавчих і нормативних актів, а також відповідних заходів, що регулюють операції юридичних і фізичних осіб з валютою, цінними паперами, вираженими у валюті, та іншими валютними цінностями. Використовуються з метою концентрації валютних ресурсів у руках держави, зрівноваження платіжного балансу країни, підтримання валютного курсу. Обмеження валютні можуть передбачити заборону валютної купівлі-продажу чужоземної валюти, обов’язковий продаж державі частини або всієї суми валютного виторгу, зосередження валютних операцій у центральному чи спеціальних банках, ліцензування валютних операцій, лімітування процентних ставок валютних рахунків і вкладів тощо. Ступінь обмежень валютних (валютного регулювання і контролю) залежить від загального валютно-економічного стану країни.

Організації валютно-кредитні міжнародні – організації, створені на підставі міждержавних угод з метою регулювання валютних та фінансово-кредитних відносин. До них належать:

регіональні банки розвитку;

Світовий банк (СБ).

Офшорні зони – позанаціональні фінансові центри, які здійснюють значні обсяги кредитування й фінансування в валютах інших країн.

Світові фінансові центри – центри зосередження банків та інших фінансово-кредитних інститутів, що здійснюють міжнародні валютні і кредитні операції, угоди з золотом, цінними паперами й іншими активами.

Світова валютна система – правова форма організації валютних відносин між усіма чи переважною більшістю країн світу. Сучасна система валютна світова регулюється статутом МВФ, а її принципи та організаційні засади було визначено угодою країн – членів МВФ. Прийнятою в січні 1976р. у столиці Ямайки м.Кінгстон. У рамках Ямайської валютної системи 1979р. створено Європейську валютну систему, яка є міжнародною (регіональною) валютною системою. Сими тема валютна світова містить низку елементів, кожен з яких юридично визначається відповідними міжнародними договорами й угодами, зокрема, форми міжнародних засобів обігу та платежу (золото, національні валюти, міжнародні валюти); склад і структура міжнародної валютної ліквідності; узаконений режим валютних паритетів і курсів; уніфіковані форми і правила міжнародних розрахунків; умови взаємної конвертованості валют; статус міжнародних валютно-кредитних організацій та ін.

Світова фінансова система – складається з міжнародних фінансових ринків, міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій, міжнародних фондових і товарних бірж, спеціалізованих фінансових інвесторів, держав, банків, корпорацій та віртуального сектору.

Світовий фінансовий ринок - об’єднує міжнародні валютні ринки, міжнародні ринки боргових зобов’язань та міжнародні ринки цінних паперів.

Спеціальні права запозичення (СПЗ) – міжнародна розрахункова одиниця, яка використовується країнами-членами МВФ для регулювання міжнародних платежів, поповнення офіційних резервів, здійснення розрахунків з МВФ, кредитування та зіставлення курсів національних валют

Спот-курс – ціна одиниці іноземної валюти однієї країни, виражена в одиницях валюти іншої країни і встановлена на момент укладання угоди за умови обміну валютами банками-кореспондентами.

33


Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: