Xreferat.com » Рефераты по финансовым наукам » Фінансове забезпечення соціальної сфери України

Фінансове забезпечення соціальної сфери України

2 млн.осіб. Таким чином, рівень безробіття в першій половині 2009 р. був 9,1 відсотка до економічно активного населення. Серед безробітних 71,4 % проживають у містах та 28,6 % – у сільській місцевості. Для забезпечення безробітних роботою існують державні програми залучення до громадських робіт. У 2009 р. 240 900 осіб було залучено до громадських робіт, що на 43% менше ніж у 2008 р. В основному це були особи, які мали статус безробітних (99,6%). З метою підвищення конкурентоспроможності безробітних, державною службою зайнятості здійснюється їх професійне навчання, перепідготовка або підвищення кваліфікації.

Держкомстат України за результатами щомісячного вибіркового обстеження економічної активності населення, здійснює щорічні оцінки показників зайнятості населення у неформальному секторі на основі методики, узгодженої з методологічними рекомендаціями МОП. Таблиця 2.6 представляє оціночну кількість зайнятих у неформальному секторі за статтю та місцем проживання за період 2007–2009 рр.


Таблиця 2.6 - Аналіз чисельності зайнятого населення у неформальному секторі економіки за 2007-2009 рр. [2] , [30], [31], [32]

Показники Сума, тис. осіб Абсолютне відхилення Темп приросту,%

2007 2008 2009 2008-2007 2009-2008

2008/

2007

2009/

2008

Всього 4661,7 4563,8 4182,4 -97,9 -381,4 -2,1 -8,35
за видами економічної діяльності:
Сільське господарство, мисливство лісове і рибне господарство 70,5 65,7 71,1 -4,8 5,4 -6,8 8,2
Будівництво 9,0 12,1 6,3 3,2 -5,8 34,4 -47,9








Оптова і роздрібна торгі-вля, торгівля транспорт- ними засобами, послуги з ремонту 11,6 12,8 14,2 1,2 1,4 10,34 10,93
Транспорт і зв’язок 1,2 1,5 1,3 0,3 -0,2 25 -13,3
Інші види економічної діяльності 7,7 7,9 8,1 0,2 0,2 2,6 2,53

Виходячи з таблиці 2.6, можна зробити наступні висновки:

• у 2009 р. 4182,4 тис. осіб були зайняті у неформальному секторі економіки (19,3% від усього зайнятого населення) порівняно з 2008 р. 4 563,8 тис.осіб (21,8% від усього зайнятого населення) та з 4 661,7 тис. осіб (22,3% від усього зайнятого населення) у 2007р.

• у 2008р. близько однієї третини (33,7%) працюючих у неформальному секторі працювали за наймом, а дві-третіх (66,3%) були самозайняті. Працюючі за наймом в неформальному секторі сконцентровані у містах, тоді як самозайняті сконцентровані в сільській місцевості. В основному, майже половина зайнятого населення в сільській місцевості працювали в неформальному секторі.

• Більшість працюючих у неформальному секторі – чоловіки.

• Переважаючим видом діяльності неформального сектору економіки залишається сільське господарство, іншими розповсюдженими видами були торгівля та будівництво.

• У неформальному секторі економіки в основному працюють особи працездатного віку, їх частка у 2008р. складала 80,6%. Найвищий рівень участі у неформальному секторі економіки спостерігається серед осіб віком 60–69 років.

Таблиця 2.7 ілюструє сукупні ресурси домогосподарств та їх структуру за 2007 – 2009 роки. Середньомісячні сукупні ресурси одного пересічного домогосподарства за 2009р. склали 2858,3 грн., міського – 3122 грн., сільського – 2684 грн. У середньому на одного члена домогосподарства сукупні ресурси становили відповідно 1149 грн., 1229 грн. та 980 грн. Частка грошових доходів у структурі сукупних ресурсів домогосподарств збільшилася порівняно з січнем–вереснем 2008р. на 0,9 в.п. і становила 88%. У міських домогосподарствах вона збільшилася на 1 в.п., у сільських – на 0,7 в.п. і становила відповідно 91% та 82%.

Таблиця 2.7 – Аналіз динаміки сукупних ресурсів домогосподарств за 2007-2009 рр. [2] ,[27], [28], [29]

Показники Сума, грн Абсолютне відхилення Темп приросту,%

2007 2008 2009 2008-2007 2009-2008 2008/ 2007 2009/ 2008
Середньомісячні сукупні ресурси у розрахунку на одне домогосподарство 2012,1 2892,84 2858,3 880,74 -34,54 43,77 -1,2
Оплата праці 1018,8 1427,63 1527,6 408,8 100 40,128 7
Доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості 104,65 151,43 132,77 46,8 -18,7 44,7 -12,3
Пенсії 414,89 597,24 630,4 182,35 33,16 43,95 5,55
Допомоги, пільги, субсидії та компенса-ційні виплати, надані готівкою 42 61,7 31,44 19,7 -30,26 46,9 -49
Доходи від продажу сільськогосподарської продукції 72,3 93,44 97,18 21,14 3,74 29,2 4
Доходи від продажу особистого і домашнього майна 2,08 9,92 18,6 7,84 8,68 376,9 87,5
Доходи від продажу нерухомості 3,79 11,99 8,57 8,2 -3,42 216 -28,5
Доходи від власності 10,59 16,38 17,15 5,8 0,77 54,7 4,7
Грошова допомога від родичів та ін. осіб 91,27 128,6 80,76 37,3 -47,8 40,9 -37,2
Аліменти 5,18 8,08 10,57 2,9 2,49 56 30,8
Інші грошові доходи (стипендії та ін. доходи) 26,1 35,0 38,3 8,9 3,3 34 9,4
Використання заощаджень, позики, повернені домогосп-ву борги 72,92 170,03 90,4 97,1 -79,6 133 -46
Кількість домогосподарств (тисяч) 17341 17199 17012 -142 -187 -0,8 -1
Середній розмір домогосподарств (осіб) 2,6 2,6 2,6 - - - -

На основі даних таблиці 2.7 можна зробити наступні висновки:

• Протягом 2007–2008 в цілому в Україні простежується позитивна динаміка щодо зростання доходів домогосподарств. Частка заробітної плати у сукупних ресурсах домогосподарств за даний період зросла з 50,6% в 2007 р. до 53,4% в 2009 р. Частка не грошового доходу значно знизилась у 2008 році, досягнувши 6,2%. Підвищення питомої ваги допомог в структурі доходів домогосподарств у 2007–2008 рр. пов’язано із державними заходами в сфері підвищення рівня соціального захисту в Україні. В 2009 р. спостерігаеться спостерігається загальне зменшення сукупних ресурсів домогосподарств та збільшення частки забобітньої плати до 53,4%.

• Приблизно 40% домогосподарств отримують доходи в основному за рахунок трансфертів. Питома вага пенсій та інших допомог в доходах таких домогосподарств перевищує 57,1% в 2008 р.

Більше половини сукупних ресурсів домогосподарств складали доходи від зайнятості, частка яких порівняно з січнем–вереснем 2008р. зменшилася на 1,5 в.п., в основному за рахунок скорочення з 49% до 47% частки оплати праці. Пенсії, стипендії та соціальні допомоги (включаючи готівкові та безготівкові пільги та субсидії) становили більше чверті сукупних ресурсів пересічного домогосподарства, доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – 8%. Частка допомог від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) склала 7%.

Значні розбіжності мали структури формування сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств. Доходи від зайнятості становили 58% сукупних ресурсів міських, чверть – пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, 2% – доходи від особистого підсобного господарства (їх частки збільшилися відповідно на 4 в.п. та 0,4 в.п.). У структурі сукупних ресурсів сільських домогосподарств частка доходів від зайнятості становила 38%, що на 1,6 в.п. більше, ніж у січні–вересні 2008р. Суттєвим джерелом надходжень продовжували залишатися пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, частка яких становила 28%. Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель у цій групі домогосподарств зменшилася на 1,2 в.п. і склала 22% сукупних ресурсів сільських домогосподарств. У домогосподарствах з дітьми, як і у січні–вересні 2008р., 63% ресурсів формували доходи від зайнятості, шосту частину – пенсії, стипендії, соціальні допомоги (готівкові та безготівкові), частка яких порівняно з відповідним періодом 2008р. збільшилася на 3 в.п. Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель не змінилася і склала 8% сукупних ресурсів. У домогосподарствах без дітей 44% ресурсів складали доходи від зайнятості (у січні–вересні 2008р. – 46%), пенсії, стипендії, соціальні допомоги (готівкові та безготівкові) – 37% (33%), доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель залишилися на рівні 9 місяців 2008р. і становили 7%.У структурі сукупних ресурсів найменш забезпечених домогосподарств першого дециля частки пенсій, стипендій, соціальних допомог, наданих готівкою, доходів від особистого підсобного господарства, грошової допомоги від родичів та інших осіб були більшими, ніж у заможних домогосподарствах.У домогосподарствах із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму майже чверть ресурсів формувалося за рахунок пенсій, стипендій та соціальних допоміг, наданих готівкою. Восьму частину їх ресурсів становили доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель. Частка пільг та субсидій на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (готівкою та безготівкових) у сукупних ресурсах домогосподарств із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму та домогосподарств першого дециля склали відповідно по 0,4%, останнього дециля – 0,3%. Однак, суми цих пільг та субсидій, отриманих у середньому одним домогосподарством з доходами нижче прожиткового мінімуму та з групи 10% найменш забезпечених домогосподарств, були відповідно в 2,6 раза нижче, ніж у групі заможного населення.

Одним з головних показників соціальної сфери є бідність. Розподіл населення за основними соціальними групами, середньодушові доходи яких є нижчими за прожитковий мінімум, за 2007–2009 рр. представлено в таблиці 2.8. В таблиці 2.9 показано розподіл домогосподарств, середньодушові доходи яких є нижчими за прожитковий мінімум, за місцем проживання за 2007–2009 рр.


Таблиця 2.8 - Аналіз розподілу населення за основними групами з середньодушовими доходами, нижчими за прожитковий мінімум в 2007-2009 рр (%). [2], [27], [28], [29]

Групи населення Сума, тис. осіб Абсолютне відхилення Темп приросту,%

2007 2008 2009 2008-2007 2009-2008 2008/ 2007 2009/ 2008
Все населення 39,8 25,6 26 -14,2 0,4 -35,7 1,56
пенсіонери 41,2 18,9 20,1 -22,3 1,2 -54,1 6,3
працюючі 30,6 19,7 19,2 -10,9 -0,5 -35,6 -2,53
діти до 18 років 54,9 41,6 40,9 -13,3 -0,7 -24,2 -1,68
студенти 32,8 21,7 19,6 -11,1 -2,1 -33,84 -9,7
Інші(безробітні,домогоспо-дарки тощо) 59,7 47,2 48,6 -12,5 1,4 -20,9 2,97

Таблиця 2.9 - Аналіз розподілу населення із середньодушовими доходами нижчим за прожитковий мінімум(за місцем проживання) за 2007-2009 рр (%). [27],[28], [29]

Місце проживання Сума, тис. Абсолютне відхилення Темп приросту,%

2007 2008 2009 2008-2007 2009-2008 2008/ 2007 2009/ 2008
всі домо- господарства 23,7 13,3 15,4 -10,4 2,1 -43,88 15,8
місто 21,4 10,4 14,8 -11 4,4 -51,4 42
село 28 19,8 21,2 -8,2 1,4 -29 7

Процентне співвідношення населення з середньодушовими доходами нижчими за прожитковий мінімум різко впало з 39,8% у 2007 р. до 25,6 у 2008 р. й в 2009 р. ця цифра практично не змінилася и склала 26%. Діти до 18 років та безробітні є найбільш вразливими соціальними групами населення. Більше 40% людей цих груп мають доходи, що є нижчими за прожитковий мінімум. З таблиці 2.8 видно, що у 2008 р. біля 20% працюючих та непрацюючих пенсіонерів мали доходи, що були нижчими за прожитковий мінімум. Це говорить про те, що незважаючи на покращання ситуації, рівень заробітних плат і соціальних допомог в Україні залишається низьким.

З таблиці 2.9 видно, що у 2008 р. порівняно з 2007 р. домогосподарств з середньодушовими доходами, нижчими за прожитковий мінімум, стало на 44% менше, але в 2009 р. ситуація у зв`язку з кризою цей показник погіршився вирісши на 15,8%. У сільській місцевості домогосподарств, що мають середньодушові доходи нижчі за прожитковий мінімум більше ніж у місті. Разом з тим, як було показано вище темпи зростання середньої та мінімальної заробітної плати були значно вищими ніж темпи зростання прожиткового мінімуму. Межа бідності, що розраховується як 75% медіанного значення сукупних еквівалентних витрат населення, зросла з 526 грн. у 2007 р. до 778 грн. у 2008 р. та 792 на 1 квартал 2009 р. Проте, інші показники не показують значного зменшення бідності у 2007–2009 рр. В Україні майже 12 млн. людей живуть за межею бідності. У звіті Світового банку зазначається, що працюючі складають 30,2% бідного населення. Рівень бідності домогосподарств з дітьми є значно вищим, ніж домогосподарств без дітей. Разом з тим серед домогосподарств з дітьми рівень бідності збільшується із збільшенням кількості дітей. Спостерігається тенденція зростання бідних домогосподарств серед домогосподарств без дітей у порівнянні з домогосподарствами з дітьми.

Осатаній не менш важливий показник соцсфери є міграція. Сьогодні Україна є одночасно країною донором, країною реципієнтом та країною транзиту мігрантів. У майбутньому вона потребуватиме та залучатиме все більшу кількість іммігрантів. Це зумовлюється несприятливими демографічними обставинами та економічним розвитком. Напрями міграції українців за період 2007–2009 представлено в таблиці А.1 в Додатках. Як видно з таблиці сальдо міграції є позитивним. Таблиця 2.10 показує, що у 2009 р. в країну в’їхало на 13,4 тис. осіб більше, ніж виїхало з країни.


Таблиця 2.10-Основні напрями міграції населення у 2008-2009рр.(осіб) [2]

Показники 2008 2009

Прибулі Вибулі Сальдо міграції Прибулі Вибулі Сальдо міграції
Усі напрями міграції 710790 695869 14921 642819 629372 13447
Внутрішньо-регіональна міграція 407507 407507 -- 367104 367104 --
Міжрегіона-льна міграція 265960 265960 -- 242798 242798 --
міждержавна міграція 37232 22402 14921 32917 19470 13447

Виїзд громадян України на роботу за кордон є найбільш масштабним та найважливішим міграційним процесом. Трудова міграція населення впливає на демографічний та соціально-економічний розвиток, створює нові проблеми національній безпеці та вимагає пошуків адекватних рішень у сфері міграційної та соціально-економічної політики, захисту прав людини та міжнародних відносин. За оцінками Міністерства праці та соціальної політики за кордоном працює 3 млн. осіб наших громадян. Разом з тим Уповноважений Верховної Ради з прав людини оцінює цю цифру в 7 млн. осіб. Трудова міграція з України сьогодні є досить численною. За даними Інституту соціології академії наук України у 2007 р. в 15,7% українських домогосподарств принаймні одна особа мала досвід тимчасової трудової міграції за кордон. Водночас, у 2007 р. 10,6% українців мали особистий досвід роботи за кордоном: 4,7% виїжджали за кордон в пошуках роботи один раз; 2,2% - два рази; 3,3% - три або більше разів. Працювали за кордоном за трудовими договорами з роботодавцем лише 28,3% працівників-мігрантів з України. Переважна більшість українців працювали нелегально. Відповідно до інформації посольств України за країнами призначення працівники-мігранти розподіляються наступним чином: 1 млн.осіб у Російській Федерації, 300 тис. осіб – у Польщі, 200 тис.осіб – в Італії та Чехії, 150 тис. осіб – в Португалії, 100 тис. осіб – в Іспанії, 35 тис. – в Туреччині та 20 тис. осіб – в США. На відміну від східного напрямку, тобто Росії, західний напрямок стає дедалі привабливішим внаслідок вищого рівня оплати праці та кращих її умов. Деякі європейські країни запровадили законодавчі процедури, які дають змогу незаконним мігрантам врегулювати свій статус. Перші трудові мігранти походили з великих міст, тоді як зараз серед них переважають жителі сільської місцевості. Порівняно з 1990-ми рр. значно змінилися показники віку та освіти працівників-мігрантів. Питома вага осіб з вищою освітою серед них зменшилась вдвічі, зросла частка осіб із середнім рівнем освіти, людей робітничих професій. Дискусія щодо міграційної політики та її ефективності відбулася в Раді національної безпеки і оборони України 15 червня 2007 р. Рішення Ради було введено в дію Указом Президента України від 20 липня 2007 р. Він переважно присвячений проблемам нелегальної міграції, візового та прикордонного контролю, а також реадмісії. Були сформульовані такі завдання щодо зовнішньої трудової міграції: зменшення масштабу виїзду на роботу за кордон, стимулювання внутрішньої трудової міграції як альтернативи зовнішньої міграції, надання соціальних гарантій громадянам, які працюють за кордоном та створення умов їх поверненню в Україну. Головним органом, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері трудової міграції є Міністерство праці та соціальної політики України. Зокрема міністерство здійснює ліцензування господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та забезпечує контроль за додержанням ліцензійних умов, бере участь у підготовці та укладанні міжнародних договорів у сфері трудової міграції, здійснює моніторинг трудової міграції, виступає замовником наукових досліджень цього явища.

2.2 Аналіз фінансової забезпеченості соціальної сфери


Конституція України, що прийнята парламентом у червні 1996 року, закріпила право громадян на соціальне забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Існуючі схеми системи соціального забезпечення в Україні наступні:

• пенсійне страхування, яким передбачено надання пенсій за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника, пенсій за вислугу років, допомоги на поховання та ін.;

• страхування на випадок безробіття, яким передбачено надання допомога по безробіттю, одноразові виплати допомоги по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю, професійне навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації для безробітних тощо;

• страхування у зв’язку тимчасовою втратою працездатності, яким передбачено надання допоміг по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, на поховання, а також витрати на санаторно-курортне лікування та оздоровчі заходи;

• страхування у зв’язку з нещасним випадком на виробництві, яким передбачено

надання допоміг, пов’язаних з нещасним випадком на виробництві та професійними захворюваннями, у разі тимчасової втрати працездатності, повної втрати працездатності, смерті потерпілої особи, а також витрати з профілактики нещасних випадків на виробництві;

• державна соціальна допомога, якою передбачено надання допоміг сім’ям з дітьми, допоміг малозабезпеченим сім’ям, допоміг інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам;

• соціальний захист ветеранів війни, яким передбачено надання щорічної разової допомоги ветеранам війни, різних пільг та дотацій;

• соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи;

• соціальна підтримка інвалідів, що передбачає безплатне встановлення телефонів,забезпечення автомобілями для інвалідів, забезпечення інвалідів колясками та протезно-ортопедичними виробами, засобами пересування та реабілітації, а також створення робочих місць для інвалідів. Видатки системи соціального забезпечення в Україні фінансуються за рахунок внесків на соціальне

страхування та за рахунок державного та місцевих бюджетів України. В Україні засновано три фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, зокрема, (1) Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, (2) Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, (3) Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. [11] Ці фонди збирають соціальні страхові внески та забезпечують надання допоміг та послуг. Бюджети цих фондів відокремленні від Державного бюджету України, хоча існують також міжбюджетні трансферти між фондами соціального страхування та державним бюджетом. Нижче розглянуто основні існуючі напрями системи соціального забезпечення

Пенсійне страхування

До основного законодавства щодо регулювання пенсійної системи в Україні відносяться Закони України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення», що прийняті Урядом у 2003 р. Ці закони визначають наступну структуру пенсійної системи в Україні:

• Солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка базується на принципах солідарності та субсидування. Ця система управляється Пенсійним фондом України;

• Накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка базується на принципі накопичення внесків на індивідуальних рахунках;

• Система недержавного пенсійного страхування, яка базується на принципі добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень [7] ,[9]

Систему фінансового забезпечення соціальної сфери можна подати у такому вигляді (таблиці 2.11)


Таблиця 2.11 - Модель фінансового забезпечення соціальної сфери України

№ Джерело фінансового забезпечення соціальної сфери Категорії населення Галузі соціальної сфери
1 Плата за послуги Населення Житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, частково охорона здоров’я, освіта, культура
2 Бюджетне фінансування Громадяни, що з об’єктивних причин не можуть оплатити мінімум соціальних послуг Освіта (загально середня), дошкільне виховання, частково.
3 Фінансові ресурси підприємств Як правило, працівники цих підприємств Будь-які об’єкти соціальної сфери, що перебувають на балансі підприємств (заклади культури, санаторії, будинки відпочинку)
4 Спонсорство, меценатство, благодійництво Малозабезпечені прошарки населення Освіта, фізична культура і спорт, культура, мистецтво, соціальне забезпечення
5 Страхування Зайняте населення Охорона здоров’я, соціальне страхування
6 Кредитування Кредитоспроможні члени суспільства Освіта, житлове господарство

Міністерство праці та соціальної політики України та його місцеві управління є відповідальними органами із забезпечення реалізації системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Нагляд за дотриманням законодавства з питань обов’язкової накопичувальної системи несе відповідальність Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.У таблиці 2.12 представлені дані про доходи та витрати Пенсійного фонду за період 2007–2009 pp.


Таблиця 2.12-Аналіз динаміки доходів та витрат Пенсійного фонду за 2007–2009 pp. [3], [4], [5], [15], [20]

Показники Сума, млн. грн Абсолютне відхилення Темп приросту,%

2007 2008 2009

2008-

2007

2009-

2008

2008/

2007

2009/

2008

Усього доходів 104274,7 153853,8 148415 49579 -5438 47,5 -3,53
1. Власні надходження, всього 101379,8 101950,6 99 821,1 570 -2129 0,56 -2

- обов’язкові внески назагально обов’язкове державне пенсійне

страхування

99 110,0 98 888,6 95 575,9 -221 -3312 -0,22 -3,34
- обов’язкові внески від платників, що обрали спро- щену систему оподаткування 882,8 1 067,9 1 435,9 185 368 21 34,4
- інші надходження 1 386,9 1 994,0 2 809,2 607 815,2 43,8 40,9

2. Кошти Державного бюджету

України, всього

25 618,5 41 423,7 48 539,0 15805 7115 61,7 17,2
- дотації на пенсійне забезпече- ння військо-вослужбовців, виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами 24 237,4 40 256,6 30 145,2 16019 -10111 66 -25,1
3. Кошти Фонду загально обов’язкового державного соц-го страхування на випадок безробіття 150,2 10,9 6,7 -139,3 -4,2 -92,7 -38

4. Кошти Фонду соціального

страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань


77,1


102,8


48,8

25,7 -54 33,3 -52,5
Усього видатків 99 940,5 150349,1 165729,3 50408 15380 50,4 10,2
1. Видатки за рахунок власних надходжень, всього 77 176,3 117128,2 132068,7 39951 14940 51,7 12,7
- пенсійне забезпечення осіб, пенсія яким призначена згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» 74 166,9 110032,1 124776,4 35865 14744 48,35 13,4

2. Видатки за рахунок коштів Держбюджету України

- на пенсійне забез-ня військовослуж-бовців, виплату пенсій, надбавок призначених за різними пенсійними програмами

22 519,6 32 957,8 33 345,6 104438 387,8 46,35 1,17
БАЛАНС (перевищення доходів над видатками (+), видатків над доходами (-)) 1 920,7 3 504,7 -17313,7 1584 -20818 82,46 -594

З данних таблиці видно, що за період 2007-2008 рр. простерігається позитивна тенденція до росту видатків на пенсійне забезпечення. Доходи пенсійного фонду збільшилися на 47,5% й склали 153853 мнл. грн.. в 2008р. Великою заслугою в цьому, стало збільшення видатків бюджету у соціальну сферу на 61,7%. Разом з цим видатки пенсійного фонду збільшилися з 99940 млн.грн. в 2007 р. до 150349 млн.грн. в 2008 . Це дозволило підвишити пенсії на 48%, пенсії військовослужбовців на 46%. В 2009 р. на економіку країни вплинула фінансова криза, внаслідок якої доходи до пенсійного фонду зменшились на 3,5%, дотації військово службовцям а також дотації до пенсій на 25%, виплати до фонду державного соціального страхування та фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на випадок безробіття на 38,5% й 52,5% відповідно. Разом з цим держава прийняла рішення на збільшення видатків на пенсійне забезпечення, в результаті чого на прикінці року пенсійний фонд мав негативний баланс між доходами та видатками й склав -17313,7 млн.грн.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», який набрав чинності з 2001 р., передбачає право на отримання допомоги по безробіттю та визначає законодавчі, фінансові та організаційні аспекти загальнообов’язкового страхування на випадок безробіття. Міністерство праці та соціальної політики України та його та його місцеві відділення відповідають за контроль над обов’язковим страхуванням на випадок безробіття.Допомога по безробіттю та пов’язані з цим послуги надаються як застрахованим особам, так і особам, які вперше шукають роботу, а також іншим безробітним, які зареєстровані в державній службі зайнятості відповідно до встановленого порядку. Допомоги по безробіттю охоплюють наступні види матеріального забезпечення: • допомога по безробіттю (готівкова); • одноразова виплата допомоги по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю; • допомога по частковому безробіттю; • матеріальна допомога по безробіттю в період професійного навчання; • допомога на поховання (для безробітних).

Допомога по безробіттю виплачується застрахованим особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів. Розмір допомоги визначається наступним чином:

• 50% середньої заробітної плати (доходу) для осіб, які мають страховий стаж до 2 років;

• 55% середньої заробітної плати (доходу) для осіб, які мають страховий стаж від 2 до 6 років;

• 60% середньої заробітної плати (доходу) для осіб, які мають страховий стаж від 6 до 10 років;

• 70% середньої заробітної плати (доходу) для осіб, які мають страховий стаж понад 10 років. [8]

Враховуючи реальні можливості фінансування, Постановою Правління Фонду № 98 «Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю у 2009 році» встановлено, що:

• для застрахованих осіб, що мають право на отримання допомоги залежно від страхового стажу, мінімальний розмір допомоги по безробіттю у 2009 р. становитиме не менше 500 грн. (42 евро);

• для осіб, що мають право на отримання допомоги без врахування страхового стажу, розмір допомоги по безробіттю у 2009 р. становитиме 360 грн. (30 евро). [21]

У Таблиці 2.13 представлено доходи і видатки Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за період 2007–2009 рр.


Таблиця 2.13 - Аналіз динаміки доходів та видатків фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на віпадок безробіття, 2007-2009 рр. (мрн..грн.) [3], [4], [5], [15], [20]

Показники Сума, млн. грн Абсолютне відхилення Темп приросту,%
1. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, всього 2007 2008 2009

2008-

2007

2009-

2008

2008/

2007

2009/

2008

- допомога по безробіттю 1695,9 2254,3 3938,7 558,4 1684 32,9 74,7
- одноразова виплата по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю 96,36 183,0 1,4 86,6 -181,6 90 -99
- матеріальна допомога в період професійного навчання 76,1 97,8 92,7 21,7 -5,1 28,5 -5,2
- матеріальна допомога, допомога на поховання 1,6 1,7 1,7 0,1 0 6,25 0
- професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації безробітних 121,7 230,8 277,5 109,1 46,7 89,6 20,2
- організація громадських робіт 83,0 106,7 71,2 23,7 -35,5 28,55 -33,3
- працевлаштування безробітних шляхом надання дотацій роботодавцям 294,4 383,5 368,9 89,1 -14,6 30,3 -3,8
- інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням 100,5 254,4 59,9 153,9 -194,5 153,6 -76

2. Підтримка інформаційно- довідкової системи

обслуговування безробітних

62,1 97,6 66,7 35,5 -30,9 57,2 31,65
3. Відшкодування Пенсійному фонду витрат, пов’язаних із достроковим виходом працівників на пенсію 150,2 11,1 6,7 -139,1 -4,4 -92,6 -39,6
4. Утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції та її робочих органів, ІПК, управління Фондом, всього 583,5 846,6 846,3 263,1 -0,3 45 -0,03
5. Резерв Фонду 24,9 40,9 64,6 16 23,7 64 58

БАЛАНС (перевищення доходів над видатками (+),

видатків над доходами (-))

133,4 9,2 267,3 -124,2 258,1 -93 2805

соціальний фінансування пенсійний забезпечення

Аналізуючи таблицю 2.13 видно, що держава проводить направлену політику на зменшення бідності в країні (так за різними даними в Україні проживає від 12-14 млн. за межею бідності). За період 2007-2008 рр. відбулося збільшення матеріального забезпечення на допомогу по безробіттю 32,9% , одноразові виплати по безробіттю 90% , матеріальної допомоги в період профнавчання28,5% , професійну підготовку кадрів 89,6% , працевлаштування безробітних шляхом надання дотацій роботодавцям 30,3%, інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням 153,6%. Резерв фонду виріс з 24,9 млн. грн. в 2007р. до 40.9 млн. грн.. в 2008. Такі заходи скоротили баланс бюджету, який ледве залишився позитивним та склав 9,2 млн.гнр. В 2009 р. за наявністю браку коштів державні видатки до фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на відпадок безробіття зменшуються, але найголовніший пункт - допомога по безробіттю як й у попередньому періоді зростає склавши 3938,7 млн. гнр в 2009 р. порівняно з 2254,3 в 2008р. Система державної соціальної допомоги в Україні забезпечує допомогу сім’ям з дітьми, допомогу малозабезпеченим сім’ям, дітям інвалідам та інвалідам з дитинства. Основними законами, що регулюють виплату даних допоміг є:

• Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»

• Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»

• Закон України «Про державну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»

Державна соціальна допомога фінансується з державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Державне регулювання та контроль за соціальними виплатами покладено на Міністерство праці та соціальної політики України та органи місцевого самоврядування.

У Таблиці 2.14 представлено розміри допоміг та кількість одержувачів за період 2007–2009рр.


Таблиця 2.14 - Аналіз динаміки державніх соціальних виплат в Україні за 2007-2009 рр. [2], [33], [34], [35]

Показники Сума, грн. Абсолютне відхилення Темп приросту,%

2007 2008 2009

2008-

2007

2009-

2008

2008/

2007

2009/

2008

Державна соціальна допомога сім’ям з дітьми

Допомога по вагітності та поло- гам (для незастрахованих осіб)

-середній розмір допомоги, (грн.) -кількість одержувачів (чол.)

131

237 600

158

261 100

167

269 100

27

23500


9

8000

20,61

9,9

5,6

3

Допомога при народженні дитини

розмір допомоги

8 500


12 240

на першу

25 000

на другу

50 000

на третю


12 240

на першу

25 000

на другу

50 000

на третю


3740 0 44 0
Кількість одержувачів (чол.) 552 550 581 000 605 900 24850 24900 5,14 4,28

Допомога по догляду за дитиною (до досягнення нею трирічного віку)

- мінімальний розмір допомоги

- кількість одержувачів (чол.)

90

1112800

130

1162100

130

1330600

40

49300

0

168500

44,4

4,4

0

14,5

Допомога на дітей, які знаходяться під опікою чи піклуванням

- розмір допомоги, (грн.)

кількість одержувачів, (чол.)

434

50 700

526

44 400

1 114

54 500

92

-6300

588

10100

21,2

-12,4

111,8

22,75

Допомога на дітей одиноким матерям

- мінімальний розмір допомоги

- кількість одержувачів, (чол.)

130

568 900

158

592 400

167

628 800

28

23500


9

36400

21,5

4,13

5,7

6,14

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям

Для працездатних осіб

- розмір допомоги , (грн.)

- кількість одержувачів, (чол.)

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: