Система управління податками в Україні
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, що перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
За 2007 – 2008 роки зареєстровано платників податку на землю відповідно 31980 та 30065 чоловік.
За 2008 рік з питань правильності обчислення земельного податку було нараховане 2142,1 тис грн. За порушення чинного законодавства до керівників підприємств та головних бухгалтерів застосовано 12 адміністративних штрафів.
Заплановані показники по платі за землю виконані, але недоїмка по цьому платежу ще залишається значною – 102,9 тис. грн. Необхідно більш детально аналізувати та в міру своїх повноважень впливати на стан проведення інвентаризації та грошової оцінки землі (Додаток 16 ).
7. Контроль за справлянням майнових податків
Порядок обчислення і сплати податку з власників транспортних засобів встановлено Законом України від 11.12.91 №1963-ХІІ "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" ( у редакції Закону України від 18.02.97 №75/97-ВР) із відповідними змінами і доповненнями.
Податок із власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів запроваджено як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.
Податок сплачується перед реєстрацією, перереєстрацією або технічним оглядом транспортних засобів. Сплата податку здійснюється за період до наступного технічного огляду.
Розглянемо розрахунок податку з власників транспортних засобів на прикладі підприємства ВАТ "Харчовик". На балансі підприємства за станом на 01.12.2008р. числилися п’ять легкових автомобіля (Додаток 17).
У випадку приховування (заниження) об'єктів оподаткування з юридичних осіб в доход належного бюджету податковими органами стягується вся сума прихованого податку і штраф в двократному розмірі тієї ж суми.
Пільги щодо податку з власників транспортних засобів передбачені для чорнобильців 1-ої і 2-ої категорій, а також 3-ої і 4-ої категорій до їх відселення протягом трьох років після переселення із зони гарантованого добровільного відселення або зони посиленого радіологічного контролю [7].
Крім того, пільги надаються ветеранам війни і праці.
8. Контроль за справлянням ресурсних податків та платежів
Відділ справляння місцевих ресурсних та неподаткових платежів є структурним підрозділом управління оподаткування фізичних осіб. Робота відділу має у своєму складі наступні напрямки роботи:
- здійснення контролю за повнотою та своєчасністю справляння до бюджету податків, зборів та платежів згідно діючого законодавства на підприємствах, організаціях та установах;
- здійснення оперативного контролю за повнотою справляння ринкового збору, збору за паркування автотранспорту, збір за забруднення навколишнього середовища, плата за воду, за корисні копалини, відрахування на геологорозвідувальні роботи.
Відповідно до наказу ДПІ в м. Болград від 14.06.2000 № 63 "Про організаційну структуру" функція "Проведення документальних перевірок" вилучена і на теперішній час відділ не займається контрольно-перевірочною роботою.
Відділ здійснює адміністрування за нарахуванням та своєчасною сплатою наступних платежів: місцеві податки та збори; неподаткові платежі; плата за землю; плата за воду; відрахування на геологорозвідувальні роботи; збір за забруднення навколишнього середовища та інші.
Для виконання плану надходження платежів відділом проводилась робота по розширенню бази оподаткування.
Відділ за штатним розкладом складається з 12-ти чоловік, які мають вищу економічну освіту.
У своїй роботі відділ керується Конституцією України, законодавчими актами ВРУ, указами, постановами та розпорядженнями Президента України, іншими нормативними актами. Головним завданням відділу є забезпечення в межах прав, обов'язків і відповідальності, неухильного Дотримання чинного податкового законодавства, належної організації справляння ресурсних та місцевих платежів та зборів до відповідних бюджетів, належної аналітичної та контрольної роботи.
Податкове законодавство, яке регламентує роботу відділу:
1. Відрахування на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету. Законодавчі та нормативні документи: Кодекс України про надра від 27.07.1994 року (введений в дію 31.08.1994 року). Постанова КМУ від 11.08.1995 року № 645 "Про встановлення нормативів відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету та іншим справлянням" . Наказ Мінекономіки України від 20.12.1995 року № 187 "Про нормативні відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету" з врахуванням наступних змін та доповнень , Інструкція "Про порядок обчислення і справляння відрахувань на геологорозвідувальні роботи". Лист Держкомгеології України від 28.05.1996 року № 08/7-76 "Про відповідність груп корисних копалин", затверджених наказом Мінекономіки України від 20.12.1995 року № 187 (Додаток 18).
2. Плата за спеціальне використання надр при видобуванні. Законодавчі та нормативні документи, якими керується відділ:
Постанова КМУ від 08.02.1994 року № 85 "Про затвердження тимчасового порядку справляння плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин" . Кодекс України "Про надра". Постанова КМУ від 31.08.1995 року № 709 "Про затвердження порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами". Кошти від цієї плати повністю зараховуються до місцевого бюджету (Додаток 19).
3. Збір за спеціальне використання прісних водних ресурсів. Нормативні та законодавчі документи: Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 21.06.1991 року . Постанова КМУ від 08.02.1994 року № 75 "Про затвердження порядку справляння плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів і тимчасових нормативів плати за їх спеціальне використання" . Інструкція "Про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту Міністерства фінансів України, ДПАУ, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України від 01.10.99 року № 231/539/118/219 (Додаток 20) [26].
4. Плата за спеціальне використання лісових ресурсів: Лісовий Кодекс України від 21.01.1994 року № 3852-12, Інструкція по лісовому доходу від 31.03.1997 року № 84, Постанова КМУ від 16.03.1996 року № 188 “Про розміри майнових стягнень за порушення правил відпуску деревини на пні та на живицю” . Лист ГДПАУ від 04.05.1998 року № 11-101/10-1968 “Про порядок справляння до бюджету сплати за спеціальне використання лісових ресурсів (Додаток 21) [24].
У ДПІ в м. Болград станом на 01.01.2007 р. на обліку знаходиться 476 платників місцевих податків і зборів, що складає 33,6 % від загальної кількості зареєстрованих платників, в тому числі: по комунальному податку– 476; по податку з реклами – 8; по готельному збору – 1; збір за парковку автотранспорту – 1; ринковий збір – 10; курортний збір, збір за право використання місцевої символіки, збір за видачу ордеру на квартиру – 1; збір на видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі – 83 (Додаток 9).
Прогнозні показники по закріплених платежах в цілому на 2005 рік до Зведеного бюджету забезпечені на 123,7 %. До червня 2007 року відділ займався контрольно-перевірочною роботою, проводив документальні перевірки. Із 122 перевірених підприємств у 65 виявлені порушення, а саме: ресурсні платежі – 29, місцеві податки та збори – 30, інші – 6. За результатами перевірок донараховано всього 103,7 тис. грн., із них надійшло до бюджету 51,2 тис. грн.
Відсоток перевірених платників місцевих податків і зборів складає 45 %. На 2008 р. планують всебічну роботу щодо повноти обліку платників податків та виявлення порушень податкової дисципліни, по ліквідації заборгованості до бюджету, вивченню причин втрат бюджету.
9. Контроль за справлянням місцевих податків та зборів
Контроль за справлянням місцевих податків та платежів здійснює відділ справляння місцевих ресурсних та неподаткових платежів.
Перелік місцевих податків і зборів встановлюються Радами народних депутатів. Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють строки сплати податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Вони можуть вводити податкові ставки, відміняти окремі податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників і надавати відстрочки при сплаті податків. Відповідальність за правильність обчислення і своєчасність сплати покладається на платників, які до ДПІ подають довідку про те, що він є платником місцевих податків та зборів.
Основним законодавчим актом про місцеві податки і збори є Декрет Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки та збори" від 20 травня 1993 р. № 56-93 із змінами та доповненнями. Болградська міська Рада, керуючись цими законами, прийняла рішення про введення в дію на території м. Болграда таких місцевих податків та зборів: податок з реклами, комунальний податок, готельний збір, збір за паркування автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордера за квартиру, екскурсійно-туристичний збір, збір за право використання місцевої символіки, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, збір з власників собак, збір за право проведення кіно - і телезйомок, за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу лотерей.
Розглянемо цей перелік податків та зборів більш детально.
Комунальний податок. Введення комунального податку має на меті поставити формування доходної частини місцевих бюджетів у залежність від кількості працівників на тому чи іншому підприємстві. Платниками комунального податку є всі юридичні особи за винятком бюджетних установ та організацій, планово-дотаційних установ та організацій, сільськогосподарських підприємств.
Об’єктом оподаткування є фонд заробітної плати. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 % річного фонду оплати праці, обчисленого, виходячи з мінімального розміру заробітної плати. На сьогоднішній день ставка комунального податку складає 1,70 грн. з чоловіка; розраховується даний податок раз у квартал, а сплачується щомісячно до 15 числа.
Податок з реклами. Об’єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. Платниками податку є юридичні особи та громадяни. Податок сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу, на вулицях, будинках, транспортні та в інших місцях (Додаток 22).
Граничний розмір податку не перевищує 0,1 % вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 % за розміщення реклами на тривалий час, сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами.
Під час перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податку з реклами підприємствами, основним видом діяльності яких є надання послуг з реклами, податковими інспекторами-ревізорами розглядаються наступні документи: статут підприємства, бухгалтерські звіти та регістри, договори та акти виконаних робіт, платіжні доручення та виписки з банку.
Готельний збір. Платниками готельного збору є особи, які проживають у готелях. Граничний розмір готельного збору не повинен перевищувати 20 % добової вартості найманого житла. Готельний збір справляється і перераховується до місцевого бюджету адміністрацією готелю. Платниками готельного збору є особи, які проживають у готелях. Граничний розмір готельного збору не повинен перевищувати 20 відсотків добової вартості найманого житла (без додаткових послуг). Готельний збір стягується і перераховується до бюджету місцевого самоврядування адміністрацією готелю.
Під час перевірки правильності нарахування та сплати готельного збору державний податковий інспектор-ревізор розглядає наступні документи: положення про готель; платіжні доручення по сплаті готельного збору; розрахунки готельного збору; касові книги.
Збір за припаркування автомобілів. Платниками збору за паркування автомобільного транспорту є юридичні особи і громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Ставка збору встановлюється з розрахунку за одну годину парковки, її граничний розмір не повинен перевищувати 3 % мінімальної заробітної плати у спеціально обладнаних місцях і 1 % у відведених місцях. Збір за парковку автотранспорту сплачується водіями на місці парковки (Додаток 23).
Ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську продукцію і інші товари (Додатки 24-26).
Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 20 % мінімальної заробітної плати для громадян і 3 мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції. Ринковий збір справляється працівниками ринку на початку реалізації продукції.
Збір за видачу ордеру на квартиру. Сплачується за послуги, пов'язані з видачею документа, що дає право на заселення квартири. Збір за видачу ордера на квартиру сплачується через установи банків до одержання ордера і перераховується до бюджету місцевого самоврядування. Документом про сплату збору є квитанція, видана установою банку. Облік надходження збору за видачу ордера на квартиру здійснюється органами з обліку та розподілу житла. Об'єктом оподаткування збором являється право на заселення фізичними особами квартири. Платниками збору є фізичні особи, які мають право на заселення квартири.
Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі - це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях. Збір за видачу дозволу на торгівлю справляється з юридичних осіб, громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції. Граничний розмір збору за видачу дозволу не повинен перевищувати 20 мінімальних зарплат для суб'єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених місцях, і однієї мінімальної зарплати в день за одноразову торгівлю. Збір справляється уповноваженими організаціями яким надано таке право [21].
Збір за право використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування. Граничний розмір збору не повинен перевищувати з юридичних осіб 0,1 % вартості виробленої продукції, використаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю - 5 мінімальних заробітних плат.
Екскурсійно-туристичний збір. Згідно з Законом України від 8 червня 2004 р. "Про охорону культурної спадщини" з 1 січня 2001 введено місцевий збір екскурсійно-туристичний. Платниками екскурсійно-туристичного збору є суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують пам'ятки з метою екскурсій. об'єктом оподаткування є прибуток суб'єкту туристичної діяльності. Ставка збору становить 10 % прибутку туристичної діяльності. Збір сплачується не пізніше 25 числа місяця.
10. Валютний контроль
Під валютним контролем слід розуміти діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямовану на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними цінностями.
Цього відділу не існує в Болградській ДПІ, функції покладено на 1-го співробітника відділу контролю юридичних осіб, він здійснює свою роботу відповідно до завдань, визначених Указом Президента України “Про утворення ДПА України “, Законом України від 04.12.1990 № 509 – ХІІ “Про державну податкову службу в Україна” (із змінами та доповненнями) та положенням “Про відділ валютно-фінансового контролю ДПІ у м. Болград.
У своїй діяльності даний відділ повинен керуватися Конституцією України, Законами України, постановами ВРУ, Указами Президента, розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями КМУ, постановами колегії Державної податкової адміністрації в Київській області, наказами і розпорядженнями Голови Державної податкової адміністрації в Київській області.
Відділ валютного контролю, який відноситься до відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ в м. Болград з чисельністю 1 працівник здійснює адміністрування з питань дотримання валютного та податкового законодавства.
За звітний період працівниками валютного контролю проведено 94 перевірки на 51 підприємствах з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства.
Проведеними перевірками дотримання податкового та валютного законодавства встановлені порушення на 22 підприємствах ст. 1 та ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 185/94-ВР від 23.09.94 року та ст. 11 Указу Президента України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 94/96-ВР від 07.05.1996 року та ст. 13 Указу Президента України “Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій в галузі ЗЕД”, ЗУ Про оподаткування прибутку підприємств” .
Станом на 01.01.2008 р. у відділі валютного контролю на обліку перебуває 17 підприємств, які мають дебіторську заборгованість в іноземній валюті за кордоном. Такі підприємства знаходяться під постійним контролем. По підприємствах-експортерах, які мають дебіторську заборгованість, до нараховуються штрафні санкції згідно з чинним законодавством .
Систематично проводяться перевірки банків з питань правомірності перерахування коштів через рахунки “ЛОРО”.
Постійно проводяться перевірки підприємств з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства згідно даних уповноважених банків, Державної митної служби, а також по завданням вищестоящих організацій та правоохоронних органів, проводяться планові та позапланові перевірки підприємств з питань дотримання валютного законодавства, які підпорядковані тим чи іншим відомствам та міністерствам.
За звітний період відділом валютного контролю було прийнято 42 декларацій про валютні цінності, доходи на майно, що знаходяться за кордоном.
Регулярно подається інформація в ДПА по Одеської області про кількість підприємств, які задекларували наявність валютних коштів, які знаходяться за межами України .
В даний час проводяться перевірки на 2-х підприємствах з іноземними інвестиціями з питань оподаткування прибутку та дотримання валютного законодавства.
По мобілізації коштів до бюджету складені плани та графіки проведення перевірок підприємств з питань оподаткування прибутку підприємств та дотримання валютного законодавства. Проводиться робота по аналізу підприємств, які займаються ЗЕД, контролюється перерахування коштів за кордон та строки повернення на Україну валютних та матеріальних цінностей.
Станом на 01.01.2008року сума коштів, перерахованих за кордон по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені чинним законодавством терміни здійснення розрахунків по цих контрактах становить 79 тис. грн. по 6 підприємствах (Додаток 27).
При проведені документальних перевірок в 2008 р. на 17 підприємствах виявлено порушення податкового та валютного законодавства.
Надійшло до бюджету по результатах перевірок, проведених відділом валютно-фінансового контролю 69 тис. грн. (Додатки 28-29).
Також відділом контролюється порядок обміну іноземної валюти через обмінні каси банківських установ. Перелік питань, які підлягають обов’язковій перевірці:
Дотримання розміру маржі, встановленої НБУ;
Недопущення одностороннього здійснення тільки купівлі або продажу іноземної валюти;
Безперебійне підкріплення обмінних пунктів до уповноваженого банку протягом робочого дня.
Запропонувати працівнику пункту обліку валюти перерахувати наявну готівку (окремо по кожній валюті).
Пропонувати працівнику обліку пункту роздрукувати звіт про роботу за поточний день.
Відповідальність за повноту і своєчасність сплати штрафних санкцій несуть керівник і головний бухгалтер юридичної особи, на які вони накладені. Нараховані за результатами документальних перевірок штрафні санкції підлягають перерахуванню в добровільному порядку не пізніше 5 днів від дня вручення резиденту або нерезиденту рішення про накладання штрафу.
11. Ознайомлення з інформаційними системами у Болградській ДПІ
Функціями управління автоматизації процесів оподаткування в ДПІ є технічне та програмне забезпечення роботи відділів податкової інспекції. Основне програмне забезпечення розроблюється фахівцями Головної державної податкової адміністрації України.
Однією з передумов ефективної роботи відділення ДПІ і всієї податкової служби є інформаційне забезпечення її діяльності.
Загальна кількість відділу складає 4 чоловіка, на нього покладено дуже багато обов’язків (Додаток 30).
Автоматизоване робоче місце (АРМ) – надає можливість користувачу працювати в діалогвому режимі, оперативно розв'язувати поточні задачі, зручно вводити дані, вести контроль, обробку інформації, визначати достовірність результатної інформації, виводити і передавати її по каналам зв'язку.
АРМ – сукупність інформаційно-програмних ресурсів, які забезпечують інспектору обробку даних і автоматизацію управлінських функцій по конкретній галузі. АРМ є головним інструметом спілкування інспектора з інформаційними системами, які виконують роль автоматичних робочих місць, робочих станцій у локальних мережах.
АРМ забеспечує:
простоту, зручність і дружні ставлення відносно користувача;
простоту адаптації до конкретних функцій коритувача;
компанктність розміщення і невисокі вимоги до умов експлуатації;
високу надійність і довгостроковість;
простоту організації технічного обслуговування.
Основні АРМ, що використовуються при оподаткуванні юридичних і фізичних осіб:
АРМ «Бест Звіт» for oracle;
АРМ „AIC РПП”;
АРМ „Облік податків та платежів”;
АРМ «AC Аудит»;
ПК „ПДС”.
За допомогою АРМ „AIC РПП” здійснюється реєстація у результаті якої всі інформаційні відомості надходять до даних АІС ДПІ, з наступною передачею цих даних до ДПА України. Реєстрація платників у відділенні ДПІ здійснюється згідно з Інструкцією ДПА „Про порядок ведення Державною податковою службою оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів” від 2.04.99 №174.
АРМ „Облік податків та платежів” дає можливість швидко отримати інформацію про сплату податків платниками, яка надходить у відділення МДПІ за даними режиму Банк, а також здійснюється автоматичне рознесеня платежів до карток особових рахунків. При порушенні терміну сплати проводиться автоматизоване нарахування пені.
У додатках 31 та 32 представлені паспорт інформаційної системи ДПІ у Болградському районі Одеської області, та схема мережі з’єднання комп’ютерів між собою.
Інформація про одержані доходи та сплачені податки фізичними особами до бази даних надходить зі звітних файлів – документів – форми №7 ДР (вміщує інформацію про підприємців, що формується автоматично з бази даних їх звітів) та форми №8 ДР (містить відомості про одержані доходи і сплачені податки за місцем основної роботи, а не за місцем основної роботи – одержану матеріальну допомогу інші доходи, що дає можливість контролювати зміну місця роботи).
За допомогою автоматизованої інформаційної системи працівники відділення ДПІ мають можливість обмінюватися відповідними даними з іншими державними установами та відділеннями, здійснювати запити та отримувати інформацію про платників податків.
12. Організація охорони праці у Болградській ДПІ
12.1 Закони та нормативні акти з охорони праці, які діють в Болградській ДПІ
У нормативних документах термін «охорона праці» має таке визначення: система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. На практиці це означає, що кожен роботодавець повинен мати спеціальну програму заходів у сфері охорони праці, у тому числі заходів з охорони праці на робочому місці, з метою усунення небезпеки для здоров'я та життя працівника, яка може бути пов'язана з виконуваною роботою. При цьому об'єктом необхідних заходів повинні бути методи роботи, загальна організація та умови праці, підвищення кваліфікації працівників, обладнання й конструкції на робочому місці тощо.
Охорона праці спирається на комплекс державних законодавчих актів. Загальними законодавчими актами, що визначають основні положення щодо охорони праці, є Конституція України, Кодекс законів про працю, Закони України “Про охорону праці”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про пожежну безпеку”, “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та відповідні підзаконні акти.
Усі закони і підзаконні акти з охорони праці базуються і відповідають Основному Закону держави-Конституції України, яка була прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 року. У ній декларуються права громадян України на працю, яку вони вільно обирають або на яку вільно погоджуються, на належні, безпечні і здорові умови праці, відпочинок і соціальний захист.
Основним законодавчим актом щодо охорони праці є Закон України “Про охорону праці ”, прийнятий ВРУ від 21 листопада 2002р.
Згідно із зазначеним законом пріоритетними методами управління охороною праці є економічні, серед яких слід відзначати: стимулювання охорони праці і покращення її умов, яким передбачено право на стимулювання діяльності з охорони праці і пільгове оподаткування коштів, які спрямовуються на такі заходи.
Прийнятий 23.08.1999 року Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ” усуває зазначені недоліки і сприяє забезпеченню фінансування заходів із соціального захисту працюючих, а також визначає його правову основу, організаційну структуру та економічний механізм .
Даний закон регулює відносини між потерпілим на виробництві, роботодавцем і страховиком. Основні принципи цього Закону передбачають:
Обов’язковий порядок страхування всіх працівників, учнів і студентів навчальних закладів, аспірантів, докторантів, залучених до будь-яких робіт під час, перед або після занять, під час набуття ними професійних навичок, а також добровільність страхування осіб, які забезпечують себе роботою самостійно; сплату страхових внесків тільки роботодавцями; економічну зацікавленість суб’єктів страхування від нещасного випадку; формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; цільове використання коштів на страхування від нещасних випадків; надання державних гарантій щодо реалізації застрахованими громадянами своїх прав.
Страхування здійснюється в безособовій формі. Сам факт вступу на роботу або до навчального закладу людини свідчить про те, що вона застрахована. Застрахованій особі видається свідоцтво встановленого зразка, яке є документом суворої звітності. Здійснює страхування від нещасних випадків Фонд соціального страхування від нещасних випадків-некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Правовою основою законодавства щодо гігієни праці є Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994р. У ньому висвітлені положення, що мають пряме відношення до захисту здоров’я робітників та службовців, забезпечення санітарного благополуччя населення, яке досягається за допомогою таких основних заходів:
- гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів навколишнього та виробничого середовища;
- державної санітарно-гігієнічної експертизи проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм та діючих об’єктів і обумовлених ними небезпечних факторів та відповідність вимогам санітарних норм;
- включення вимог безпеки для здоров’я та життя в державні стандарти та іншу нормативно-технічну документацію та ряд інших заходів.
Складовою частиною законодавства у галузі гігієни праці є положення (норми), затверджені Міністерством охорони здоров'я України: “Положення про медичний огляд працівників певних категорій”, “Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх”, “Перелік важких робіт і робіт із шкідливими умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок”, ”Граничні норми піднімання і переміщення важких речей жінками”, “Граничні норма піднімання та переміщення важких речей підлітками”.
До складу законодавчих актів з гігієни праці, що діють тепер в Україні, крім перерахованих вище, входять:
Сукупність санітарних правил і норм стосовно окремих факторів виробничого середовища певних технологічних процесів, гігієнічні нормативи на вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони та засоби їх визначення, а також мікроклімату, шуму, загальної та місцевої вібрації, рівнів радіактивного випромінювання, інтенсивності електромагнітних полів, освітленості.
Що стосується пожежної безпеки, то основним у цій галузі є Закон України “Про пожежну безпеку” від 17.12.1993 року, який визначає правові, економічні, та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки.
12.2 Організація і структура охорони праці. Система управління охорони праці в Болградській ДПІ
У сучасних ринкових умовах господарювання діяльність у галузі охорони праці в Україні передбачає багаторівневу систему управління охороною праці (СУОП), функціональними ланками якої є відповідні структури державної законодавчої та виконавчої влади різних рівнів, управлінські структури організацій та установ, трудові колективи, професійні спілки. Ефективне функціонування цієї системи можливе за наявності прямих та зворотних зв'язків між її окремими ланками, чіткого виконання повноважень, які стосуються питань охорони праці в межах кожної ланки системи.
Кінцевою метою функціонування системи управління охороною є підготовка, прийняття та реалізація рішень щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці. При цьому кожна ланка системи здійснює підготовку, прийняття та реалізацію цих рішень відповідно до свого рівня та функціональних обов’язків у системі управління охороною праці. З погляду вирішуваних питань усі ланки системи управління охороною праці можна поділити на дві групи:
- ланки, які забезпечують вирішення законодавчо-нормативних, соціально-економічних та інших загальних питань охорони праці;
- ланки, у функціональні обов'язки яких входить забезпечення безпеки праці в умовах конкретної галузі.
До першої групи ланок системи управління охороною праці входять органи державної законодавчої ініціативи й органи державного управління охороною праці, в тому числі:
- Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України;
- Державний департамент з нагляду за охороною праці;
- Міністерства, в тому числі і Державна податкова Адміністрація України;
- інші центральні органи виконавчої влади;
- місцеві державні адміністрації;
- місцеві ради .
Верховна Рада України зі своєї ініціативи, взаємодіючи із структурами державної виконавчої влади, визначає державну політику в галузі охорони праці, вирішує питання удосконалення законодавчої бази з охорони праці, питання соціального напряму, які тісно пов'язані з станом умов праці.
Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної програми в галузі охорони праці, виходячи зі стану охорони праці у державі організовує розробку загальнодержавних програм щодо цього стану, затверджує ці програми та контролює їх виконання, визначає функції органів державної виконавчої влади щодо вирішення питань охорони праці та нагляду за охороною праці.
Для вирішення цих питань при Кабінеті Міністрів України функціонує Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр України.
Державний комітет промислового та гірничого нагляду за охороною праці України здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику у цій галузі, розробляє за участю відповідних органів державні програми в галузі охорони праці,