Атомна енергетика та її вплив на довкілля
В атомній галузі Росії працює багато фахівців українського походження. Частина з них потрапила туди ще за радянські часи, частина – зовсім недавно[10]. Деякі з них хотіли б повернутись в Україну, але тут їх поки що ніхто не чекає, їхня кваліфікація не знаходить застосування. У випадку сильної дестабілізації становища в Росії бажання повернутись буде тільки зростати, але через несприятливий стан в Україні вони змушені будуть їхати у США, Францію чи ще кудись. Тому Кабінет міністрів України повинен мати підготовлений план прийому переселенців з Росії — фахівців високотехнологічних сфер (ракетно-космічної, комп’ютерної, авіаційної і, звичайно ж, ядерної), їхньої адаптації та розгортання за їхньою участю науково-технічного виробництва у нашій країні.
Практична частина
Розрахунок збитків від забруднення поверхневих вод виробничими стоками всіх енергоблоків РАЕС при нормальних умовах експлуатації
| Характеристика скиду | Кількість солей в скидних регенераційних водах ХВО, т/рік | Кількість солей в скидних регенераційних водах БЗУ, т/рік | Норма платні, грн. | Збитки, грн. |
| Кальцій | 54,6 | 0,2 | 7,00 | 959,00 |
| Магній | 5,2 | 0,06 | 7,00 | 92,05 |
| Натрій | 204,8 | 29,9 | 7,00 | 4107,25 |
| Сульфати | 493,4 | 47,5 | 1,00 | 1352,25 |
| Хлориди | 31,9 | 0,12 | 1,00 | 80,05 |
| Аміак | 5,7 | 35,00 | 498,75 | |
| Всього | 7089,35 |
Розрахунок збитків від скиду продувочних та господарсько-побутових вод комплексу РАЕС
| Показники | Різниця якості вод до і після продувки, мг/дм3 | Різниця якості господарсько-побутових вод та вод р. Стир, мг/дм3 | Норма платні, грн. | Збитки від скиду продувочних вод, грн. | Збитки від скиду господарсько-побутових вод, грн |
| SО42- | 178 | 0,8000 | 1 | 2896,52 | 6,282 |
| Cl- | 4,4 | 88,0000 | 1 | 71,5994 | 691,02 |
| БПК5 | 14,7000 | 14 | 0 | 1616,04 | |
| NН4+ | 9,8000 | 35 | 0 | 2693,41 | |
| NО2- | 0,5100 | 172 | 0 | 688,821 | |
| NО3- | 3 | 0 | 0 | ||
| РО43- | 0,117 | 8,3170 | 28 | 53,309 | 1828,66 |
| Fе | 0,002 | 0,3820 | 35 | 1,13908 | 104,988 |
| Cu | 0,07 | 0 | 0 | ||
| Zn | 0 | 0 | |||
| Завислі речовини | 5,9000 | 1 | 0 | 46,3298 | |
| Нафто-продукти | 0,04 | 0,1900 | 206 | 134,086 | 307,347 |
| Всього | 3156,66 | 7982,9 |
Радіаційне забруднення території населених пунктів Чернівецької та Тернопільської областей
У зв’язку з необхідністю проведення контролю за станом рівнів радіонуклідного забруднення, Науково-дослідним інститутом медико-екологічних проблем МОЗ України здійснено радіологічне обстеження даних областей. Було досліджено ґрунти, молоко корів, картоплю на вміст у них радіонуклідів цезію, а також різні дози внутрішнього та зовнішнього опромінення від радіонуклідів цезію, стронцію населення 151 населеного пункту деяких районів.
У Глибоцькому та Вижницькому районах досліджено відповідно три та чотири населених пунктів ( рис 4.5, 4.6). За радіологічними показниками дані райони є безпечними для проживання та ведення сільськогосподарської діяльності і не потребують якихось додаткових заходів для зниження радіаційного впливу .
У Чортківському районі результати досліджень вказують на те, що дана територія не зазнала значного радіаційного забруднення. В деяких населених пунктах невисокий вміст радіонуклідів цезію у пробах молока, картоплі та рівень внутрішнього опромінення жителів, але зафіксована підвищена щільність забруднення ґрунту радіоцезієм..
З метою профілактики потрібно проводити заходи по недопущенню або зменшенню надходження радіонуклідів цезію в організм. Особливу увагу слід приділити мінімізації радіоцезію в основних продуктах харчування населення і виконанню вимог техніки радіаційної безпеки при проведенні робіт на забруднених радіонуклідами територіях.
Висновок
Природа, в якій нам, молодим, доведеться жити, забруднюєть, піддається руйнуванню, знищується. Чи багатьом з нас щастило бачити прозору річкову воду, чистий пісок, насолоджуватися тишею без реву моторів, дихати чистим повітрям без домішок бензину, мазуту, пестицидів? Наше майбутнє може стати жахливим, якщо не почати негайно лікувати цю проказу:
· Велика енергетика потребує поступової відмови від теплових електростанцій і переходу на екологічно чистіші (зокрема ядерні) методи отримання енергії.
· Орієнтація ядерної енергетики тільки на теплові реактори не вирішує багатьох проблем, як-от: залежності від постачальників збагаченого урану, переробки і збереження відходів, обмеженості світових запасів 235U.
· Уявляються необхідними участь України в міжнародному проекті Мінатома Росії «реактор природної безпеки» та запровадження в Україні передових ядерних технологій, насамперед швидких реакторів.
· Беручи участь у вищезгаданому проекті, Україна повинна мати програму превентивних заходів на випадок невиконання Росією своїх міжнародних зобов’язань під час її можливої внутрішньополітичної дестабілізації.
Головне базове навантаження в енергосистемі несуть АЕС, які згідно з регламентом повинні працювати в базовому режимі. При зниженні частоти до 49 Гц АЕС частково розвантажуються і тим самим значно збільшують дефіцит е/е. У разі аварійної зупинки атомного енергоблоку може виникнути не прогнозований лавиноподібний процес спрацювання систем автоматичного поділу ен. системи на незбалансовані частини, тобто "розвал" енергосистеми.
Сьогодні в роботі на АЕС України 13 діючих енергоблоків. На 11-ти з них встановлено реактори серії ВВЕР - 1000, проектний термін експлуатації яких складає 30 років. Значна частина тепломеханічного та електротехнічного обладнання вже вимагає заміни внаслідок закінчення терміну їх експлуатації.
Екологічний стан об'єктів атомної енергетики постійно контролюється. Величини скидів радіоактивних речовин у навколишнє середовище, атомних станцій України є безпечними для здоров'я людини та навколишньої природи.
Стан радіаційного захисту на АЕС характеризується рівнем опромінення персоналу. Середні індивідуальні дози опромінення персоналу АЕС України не перевищують гранично - допустимих рівнів і мають загальну тенденцію до зниження.
Список використаної літератури
Географія України: Матеріали для практичних і семінарських занять // За ред. проф. Я. Жупанського і доцента І. Пушкара. – Тернопіль: “Астон”. – 1997. – С. 371-383.
Дрейер О. К., Лось В. А. Экология и устойчивое развитие: Учебное пособие. – М.: Изд. УРАО. – 1997. – С. 3-7, 75- 95, 146- 155.
Злобін Ю. А. Основи екології. – К.: Вид. “Лібра”. – ТОВ. – 1998. – С. 7-239.
Основи економічної теорії // За ред. С. В. Мочерного, С. А. Єрохіна, Л. О. Каніщенко та ін. – К.: ВЦ “Академія”. – 1997. – С. 445-452.
Новиков Ю. В. Экология, окружающая среда и человек: Учебное пособие для вузов. – М.: Агентство “ФАИР”, 1998, С. 3 –295.
Ізраїль Ю.А. Екологія і контроль стану природного середовища.
Косовець О.О. Сучасний стан моніторингу природних вод в національній Гідрометслужбі України.
Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод України за якістю вод.
Білявський Г.О. Природа і екологія України. Екологічний посібник для старших класів шкіл, ліцеїв і гімназій України.
Анненков Б.Н. Основи сільськогосподарської радіології.
Білявський Г.О. Основи екологічних знань.
Додатки
Викиди інертних газів (ІРГ), довгоживучих радіонуклідів (ДЖН) та 131І з вентиляційних труб атомних станцій України у 1999 та 2000 рр.
| Атомні станції | ІРГ (МБк/рік) | ДЖН (МБк/рік) | 31І (МБк/рік) | |
| Запорізька АЕС | Дані 1999 р. | 6,8-107 | 1,10-102 | 1,2 103 |
| Дані 2000 р. | 6,3-107 | 3,04-102 | 1,7Ч103 | |
| Відношення 2000 р. / 1999 р., % | 92,64 | 92,64 | 171,2 | |
| Контрольні рівні (КР) | 1,485Ч109 | 1,08Ч105 | 2,7Ч105 | |
| Відношення 2000 р. / КР, % | 4,24 | 0,28 | 0,63 | |
| Рівненська АЕС | Дані 1999 р. | 1,235Ч108 | 1,32Ч104 | 1,717Ч103 |
| Дані 2000 р. | 1.72Ч108 | 3,84Ч102 | 1.51Ч104 | |
| Відношення 2000 р. / 1999 р., % | 139,27 | 290,9 | 87,94 | |
| Контрольні рівні (КР) | 1,56Ч109 | 1.35Ч104 | 1,35Ч104 | |
| Відношення 2000 р. / КР, % | 11,02 | 2,84 | 11,12 | |
| Хмельницька АЕС | Дані 1999 р. | 3,12Ч107 | 8,765Ч101 | 2,687Ч102 |
| Дані 2000 р. | 1,24Ч107 | 1,13Ч102 | 3,75Ч102 | |
| Відношення 2000 р. / 1999 р., % | 39,74 | 128,92 | 139,56 | |
| Контрольні рівні (КР) | 1,08Ч109 | 1.015Ч105 | 6,75Ч105 | |
| Відношення 2000 р. / КР, % | 1,15 | 0,11 | 0,05 | |
| Чорнобильська АЕС | Дані 1999 р. | 7,172Ч107 | 3,465Ч103 | 2,603Ч103 |
| Дані 2000 р. | 8,72Ч109 | 5,4Ч105 | 3,69Ч105 | |
| Відношення 2000 р. / 1999 р., % | 12158 | 15584 | 14175 | |
| Контрольні рівні (КР) | 6,57Ч108 | 1,35Ч105 | 6,75Ч104 | |
| Відношення 2000 р./КР, % | 1327 | 400 | 54,6 | |
| Південно-Українська АЕС | Дані 1999 р. | 9,102Ч108 | 1,265Ч102 | 9,34Ч104 |
| Дані 2000 р. | 1,02Ч108 | 2,0Ч102 | 3,19Ч103 | |
| Відношення 2000 р. / 1999 р, % | 11,2 | 158,0 | 3,42 | |
| Контрольні рівні (КР) | 8,78Ч108 | 4,19Ч104 | 4,19Ч104 | |
| Відношення 2000 р. / КР, % | 11,6 | 0,48 | 7,61 | |
Енергоблоки атомних станцій, що знаходяться у експлуатації
| Найменування | № блоку | Тип реактору | Потужність, МВт | Початок будівництва | Енергопуск блоку |
| Запорізька АЕС | 1 | ВВЕР-1000 | 1000 | 04,1980 | 10,12,1984 |
| 2 | ВВЕР-1000 | 1000 | 04,1981 | 22,07,1985 | |
| 3 | ВВЕР-1000 | 1000 | 04,1982 | 10,12,1986 | |
| 4 | ВВЕР-1000 | 1000 | 01,1984 | 18,12,1987 | |
| 5 | ВВЕР-1000 | 1000 | 07,1985 | 14,08,1989 | |
| 6 | ВВЕР-1000 | 1000 | 06,1986 | 19,10,1995 | |
| Південно-Українська АЕС | 1 | ВВЕР-1000 | 1000 | 03,1977 | 31,12,1982 |
| 2 | ВВЕР-1000 | 1000 | 10,1979 | 06,01,1985 | |
| 3 | ВВЕР-1000 | 1000 | 02,1985 | 20,09,1989 | |
| Рівненська АЕС | 1 | ВВЕР-440 | 402 | 08,1976 | 22,12,1980 |
| 2 | ВВЕР-440 | 416 | 10,1977 | 22,12,1981 | |
| 3 | ВВЕР-1000 | 1000 | 02,1981 | 21,12,1986 | |
| Чорнобильська АЕС | 1 | РБМК -1000 | 1000 | 06,1972 | 26,09,1977 |
| 2 | РБМК -1000 | 1000 | 02,1973 | 21,12,1978 | |
| 3 | РБМК-1000 | 1000 | 05,1977 | 03,12,1981 | |
| Хмельниццька АЕС | 1 | ВВЕР-1000 | 1000 | 11,1981 | 22,12,1987 |
Основні радіонукліди, що потрапили у довкілля внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та їх дозоформуюча роль у різні терміни після аварії
| Радіонуклід | Період напіврозпаду | Термін після аварії | |||||
| Перші 10 діб | Перший місяць | Третій місяць | Кінець 1986р. | 1987-1988р.р. | 1993 і наступні роки | ||
|
Йод-131 Йод-132 Йод-133 Йод-135 Телур-132 Лантан-140 Барій-140 Ніобій-95 Цирконій-95 Рутеній-103 Рутеній-106 Церій-141 Церій-144 Цезій-134 Цезій-137 Стронцій-89 Стронцій-90 Плутоній-238 Плутоній-239 Плутоній-240 Кюрій-242 |
8,04 доби 2,3 год. 20,8 год. 6.61 год. 3,25 доби 14,2 год. 12,7 доби 35 діб 64 доби 29,3 доби 268,2 доби 32,5 доби 248,3 доби 2,06 року 31 рік 52 доби 27 років 87,7 років 24380 років 6537 років 163 доби |
+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + |
+ - - - - - + + + + + + + + + + + + + + + |
- - - - - - - - + - + - + + + + + + + + + |
- - - - - - - - - - + - + + + - + + + + + |
- - - - - - - - - - + - + + + - + + + + - |
- - - - - - - - - - - - - - + - + + + + - |
| Кількість нуклідів | 21 | 16 | 16 | 9 | 8 | 5 | |
Біологічна дія основних радіонуклідів, викинутих у навколишнє середовище внаслідок Чорнобильської катастрофи (за Козловим Ф.М., 1990)
| Радіоактивні ізотопи | Хімічна характеристика | Тип випромінювання | Період напіврозпаду | Критичні органи | Органи депонування |
| J-131 | галоген | g, (b) | 8,04 доби | Все тіло: щитовидна, паращитовидна залози, епіфіз | Щитовидна залоза |
| Cs-97 | аналог К | g | 30,2 років | Все тіло: легені | М’язи |
| Sr-90 | аналог Са | b | 29,1 років | Скелет, легені, НВТК | Кістки (практично не виводиться) |
| Y-90 | метал, лантаноїд | b | 2,64 доби | Скелет, НВТК | - » - |
| Ce-144 | - » - | g, b | 284,3 доби | Все тіло: НВТК, скелет, легені | Печінка |
| Mo-99 | токсичний метал, аналог Cr | b, (g) | 2,75 доби | Нирки, НВТК | Нирки |
| Te-132 | аналог S | g | 3,26 доби | НВТК | - |
| Ba-140 | аналог Са | g | 12,7 діб | Все тіло: скелет, легені, НВТК | Кістки |
| Zr-95 | метал, аналог Ті | g, b | 64,05 діб | Все тіло: НВТК, скелет, легені | Все тіло, кістки |
| Ru-106 | метал, аналог Fe | g, (b) | 368 діб | Все тіло: НВТК, легені | Все тіло |
| Pu-239-240 | токсичний метал, трансуранід | b, a, g | тисячі років | Все тіло: скелет, печінка | Печінка, кістки, все тіло (практично не виводиться) |
| Am-241 | - » - | b, a | 433 роки | Скелет, печінка | Печінка, кістки (практично не виводиться) |
| Xe-133 | інертний газ | g, b | 5,24 діб | Все тіло: шкіра, підшкірна клітковина | - |
| Kr-85 | - » - | g, b | 64,05 діб | - » - | - |
Класифікація аварій ядерних реакторів АЕС за масштабністю радіоактивних викидів
| № з/п | Тип аварії | Зона радіаційних факторів | Суб’єкт радіаційного захисту |
| 1. | Промислова | В межах території виробничих приміщень і промислового майданчика об’єкту | Персонал об’єкту |
| 2. | Комунальна | Розповсюджується за межі промислового майданчика та санітарно-захисної зони об’єкту | Персонал об’єкту та населення |
| 2.1 | Локальна | Комунальна радіаційна аварія, якщо в зоні аварії проживає населення чисельністю до 10 тис. чоловік | Персонал об’єкту та населення |
| 2.2 | Регіональна | Комунальна радіаційна аварія, зона якої поширюється на адміністративно-територіальну одиницю з чисельністю > 10 тис. чоловік | Персонал об’єкту та населення |
| 2.3 | Глобальна | Комунальна радіаційна аварія, під вплив якої підпадає значна частина або вся територія країни та її населення | Персонал об’єкту та населення |
| 2.4 | Транскордонна | Це така глобальна радіаційна аварія, коли зона аварії поширюється за межі державних кордонів країни, в якій вона відбулася | Персонал об’єкту та населення |
1 Тут наводяться показники для найчистішої на сьогодні вугільної технології. Але велика частина вугільних електростанцій і досі працює за «дідівською» технологією, часто без елементарних пиловловлювачів.
2 Маються на увазі різні оксиди азоту
3 Тут ураховується повний паливний цикл, у тому числі автомобільні перевезення палива й устаткування.
25