Вплив ЗАТ "Черкаська ТЕЦ" на довкілля міста Черкас
- 1986 р. 26 квітня. Аварія на енергоблоці №4 Чорнобильської АЕС.Завершено будівництво Рівненської АЕС із двома енергоблоками ВВЕР-440 і одним енергоблоком ВВЕР-1000
- 1987 р. Введена в експлуатацію Хмельницька АЕС потужністю 1000 МВт
- 1989 р. Введена в дію Південно-Українська АЕС із трьома енергоблоками ВВЕР-1000
- 1991 р.Загальна довжина електромереж України перевищила 1 млн.км. Українське правління НТТЕіЕП реорганізувалося у Науково-технічну спілку енергетиків та електротехніків України (НТСЕУ)
- 1993 р.Створено Українське ядерне товариство
- 1994 р. Створена Національна комісія регулювання електроенергетики України
- 1995 р.Завершено спорудження найбільшої в Європі Запорізької АЕС потужністю 6 млн.кВт
- 1997 р. Прийнято Закон України 'Про електроенергетику'
- 2000 р. Створено Міністерство палива та енергетики України
- 2000 р Закриття Чорнобильської АЕС [11].
1.5 Передумови і фактори розміщення підприємств ТЕК
Напрям, динаміка, склад і структура господарства України зумовлювалися значною мірою її політичним статусом. Він характеризувався тим, що Україна в основному не мала своєї повноцінної державності. У ті короткі періоди, коли ця державність формувалася, не було змоги організувати господарське життя, виходячи з національних інтересів українського народу. Крім того, Україна у більшості випадків була поділена між сусідніми державами. У різний час це були Польща, Росія, Литва, Австрія, Туреччина та інші. [10]
Теплоенергетика, як галузь народного господарства зародилася фактично в 20-му ст., більшу частину якого Україна входила до складу Радянського Союзу. Україна майже повністю копіювала динаміку господарства СРСР, а довготривалий період застою (від 60-х років) повністю відобразився в такому ж застої на Україні. Окремі злети в в господарському розвитку України пояснюється тим, що її активно залучали до розв’язання всесоюзних програм, втому числі і енергетичної.
У розвитку та розміщенні господарства України важливу, часом вирішальну, роль відігравали позаекономічні фактори – військово-політичні чи навіть ідеологічні. Це деякою мірою стосується і підприємств енергетики, особливо атомної. На розміщення підприємств теплоенергетичної галузі все таки більшою мірою впливали економічні та природні фактори. Це пояснюється тим, що теплоенергетика має значний ступінь залежності від природних ресурсів.
Проаналізуємо трохи детальніше фактори, що вплинули на структуру теплоенергетичного комплексу України [13].
Паливний фактор. До паливомістких відносять виробництва, що поглинають багато тепла. Такі підприємства розташовуються поблизу паливних баз. Особливе місце серед паливомістких галузей належить теплоелектростанціям.. Для ДРЕС потужністю 3 млн. кВт (таку потужність має низка теплоелектростанцій у Донбасі і Придніпров’ї) треба приблизно 6,5 млн. т. у. п. на рік. Зрозуміло, що ДРЕС, які обслуговують широке коло споживачів електроенергії, повинні розташовуватися поблизу джерел палива. Оскільки передавати електроенергію на великі відстані не вигідно через чималі втрати в мережі, ДРЕС притягують до себе енергомісткі виробництва. Це можна сказати про великі електростанції Донецько-Придніпровського району (Придніпровська, Слов’янська, Вуглегірська тощо).
Фактор робочої сили. Фактор робочої сили останнім часом все менше впливає на формування галузевої структури господарства. Скоріш навпаки, структура господарства визначає географію розміщення трудових ресурсів. Це значною мірою стосується енергетичної галузі. Багато електростанцій породили так звані міста супутники, в яких живуть в основному енергетики. Наприклад Бурштинська і Добротворська ТЕС. Не можна в зв’язку з цим не згадати сумно відоме місто Прип’ять, породжене Чорнобильською АЕС [14].
Споживчий фактор. Як вже говорилося, географія розміщення споживачів електроенергії суттєво впливає на структуру теплоенергетики. Якщо електричний струм ще можна передавати на великі відстані, то то тепло від теплоцентралей не можна транспортувати далі ніж 30 км. (інакше воно розгубиться в мережі). Тому ТЕЦ споруджуються лише у великих містах.
Згадаємо ще екологічний фактор. Цей фактор протягом багатьох років мало враховувався або просто ігнорувався, за що ми, наші діти і онуки будемо ще довго розплачуватися. Не виняток і підприємства енергетичної галузі (ЧАЕС, Дніпровські ГЕС та ін.). Екологічні проблеми сучасної Української теплоенергетики будуть розглянуті в цій роботі окремим пунктом [15].
2. ЗАТ «Черкаська ТЕЦ» та довкілля міста Черкас
2.1 Загальні відомості про підприємство
Підприємство Черкаська ТЕЦ знаходиться в місті Черкаси на проспекті хіміків 76.

Рисунок 2.1 Місцерозташування підприємства
Воно займається виробництвом теплової та електроенергії. Сировиною для виробництва є природний газ та кам’яне вугілля, але основною сировиною є все таки вугілля через його економічну вигідність.
На підприємстві використовують вугілля двох видів українське та російське, але більшою популярністю користується російське вугілля через більше значення ККД. При згоранні в котлах палива утворюються слідуючі шкідливі речовини:
метали та їх сполуки
арсен та його сполуки ( у перерахунку на Арсен )
ванадій та його сполуки ( у перерахунку на ванадій )
мідь та її сполуки ( у перерахунку на мідь )
нікель та його сполуки ( у перерахунку на нікель )
ртуть та її сполуки ( у перерахунку на ртуть )
свинець та його сполуки ( у перерахунку на свинець )
хром та його сполуки ( у перерахунку на хром )
цинк та його сполуки ( у перерахунку на цинк )
речовини у вигляді суспендованих твердих частинок ( синтетичне волокно )
речовини у вигляді суспендованих тв. частинок менше 10 мкм (аерозолі)
сажа
сполуки азоту
двооксид азоту
азоту оксид
сполуки сірки
сірки двооксид
оксид вуглецю
вуглецю діоксид
метан
2.2.1 Характеристика сировини та викидів
В якості сировини підприємство використовує: природний газ, вугілля та воду
Природний газ та вугілля належать до не відновлюваних природних ресурсів. Ця обставина змушує розвідувальні нові родовища і разом з тим експлуатувати вже відкриті таким чином, щоб максимально вилучати з них копалини і раціонально, з найбільшою користю використовувати їх.
Природний газ широко використовується у промисловості. У доменних печах метан згоряє до вуглекислого газу, який реагуючи з коксом, утворює відновник оксид карбону (ІІ). Під час виробництва сталі мартенівським способом природний газ використовується як джерело теплоти. З цією ж метою застосовують метан і в скловарних печах.
Природний газ не лише спалюють, а й переробляють на різні цінні хімічні продукти. Він є сировиною для добування ацетилену, водню, що використовується в хімічному синтезі, наприклад аміаку. Сажа, добута з метану, використовується для виготовлення друкарської фарби, гумових виробів (як наповнювач).
Кам'яне́ вугі́лля (рос. уголь каменный, англ. black, bitoumi-nous, mineral coal; нім. Stein-kohle) — тверда горюча корисна копалина, один з видів вугілля викопного, проміжний між бурим вугіллям і антрацитом.
Характеристика Щільна порода чорного, іноді сіро-чорного кольору. Блиск смоляний або металічний. В органічній речовині кам'яного вугілля міститься 75-92 % вуглецю, 2,5-5,7 % водню, 1,5-15 % кисню. Містить 2-48 % летких речовин. Вологість 1-12 %. Вища теплота згоряння в перерахунку на сухий беззольний стан 30,5-36,8 МДж/кг. Кам'яне вугілля належить до гумолітів; сапропеліти і гумітосапропеліти присутні у вигляді лінз та невеликих прошарків.
Утворення кам'яного вугілля характерне майже для всіх геологічних систем від девону до неогену (включно); воно активно утворювалося в карбоні, пермі, юрі. Залягає кам'яне вугілля у формі пластів і лінзовидних покладів різної потужності (від десятків см до декількох десятків і сотень м) на різних глибинах (від виходів на поверхню до 2500 м і глибше).
Кам'яне вугілля характеризується нейтральним складом органічної маси. Воно не реагує зі слабими лугами ні в звичайних умовах, ні під тиском. Бітуми кам'яного вугілля, на відміну від вугілля бурого, представлені переважно сполуками ароматичної структури. У кам'яному вугіллі не виявлені жирні кислоти і естери, мало сполук зі структурою парафінів.
Вугільна речовина є неферомагнітною (діамагнітною), мінеральні домішки характеризуються парамагнітними властивостями. Магнітна сприйнятливість вугілля зростає зі збільшенням їх стадії метаморфізму. За своїми тепловими властивостями кам'яне вугілля наближається до теплоізоляторів.
Природний газ доставляється на підприємство по газотранспортній системі і подається в котли для спалювання, а вугілля доставляється у вагонах, після чого складається на складі звідки подається в дробілки а потім подрібнене надходить в спалювальні котли. Воду підприємство використовує в замкнутому циклі, але недостачу добирає із р Дніпро та свердловини в районі сокирно міста Черкаси.
2.2.2 Характеристика забруднюючих речовин та плата за забруднення
Монооксид азоту, NO — безбарвний газ з дуже низькою температурою кипіння (—151,8°С) і температурою плавлення (—163,6°С). У воді розчиняється важко: при звичайній температурі лише близько 5 см3 в 100 г води. Монооксид азоту належить до несолетворних оксидів: ні з водою, ні з основами, ні з кислотами він не реагує. Найбільш характерною властивістю монооксиду азоту є його здатність дуже легко сполучатися при звичайних умовах з киснем повітря з утворенням діоксиду азоту:
2NO + O2 = 2NO2 (1)
Ця реакція має величезне значення при виробництві нітратної кислоти. В лабораторіях монооксид азоту звичайно добувають взаємодією розведеної нітратної кислоти з міддю при деякому нагріванні за реакцією:
3Cu + 2HNO3 + 6HNO3 = 3Cu(NO3)2 + 2NO + 4H2O (2)
У промисловості монооксид азоту одержують у великих кількостях (для виробництва нітратної кислоти) каталітичним окисленням амоніаку. Монооксид вуглецю, оксид карбону (II), монооксид карбону, чадний газ CO Це безбарвний, дуже отруйний газ без запаху. Утворюється внаслідок неповного згоряння пального в автомобільних двигунах чи в опалюваних приладах, які працюють на вугіллі або на інших видах природного палива. У воді майже не розчиняється і не вступає з нею в хімічну взаємодію. Належить до несолетворних оксидів. Сажа або технічний вуглець — залишок від неповного окиснення вуглецевмісних речовин. Сажа складається переважно з аморфного вуглецю. Азбест Склад: CaMg3Si4O12, або CaO • 3MgO • 4SiO2; Вогнестійкі, луго- та кислототривкі, нетеплопровідні, діелектрики. Здатні розщеплюватися на тонкі міцні волокна. Поперечні зрізи елементарних волокон мають трубчасту будову із зовнішнім діаметром 26 нм, внутрішнім 13 нм і товщиною стінок 6,5 нм. Колір золотисто-жовтий, зелений до чорного, в розпушеному стані білий. Твердість 2—2,5. Щільність 2,5. Погано проводить тепло і електричний струм, в кислотах розчиняється. Міцність недеформованих волокон 3-3,3 ГПа, довжина — від часток мм до 50 мм. Розрізняють хризотил-А. та амфібол-А., які відрізняються за структурою та мінералогічними ознаками. Добувають в переважно з мінералів групи серпентину (хризоліт) і амфіболу (тремоліт, білий амфібол; рибекіт, блакитний амфібол, також називається крокодилітом).
Таблиця 2.1 Розрахунок плати за забруднення
| № | Забруднююча речовина | Валовий викид (т) | Плата за 1т (Грн) | К нп | К нас | Сума збитку |
| ПП | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1 | As | 0,294 | 199 | 1,35 | 1,25 | 98,72888 |
| 2 | V | 0 | 199 | 1,35 | 1,25 | 0 |
| 3 | Fe | 0,078 | 2 | 1,35 | 1,25 | 0,26325 |
| 4 | Cu | 0,028 | 87 | 1,35 | 1,25 | 4,11075 |
Розрахунок плати за забруднення
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 5 | 7 | |
| 5 | Ni | 0,276 | 2150 | 1,35 | 1,25 | 1001,363 | |
| 6 | Hg | 0,047 | 2260 | 1,35 | 1,25 | 179,2463 | |
| 7 | Pb | 0,212 | 2260 | 1,35 | 1,25 | 808,515 | |
| 8 | Cr | 0,427 | 1431 | 1,35 | 1,25 | 1031,125 | |
| 9 | Zn | 0,666 | 2 | 1,35 | 1,25 | 2,24775 | |
| 10 | Mn | 0,009 | 1376 | 1,35 | 1,25 | 20,898 | |
| 11 | Азбест | 0,025 | 381 | 1,35 | 1,25 | 16,07344 | |
| 12 | Сажа | 0 | 2 | 1,35 | 1,25 | 0 | |
| 13 | NO2 | 5423,2 | 53 | 1,35 | 1,25 | 485039,7 | |
| 14 | N2O | 10,815 | 53 | 1,35 | 1,25 | 967,2666 | |
| 15 | NH3 | 0,158 | 10 | 1,35 | 1,25 | 2,66625 | |
| 16 | HNO3 | 0,04 | 87 | 1,35 | 1,25 | 5,8725 | |
| 17 | SO2 | 16345 | 53 | 1,35 | 1,25 | 1461881 | |
| 18 | H2SO4 | 16344 | 87 | 1,35 | 1,25 | 2399559 | |
| 19 | CO | 0,91 | 2 | 1,35 | 1,25 | 3,07125 | |
| 20 | НМЛОС | 143,8 | 3 | 1,35 | 1,25 | 727,9774 | |
| 21 | Ангідрид фталевий | 2,418 | 87 | 1,35 | 1,25 | 354,9926 | |
| 22 | Акролеїн | 0,001 | 87 | 1,35 | 1,25 | 0,146813 | |
| 23 | Ацетон | 0 | 20 | 1,35 | 1,25 | 0 | |
| 24 | Бутилацетат | 0,023 | 87 | 1,35 | 1,25 | 3,376688 | |
| 25 | Гідризин - гідрат | 0,086 | 190 | 1,35 | 1,25 | 27,57375 | |
| 26 | Етилцелозольв | 0,004 | 3 | 1,35 | 1,25 | 0,02025 | |
| 27 | Етилацетат | 0,045 | 3 | 1,35 | 1,25 | 0,22788125 | |
| 28 | Ксилол | 0,251 | 3 | 1,35 | 1,25 | 1,270688 | |
| 29 | Толуол | 0,323 | 3 | 1,35 | 1,25 | 1,635188 | |
| 30 | Фенол | 0 | 242 | 1,35 | 1,25 | 0 | |
| 31 | Формальдегід | 0,001 | 132 | 1,35 | 1,25 | 0,22275 | |
| 32 | Циклогексанон | 0,002 | 3 | 1,35 | 1,25 | 0,010125 | |
| 33 | CH4 | 13,049 | 3 | 1,35 | 1,25 | 66,06056 | |
| 35 | Cl | 0,099 | 87 | 1,35 | 1,25 | 14,53444 | |
| 36 | HCL | 0,099 | 87 | 1,35 | 1,25 | 14,53444 | |
| 37 | F | 0,023 | 87 | 1,35 | 1,25 | 3,376688 | |
| 38 | HF | 0,005 | 87 | 1,35 | 1,25 | 0,734063 | |
| 39 | Фреони | 0,003 | 3 | 1,35 | 1,25 | 0,015188 | |
| 40 | Тетрахлоретан | 0,003 | 87 | 1,35 | 1,25 | 0,440438 | |
| Загальн сума збитку = 43518,38 | |||||||
2.2.3 Розрахунок категорії небезпечності підприємства
Категорія небезпечності підприємств розраховується за формулою:
(3)
Де: Мі – Кількість шкідливих викидів т/р
ГДК – гранично допустима концентрація речовини
а – клас небезпеки речовини
Таблиця 2.2 Характеристика категорій небезпечності підприємств:
| Категорія небезпечності | Значення КНП | СЗЗ | |
| 1 | 2 | 3 | |
| 1 | >106 | 1000 м | |
| 2 | 106>КНП>104 | 500 м | |
| 3 | 104>КНП>103 | 300 м | |
| 4 | 103>КНП>101 | 100 м | |
| 5 | KHn<101 | 50 м | |
У залежності від тієї чи іншої категорії небезпечності підприємства здійснюється облік викидів забруднюючих речовин в атмосферу і запроваджується періодичність контролю за викидами підприємств, а також призначається санітарно-захисна зона від джерел забруднень до житлових районів (СЗЗ).
Таблиця 2.3 категорії небезпечності підприємства
| № пп | Речовини | ГДК | КНР | Мі т/р | КНП |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | As | 2,0 | 1 | 0,294 | 0,03840957 |
| 2 | V | 150 | 3 | 0 | 0 |
| 3 | Fe | 0,9 | 4 | 0,078 | 0,11067942 |
| 4 | Cu | 0,1 | 2 | 0,028 | 0,19111969 |
| 5 | Ni | 0,1 | 2 | 0,276 | 3,74267233 |
| 6 | Hg | 25 | 1 | 0,047 | 2,3231E-05 |
| 7 | Pb | 0,01 | 1 | 0,212 | 179,792248 |
| 8 | Cr | 0,0015 | 1 | 0,427 | 14872,0983 |
| 9 | Zn | 10 | 2 | 0,666 | 0,02954721 |
| 10 | Mn | 0,5 | 2 | 0,009 | 0,0053933 |
| 11 | Азбест | 0,1 | 2 | 0,025 | 0,16493849 |
| 12 | Сажа | 0,05 | 3 | 0 | 0 |
| 13 | NO2 | 0,04 | 2 | 5423,2 | 4697365,12 |
| 14 | N2O | 0,9 | 1 | 10,815 | 68,4908923 |
| 15 | NH3 | 0,004 | 3 | 0,158 | 39,5 |
| 16 | HNO3 | 0,4 | 3 | 0,04 | 0,1 |
| 17 | SO2 | 0,1 | 3 | 16345 | 163450 |
| 18 | H2SO4 | 0,3 | 1 | 16344 | 112616770 |
| 19 | CO | 1,0 | 4 | 0,91 | 0,91862287 |
| 20 | НМЛОС | 0,7 | 2 | 143,8 | 1014,98377 |
| 21 | Ангідрид фталевий | 0,1 | 2 | 2,418 | 62,8771988 |
| 22 | Акролеїн | 0,03 | 2 | 0,001 | 0,01201551 |
| 23 | Ацетон | 0,35 | 4 | 0 | 0 |
| 24 | Бутилацетат | 0,1 | 4 | 0,023 | 0,26641278 |
| 25 | Гідризин гідрат | 0,01 | 1 | 0,086 | 38,7835329 |
| 26 | Етилцелозольв | 0,2 | 2 | 0,004 | 0,00618499 |
| 27 | Етилацетат | 200 | 3 | 0,045 | 0,000225 |
| 28 | Ксилол | 0,2 | 3 | 0,251 | 1,255 |
| 29 | Толуол | 0,6 | 3 | 0,323 | 0,53833333 |
| 30 | Фенол | 0,01 | 2 | 0 | 0 |
| 31 | Формальдегід | 0,035 | 2 | 0,001 | 0,00983358 |
| 32 | Циклогексанон | 0,07 | 2 | 0,002 | 0,00983358 |
| 33 | CH4 | 300 | 1 | 13,049 | 0,00484591 |
| 34 | Cl | 0,03 | 3 | 0,099 | 3,3 |
| 35 | HCL | 0,3 | 2 | 0,099 | 0,23662908 |
| 36 | F | 0,1 | 2 | 0,023 | 0,14799471 |
| 37 | HF | 0,5 | 2 | 0,005 | 0,00251189 |
| 38 | Фреони | 0,7 | 1 | 0,003 | 9,4284E-05 |
| 39 | Тетрахлоретан | 0,06 | 1 | 0,003 | 0,00614114 |
| КНП підприємства = 117 493 873 |
Підприємство відноситься до 1 класу небезпечності. Санітарно-захисна зона підприємства становить 1000 метрів.
Таблиця 2.13 – Перерахунок меж СЗЗ підприємства відповідно до переважаючих напрямів вітру
| Розрахунок | Пн | Пн-Сх | Сх | Пд.-Сх | Пд | Пд.-Зх | Зх | Пн-Зх |
| Р | 14,3 | 9,1 | 14,4 | 8,1 | 12,2 | 13,6 | 13,6 | 14,7 |
| Ро | 100/8=12,5 | |||||||
| Lo, м | 1000 | |||||||
| Р/Ро | 1,14 | 0,72 | 1,15 | 0,65 | 0,98 | 1,08 | 1,08 | 1,17 |
| L = Lo · Р/Ро, м | 1140 | 720 | 1150 | 650 | 980 | 1080 | 1080 | 1170 |

Рисунок 2.2 Роза вітрів
2.3 Характеристика водопостачання та водовідведення
Основна частина вод на підприємстві використовується у замкнутому циклі виробництва, тобто вода потрапляє на підприємство, нагрівається і подається споживачу, а охолоджена вода знову повертається підприємство. Під час використання води споживачем виникає недостаток води, який заповнюють із річки Дніпро, або із свердловини у районі Сокирно. В,що використовуються на побутові потреби очищуються і викидаються у річку Дніпро.
2.4 Природоохоронна діяльність підприємства
Підприємство витрачає за викиди в навколишнє середовище близько 9 млн. гривень. Черкаська ТЕЦ планує рукавні циклони на рукавні фільтри що значно зменшить кількість викидів у навколишнє середовище.
Висновки
При дослідженні мною було визначено, що підприємство чинить великий негативний вплив на навколишнє природне середовище. Основна частина вод на підприємстві використовується у замкнутому циклі виробництва, тобто вода потрапляє на підприємство, нагрівається і подається споживачу, а охолоджена вода знову повертається підприємство. Підприємство відноситься до 1 класу небезпечності. Санітарно-захисна зона підприємства становить 1000 метрів. Підприємство витрачає за викиди в навколишнє середовище близько 9 млн. гривень. Черкаська ТЕЦ планує рукавні циклони на рукавні фільтри що значно зменшить кількість викидів у навколишнє середовище.
Перелік посилань
Большая Советская Энциклопедия / Под ред. А.М.Прохорова. - 3-е изд. - М.: Советская энциклопедия, 1974.
Электрооборудование тепловых электростанций / А.Б.Будниц- кий и др. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Техника, 1967. - 294 с.
Гиршфельд В.Я. Режимы работы и эксплуатация тепловых электростанций. - М.: Энергия, 1980. - 288 с.
Гиршфельд В.Я., Морозов Г.Н. Тепловые электростанции: Учебник. - М.: Энергия, 1973. - 248 с.
Горшков A.C. Технико-экономические показатели тепловых электростанций. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Энергия, 1974. - 240 с.
Зайдель В.А. Строительство и монтаж тепловых электростанций
М.: Энергия, 1970. - 200 с.
Злобін Ю.А. Основи екології. - К.: Лібра, 1998. - 258 с.
Клушин Ю.А. Тепловые электростанции: Введение в специальность. - М.: Энергоиздат, 1982. - 144 с.
Козлов В.А. Электроснабжение городов. - Л.: Энергия, 1977. ~ 280 с.
Промышленные тепловые электростанции / М.И.Баженов, А.С- .Бородский и др. - М.: Энергия, 1979. - 296 с.
И. Російсько-український технічний словник / Укл. М.М.Матийко, О.М.Матийко, Н.С.Родзевич, Г.М.Гнатюк, A.M. Матвиенко. - К., 1961.- 80000 термінів.
Рыжкин В.Я. Тепловые электростанции. - М.; Л.: Энергия, 1967.
398 с.
Смирнов Л.П., Филатов Ф.П. Монтаж электрофильтров на тепловых электростанциях. - М.: Энергия, 1974. - 88 с.
Статистичний щорічник України за 1996 р. (Держ. комітет статистики України) / Відп. за вип. О.Г.Осауленко - К.: Укр, енциклопедія, 1997. - 618 с.
Тепловые и атомные электростанции: Учебник для вузов / Л.С.Стерман и др. - М.: Энергоиздат, 1982. - 456 с.