Оцінка рівня забруднення автотранспортом повітря оксидом вуглецю м. Черкаси
Метанол - ефективне паливо для двигунів внутрішнього згорання. Використання 100% метанолу не можливо тому що, він токсичний. В бензині знаходиться більше 0,1.
Етанол - використовується як добавка до палива, розчиняється в вуглекислоті. Використання 20% етанолу.
Прості ефіри як паливо мають перевагу. Використовується як добавка до палива. Ефіри додається в автомобільні бензини диметиловий і диетиловий ефір. Діметил добавляється в камеру горіння до рідкого газу метанолу, або стандартному дизельному паливі. Збільшується емісія оксидів азоту.
Біодизель це паливо вироблене з рослинних олій або тваринних жирів. В залежності від сировини, фізичні властивості біодизелю можуть змінюватись в ту чи іншу сторону, виробляється з рапсової олії. Біодизель є економічно вигідним.
2. Оцінка розрахунковим методом рівня забруднення автотранспортом повітря оксидом вуглецю визначених модельних ділянок в
м. Черкаси
2.1 Геоморфологічні особливості міста Черкаси
Місто Черкаси розміщено в області північно-східного схилу гірського утворення - Українського кристалічного щита, який поступово опускається в напрямку річки Дніпро.
Кристалічний фундамент міста залягає на глибині 400 - 600 метрів і складений найдавнішими докембрійськими породами. Кристалічний масив у межах міста розсічений двома поперечними розломами: в районі Соснівки - Соснівський і в південно-західній частині - Черкаський.
Давні докембрійські утворення, покриті відкладаннями осадового чохла, які залягають на еродованій поверхні кристалічного фундаменту. Потужність їх у районі розташування міста досягає 200 метрів.
За географічним районуванням територія відноситься до Ірдинсько-Тясминської ерозійної акумулятивної терасової рівнини на палеогеновій основі.
Для центральної частини міста в геологічному розрізі характерні утворення бучатої свити-вуглисті піски й глини. Наявність залишків мікрофітопланктону підтверджує прибережно-морський характер їх седиментації.
У терасовому комплексі річки Дніпро в межах міста виділені друга та третя надзаплавні тераси. Переважна частина площі міста розміщена в межах надзаплавної тераси. Враховуючи те, що в основі тераси залягає потужна товща алювіально-флювіогляціальних відкладень, вік її можна віднести до верхньочетвертинного.
Безпосередньо до третьої тераси примикає друга надзаплавна тераса абсолютні відмітки якої становлять 90-93 метри. Відкладання цієї тераси виходять на денну поверхню у вигляді прибережної смуги річки Дніпро шириною до 150 метрів.
Виявлені в межах міста юрські відкладення, представлені породами континентальної і морської фауни. Максимальна потужність утворень юрських досягає 52,8 метрів. Серед континентальних у складі юрської товщі представлені руслові та озерно-болотні відкладення.
Для юрських нашарувань характерний значний вміст спор деревовидних папоротей, у вугличних пісках цього періоду знайдені рідкісні фауністичні залишки молюсків.
2.2 Метеорологічні особливості міста Черкас
На формування термічного режиму, крім залежності від географічної широти, впливають особливості атмосферної циркуляції та підстилаючої поверхні. Вплив кожного з цих факторів на протязі року неоднаковий.
Так узимку на температурний режим істотно впливає атмосферна циркуляція повітря. У теплий період року термічний режим визначається радіаційними, поряд із якими значну роль відіграє підстилаюча поверхня. Основною з характеристик, що відображає фізико-географічні особливості міста є середня місячна температура повітря. Таблиця 2.1
Таблиця 2.1-Середня місячна температура повітря (°С)
| Місяць | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | Рік |
|
Середні значення |
5,8 |
5,6 |
0,4 |
7,6 |
14,9 |
17,8 |
20,0 |
19,8 |
14,0 |
7,2 |
1,4 |
3,5 |
7,2 |
| Абсолютний мінімум температури | 36 |
37 |
29 |
13 |
3 |
2 |
4 |
2 |
5 |
23 |
24 |
31 |
37 |
|
Абсолютний максимум температури |
12 |
11 |
22 |
30 |
32 |
37 |
38 |
38 |
37 |
29 |
24 |
13 |
38 |
Середньорічна температура повітря складає 7,2 °С, найнижча вона в січні мінус 5,8 °С, найвища - в липні 20 °С. Інтенсивне підвищення температури відзначається від березня до квітня і від квітня до травня. Абсолютний мінімум температури має негативне значення з вересня до травня. Найбільш низька температура мінус 37°С спостерігається у лютому. Найбільш високі значення місячного абсолютного мінімуму 4°С можуть бути у липні місяці. Сума річних опадів 450-480 мм, за рік випадає в середньому 490-500мм, але бувають роки, коли опадів випадає менше.
Початок весни в Черкасах наступає 15-20 березня. Бувають пізні і рані весни. За початок літа вважається дата переходу середньодобової температури повітря через плюс 15°С. Середня температура за літо складається плюс 19°С. Вологі західні вітри приносять значну кількість опадів. Характерною особливістю літнього періоду є громові зливи. В окремі роки влітку спостерігаються посушливі періоди. Осінь Черкасах настає з переходом добової температури плюс 10°С і більш низьких. На протязі осені спостерігається загальне зниження температури.
Прямий вплив на характер забрудненості повітря у місті чинить напрям вітру. Протягом року у місті мають перевагу вітри північного, північно-західного і східного напрямків. У річному русі найменша швидкість вітру припадає на літній період близько 3,2 м/с. Взимку швидкість вітру досягає 4,6 м/с. Дані подані в таблиці 2.2
Таблиця 2.2 - Середня місячна і річна швидкість вітру (м/с)
| Місяць | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | Рік |
| Швидкість вітру, м/с | 4,5 |
4,6 |
4,5 |
4,2 |
3,7 |
3,4 |
3,1 |
3,1 |
3,2 |
3,5 |
4,0 |
4,6 |
3,9 |
Таблиця 2.3 - Середня швидкість вітру за липень, січень, рік у місті Черкас
| Місяць | Пн | ПнСх | Сх | ПдСх | Пд | ПдЗх | Зх | ПнЗх |
| Січень | 5,6 | 3,9 | 4,9 | 4,2 | 4,2 | 4,4 | 5,3 | 6,0 |
| Липень | 4,4 | 3,7 | 3,4 | 2,7 | 3,5 | 3,5 | 4,5 | 4,5 |
| Рік | 4,7 | 4,0 | 4,1 | 3,8 | 4,2 | 4,1 | 4,7 | 5,1 |

Рисунок 2.1 - Січнева роза вітрів

Рисунок 2.2 - Липнева роза вітрів.

Рисунок 2.3-Роза вітрів за рік
2.3 Методика оцінки рівня забруднення СО
Визначаємо тип вулиці, поздовжній нахил, відносну вологість повітря, тип перехрестя та інтенсивність руху автомобілів на годину (N).
Таблиця 2.4
| Тип вулиці |
Поздовжній нахил |
Швидкість вітру, м/с | Відносна вологість % | Тип перехрестя |
Інтенсивність Руху на год (N) |
| Дорога з багатоповерховою забудовою з двох боків | 0 | 1 |
100 |
Регульоване з світлофорами, звичайне. | 200 |
| Міська вулиця з односторонньою забудовою | 4 | 3 | 80 |
Саморегульоване |
300 |
|
Вулиця з одноповерховими будівлями |
6 | 4 | 70 | Не регульоване зі зниженням швидкості | 350 |
Визначаємо склад автотранспорту в долях одиниць: 0,05 з великою вантажопідйомністю з дизельними двигунами 0,05 - автобусів, 0,7 - легкових автомобілів. Вираховуємо концентрацію СО за формулою:
=
де
-
фонове забруднення
атмосферного
повітря нетранспортного
походження,
мг/м3
- сумарна інтенсивність
руху автомобілів
на міській
дорозі, автом/
годину, у
- коефіцієнт
токсичності
автомобілів
за викидами
в атмосферне
повітря оксидів
вуглецю,
- коефіцієнт,
що враховує
аерацію місцевості,
- коефіцієнт,
що враховує
забруднення
атмосферного
повітря оксидом
вуглецю в залежності
від величини
поздовжнього
нахилу,
- коефіцієнт,
що враховує
зміни окису
вуглецю в залежності
від швидкості
вітру.
- те ж у залежності
від відносності
повітря,
- коефіцієнт
збільшення
забруднення
атмосферного
повітря оксидом
вуглецю.
Коефіцієнт токсичності автомобілів розраховуємо за формулою:
=
,
- склад автотранспорту
в частках одиниці,
- табличне значення.
Порівняти одержану концентрацію СО з ГДК чадного газу (СО) для повітря (5 мг/м3) (1977 рік). Беручи до уваги наближення автошляху до житлових та адміністративних будівель, зробити висновок щодо екологічної ситуації в досліджуваному районі. Нахил визначити приблизно, вітер визначити анемометром, або (приблизно). На кожній точці спостережень провести оцінку вулиці:
Тип вулиці;
Нахил;
Швидкість вітру;
Відносна вологість повітря: психрометр (приблизно);
Наявність захисної смуги з дерев;
За даними підрахунків розрахувати завантаженість вулиць автотранспортом за добу. Порівняти отримані дані з ГОСТ - 17.2.2 03-77;
Низька інтенсивність руху - 2,7-8 тис. автомобілів на добу;
Середня інтенсивність руху - 8-17 тис. автомобілів на добу;
Висока інтенсивність руху - 17-27 тис. автомобілів на добу;
Регулювання частоти двигунів ВАЗ з заміром вмісту "СО" у відпрацьованих газах в режимі холостого ходу.
Вміст СО в відпрацьованих газах при мінімальній частоті обертів коленвала не повинно перевищувати значення табл.2.
| Марка двигуна | Частота оберта коленвала мин-1 | Вміст СО в відпрацьованих газах,% не більше | ||
| Для автомобилей виготовлених | ||||
| До 01.07.78 | с 01.07.78 до 01.01.80 | с 01.01.80 | ||
| 1. n мин. холостого хода | ||||
| ВАЗ-2101, 2102, 21011, 2103, 2106, 2121 | 720 - 800 | 3,5 | 2 | 1,5 |
| ВАЗ-2105, 2107 | 820 - 900 | - | - | 1,5 |
| ВАЗ-2108, 21081, 21083, 21051, 21053 | 720 - 800 | - | - | 10 |
| 2.0.6 n ном. Холостого хода | ||||
| ВАЗ-2101, 2102, 21011, 2103, 2105, 2107 | 3300 - 3400 | 2 | 1,5 | 1 |
| ВАЗ-2106 | 3100 - 3200 | 2 | 1,5 | 1 |
| ВАЗ-2121 | 3200 - 3300 | 2 | 1,5 | 1 |
| ВАЗ-2108, 21081, 21083, 21051, 21053 | 3300 - 3400 | - | - | 1 |
ГОСТ 17.2.2 03-87 Дійсний стандарт розповсюджується на автотранспортні засоби з бензиновими двигунами, виготовленими в СРСР.
Стандарт установлює норми гранично допустимого вмісту СО и углеводородів в відпрацьованих газах автомобилей при роботі двигуна на режимах холостого хода, а також методи їх обрахунку.
Стандарт не розповсюджується на автомобілі, повна маса яких менше 400 кг або максимальна швидкість не перевищує 50 км/год, на автомобілі з двухтактними і роторними двигунами, на автомобілі високого класу, а також на автомобілі, які експлуатуються в високогорних умовах.
2.4 Дослідження модельних ділянок
2.4.1 Модельна ділянка №1 " вул. Котовського - бул. Шевченка"
Перша модельна ділянка для дослідження рослин була вибрана мною на вулиці Косовського і бул. Шевченка. Вздовж вулиці розташовані дев'яти поверхові і пяти поверхові будинки. Дорога асфальтована, вздовж вулиці ростуть зелені насадження: дерева фруктові і декоративні та кущі, трав'янисті рослини. На вулиці спостерігається активна зона вітрів, які дмуть з заходу на схід. Ширина дослідженої ділянки 5 метрів. Грунти переважно чорнозем змішаний з піском і щебенем. Зелена зона вздовж вулиць має в строєні стоянки для автомобілів. Вулиця має двосторонній рух автотранспорту.
По вулиці Котовського спостерігається рух тролейбусів мікроавтобусів, вантажівок, легкових автомобілів, мотоциклів.
Обрахунок завантажування на перехресті вул. Котовського-бул. Шевченка автотранспортом проводилось разово за одну годину. Кількість за годину 1188 автомобілів. Обраховуємо завантаження дослідженої вулиці за добу: 28512 автомобілів. Інтенсивність руху на вулиці є високою.
Таблиця 2.5 - Кількість автомобілів, проїхавших за одну годину на перехресті вул. Косовського - бул. Шевченка.
| Час | Тип автомобіля | Число одиниць |
60 хв |
Легковий | 1086 |
| Вантажний | 6 | |
| малої місткості | 6 | |
| Автобуси | 90 |
Визначаємо склад автотранспорту в долях одиниць: 0,15 з великою вантажопідйомністю з дизельними двигунами 0,25 - автобусів, 0,3 - легкових автомобілів.
Дослідження проводилося на міській вулиці з багатоповерховою забудовою з двох сторін, нахил 0, зі швидкістю вітру 3 м/с з інтенсивністю руху автомобілів - 1188 автомашин (N). Обраховуємо завантаження дослідженої вулиці за добу 28512 автомобілів. Визначаємо коефіцієнт токсичності автомобілів:
Визначаємо рівень забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю:
ГДК викидів автотранспорту за оксидом вуглецю дорівнює 5мг/м3. Рівень забруднення атмосферного повітря перевищує ГДК в 16 раз.
2.4.2 Модельна ділянка № 2 перехрестя вул. Ільїна - Котовського
Друга модельна ділянка була вибрана на перехресті вулиць Ільїна - Котовського. Ця ділянка розташована між центром і Південно-західним районом. Вздовж вулиці Ільїна розташовані одно поверхові, п'яти поверхові, дев'яти поверхові будинки. Дорога асфальтована, вздовж вулиці ростуть зелені насадження. Ширина дослідженої ділянки 4 метри. Грунти вкриті піском і щебенем. По вулиці Ільїна спостерігається рух мікроавтобусів, вантажівок, легкових автомобілів, мотоциклів.
Таблиця 2.5 - Кількість автомобілів, проїхавших за одну годину по " перехрестя вул. Ільїна - Котовського"
| Час | Тип автомобіля | Число одиниць |
60 хв |
Легковий | 900 |
| Вантажний | 6 | |
| малої місткості | 6 | |
| Автобуси | 25 |
Визначаємо склад автотранспорту в долях одиниць: 0,15 з великою вантажопідйомністю з дизельними двигунами 0,25 - автобусів, 0,3 - легкових автомобілів.
За годину кількість рухомого автотранспорту 937 одиниць. Обраховуємо завантаження дослідженої вулиці за добу 22488 автомобілів, нахил 0, зі швидкістю вітру 3 м/с з інтенсивністю руху автомобілів - 937 (N)
Визначаємо коефіцієнт токсичності автомобілів:
Вираховуємо концентрацію СО за формулою:
Визначаємо
рівень забруднення
атмосферного
повітря оксидом
вуглецю:
![]()
Рівень забруднення атмосферного повітря перевищує ГДК в 13 разів.
2.4.3 Модельна ділянка №3 (перехрестя вул. Сумгаїтська - Одеська)
Вона розташована в південно-західному районі міста. Район густонаселений. На вулиці спостерігався інтенсивний рух автотранспорту. Дорога асфальтована, вздовж вулиці ростуть густі зелені насадження: липи, тополі, різні кущі. Ширина магістралі понад 10 метрів. Дорога має двосторонній рух. Вздовж дороги багато автостоянок і АЗС.

Рисунок 2.4 3 - Карта-схема модельної ділянки № 3 - "перехрестя вул. Сумгаїтська - вул. Одеська"
Забруднення "перехрестя вул. Сумгаїтська - вул. Одеська" є надзвичайно високим. На вулиці спостерігається інтенсивний рух автотранспорту. Викиди вихлопних газів автотранспорту сильно забруднюють атмосферне повітря і сильно впливають на стан зелених насаджень.
Обрахунок завантажування вулиці автотранспортом проводилось разово за одну годину. Дані по обчисленню зазначені в таблиці 2.4 3
Таблиця 2.4.3 - Кількість автомобілів, проїхавших за одну годину по "перехрестю вул. Сумгаїтська - вул. Одеська"
| Час | Тип автомобіля | Число одиниць |
60 хв |
Легковий | 1200 |
| Вантажний | 30 | |
| малої місткості | 42 | |
| Автобуси | 100 |
За годину кількість рухомого автотранспорту 1372 одиниць. Обраховуємо завантаження дослідженої вулиці за добу 32928 автомобілів.
Дослідження проводилося на міській вулиці з багатоповерховою забудовою, нахил 2, зі швидкістю вітру 4 м/с з інтенсивністю руху автомобілів - 1372(N). Визначаємо коефіцієнт токсичності автомобілів
Визначаємо рівень забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю:
Рівень забруднення атмосферного повітря перевищує ГДК в 34 рази.
2.4.4 Модельна ділянка №4 (перехрестя вул. Благовісна - Добровольского)
Вона розташована в південно-західному районі міста. Район густонаселений. На вулиці спостерігався інтенсивний рух автотранспорту. Дорога асфальтована, вздовж вулиці ростуть густі зелені насадження: липи, тополі, різні кущі. Ширина магістралі 10 метрів. Дорога має двосторонній рух. Вулиця благовісна входить в вулицю Чигиринську.

Рисунок 2.4.4 - Карта-схема модельної ділянки № 4 - "перехрестя вул. Благовістна - вул. Добровольського"
Забруднення "перехрестя вул. Благовістна - вул. Добровольського є надзвичайно високим. На вулиці спостерігається інтенсивний рух автотранспорту. Викиди вихлопних газів автотранспорту сильно забруднюють атмосферне повітря і сильно впливають на стан зелених насаджень.
Обрахунок завантажування вулиці автотранспортом проводилось разово за одну годину. Дані по обчисленню зазначені в таблиці 2.4 4
Таблиця 2.4.4 - Кількість автомобілів, проїхавших за одну годину по "перехрестю вул. перехрестя вул. Благовісна - Добровольского "
| Час | Тип автомобіля | Число одиниць |
60 хв |
Легковий | 545 |
| Вантажний | 80 | |
| малої місткості | 30 | |
| Автобуси | 215 |
Дослідження проводилося на міській вулиці нахил 0, зі швидкістю вітру 3 м/с з інтенсивністю руху автомобілів - 870(N). Обраховуємо завантаження дослідженої вулиці за добу 20880 автомобілів.
Коефіцієнт токсичності автомобілів
![]()
Визначаємо рівень забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю
![]()
Рівень забруднення атмосферного повітря перевищує ГДК в 22 рази.
2.4.5 Модельна ділянка №5 (перехрестя вул. Ільїна - вул. Парижської комуни)
Район густонаселений. На вулиці спостерігався інтенсивний рух автотранспорту. Дорога асфальтована, вздовж вулиці ростуть густі зелені насадження: липи, каштани, тополі, різні кущі. Ширина магістралі 5 метрів. Дорога має односторонній рух.

Рисунок 2.4 5 - Карта-схема модельної ділянки № 5 - "перехрестя вул. Ільїна - вул. Паризької Комуни"
Таблиця 2.4 6 - Кількість автомобілів, проїхавших за одну годину по " перехрестя вул. Ільїна - вул. Паризької Комуни "
| Час | Тип автомобіля | Число одиниць |
60 хв |
Легковий | 1050 |
| Вантажний | 78 | |
| малої місткості | 15 | |
| Автобуси | 72 |
Дослідження проводилося на міській вулиці нахил 0, зі швидкістю вітру 3 м/с з інтенсивністю руху автомобілів - 1215(N). Обраховуємо завантаження дослідженої вулиці за добу 29160 автомобілів.
Коефіцієнт токсичності автомобілів
![]()
Визначаємо рівень забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю
![]()
Рівень забруднення атмосферного повітря перевищує ГДК в 31 раз.
2.4.6 Модельна ділянка №6 (бул. Шевченко - вул. Сєдова)
Район густонаселений. На вулиці спостерігався інтенсивний рух автотранспорту. Дорога асфальтована, вздовж вулиці ростуть густі зелені насадження: липи, каштани, кущі. Ширина магістралі 4-5 метрів. Дорога має односторонній рух, по одній стороні.

Рисунок 2.4 6 - Карта-схема модельної ділянки № 6 - "перехрестя бул. Шевченко - вул. Сєдова "
Таблиця 2.4 6 - Кількість автомобілів, проїхавших за одну годину по " перехрестя бул. Шевченко - вул. Сєдова "
| Час | Тип автомобіля | Число одиниць |
1 год |
Легковий | 440 |
| Вантажний | 30 | |
| малої місткості | 20 | |
| Автобуси | 135 |
Дослідження проводилося на міській вулиці нахил 0, зі швидкістю вітру 3 м/с з інтенсивністю руху автомобілів - 625(N). Обраховуємо завантаження дослідженої вулиці за добу 15000 автомобілів.
Коефіцієнт токсичності автомобілів
![]()
Визначаємо рівень забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю
![]()
Рівень забруднення атмосферного повітря перевищує ГДК в 17раз.
2.4.7 Модельна ділянка №7 (бул. Шевченка - отель Черкаси)
Район густонаселений. На вулиці спостерігався інтенсивний рух автотранспорту. Дорога асфальтована, вздовж вулиці ростуть густі зелені насадження: липи, каштани, кущі. Ширина магістралі 4-5 метрів. Дорога має односторонній рух, по одній стороні.

Рисунок 2.4 7 - Карта-схема модельної ділянки № 7 - "перехрестя бул. Шевченко - Отель Черкаси"
Таблиця 2.4.7 - Кількість автомобілів, проїхавших за одну годину по " перехрестя бул. Шевченко - Отель Черкаси"
| Час | Тип автомобіля | Число одиниць |
60 хв |
Легковий | 780 |
| Вантажний | 12 | |
| малої місткості | 24 | |
| Автобуси | 270 |
Дослідження проводилося на міській вулиці нахил 0, зі швидкістю вітру 3 м/с з інтенсивністю руху автомобілів - 1086(N). Обраховуємо завантаження дослідженої вулиці за добу 26064 автомобілі.
Коефіцієнт токсичності автомобілів
![]()
Визначаємо рівень забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю
![]()
Рівень забруднення атмосферного повітря перевищує ГДК в 28 раз
2.4.8 Модельна ділянка №8 (бул. Шевченка - Площа 700 річчя)
Район густонаселений. На вулиці спостерігався інтенсивний рух автотранспорту. Дорога асфальтована, вздовж вулиці ростуть зелені насадження: липи, каштани, ялини, кущі. Ширина магістралі 10 метрів. Дорога має двухсторонній рух, по одній стороні.

Рисунок 2.4 8 - Карта-схема модельної ділянки №8 - " бул. Шевченко - Площа 700 річчя "
Таблиця 2.4 8 - Кількість автомобілів, проїхавших за одну годину по " бул. Шевченко - Площа 700 річчя "
| Час | Тип автомобіля | Число одиниць |
1 год |
Легковий | 375 |
| Вантажний | 25 | |
| малої місткості | 25 | |
| Автобуси | 180 |
Дослідження проводилося на міській вулиці нахил 0, зі швидкістю вітру 3 м/с з інтенсивністю руху автомобілів - 605(N). Обраховуємо завантаження дослідженої вулиці за добу 14520 автомобілів.
Коефіцієнт токсичності автомобілів
![]()
Визначаємо рівень забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю
![]()
Рівень забруднення атмосферного повітря перевищує ГДК в 24 рази
2.4.9 Модельна ділянка №9 (вул Дахнівська - зупинка парк 50 річчя)
Район густонаселений. На вулиці спостерігався інтенсивний рух автотранспорту. Дорога