Екологiчна ситуацiя Чернігівської області
Чернiгiвський державний педагогiчний
Унiверситет iменi Т.Г. Шевченка
Реферат
На тему: Екологiчна ситуацiя Чернiгiвщини
Виконав: студент 42 групи IПФ
Верхуша Юрiй Миколайович
Перевiрив: викладач
Яцун Олексiй Iванович
Чернiгiв,2005
Вступ
Чернігівська область розташована на півночі України в Поліській і Лісостеповій зонах Придніпровської низовини, в басейні річки Десни. На заході і північному заході межує з Гомельською областю Білорусі, на півночі - з Брянською областю Росії, на сході - із Сумською, на півдні - з Поптавською, на південному заході - з Київською областями України. Середня висота над рівнем моря - 120 метрів, на північному сході - 200 метрів, на південному заході - ] 20-150 метрів.
За своєю територією Чернігівщина посідає друге місце в Україні серед областей і автономної республіки Крим і займає площу 31,9 тис. кв.км (5% всієї території країни).
Клімат області помірно-континентальний, з досить теплим літом і порівняно м'якою зимою. Середня температура січня від -б °С до -7 °С, липня -+ 18 °С-+20 °С.
Надра Чернігівщини багаті корисними копалинами. Сировинний потенціал регіону на 59,7% складається з паливно-енергетичних корисних копалин - нафти, гачу, конденсату, торфу, 31,3 % загальних мінеральних ресурсів належить будіпспьній сировині; 8,5% - води прісної та мінеральної; 0,5% - нерудних корисних копалин для металургії.
Гідрографічна мережа належить до басейну Дніпра. Територією області протікають великі річки: Дніпро (91км), Десна (505 км); середні річки: Сож (30 км), Судость (17 км), Сейм (56 км), Снов (190 км), Остер (195км), Трубіж (15 км), Супой (25 км),Удай (195 км), а також 1560 малих річок.
В цілому на території області налічується 1570 річок різної довжини.
Загальна довжина річкової мережі складає 8336 км, в т.ч. великих річок - 596 км, середніх - 723 км, малих річок - 7017 км.
Густота річкової мережі області 0,26 - 260 м на 1 км2.
В області налічується 26 великих озер, загальною площею 9,16 км2, в чому числі 9 озер понад 0,5 км2 кожне, 9 озер понад 0,2 км2 і 8 - менше 0,2 км2, псі попи розташовані в основному в заплавах річки. Десна.
Загальна площа земель в Чернігівській області, зайнятих водними об'єктами, за даними земельною кадастру, станом на 01.01.2003 року складає 67,53 тис. га (2,12 % території області), в тому числі: під річками та струмками,- 17,68 тис. га, під каналами, колекторами та канавами 10,22 тис. га; під озерами і а прибережними смугами - 10,54 тис. га, під водосховищами і ставками 29,09 тис. га
Природні ресурси Десни мають важливе значення для розвитку продуктивного потенціалу Дніпра Десна є другою за величиною на території басейну Дніпра річкою, після Прип'яті, за загальною площею басейну (88,9 тис.км2) та першою за довжиною (1130 км) лівобережною притокою Дніпра. В басейні Десни в середній за водністю рік формується біля 22 % поверхневого стоку Дніпра і біля 15 % стоку усіх річок його основних притоків.
У середній за водністю рік ресурси місцевого річкового стоку становлять 3,460 км , транзитний стік дорівнює 27,637 км . Загальні ресурси річкового стоку оцінюються в середньому об'ємом 31,90 км.
Річки області відносяться до рівнинних з швидкістю течії 0,1-0,3 м/сек. Живлення переважно атмосферне з помітною участю ґрунтових вод. Основна частина стоку (57%) проходить у весняну повінь. Річки використовуються для побутового, промислового, сільськогосподарського водопостачання та транспорту.
Протягом 2002 року для покращання водності річок, екологічної обстановки на них, проводились водоохоронні заходи: розчищення русел, посадка лісових культур у прибережних смугах, облаштування знаками та інше.
Для стабільного водозабезпечення, яке має сезонне коливання, побудовані штучні водоймища. В області нараховується 683 ставки загальною площею 7781,35 га і можливим об'ємом наповнення 102,51 млн.куб.м. З наявних 15 водосховищ площею дзеркала 1935 га, об'ємом води 35,41 млн.куб.м у 2002 році були не заповнені 3 водосховища, частково заповнені–3.Використовуються вони в основному для риборозведення, водогосподарських потреб, а також як протиерозійні і протипожежні водойми.
Загальний забір з поверхневих джерел становить 64,04 млн.куб.м , якісний склад не відрізняється від минулорічних.
В області налічується понад 70 видів ссавців, 289 видів птахів, з яких 45 є осілими, а решта або прилітають на гніздування (достовірно гніздяться 188 видів), або зустрічаються під час весняного чи осіннього перельотів, 7 вид» плазунів, 11 видів земноводних, біля 40 видів риб. Зустрічається багато видії тварин, занесених до Червоної книги України, МСОП, Європейського Червоного списку, більшість з яких є представниками видів комах та птахів.
1 Атмосферне повітря
За даними обласного управління статистики у 2002 р. 592 підпри'ємства у своїй діяльності здійснювали викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря .
Об'єм викидів від стаціонарних джерел у 2002 році склав 21,612 тис.тонн, що на 3,444 тис. тонн (15,9%) більше, в порівнянні з 2001 р. Серед забруднюючих речовин 85,25% складають газоподібні та рідкi речовини, або 18,424 тис. тонн; 14,75% - тверді, або 3,188 тис. тонн.
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) та пересувними джерелами - табл.2.1.1.
Табл. 2.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря
| Викиди по області | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. |
|
Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис. тонн вт.ч.: |
64,183 | 66,675 | 69,711 |
| - від стаціонарних джерел забруднення, тис. Тонн | 20,1.64 | 18,168 | 21,612 |
| - від автотранспорту, тис. Тонн | 44,019 | 48,507 | 48,099 |
Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в області залишаються КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова", підприємства нафтогазопереробної промисловості, підприємства магістральних газопроводів (табл.2.1.3).
На КЕП "Чернігівська ТЕЦ" збільшення викидів (32,9%) відбулосі за рахунок збільшення відсотку використання палива : вугілля на 44,5, природного газу - на 33,9%. Зміна потоків газу на магістральних газопроводах, нестабільність режимів транспортування газу, зупинки газомотокомпресорів (обумовлені необхідністю проведення ремонту зношеного обладнання), ремонтно профілактичні роботи (збільшення кількості продувок газом свердловин: шлейфів, проведення геофізичних досліджень) призвели до збільшення викидів (30%) по Чернігівському лінійному виробничому управлінню магістральних газопроводів.
Для зменшення викидів в атмосферу виконано ряд заходів:
- газифіковано 6 котелень області, це виключило викиди золи та сірчаного ангідриду майже на 100 тонн;
- на Гнідинцівському газопереробному заводі досягнуто зменшенні викидів шкідливих речовин (16%) за рахунок постiйного дотриманая технологічних параметрів на виробництві, реконструкції установки з підготовки нафти, паливна естакада стала із закритим циклом наливу з цеху відвантаження, регулювання та налагодження котлів опалення та печей підігрівачів, призупинення роботи на 6 місяців 3 котелень погашення 1 факелу;
- на КЕП "Чернігівська ТЕЦ" зроблено ремонт золоуловлювачів, котлів № 1 -4;
- регулювання та налагоджування котлів опалення: в 2002 р. проведено налагоджувальні роботи на 30 котлах опалення, що дало змогу зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря до 10%.
Близько 70% (48,099 тис. тонн) до загального об'єму викидiв забруднюючих речовин в атмосферне повітря припадає на пересувні джерела забруднення.
У травні - червні, вересні 2002 р. спільно з працівниками Державтоінспекції проведено операцію "Чисте повітря". Під час провсдення операції перевірками були охоплені автотранспортні засоби автопідприємств та організацій (7399 од.), індивідуальний транспорт ( 3927 од.) При виконанні замірів на викиди чадного газу (СО), вуглеводнів, димності, виявлено 1575 порушень (13,9 %) стандартів ( в 2001 році - 16,2 %).
Постійно діють контрольно-регулювальні пункти в м. Чернігів, Ніжин, Прилуки, Бахмач, Бобровиця, в смт. Ріпки.
На підприємствах проводиться робота по інвентаризації стаціонарних джерел забруднення та робота по затвердженню нормативів гранично допустимих викидів.
Станом на 31.12.2002 р., відповідно до постанови КМУ від 13.12.2001 р. № 1655 "Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря", в області взято на державний облік 265 об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря , не взято - 184 об'єктів.
Чернігівським обласним центром з гідрометеорології проводились спостереження за станом забруднення атмосферного повітря в м. Чернігів на двох стаціонарних постах.
Загальний рівень забруднення повітря в місті був нижче середнього по території спостережень гідрометслужби України.
Протягом 2002 р. в атмосферному повітрі міста спостерігався підвищений вміст окису азоту (1,6 ГДК). Середньорічні концентрації інших основних домішок дорівнювали: по двоокису сірки - 0,5 ГДК, по окису вуглецю - 0,3 ГДК, по пилу - 0,1 ГДК. Середньорічний вміст важких металів (залізо, кадмій, марганець, мідь, нікель, хром, цинк) був значно нижчий ГДК.
У порівнянні з попереднім роком спостерігалось незначне зниження рівня забруднення атмосферного повітря пилом та окисом вуглецю, незначне підвищення двоокису азоту. Вміст інших домішок не змінився.
За даними обласної санітарно-епідеміологічної станції спостереження за станом атмосферного повітря проводиться на маршрутних постах в м.м. Чернігові, Ніжині, Пилуках, Н-Сіверському по пилу, сірчаному ангідриду, окису вуглецю, двоокису азоту, фенолу, формальдегіду, сірчаній кислоті, толуолу, аміаку, свинцю, сірководню, бензолу.
Питома вага результатів дослідних проб атмосферного повітря в житловій забудові населених пунктів, що перевищують ГДК , складає 3,8% проти 6,07% в 2001 р., в сільських поселеннях - 12,7%.
2 Водні ресурси
Загальний забір води у 2002 році в області згідно форм статистичної здатності 2ТП (водгосп) становить 133,2 млн.куб.м.
У порівнянні з 2001 роком (140,9 млн.куб.м ) забір свіжої води зменшився на 7,7 млн.куб.м (5,46 %) (рис. 2.1)
У зв'язку зі спадом виробництва зменшився забір як підземної води- 5,69 млн.куб.м або 7,6%, так і поверхневої - на 1,94 млн.куб.м або 2,94%.
Загальне використання водних ресурсів у 2002 році становить 119,7 млн. куб. м і зменшилось проти 2001 року (128,6 млн. куб. м) на 8,9 млн. куб.м або на 6,92%.
Водоспоживання населення у комунальному секторі у межах 49 куб.м. на рік або близько 130-140 літрів на добу на одного мешканця.
Поряд зі зменшенням загального водокористування у промисловості, як найбільшому споживачі водних ресурсів (71,15 млн. куб.м або 59,4% від загального використання) (рис. 2.2.), спостерігається збільшення потреби води проти минулого року (69,88 млн куб. м). Це пояснюється збільшенням забору поверхневої води КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірма "ТехНова" у зв'язку зі збільшенням виробництва тепло - та елекгроенергії.
Значне зниження поголів'я худоби призвело до зниження використання води у сільському господарстві: у 2002 році -11,00 млн.куб.м, у 2001 році -17,82 млн.куб.м, на 6,82 млн куб.м або на 38,27%.
Відсот ок від загального використання води

Рис.2.1. Забір свіжої води

Вiдсоток вiд загального використання води
| Виробничi потреби | 59,44 |
| Побутовi потреби | 29,43 |
| Сiльськогосподарське водопостачання | 9,19 |
| Iншi потреби | 1,94 |
| ВСЬОГО | 100% |
За останній рік як забір води по басейну р. Десна (110,7 млн. куб. м), так використання (102,2 млн.куб.м) зменшено проти попереднього року (відповiдно 115,1 млн.куб.м і 108,3 млн.куб.м). Основні об'єми зменшення забору та використання підземної води спостерігаються у сільському господарстві.
Загальний скид стічних вод за останній рік залишається на рівні попереднього року із незначним зменшенням - на 0,8 млн.куб.м або 0,78%; 32,2 млн.куб.м у 2001 році і 101,4 млн.куб.м у 2002 році.
Структура скиду стічних вод
| лиш. куб.м | % від загального | ||
| 2001 рік | 2002 рік | скиду | |
| 1. У водойми області | 92,08 | 93,11 | 91,82 |
| 2. Поля фільтрації | 5,53 | 3,81 | 3,75 |
| 3. Підземні горизонти | 4.55 | 4.50 | 4.43 |
| Всього | 102,2 | 101,4 | 100 | |
Структура скиду стічних вод у водойми області
| млн. куб.м | % від загального скиду | ||
| 2001 рік | 2002 рік | ||
| 1. Забруднених | 31^76 | 32,89 | 35,33 |
| 2. Нормативно чистих без очистки | 50,99 | 52,02 | 55,87 |
| 3. Нормативно очищені | 9,30 | 8,19 | 8,80 |
| Всього | 92,08 | 93,11 | 100 |
Головні джерела забруднення поверхневих водних об'єктів - це підприємства комунального господарства - 98,9% скидів від загального обсягу забруднених стічних вод. Здійснюють скид забруднених стічних вод підприємства м"ясомолочної промисловості - 0,55%, переробної промисловості - 0,08. Скид забруднених стічних вод збільшився, у порівнянні з 2001 роком, на 1,11 млн.куб.м або на 3,49% і становить 32,89 млн.куб.м .
Найбільше навантаження зворотних вод має басейн р. Десна. Тут скиди також збільшились з 82,57 млн. куб. м у 2001 році до І 85,49 млн. куб. м у 2002 році, або на 2,97 млн.куб.м (3,53%) .
_ Перелік підприємств – забруднювачів, типи очищення у розрізі річкових басейнів та скидання зворотних вод наведено в табл. 2.2.4; 2.2.5; 2.2.6.
Держуправління екології та природних ресурсів в Чернігівській областi проводить постійний лабораторний контроль за станом поверхневих водой області, ефективністю роботи очисних споруд та впливом їх на гідрохімічнії склад води річок.
На території Чернігівської області налічується 81 комплекс очисних спор штучної та природної біологічної очистки загальною потужністю 203,61 тис. м /добу. З них 42 комплекси очисних споруд працюють в режиі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищеної стічної води в водойми. В зв'язку із зупинкою виробничої діяльності підприємств призупинена на невизначений час робота 10 очисних споруд . З працюючих споруд загальною потужністю 164,11 тис.м3/добу ефективно, без забруднення водойм, протягом року працювали очисні споруди 9 підприємств області: ВАТ "Корюківська ФТП", ДНВП "Обрій" с. Снов"янка, Ніжинського, Семенівського та Прилуцького ВУВКГ , ОП "Пожмашина" с.Ладан, Мринського ВУПЗГ, ТОВ "Комунальник" м. Н.-Сіверський.
Як і в минулі роки, причиною перевищення нормативів ГДС є:
- фізична та моральна застарілість очисних споруд;
- перевантаженість або недовантаженість очисних споруд;
- порушення технологічного регламенту експлуатації очисних споруд;
- відсутність в потрібному об'ємі капітальних та поточних ремонтiв, зношеність обладнання .
На території Чернігівської області протікає 4 основні притоки р. Десна-середні річки Судость, Сейм, Снов та Остер. Вміст забруднюючих речовин у воді гирла річок Сейм та Судость не перевищує ГДК для водойм рибогосподарського призначення , окрім заліза загального та марганцю, що |можливо за рахунок природних факторів.
3 Земельні ресурси та грунти
Згідно з даними "Державного земельного кадастру" загальна площа земель Чернігівської області станом на 01.01.2003р. становить 3190,3 тис. га, що складає близько 5,2% від площі земель України. З них сільськогосподарські землі складають 2105,5 тис. га (66%), зокрема: рілля - 1358,0 тис. га (42,6%); перелоги - 96,1 тис. га (3,0%), багаторічні насадження - 25,0 тис. га (0,8%); сіножаті - 330,7 тис. га (10,3%); пасовища - 295,7 тис. га (9,3%).
Лісами та іншими лісовкритими площами зайнято 713,3 тис. га (22,3%); забудованими землями - 100,8 тис. га (13,2%); болотами - 118,7 тис. га (3,7%); відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом становлять 27,9 тис. га (0,9%); водою - 67,5 тис. га (2,1%) (табл. 2.3.1).
Земельний фонд
| Види земель та угідь | Рік | |||||
| 2000 | 2001 | 2002 | ||||
| разом, тис.га | %до заг. пл. обл. | разом, тис.га | %до заг. пл. обл. | разом, тис.га | % до заг. пл. обл. | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
|
Сiльськогоспо- дарські угіддя, вт.ч. |
2106,8 | 66,0 | 2105,7 | 66,0 | 2105,5 | 66,0 |
| -рiлля | 1341,1 | 42,0 | 1347,8 | 42,2 | 1358,0 | 42,6 |
| - перелоги | 111,4 | 3,5 | 105,9 | з,з | 96,1 | 3,0 |
| -багаторічні насадження |
25,1 334,0 |
0,8 | 25,1 | 0,8 | 25,0 | 0,8 |
| - сіножаті | 10,5 | 331,5 295,4 | 10,4 | 330,7 | 10,3 | |
| - пасовища | 295,2 | 9,2 | 9,3 | 295,7 | 9,3 | |
|
Ліси та інші лісовкриті площi в т. ч. |
712,2 | 22,3 | 713,0 | 22,3 | 713,3 | 22,3 |
|
- вкриті лісовою рослинністю, з них |
655,1 | 20,5 | 655,5 | 20,5 | 654,7 | 20,5 |
|
полезахиснi лiсовi смуги |
7,8 | 0,2 | 8,0 | 0,2 | 7,9 | 0,.2 |
| - iншi захиснi насадження | 17,8 | 0,6 | 17,8 | 0,6 | 19,3 | 0,6 |
|
не вкритi лiсовою рослиннiстю |
10,1 | 0,3 | 10,0 | 0,3 | 10,0 | 0,3 |
| -чагарники | 31,5 | 1,0 | 31,7 | 1,0 | 31,4 | 1,0 |
|
Забудованi землi |
100,8 | 3,2 | 100,9 | 3,2 | 100,8 | 3,2 |
|
Вiдкритi заболоченi землi |
118,2 | 3,7 | 118,6 | 3,7 | 118,7 | 3,7 |
| Вiдкритi землi без рослинного покриву або з незнач. рослин. покривом, у т.ч. | 27,8 | 0,9 | 27,8 | 0,9 | 27,9 | 0,9 |
| -пiски | 13,9 | 0,5 | 14,0 | 0,5 | 14,0 | 0,5 |
| -яри | 3,7 | 0,1 | 3,6 | 0,1 | 3,6 | 0,1 |
|
-кам'янистi мiсця та iн. |
10,2 | 0,3 | 10,2 | 0,3 | 10,2 | 0,3 |
| Iншi землi | 57,0 | 1,8 | 56,8 | 1,8 | 56,6 | 1,8 |
|
Разом земель (суходiл) |
3122,8 | 97,9 | 3122,8 | 97,9 | 3122,8 | 97,9 |
|
Води (територiї, що покритi поверхневими водами) |
67,5 | 2,1 | 67,5 | 2,1 | 67,5 | 2,1 |
|
Разом (територiя) |
3190,3 | 100 | 3190,3 | 100 | 3190,3 | 100 |
Структура земель за їхнім цільовим призначенням свідчить про високе фонове антропогенне навантаження. Найбільше впливають на стан довкілля в області сільськогосподарські угіддя, які займають 66% загальної площі.
Проти 2001 року сталися певні зміни у структурі земельного фонду. Щодо сільськогосподарських земель це виявилось у збільшенні ріллі на 10,2 тис. га, зменшенні перелогів на 9,8 тис. га, зменшенні сіножатей на 0,8 тис. га, збільшенні пасовищ на 0,3 тис. га за рахунок трансформації угідь.
Із несiльськогосподарських земель за 2002 рік зменшилися площі, вкриті лісовою рослинністю на 0,8 тис. га.
Сучасний структурний розподіл земельного фонду по власниках землі та . землекористувачах складає: сільськогосподарські підприємства займають площу 36,0%; лісогосподарські підприємства - 17,4%; громадяни - 24,7%; землі -запасу та землі, не надані у власність та користування у межах населених пунктів - 18,2%; інші землі - 3,7%, в т.ч. в користуванні закладів і установ знаходиться 0,4%, підприємствами промисловості - 0,5%, транспорту - 0,9%; міністерства оборони -1,6%. Землі рекреаційного призначення складають 0,1%, водогосподарських підприємств - 0,2%.
Аналіз сучасного стану земельних ресурсів області свідчить про наявність їх деградації, що проявляється насамперед у збільшенні площ еродованих та наявності деградованих і малопродуктивних земель, які і підлягають консервації на загальній площі 138,7 тис. га .
Забруднення грунтів радіонуклідами характеризується таки показниками: рівень гамма фону становить 6-16 мкР/год, щільні забруднення радіоцезієм - 0,15-0,96 Кі/км2.
Відношення щільності забруднення цезієм-137 і стронцієм-90 в орному шарі дорівнює від 2,0 до 4,7.
Дослідження останніх п'яти років вказують на стабільність щільностi забруднення грунту радіонуклідами на контрольних ділянках. Так на семи контрольних ділянках середня щільність забруднення грунтів цезієм-137 становила у 1999 році 0,46 Кі/км2, у 2000 році - 0,45 Кі/км2, у 2002 році 0,58 Кі/км2. Щільність забруднення грунту стронцієм-90 у вищеназвані роки дорівнювала відповідно: 0,23 Кі/км2, 0,17 Кі/км2; і 0,17 Кі/км2.
Вміст в грунтах важких металів (кадмій, свинець, мідь і цинк) не перевищує допустимих рівнів. Вміст марганцю дорівнював 2,5 - 19,9 мг/кг, бору - 0,5-1,04 мг/кг грунту. Залишкову кількість пестицидів у грунтах виявлено. Вміст нітратів коливався в межах 1,5-4,9 мг/кг.
4 Надра
На території Чернігівської області налічується 440 об'єктів обліку (з врахуванням комплексності - 377 родовищ) різноманітних корисних копалин; із них 204 об'єкти обліку (з врахуванням комплексності - 175 родовищ експлуатуються.
Сировинний потенціал регіону на 59,7% складається з паливно - енергетичних корисних копалин - нафти, газу, конденсату, торфу; 31,9% загальних мінеральних ресурсів належить будівельній сировині, 8,5% - води - прісної та мінеральної; 0,5% - нерудних корисних копалин для металургії.
В межах області відомо 24 родовища вуглеводнів, більша частина яких комплексні, з них: 13 нафтових, 4 газоконденсатних та нафтогазоконденсатних.
Промислово розробляються 19 родовищ, знаходиться в розвідці - 5. На 11 родовищах вуглеводнів підраховані запаси вільного газу по категоріях А+В+С1 в кількості 10,4 млрд. куб. м (1% від запасів України).
На 17 родовищах підраховані видобувні запаси розчиненого у нафті газу по категоріях А+В+С1 в кількості 1,36 млрд. куб. м (5 % від запасів України). В минулому році видобуто 0,040 млрд. куб. м розчиненого газу, що складає 5% від загальнодержавного.
Видобувні запаси нафти обліковуються на 20 родовищах по категорія А+В+С1 в кількості 12,8 млн. т (10 % від запасів України). Видобуток нафти склав 0,461 млн. т (12,8 % від видобутку в Україні).
Газовий конденсат підрахований на 11 родовищах по категоріях А+В+С1 в кількості 2,35 млн. т (3 % від запасів України). Видобуто 0,01 млн. конденсату (1 % від видобутку в Україні).
Крім того, в області знаходиться 13 нафтогазоперспективних об'єктів які підготовлені до глибокого буріння, перспективні ресурси вільного газу якi (кат. Сз) оцінюються в 25,6 млрд. м3, а нафти - 7,0 млн. т.
По 198 родовищах підраховані запаси торфу в кількості 64,1 млн. Періодично розробляється 88 родовищ із запасами 58,9 млн. т. Видобуток торфу за минулий рік склав 53 тис. т. Весь видобутий торф використаний паливо для комунальних потреб.
Сировинна база будівельної галузі представлена І23 родовищами, з яких в розробку залучено 62.
Цементна сировина представлена 2 родовищами, з них Новгород - Сіверське родовище крейди (ділянка Красна Гірка) розробляється на крейду будівельну. На сировинній базі Новгород-Сіверського родовища планувалось будівництво Північно-Українського цементного заводу, але в зв'язку з фінансовою скрутою будівництво заводу в найближчі роки не планується.
Крейда будівельна представлена 5 родовищами з промисловими запасами по категоріях А+В+С1 34,8 тис. т (6,91 % від запасів України). Розробляється 2 родовища, видобуток на яких склав 32 тис. т (11,76 % від видобутку в Україні).
Балансом запасів корисних копалин по області враховано 2 родовища скляної сировини. В промисловій розробці знаходиться Папірнянське родовище, видобуток на якому становить 49 тис. т (15,18 % від видобутку в Україні).
Цегельно-черепична сировина зосереджена на 96 родовищах із загальними запасами по категоріях А+В+С1 89,4 тис. м3. В експлуатації знаходиться 43 родовища, видобуток на яких склав 46 тис. м3 (2,38 % від видобутку в Україні).
Глина тугоплавка представлена 3 родовищами з промисловими запасами по категоріях А+В+С1 12229 тис. т. Періодично розробляється Глібівське родовище гончарних глин, видобуток на якому в 2002 р. не проводився.
Найбільш розвиненими галузями виробництва в будівельній індустрії області є виготовлення стінових матеріалів, будівельного вапна і пісків різноманітного призначення. Усунення дефіциту в цьому секторі можливе за рахунок привізної сировини, а також шляхом налагодження виробництва аглопоритового гравію на базі золи Чернігівської ТЕЦ.
Виробництво будівельного щебеню в області практично відсутнє. Забезпечення промисловості даними видами сировини доцільне за рахунок завезення її з інших областей, наприклад Житомирської або Полтавської. Будівельні піски в області не видобуваються. Резервною сировинною базою забезпечення будівельних об'єктів цим дефіцитним матеріалом можуть служити руслові піски р. Десна.
Підземні води в області для господарчо-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 29 ділянках.
Сумарна кількість затверджених запасів складає 514,8 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1. На даний час введено в експлуатацію 20 ділянок, сумарний водозабір по яких складає 127,31 тис. м3/добу.
Мінеральні підземні води розвідані на 2 ділянках із запасами 186 м3/добу за категоріями А+В+С1, на даний час введена в експлуатацію 1 ділянка, з якої видобувається 35,4 м3/добу. Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей і промислового розливу (табл.2.4.)
| Баланс, сорт, марка корисної | Кількість родовищ | Одиниця виміру - | Балансовi запаси на 01.01. 2002 | ||||||
| всього | що розробляються | ||||||||
| Копалини | Всьо го | Розробляється | А+В+С1 | С2 | А+В+С1 | С2 | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 9 | ||
| ГОРЮЧІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ | |||||||||
| Газоподібні корисні копалини | |||||||||
| 1 |
Газ вільний % від загальноукраїнського |
11 4,14 | 8 5,41 | млн. куб. м | 10393 1,01 | 2206 0,61 | 8071 1,06 | 256 0,19 | |
|
розчинений % від загальноукраїнського |
17 15,52 | 17 18,95 | Загальні, млн. куб. м | 1364 4,17 | 29 0,49 | 1364 4,71 | 29 0,65 | ||
| 2 | Гелій у вільному газі % від загальноукраїнського | 1 1,49 | 1 1,79 | тис. куб. м | 522 0,25 | 522 0,31 | 0 0 | ||
| Рідкі корисні копалини | |||||||||
| 3 |
Нафта % від загальноукраїнського |
20 13,99 | 18 18,75 | Видобувні, тис. т | 12834 9,7 | 514 1,45 | 12696 12,44 | 514 3,62 | |
| 4 |
Конденсат % від загальноукр. |
11 6,59 |
8 7,21 |
Загальні, тис. т | 7728 4,47 | 598 1,62 | 7197 5,38 | 113 0,97 | |
|
Конденсат % від загальноукраїнського |
11 6,59 | 8 7,21 | Видобувні, тис. т | 2351 3,07 | 457 2,05 | 1964 3,56 | 57 0,78 | ||
| Тверді корисні копалини | |||||||||
| 5 | Торф % від загальноукраїнського | 198 12,43 |
88 17,05 |
тис. т | 64124 9,63 | 49030 17,94 | 58947 13,39 | 21874 17,74 | |
| 6 | Сапропель % від загальноукраїнського | 2 0,73 | 0 | тис. т | 0 0 | 60 0,22 | 0 | 0 | |
| 261 | 141 | ||||||||
| НЕМЕТАЛIЧНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ | |||||||||
| Гірничо-хімічні корисні копалини | |||||||||
| 7 |
Бішофіт Розчин % від загальноукраїнського |
1 50 |
0 | м3 /місяць | 0 | 0 | 0 | 0 | |
| 8 |
Сира бішофiтова руда % від загальноукр. |
тис. Т | 0 | 74961 100 | 0 | 0 | |||
| Нерудні корисні копалини для металургії | |||||||||
| 3 | Пісок формувальний % від загальноукраїнського | 2 9,52 | 0 | тис. т | 53105 5,73 | 52817 27,09 | 0 | 0 |
| Будівельні корисні копалини |
| 9 | Сировина цементна % від загальноукраїнського | 2 5,56 | 1 4,17 | тис. т | 304467 10,56 | 291998 13,61 | 0 | |
| Крейда % від загальноукраїнського | тис. т | 240236 30,91 | 240236 34,51 | 0 | ||||
| Суглинок % від загальноукраїнського | тис. т | 64231 33,78 | 51762 36,68 | 0 | ||||
| 10 | Крейда будівельна % від загальноукраїнського | 5 9,38 | 1 10 | тис. т | 34788 6,91 | 5942 2,81 | 0 | |
| 11 | Сировина скляна Кварцевий пісок % від загальноукраїнського | 2 7,14 | 1 8,33 | тис. т | 18222 8,28 | 0 | 7076 12,51 | 0 |
| 12 | Пісок будівельний % від загальноукраїнського | 10 2,86 | 0 | тис. куб.м | 117532 4,31 | 11539 1,82 | 0 | 0 |
| Пісок для автошляхового покриття % від загальноукраїнського | тис. куб.м | 1573 9,52 | 0 | 0 | 0 | |||
| Пісок для бетону, будівельних розчинів % від загальноукраїнського | тис. куб.м | 12331 5,03 | 11539 3,76 | 0 | 0 | |||
| Пісок для будівельних розчинів % від загальноукраїнського | тис. куб.м | 50367 7,25 | 0 | 0 | 0 | |||
| Пісок для | тис. | |||||||
| силікатних | куб.м | 230 | 0 | 0 | 0 | |||
| блоків | ||||||||
| %від загально- | 0,63 | 0 | 0 | 0 | ||||
| українського | ||||||||
| Пісок для | тис. | |||||||
| силікатних | куб.м | 24738 | 0 | 0 | ||||
| блоків, цегли | ||||||||
| % від загально- | ||||||||
| українського | 11,44 | 0 | 0 | |||||
| Пісок для | тис. | |||||||
| силікатної | куб.м | 28293 | 0 | 0 | 0 | |||
| цегли | ||||||||
| % від загально- | 4,99 | 0 | 0 | 0 | ||||
| українського | ||||||||
| 13 | Сировина | 1 | 0 | тис. | 1505 | 0 | 0 | |
| карамзитова | куб.м | |||||||
| % від заг.- | 1,82 | 0 | 0,44 | 0 | 0 | |||
| українського | ||||||||
| Суглинок | тис. | 1505 | 0 | 0 | ||||
| % від заг.- | куб.м | |||||||
| українського | 2,47 | 0 | 0 | |||||
| 14 | Глина | 3 | 1 | тис.т | 1229 | 115 | 0 | |
| тугоплавка | ||||||||
| % від заг.- | 13,64 | 9,09 | 1,25 | 0,21 | 0 . | |||
| українського | ||||||||
| 15 | Сировина | 96 | 43 | тис. | 89461 | 1218 | 45682 | 114 |
| цегельно- | куб.м | |||||||
| черепична | ||||||||
| %від заг.- | 5,45 | 6,8 | 3,75 | 1,06 | 5,08 | 0,24 і | ||
| українського | ||||||||
| Глина | тис. | 17139 | 0 | 3973 | 0 | |||
| %від заг.- | куб.м | |||||||
| українського | 3,36 | 0 | 1,79 | 0 | ||||
| Пісок | тис. | 2303 | 0 | 651 | 0 | |||
| %від заг.- | куб.м | |||||||
| українського | 5,33 | 0 | 3,16 | 0 | ||||
| Суглинок | тис. | 70019 | 12,18 | 41058 | 114 | |||
| %від заг.- | куб.м | |||||||
| українського | 4,2 | 1.5 | 6,91 | 0,56 | ||||
| Супісок | тис. | 0 | 0 | 0 | ||||
| %від заг.- | куб.м | |||||||
| українського | 0 | 0 | 0 | 0 | ||||
Підземні води є однією з найбільших складових надр області. Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарсько - побутові потреби. Питне забезпечення населення здійснюегься тількі підземними водами.
В області експлуатується 6 родовищ прісних підземних вод: Менське, власник свердловин ЗАТ "Менський Комунальник", Чернігівське, власник свердловин ДП "Чернігівводоканал"; Щорське - ЗАТ "Комунальник"; Прилуцьке - 2 родовища ; власник свердловин виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства; Бахмацьке, власник свердловин Конотопське відділення південно-західної залізниці.
В області використовуються такі водоносні горизонти:
• Четвертинний;
• Харківський;
• Бучацький;
• Верхньокрейдяний,
• Нижньокрейдяний.
Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в "основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. У багатьох районах у цьому горизонті є нітрати, вміст яких перевищує норми Держстандарту (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький, Ічнянський, Н. - Сіверський, Чернігівський райони).
Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. Часто харківський горизонт може буги відсутній. Ці горизонти у багатьох районах області мають підвищений вміст заліза, але разом з тим, використовуються найчастіше.
Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам Держстандарту. Але в останні роки у вурхньокрейдяному (м. Семенівка) виявлені нітрати, які приблизно в 2 рази перевищують вимоги Держстандарту. У нижньокрейдяному горизонті виявлено вміст фтору (м. Прилуки, м. Ніжин, м. Щорс, м. Мена).
З метою доведення якості питної води до норм Держстандарту у містах Щорс та Мена у водонапірних баштах проводять змішування питної води із двох горизонтів - нижньокрейдяного та бучацького, а у м. Ніжин таке змішування проводять частково у підземних резервуарах чистої води.
У 2002 році забір підземних вод із артезіанських свердловин становив 69,19 млн. куб. м , у т.ч. мінеральної 17 тис.куб.м.
В області, згідно ліцензій, експлуатується два родовища мінеральної води: родовище Менське - 1 свердловина, власником якої є санаторій "Остреч" Менського району, та родовище Березнянське - 2 свердловини, власник - ЗАТ "Пивкомбінат "Десна" м Чернігів.
Відходи
Як екологічно небезпечний чинник, відходи є одним з найбільших забруднювачів навколишнього середовища, негативно впливають на всі його компоненти.
Основними джерелами утворення токсичних відходів є промислові підприємства. Найбільш складне становище щодо утилізації та екологічно-безпечного зберігання токсичних відходів промислового виробництва залишається в містах Чернігові, Ніжині, Прилуках.
В місті Чернігові захоронення рідких промислових токсичних відходів проводиться в ставку-накопичувачі, який збудований в 1991 році згідно проектно - кошторисної документації, розробленої Чернігівським філіалом інституту УкрДніпроводгосп. Згідно з цією документацією виконано комплекс заходів по забезпеченню екологічної безпеки при їх експлуатації. Однак, вплив накопичених відходів призводить до негативних змін якісних показників підземних вод, повітря, ґрунту. Облік вивезених відходів ведеться з 1985 року. З цього часу по 01.01.2003 року у ставках-накопичувачах розміщено 119889 м3 токсичних відходів, в тому числі у 2002 році - 3436 м3. На даний час єдиний власник ставків-накопичувачів рідких токсичних відходів не визначений.
Сьогодні швидко заповнюються полігони, призначені для порівняно довготривалого приймання місцевих твердих побутових відходів (ТПВ), що утворюються на територіях районів, їх заповнення не супроводжується опгимізацією технології експлуатації та зростанням технічної оснащеності. На більшості об'єктів відсутні спеціальні природоохоронні споруди та системи екологічного моніторингу. Все це різко погіршує