Стан і забруднення водних ресурсів
Для охорони від забруднення підземних горизонтів встановлюють зони санітарної охорони підземного джерела водопостачання: для надійно захищених горизонтів – не менше 30 м, для незахищених горизонтів і інфільтраційних водозаборів – не менше 50 м.
Для опріснення води використовується ряд методів. При термічній дистиляції ( перегонці) знесолюється вода будь-якого складу. Зараз працюють установки термодистиляції з продуктивністю до кількох сотень кубометрів води за добу.
В основі опріснення води методом зворотного осмосу лежить процес «продавлювання» води з розчиненими солями через напівпроникну мембрану, яка затримує всі розчинені солі.
Метод іонного обміну здійснюється на спеціальних установках, де воду пропускають через фільтри з катіоно-аніонообмінними смолами.
Прісну воду отримують методом електродіалізу, який заснований на застосування обмінних мембран, які пропускають тільки аніони чи катіони.
Існують й інші методи знесолення води, наприклад одночасні дія магнітного поля і ультрафіолетового випромінювання на воду, виморожування, геліоопріснення.
До заходів ощадливого і раціонального використання водних ресурсів також належать:
водокористування (із циклом повного очищення відпрацьованих вод);
розробка і впровадження науково обґрунтованих норм зрошення (поливу);
заміна водяного охолодження агрегатів повітряним; зменшення в структурі
господарства України частки водоємних виробництв; проведення комплексу
заходів щодо охорони поверхневих і підземних вод від забруднення тощо.
Отже, слід замислитись над тим, що нашим обов`язком є збереження водним масивів,їх охорона. Якщо кожна людина буде ставити забруднення водоймищ як одну з основних проблем, то ми зможемо покращити стан наших річок, морів, океанів. Зараз заходи щодо очищення, збереження водоймищ вже починають діяти,створюються різні методи по очищенню водоймищ, але я вважаю,що цього не зовсім достататньо. Кожна людина нашої планети повинна слідкувати за станом водоймищ і охороняти їх, не забруднювати їх продуктами своє діяльності, доцільним буде введення раціонального використання води в промисловості і в сільському господарстві. Лише власними силами ми можемо зробити щось корисне!
Література:
1.Білявський Г.О та ін. Основи екологічних знань. – К.:Либідь, 200.–336 с.
2.Бойчук Ю.Д. , Солошенко Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища:Навчальний посібник. – Суми:ВТД «Університетська книга». 2002.–264с.
3.Бойчук. Ю.Д., Шульга М.В., Цалін Д.С., Дем`яненко В.І..; За заг. Ред.. Ю.Д, Бойчука і М.В. Шульги. –2-ге вид., випр.. і доп.–Суми:ВТД «Університетська книга»; К.:Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005.–386 с.
4.Запольський, АК, Салюк А.І. «Основи екології» К:Вища шк, 2001– 358 с.
5.Ситник К.М. «Ми і природа» – К:Т-во «Знання» 1990 – 48 с.
6. Степаносвких А.С. «Общая экология» М.: Юнити-Дана, 2001 –510с.
7.Федоренко О.І., Бондар О.І., Кудін А.В. Основи екології:Підручник.–К.: Знання, 2006.–543 с.