Xreferat.com » Рефераты по экологии » Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ "Юрія" м. Черкаси на довкілля

Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ "Юрія" м. Черкаси на довкілля

«ЮРІЯ» М. ЧЕРКАСИ НА ДОВКІЛЛЯ


2.1 Загальні відомості про підприємство


Закрите акціонерне товариство «Юрія» є правонаступником Черкаського міськмолокозаводу, який був збудований у грудні 1964 року. В середині 1990-х завод був приватизований і отримав нове ім’я ЗАТ «Юрія».

Сьогодні ЗАТ «Юрія» знаходиться в числі 15 найбільших молочних підприємств України. У 2006 році це підприємство зайняло 1 місце в Україні за приростом чистого прибутку – 60,54%. У штаті компанії працює більш 600 професіоналів. Підприємство технічно обладнане для виробництва молочної продукції високої якості в більших об’ємах і широкому асортименті: масло селянське вагове та фасоване, сир плавлений "Янтар", сир жирний м’який "Дніпровський", молоко пастеризоване, кефір, ряжанка, йогурт, ацидофілін, сметана, сливки, сир жирний кисломолочний, сирки 8% и глазуровані [17].


Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ "Юрія" м. Черкаси на довкілля

Рисунок 2.1 - Карта-схема розміщення ЗАТ «Юрія»

Створена розгалужена система збуту продукції на території України – Черкаська, Дніпропетровська, Запорізька, Одеська, Миколаївська, Кіровоградська, Вінницька, Херсонська, Полтавська, Чернівецька області та АР Крим.

До 2012 році компанія планує увійти в п’ятірку лідерів молочної промисловості України.

У 1996 зареєстрована торгова марка «Волошкове поле» - одна з перших торгівельних марок серед виробників молочної продукції України, яка неодноразово отримувала різні нагороди та медалі на багатьох дегустаційних конкурсах. За останні два роки ТМ «Волошкове поле» оновила свою пропозицію асортиментного ряду на 40% такими групами, як десертна, йогурт на, функціональна.

Основою для проведення робіт є договір, що заключний між замовником ЗАТ «Юрія» і організацією-виконувачем «Інтернаукпром».

Виконання робіт по інвентаризації проводилось відповідно «Інструкції про вміст і порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві» Мінекобезпеки України.1996 р [17].

Основними виробничими відділеннями підприємства для випуску молочної продукції є:

приймальне відділення;

апаратний цех, де відбувається сепарування молока на сметану, масло, пастеризація сумішей;

цех розфасовки продукції;

цех виробництва масла;

цех вироблення морозива.

Для миття устаткування відділень використовуються розчини каустичної соди, кальційованої соди, азотної кислоти. Приготування миючих розчинів, подача насосним устаткуванням у виробничі відділи, мойка автоцистерн, ємність в приймальному відділенні, апаратному цеху супроводжується виділенням гідрокси натрію, карбоната натрію, азотної кислоти і двоокису азоту.

У відділенні виробництва казеїну в процесі сушіння відпрацьоване запилене повітря, що виходить із сушильної установки після очистки в прямоточному циклоні викидається в атмосферу. Також частково запилене повітря викидається при пневмонавантаженні казеїну із сушильної установки в циклон-накопичувач.

Для випікання вафельних стаканчиків в якості палива використовують природній газ. При згорянні газу в агрегаті для випікання в атмосферу викидається оксид вуглецю, оксиди азоту, при приготуванні в процесі випікання виділяються: пил борошна, оксиди азоту.


Таблиця 2.1.- Перелік забруднюючих речовин, щодо яких проводяться прямі вимірювання

Азоту оксиди Барію сполуки Водень фтористий та газоподібні сполуки фтору Гас(керосин)
Акролеїн Бензин Водень хлористий Дихлоретан
Акрилонітрин Бензол Вуглець оксид Діоксан
Аміак Бутанол Вуглецю чотирьоххлорид Етанол
Ацетон Бутилацетат Метилен хлористий Етилацетат
Заліза сполуки Марганцю сполуки Масляний аерозоль Етилену оксид
Ізобутанол Метанол Метилетилкетон Етилцелозольв
Ізопропанол Пил Метилхлороформ Епіхлоргідрин
Каніфоль Свинець (сполука) Мідні сполуки Олова сполуки
Ксилол Сірки діоксин Нікелю сполуки Оцтова кислота
Луги їдки Сірководень Сірчана кислота Перхлоретилен
Стирол Сірковуглець Фтору тверді сполуки Скипидар
Толуол Скипидар Формальдегід Цинку сполуки
Фенол Хлор Уайт-спіріт Хром та сполуки хрому


Хладони 11,12,113,114 Циклогексанон

Паропостачання підприємства відбувається котельнею з 2-ма котлами VSP-8, що працюють на природному газі. При спалюванні природного газу в

атмосферу викидаються оксиди азоту, оксид вуглецю.

При допоміжному виробництві на підприємстві проводяться:

електродугова зварка і газова різка металу, виліляються оксиди заліза, марганець та його сполуки, оксиди хрому, фтористий водень, оксид вуглецю, оксиди азоту ;

обробка деревини на деревообробних станках – пил деревний;

при наливі, зберіганні в резервуарах нафтопродуктів, заправці механізмів виділяються бензин, вуглець [18].

Техніко-економічні показники роботи підприємства представлені в таблиці 2.2.

Розташування джерел викидів представлено на карті-схемі підприємства.

В перспективі на 2002-2003 рр. збільшується об’єм випуску продукції і розширення виробництва в порівнянні з програмою 2002 р. не намічається.

Промплощадка ЗАТ «Юрія» межує:

на півночі, північному сході – з територією школи №32, жилою забудовою;

на півдні, південному сході – з вулиці Вербовецького, жилою забудовою;

на півдні, південному заході – з вулиці Ватутіна;

на заході – з вулиці Чехова, промисловою забудовою.

Ситуаційний план розміщення ЗАТ «Юрія» представлений на рисунку 2.1.


Таблиця 2.2.- Техніко-економічні показники роботи підприємства

Найменування показника Одиниця вимірювання План на 2002 р.
1 2 3
Продукція, що випускається
Молоко т 3400
Сметана т 920
Кисломолочна продукція т 3700
Масло т 1400
Сир жирний т 20
Казеїн т 500
Вафельні стакани млн..шт. 17
Витрачені матеріали, паливо
Природній газ тис.м3 4266
В тому числі:

- для котельної тис.м3 4216
- випічка вафельних стаканчиків тис.м3 50
Аміак т 3
Кислота азотна т 28,2
Сода каустична т 30
Сода кальцинована т 15
Пропиленова упаковка т 15
Фреон-22 кг 165
Бензин т 300
Дизельне паливо т 48
Хлор кг 500
Зварювальні електроди АНО кг 580
Зварювальні електроди ОЗЛ кг 70

2.2 Характеристика джерел забруднення на підприємстві


У відповідності з класифікацією раціональне розміщення та локалізація джерел забруднення відноситься до організаційно - технічних методів захисту навколишнього природного середовища [18].

При розміщенні нових та реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів необхідно забезпечувати дотримання нормативів шкідливих

впливів на атмосферне повітря, а при плануванні розміщення та розвитку міст та інших населених пунктів повинні враховуватися стан, прогноз зміни та завдання по охороні атмосферного повітря від шкідливих впливів.

При розробці технічних заходів по попередженню та зменшенню забруднення промисловими викидами необхідно приймати до уваги фон забруднення, який створюють сусідні підприємства, природно-кліматичні та атмосферні умови, рельєф місцевості та умови провітрювання, які пов'язані з плануванням та забудовою площадки.

Степінь забруднення повітря біля земної поверхні викидами промислових підприємств обумовлюється не тільки кількістю шкідливих речовин, які викидаються, але і їх розподіленням в просторі та часі, а також параметрами виходу пилогазоповітряної суміші.

Для того щоб концентрація шкідливих речовин в приземному шарі атмосфери не перевищувала гранично допустиму максимальну разову концентрацію, пилогазові викиди піддаються розсіюванню в атмосфері через високі труби. При досить високій димовій трубі забруднення досягають приземного шару атмосфери на значній відстані від труби, коли вони вже встигають розсіятися в атмосферному повітрі до допустимих концентрацій.

Слід відмітити, що це не самий кращий спосіб захисту повітряного басейну від промислових забруднень, так як він розрахований на самоочищуваність біосфери. В цьому випадку знижується рівень забруднення повітряного басейну біля підприємства, тобто в локальному, а не в глобальному масштабі, оскільки шкідливі речовини, які накопичуються в атмосфері рано чи пізно опускаються в приземний шар атмосфери і попадають на земну поверхню [18].

Ступінь розбавлення викиду атмосферним повітрям знаходиться в прямій залежності від відстані, яку цей викид пройшов до даної точки. Шкідливі речовини, які присутні в викиді, розповсюджуються в напрямку вітру в межах сектора, який обмежений досить малим кутом розкриття факела біля виходу із труби. На відстані від 4 до 20 висот труби (Н) факел доторкується землі і деформується, при цьому максимальна концентрація шкідливих речовин в приземному шарі спостерігається на відстані (10 .40) Н. Таким чином, можна виділити три зони забруднення приземного шару атмосфери:

1) зона перекиду факела викиду, яка характеризується відносно невисоким вмістом шкідливих речовин в приземному шарі;

2) зона максимального забруднення приземного шару;

3) зона поступового зниження рівня забруднення.

Максимальна концентрація шкідливих речовин пропорційна масі шкідливих речовин, які викидаються за одиницю часу, і протилежна квадрату підвищення точки викиду над земною поверхнею.

Ступінь шкідливості забруднення приземного шару атмосферного повітря викидами шкідливих речовин, визначаються по максимальній розрахованій величині приземної концентрації шкідливих речовин (мг/м3), яка може встановлюватись на деякій відстані від місця викиду, і яка відповідає найбільш несприятливим метеорологічним умовам. При одночасній присутності в атмосферному повітрі декількох шкідливих речовин, які мають властивість сумації дії, повинні виконуватись конкретні умови для кожної точки місцевості.

Рельєф місцевості відіграє велику роль при розсіюванні шкідливих викидів. Навіть при наявності на місцевості порівняно невисоких підвищень вони суттєво міняють мікроклімат та характер розсіювання забруднюючих речовин. На пересічній місцевості розповсюдження шкідливих домішок носить нерівномірний характер і в понижених місцях утворюються зони, які погано провітрюються, в них значно вища концентрація шкідливих речовин. Напрямок та сила вітрових потоків в приземному шарі атмосфери на горбистій місцевості може значно відрізнятись від вітрових потоків у вільній атмосфері над підвищеннями.

При будівництві промислових об'єктів в районах із складним рельєфом місцевості необхідно проводити обстеження мікрокліматичних умов в районі де планується будівництво. Якщо промисловий об'єкт потрібно будувати в долині, то його не можна розміщувати на одній лінії з населеним пунктом (по направленню вітрів, найбільш характерних напрямків). Жила забудова не повинна бути вище промислової площадки підприємства, в іншому разі переваги високих труб для розсіювання промислових викидів практично зводяться до нуля. При порівняно спокійному рельєфі місцевості промислові підприємства розміщують на рівному підвищеному місці, яке добре продувається вітрами [18].

По можливості їх слід розміщувати в спеціально відведеній для цього промисловій зоні, за межею населених пунктів.

Технологія виробництва продукції, що використовується на підприємстві, відповідає вітчизняному технологічному рівню в області виробництва молочної продукції.

Пилеочисне обладнання, що використовується при правильній експлуатації забезпечує дотримання нормативів допустимих викидів.

Карта-схема розміщення джерел викидів представлена на рисунку 2.1.


Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ "Юрія" м. Черкаси на довкілля

Рисунок 2.2 - Карта-схема розміщення джерел викидів ЗАТ «Юрія»


Як видно з рисунка основними стаціонарними джерелами викидів є виробничі корпуси, деревообробний цех, зварювальне відділення, Дільниця зарядки акумуляторів та майстерня по ремонту фреонових холодильників.

Перелік джерел виділення існуючих на підприємстві забруднень представлено в таблиці 2.3.


Таблиця 2.3. - Перелік джерел викидів, етапів технологічної праці та їх параметрів

Виробництво № іст.

№ вентил.

систем.

Джерело виділення забруднюючої речовини Етапи технологічного процесу

Навантаження

обладнання

Параметри ПГВС



Назва К-ть

Об’єм м3/с

Температура,

С0

1 2 3 4 5 6 7 8 9
Котельня 1
Котел 1 Парозабезпечення 100 3,2 150
Котельня 2
Котел 1 Парозабезпечення 100 3,2 152
Аміачна компресорна 3 В-1 Аміачні компресори 13 Забезпечення хладоагентом 100 1,16 19
Аміачна компресорна 4 В-2 Аміачні компресори 13 Забезпечення хладоагентом 100 0,84 20
Аміачна компресорна 5 В-3 Аміачні компресори 13 Забезпечення хладоагентом 100 1,32 19
Аміачна компресорна 6 В-4 Аміачні компресори 13 Забезпечення хладоагентом 100 1,45 19
Аміачна компресорна 7 В-7 Аміачні компресори 13 Забезпечення хладоагентом 100 1,83 19
Аміачна компресорна 8 В-6 Аміачні насоси 8 Забезпечення хладоагентом 100 1,2 19
Аміачні конденсатори, лінійні ресивери 9

Конденсатори

Ресивери

4

4

Забезпечення хладоагентом 100

Неорг.

викид

26
Відділення виробництва казеїну 10
Сушильна установка
Сушка казеїну 100 1,53 45
Відділення виробництва казеїну 11
Пневмоперевантаження казеїну 1 Перевантаження казеїну 100 0,18 28
Відділення виробництва казеїну 12
Завантаження казеїну в мішкотару 1 Фасовка казеїна 100 1,17 24
Дільниця вафельних стаканчиків 13
Агрегат випікання вафельних стаканчиків 1 Випічка 100 0,15 158
Дільниця вафельних стаканчиків 14
Агрегат випікання вафельних стаканчиків 1 Приготування і випікання 100 0,58 38
Дільниця вафельних стаканчиків 15
Агрегат випікання вафельних стаканчиків 1 Приготування і випікання 100 0,72 26
Відділення приготування миючих речовин 16
Ємності з миючими розчинами, з азотною кислотою, насосне обладнання
Приготування і подача миючих розчинів, азотної кислоти 100 0,86 26
Централізована миюча станція 17
Ємності з миючими розчинами, насосне обладнання 4 Приготування і подача миючих розчинів 100 0,67 25
Мийка автоцистерн 19
Мийка автоцистерн 2 Мийка 100 1,23 25
Апаратний цех 20
Мийка ємностей 30 Мийка 100 1,14 24
Приймальне відділення 21
Мийка ємностей 5 Мийка 100 1,3 23
Пункт зберігання, розливу азотної кислоти 22
Розлив кислоти в ємності
Храніння і розлив кислоти 100 Неорг. викиди 26
Пральня 23
Пральні машини 2 Прання спецодягу 100 0,22 27
Пакувальне відділення 24
Термосклеювання поліпропилену
Упаковка продукції 100 0,74 25
Водонасосна станція 25
Хлоратор 1 Хлорування води 100 Неорг. викиди 26
Деревообробна частина 26

Циркулярна пила

Фугувальний станок

Комбінований фугувальний станок

Рейсмусовий станок

1

1

1


1

Хутряна обробка деревини 100 0,56 22
Зарядка акумуляторів 27
Пост зарядки акумуляторних батарей 1 Техобслуговування механізмів 100 1,7 25
Шкірмайстерня 28
Заточний станок 1 Ремонт обладнання 100 0,2 22
Зварювальне відділення 29
Пости ручної дугової зварки напівавтоматичного дугового зварювання, газової різки метала 3 Ремонт обладнання 100 0,46 24
Виробничий корпус №2 30
Електродугове зварювання і газова різка метала 3 Ремонт обладнання 100 Неорг. викиди 26
Зварювальне відділення 31
Пост газової різки 1 Ремонт обладнання 100 Неорг. викиди 26
Автозаправна станція 32

Ємкості з паливом

Пости заправки

4

4

Храніння і заправка палива 100 Неорг. викиди 26
Пофарбовка механізмів, обладнання будинків 33
Фарбування
Ремонт 100 Неорг. викиди 26
Майстерня по ремонту фреонових холодильників 34
Ремонт холодильних агрегатів
Ремонт холодильників 100 0,34 19
Централізована миюча станція 18
Ємності з миючими розчинами, насосне обладнання 4 Приготування і подача миючих розчинів 100 0,74 25

В таблиці 2.3. більш точно описані джерела виділення забруднюючих речовин в процесі виробництва та основні етапи технологічного процесу.2.3 Аналіз основних забруднень, що утворюються в процесі виробництва

Характеристика забруднень речовин, що утворюються в процесі виробництва та перелік джерел викидів, етапів технологічної праці та їх параметрів представлені подано в таблицях 2.3. та 2.4. відповідно.

Кількість працюючих котлів при максимальній потужності заводу – 2.

Висота димової труби – 23м. Діаметр уст’я труби – 800 м.

Перелік основних забруднюючих речовин представлено в таблиці.


Таблиця 2.4. - Характеристика забруднюючих речовин, що утворюються в процесі виробництва

№ іст Речовина, що виділяється Величини викидів Потужність викидів


Фактичні, г/с

Розрахункові

г/с т/год

г/с т/год
1.

Оксид вуглецю

Двоокис азоту

0,027

0,247

0,095

0,447

1,201

5,649

0,027

0,247

1,201

5,649

2.

Оксид вуглецю

Двоокис азоту

0,027

0,247

0,095

0,447

1,201

5,649

0,027

0,247

1,201

5,649

3. Аміак 0,028 0,055 0,447 0,028 0,447
4. Аміак
0,036 0,293 0,036 0,0293
5. Аміак 0,037 0,062 0,504 0,037 0,504
6. Аміак
0,062 0,504 0,062 0,0504
7. Аміак
0,062 0,504 0,062 0,504
8. Аміак 0,034 0,044 0,358 0,034 0,358
9. Аміак
0,048 0,390 0,048 0,390
10. Пил сухого молока 0,038 0,071 0,425 0,038 0,425
11. Пил сухого молока 0,012 0,01 0,06 0,012 0,06
12. Пил сухого молока
0,009 0,055 0,009 0,055
13.

Оксид вуглецю

Двоокис азоту


0,01

0,014

0,126

0,168

0,01

0,014

0,126

0,168

14.

Двоокис азоту

Пил борошна


0,0037

0,0007

0,045

0,009

0,0037

0,0007

0,045

0,009

15.

Двоокис азоту

Пил борошна


0,0002

0,0002

0,011

0,002

0,0002

0,0002

0,011

0,002

16.

Азотна кислота

Гідроксид натрію

Карбонат натрію


0,006

0,0036

0,0041

0,082

0,051

0,058

0,006

0,0036

0,0041

0,082

0,051

0,058

17.

Азотна кислота

Гідроксид натрію

Карбонат натрію


0,01

0,0048

0,0095

0,071

0,034

0,068

0,01

0,0048

0,0095

0,071

0,034

0,068

18.

Азотна кислота

Гідроксид натрію

Карбонат натрію


0,01

0,0048

0,0095

0,072

0,035

0,069

0,01

0,0048

0,0095

0,072

0,035

0,069

19. Карбонат натрію
0,004 0,014 0,004 0,014
20.

Карбонат натрію

Гідроксид натрію

Азотна кислота

Двоокис азоту


0,012

0,0007

0,001

0,005

0,022

0,0013

0,002

0,009

0,012

0,0007

0,001

0,005

0,022

0,0013

0,002

0,009

21. Карбонат натрію
0,02 0,036 0,02 0,036
22. Азотна кислота
0,0002 0,0002 0,0002 0,0002
23.

Карбонат натрію

Синтетичний миючий засіб


0,0001

0,0002

0,001

0,0014

0,0001

0,0002

0,001

0,0014

24.

Оцтова кислота

Оксид вуглецю


0,006

0,004

0,023

0,015

0,006

0,004

0,023

0,015

25. Хлор
0,028 0,01 0,028 0,01
26. Деревний пил
0,055 0,259 0,055 0,259
27. Сірчана кислота
0,0001 0,0001 0,0001 0,0001
28.

Оксиди заліза

Марганець та його сполуки

Оксиди хрому

Оксиди вуглецю

Двоокис азоту


0,014

0,0012

0,00001

0,01

0,003

0,011

0,001

0,000002

0,0054

0,003

0,014

0,0012

0,00001

0,01

0,003

0,011

0,001

0,000002

0,0054

0,003

29.

Оксиди заліза

Марганець та його сполуки

Оксиди хрому

Фтористий водень

Оксиди вуглецю

Двоокис азоту


0,013

0,0011

0,0002

0,0003

0,004

0,003

0,0104

0,00072

0,00004

0,0001

0,004

0,003

0,013

0,0011

0,0002

0,0003

0,004

0,003

0,0104

0,00072

0,00004

0,0001

0,004

0,003

30.

Оксиди заліза

Марганець та його сполуки

Оксиди вуглецю

Двоокис азоту


0,006

0,0002

0,004

0,003

0,006

0,0002

0,004

0,003

0,006

0,0002

0,004

0,003

0,006

0,0002

0,004

0,003

31. Бензин
0,094 0,74 0,094 0,74
32.

Аерозоль лакофарбового матеріалу

Сольвент

Уайт-спіріт


0,022


0,036

0,055

0,016


0,46

0,69

0,022


0,036

0,055

0,016


0,46

0,69

33. Дифторхлорметан/фреон-22/
0,023 0,165 0,023 0,165

Як видно з таблиці 2.4. до основних забруднюючих речовин, що утворюються в процесі виробництва відносять: оксид вуглецю,двоокис азоту, аміак, пил сухого молока, пил борошна, азотна кислота, гідроксид натрію, карбонат натрію, синтетичний миючий засіб, синтетичний миючий засіб, хлор, сірчана кислота, оксиди заліза, марганець та його сполуки, оксиди хрому, фтористий водень, бензин, аерозоль лакофарбового матеріалу, сольвент, уайт-спіріт, дифторхлорметан/фреон-22/.


2.4 Розрахунок плати за забруднення та категорії небезпечності підприємства


Розрахунок валових викидів забруднюючих речовин, що утворюються на підприємстві представлена в таблиці 2.5.


Таблиця 2.5. – Перелік забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря (базовий рік)

Найменування речовини ГДКм.р, мг/м3 Потужність викидів, т/рік

К

населення

К

населеного пункту

Сума сплати, грн./т Клас небезпеки
1 2 3 4 5 6 7
Двоокис азоту 0,085 11,54 1,35 1,25 1032,10 2
Пил борошна 0,06 0,011 1,35 1,25 0,98 3
Пил деревини 0,1 0,259 1,35 1,25 23,06 4
Пил абразивно-металева 0,4 0,039 1,35 1,25 0,87 3
Азотна кислота 0,4 0,227 1,35 1,25 33,17 3
Аміак 0,2 3 1,35 1,25 50,4 3
Гідроксид натрію 0,01 0,121 1,35 1,25 38,62 3
Карбонат натрію 0,04 0,268 1,35 1,25 23,86 3
Сірчана кислота 0,3 0,001 1,35 1,25 0,146 2
Синтетична миюча речовина 0,03 0,0014 1,35 1,25 0,89 1
Оцтова кислота 0,2 0,023 1,35 1,25 0,11 3
Хлор 0,1 0,01 1,35 1,25 1,46 2
Марганець і його сполуки 0,01 0,002 1,35 1,25 4,62 1
Оксид вуглецю 5 2,556 1,35 1,25 8,58 4
Пил сухого молока
0,54 1,35 1,25 48,08 3
Оксиди заліза 0,4 0,027 1,35 1,25 0,09 2
Оксиди хрому 0,0015 0,00004 1,35 1,25 0,096 1
Фтористий водень 0,02 0,0001 1,35 1,25 0,014 2
Бензин 5,0 0,74 1,35 1,25 3,74 4
Дифторхлорметан 100 0,165 1,35 1,25 14,69 2
В тому числі: Всього 19,53764
1285,57

Тверді 1,51944


Інші газоподібні та рідкі 3,1751


Як видно з таблиці 2.5. загальний збиток підприємства за плату за забруднення становить 1285,57 гривень на рік.

Розрахунок категорії небезпечності підприємства представлено в таблиці 2.6.

Для визначення категорії небезпечності підприємства використовують дані про викиди забруднюючих речовин в атмосферу, згідно статистичній звітності за формою: 2 ТП повітря. Розрахунки виконують відповідно до рекомендацій щодо поділу підприємств на категорії небезпечності в залежності від маси і видового складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря [20].


Таблиця 2.6. –Розрахунок категорії небезпечності підприємства

№ Речовина ГДК с.д., мг/м3 КНР Мі, т/рік Мі/ГДК КНП
1 2 3 4 5 6 7
1. Двоокис азоту 0,04 2 11,54 (11,54/0,04)1,3 1578,3
2. Пил борошна 0,15 3 0,011 (0,011/0,15)1 0,07
3. Пил деревини 0,1 4 0,259 (0,259/0,15)0,9 1,63
4. Пил абразивно-металева 0,04 3 0,039 (0,039/0,04)1 0,975
5. Азотна кислота 0,15 3 0,227 (0,227/0,15)1 1,51
6. Аміак 0,04 3 3 (3/0,004)1 750
7. Гідроксид натрію - 3 0,121 - -
8. Карбонат натрію - 3 0,268 - -
9. Сірчана кислота 0,1 2 0,001 (0,001/0,1)1,3 0,002
10. Синтетична миюча речовина 0,01 1 0,0014 (0,0014/0,01)1,7 0,035
11. Оцтова кислота 0,06 3 0,023 (0,023/0,06)1 0,383
12. Хлор 0,03 2 0,01 (0,01/0,03)1,3 0,23
13. Марганець і його сполуки 0,01 1 0,002 (0,002/0,01)1,7 0,06
14. Оксид вуглецю 3,0 4 2,556 (2,556/3,0)0,9 0,86
15. Пил сухого молока - 3 0,54 - -
16. Оксиди заліза 0,04 2 0,027 (0,027/0,04)1,3 0,59
17. Оксиди хрому 0,0015 1 0,00004 (0,00004/0,0015)1,7 0,002
18. Фтористий водень 0,005 2 0,0001 (0,0001/0,005)1,3 0,006
19. Бензин 1,5 4 0,74 (0,74/1,5)0,9 0,529
20. Дифторхлорметан 10 1 0,165 (0,165/10)1,7 0,0009
Σ КНП: ІІІ клас 2335,18

Визначаємо долю кожного з напрямків вітру (тобто його повторюваність при круговій розі вітрів протягом року).

Ро = 12,5


Р – середньорічна повторюваність вітрів кожного ромба

Lo – розрахункова межа СЗЗ підприємства без урахування поправки на розу вітрів

Визначаємо відношення Р/Ро [19 ].

Категорії небезпечності підприємства (КНП) визначається в залежності від суми валового показника КНР і межі СЗЗ підприємства в залежності від категорії небезпечності визначають таким чином:

1. КНП≥ 106 (1000м)

2. 106 >КНП ≥ 104 (500м)

3. 104 КНП ≥ 103 (300м)

4. 103 КНП ≥ 101 (100м)

5. КНП < 101 (50 м) [21].


Таблиця 2.7 – Розрахунок ширини санітарно захисної зони підприємства (СЗЗ)

Розрахунок Пн Пд Зх Сх ПдСх ПдЗх ПнСх ПнЗх
Р 14,3 12,2 13,6 14,4 8,1 13,6 9,1 14,7
Ро 100/8 = 12,5
Lo 300 м
Р/Ро 1,14 0,97 1,08 1,15 0,64 1,08 0,72 1,17
L= Lo·Р/Ро 342 291 324 345 192 324 216 351

Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ &amp;quot;Юрія&amp;quot; м. Черкаси на довкілля

Рисунок 2.3. – Роза вітрів


Згідно з таблицями 2.6 та 2.7 підприємство відноситься до ІІІ категорії небезпеки ширина санітарної зони якого становить 300 м. Всі вимоги СЗЗ дотримані. Небезпеки для оточуючого середовища та для здоров’я людини немає.


ВИСНОВОК


На сучасному етапі розвитку склалося важке економічне становище для всього народного господарства України і особливо для – харчової промисловості, так як ця галузь дуже залежить від інших галузей – машинобудівної, хімічної, нафтопереробної, і особливо платоспроможності населення.

За станом виробничо-технічної бази, структурою, техніко-економічними показниками й розвитком інфраструктури харчова промисловість України значно відстає від економічно розвинених країн, особливо щодо комплексної переробки сировини, механізації і автоматизації виробничих процесів, а також фасування та упаковки продукції.

У розв'язанні продовольчої проблеми значне місце займає харчова промисловість, яка е заключним ланцюгом у виробництві продовольчої продукції. Вона має розгалужену структуру, потужний виробничий потенціал і може практично повністю забезпечити потреби населення у високоякісних продуктах харчування в широкому асортименті.

Проте внаслідок загострення економічної кризи виробничий потенціал харчової промисловості повністю не використовується. Вона зазнає великих труднощів у своєму дальшому розвитку та вдосконаленні. По відношенню до 1990 р. індекс спаду виробництва продукції харчової промисл'овості в 1996 р. (у порівнянних цінах) становив 50% за середньорічного спаду 14%.

Головною причиною зменшення обсягів виробництва є підвищення вартості ресурсів і кредитних ставок, збільшення податків, а також раптове відкриття внутрішнього ринку для конкуренції з іноземними товаровиробниками. До спаду виробництва призвело також скорочення ресурсів, зниження ефективності їх використання, ослаблення виконавчої і технологічної дисципліни, зменшення стимулів і можливостей щодо інвестування і прискорення науково-технічного прогресу.

Нині Україна переходить від державної (централізованої) до багатоукладної (ринкової) економіки. Перша грунтувалася на державній формі власності на основні засоби виробництва. Друга — переважно на трьох формах власності (приватній, колективній, державній).

Підприємства створюють важку екологічну ситуацію викидами шкідливих речовин у повітря, а також забруднена шкідливими речовинами вода попадає на поля та для зрошення і розчинені у ній речовини нагромаджуються у грунті.

Серед усіх форм господарювання у харчовій промисловості найбільшого поширення набувають акціонерні товариства. Саме через акціонерні відносини можливе активне залучення вільних коштів з інших галузей еко­номіки, участь іноземних інвесторів у фінансуванні АПК.

Проте, незважаючи на складну фінансову ситуацію, на багатьох підприємствах ведуть реконструкцію й технічне переоснащення виробництва, впроваджують нові вид високоякісної продукції в сучасній упаковці.

До основних забруднюючих речовин, що утворюються в процесі виробництва відносять: оксид вуглецю,двоокис азоту, аміак, пил сухого молока, пил борошна, азотна кислота, гідроксид натрію, карбонат натрію, синтетичний миючий засіб, синтетичний миючий засіб, хлор, сірчана кислота, оксиди заліза, марганець та його сполуки, оксиди хрому, фтористий водень, бензин, аерозоль лакофарбового матеріалу, сольвент, уайт-спіріт, дифторхлорметан/фреон-22/.

Загальний збиток підприємства за плату за забруднення становить 1285,57 гривень на рік.

Підприємство відноситься до ІІІ категорії небезпеки ширина санітарної зони якого становить 300 м. Всі вимоги СЗЗ дотримані. Небезпеки для оточуючого середовища та для здоров’я людини немає.


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ


1.textreferat/referat-9218-6.html

2.Шишченко П., Масляк П. Географія України. К., 1993.

3.Заставний Ф.Д. Географія України. — Львів: Світ, 1990

4. http:/www.infmed

5. ua.textreferat/referat-9240-16.html

6. Социально-экономическая география Украины / Пер. с укр. Под ред. О.Шаблия. – Львов: Свит, 1995

7. Заблоцький Б.Ф., Кокошко М.Ф., Сновженко Т.С. Економіка України. –Львів: ЛБК, 1997

8.pidruchniki/00000000/ekonomika/zagalni_naukovi_zasadi_ekonomichnoyi_politiki

9. pidruchniki/ekonomika/ekonomichna_teoriya_-_mocherniy_sv

10. buklib/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/

catid,127/id,3613/

11. В.М. Устименко. Методологічні аспекти визначення екологічних ризиків // екологічний вісник. - 2006. - №4. - с.2 - 5.

12. Торочешников Н.С., Радионов А.И., Кельцев Н.В., Клушин В.Н. Техника защиты окружающей среды. - М.: Химия, 1981. - 386 с.

13. Челноков А.А., Ющенко Л.Ф. Основы промышленной экологии. — М., 2001

14. ua.textreferat/referat-5375-3.html

15. Кучерявий В. П. - Урбоекологія: Підручник.

16. Екологія і закон: Екологічне законодавство України.

У 2-х кн. / Відповідальний редактор док юридичних наук, професор, заслужений юрист України, академік УЕАН В.І.Андрейцев. - К.: Юрінком Інтер, 1997. - кн. 1 - 704с., кн. 2 - 576с.

17. voloshkovepole/ua/articles/2

18. Екологія міста: Либера К.: Навчальний посібник. 2000. – 464 с.

19. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий. ОНД-86.Л., Гидро-метеоиздат, 1987. - 94 с.

20. Беспамятнов Г.П., Кротов Ю.А. Предельно допустимые концентрации вредных веществ в окружающей среде: Справочник. – Химия, 1985. – 460 с.

21. В.С. Джиригей. Екологія та охорона навколишнього середовища. - К.: Т-во ”Знания“, КОО, 2006. - 319 с.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: