Забруднення атмосферного повітря атомобільним транспортом в м. Києві
Проводять оцiнку ступеня покриття деревного стовбура лишайником. для цього на висотi 30—150 см на найбiльш зарослу лишайниками частину кори накладають рамку. Пiдраховують, який вiдсоток загальної площi рамки займають лишайники.
Крiм дерев можна дослiджувати обростання лишайниками камiння, стiн споруд тощо [10, 12].Одержанi результати заносять в таблицю.
| Ознака | Дерева | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
|
загальна кількість видів лишайників, у тому числі -кущистих -листуватих -накипних Ступінь покриття стовбура дерева лишайниками,% |
||||||||||
Висновок про ступінь забрудненості повітря на досліджуваній території
-
Зона Ступінь забрудненості повітря Наявність(+) або відсутність (-) лишайників Кущистих листуватих накипних 1 Забруднення немає + + + 2 Слабке забруднення - + + 3 Середнє забруднення - - - 4 Сильне забруднення (“лишайникова пустеля”) -
-
-
2.2. Оцінювання стану атмосферного повітря за показником інтенсивності руху автотранспорту
Визначення завантаженостi дiлянки вулицi автомобiльним транспортом.
Автотранспорт, чисельнiсть якого на вуляцях мiст i сiл України постiйно зростає, негативно впливає на самопочуття їх мешканцiв, чинячи як пряму, так i опосередковану дію: шум, забруднення повiтря й грунтiв, ущiльнення грунтiв тощо. Викиди автотранспорту, що мiстять вуглеводнi, оксиди нiтрогену, сульфуру, карбону, сажу, надзвичайно небезпечний бензпiрен тощо, зумовлюють появу смогiв та кислотних дощiв, почастiшання респiраторних захворювань населення. Особливо значне забруднення спостерiгається поблизу перехресть вулиць, де автомобiлi змiнюють швидкiсть або мотори працюють на холостому ходу [10 ,12 ].
Викиди шкiдливих речовин у вiдпрацьованих газах автотранспорту регламентуються стандартами; вмiст свинцю i оксидiв сульфуру обмежується стандартами на пальне. Останнiм часом iз метою зненшення негативного впливу автотранспорту на довкiлля i здоров’я людей вживаються заходи, серед яких i заборона на використання домiшок тетраетилплюмбуму (тетраетилсвинцю) в пальному, перехiд на природняй газ.
Визначеняя завантаженостi вулиць автотранспортом. Оцiнку завантаженостi вулиць автотранспортом визначають за iнтенсивнiстю руху:
- низька інтенсивність руху -2,7 – 3,6 тис. автомобілів за добу;
- середня інтенсивність руху -8 -17 тис. автомобілів за добу;
- висока інтенсивність руху -18 -27 тис. автомобілів за добу.
Хiд роботи:
Студенти розподiляються на групи по З особи (двоє пiдраховують з обох бокiв вулицi, третiй оцiнює ситуацiю), якi пiсля iнструктажу займають спостережнi пункти по обидва боки вулиць (iз пожвавленим рухом автотранспорту — в центрi міст; з незначним рухом; на дiлянках, де багато транспортних розв’язок i свiтлофорiв тощо).
Збирати матерiал можна як упродовж одного практичного заняття, так i в рiзнi години доби протягом тривалого часу.
Iнтенсивнiсть руху автотранспорту визначають методом пiдрахунку автомобiлiв рiзних типiв — час кожного термiну вимiрювань (о 8-й, 13-й і 18-й год). Записи заносять у таблицю.
| Тип автомобіля | Кількість автомобілів в різний період доби, шт. | ||
| 8 год | 13 год | 18 год | |
|
Легкої вантажності Середньої вантажності Важкої вантажності Автобус легковий |
|||
Автомобiлi подiляють на три категорiї: з карбюраторним двигуном, дизельнi, автобус “Ікарус” [12 ].
Здiйснюють оцiнку руху транспорту на окремих вулицях, будують графiки, обговорюють способи зменшення негативного впливу транспорту на стан довкiлля.
Знаючи види викидiв і концентрацiю окремих забруднювачiв вiдпрацьованих газах автотранспорту, можна розрахувати ступiнь забруднення повiтря на висотi людського зросту чи на іншій висоті
Оцінка ступеня забрудненостi атмосферного повiтря вiдпрацьованими газами на дiлянцi магiстральної вулицi (за концентрацiєю СО)
Ступiнь забрудненостi повiтря автотранспортом залежить не лише вiд iнтенсивностi руху, вантажностi машин, кiлькостi та характеру викидiв, а й типу забудови, рельєфу мiсцевостi, напряму вiтру, вологості й температури повiтря. Тому всi цi особливостi слiд зазначати.
Ухил визначають вiзуально чи з допомогою еклiметра, швидкiсть вiтру - анемометром, вологiсть повiтря — психрометром, вмiст СО, пилу, оксидiв нiтрогену i сульфуру, вуглеводнiв визначають за стандартними методиками.
Зазначають наявнiсть насаджень, якi поглинають пил та iншi забрудники, зменшують шумове навантаження, регулюють мiкроклiмат (вмiст вологи, кисню, СО, йонiв, фiтонцидiв).
Усі цi впливи рiзних чинників пiд час визначення концентрацiї СО враховує формула:
Ксо = (А + 0,01NКm)۠۠۠·Кa·Кн·Кc·КB·Кn ,
де А — фонове забруднення атмосферного повiтря (А = 0,5 мт/м3); N- сумарна інтенсивність руху автомобiлів на ділянці вулицi (шт./год); Кm — коефiцiєнт токсичностi автомобiлiв за викидами в повiтря СО; Ка — коефiцiєнт, шо враховує аерацiю місцевості; Кн — коефіцiєнт, що враховує зміну забруднення атмосферного повiтря оксидом карбону, залежмо вiд величини поздовжнього нахилу; Кс — те саме вiдносно швидкості вітру; Кв — те саме відносно вологостi повiтря; Кn — коефiцієнт збільшення забрудненості атмосферного повiтря оксидом карбону бiля перехресть. [12 ]
Коефіцiєнт токсичностi автомобiлiв визначають як середньозалежний для потоку автомобiлів за формулою:
Кm=Pi · Km΄,
де Рi — склад руху, часткa одиниці; значения Km΄,визначають за таблицею.
Коефіцiєнт токсичностi автомобiлiв
| Тип автомобіля |
Коефіцiєнт Km΄, |
| Важкий вантажний(мікроавтобус) | 2,3 |
| Середній вантажний | 2,9 |
| Легкий вантажний | 0,2 |
| Автобус | 3,7 |
| легковий | 1,0 |
Значення коефіцієнта Ка , (враховує аерацію місцевості)
| Тип місцевості |
коефіцієнт Ка |
| Транспортні тунелі | 2,7 |
| Транспортні галереї | 1,5 |
| Магістральні вулиці і дороги з багатоповерховою забудовою з обох боків | 1,0 |
| Вулиці та дороги з одноповерховою забудовою | 0,6 |
| Міські вулиці та дороги з однобічною забудовою, набережні, естакади, високі насипи | 0,4 |
| Пішоходні тунелі | 0,3 |
Для магістральної вулиці Ка =1.
Значення коефіцієнта Кн ,що враховує зміни забруднення повітря СО відповідно до величини повздовжнього нахилу вулиці, визначають за таблицею.
| Повздовжній ухил,град |
Коефіцієнт Кн |
|
0 2 4 6 8 |
1,00 1,06 1,07 1,18 1,55 |
Коефіцієнт Кс ,що враховує вплив швидкості вітру на вміст СО в повітрі
| Швидкість вітру, м/с |
Коефіцієнт Кс |
|
1 2 3 4 5 6 |
2,70 2,00 1,50 1,20 1,05 1,00 |
Коефіцієнт Кв (враховує вплив відносної вологості повітря на концентрацію СО)
| Відносна вологість повітря,% |
Коефіцієнт Кв |
|
100 90 80 70 60 50 40 |
1,45 1,30 1,15 1,00 0,85 0,75 0,60 |
Значення коефіцієнта Кn для різних типів перехресть
| Тип перехрестя |
Коефіцієнт Кn |
|
Регульоване перехрестя: Світлофорами звичайне Світлофорами регульоване Само регульоване Нерегульоване: Зі зниженою швидкістю Кільцеве З обов’язковою зупинкою |
1,8 2,1 2,0 1,9 2,2 3,0 |
Підставивши значення наведених коефіцентів, обчислюють концентрацію оксиду карбону на певній ділянці магістралі за різних метеорологічних умов або на ділянках з різною забудовою. Доходять висновків, які чинники більше, а які менше впливають на забрудненість повітря оксидом карбону, що міститься у викидах автотранспорту [12].
Розділ 3. Еколого-економічні розрахунки збитків, завданих державі в результаті викидів в атмосферу
3.1. Економічні механізми управління в галузі охорони навколишнього середовища в Україні
Протягом оставннiх трьох десятирiч в Українi була сформована система управлiння природоохоронною дiяльнiстю. Розрiзняються два головних перiоди розвитку цiєї системи:
- регулятивний - з 60-х до початку 90-х рокiв, коли було прийнято ряд законоданчих актiв з питань охорони навколишнього природного середовища;
- еколого-економiчний, починаючи з 1991 р., коли було введено в дiю Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”, яким були вставовлено засади формувавння економiчних механiзмiв природокористування та природоохоронної дiяльностi.
Найважливiшими функцiональними елемевтом державної системи управлiння природоохоронною дiяльнiстю є наступнi складовi економiчного механiзму природокористування та природоохоронної дiяльностi:
- механiзми зборiв за забруднення навколишнього природного середовища та за спецiальне використання природних ресурсiв;
- механiзм вiдшкодування збиткiв, заподiяних внаслiдок порушення законодавства про охорону довкiлля;
- система державного бюджетного фiнансування природоохоронних заходiв через головний роздiл у складi Держбюджету “Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека”, Державний, республiканський АР Крим та мiсцевi фонди охорони навколишнього природного середовища у складi вiдповiдних бюджетiв [72 ].
Важливо зазначити, що Законом України “Про систему оподаткування” вiд 25.06.1991р. (з подальшими змiнами та доповненнями) збiр за забруднення навколишнього природного середовища та збiр за спецiальне використання природних ресурсiв вiднесенi до загальнодержавних податкiв i зборiв (обов’язкових платежiв).
Економiчнi механiзми природокористування та природоохоронної діяльностi в Українi базується на таких головних засадах:
- платнiсть за спецiальне використання природних ресурсiв та за шкiдливий вплив на довкiлля;
- цiльове використання коштiв, отриманних вiд зборiв за спецiальне використання природних ресурсiв та забруднення довкiлля, на лiквiдацiю джерел забруднення, вiдновлення та пiдтримання природних ресурсiв в належному станi.
Головною метою економiчних механiзмiв природокористування та природоохоронної дiяльностi є:
- стимулювання шляхом впровадження еколого-економiчних iнструментiв природокористувачiв до зменшення шкідливого впливу на довкiлля, рацiонального та ощадливого використання природних ресурсiв та зменшення енерго- i ресурсомiсткостi одиницi продукцiї;
- створення за рахунок коштiв, отриманих вiд екологічних зборiв та платежiв, незалежного вiд державного та мiсцевих бюджетiв джерела фiнансування природоохоронних заходiв та робiт [72 ].
Структура економiчного механiзму природоохоронної дiяльностi включає:
- планування природоохоронних заходiв. до цього блоку вiдноситься:
а) встановлення нормативiв плати i розмiрiв платежiв за викиди i скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розмiщення вiдходiв та iншi види шкiдливого впливу;
б) встановлення лiмiтiв викидiв i скидiв забруднюючих речовин та розмiщення вiдходiв;
в) встановлення перелiку видiв дiяльностi, що належать до природоохоронних заходiв;
г) формування перелiку першочергових заходiв нацiональних регiональних, державних, природоохоронних програм;
- фiнансування природоохоронних заходiв:
а) плата за забруднення навколишнього природного середовища;
б) розподiл платежiв за забруднення навколишнього природного середовища;
в) формування фондiв охорони навколишнього природного середовища;
г) вiдшкодування в установленому порядку, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища;
- стимулювання в системi охорони навколишнього середовища:
а) надання пiльг при оподаткуваяннi в разi реалiзацiї заходiв, спрямованих на полiпшення охорони навколишнього природного середовища;
б) надання на пiльгових умовах позичок для реалiзацiї заходiв щодо охорони навколишнього середовища;
в) звiльнення вiд оподаткування фондiв охорони навколишнього середовища;
г) передача частини коштiв позабюджетних фондiв на договiрних умовах на заходи для гарантованого зниження викидiв i скидiв забруднення речовин;
д) стимулюваяня працiвникiв у галузi охорони навколишнього середовища [72 ].
3.2. Збiр за забруднення навколишнього природного середовища
На основi офiцiйних статистичних даних та з врахуванням вищезазначених мотивiв був визначений коефiцiєнт iндексацiї (92 рази) i замiсть тимчасових нормативiв плати за забруднення були розробленi “Базовi нормативи плати за забруднення навколишнього природного середовища України” та “Методика визначення розмiрiв плати i стягнення платежiв за забруднення навколишнього природного середовища України”, затвердженi наказом Мiнiстерства охорони природи України та зареєстрованi в Мiнiстерствi юстицiї України 14.05.1993 р. за № 46.
В Базових нормативах плати за забруднення навколишнього природного середовища був значно зменшений перелiк визначених i встаповлених попередньою Методикою ставок плати, щодо викидiв у повiтря (iз 2240 до 92), щодо скидiв у воду (iз 31 до 27 речовин).
Нормативи речовин, якi не ввiйшли до цього Перелiку, визначалися через таблиці. Одним з перших еколого-економiчних iнструментiв природоохоронної дiяльностi став механiзм плати за забруднення навколишнього природного середовища, впроваджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 13 сiчня 1992 року № 8 “Про затвердження Порядку визначення плати i справляння платежiв за забруднення навколишъого природного середовища i Положення про республiканський позабюджетний фонд охорони навколишнього природного середовища’’. Згiдно з цiєю постановою була введена пряма плата за забруднення, яка залежить вiд кiлькостi та “якостi” забруднюючих речовин. Ця плата справлялася за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повiтря, за скиди забрудаюючих речовин безпосередньо у воднi об’єкти та за розмiщення вiдходiв.
Важливо, що згiдно з цією постановою плата за забруднення навколишнього природного середовища не звiльняє пiдприємства вiд вiдшкодування збиткiв, заподiяних державi внаслiдок порушення природоохоронного законодавства.
Вiдповiдно до цiєї постанови Мiнiстерство охорони природи України за погодженням з Мiнiстерством економiки України i Мiнiстерством фiнансiв України в 1992 році розробило i направило до Уряду АР Крим, облдержадмiнiстрацiй, Київськiй та Севастопольськiй мiських держадмiнiстрацiй, мiсцевих природоохоронних органiв Методику визначення тимчасових нормативiв плати i стягнення платежiв за забруднення навколишнього природного середовища [72 ].
В основу методологiї встановлення нормативiв, якi визначали розмiри плати за забруднення, було покладено:
- величину еколого-економiчного збитку;
- обсяг грошових коштiв, який необхiдно “отримати” з кожної тонни викидiв, скидiв, розмiщених вiдходiв для створення джерела фінансування екологiчної дiяльностi, який був би незалежним вiд державного бюджету;
- економічний стан пiдприємств-забруднювачiв.
З метою вдосконалення дiючої системи визначення розмiрiв плати, для пiдвищення їх ефективностi та в зв’язку з гiперiнфляцiєю в 1992 р. Мiнiстерство охорони природи України почало розробку Базових нормативiв оплати за забруднення природного середовища з врахуванням отриманого досвiду та iнфляцiйних процесiв. За основу був взятий iндекс зростання цiн на будiвельно-монтажнi роботи в цiлому по країнi, оскiльки отриманi кошти за забруднення навколишнього природного середовища, переважно мають спрямовуватися саме на будiвельно-мовтажаi роботи iз спорудження водоочисних споруд, полiгонiв для розмiщення та утилiзацiї вiдходiв, газоочисного обладнання.ю граничнодопустимих концентрацiй забруднюючих речовин та класу небезпечностi. Це в свою чергу спонукало забруднювачiв до розробки нормативiв граничнодопустимих викидiв у повiтря та граничнодопустимих скидiв забруднюючих речовин у воднi об’єкти.
навколишнього природного середовища України за погодженням iз Мiнiстерством економiки України i Мiнiстерством фiнансiв України переглянуло розмiри нормативiв плати за забруднення довкiлля i збiльшило iх у 50,2 рази, взявши за основу середньозважений показник iндексу iяфляцiї в основних галузях народного господарства (наказ Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища України вiд 29.12.1995 № 153; зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 12.01.1996 р. за № 21/1 046) [72].
З метою проведення в подальшому своєчасної iндексацiї нормативiв плати В зв’язку з постiйним зростанням iнфляцiї в країнi Мiнiстерство охорони за забруднення навколишнього природного середовша вiдповiдно до зростання iнфляцiї Мiнiстерство охорони навколишнъого природного середовища України за погодженням з Мiнiстерством економiки України i Мiнiстерством фiнансiв України розробило i затвердило Методику iндексацiї нормативiв плати за забруднення навколишнього природного середовища (наказ Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища України вiд 27.05.96 № 49, зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 11.06.1996 р. за № 289/1314).
Для облiку надходження коштiв, отриманих вiд плати за забруднення навколишнього природного середовища та за спецiальне використання природних ресурсiв, й використання цих коштiв Мiнiстерством охорони навколишнього природного середовища України були розробленi, а Мiнiстерством статистики України введенi вiдповiднi форми державної статистичної звiтностi (“форма № 1 - екологiчнi фонди” та “форма № 1 - екологiчнi витрати”).
Впровадження в Українi механiзму плати за забруднення навколишнього природного середовища принесло позитивнi результати. Реалiзовано важливий природоохоронний принцип “забруднювач та своживач платить”, що був затверджений Органiзацiєю Економiчного Спiвробiтництва i Розвитку (ОЕСР) в 1972 р., як економiчний принцип компенсацiї витрат, пов’язаних iз боротьбою iз забрудненням довкiлля. Тепер забруднювачi повиннi вiдшкодовувати витрати, пов’язанi з попередженням забруднення навколишнього середовища i проведенням заходiв боротьби iз ним.
Стимулююча функцiя платежiв спрямована на запобiгання виснаження природних ресурсiв i припинення безооплатного використання навколишнього середовища як приймальника забруднюючих речовин [72].
Економiчна суть плати за забруднення полягає в тому, що:
- забруднювач i споживач продукції змушений оплачувати (компенсувати) економiчнi збитки вiд негативного екологiчного впливу на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, мiський транспорт, зеленi насадження тощо), сiльськогосподарськi угiддя, воднi, лiсовi, рибнi та рекреацiйнi ресурси, основнi фонди промисловостi та iн. При цьому слiд враховувати, що наразi не йдеться про юридичну вiдповiдальність у повному обсязi за забруднення навколишнього середовища;
- платежi за забруднення стали основою створення мiсцевих, республiканського АР Крим i державного фондiв охорони навколишнього природного середовища, незалежного вiд державного та мiсцевих бюджетiв джерела фiнансування природоохоронних заходiв i робiт.
Причому плата за забруднення, яка здiйснюється в межах граничнодопустимих викидiв (ГДВ), граничнодопустимих скидiв (ГДС), тимчасово-погоджених викидiв (ТПВ), тимчасово-погоджених скидiв (ТПС) відноситься на собiвартiсть продукцiї (включається до валових витрат i оплачується споживачем, чим реалiзовано принцип “споживач платить”. До понаднормативного (понад ГДВ, ГДС, ТПВ, ТПС), понадлiмiтного забруднення застосовуються штрафы санкцiї, якi сплачуються за рахунок прибутку пiдприємства-забруднювача.
В умовах ринкових вiдносин, конкуренцiї плата стимулює виробника до змевшення рiвня забруднення, з метою зменшення цiни продукцiї та підвищення її конкурентоспроможностi.
Слiд зазначити, що екологічні нормативи (ГДВ, ГДС, ТПС, ТПВ) регулярно переглядаються i стають більш жорсткими та встановлюються на окремi термiни iз зазначеним природоохоронних робiт, якi має виконати пiдприємство-забруднювач.
Проте з часу виходу постанови Кабінету Мiністрiв України вiд 13.01.1992 р. № 18 вiдбулося ряд змiн в економiцi та законодавствi, отриманий певний досвiд в справляннi збору за забруднення навколишнього природного середовища. Тому Мiнiстерство охорони навколишнього природного середовшца та ядерної безпеки України за походженням з iншими заiнтересованими центральними органами виконавчої влади розробило нову редакцiю Порядку встановлевня нормативiв збору за забруднення навколишнього природного середовища i стягнення цього збору, затверджену постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 1.03.I999 р. № 303.
Характерною рисою цього Порядку є спрощення системи платежiв за забруднення навколишнього природного середовища [72].
Зокрема скасована авансова щоквартальна форма плати за забруднення, яка в умовах нестабiльностi роботи пiдприємств стала “несправедливою”. Дiюча авансова форма сплати в багатьох випадках призводила до переплат пiдприємствами i викликала багато нарiкань вiд них. Тому Порядком встановлено, що збiр за забруднення вавколишнього природного середовища сплачується платниками щоквартально відповідно до фактичних обсягiв викидiв (для стацiонарних джерел забруднення), скидiв, розмiщення вiдходiв та кiлькостi використаного пального (для пересувних джерел забруднення) до 20 числа мiсяця, що настає за звiтним кварталом.
Остаточна сплата збору за звiтний рiк проводиться платниками вiдповiдно до фактичних обсягiв викидiв, скидiв, розмiщення вiдходiв та кiлькостi використаного пального (для пересувних джерел забруднення) у 10-денний термiн після подання платниками збору рiчної статистичної звiтностi про кiлькiсть викидiв, скидiв розмiщення вiдходiв та використаного пального.
Остаточний розрахунок збору за звiтний рiк i сплата його здiйснюються платниками, якi не подають рiчної статистичної звiтностi, за довiдками про фактичнi обсяги викидiв, скидiв, розмiщення вiдходiв та використаного пального, що подаються до 15 сiчня до органiв державної податкової служби, за попереднiм погодженням з органами Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.
Скасованi пункти, що суперечили чинному базовому законодавству з питань оподаткування, зокрема це стосується пунктів, якими встановлювалося, що:
- мiсцевi ради базового рiвня мали право звiльняти повнiстю або частково вiд плати за забруднеyня навколишнього природного середовища збитковi та низькорентабельнi пiдприємства;
- Рада мiнiстрiв АР Крим, обласнi, Київська та Севастопольськi мiські держадмiнiстрацiї могли звiльняти пiдприємства вiд плати за забруднення, за викиди i скиди забруднюючих речовин в межак гранично допустимих викидiв і скидів [72 ].
Розширено перелiк платникiв за забруднення пересувними джерелами забруднення, шляхом введення нормативiв плати за забруднення при спаленнi ними зрiдженого нафтового та стягненого природного газу, мазуту.
З метою спрощення системи плати встановлено перелiк основних забруднюючих речовин, за викиди та скиди яких обов’язково справляється плата. Одночасно Рада мiнiстрiв АР Крим, обласнi, Київська та Севастопольськi мiськi ради, за поданням органiв Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України можуть збiльшувати перелiк видiв забруднюючих речовин, на якi встановлюється збiр за викиди i скиди. Це нововведення дає можливiсть в разi незначних обсягiв забруднення, а вiдповiдно i розмiрiв платежiв (коли адмiнiстративнi витрати щодо визначення та встановлення платежу в декiлька разiв перевищують розмiр плати), такий платiж не стягати.
Перелiк викидiв основних забруднюючих речовин вiд стацiонарних джерел забруднення включає 25 видiв. Ставка нормативiв збору складаютъ вiд 2 до 67871 гривень за 1 тонну викиду забрудшоючої речовини.
При визначеннi розмiру платежу за забруднення навколишнього природного середовища застосовуються ряд коригуючих коефiцiєнтiв.
Одним iз важливих моментiв нового Порядку є покладення контролю за повноту та своєчаснiсть птлатежiв за забруднення навколишнъого природного середовища на Державну податкову адмiнiстрацiю. До цього часу такий контроль законодавчо не був встановлений.
Цiєю ж постановою Кабiнет Мiнiстрiв України затвердив Базовi нормативи плати за забруднення навколишнього природного середовища України, якi до того були затвердженi наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та зареєстрованi в Мiнiстерствi юстицiї України [72].
Вiдповiдно до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” збори за забруднення навколишнього природного середовища платники (крiм розташованих у мiстах загальнодержавного значення) перераховують у таких розмiрах:
20 вiдсоткiв - на окремi рахунки до мiсцевих фондiв охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складi сiльських, селищних, мiських бюджетiв;
50 вiдсоткiв - на окремi рахунки до місцевих фондiв охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складi бюджету Автономної Республiки Крим, обласних бюджетiв;
30 вiдсоткiв на окремий рахунок до державного фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворюється у складi державного бюджету України.
Платники збору, розташованi у мiстах Києвi та Севастополi, збори за забруднення навколишнього природного середовища перераховують у таких розмiрах:
70 вiдсоткiв - на окремi рахунки до мiсцевих фондiв охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складi мiських бюджетiв;
30 вiдсоткiв - на окремий рахунок до державного фонду охорони навколишнього природного середовшца, що утворюються у складi Державного бюджету України.
Збiр, який справляється за викиди стацiонарними джерелами забруднення. скиди та розмiщення вiдходiв у межах лiмiтiв, вiдноситься на валовi витрати виробництва та обiгу, а за перевищення цих лiмiтiв - стягується з прибутку, що залишаться у розпорядженнi юридичних осiб. Фiзичнi особи, якi є суб’єктами пiдприємницької дiяльностi, сплачують цей збiр за рахунок свого доходу.
Збiр, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, вiдноситься на валовi витрати виробництва та обiгу.
Для бюджетних органiзацiй збiр за забруднення навколишнього природного середовища вiдноситься на видатки i передбачається в кошторисi доходiв i видаткiв [72].
Не внесенi своєчасно кошти збору стягуються з платникiв у встановленому законодавством порядку.
Облiк платникiв плати за забруднення навколишнього природного середовища та контроль за своєчасністю внесення платежiв до 1999 року номiнально здiйснювався органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища та Ядерної безпеки України. Проте, можливостi контролю за станом надходження платежів на спецiальнi рахунки мiсцевих рад органами Мiнiстерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України обмеженi, що давало можливiсть окремим платникам уникати сплати цього збору.
3.3. Порядок встановлення нормативiв збору за забруднення навколишнього природного середовища i стягнення цього збору
Затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 01.03.99 №303.
1. Цей Порядок визначає єдинi на територiї України правила встановлення нормативiв збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також його стягнення.
2. Збiр за забруднення навколишнього природного середовища (далi - збiр) справляється за:
а) викиди в атмосферне повiтря забруднюючих речовин (далi - викиди) стацiонарними та пересувними джерелами забруднення;
б) скиди забруднюючих речовин безпосередньо у воднi об’єкти (далi - скиди);
в) розмiщення вiдходiв.
Органи Мiнекобезпеки разом з органами мiсцевого самоврядування або з мiсцевими державними адмiнiстрацiями визначають перелiк платникiв збору та подають його до органiв державної податкової служби [72].
3. Норматива збору за викиди стацiонарними джерелами забруднення та скиди, а також нормативи збору за розмiщення вiдходiв встановлюються вiдповiдно до виду забруднюючих речовин та класу небезпеки вiдходiв, наведених у таблицях 1.1, 1.7 i 1.9 додатка 1 (див. 1.3.1).
Враховуючи мiсцевi умови, Рада мiнiстрiв Автономної Республіки Крим, обласнi, Київська та Севастопольська мiськi ради за поданням органiв Мiнекобезпеки можуть збiльшувати перелiк видiв забруднюючих речовин, на якi встановлюється збiр за викиди і скиди.
Нормативи збору за викиди i скиди цих забруднюючих речовин встановлюються за критерiями та вiдповiдно до ставок, наведених у таблицях 1.2, 1.3, 1.8 додатка 1 (дав. 1.3.1).
4. Суми збору, який справляється за викиди стацiонарними джерелами забруднення, скиди i розмiщення вiдходiв, обчислюються платниками збору самостiйно на пiдставi затверджених лiмiтiв виходячи з фактичних обсягiв викидiв, скидiв i розмiщення вiдходiв, нормативiв збору та коригуючих коефiцiєнтiв, наведених вiдповiдно в таблицях додатку 1 (див. 1.3.1) i додатку 2 (див. 1.3.2).
Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюються платниками збору самостiйно на пiдставi (нормативiв збору за цi викиди виходячи з кiлькостi фактично використаного пального та його виду вiдповiдно до таблиць 1.4 - 1.6 додатка 1 (див. 1.3.1) i коригуючих коефiцiєнтiв, наведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2 (див. 1.3.2.).
5. Загальний лiмiт викидiв стацiонарними джерелами забруднення для речовин, наведених у таблицi 1.1 додатка 1 (див. 1.3.1), для територiї Автономної Республiки Крим, областей, а також мiст Києва та Севастополя встановлюється Мiнекобезпеки термiном на п’ять рокiв [72].
6. Органи Мiнекобезпеки встановлюють лiмiти викидiв стацiонарними джерелами забруднення термiном на п’ять рокiв на пiдставi затверджених проектiв нормативiв гранично допустимих викидiв за формою, затвердженою Мiнiстерством i доводять їх платникам збору до 1 червня попереднього року.
Лiмiти скидiв у воднi об’єкти державного значення для первинних водокористувачiв визначаються у дозволах на спецiальне водокористування, якi видають органи Мiнекобезпеки.
Лiмiти скидiв забруднюючих речовин у воднi об’єкти мiсцевого значення для первинних водокористувачiв визначаються у дозволах на спецiальне водокористування, якi видаються мiсцевими державними адмiнiстрацiями, а в мiстах обласного значення - виконавчими органами рад за поданням органiв Мiнекобезпеки. Лiмiти розмiщення вiдходiв визначаються у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.
7. Обсяги скидiв, пов’язаних з проведенням планового ремонту каналiзацiйних мереж i споруд, включаються до загального лiмiту скидiв. Обсяги та умови проведення таких скидiв погоджуються з органами Мiнекобезпеки. Збiр, який справляється за цi скиди, нараховується за скиди, що проводяться в межах установлених лiмiтiв.
У разi перевищення погодженого обсягу скидiв та порушення умов їх проведення, пов’язаних з плановим ремонтом каналiзацiйних мереж i споруд, плата обчислюється як за понадлiмiтнi скиди, а збитки, заподiянi навколишньому природному середовищу, вiдшкодовуються в установлевому законодавством порядку.
8. За понадлiмiтнi обсяги викидiв, скидiв i розмiщення вiдходiв збiр обчислюється в установленому порядку в п’ятикратному розмiрi.
У разi вiдсутностi у платникiв збору затверджених в установленому порядку лiмiтiв викидiв, скидiв i розмiщення вiдходiв збiр справляється як за понадлiмiтнi викиди, скиди та розмiщення вiдходiв вiдповiдно до їх обсягiв.
9. Щорiчнi розрахунки збору, що пiдлягає сплатi в наступному роцi, подаються платниками до органiв державної податкової служби за попереднiм погодженням Мiнекобезпеки до 1 липня поточного року.
Розрахунки збору, що пiдлягає щоквартальнiй сплатi, подаються платниками до органiв державної податкової служби до 15 числа мiсяця, що настає за звiтним кварталом [72].
Остаточний рiчний розрахунок збору подається платниками до органiв державної податкової служби (за попереднiм погодженням з органами Мiнекобезпеки) у 10-денний термiн пiсля подання юридичними та фiзичними особами рiчної статистичної звiтностi про кiлькiсть викидiв, скидiв, розмiщення вiдходiв та використаного пального.
10. Збiр сплачується платниками щоквартально вiдповiдно до фактичних обсягiв викидiв (для стацiонарних джерел забруднення), скидiв, розмiщення вiдходiв та кiлькостi використаного пального (для пересувних джерел забруднення) до 20 числа мiсяця, що настає за звiтним кварталом.
Остаточна сплата збору за звiтний рiк проводиться платниками вiдповiдно до фактичних обсягiв викидiв, скидiв, розмiщення вiдходiв та кiлькостi використаного пального (для пересувних джерел забруднення) у 10-денний термiн пiсля подання платниками збору рiчної статистичної звітностi про кiлькiсть викидiв, скидiв, розмiщення вiдходiв та використаного пального.
Остаточний розрахунок збору за звiтний рiк i сплата його здiйснюються платниками, якi не подають рiчної статистичної звiтностi, за довiдками про фактичнi обсяги викидiв, скидiв, розмiщення вiдходiв та використаного пального, що подаються до 15 сiчня до органів державної податкової служби, за попереднiм погодженням з органами Мiнекобезпеки [72].
11. Збори за забруднення навколишнього природного середовища платники (крiм розташованих у мiстах загальнодержавного значення) перераховують у таких розмiрах:
20 вiдсоткiв - до мiсцевих фондiв охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складi сiльських, селищних, мiських бюджетiв, на окремi рахунки;
50 вiдсоткiв до мiсцевих фондiв охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складi бюджету Автономної Республiки Крим, обласних бюджетiв, на окремi рахунки;
30 вiдсоткiв - до державного фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворюється у складi державного бюджету України, на окремий рахунок.
Платники збору, розташованi у мiстах Києвi та Севастополi, збори за забруднення навколишнього природного середовища перераховують у таких розмiрах:
70 вiдсоткiв - до мiсцевих фондiв охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складi мiських бюджетiв;
30 вiдсоткiв - до державного фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворюється у складi державного бюджету України, на окремий рахунок.
12. Збiр, який справляється за викиди стацiонарними джерелами забруднення, скиди та розмiщення вiдходiв у межах лiмiтiв, вiдноситься на валовi витрати виробництва та обiгу, а за перевищення цих лімiтiв:
- справляється за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні юридичних осiб. Фiзичнi особи, якi є суб’єктами підприємницької дiяльностi, сплачують цей збiр за рахунок свого доходу.
Збiр, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, відноситься на валовi витрати виробництва та обiгу.
Для бюджетних органiзацiй збiр за забруднення навколишнього природного середовища вiдноситься на видатки i передбачається в кошторисi доходiв i видаткiв.
13. Платники несуть вiдповiдальнiсть за правильнiсть обчислення та своєчасну сплату збору згiдно iз законодавством.
Не внесенi своєчасно кошти збору стягуються з платникiв у встановленому законодавством порядку. Сплата збору не звільняє юридичних i фiзичних осiб вiд вiдшкодування збиткiв, завданих порушенням природоохоронного загонодавства.
14. Контроль за правильнiстю обчислення збору, дотриманням лiмiтiв викидiв, скидiв та розмiщення вiдходiв здiйснюється органами Мiнекобезпеки.
15. Контроль за своєчаснiстю та повнотою сплати збору здiйснюється органами державної податкової служби на пiдставi документальних перевірок [72].
Розділ 4. Дослідження стану атмосферного повітря в межах м. Києва
4.1. Аналіз результатів дослідження якості атмосферного повітря біологічними методами
Дослідження проводилося 10.01.2008 року в місті Києві по вулиці Індустріальна. Вибрана територія була розбита на 2 квадрати розміром 10 х 10 м. У кожному квадраті вибрала 10 здорових дерев, що ростуть окремо. Уважно оглядала кожне дерево. На жодному із дерев не виявлено ні одного лишайника. Також на прилеглій території було оглянуті стіни споруд і каміння, теж не виявлено жодного лишайника.
З цього випливає, що обрані ділянки відносяться до 4 зони , яка має сильне забруднення ( “лишайникова пустеля”).
4.2. Здійснення аналізу хімічними методами
Збір матеріалу проводився 10.01.2008 року в місті Києві по вулиці Індустріальна, упродовж одного дня.
Інтенсивність руху автотранспорту визначала методом підрахунку автомобілів різних типів- 3 рази по 20 хвилин під час кожного терміну вимірюють ( о 8-й, 13-й, 18-й годинах). Записи занесені у таблицю:
| Тип автомобіля | Кількість автомобілів у різний час | ||
| 8 год | 13 год | 18 год | |
|
Легкової вантажності Середньої вантажності Важкої вантажності Автобус Легковий |
40 17 15 23 370 |
35 29 16 17 315 |
41 13 12 30 400 |
Kco=(A+0,01·N·Km)·Ka · Kн ·Kc·Kв ·Kn
N-сумарна інтенсивність руху автомобілв на ділянці вулиці (шт./год)
| Тип автомобіля | Кількість автомобілів у різний час | ||
|
800 -900 |
1300-1400 |
1800-1900 |
|
|
Легкової вантажності Середньої вантажності Важкої вантажності Автобус Легковий |
120 51 45 69 1110 |
105 87 48 51 945 |
123 39 36 90 1200 |
| Всього | 1395 | 1236 | 1488 |
Визначення коефіцієнта токсичності здійснюється за формулою:
Km=Pi· Km΄
1) Розрахунок коефіцієнта токсичності за проміжок часу: 800 -900
Легкової вантажності Km=120·0,2=24; Середній Km=1,18.
Важкої вантажності Km=45·2,3=103,5;
Середньої вантажності Km=51·2,9=147,9;
Автобус Km=69·3,7=255,3;
Легковий Km=1110·1,0=1110.
2) Розрахунок коефіцієнта токсичності за проміжок часу: 1300-1400
Легкової вантажності Km=105·0.2=21; Середній Km=1,23.
Важкої вантажності Km=48·2,3=110,4;
Середньої вантажності Km=87·2,9=252,3;
Автобус Km=51·3,7=188,7;
Легковий Km=945·1,0=945.
3) Розрахунок коефіцієнта токсичності за проміжок часу: 1800-1900
Легкової вантажності Km=123·0,2=24,6; Середній Km=1,18.
Важкої вантажності Km=36·2,3=82,8;
Середньої вантажності Km=39·2,9=113,1;
Автобус Km=90·3,7=333;
Легковий Km=1200·1,0=1200.
Значення коефіцієнта Ka=1, тому що це магістральна вулиця.
Повздовжній ухил вулиці 2 градуси; тому Кн=1,06.
Швидкість вітру 3 м /с ,Кс=1,50.
Вологість повітря – 80 % ,Кв=1,15.
Тип перехрестя- з обов΄язковою зупинкою, тому Кn=3.
800 -900
Ксо=(05мг/ м 3 +0,01· 1395·1,18)· 1· 1,06· 1,50· 1,15 ·