Xreferat.com » Рефераты по экологии » Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику

Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику

незадовільний рівень санітарно-просвітницької роботи, зниження контролю за виконанням протиепізоотичних заходів, особливо в Чернігівській області, погіршення екологічного стану водних об’єктів.


3.2 Індикація факторів екологічного ризику техногенного характеру


Протягом 2007 року зареєстровано 196 надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що на 5,3% менше порівняно з 2006 роком (207 НС). Внаслідок цих надзвичайних ситуацій загинуло 495 осіб, у тому числі 48 дітей, постраждало - 430 осіб (у 2006 році внаслідок НС загинуло 354 особи, у тому числі 34 дитини, постраждало - 284 особи).

Аналіз динаміки виникнення НС техногенного характеру показав, що у І кварталі сталося 55 НС техногенного характеру (у січні - 19, лютому - 18, березні - 18), у ІІ - 54 (у квітні - 20, травні - 18, червні - 16), у ІІІ - 33 (у липні - 12, серпні - 13, вересні - 8) та у ІV - 54 (у жовтні - 9. листопаді - 21, грудні - 24). За видами найбільше всього виникло НС, пов'язаних із пожежами та вибухами (90), які разом із катастрофами на транспорті (47) та аваріями на системах життєзабезпечення (20) складають 78% від загальної кількості НС техногенного характеру (рис. 11, табл. 2).


Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику

Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику

Рис. 3.7 Розподіл кількості НС техногенного характеру за видами


Найбільш резонансними у 2007 році були НС техногенного характеру державного рівня:

у м. Дніпропетровську (13 жовтня) у житловому багатоповерховому будинку за адресою вул. Мандриківська, №127, внаслідок виходу з ладу газорозподільного обладнання стався вибух побутового газу, в результаті чого загинуло 23 особи (у тому числі 7 дітей), постраждало - 23 особи (у тому числі 6 дітей), врятовано - 25 осіб, евакуйовано - 448 осіб. Внаслідок НС частково зруйновано та пошкоджено 45 житлових і один - адміністративний будинок;

у липні сталася НС регіонального рівня у Буському районі Львівської області на залізничному перегоні Ожидів - Красне Львівської залізниці. Внаслідок аварії з рейок зійшло 15 цистерн (ємністю 50 т) з жовтим фосфором, що слідували у складі вантажного потягу (58 вагонів) за маршрутом ст. Аса (м. Джамбул, Республіка Казахстан) - ст. Олекса (Республіка Польща). У результаті аварії через розгерметизацію ємностей при контакті фосфору з повітрям зайнялося 6 цистерн. Під час гасіння пожежі утворилася хмара з продуктів горіння, у зону ураження потрапили 14 населених пунктів Буського, Радехівського та Бродовського районів області.

Найбільш трагічні наслідки мали НС, пов'язані із пожежами та вибухами, внаслідок яких загинуло 340 осіб, у тому числі 39 дітей, ще 135 осіб, у тому числі 9 дітей, загинуло внаслідок НС на транспорті. Найменшу кількість НС техногенного характеру зареєстровано у Чернігівській області і м. Києві (по 3 НС), Тернопільській (2 НС) та Чернівецькій області (1 НС), а на території Волинської - не зареєстровано жодної НС. На території решти регіонів сталося від 4 до 9 НС техногенного характеру (рис.3.8).


Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику

Рис. 3.8 Розподіл кількості НС техногенного характеру, що виникли протягом 2007 року за регіонами


Орієнтовні матеріальні збитки внаслідок НС техногенного характеру перевищили 153,5 млн. гривень. До ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що сталися протягом 2007 року, залучалося понад 11,2 тис. чоловік особового складу підрозділів та 2,5 тис. одиниць техніки, у тому числі понад 2,2 тис. чоловік особового складу підрозділів та майже 500 одиниць техніки МНС.

Кількісні показники надзвичайних ситуацій на транспорті у 2007 році залишились в межах відповідних показників 2004 - 2006 року, і є дещо більшими за минулорічні значення 2006 року, коли було зареєстровано 46 НС на транспорті, в яких загинуло 126 осіб та 128 - травмовано (див.таб.3). Надзвичайні ситуації на транспорті зареєстровано в 20 регіонах України, з них найбільшу кількість зареєстровано в Київській і Львівській областях - по 5 НС. В Запорізькій та Одеській областях зареєстровано по 4 НС, в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській і Полтавській областях - по 3 НС, Луганській, Миколаївській областях та в м. Києві - по 2 НС.


Таблиця 3

Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику


На збільшення кількості надзвичайних ситуацій на автомобільному транспорті вплинули ускладнення погодних умов, незадовільний стан транспортних засобів, неготовність дорожніх і комунальних служб до ліквідації наслідків метеорологічних явищ, грубі порушення правил руху водіями транспортних засобів. Серед надзвичайних ситуацій на транспорті, що сталися протягом 2007 року, найбільш резонансними були:

НС державного рівня, що сталася 17 квітня поблизу с. Лозова Волочиського району Хмельницької області;

НС регіонального рівня, яка сталася 16 липня в Буському районі на залізничному перегоні Красне-Броди біля станції Ожидів Львівської залізниці.

Аналіз причин виникнення НС на транспорті показав, що порушення правил дорожнього руху водіями транспортних засобів, правил пілотування і судноплавства призвели до аварій майже у 61% випадків, внаслідок незадовільного технічного стану транспортних засобів і комунікацій - у 27%, - внаслідок протиправних дій осіб - у 7,3%, і в 4,8% випадків - внаслідок порушення правил та технологій проведення робіт.

У 2007 році порівняно із 2006 роком (89 НС) кількість НС, пов'язаних з пожежами та вибухами майже не змінилася, але помітно збільшилась кількість загиблих та постраждалих - в 1,5 та 1,2 рази відповідно, у тому числі дітей (у 2006 році загинуло 219 осіб, у тому числі 22 дитини, 139 осіб - постраждало, у тому числі 5 дітей), та особливо значно зросла сума матеріальних збитків, завданих НС (у 2006 році - близько 6 млн грн). Слід відмітити, що така тенденція до збільшення кількості постраждалих внаслідок НС, спостерігається з 2005 року.

До ліквідації наслідків НС, що пов'язані з пожежами та вибухами, залучалося близько 7 тис. чоловік особового складу підрозділів та понад 1, 7 тис. одиниць техніки, у тому числі близько 1345 чоловік особового складу підрозділів та 284 одиниці техніки МНС. Загалом НС, що пов'язані з пожежами та вибухами, виникали у 23 регіонах України (у 2006 році - у 24 регіонах).

Відповідно на Донецьку область припадає найбільша кількість постраждалих людей внаслідок НС - 165 осіб загинуло та 180 осіб госпіталізовано, з них 109 осіб загинуло та 180 постраждало внаслідок випадків пожеж і вибухів, що сталися у вугільних шахтах. Залишається високим рівень НС, що пов'язані з пожежами та вибухами у житлових будинках, на які припадає 72,2 % від загальної кількості НС, більшість з яких мають наслідки із загибеллю людей (від 3 до 5 осіб). Всього у 65 НС, що сталися у житлових будинках загинуло 211 осіб (з них 39 дітей) та 46 осіб (з них 16 дітей) постраждали.


Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику

Рис. 3.9 Розподіл НС, пов'язаних із пожежами та постраждалими, внаслідок них, протягом 2007 року за регіонами України


За даними Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МНС України, у 2007 році стан з пожежами в цілому характеризувався такими основними показниками:

зареєстровано 50 тис. 578 пожежі (на 5,2% більше порівняно з 2006 роком);

прямі матеріальні збитки внаслідок пожеж 477 млн. 485 тис. гривень (в 2,4 рази більше порівняно з 2006 роком);

внаслідок пожеж загинуло 3981 особа (на 50 осіб менше, ніж у 2006 році);

отримали травми при пожежах 1869 осіб (у 2006 році травмовано 1900 осіб);

вогнем знищено та пошкоджено: 23101 будівлю (+14,1%), 2841 одиницю техніки (+12,2%), 528 голів худоби (-36,0%), 16024 тонн кормів (+5,7%).

Щоденно в Україні виникало в середньому 138 пожеж (у 2006 році - 131, у 2005 році - 136, 2004 році - 130, 2003 році - 168). Кожного дня внаслідок пожеж гинуло 11 і отримувало травми 5 осіб, вогнем знищувалось близько 60 будівель та 7 одиниць техніки. Протягом 2007 року основними причинами виникнення пожеж залишалися: необережне поводження з вогнем, порушення правил пожежної безпеки при встановленні та експлуатації електроустановок та порушення правил пожежної безпеки при встановленні та експлуатації печей. Найбільшу кількість пожеж зареєстровано в Донецькій області (5865), м. Києві (4699), Дніпропетровській (3962)та Одеській (3138) областях. Протягом 2007 року зареєстровано 3 надзвичайні ситуації об'єктового рівня, пов'язані із викидом небезпечних хімічних речовин (НХР) на промислових об'єктах (у 2006 році - 2 НС). У серпні у м. Бориславі Львівської області на території автогаражу "Долинського тампонажного управління ВАТ "Укрнафта" внаслідок розгерметизації 6 т ємності стався витік 100 кг соляної кислоти на ґрунт.

Протягом 2007 року зареєстровано 7 НС, пов'язаних із випадками наявності шкідливих (забруднювальних) речовин понад гранично допустимі концентрації (ГДК) у навколишньому середовищі, які віднесено до об'єктового рівня. Порівняно з 2006 роком (9 НС) кількість НС цього виду зменшилася.

У травні зареєстровано 3 НС, пов'язані із розливами ртуті:

у приміщенні фізико-технічного факультету Дніпропетровського Національного Університету;

у підвальному приміщенні п'ятиповерхового житлового будинку у м. Красний Лиман Донецької області;

у загальноосвітній школі с. Бузовиця Кельменецького району Чернівецької області.

У вересні внаслідок забруднення р. Рось на території Богуславського району Київської області фахівцями Миронівської районної СЕС під час перевірки проб було зареєстровано значне перевищення норм бактеріологічних показників якості питної води. Введено режим гіперхлорування води, орієнтовні матеріальні збитки становлять 260 тис. гривень.

Протягом 2007 року зареєстровано 16 випадків раптового руйнування будівель та споруд, які віднесено до НС, що більше порівняно з 2006 роком (15 НС). За масштабами ці НС віднесено до регіонального - 2, місцевого - 9 та 2 - об'єктового рівнів. Внаслідок НС загинуло 20 осіб та 7 - постраждало (у 2006 році загинуло - 9, постраждало - 3).

Протягом року зареєстровано 3 НС, пов'язані із загрозою руйнування житлових будинків:

у Кіровському районі м. Дніпропетровська по пр-ту Кірова, 92-а - п'ятиповерховий житловий будинок (80 квартир), розташований у зсувонебезпечній зоні;

у м. Краматорську Донецької області - п'ятиповерховий гуртожиток "Краматорського професійного торговельно-кулінарного ліцею" (55 мешканців), активізація процесу руйнування цілісності конструкції даху;

у м. Кам'янець - Подільському Хмельницької області - 9-ти поверховий житловий будинок (54 мешканця), внаслідок порушення будівельних норм на стадії проектування і в процесі будівництва.

Протягом 2007 року зареєстровано 11 надзвичайних ситуацій в електроенергетичних системах - всі класифіковано як події (інциденти) на атомних електростанціях, які за масштабами віднесено до об'єктового рівня (у 2006 році - 12). В усіх випадках було зареєстровано зниження потужності енергоблоків та їх відключення від об'єднаної енергосистему України. Радіаційний та протипожежний стан на станціях залишався в межах допустимих норм.

Порівняно з 2006 роком (32 НС) кількість НС на системах життєзабезпечення зменшилася в 1,6 рази.

Причинами виникнення НС на системах життєзабезпечення були:

незадовільний технічний стан систем та обладнання (10 випадків);

порушення вимог технологічних процесів, правил проведення робіт (5);

зсув ґрунтів у місцях проходження комунікацій (5).

Внаслідок довготривалої експлуатації сталося руйнування елементів каналізаційних очисних споруд, що призвело до скиду неочищених стічних вод до земляних резервуарів та позначилося на погіршенні якості води у водозаборі. В результаті аварії обмежено водопостачання м. Канева (22 тис. мешканців). Орієнтовні збитки становлять 6,0 млн. гривень.

Розділ ІV. Прогнозовані наслідки викидів небезпечних хімічних речовин на аваріях промислових об’єктів


Наслідки впливу аварій на виробництвах та на транспорті можна оцінити за “Методикою прогнозування наслідків викидів небезпечних хімічних речовин при аваріях, промислових об’єктах і транспорті”, 2001р.

Методика призначена для прогнозування масштабів забруднення при аваріях з небезпечними хімічними речовинами (НХР) на промислових об’єктах, автомобільному, річковому, залізничному і трубопровідному транспорті.

Методика застосовується тільки для НХР, які зберігаються в газоподібному стані або рідкому стані, які в момент викиду перейшли в газоподібний стан і створили первинні чи вторинні хмари.

Аварія з НХР – це подія техногенного характеру, що сталася на хімічному об’єкті внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів, що призвели до пошкоджень.


4.1 Довгострокове прогнозування


На ХНО розташований в населеному пункті з міською забудовою відбувся викид СL ємністю 3 тонни. Глибина міста по напрямку розповсюдження хмари становить 12.5 км. Метеорологічні умови: температура – 200С, конверсія, швидкість вітру 4 м/с, напрямок Пн. Виконати визначення глибини ПЗХЗ на випадок аварійного планування.

РОЗВ’ЯЗОК: Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря становить 0.8, коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження в населеному пункті з міською забудовою на кожен 1 км населеного пункту становить 2.25.

Враховуючи те, що хмара забрудненого повітря не виходить за межі міста і становить лише 12.5 км., глибина розповсюдження яку може пройти хмара забрудненого повітря з урахуванням населеного пункту глибиною 12.5 км становить: Г= 12.5/2.25= 5,6 км.

Після проходження населеного пункту, глибина розповсюдження буде становити: 12.5*12.5/5.6=27,90 км

З урахуванням проведення розрахунків можна зробити висновок, що хмара забрудненого повітря в населеному пункті пройде 27 км. Таким чином дана хмара забрудненого повітря пройде через даний населений пункт і вийде за його межі. Територія поза населеним пунктом підлягає можливому ризику забруднення.


4.2 Аварійне прогнозування


Унаслідок аварії на ХНО на місцевості стався розлив СL ємністю 3.0 тонни, швидкість вітру 4.0 м/с, конвекція, температура – 200С, напрямок вітру Пн,φ=450.

РОЗВ’ЯЗОК: З урахуванням що для швидкості вітру 4.0 м/с φ=450 а глибина розповсюдження хмари ХНР 12.5 км.

термін дії джерела забруднення для СL 20.9 годин

При конвекції та швидкістю вітру 4.0 м/с, швидкість переносу повітря 27.90 км. Таким чином за час випаровування 3.0 тонн СL -21 година, глибина розповсюдження хмари ХНР дорівнює близько 0,80 км, що узгоджується з даними.

Sзмхз = 8,72*10-3*0,802*450=0,26 км2

Sпрог.=0,235*0,802*16*40,2=3,18 км2

Шпзхз=0,3*0,80,6=0,26км

Провівши розрахунки ми можемо сказати, що аварія яка відбулася на ХНО – має незначні масштаби розповсюдження.

Розділ V. Оцінка екологічної безпеки промислового виробництва на локальному рівні


Система критеріїв оцінки екологічної безпеки промислового виробництва локального рівня орієнтована на оцінку екологічної безпеки окремих промислових об’єктів. Під промисловим об’єктом розуміють окремо розміщений промислові майданчики підприємства або групу підприємств, які розглядаються як єдине площинне джерело техногенної дії.

Комплекс характеристик і показників екологічної безпеки промислового підприємства повинно забезпечувати наступні пункти:

оцінка рівня безпеки підприємства в умовах нормальної експлуатації;

прогноз рівня безпеки в умовах модернізації підприємства або зміни його структури;

оцінка ресурсоспоживання підприємства;

оцінка ймовірності аварій і небезпеки в аварійних умовах;

безпека підприємства може бути описана наступними групами показників;

фактичні і умовні, які характеризують шкідливий вплив підприємства (об’єми фактичних і умовних викидів і скидів забруднюючих речовин, вивезення відходів, рівнів шкідливих фізичних дій, розраховані і фактичні поля середніх і максимальних концентрацій шкідливих речовин в різних середовищах);

ресурсоспоживання та ресурсний баланс підприємства (потреба кисню, водоспоживання виробництва та споживання електроенергії);

характеристики території на яку впливає підприємство (щільність населення, структура біоценозів, цінність території);

технічний стан підприємства;

комплексні показники, які характеризують екологічну безпеку підприємства;

еколого-економічні показники, які відображають кошторисний аспект екологічної безпеки.

Оцінка безпеки підприємства здійснюються на основі технічної документації підприємства (показники четвертої та частково другої груп); екологічної документації підприємства ( показники першої, частково другої, третьої, п’ятої та шостої груп); фінансової документації підприємства ( частина показників шостої групи); відомості про район розташування підприємства ( показники третьої групи); відповідних методик розрахунків комплексних екологічних і еколого-економічних показників (п’ята та шоста група).

Для характеристики комплексних показників екологічної безпеки промислового підприємства необхідно розглянути основні терміни:

Клас небезпечності підприємства – основа в існуючій сучасній нормативній базі, комплексна характеристика екологічної безпеки підприємства. Виділяють п’ять класів небезпечності. Клас небезпечності визначається величиною параметрів розбавлення по воді та по повітрі. Параметр розбавлення характеризується кількістю повітря (або води), які необхідні щоб концентрація забруднюючих речовин, що викидає підприємство в навколишнє середовище не перевищувала ГДК. Залежно від класу небезпечності нормуються розміри СЗЗ.

Територія підприємства – територія відповідних промислових майданчиків, де розміщені основні технології та допоміжні об’єкти підприємства (Sп).

Зона дії підприємства – це територія на якій всі репіцієнти підлягають значній техногенній дії, яка пов’язана з функціонуванням підприємства. При дотримання підприємством відповідних екологічних нормативів, зоною дії вважається територія в середині СЗЗ підприємства (площа зони дії – Sд;радіус СЗЗ – rСЗЗ).

Зона забруднення підприємства – територія де спостерігається перевищення ГДК в різних середовищах, причиною яких є діяльність підприємства. Порушення екологічних нормативів спостерігається, якщо зона забруднення перевищує зону дій. Зона забруднення визначається розрахунковими пробами (методики розрахунків максимальних приземних концентрацій шкідливих речовин в атмосфері, воді ) або на основі практичних замірів, які включають дані моніторингу забруднення атмосфери, поверхневих вод (Sз).

Ареал шкідливої дії підприємства - територія на якій окремі репіцієнти можуть підлягати шкідливій техногенній дії, яка пов’язана з функціонуванням підприємства. Ареал шкідливої дії визначається експериментальним методом, при цьому обов’язково враховують вплив сусідніх підприємств і структуру репіцієнтів території. Ареал шкідливої дії майже завжди значно ширший за зону дії та зону забруднення.

Система показників екологічної небезпеки промислового об’єкта.

Оцінку екологічної безпеки промислового об’єкту здійснюють за основними чотирма напрямками.


5.1 Оцінка екологічної безпеки промислового об’єкта в умовах нормальної експлуатації


Для характеристики цього напрямку використовують коефіцієнт нормативної екологічної небезпеки (Кн),який характеризує ступінь потенційної екологічної небезпеки підприємства в умовах нормальної експлуатації, при дотриманні всіх екологічних нормативів. Цей коефіцієнт є безрозмірною величиною, вимірюється в балах і величина його залежить від класу небезпечності підприємств. Для підприємства першого класу небезпеки він рівний 400, другого – 100, третього – 36, четвертого – 4, п’ятого – 1.


5.2 Оцінка ступені перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками


Для характеристики цього напрямку використовують наступні показники:

Показник перевищення нормативної зони забруднення (S)- безрозмірний коефіцієнт який характеризує ступінь перевищення нормативного забруднення атмосфери. Фактичні викиди підприємства не повинні призводити до перевищення ГДК забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери.


S=(П(rСЗЗ +V Sп/П) + Sз)/П(rСЗЗ +V Sп/П)2,


де rСЗЗ – радіус СЗЗ, V – об’єм викиду забруднюючих речовин в атмосферу, Sп – площа підприємства, Sз- площа зони забруднення підприємства, П- число П.


Показник перевищення нормативного об’єму викидів шкідливих речовин в атмосферу.( Vа)- безрозмірний коефіцієнт який характеризує ступінь перевищення реальних викидів шкідливих речовин в атмосферу наднормативними рівнями глибини:


Vа= Мсум/МГДК; Мсум = Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику(Мі/СіГДК) ьі; МГДК= Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику(МіГДВ/СіГДК)ьі;


де Мі – кількість і-тої шкідливої речовини, фактичну викинутих в атмосферу від всіх джерел викиду підприємства (т/рік); МіГДВ – гранично допустимий об’єм викиду і-тої шкідливої речовини (т/рік); СіГДК – значення максимально разової ГДК і-тої забруднюючої речовини (мг/м3); ьі – коефіцієнт відносної небезпеки і-тої забруднюючої речовини залежить від небезпечності речовини – для І – 1.7; ІІ – 1.2; ІІІ – 1.0; ІV – 0.9.

Показник перевищення нормативного об’єму скидів шкідливих речовин у водойми (Vв ) - безрозмірний коефіцієнт , який характеризує ступінь перевищення реальних скидів шкідливих речовин у водойми над нормативними рівнями ГДС. Розраховується аналогічно попередньому показнику з врахуванням цінності відповідних водоймищ (рекреаційне, рибогосподарське, виробниче іт.п.)

Показник нормативного об’єму скидів шкідливих речовин у водойми не перевищує реальних скидів і тому Vв = 1

Показник перевищення нормативного обяєму відходів (Vвід) - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь неревищення реального об"єну вивезення і складування відходів над нормативними.

Цей показник не перевищує , тому Vвід = 1

Показник перевищення нормативних рівнів фізичних впливів (Vф.в.) - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує перевищення реальних шкідливих фізичних дій (шум, ультразвук, електромагнітне випромінювання) над нормативними величинами. Цей показник не перевищує , тому Vф.в=1


5.3 Оцінка реципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій


Коефіцієнт озеленення зони дії (Коз) - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь озеленення зони дії підприємства. У разі коли зона забруднення перевищує зону дії , цей коефіцієнт характеризує ступінь озеленення зона забруднення.


Коз = Sд / ( Тоз + Sд ) ,


де Sд = (П ( гСЗЗ +V S / П ) 2 , якщо Sз ≤ П ( гСЗЗ +V S / П ) 2


Sд = Sз , якщо S > П ( гСЗЗ +V S / П ) 2

Коефіцієнт людності ареалу шкідливої дії (Клюд) - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь заселеності ареалу шкідливої дії підприємства. Його можна визначити за допомогою формули:


Клюд = (Нр + Рп ) / Нр


де Нр - нормативна щільність населення приймається 1люд /га ;

Рп - щільність населення в межах ареалу шкідливої дії підприємства (визначається експериментальним шляхом).

Клюд

Коефіцієнт цінності території в межах ареалу шкідливої дії підприємства (Ктер ) - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує природню, суспільну, культурно-історичну, рекреаційну та інші цінності території з межах ареалу дії підприємства. Визначається експертними методом. Ктер = 1


5.4 Комплексна інтегральна оцінка екологічної небезпеки промислового об’єкту


Інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства ( Rінт ) -безрозмірний показник, який відображає комплексну інтегральну порівняльну оцінку рівня екологічної небезпеки підприємства з врахуваннях зовнішніх та внутрішніх факторів.


Rінт =Коз *Клюд*Ктер* S *Vа * Vв * Vвід* Vф.в.* Кн


Оцінка ресурсоспоживання та вартісна оцінка екологічної небезпеки підприємства.

Окремими блоками при оцінці екологічної безпеки на локальному рівні можна виділити показники ресурсоспоживання та еколого-економічні

показники.

Ресурси, які використовує підприємство, можна розділити на дві основні групи : екологічні та енергетичні. Для кожного із ресурсів визначають три показники:

1. Кількість використаного за визначений проміжок часу (рік, півріччя, квартал, місяць) ресурсу;

2. Кількість виробленого за цей же період часу ресурсу;

3. Баланс за конкретним ресурсом.

В якості критеріїв вартісної оцінки екологічної безпеки підприємства використовують наступні показники:

1. Сумарні річні платежі за забруднення навколишнього природного середовища в межах встановлених для підприємства лімітів;

2. Сумарні річні понадлімітні екологічні платежі (за понадлімітне забруднення, за аварійні і залпові викиди, екологічні штрафи);

3. Сумарні річні платежі за нормативне використання відповідних ресурсів;

4. Сумарні річні платежі за понад нормативне використання ресурсів.

Порівнюючи перші два показники між собою та два останні - можемо одержати додаткові поправочні коефіцієнти, які характеризують перевищення нормативних показників екологічної безпеки і ресурсоспоживання підприємства уже на основі вартісних еколого-економічних показників.

Отже, маючи вихідні дані можна провести розрахунки відповідно до вказаних вище пунктів.

Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику1,044

Мсум=Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику

Мгдв =Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику

VОцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику=Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику

Коз=Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику

SO=252570, якщо 1000Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризикуОцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику

SO=Sз , якщо 1,044Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику

Клюд.=Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику

Кінт= 0,99*1,08*1*1,044*7,65*2,3*2,4*2,5*400=47136,8

Так як Кінт = 47136,8, що є більше за коефіцієнт нормальної екологічної небезпеки (Кн=4), тому завод по виробництву алюмінію є небезпечним на локальному рівні. Екосистема не збережуться

Розділ VІ. Оцінка екологічної безпеки виробництва на основі аналізу балансу кисню


Проблема дослідження балансу відновлення та споживання атмосферного повітря тісно пов’язана з екологічно. безпекою території локального та регіонального рівнів. ЇЇ важливість і складність обумовлена, як зміною структури промисловості, так і підвищенням ролі екологічного фактора в господарюванні.

Загальна методика розрахунку відновлення – споживання атмосферного кисню запропонована в роботах В. Владімірова (1982, 1990). Згідно цієї методи, для розрахунку балансу відновлення – споживання атмосферного кисню необхідно визначити:

Загальний об’єм відновлення кисню на території, виходячи з характеристик природних і штучних біогеоценозів.

Загальний об’єм споживання атмосферного кисню при викиді забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення.

Об’єм оптимального споживання кисню.

Об’єм відновлення атмосферного кисню на території визначають, виходячи з об’єму щорічного відтворення і-м рослинними угрупуванням.

Загальний об’єм відтвореного кисню визначається, як сума відтвореного кисню в ценозах за формулою:


ПВ = Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику, т/рік,


де ПВ – регіональне відтворення кисню; Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: