Технологія метанового зброджування гнойової біомаси
На основі вихідних даних по господарству проведено теоретичні розрахунки параметрів біоконверсії гнойової біомаси методом анаеробного метанового зброджування. Розрахунки проводились за допомогою методичних вказівок кафедри Екології та біотехнології БНАУ.
Основні етапи проведення розрахунків:
Визначення виходу гнойової біомаси на господарстві;
Визначення параметрів БГУ за оптимізованих параметрів зброджуваної біомаси;
Визначення рентабельності біогазового виробництва, враховуючи коефіцієнт виходу товарного біогазу;
Визначення еквівалентних кількостей традиційних енергоносіїв, які вдасться зекономити впровадивши дану технологію
3. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
3.1 Характеристика господарства
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Пологівське” розташоване у Васильківському районі Київської області. Відстань від районного центру складає 41 км, від обласного центру міста Києва – 76 км.
Підприємство “Пологівське” розташоване у Лісостеповій зоні України для якої характерний помірнокліматичний клімат. Землі господарства однорідні, являють собою чорнозем з вмістом гумусу у верхньому шарі від 1,8 до 3,2 %.
Рельєф сільськогосподарських угідь в основному рівнинний, але є невеликі підвищення і яри. Ерозії ґрунтів не спостерігаються. Загальна вирівняність ґрунтів господарства дає змогу для механізованого обробітку сільськогосподарських угідь, посіву і збору урожаю, транспортуванню продукції.
Вегетаційний період розвитку сільськогосподарських культур розрахований на 180-200 днів. В цьому природнокліматичні умови зони сприяють вирощуванню на орних землях зернових та технічних культур. Середньорічна температура повітря складає +5,6оС, максимальна становить +35,8оС, мінімальна - 29,5оС, середньорічна кількість опадів 495 мм.
Вітри переважно західні та північно-західні. Відносна вологість повітря становить 60-65%.
В СТОВ “Пологівське” одна автотранспортна дільниця. На території молочно-товарної ферми розташована конюшня. Площа ріллі становить 2180,4 га.
Структура посівних площ, урожайність сільськогосподарських культур та рівень виробництва кормів приведено в таблиці 3.
Таблиця 3.
Структура посівних площ, урожайність сільськогосподарських культур
Культури і їх групи |
2004 р. |
2005 р. |
2006 р. |
Відношення 2006 до 2004 р.р., % |
|||||||
| площа, га | структура, % | урожайність, ц/га | площа, га | структура, % | урожайність, ц/га | площа, га | структура, % | урожайність, ц/га | площа, га | урожайність, ц/га | |
|
Зернові і зернобобові: - озимі зернові - ярі зернові - зернобобові - цукровий буряк - соняшник на зерно - картопля - овочі відкритого грунту - кормові коре неплоди Багаторічні трави: - на сіно - на зел. корм Однорічні трави - на сіно - на зел.корм - кукурудза на силос і зелений корм Всього ріллі |
925 500 275 150 120 80 5 10 - 240 240 240 20 - 20 320 1720 |
53,8 29,1 16 8,7 7 4,7 0,3 0,6 - 14 - - 1,2 - - 18,4 100 |
36,2 39,2 31,8 34,1 249,7 20,38 41,6 36,3 - - 36,7 505 - - 588 287,9 - |
920 500 270 150 250 100 5 8 15 258 258 258 184 - 184 270 2010 |
45,8 24,9 13,4 7,5 12,4 5 0,25 0,4 0,75 12,8 - - 9,2 - 13,4 100 |
43,0 56,9 26,5 26,3 31,8 11,8 53,2 29,7 195,2 - 42,2 261,5 - - 152 331,1 - |
935 500 285 150 200 100 3 15 54 138 138 138 327 327 327 368 2140 |
43,7 23,4 13,3 7 9,3 4,7 0,14 0,7 2,52 6,44 - - 15,3 - - 17,2 100 |
23,3 27,8 19,7 18,7 448,2 5,7 10 29,6 249,8 - 15,5 322,5 - - 86,1 238
- |
101,1 100 103,6 100 167 125 60 150 - 57,5 - - 163,5 - 163,5 115 - |
64,4 70,9 61,9 54,8 179,5 28 24 81,5 - - 42,2 63,9 - - 14,6 82,7 - |
Із структури посівних площ господарства бачимо, що найбільшу питому вагу в площі посівів займають зернові культури, яка складає 43,7%, кормові культури 41,48%. Із зернових культур найбільш вирощується озимих зернових, але їх площа за останні три роки не змінилася і становить 100% від 2004 року.
З кормових культур найбільше висівають кукурудзу на силос і зелений корм, що становить відповідно 17,2%.
Аналізуючи урожайність культур, необхідно відзначити, що в 2003 році знизилась урожайність всіх культур за винятком цукрового буряка. Особливо знизилася урожайність соняшнику та картоплі, яка у 2004 році складала за соняшником 20,38 ц/га, а у 2006 році 5,7 ц/га та за картоплею 41,6 ц/га і 10 ц/га відповідно. Площа ріллі збільшилася на 420 га і складає 2140 га.
Наявність поголів’я тварин і виробництво продукції показано в таблиці 4.
Таблиця 4.
Наявність поголів’я тварин, продуктивність та виробництво продукції
| Показники | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | Відношення 2006 до 2004 р.р., % |
|
Велика рогата худоба, гол. в т.ч. корови, гол. Надій на корову, кг Вихід телят на 100 корів Свиней, гол. в т.ч. основних свиноматок, гол. відгодівельний молодняк, гол. Одержано пор. від одної свиноматки, гол. Середній добовий приріст: - свиней, гол. - ВРХ, гол. Виробництво м’яса, ц Виробництво молока, ц |
1325 550 3470 88,6 347 113 131 16,3 252 406 147 2082 |
1347 600 4215 86,1 365 80 219 17,6 287 534 112 25290 |
1410 600 5200 94,2 339 60 79 12,1 263 360 122 31200 |
106,4 109,1 150 106 97,7 53,1 60,3 74,2 104 88,7 83 137,4 |
Дані таблиці 2 свідчать про те, що в 2006 році поголів’я ВРХ збільшилось на 6,4 %, поголів’я корів збільшилось на 9,1%. Помітно підвищився надій на середньорічну корову і склав у 2006 році 5200 кг молока, що на 50% більше ніж у 2004 році. Середньодобові прирости ВРХ в 2006 році склали 360 г., що є низьким показником і він на 11,3 % нижчий за показником 2004 року. Зріс вихід телят на 100 корів і становив у 2006 році 94,2 гол.
Аналізуючи галузь свинарства слід відмітити збільшення поголів’я на 15% за останні 3 роки, але знизився на 25,8% вихід поросят від однієї свтноматки.
Валове виробництво молока зросло на 37,4% за рахунок підвищення молочної продуктивності корів.
Динаміка собівартості і затрат праці на основні види продукції показана у таблиці 5.
Таблиця 5.
Динаміка собівартості і затрат праці на основні види продукції
| Показники | 2004 р. |
2005 р. |
2006 р. |
Відношення 2006/2004, % |
||||
| собівартість |
затрати, люд.-год |
собівартість |
затрати, люд.-год |
собівартість |
затрати, люд.-год |
собівартість |
затрати, люд.-год |
|
|
Молоко Приріст: ВРХ Свиней Зерно Цукрові буряки Кукурудза на силос Багаторічні трави на сіно на зел. корм Однорідні трави на сіно на зел. корм |
67,96 263,4 559,5 9,5 324 78,9 6,4 53,3 - 5,4 |
25,18 53,5 33 5,58 111,2 28,6 3,2 13,8 - 2,4 |
64,82 112,1 540,3 2,67 549,8 44,1 9,2 36,5 - 11 |
19,4 20,1 33,3 4,54 86,1 27,8 3,8 16,1 - 2,2 |
52,73 120,4 367,8 3,12 556,3 71,3 2,5 23,5 - 17 |
18,31 43,5 28,5 4,62 107,5 30,1 3,9 14,2 - 2,4 |
77,6 45,7 65,7 3,28 172 90 39 44 - 315 |
72,7 81,3 86,4 8,28 96,7 105 121,9 103 - 100 |
Собівартість продукції знаходиться в прямій залежності від розмірів затрат праці і в оберненій залежності від урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності праці.
Аналізуючи дані таблиці 3 можна зробити висновок, що затрати робочого часу на виробництво деяких видів продукції тваринництва з року в рік зменшується.
Спостерігається збільшення затрат праці на виробництво кукурудзи на силос та сіна багаторічних трав на 5% та 21,9 % відповідно.
Знизилася собівартість продукції тваринництва за рахунок зниження собівартості кормів, затрат праці і нормативної годівлі тварин.
Одним із шляхів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є його концентрація і спеціалізація. Спеціалізація господарства визначається за структурою товарної продукції, що виробляється та реалізується господарством. За структурою товарної продукції можна визначити, яка галузь в господарстві займає провідне положення, що свідчить про напрямок виробництва.
Структура товарної продукції господарства наведена в таблиці 6.
Таблиця 6.
Структура товарної продукції
| Вид продукції | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. |
Відношення 2006 р. до 2004р. в % |
||||
|
Сума, тис. грн. |
Структура, % |
Сума, тис. грн. |
Структура, % |
Сума, тис. грн. |
Структура, % |
Сума, тис. грн. |
Структура, % |
|
|
Зернові і зернобобові Цукровий буряк Інша продукція рослинництва Всього на рослинництво Продукція скотарства в т.ч. молоко Продукція свинарства Інша продукція тваринництва Всього по тваринництву Всього по господарству |
729,5 304,4 17,9 1051,8 119,2 1437 95,1 11,4 1662,7 2714,5 |
26,9 11,2 0,7 38,8 4,4 52,9 3,5 0,4 61,2 100 |
367,8 556,4 6,4 930,6 80,7 335,0 22,6 5,2 443,5 1374,1 |
26,8 40,5 0,5 67,8 5,8 24,4 1,6 0,4 32,2 100 |
151,6 612,8 11,9 776,3 106,8 526,0 54,2 6,1 693,1 1469,4 |
10,3 41,7 0,8 52,8 7,3 35,8 3,7 0,4 47,2 100 |
20,1 201,3 66,5 73,8 89,6 36,6 57,0 53,5 41,7 57,1 |
38,3 372,3 114,3 136,1 165,9 67,7 105,7 100 77,1 100 |
Згідно даних таблиці 4 спеціалізація в 2006р в порівнянні з попередніми роками змінилася. Реалізація продукції тваринництва у 2006р складає 47,2%, що на 14% менше у порівнянні з 2004р.
Виробництво товарної продукції рослинництва з 38, 8% у 2004р збільшилося до 52,8% у 2006р.
Отже з даної таблиці видно, що господарство має молочно-буряковий напрямок господарювання.
Результати виробничо-фінансової діяльності господарства показані в таблиці 7.
Таблиця 7.
Результати виробничо-фінансової діяльності господарства
Показники |
2004р. |
2005р. |
2006р. |
Відношення 2006р. до 2004р. у % |
|
На 100 га с.-г. угідь тис. грн. основних виробничих фондів с.-г. призначення |
567,2 |
524,6 |
507,3 |
89,4 |
| Валової продукції | 326,1 | 323,4 | 305,3 | 93,6 |
| Фондовіддача | 0,18 | 0,16 | 0,17 | 94,4 |
|
Рівень рентабельності, % у т.ч. рослинництва тваринництва |
10,1 39,6 8,1 |
12,4 37,4 9,6 |
9,6 12,3 11,3 |
- - - |
3.2 Розрахунки параметрів біоконверсії гнойової біомаси в біогаз
Визначення кількості гнойової біомаси для одержання біогазу
Одним із важливих факторів, що впливають на об'єм біогазу, є вид біомаси, яка зброджується. Це пояснюється значними відмінностями в хімічному складі гнойової біомаси від різних видів сільськогосподарських тварин. Тому проектування об'єму метантенка (бродильної камери) БГУ починають із збору даних про вид тварин, поголів'я та об'єм гнойової біомаси, яка підлягає утилізації.
Розрахунок добового та річного виходу гнойової біомаси.
Вихід гнойової біомаси залежить від багатьох факторів; виду та віку тварин, типу годівлі, способу утримання, технології видалення та накопичення гнойової маси.
Добовий вихід безпідстилкового гною (у тоннах) визначається як сума екскрементів і кількості води, що надходить з усіх джерел у систему гноєвидалення; у випадку утримання тварин з використанням підстилки, враховується її кількість.
Добовий вихід безпідстилкового гною.
Визначається за формулою:
Qг=(МЕJ
+ ВJ)*
,
де: Qг - добовий вихід гною, т; МЕJ- добова маса екскрементів від однієї
голови, кг (табл. 8); ВJ- добова кількість води, яка потрапляє в систему
гноєвидалення, кг; nJ - поголів'я тварин чи птиці виробничої групи, що
одночасно утримується на фермі чи комплексі, гол.
Qг=(55+0,1)*
=33,06
т.
Добова кількість води (ВJ), яка потрапляє в систему гноєвидалення, озраховується за формулою:
ВJ = К*МЕJ,
де К - коефіцієнт (табл. 9).
ВJ=0,3*55=16,5 кг
1.2 Добовий вихід гнойової біомаси з використанням підстилки визначається за формулою:
Qг =(МЕJ
+ ВJ+ МпJ)*
,
Таблиця 9.
Добова кількість води, яка потрапляє в систему гноєвидалення.
| Система видалення | Коефіцієнт, який розраховується від добового виходу екскрементів тварин |
|
Транспортна (конвеєрна) Самосплавна Лотково-змивна з сухою чисткою підлоги Лотково-змивна з вологою чисткою підлоги Гідрозмив |
0,1-0,2 0,3-0,5 2,0-2,5 5,0-6,0 7,0-8,0 |
де: Qг - добовий вихід гною, т; МЕJ - добова маса екскрементів під однієї голови, кг, ВJ - добова кількість води, яка потрапляє в систему гноєвидалення, кг; МпJ - добова кількість підстилки на 1 гол., кг (табл. 10).
Qг
=(55+0,1+1,5)*
=33,96
т
Таблиця 10.
Норми витрат підстилкового матеріалу.
| Вид тварин | Спосіб утримання тварин | ||
| Прив'язний | Боксовий | У групових клітках | |
|
ВРХ: корови відгодівельне поголів'я молодняк Свині |
1,5 1,0 1,5 |
0,5 0,5 |
1,0 0,5 |
Річний вихід гнойової маси.
Qг річний =Qг доб.*t
де t- кількість діб у році (365).
Qг річний=33,06*365=12066,9 т
Річний та добовий вихід гною при стійлово-табірному утриманні.
При стійлово-табірному утриманні з використанням підстилки у приміщеннях (245 діб) і без підстилки в таборах (120 діб) річний та добовий вихід гнойової маси розраховується за формулою:
Qг
річний=
[(МЕJ
+ МпJ
+ ВJ)*(
МЕJ+
ВJ)*
tл]*
![]()
де
Qг доб.=![]()
Qг
річний
=[(55+1,5+0,1)*245+(55+0,1)*120]*
=12287,4
т
де
Qг
доб.=
=33,66
т
де: t- обліковий час, діб (час утримання тварин у приміщенні – tп; у літніх таборах – tл; t-365 діб).
Річний та добовий вихід гною при стійлово-пасовищному утриманні.
Qг
річний =
[(МЕJ
+ МпJ
+ ВJ)*
tп+(
МЕJ+
ВJ)*0,3*tл]*
![]()
де
Qг
доб. =![]()
Qг
річний
=[(55+1,5+0,1)*245+(55+0,1)*0,3*120]*
=9510,36
т
де
Qг
доб. =
=26,06
т
Розрахунок впливу якісних параметрів гнойової біомаси на вихід біогазу
На вихід біогазу істотно впливає хімічний склад гнойової біомаси. У дослідах встановлена залежність між об'ємом одержаного біогазу і вмістом сухої речовини в біомасі. Для гною великої рогатої худоби ця залежність була прямою; для курячого посліду — оберненою, що пояснюється інгібуючою дією високих концентрацій аміаку па метануутворювальні мікроорганізми.
Оптимальними для вихідної гнойової біомаси є такі фізико-хімічні параметри: концентрація сухої речовини на рівні 8-12% (не більше 12%), вміст органічної речовини - не менше 80%, співвідношення С : Н 10-30 : 1, рН 6,5-7,5.
Для визначення вмісту сухої речовини в гнойовій біомасі необхідно мати дані щодо вологості гною, яка значною мірою залежить під способу утримання тварин та системою гноєвидалення.
Вологість гнойової біомаси, яка виходить з ферми.
Вологість безпідстилкового гною.
Wг=![]()
де: Wг- відносна пологість гною. %; WЕ - відносна вологість екскрементів, % Z -показник, який враховує кількість води, що потрапляє в систему гноєви-далення.
WГ=
=88
%
Вологість підстилкового гною визначається за формулою:
WГ = WЕ-0,01*РП*( WН-WП) + 0,01*РВ*(100-WВ)
де: Wг - відносна пологість гною, %; WЕ- вологість екскрементів, %; WП- вологість підстилки (соломи) – 19,6%; РП, РВ- процентне співвідношення в гнойовій масі підстилки і води, %.
WГ =86-0,01*13*(86-19,6)+0,01*49,37*(100-86)=70,46 %
Для визначення РП, РВ розраховуємо, скільки води за добу потрапило в систему гноевидалення за формулами:
ВJ=К* МЕJ
де: ВJ- добова кількість води, яка потрапляє в систему гноєвида- лення, кг; МЕJ- добова маса екскрементів від однієї голови, кг;
К- коефіцієнт (таблиця 9).
ВJ=0,1*55=55,1 кг
РВ=
де МП- добова кількість підстилки, кг.
РВ=
=49,37
%
РП=
РП=
=1,3
%
Вологість гною при стійлово-табірній та стійлово-пасовищній системі утримання.
При цій системі тварини можуть утримуватися 245 діб в приміщеннях з використанням підстилки і 120 діб - в таборах без використання підстилки.
Вологість гною у ньому випадку розраховується за формулою:
WГ=![]()
де: WГ- підносна пологість гною, який поступає з ферми, %; W1- відносна пологість гною при підстилковому утриманні, %; W2- відносна вологість гною при безпідстилковому утриманні. %.
WГ=
=76
%
Вміст сухої речовини в гнойовій біомасі.
Для забезпечення ретабельності біогазового виробництва вміст сухої речовини в гнойовій біомасі має становити 8-12%, а органічної речовини - 85%. Це, як правило, забезпечують скребкові (транспортерні) системи прибирання гною і, навпаки, не забезпечують системи гідрозмивання та гідро сплавлення.
Ра.с.р.=![]()
де: Ра.с.р.- вміст абсолютно сухої речовини в гнойовій біомасі; Qг- вихід гною з ферми (добовий або річний), т; WГ- відносна вологість гною, який виходить з ферми, %.
Ра.с.р.=
=2896,06
т
Вміст органічної речовини в гнойовій біомасі.
Дослідженнями установлено, що в гної різних видів сільськогосподарських тварин міститься у середньому до 80% органічної речовини і біля 20% неорганічної.
Кількість органічної речовини в гнойовій біомасі, яку одержують від тварин за добу та за рік, визначається за формулою:
ОР=Ра.с.р.*0,8
де: ОР - добова або річна кількість органічної речовини в гної, т (кг); Ра.с.р.- добова або річна кількість абсолютно сухої речовини, т (кг).
ОР=2896,06*0,8=2316,8 т
Визначення основних параметрів системи анаеробного зброджування гнойової біомаси (метантенка) БГУ.
До найбільш значущих параметрів системи анаеробного зброджування гнойової біомаси належать: добова продуктивність реактора або його здатність пропускати кількість гною, який виходить з ферми: добовий обсяг завантаження бродильної камери; об'єм реактора БГУ; добовий та річний вихід біогазу залежно від хімічного складу гнойової біомаси та ін.
Добова продуктивність реактора, або його пропускна здатність щодо вихідного гною.
Gдоб.=![]()
де Gдоб- добова продуктивність щодо вихідного гною, т/добу; Qг річн.- річна кількість гнойової біомаси на фермі, т; t річн. - кількість діб у році (365); tз- тривалість випуску й обслуговування реактора, діб (у середньому 30 діб).
Gдоб.=
=36,02
т/добу
Добовий обсяг завантаження метантенки, м3.
Добовий обсяг завантаження метантенка (Q доб., м3) дорівнює добовому виходу з ферми гною вологістю 88—92%.
Qдоб.=![]()
де Qдоб.- добовий обсяг завантаження метантенка, м3; WГ1 - відносна вологість гною, який виходить з ферми, %; WГ2 - відносна оптимальна вологість гною (88-92%); Qдоб.- добовий вихід гною на фермі, т; gг- питома вага 1 м3 гною при певній оптимальній вологості (88-92%).
Qдоб.=
=0,44
м3
Місткість (об'єм) бродильної камери (метантенка) БГУ.
Рентабельність біогазового виробництва значною мірою залежить від об'єму бродильної камери. При її проектуванні перш за все враховується кількість гнойової біомаси, яка підлягає утилізації, та режим роботи БГУ.
VK=![]()
де: VK- місткість бродильної камери, м3; Qдоб.- добовий обсяг завантаження метантенка, м3; р - добова доза завантаження, % (для мезофільного процесу - 7%, для термофільного процесу - 15%); g - коефіцієнт заповнення камери (у межах 0,8-0,95).
VK=
=7,86
м3
Об'єм газогенерації, м3 (добовий вихід біогазу).
Максимальний вихід біогазу на стадії найбільш інтенсивного мета-ногенезу залежить від хімічного складу біомаси, який визначається видом тварин і відповідно раціоном, який вони одержують.
Із 1 кг сухої речовини гнойової біомаси, внесеної в реактор біогазової установки, теоретично можна одержати в середньому 0,4-0,6 м3 біогазу. Враховуючи те, що лише 40-50% сухої речовини гною у процесі метано-генезу трансформується в біогаз, реальний вихід біогазу із 1 кг сухої речовини гною великої рогатої худоби становить у середньому 0,2-0,5 м3, а з еквівалентної маси свинячого гною - 0,3-0,7 м3 (реактор працює на ме-зофільному режимі). Із біомаси курячого посліду біогазу виходить більше, ніж із гною великої рогатої худоби або свиней (таблиця 11).
При ферментації екскрементів від однієї тварини можна отримати біогазу в середньому за добу: великої рогатої худоби (жива маса 500-600 кг) 1,5 м3, свині (жива маса 80-100 кг) 0,2 м3, курки або кроля -0,015 м3.
Крім кількості сухої речовини, суттєвим параметром, який впливає на вихід біогазу, є вміст та склад органічної речовини, особливо кількість жирів, білків, вуглеводів.
Таблиця 11.
Вихід біогазу (метану) при анаеробному зародженні сільськогосподарських відходів.
| Відходи | Вихід біогазу на 1 кг сухої органічної речовини, м3 | Вміст СН4, % |
|
Гній: великої рогатої худоби свиней коней Курячий послід |
0,380 0,580 0,250 0,630 |
55,0 77,0 60,0 79,2 |
Вуглеводи, як правило, знаходяться у формі поліцукрів і тому вимагають більш тривалої ферментації. Помітно знижується утворення біогазу в присутності лігніну, тому що він в процесі метанового бродіння практично не розкладається.
Співвідношення кількості біогазу, який може бути виділений із органічної речовини гнойової біомаси дійних корів (Д), відгодівельних бичків (Б), свиней (С) і курей (К) в процесі метанового бродіння при мезофільній температурі орієнтовно може бути таким: Д:Б:С:К = 5:7:8:10.
Добовий вихід біогазу розраховується за формулами з врахуванням вмісту в гнойовій біомасі сухої (ф. 19) або органічної (ф.20) речовин:
VГ=![]()
де: VГ - добовий або річний вихід біогазу, м ; Ра.с.р. - добова або річна кількість сухої речовини, т (кг); Z - стан розкладання органічної речовини, % (30); К - коефіцієнт роз чинності біогазу (1,1-1,5); v - питома вага біогазу (при вмісті за об'ємом: метану 65 % та діоксиду вуглецю 35 % -дорівнює 0,00117 т/м3 або 1,17 кг/м3).
VГ=
=675072,26
м3
VГ= Ра.с.р*К*р
де: VГ - добовий або річний вихід біогазу, м ; Ра.с.р. - добова або річна кількість сухої речовини, кг; р - вихід біогазу з 1 кг органічної речовини: гній врх - 0,2-0,5 м3;
гній свиней — 0,3-0,6 м3;
послід курей - 0,5-0,7 м3;
К - коефіцієнт зброджування органічної речовини (0,3).
VГ=2896,06*0,3*0,2=173,76 м3
Визначення виходу залишкової продукції.
Після зброджування гнойової біомаси і одержання біогазу залишається тверда фракція гною (шлам) і надосадова рідина (рідка фракція). Кількість твердої і рідкої фракції залежить як від вологості гною, який завантажується, так і вологості фракцій, які одержуємо (твердої і рідкої).
В середньому з 1 кг органічної речовини, біологічно розкладеної на 70 %, можна одержати 0,5 кг біогазу, 0,2 кг води і 0,3 кг нерозщепленого залишку шламу.
Поділ біомаси після зброджування в реакторі на тверду і рідку фракції можна проводити з допомогою сепаратора (центрифуги) або віброгрохота.
Вихід твердої фракції (шламу).
Тверда фракція гною містить значну кількість поживних речовин і може використовуватись як цінне знешкоджене органічне добриво або кормові добавки.
Анаеробна ферментація гнойової біомаси супроводжується зменшенням у шламі майже на 50 % сухої органічної речовини порівняно з вихідним гноєм за рахунок включення 10—15 % вуглецю субстрату у мікробіальну масу, а також у такі компоненти біогазу, як метан і діоксид вуглецю.
Склад шламу залежить від хімічного складу вихідної сировини, а також параметрів процесу біометаногенезу.
При зброджуванні гною в ньому зберігаються необхідні для рослин біогенні елементи (N, Р, К) і поживні речовини знаходяться в більш доступній формі, що забезпечує підвищену біологічну активність шламу як органічного добрива. Крім того, шлам містить значну кількість білків і вітаміну В12, за рахунок чого його можна використовувати як білково-вітамінну кормову добавку.
Річний вихід твердої фракції визначається за формулою:
Мш.річн.=Qг
річн.*![]()
де: Мш річн.- річна маса шламу, т; Qг річн - річний вихід гною, т; Wg - вологість рідкої фракції, % (98-99); WГ - вологість гною, що завантажується, % (88-92); WШ - вологість шламу, % (87).
Мш.річн.=12066,9*
=10860,21
т
Відносний вихід шламу:
Мш.річн.=![]()
Мш.річн.=
=90
т
Добовий вихід шламу визначається за формулою:
Мш.доб.=![]()
Мш.доб.=
=29,7
т
Вихід рідкої фракції
Рідка фракція містить у середньому: сухої речовини - 1,0-5,0; органічної речовини - 0,25-4,2; фосфору - 0,05-0,7; азоту - 0,31 1,14; рН рідкої фракції - 6,5-8,3.
Рідка фракція після анаеробної переробки гною відповідає вимогам, які пред'являються органами охорони природи до якості стічних вод.
Оскільки вона містить значну кількість поживних речовин, то може використовуватись як рідке органічне добриво, а також може бути субстратом для вирощування гідробіонтів (мікроводоростей) і частіше спіруліни (синє-зеленої водорості), яка в свою чергу, є цінною білковою і вітамінно-мікромінеральною кормовою добавкою до раціонів сільськогосподарських тварин, а також сировиною для фармацевтичної промисловості.
Річний вихід рідкої фракції визначається за формулою:
Мg.річн.=Qг
річн.*![]()
де Мg.річн. - річна маса рідкої фракції, т.
Мg.річн.=12066.9*
=1086.02
т
Відносна кількість рідкої фракції:
Мg.річн.=
Мg.річн.=
=13104906
%
Добовий вихід рідкої фракції визначається за формулою:
Мg.доб.=![]()
Мg.доб.=
=2.98
т
Визначення виходу товарного біогазу.
Товарний біогаз - це частка біогазу від загальної кількості біогазу, який отримують а процесі анаеробного бродіння, з якого можна одержати теплову або електроенергію, або замінити біогазом природні носії енергії (природний газ, нафту, дизпаливо, бензин тощо). Частина отриманого біогазу використовується для підігрівання біомаси, що зброджується.
Вихід товарного біогазу залежить від кількості біогазу, який використовується для підігрівання зброджувальної біомаси та витрат теплової енергії при анаеробному бродінні, які у свою чергу залежать від природно-кліматичних умов, розміщення господарства, режиму роботи, складу і конструкційних особливостей БГУ.
Визначення теплової енергії, необхідної для підігрівання біомаси.
бгу=С*
Qг річн*![]()
де:
бгу-
теплова енергія,
необхідна для
підігріву гною
до температури
бродіння, МДж;
Qг річн
- річна
кількість гною,
яка виходить
з ферми, кг;