Екологічна оцінка стану ропи Куяльницького лиману
Критерії оцінки ропи та грязьового розчину
Серед великої кількості даних, що характеризують хімічний склад та фізичні властивості грязьового розчину, найчастіше віддається перевага наступним:
загальна мінералізація;
іонний склад;
газовий склад;
наявність специфічних біологічно активних компонентів та сполук;
рН.
За значенням загальної мінералізації грязьового розчину поділяються на:
води слабкої мінералізації (до 1 г/дм3);
води малої мінералізації (1-5 г/дм3);
води середньої мінералізації (5-15 г/дм3);
води високої мінералізації (15-35 г/дм3);
води з мінералізацією більше 35 г/дм3 виділяються в спеціальну групу розсолів з підгрупою міцних розсолів (більше 150 г/дм3).
Віднесення грязьового розчину і ропи до певного класу визначається вмістом іонів, еквівалент-процентна кількість яких не менше 20 %. Мінеральні води можуть бути простого іонного складу, коли тільки один аніон та один катіон містяться в кількості не менше 20 %. Коли два-три аніони чи катіони складають не менше 20%, води класифікуюються як води складного іонного складу.
Грязьові розчини і ропа можуть містити специфічні біологічно активні компоненти та сполуки.
Способи запису хімічного складу ропи та грязьового розчину
Результати визначення макрокомпонентів в грязьовому розчині виражають в :
масовій
кількості
розчинених
речовин (мг/дм
);
еквівалентній
кількості
розчинених
речовин (мг-екв/
дм
);
процент-еквівалентній кількості (екв.%).
Для визначення
міліграм-еквівалентної
кількості
розчинених
речовин їх
масова концентрація
(в мг/ дм
)
ділиться на
відповідну
для кожного
катіона та
аніона міліграм-еквівалентну
вагу. Сума
міліграм-еквівалентів
аніонів (катіонів)
приймається
за 100% та розраховується
процент вмісту
кожного аніону
(катіону) в мг/екв
по відношенню
до цієї суми.
Сума мг/екв
всіх аніонів
теоретично
дорівнює сумі
мг/екв катіонів.
Це рівняння
дозволяє розрахувати
міліграм-еквівалентну
кількість
будь-якого іону
за різницею.
Найбільш поширеною формою запису складу грязьового розчину є формула Курлова.
Формула
має вигляд
дробу. Перед
ним, ліворуч,
зазначають
(в мг/дм
)
вміст газів
та бальнеологічно
активних компонентів
та сполук (якщо
їх вміст досягає
бальнеологічних
норм). Далі наводять
мінералізацію
– суму всіх
розчинених
у воді речовин,
крім газів, в
г/ дм
.
Після мінералізації
записують саме
дріб, в чисельнику
вказують
процент-еквівалентну
кількість
аніонів, в знаменнику
– катіонів, в
порядку їх
зменшення.
Після дробу
вказують значення
pH та температуру
грязьового
розчину.
Розділ 2. Вміст забруднювачів у ропі Куяльницького лиману
Характер та ступінь впливу забруднення ропи на біосферу та людину практично не вивчені.
Основні компоненти забруднення грязьових покладів та ропи — важкі метали (мідь, свинець, кадмій, ртуть, ванадій, хром, цинк), нафтопродукти, феноли.
Тому цілком очевидна важливість визначення вищезазначених хімічних компонентів та сполук в ропі як критеріїв оцінки її безпечного для здоров'я людини використання.
Проблема вивчення екологічного стану родовищ ускладнюється тим, що родовища пелоїдів і ропи є менш рухомим середовищем, ніж атмосфера, води рік та морей, родовища здатні накопичувати токсичні речовини, які можуть мати негативний вплив при використанні ропи або пелоїдів з лікувальною метою.
Дотепер розвиток курортів і рекреаційних функцій різних територій йшов, практично, на тлі сільськогосподарського освоєння, розвитку транспортної мережі, благоустрою і росту самих курортних об'єктів. У результаті цього найбільш популярні курортні місцевості перетворилися в курорти. Їхній подальший ріст приводить до надмірного антропогенного навантаження, урбанізації, порушення екологічної рівноваги, створення інженерно-будівельних споруджень без обліку збереження природного рельєфу, і наприкінці – забруднення та виснаження курортних ресурсів.
Збільшення антропогенного навантаження на курортні райони півдня України впливає і на стан природних лікувальних ресурсів, у т.ч. і на родовища ропи і пелоїдів. Проблема охорони ропи від забруднення має свої специфічні особливості..
Тимчасові коливання концентрацій токсичних речовин у ропі не завжди настільки великі, як в атмосфері або воді. Однак навіть незначне забруднення ропи може впливати на людину при використанні її з лікувальною метою.
Один із шляхів забруднення родовища — застосування в сільському господарстві отрутохімікатів. Інше джерело забруднення — важкі метали технічного генеза.
Потрапляючи в середовище озерної води, різні елементи завдяки різниці в іонних потенціалах, можуть або залишитися в решітці мінералів, що надходять у воду, або іти до розчину, поповнюючи сольовий склад води. Головну роль у міграційній рухливості металів у пелоїдах і ропі грають процеси сорбції на глинистих мінералах, гідроксидах, органічних речовинах, карбонатах.
Характерною рисою режиму важких металів у водоймах є спрямованість більшості процесів, які проходять у водоймах, на утворення їх важкорозчинних сполук і на седиментацію останніх.
Як показали дослідження ропи та грязьового розчину, такі елементи, як V, Mn, Cu, Mo, Ni, Cr були помічені і в ропі, і в грязьовому розчині. Але для останнього (грязьового розчину) був характерний менший вміст ванадія , ніж в ропі.
Таблиця 6 Вміст металів в ропі Куяльницького лиману, мг/л
| точки відбору проб | V | Mn | Cu | Mo | Ni | Cr |
| мг/л | мг/л | мг/л | мг/л | мг/л | мг/л | |
| т.1 | 0,28 | 0,1 | 0,13 | 0,09 | 0,09 | 0,1 |
| т.2 | 0,28 | 0,04 | 0,07 | 0,09 | 0,09 | 0,13 |
| т.3 | 0,17 | 0,07 | 0,07 | 0,09 | 0,1 | 0,13 |
| т.4 | 0,18 | 0,04 | 0,04 | 0,09 | 0,09 | 0,13 |
| т.5 | 0,17 | 0,07 | 0,17 | 0,09 | 0,09 | 0,13 |
| т.6 | 0,29 | 0,05 | 0,05 | 0,09 | 0,09 | 0,11 |
Таблиця 7 Вміст металів у грязьовому розчині Куяльницького лиману
| точки відбору проб | V | Mn | Cu | Mo | Ni | Cr |
| мг/л | мг/л | мг/л | мг/л | мг/л | мг/л | |
| т.1 | 0,18 | 0,45 | 0,36 | 0,09 | 0,09 | 0,14 |
| т.2 | 0,18 | 0,07 | 0,05 | 0,09 | 0,09 | 0,14 |
| т.3 | 0,17 | 0,07 | 0,07 | 0,09 | 0,09 | 0,13 |
| т.4 | 0,18 | 0,07 | 0,04 | 0,09 | 0,09 | 0,13 |
| т.5 | 0,19 | 0,47 | 0,05 | 0,09 | 0,11 | 0,14 |
| т.6 | 0,3 | 1,41 | 0,38 | 0,09 | 0,11 | 0,14 |
Марганець являється геохімічно малоактивним елементом. Вміст його в ропі, як правило, нижче аніж в грязьовому розчині.
Відомо, що мідь і цинк тільки в дуже малих кількостях при проходженні геохімічного циклу задержується в озерній воді. Вміст міді в ропі водойми коливається до 0,17 мг/л, а в грязьовому розчині до 0,38 мг/л.
Для хрому характерно накопичення в ропі та грязьовому розчині, це відповідає положенню про перевагу утворення важкорозчинних сполук в солоній озерній воді. Вміст хрому в ропі Куяльницького лиману досягає відмітки 0,13 мг/л.
Відмічені підвищені концентрації металів V та Cr в ропі і грязьовому розчині Куяльницького лиману.
Концентрація ж молібдена однакова що в ропі, що в грязьовому розчині лиману, незначна різниця концентрацій також відмічена по нікелю.
Для родовища побудована геохімічна формула-індекс. У чисельнику – елементи, вміст яких вище "фонового" або ГДК для грунтів, у знаменнику – нижче "фонового", перед дробом елементи, концентрація яких ближче до "фонових".
Визначено деякі закономірності спільного поводження елементів у відкладеннях пелоїдів і ропи Куяльницького лиману.
Геохімічна формула – індекс родовища ропи Куяльницького лиману
![]()
Виходячи із сучасного рівня знань про участь металів в обміні речовин, можна думати, що роль і знання їх у бальнеотерапії досить велика. В даний час існує думка, що метали здатні зв`язуватися з особливо важливими органічними сполуками, що грають роль каталізаторів, регуляторів життєвих процесів і роблять ці сполуки в багато разів більш активними.
Нафтопродукти, поступаючи до водоймища із різних джерел, швидко включаються у круговорот речовин і можуть знаходитись у розчиненій формі, емульгованій у воді плівці на поверхні та осаджуватись на твердих частках зважених речовин, акумулюючись у донних відкладах, тобто нафтопродукти впливають на всі екологічні ланцюги водоймища.
2.1 Розрахунок коефіцієнтів кореляції металів
Один із шляхів забруднення ропи – це використання у сільському господарстві ядохімікатів. Інше джерело забруднення – це важкі метали. Основна важкість в оцінці наслідків забруднення – важкість розділення привнесених і характерних осаду і ропі кількостей металів.
Судячи з літературних джерел, по токсичній дії метали займають друге місце після ядохімікатів і не виключено, що в майбутньому вони займуть перше місце. Тому очевидна важливість і значимість мір, які попереджують міграцію токсикантів.
Техногеохімічні процеси, пов`язані з внесенням мінеральних добрив і хімічних сполук для захисту рослин, агротехнічні міри обробки землі не можуть не відображатися на складі ропи.
Основним ореолом розсієння є Mn, K, Ca, які є похідними від добрив, Pb, Co, Cu, Ni, Zn – від пестицидів, Mn, Mg, Ca, Co, Cu, K, Zn, Na – кормів для тварин.
Коли ці метали попадають в водне середовище, то або залишаються в решітці потрапивших в воду мінералів, або переходять в розчин, поповнюючи соляний склад води.
В таблиці 8 представлено вміст деяких металів в ропі Куяльницького лиману.
Таблиця 8 – Вміст деяких металі в ропі Куяльницького лиману.
| Назва металу | V | Cu | Mn | Cr |
| т.1 | 0,28 | 0,13 | 0,1 | 0,1 |
| т.2 | 0,28 | 0,07 | 0,04 | 0,13 |
| т.5 | 0,17 | 0,07 | 0,07 | 0,13 |
| т.13 | 0,18 | 0,04 | 0,04 | 0,13 |
| т.14 | 0,17 | 0,17 | 0,07 | 0,13 |
| т.17 | 0,29 | 0,05 | 0,05 | 0,11 |
Коефіцієнт кореляції – це один з найбільш популярних методів математичної статистики.
Коефіцієнт кореляції – це міра взаємозв`язку змінних величин. Він розраховується по спеціальній формулі і змінюється від -1 до +1.
Показники близькі до +1 вказують на те, що при збільшенні однієї змінної, значення іншої теж збільшується і навпаки, якщо показник r близький до -1, то при збільшенні однієї змінної величини, значення іншої зменшується.
Середньоарифметичні значення по металам :
= 1,37 : 6 = 0,23![]()
![]()
=
0,53 : 6 = 0,09;
=
0,37 : 6 = 0,06;
= 0,73 : 6 = 0,12.
1) Розрахуємо коефіцієнт кореляції по V – Cu
Таблиця 9 Розрахунок коефіцієнта кореляції
|
X |
X |
|
|
|
|
|
| 0,28 | 0,13 | 0,05 | 0,04 | 2,5 | 1,6 | 2 |
| 0,28 | 0,07 | 0,05 | -0,02 | 2,5 | 0,4 | -1 |
| 0,17 | 0,07 | -0,06 | -0,02 | 3,6 | 0,4 | 1,2 |
| 0,18 | 0,04 | -0,05 | -0,05 | 2,5 | 2,5 | 2,5 |
| 0,17 | 0,17 | -0,06 | 0,08 | 3,6 | 6,4 | -4,8 |
| 0,29 | 0,05 | 0,06 | -0,04 | 3,6 | 1,6 | -2,4 |
| 18,3 | 12,9 | -2,5 |
Коефіцієнт
r =
=
= - 0,16 ;
2) Розрахуємо коефіцієнт кореляції по V – Mn
Таблиця 10 Розрахунок коефіцієнта кореляції
|
X |
X |
|
|
|
|
|
| 0,28 | 0,1 | 0,05 | 0,04 | 2,5 | 1,6 | 2 |
| 0,28 | 0,04 | 0,05 | -0,02 | 2,5 | 0,4 | -1 |
| 0,17 | 0,07 | -0,06 | 0,01 | 3,6 | 0,1 | -0,6 |
| 0,18 | 0,04 | -0,05 | -0,02 | 2,5 | 0,4 | 1 |
| 0,17 | 0,07 | -0,06 | 0,01 | 3,6 | 0,1 | -0,6 |
| 0,29 | 0,05 | 0,06 | -0,01 | 3,6 | 0,1 | -0,6 |
| 18,3 | 2,7 | 0,2 |
Аналогічно розраховується коефіцієнт кореляції і дорівнює r = 0,028 ;
3) Розраховуємо коефіцієнт кореляції по V – Cr
Таблиця 11 Розрахунок коефіцієнта кореляції
|
X |
X |
|
|
|
|
|
| 0,28 | 0,1 | 0,05 | -0,02 | 2,5 | 0,4 | -1 |
| 0,28 | 0,13 | 0,05 | 0,01 | 2,5 | 0,1 | 0,5 |
| 0,17 | 0,13 | -0,06 | 0,01 | 3,6 | 0,1 | -0,6 |
| 0,18 | 0,13 | -0,05 | 0,01 | 2,5 | 0,1 | -0,5 |
| 0,17 | 0,13 | -0,06 | 0,01 | 3,6 | 0,1 | -0,6 |
| 0,29 | 0,11 | 0,06 | -0,01 | 3,6 | 0,1 | -0,6 |
| 18,3 | 0,9 | -2,8 |
Таким чином, r = - 0,69 ;
4) Розрахуємо коефіцієнт кореляції по Cu – V
Таблиця 12 Розрахунок коефіцієнта корреляції
|
X |
X |
|
|