Xreferat.com » Рефераты по экологии » Екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки Дніпро

Екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки Дніпро

найгірші значення. Відносна оцінка окремого показника є числовою безрозмірною величиною, яку знаходять в інтервалі від 1-8 і є значеннями відповідної категорії якості води.

Відносні значення показників розраховують на основі їх абсолютних значень (концентрацій за допомогою системи спеціальних перевідних функцій).

За величиною ІЕ категорії якості води визначають таким чином:

ІЕ ≤ 1 – І категорія.

1 < ІЕ ≤ 2 – ІI категорія.

2 < ІЕ ≤ 3 – ІII категорія.

3 < ІЕ ≤ 4 – ІV категорія.

4 < ІЕ ≤ 5 – V категорія.

5 < ІЕ ≤ 6 – VІ категорія.

6 < ІЕ ≤ 7 – VІI категорія.

ІЕ > 7 – VІІІ категорія.

Результати екологічної оцінки якості води подаються у вигляді таблиць, графіків, карт.

Таблиці можуть складатися як для окремих пунктів так і для всього водного об’єкту. В таблиці послідовно розташовують значення показників відносячи їх до відповідних категорій якості води.

Найбільш наочний спосіб подання результатів – картографічний. В залежності від потреб розробляють карти, які відображають узагальнену екологічну оцінку якості води, якість води за окремими блоками показників і якість води за окремими показниками.

Розрахунки :

І. Сольові якості води.

Сума іонів – 750 мг/л, при 750 < х ≤ 900, у = х/150

у = 750/150=3 мг/л;

Хлориди – 45 мг/л, при 25 ≤ х ≤ 100,

у = х/25=45/25=1,8 мг/л;

Сульфати – 50 мг/л, при 25 ≤ х ≤ 100,

у = х/25=50/25=2 мг/л

ІІ. Трофо-сапробні (еколого-санітарні) показники:

Завислі речовини – 53 мг/л, при 50 < х ≤ 100, у = х/50+4

у = 53/50+4=5,06 мг/л;

рН – 8,0, при 7,9 < х ≤ 8,7, у = 5*х-37,5

у = 5*8,0-37,5=2,5;

Амонійний азот – 1,3 мгN/л, при 1,0 < х ≤ 2,5, у = (2*х+13)/3

у = (2*1,3+13)/3=5,2 мгN/л;

Азот нітритний – 0,07 мгN/л, при 0,05 < х ≤ 0,1, у = 20*х+4

у = 20*0,07+4=5,4 мгN/л;

Азот нітратний – 1,5 мгN/л, при 1,0 < х ≤ 2,5, у = (2*х+13)/3

у = (2*1,5+13)/3=5,3 мгN/л;

Фосфати – 0,22 мгP/л, при 1,0 < х ≤ 2,5, у = 20*х+2

у = 10*0,22+3=5,2 мгP/л;

Розчинений кисень

Взимку – 9,5 мг/л, при х > 7, у = 1

у = 1мг/л;

Влітку – 5,5 мг/л, при 4,1 < х ≤ 7,1, у = 10,1-х

у = 10,1-5,5=4,6мг/л;

БСК5 – 1,8 мгO2/л, при 1,0 < х ≤ 2,5 у = 2*х-0,2

у = 2*1,8-0,2=3,4мгO2/л;

ПО (перманганатна окислюваність) – 7,5 мгO/л,при 4,0 < х ≤ 10,0,

у = х/2-1=7,5/2-1=2,75 мгO/л;

БО (біхроматна окислюваність) – 23,0 мгO/л, при 20,0 < х ≤ 30,0

у = (х-4)/7=(23-4)/7=2,71 мгO/л;

Біомаса фітопланктону – 6,5 мг/л, при 5,0 < х ≤ 10,0

у = х/5+3=6,5/5+3=4,3 мг/л;

Індекс “самоочищення - самозабруднення” – 2,8, при 2,2 < х ≤ 5,0

у = (5*х+73)/14=(5*2,8+73)/14=6,21;

ІІІ. Специфічні показники токсичної і радіаційної дії:

Мідь – 30 мг/л, при 25< х ≤ 100,

у = х/25+4=30/25+4=5,2 мг/л;

Цинк - 100 мг/л, при 100 < х ≤ 300,

у = х/50+3=100/50+3=5 мг/л;

Хром - 150 мг/л, при 100 < х ≤ 300,

у = 8 мг/л;

Нафтопродукти - 150 мг/л, при 100 < х ≤ 300,

у = х/100+3=150/100+3=4,5 мг/л;

СПАР - 70 мг/л, при 50 < х ≤ 100,

у = х/50+3=70/50+3=4,4 мг/л;

Стронцій – 90 – 3,2 Кі/л*10-12, при 3,0 < х ≤ 5,0,

у = (х+145)/837=(3,2+145)/837=0,17 Кі/л*10-12;

Цезій – 137 – 0,22 Кі/л*10-11, при 0,05 < х ≤ 0,5,

у = (20*х+26)/9=(20*0,22+26)/9=3,37.

І1=(3+1,8+2)/3= 2,27;

І2=(5,06+2,5+5,2+5,4+5,3+5,2+1+4,6+3,4+2,75+2,71+4,5+6,21)/13= 4,12;

І3= (5,2+5+8+4,5+4,4+0,17+3,37)/7= 4,38;

ІЕ= (2,27+4,12+4,38) = 3,59;

По результатах розрахунків ми визначили, що ІЕ = 3,59, а це означає, що категорія якості води – IV, тобто вода відноситься до посередньої за екологічною оцінкою і має ІІІ клас якості.

І. Сольові якості води.

Сума іонів 3 III
Хлориди 1,8 ІІ
Сульфати 2 ІI

ІІ. Трофо-сапробні (еколого-санітарні) показники.


Завислі речовини 5,06 VI
рН 2,5 III
Амонійний азот 5,2 VI
Азот нітритний 5,4 VI
Азот нітратний 5,3 VI
Фосфати 5,2 VI
Розчинений кисень

Взимку 1,00 I
Влітку 4,6 V
БСК5 3,4 IV
ПО 2,75 III
БО 2,71 III
Біомаса фітопланктону 4,3 V
Індекс “самоочищення - самозабруднення” 6,21 VII

ІІІ. Специфічні показники токсичної і радіаційної дії.


Мідь 5,2 VI
Цинк 5 V
Хром 8 VII
Нафтопродукти 4,5 V
СПАР 4,4 V
Стронцій – 90 0,17 I
Цезій – 137 3,37 IV

3.2 Заходи щодо покращення якості води в річці


Для збереження високоякісного стану природних вод необхідно їх охороняти. Під охороною водних ресурсів розуміють сукупність технічних, організаційних, правових і економічних заходів, направлених на усунення забруднення, засмічення та виснаження вод у водних об’єктах задля оптимального задоволення потреб населення і господарства країни у воді потрібної якості.

Серед різних аспектів охорони водних ресурсів від забруднення та виснаження провідне місце належить санітарній охороні, метою якої є забезпечення населення водою необхідної якості і створення нормальних санітарних умов життєдіяльності. Не менш важливим завданням є також підтримання у водних об’єктах якості води, необхідної для життя риби, водоплавних птахів і тварин.

При плануванні і проведенні водоохоронних заходів прагнуть того, щоб якість води залишилась на природному рівні або в природному стані.

Заходи з охорони вод поділяються на профілактичні, спрямовані на недопускання появи нових або обмеження існуючих джерел забруднення, засмічення і виснаження, та оперативні, які усувають несприятливий вплив господарської діяльності на якість і кількість природних водних ресурсів.

До профілактичних заходів належать: розробка схем комплексного використання й охорони водних ресурсів; екологічна експертиза проектів будівництва і реконструкції об’єктів щодо їх впливу на якісний і кількісний стан вод; забезпечення введення в експлуатацію водоохоронних споруд водночас із введенням основних виробничих об’єктів; контроль за ефективною роботою очисних та інших водоохоронних споруд, за скиданням стічних вод і станом вод у водних об’єктах та самих об’єктів.

До оперативних заходів належать: встановлення норм ГДС із стічними водами діючих підприємств забруднюючих речовин у водні об’єкти; введення в експлуатацію очисних споруд для досягнення встановлених норм ГДС.

Найрадикальнішим шляхом охорони водних ресурсів від забруднення, засмічення і виснаження є припинення скидання стічних вод у водні об’єкти або очистка стічних вод і проведення інших ефективних заходів.

Зараз існують такі способи очистки: механічний, хімічний, фізико-хімічний і біологічний. Застосування того чи іншого способу залежить від фізичного стану, складу та концентрації забруднюючих речовин.

Механічна очистка – це відокремлення і механічне видалення із стічних вод нерозчинних речовин, що досягається проціджуванням, відстоюванням, фільтруванням і центрифугуванням. Вона застосовується у раз, коли стічні води після проходження крізь очисні споруди можуть використовуватись або для потреб виробництва, або випускатися в річку чи водойму, не забруднюючи їх.

Хімічна очистка застосовується для впливу на хімічний склад або структуру речовин, які містяться у стічних водах. До основних видів хімічної очистки належать: коагуляція, нейтралізація, електролітична очистка.

Фізико-хімічна очистка також застосовується для очистки стічних вод від колоїдних і розчинених речовин-забруднювачів. Цей спосіб включає такі методи: сорбція, екстракція, флотація, евапорація, йодний, електроліз, кристалізація, аерація, знесолення, випаровування.

Біологічна очистка базується на здатності деяких мікроорганізмів використовувати для свого розвитку органічні речовини, які містяться у стічних водах у колоїдному та розчиненому стані. Біологічні ставки – це неглибокі земляні резервуари, в яких відбуваються ті самі процеси, що і при само очистці водотоків і водойм. Біологічні фільтри – це резервуари, в яких біологічна очистка стічних вод відбувається при її фільтрації крізь крупнозернистий матеріал. Аеротенки – залізобетонні резервуари, в яких повільно рухається суміш стічної води і активного мулу, що постійно перемішується за допомогою стиснутого повітря або спеціальних пристроїв.

Очистка стічних вод не вирішує проблеми охорони водних ресурсів, вона має розглядатися як допоміжний засіб повністю ця проблема може бути вирішена лише при проведенні сукупності водоохоронних заходів, а саме:

зниження водоємності виробництв шляхом зменшення витрачення води на одиницю продукції з мінімальною кількістю стічних вод та інших відходів;

переведення деяких галузей промисловості(де це можливо) на сухе виробництво;

впровадження на більшості промислових підприємств замкнутих систем водопостачання;

удосконалення очистки стічних вод;

уникнення скидання у водні об’єкти забруднених вод різного походження;

використання комунально-побутових стічних вод на зрошення і для водопостачання промисловості;

удосконалення або зміни технології виробництва з метою зменшення насичення стічних вод шкідливими домішками і речовинами;

ліквідація або очистка газо-димових викидів;

контрольоване або обмежене використання отрутохімікатів і добрив на сільськогосподарських угіддях;

Охорона водних ресурсів має тісно переплітатися з їх використанням. Уся сукупність водогосподарських заходів буде правильно організована і проведена лише тоді, коли при використанні водних ресурсів здійснюється їх охорона.[9 – 191-196c.], [1 – 111c.], [5 – 145c.]

В третьому розділі я визначив екологічну оцінку якості поверхневих вод суші та естуаріїв України, за результатами розрахунків було визначено, що екологічний індекс становить 3,59, тобто категорія якості води ІV, а це означає, що вода відноситься до посередньої і має ІІІ клас якості. Запропоновано заходи, щодо покращення якості води в річці, збереженню водності і охорони вод від забруднення.

При плануванні і проведенні водоохоронних заходів прагнуть того, щоб якість води залишилась на природному рівні або в природному стані.

Заходи з охорони вод поділяються на профілактичні, спрямовані на недопускання появи нових або обмеження існуючих джерел забруднення, засмічення і виснаження, та оперативні, які усувають несприятливий вплив господарської діяльності на якість і кількість природних водних ресурсів.

Найрадикальнішим шляхом охорони водних ресурсів від забруднення, засмічення і виснаження є припинення скидання стічних вод у водні об’єкти або очистка стічних вод і проведення інших ефективних заходів.

Очистка стічних вод не вирішує проблеми охорони водних ресурсів, вона має розглядатися як допоміжний засіб повністю ця проблема може бути вирішена лише при проведенні сукупності водоохоронних заходів.

Розділ 4. Оцінка стану ґрунтового покриву в басейні річки


4.1 Характеристика забруднювачів ґрунтового покриву внаслідок антропогенної діяльності


Забруднення ґрунтового покриву, внаслідок діяльності промислового сектору, пояснюється осіданням твердих частинок, а також попаданням в ґрунт забруднюючих речовин в результаті мокрого очищення атмосфери. Дослідження показують, шо найбільшому впливу підлягають ґрунти, які знаходяться в зоні максимального впливу газових викидів.

Необхідно встановити площу забруднених земель речовинами, що викидаються підприємствами:


S = Екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки Дніпро(4.1.)


де: R - максимальна відстань формування найбільшої концентрації (Екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки Дніпроабо X (м)див. Розділ 2).


Таблиця 4.1 - Площа хімічного забруднення ґрунтів під дією промислових викидів

Назва підприємства Забруднююча речовина

Відстань формув. конц. в межах ГДК, Екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки Дніпро, м

Площа забруднених грунтів, га
ВАТ ’’Рівне хліб’’ Окис заліза 75 17662,5

Загальна площа визначається по максимальній площі забруднених ґрунтів для підприємства.

Розрахунки:

Знаходимо площу забруднених земель речовинами, що викидається підприємством за формулою (4.1.) :

Екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки Дніпро

Визначення площі земель, що підлягають впливу автотранспорту

Одним з основних джерел забруднення є транспорт. Двигуни автомобілів під час роботи виділяють у навколишнє середовище з вихлопними газами оксиди азоту, свинець, які осідають на поверхню грунту або поглинаються рослинами. Крім того, під час руху автомобільного транспорту на трасах залишаються бензин, мастила, бруд із вмістом токсичних речовин. Все це дощовими потоками змивається в навколишні ґрунти.

Приймаючи, що вплив автотранспорту найбільш приходиться на придорожню зону (20 - 50м). розраховуємо площу забруднених земель, визначаємо % забруднення басейну:


Екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки Дніпро (4.2.)


де: Екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки Дніпро- площа забруднених ґрунтів під впливом автотранспорту 4

Екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки Дніпро- площа басейну.

Розрахунки :

Fзаб = 30*lдороги = 0,03*75 = 2,25 км

Fбас = 292*2,52 = 1825 км2

Х = 2,25/1825*100%= 0,001233*100% = 0,12%


4.2 Оцінка родючості ґрунтів


З сучасних природних і природно-антропогенних процесів в області розвиваються інтенсивні лінійний розмив і площинний змив, на схилах долин та балок ґрунти середньо- і сильнозмиті трапляються зсуви. На зрошуваних землях розвиваються вторинне засолювання, підтоплення. Спостерігається замулювання водойм.

Важливим заходом є боротьба з водною та вітровою ерозією, дотримання правильних сівозмін, насичених ґрунтово-зберігаючими культурами. Хоча ґрунти добре забезпечені поживними речовинами, внесення мінеральних добрив – умова одержання високих урожаїв. Важливо вносити органічні добрива, щоб зберегти стабільну кількість гумусу, водно-фізичні властивості.[8- 249-253c.]

Охорона ґрунтів від ерозії та дефляції

Ерозія ґрунтів – найбільш розповсюджений процес руйнування ґрунтового покриву, що включає винос, перенос і перевідкладення ґрунтової маси.

У залежності від головного фактора руйнування ерозію поділяють на вітрову (дефляцію) і водну. До появи людини в древні геологічні періоди інтенсивність ерозійних процесів була низькою. Сучасну ерозію пов’язану із землеробством, називають прискореною.

Водна ерозія, крім втрати найбільш родючої частини ґрунту, супроводжується іншими несприятливими явищами: втратою талих і дощових вод, зменшенням запасів води в ґрунті, розчленуванням полів, замуленням річок, ставків, водойм і водоймищ, зрошувальних і дренажних систем. Розвиток водної ерозії залежить від ряду факторів. Всі умови, що сприяють формуванню великого стоку, стимулюють прояв ерозії. Основною руйнівною силою в нашому ареалі володіють талі води, але і дощові опади ерозійно небезпечні. Їхня руйнівна сила визначається кількістю, інтенсивністю, величиною крапель. Зливові дощі з великими краплями викликають більш інтенсивну ерозію, ніж дощі, що мрячать, навіть якщо води в останньому випадку стікає більше.

Водна ерозія викликає зміну не тільки фізичних властивостей (погіршення структури, ущільнення орного шару), але й скорочує чи знищує гумусовий горизонт. Внаслідок цього помітно зменшуються запаси гумусу, азоту, фосфору, калію й інших поживних елементів. Грунт втрачає свою родючість.

Комплекс протиерозійних заходів включає організаційно-господарські (припускають раціональний розподіл земельних угідь), архітектурні (спрямовані на ослаблення поверхневого стоку і переводу його у внутрішньогрунтовий) і лісомеліоративні заходи (включають розміщення лісосмуг на полях з урахуванням напрямку активних ерозійних вітрів і ретельний облік характеру рельєфу і ґрунтового покриву).

Захист ґрунтів від процесів вторинного засолення та осолонцювання

Головними причинами деградації зрошуваних ґрунтів служать бездренажне зрошення, великі втрати води на фільтрацію, будівництво зрошуваних каналів без гідроізоляції, перевищення зрошувальних норм, неконтрольована подача води, поливи мінералізованою водою.

У чорноземах при зрошенні вихідна водостійка зерниста чи дрібно грудкувата структура одного шару швидко руйнується. З’являється брилистість, злитість, схильність до утворення поверхневої кірки після поливів і дощів. Особливо небажана присутність у поливній воді гідрокарбонату натрію. Прийнято, що вода з його вмістом менш 1,2 мг-екв/л придатна для зрошення, 1,25-2,5 – умовно придатна, більш 2,5 – непридатна. Води підвищеної мінералізації й особливо лужні викликають вторинне осолонцювання ґрунтів.

Необхідними умовами боротьби з негативними процесами є комплексна меліорація, контурне землевпорядкування, лісонасадження, поліпшення природних луків.[8 – 159-162c.]

За раціонального використання ґрунтів однією із найважливіших умов є забезпечення розширеного відтворення та підвищення їх як ефективної, так і потенційної родючості.

Для одержання високих врожаїв необхідно одночасно впливати на всі фактори життя рослин. Дуже важливо виявити основний фактор (або групу факторів), який буде стимулювати максимальну ефективність інших. Наприклад, у посушливих зонах провідний фактор - забезпечення рослин водою. Тому вагому роль у цих умовах відіграють заходи із нагромадження і продуктивного використання води.

У зоні зрошувального землеробства важливе значення має правильне зрошення, яке виключає можливість заболочування і вторинного засолення ґрунтів. Таким чином, одночасний вплив на всі фактори, що визначають величину врожаю, вимагає диференційованих прийомів підвищення родючості ґрунтів у різних зонах.

Вибір таких диференційованих прийомів повинен базуватися на використанні матеріалів ґрунтово-агрохімічних та інших досліджень.

Висока гумусованість, велика кількість поживних речовин, нейтральна реакція, насиченість основами, зерниста структура й оптимальні водно-фізичні властивості чорноземів, як основних зональних ґрунтів, забезпечують високу природну родючість, а в умовах достатнього зволоження й ефективну родючість.

Для підвищення ефективності і природної родючості необхідно проводити науково обґрунтовані системи землеробства, це може забезпечити окультурення ґрунту.

Окультурення ґрунту – спрямований вплив на ґрунт з метою підвищення ефективності родючості, поліпшення його властивостей та режимів, які відповідають вимогам культурних рослин і забезпечують високі та сталі врожаї з високою якістю продукції. Також одним із заходів підвищення родючості чорноземів є гіпсування. Гіпсування – хімічна меліорація солонців несенням у них гіпсу з метою заміни поглиненого натрію на кальцій.

В цьому розділі я характеризував забруднювачі ґрунтового покриву внаслідок антропогенної діяльності, визначив площу забруднень земель речовинами, що викидаються підприємствами (результати наведені в таблиці 4.1). Наведено характеристику впливу транспорту на грунт. Визначена площа забруднених земель, а також % забруднення басейну.

Запропонував заходи щодо охорони грунтів від ерозії та дефляції, а також захист ґрунтів від процесів вторинного засолення та осолонцювання.

Розділ 5. Загальна екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки

річка басейн атмосфера забруднюючий

Спостереження за довкіллям набули практичного значення ще на початку розвитку людства, оскільки кожному індивіду, щоб вижити, необхідно було мати певну суму знань про навколишнє середовище – сили природи, рослинний і тваринний світ.

Атмосферне повітря забруднюється різними газами, дрібними часточками і рідкими речовинами, які негативно впливають на живі істоти, погіршуючи умови їх існування.

Забруднення води – це зміна її стану або складу, внаслідок чого вона стає менш придатною для всіх видів використання. Під час всіх видів людської діяльності утворюється величезна кількість забрудненої води, що становить серйозну проблему, насамперед для здоров’я людини.

В області - 165 річки довжиною понад 10 км кожна, які належати, до басейну Дніпра. Найбільші з них: Десна з притокою Сеймом, Ворскла, Сула, Псел. Хорол. Густота річкової сітки 0,11 - 0,32 км/кмЕкологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки Дніпро. Живляться ріки дощовими (12 %) сніговими (68 %) і підземними (20 %) водами. В межах області - численні озера (Чехове, Журавлине, Довге, Шеляхівське та ін.), болота; 26 водосховищ, 1188 ставків. Сумарних водних ресурсів достатньо для водопостачання області. Річки і водойми використовують переважно для рибництва і зрошування, рекреації; гідроенергетичне використання річок обмежене.

Сучасний стан ґрунтів такий, що він є не стільки природним тілом, скільки продуктом людської діяльності, яка спрямована на його поліпшення та підвищення родючості.

Ґрунти родючі, головним чином чорноземні. Потужність найродючіших пластів досягає метра товщини, а іноді навіть більше. Поширені також сірі лісові ґрунти.

Основним забруднювачем стану повітряного та водного середовища басейну річки, а також ґрунтового покриву області, в курсовій роботі є підприємство ВАТ ’’Рівне хліб’’, підприємство викидає велику кількість шкідливих речовин, але всі вони викидаються в межах допустимої норми, тільки окис заліза перевищує допустимі норми. Було встановлено, що вода має ІІІ клас якості і відноситься до посередньої. Грунт порівняно має малий % забруднення – 0,12%, але потрібно вживати заходи для покращення його родючості, адже з сучасних природних і природно-антропогенних процесів в області розвиваються інтенсивні лінійний розмив і площинний змив. На зрошуваних землях розвиваються вторинне засолювання, підтоплення. Спостерігається замулювання водойм.

Досить важливо дотримуватися всіх можливих заходів щодо охорони, захисту і загалом покращення родючості ґрунтів, якості водойм і атмосферного повітря, боротися з різними процесами, які можуть призвести до небезпечних наслідків для здоров’я людини, тваринного і рослинного світу.

Висновок


Під час виконання курсової роботи в першому розділі я визначив, що сприятливими факторами економiко-географічного положення Сумської області є її близькість до великих промислових центрiв Донецько-Приднiпровського економічного району. У геоструктурному відношенні більша частина Сумської області лежить у межах Дніпровсько – Донецької западини, зокрема її рифтової частини (пд. - зх. окраїна) і пн.-сх. борту; пн. - східна, підвищена чистина області належить до Воронезького масиву. Кристалічний фундамент, що складений гнейсами, мігматитами, гранітами, залягає на глибині близько 400м. на Пн. Сх., занурюючись до 2 тис. м. і більше на Пд. Зх. Клімат помірно континентальний. Серед типів ґрунтів переважають чорноземи. Головна річка - Десна з притокою Сеймом, Ворскла, Сула, Псел. Хорол. Річки і водойми використовують переважно для рибництва і зрошування, рекреації; гідроенергетичне використання річок обмежене.

В другому розділі я описав борошномельне виробництво так як всі розрахунки я веду по ВАТ ’’Рівне хліб’’ і по речовинах (окис заліза, оксид азоту, пил борошна), які викидає цей завод. Також я описав окис заліза, оксид азоту, пил борошна, і вказав як вони впливають на довкілля. Встановлено, що підприємство має VІ клас шкідливості.

Виходячи з розрахунків можна побачити, що із всіх речовин тільки окис заліза перевищує ГДК, визначено небезпечну швидкість вітру, розсіювання шкідливих речовин. Були проведені розрахунки з уточнення розмірів санітарно-захисної зони, а також запропоновані графіки з уточнення розмірів СЗЗ і розсіювання шкідливих речовин.

А також запропонував очисну споруду для більш ефективної очистки.

В третьому розділі я визначив екологічну оцінку якості поверхневих вод суші та естуаріїв України, за результатами розрахунків було визначено, що екологічний індекс становить 3,59, тобто категорія якості води ІV, а це означає, що вода відноситься до посередньої і має ІІІ клас якості. Запропоновано заходи, щодо покращення якості води в річці, збереженню водності і охорони вод від забруднення. При плануванні і проведенні водоохоронних заходів прагнуть того, щоб якість води залишилась на природному рівні або в природному стані.

А в 4 розділі я характеризував забруднювачі ґрунтового покриву внаслідок антропогенної діяльності, визначив площу забруднень земель речовинами, що викидаються підприємства, описав забруднюючу речовину з точки зору небезпеки в ґрунтовому покриві. Наведено характеристику впливу транспорту на ґрунт. Визначена площа забруднених земель, а також % забруднення басейну. Запропонував заходи щодо охорони ґрунтів від ерозії та дефляції, а також захист ґрунтів від процесів вторинного засолення та осолонцювання.

Загальна екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки була проведена в 5 розділі.

Список використаної літератури


Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань, Київ “Либідь”, 1995 – 286 с.

Желібо Є.П., Анопко Д.В., Буслик В.М. Основи технологій виробництва в галузях народного господарства, К.: 2003 – 798 с.

Клименко Л. П. – Техноекологія, 2004 – 379 с.

Клименко М. О., Прищепа М. О. Моніторинг довкілля, 2003 – 310 с.

Лук’янова Л.Б., - Основи екології, Київ “Вища школа”, 2000 - 317 с.

Малі річки України – Довідник під редакцією Яцика А.В. К.: 1991.

Мацнєв А.І., Проценко С.В., Саблін Л.А. Моніторинг та інженерні методи охорони довкілля – Рівне: 2000 – 400 с.

Назаренко І.І., Пальчина С.М., Нікорич В.А. Ґрунтознавство - Чернівці, 2003 – 400 с.

В.І. Саранчук, В.В. Ошовський, Г.А. Власов, В.С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – с. 600.

Паламарчук М.Н., Заковирна Н.Б. Водний фонд України – Київ: Ніка – центр, 2001 – 392 с.

Сорокіна В.А. Дані про клімат України, 1999 – 62 с.

Українська географічна енциклопедія 1 – 3 том.


Размещено на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: