Екологічна паспортизація, водопостачання та водовідведення, утилізація та рекуперація відходів м’ясопереробного підприємства
Видалення рідких побутових відходів проводиться в основному по мережі міської каналізації.
До газоподібних відходів, що забруднюють повітряний басейн міст і інших населених пунктів, відносяться пило- і газоподібні продукти згорання палива і викиди промислових підприємств, пилоподібні продукти ґрунтів, газоподібні продукти розкладу і руйнування твердих і рідких відходів і т.д.[17,18].
Використовується значна кількість технологій утилізації відходів.
Термічні технології застосовуються для утилізації будь-яких видів твердих, розчинних, рідких і газоподібних відходів. Суть методу полягає в термічній обробці матеріалів високотемпературним теплоносієм, тобто продуктами згорання палива (плазмовий струмінь, розплав металу або оксиду) контактним або безконтактним способом. Продукти терморозкладу піддаються окисленню або іншим хімічним реакціям з утворенням нетоксичних газоподібних, рідких або твердих продуктів.
Термічний метод дозволяє знешкоджувати будь-які хімічні сполуки при високих температурах в окислювальному або відновному середовищі з подачею повітря, кисню, водню або інших газів, тобто є можливість регулювання параметрів знезараження будь-якої речовини.
Термічні технології є маловідходними і дозволяють використовувати повторне тепло для комунальних потреб. Вони мають велику енергоємність на одиницю відходів, що переробляютьс+я. Прикладом термічного процесу може служити електрофізична технологія повної переробки залізної стружки, тирси, чавунного дробу. В результаті утворюються залізно-окисні пігменти (залізний сурик), тобто товарний продукт, що має широке застосування.
Не менш перспективним є метод термічного безокисного піролізу. Його перевагою є отримання технологічного газу або мінерального продукту сорбенту. Отриманий газ може бути використаний для технологічних і побутових потреб, при цьому забезпечується значне зменшення об'єму твердого залишку, екологічна чистота і безпека процесу.
Фізико-хімічні технології переробки відходів не універсальні, вони дозволяють використовувати відходи в якості сировини для отримання корисного продукту, наприклад, виробництво полімерних матеріалів з використаних автомобільних шин.
Найперспективнішим процесом знешкодження і переробки відходів є біотехнологія. Живі компоненти біоти мають енергетичний ККД вищий, ніж в технічних системах, що виконують ті ж функції. Наприклад, бактерія Thiobacillus ferroxydans вилуговує залізо, мідь, цинк, окисляючи їх сірчаною кислотою (кислоту виробляє сама бактерія з сульфіду металу). Грибна біомаса може концентрувати з розчину свинець, цинк, ртуть, нікель, кобальт, золото. Відома група бактерій, що очищають стічні води від нафтопродуктів.
Біотехнологія використовується при виробництві білкових продуктів з деревини, нафтових парафінів, метилового і етилового (технічних) спиртів, природного газу і навіть з водню. До недоліків біотехнологій можна віднести лише повільне протікання процесів переробки відходів.
В даний час упроваджується сортування, пресування і брикетування відходів, як методи утилізації останніх.
2. Результати досліджень і розрахунки
2.1 Склад стічних вод та їх відведення на м’ясопереробних підприємствах
М'ясна промисловість є однією з найбільших галузей харчової промисловості, вона покликана забезпечувати населення країни м'ясними продуктами (ковбасами, ковбасними і м'ясними виробами, копченостями, напівфабрикатами), що є основним джерелом білків.
Вода для технологічних, господарських та питних потреб використовується такими водоспоживачам підприємства:
відділенням первинної обробки м'яса;
відділенням обробки кишок;
відділенням виготовлення фаршу;
коптильним відділенням;
відділенням миття устаткування;
холодильним відділенням;
опалювальним цехом;
столовою;
гаражем;
лабораторією.
Вода у виробничому процесі м’ясопереробного підприємства необхідна для здійснення миття туш, внутрішніх органів тварин, розроблювання та обвалювання туш, миття устаткування, інвентарю та приміщень, виготовлення фаршу, підготовку спецій, кишкової оболонки, засолення м’яса, а також в агрегатах термічної обробки, при митті підлоги, тари, в камері охолодження ковбас [20].
Стічні води, що утворюються після здійснення вище перерахованих процесів містять пісок, кров, жир, залишки кормів та інші залишки життєдіяльності тварин, часточки м’яса, білок, сіль, завислі речовини, БСК і відводяться по каналізаційній системі підприємства у міську каналізаційну мережу.
Близько 7% використаної води від холодильних установок, що не містить забруднюючих речовин, повертається по системі оборотного водовідведення на повторне використання.
Виробничі стічні води м'ясокомбінатів відносяться до категорії висококонцентрованих за змістом органічних забруднень, що не тільки не дозволяє скидати їх у водні об'єкти, але і передавати на комунальні і навіть власні споруди біологічного очищення без попередньої обробки.
Підприємства м'ясної промисловості розміщуються як в населених пунктах, що мають умови для прийому виробничих стоків в системи каналізації, так і в населених пунктах, які не мають таких можливостей. В першому випадку, виробничі стоки підприємств підлягаються локальному (первинною) очищенню на території підприємства. Цим досягається захист каналізаційних мереж від засмічення, а також можливість видалення і повернення до фондів виробництва компонентів сировини (жиру і білка), понесених стоками.
На підставі аналізу умов водовідведення стічних господарсько-побутових вод заданого населеного пункту, фізико-хімічного складу стічних вод м'ясокомбінату, режиму водовідведення підприємства, з урахуванням вимог до скидання стічних вод в міську каналізацію, вибрана схема очищення стічних промислових та побутових вод (додаток В).
Водовідведення підприємства нерівномірне протягом доби, а для стабільної роботи очисних споруд необхідна рівномірна подача води, тому стоки підприємства заздалегідь усереднюють. Змішувач стічних промислових вод суміщають з насосною станцією. Далі вода через систему локального очищення перекачується насосами на очисні споруди.
2.2 Поліпшення якості стічних вод м’ясопереробних підприємств
2.2.1 Розрахунок забруднення і необхідного ступеня очищення стічних вод
Дано:
|
Промислове підприємство: потужність …/рік працюючих в «холодних» цехах, чол. працюючих в «теплих» цехах, чол. |
- м’ясопереробне - 15400 т - 5400 - 400 |
|
Населений пункт: населення с нормою водовідведення стічних вод, чол.: 250 – 350 л/доб. 160 – 230 л/доб. 125 – 160 л/доб. 25 л/доб. |
- 30000 - 10000 - 10600 - 2000 |
| Кількість стічних вод від вокзалу, м3/доб. | - 400 |
Розв’язок:
1. Кількість стічних вод від підприємства та населеного пункту:
а) кількість стічних вод від підприємства.
Витрати води в перерахунку на 1 тону виготовленої м’ясної продукції складають 14,0 м3. Тоді кількість води складає
![]()
Кількість робочих днів на рік - 269, значить об’єм використаних вод:
![]()
Деяка частина використаних на виробництво вод (7%) перебуває в обороті
![]()
Незначна частина використаної води (3%) втрачається на локальних очисних спорудах м’ясопереробного підприємства в процесі очищення води:
![]()
Тоді кількість стічних вод, що скидаються у міську каналізація дорівнює
![]()
Крім виробничих СВ на підприємстві необхідно враховувати витрати води на господарсько-побутові потреби, які визначаються за нормою:
45л/зміну на 1 чоловіка в «теплих» цеха;
25л/смену - в других цехах.
Витрати води на господарсько-побутові потреби складають
(в «теплих»
цехах);
(в «холодних»
цехах).
б) кількість стічних вод від населеного пункту:
1-й район (норма водовідведення – 300 л/добу):
![]()
2-й район ( норма водовідведення – 200 л/добу):
![]()
3-й район ( норма водовідведення – 150 л/добу)
![]()
4-й район ( норма водовідведення – 25 л/добу)
![]()
Таким чином кількість стічних вод від всіх джерел даного населеного пункту складає
![]()
2. Розраховуємо забрудненість води від каналізованої частини міста. Концентрація забруднюючих речовин в побутових стічних водах розраховуємо за формулою:
,
де
а - величина забруднень (нормативна величина), що відносяться до 1 людині, г/доб, для завислих речовин - 65 г/доб, для БСК20 - 40 л/доб;
g - норма водовідведення на 1 людини, л/доб.
Згідно нормативних докумемнтів БСК5 = 0,875 БПК20.
1-й район,(норма водовідведення – 300 л/добу, ):
;
;
![]()
2-й район (норма водовідведення – 200 л/добу)
;
;
![]()
3-й район (норма водовідведення – 150 л/добу)
;
;
![]()
4-й район (норма водовідведення – 25 л/добу)
;
;
![]()
3. Розраховуємо забрудненість води від вокзалу (приймаємо концентрацію завислих речовин 190 л/добу)
;
;
![]()
4. Розраховуємо забрудненість стічних вод від підприємства:
для „теплих” цехів
;
;
![]()
для холодних цехів
;
;
![]()
для виробничих стічних вод підприємства
;
;
![]()
Результати розрахунків заносимо до таблиці 2.1
Середню концентрацію суміші забруднень побутових і виробничих стічних вод по завислим речовинам Ксум та по біохімічному споживанню кисню БСКсум визначають за формулою:

Где
,
-
концентрація
забруднень
побутових і
виробничих
стічних вод
окремих підприємств
відповідно,
г/м3;
,
- середня витрата
побутових
стічних вод
і витрата стічних
вод окремих
підприємств
відповідно,
м3/сут.
Таблиця 2.1 Результати розрахунків
| Джерело | Норма, л/добу | Кількість чоловік | Q, м3/доб. | Забруднювачі | ||
| Завислі речовини, г/м3 | БСК20 | БСК5 | ||||
|
М’ясопереробне підприємство: побутові стічні води - «теплі» цеха - «холодні» цеха виробничі стічні води |
45 25 - |
400 5400 - |
18 135 721,4 |
1444 2600 2400 |
889 1600 1650 |
777,8 1400 1444 |
| 1-й каналізований район | 300 | 30000 | 9000 | 217 | 133 | 116 |
| 2-й каналізований район | 200 | 10000 | 2000 | 325 | 200 | 175 |
| 3-й каналізований район | 150 | 10600 | 1590 | 434 | 267 | 234 |
| 4-й каналізований район | 25 | 200 | 50 | 2600 | 1600 | 1400 |
| Вокзал | 190 | - | 400 | 342 | 211 | 185 |
![]()
![]()
![]()
![]()
5. Розрахуємо необхідну ступінь очищення стічних вод
Вихідні дані: витрати води 95%-ї забезпеченості в маловодний місяць Q = 30 м /с, середня швидкість річки на ділянці спуску стічних вод Vm = 0,64м/с, середня глибина водоймища Нm = 1,2м, звивистість русла річки слабо виражена (j=1), кількість завислих речовин у воді до випуску стічних вод складають Сr = 15 мг/л, БСК річної води до спуску СВ Lr = 2,4 мг/л, середня температура у річці влітку - 20°С, швидкісний множник (коефіцієнт Шезі) С = 47,5 м/с.
Найближчий за течією річки пункт водокористування – населений пункт. Річка використовується для господарсько-питних потреб.
Відстань від випуску стічних вод до населеного пункту складає 16 км. В створі, розташованому на 1 км вище населеного пункту (тобто на відстані 15 км від місця спуску), якість річної води повинна відповідати нормативним вимогам для питного водокористування.
Спуск стічних вод передбачений біля берега (x = 1). Допустиме правилами збільшення вмісту завислих речовин в водоймищі після спуску стічної води складає m = 0,25.
Визначимо
коефіцієнт
змішування
за формулою:

де
-
витрати
води (при 95%-й
забезпеченості)
у створі
річки біля
місця випуску,
м3/с;
-
витрати
стічної
води, м3/с;
м3/с.
-
відстань
від місця випуску
стічних вод
до створу за
течією річки,
м;
-
коефіцієнт,
який враховує
гідравлічні
факторі змішування
і визначається
за формулою

Де
-
коефіцієнт
звивистості
річки, що дорівнює
відношенню
відстані від
місця спуску
і створу до
відстані між
цими пунктами
по прямійпрямой;
-
коефіцієнт,
який залежить
від місця випуску
стічної води
у водоймище
(при середньодобовому
спуску біля
берега
=1,
при спуску біля
форватору
річки
=1,5);
-
коефіцієнт
турбулентної
дифузії, який
визначається
за формулою:
,
де
-
прискорення
вільного падіння
(
=9,8
м/с2);
-
середня
глибина річки
на ділянці між
спуском стічної
води і розрахунковим
створом, м;
-середня
швидкість течії
на цій ділянці,
м/с;
-
швидкісний
множник, м0,5/с;
-
функція
швидкісного
множника (при
≤60
=0,7
+6,
при
>60
=48).
;