Xreferat.com » Рефераты по экологии » Актуальні проблеми поводження з твердими побутовими відходами на території Львівської області

Актуальні проблеми поводження з твердими побутовими відходами на території Львівської області

країнами з перехідною економікою можуть здійснювати спільні проекти зі зниження викидів на територіях цих країн. Це дозволить ділити отримане між цими державами. Така можливість кооперування дуже важлива для розвинутих країн. Справа у тому, що за сучасного розвитку технологій вони майже повністю використали потенціал енергозбереження та енергоефективності. А, скажімо, в України такий потенціал гігантський.

У базовому 1990 році Україна займала п'яте місце серед країн з Додатку I, за кількістю викидів парникових газів. У 1998 році завдяки зменшенню викидів Україна перемістилася на 10 місце, їй передували Сполучені Штати Америки, Росія, Японія, Німеччина, Канада, Великобританія, Франція, Італія та Австралія. Україна займає восьме місце в світі за обсягами викидів парникових газів (близько 2% світових викидів цього типу) після США, Росії, Китаю, Німеччини, Японії, Австралії та Індії. Слід окремо відзначити скорочення кількості викидів у нашій країні в період з 1990 по 1998 рік як результат економічних перетворень. За прогнозами вчених, ці показники в Україні не перевищать рівень 1990 року і в період з 2012 по 2020 рік. У цьому сенсі Україна має досить серйозні переваги: за всіма ознаками ми належимо до категорії країн-продавців. Адже 1990 року (у протоколі цей рік визначено як базовий) Україна посідала шосте місце, "викидаючи" 880,5 млн СО2-еквівалента, а упродовж 1990-1998 років цей показник скоротився до 315,9 млн. Відтак, за прогнозами Мінекономіки, навіть за "оптимістичного сценарію розвитку вітчизняної економіки" Україна не сягне рівня викидів 1990 року. За різними оцінками, торгівля квотами на шкідливі викиди даватиме непоганий зиск - від $740 млн до $1,5 млрд щороку. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України повідомляє про успішне здійснення об’єднання з Міжнародним журналом трансакцій і проходження тестування Національного реєстру згідно з міжнародними вимогами. Таким чином, Україна усунула останню перешкоду для отримання права застосування механізмів Кіотського протоколу.

Ряд країн, що підписали Кіотський протокол, вже цікавляться питаннями продажу квот на викиди парникових газів з боку України, зокрема найбільший інтерес до цього проявляють Данія і Голландія. Датчани протягом 2004 року проводили підготовчу роботу, розсилали анкети містам і підприємствам і вже отримали попередню згоду на продаж квот від 12 міст. Координатором від України з оформлення продажу квот виступає Міністерство екології та охорони навколишнього середовища, де створена спеціальна комісія, яка буде давати відповідні постанови. При цьому кожна країна також буде створювати свою структуру в Україні для оформлення подібних договорів. Зокрема Данія вже створила відповідне агентство, а Голландія ще займається цим.

Також здійснення подібних проектів може відбуватися за рахунок кредитів міжнародних організацій. Так, Європейський банк реконструкції та розвитку готовий виділяти 2-4,6 млрд доларів на рік країнам з перехідною економікою для реалізації проектів спільного інвестування, серед яких Україна займає одне з провідних місць.

Поза тим уряд Канади через Канадське агентство міжнародного розвитку (КАМР) надавав фінансову допомогу для виконання канадсько-української програми екологічного співробітництва (КУПЕС) у 1999 - 2002 рр. Ця Програма ґрунтувалася на положеннях Меморандуму між Урядом України та Урядом Канади про співробітництво з питань зміни клімату, включаючи заходи, що проводяться спільно, підписаного 28 січня 1999 року. Метою Програми є підтримка і сприяння процесу переходу України до ринкової економіки шляхом поліпшення діяльності з охорони навколишнього природного середовища. Програма спрямована на підсилення потенціалу в Україні у вирішенні питань, пов’язаних із зміною клімату. Діяльність за Програмою включає такі основні напрямки:

допомога у розробці Національної системи інвентаризації викидів парникових газів в Україні;

допомога у розробці адміністративної та управлінської структури з питань зміни клімату в Україні;

допомога у розробці адміністративних та законодавчих норм для реалізації проектів спільного впровадження і визначення галузей та окремих підприємств української промисловості, які можуть представляти особливий інтерес для канадських компаній щодо розробки та реалізації проектів спільного впровадження.

З метою зменшення антропогенного тиску на навколишнє середовище у всьому світі уживаються заходи щодо пом'якшення антропогенного впливу на зміну клімату. Секторами, яким приділяється найбільша увага в Україні, є:

енергетика,

утилізація шахтного метану,

централізоване теплопостачання,

транспорт,

комунальне господарство.

Відповідно до вимог Конвенції ООН Україна має надавати до Секретаріату РКЗК свої щорічні інвентаризації викидів та поглинання парникових газів та національні повідомлення з питань зміни клімату. Одним з перших кроків у цьому напрямі стало виконання проекту "Дослідження з питань зміни клімату в Україні" в рамках Програми допомоги уряду США країнам, що розвиваються, та країнам перехідного періоду в проведенні досліджень щодо зміни клімату. Результати цієї діяльності стали основою Першого національного повідомлення України з питань зміни клімату. Перше Національне Повідомлення України з питань зміни клімату, розроблене під керівництвом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та за участю ряду міністерств, відомств, закладів та організацій, було надане до Секретаріату РКЗК у лютому 1998 р. Щорічні інвентаризації викидів та поглинання парникових газів за період 1990-1998 рр. Україна надала до Секретаріату РКЗК на початку 2000 р. Відносно реальний претендент на CO2 в Україні - Німеччина. Представники Німеччини пропонують своєрідний бартер: німецька сторона інвестує у проекти, які дають можливість скоротити шкідливі викиди на українських підприємствах, зокрема на ТЕЦ. Отриманий надлишок викидів "експортується" до Німеччини. Німці готові інвестувати в ці проекти близько $2 млрд".

Європейський Союз видав попереднє керівництво для країн (членів ЄС) щодо процедури видачі дозволів фірмам, які братимуть участь у європейській схемі торгівлі викидами, що розпочнеться до 2005 року.

Перший раунд видачі дозволів вважається вирішальним для успіху роботи схеми. Кількість дозволів, виданих урядом, та схема їх розподілу впливатимуть на ринкову вартість викидів та, можливо, на конкурентоспроможність компаній, які беруть участь у схемі. Нові члени ЄС на момент підписання Кіотської угоди ще не входили до складу союзу, у зв'язку з чим для них немає єдиної норми зниження викидів. Проте, всі діючі 25 країн - членів ЄС понизять загальний викид парникових газів більш ніж на 11%.

Таким чином, введення еколого-економічних механізмів дозволить не тільки стимулювати виконання Кіотського протоколу, а і значно підвищити ефективність національного виробництва, та якість життя громадян країни.

Від країн, які готуються до вступу в ЄС, потрібні розробки й впровадження організаційних структур, які б відповідали вимогам ЄС щодо екологічних норм. Для проведення такої роботи на основі положень регламенту 761/2001 була розроблена "Програма управління навколишнім середовищем і аудитом" для країн Центральної й Східної Європи, впровадження якого є добровільним. За даними доповіді комісара ЄС по навколишньому середовищу Ставроса Дімоса, 15 "старих" членів ЄС мають намір понизити загальний викид в атмосферу так званих парникових газів на 9,3% в порівнянні з рівнем 1990 р. притому, що і норми Кіотського протоколу для ЄС передбачають зниження до 2008-2012 рр. емісії на 8% в порівнянні з рівнем 1990 р.

Відповідно до цієї програми кожна держава при розробці власної програми завжди може враховувати специфічні умови, які діють у цій країні. Через специфіку свого становища та зважаючи на гнучкі механізми Кіотського протоколу Україна має змогу використовувати скорочення викидів парникових газів не тільки з метою покращання екологічної ситуації, а й для поліпшення свого економічного стану.

Отже, Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН визначено три гнучкі механізми, а саме:

торгівля квотами на викиди парникових газів,

спільне впровадження та

механізм чистого розвитку.

Умови та інструменти реалізації цих механізмів залежать від рішення певної країни. Три вагомих причини для використання можливостей СВ в Україні:

1. Україна пропонує великий вибір потенційних проектів зі скорочення викидів

2. Схвалення проектів СВ є детально визначеним процесом в Україні

3. Україна стала першою державою, проект якої отримав схвалення в органах ООН зі зміни клімату.

В Україні розроблені чіткі інструкції, що пояснюють проектний цикл, те, яким чином готується до подання проектна документація і, особливо, як вона оцінюється. Розробка проектів СВ в Україні має додержуватись прийнятих міжнародних процедур, а також відповідати специфічним українським вимогам. Необхідно здійснити чотири кроки для того, щоб ОСВ (одиниця скорочення викидів - дозвіл на викиди, що утворюється в результаті проекту СВ. Одна ОСВ дорівнює одній тонні еквіваленту двоокису вуглецю) від проектної діяльності в Україні могли б бути утворені та продані власником проекту.

Схема повного проектного циклу представлена далі.

Крок 1. Попередня розробка: Підготовка попередньої заявки та отримання листа підтримки. Для попередньої заявки: в середньому протягом періоду зобов’язань проект скорочує не менше, ніж 20 тис. тонн CO2-еквіваленту на рік.

Крок 2. Повна розробка: Підготовка повної проектно-технічної документації та отримання листа схвалення. Для повної проектно-технічної документації: загальна вартість ОСВ від проекту покриває принаймні 10% повної вартості проекту; проект є додатковим відповідно до одного з трьох прийнятих критеріїв, а саме, без врахування надходжень від передачі ОСВ:

1) внутрішня ставка рентабельності проекту не є більшою ставки дисконтування, або 2) існує більш фінансово приваблива інвестиційна альтернатива, або 3) існують організаційні, технологічні або фінансові бар’єри, які перешкоджають реалізації проекту; для проектів з внутрішньою ставкою рентабельності, близькою до ставки дисконтування, ціна ОСВ не повинна бути меншою половини ціни дозволів у системі торгівлі викидами Європейського Союзу.

Крок 3. Міжнародне схвалення (здійснюється КНСВ лише для Варіанту 2 СВ).

Крок 4. Реалізація проекту та платежі. Вимагає затвердження результатів проекту: Мінприроди; КНСВ для Варіанту 2 СВ.

Ґрунтуючись на тому, що регіони України мають поряд з іншими галузеві особливості, слід підходити диференційовано до вибору тих чи інших засобів реалізації позначених механізмів Кіотського протоколу.

Висновки та пропозиції


Тверді побутові відходи вносять вагомий внесок у забруднення навколишнього природного середовища. Це найбільша за обсягами накопичення група відходів споживання, яка відрізняється від усіх інших відходів за своїм походженням та складом.

Тверді побутові відходи, при їх накопиченні, є джерелом суттєвої екологічної небезпеки та соціальної напруги. Побутові відходи містять велику кількість вологих органічних речовин, які розкладаються і виділяють гнильні запахи та фільтрат. При висиханні продукти неповного розкладу утворюють насичений забруднювачами та мікроорганізмами пил. У результаті відбувається інтенсивне забруднення повітря, ґрунту, поверхневих і ґрунтових вод.

Одним із проблемних питань будь-якого населеного пункту є проблема збирання, накопичення, переробки, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення ТПВ. Відходи споживання населенням області, продукції в тарі (упаковці), в основному, не вилучаються і не переробляються, і потрапляють на полігони та сміттєзвалища, що створює додаткові навантаження на ці об’єкти та зменшує економічний потенціал території.

На мою думку, проблеми у Львівській області, які мають місце у сфері поводження з побутовими відходами, потребують невідкладного розв’язання та фінансування заходів.

Питання інвестування цієї сфери повинно вирішуватися комплексно за рахунок усіх можливих джерел фінансування (державний і місцеві бюджети, кошти підприємств (за їх згодою).

Світовий досвід показує, що відходи цивілізації та життєдіяльності - це не тільки сміття, а й сировина, яку необхідно сортувати, організувати її переробку та ввести в рециклінг. Тільки так можна вирішити проблему зменшення навантаження на полігони та сміттєзвалища ТПВ області.

Список використаних джерел


Матеріали науково-практичної конференції на тему: "Полігони твердих побутових відходів як джерела газу", Краків, 2007

Матеріали науково-практичної конференції на тему: "Полігони твердих побутових відходів: проектування і експлуатація за стандартами ЄС та Кіотського протоколу", Львів, 2008

Размещено на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: